СТАН КИШЕЧНОГО МіКРОБіОЦЕНОЗУ КИШЕЧНИКА МОЛОДНЯКУ ЯПОНСЬКИХ ПЕРЕПЕЛіВ ЗА Дії ДРіЖДЖіВ SACCHAROMYCES CEREVISIAE ТА ПРОБіОТИКА «БАЙКАЛ» ЕМ 1 У

Кулай Ю.В.; Камінська М.В.; Стояновський В.Г.

Кулай Ю.В., астрант., Камшська М.В., к. с.-г. н., Стояновський В.Г., д.вет.н.,професор © 1нститут бюлогп тварин УААНм. Львгв

СТАН КИШЕЧНОГО М1КРОБ1ОЦЕНОЗУ КИШЕЧНИКА МОЛОДНЯКУ ЯПОНСЬКИХ ПЕРЕПЕЛ1В ЗА Д11 ДР1ЖДЖ1В SACCHAROMYCES CEREVISIAE ТА ПРОБ1ОТИКА «БАЙКАЛ» ЕМ 1 У

Проведеними досл\дженнями встановлено позитивний вплив добавки пробютика «Байкал» ЕМ 1 У до ОР на склад мжробоценозу прямог кишки перетлок 21-добового вгку.

Ключовi слова: мжрофлора, пробютики, дргжджг, шлунково -кишковий тракт, птах1вництво.

Мжрофлора шлунково-кишкового тракту тварин перебувае у постшнш взаемоди з макрооргашзмом. Вона забезпечуе його колошзацшну резистентнiсть, виконуе морфокшетичну, дезiнтоксикацiйну та iмуногенну функци. [1]

З перших хвилин життя птицi в шлунково-кишковий тракт надходить велика кiлькiсть рiзних груп мiкроорганiзмiв, проте не всi вони залишаються в кишечнику. В процесi еволюцшного розвитку сформувався певний мiкроекологiчний статус кишечника, обумовлений екзогенною та щигенною мiкрофлорою.[2]

Шлунково-кишковий тракт вiд порожнини рота до прямо! кишки у рiзнiй степеш заселений мiкроорганiзмами. Якщо шлунок практично без мiкробний, то в тонкш кишцi вже з'являеться незначна юлькють мiкробних популяцiй, яка зростае по мiрi просування по шлунково - кишковому тракту, а товста кишка повшстю колонiзована постшною мiкрофлорою.

Вплив несприятливих екологiчних факторiв, постiйнi стресовi ситуаци та безконтрольне застосування антибютиюв i хiмiотерапевтичних засобiв приводять до порушення кiлькiсного та яккного видового складу мiкробоценозу, ^ як наслiдок, до виникнення дисбюзу кишечника. [3]

У сучасному птахiвництвi передбачено широке застосування ветеринарних препарата - пробютиюв, необхiдних для тдвищення загально! резистентностi органiзму птицi. [4]

Пробютики - це препарати, яю мютять штами мiкроорганiзмiв -симбютав, спецiально пiдiбраних за специфiчними бактерюстатичними й ензиматичними властивостями. [5] Деяю автори [6,7] вказують на використання дрiжджiв у якостi пробiотикiв. Позитивний ефект одержано при застосуванш бюмаси дрiжджiв Saccharomyces cerevisiae, яка мютить ряд бiологiчно активних речовин, що сприяють нормалiзацil мiкрофлори кишечника i кращому засвоенню поживних речовин корму. [8,9]

125

Завдання дослщжень: Вивчити стан мжрофлори кишечника перепелiв за введення до основного рацюну бюмаси дрiжджiв та пробiотика.

Матерiали i методи дослщжень: Дослщження проводились в умовах ПП «Залiзний Б.Я.» Городоцького району Львiвсько! областi на перепелах японсько! породи. Для проведення дослщжень було сформовано 3 групи перепелiв: контрольну (К), дослщну 1 (Д1), дослiдну 2 (Д2), по 80 голiв у кожнiй групi. У 21-добовому вiцi з кожно! групи вщбирали по 3 голови для взяття матерiалу. Починаючи з 6-ти добового вку перепелятам К групи згодовували основний рацiон (ОР), Д1 - ОР з добавкою 1 % бюмаси дрiжджiв Saccharomyces сеге^ае, Д2 - ОР з добавкою пробютика «Байкал» ЕМ 1 У у рекомендованих дозах. Утримання - клггкове з вщьним доступом до корму та води.

Матерiалом для дослщжень служило вмютиме товстого вщдщу кишечника.

Результати дослщжень

У вмкт кишки 21-денних перепiлок ми вщзначили достовiрне зростання загально! кiлькостi кишково! палички у Д2 групи на 0,63 КУО/г (р<0,001) та тенденцш до збiльшення у птахiв Д1 групи. В обох групах зростання вщбулось за рахунок штамiв з нормальною ферментативною активнiстю, однак у грут з пробiотиком цей ефект був бшьш помiтним. У птищ усiх груп лактозонегативних ентеробактерш виявлено не було, зустрiчались поодиною колони гемолiзуючих штамiв кишково! палички.

Кшькють основних представникiв шдигенно! мжрофлори - бiфiдо- та лактобактерiй - була у межах 10 та 8,66-9,33 КУО/г вщповщно.

Таблиця 1

Склад мжрофлори кишки 21-денних перепшок за добавок у ращони рпних пробштичних препарат1в (M±m, N=3)_

Мiкроорганiзми К Д1 Д2

Заг. к1льк1сть кишково! палички, tog10 КУО/г 8,20±0,04 8,23±0,09 8,83±0,05***

- з нормальною ферментативною активнiстю, % 80,99±9,32 81,23±7,95 92,77±1,97

- з слабковираженими ферментативними властивостями, % 19,01±9,32 18,76±7,95 7,23±1,97

- лактозонегативш ентеробактерi!, % 0 0 0

Гемолiзyюча кишкова паличка, % 0 0,01 0

Коковi форми в загальнш кiлькостi мiкробiв, % 8,11±0,86 17,93±1,75** 4,12±0,42*

Бiфiдобактерi!, tog10 КУО/г 10,0±0,0 10,0±0,0 10,0±0,0

Лактобактерi!, lоg10 КУО/г 9,33±0,66 8,66±0,66 9,33±0,66

Протей, tog10 КУО/г 2,0±0,0 2,15±0,15 2,15±0,15

Гриби роду Candida, tog10 КУО/г 4,47±0,00 4,88±0,18 4,24±0,23

Дрiжджi 0,3х102 535,33±42,53)х102 0

Примiтка. * , ** та *** - pi3HrnH мiж даним показником i показником у rpyni з СК статистично достовiрна (Р< 0,05), (Р< 0,01) та (Р< 0,001) вiдповiдно.

126

Щодо факультативно! мжрофлори, то у перетлок дослщних груп вщбулися достовiрнi змши у загальнш кiлькостi кокових форм (стрепто- та стафшокоюв) у вмiстi кишечника. У перепелят Д2 групи було виявлено зменшення !х кiлькостi до 4,12 % (р<0,05) вiд загально! кшькосп мiкробiв вiдповiдно. У той же час вмют стрепто- та стафшокоюв у перепелят Д1 групи був на 9 % (р<0,05) бшьший у порiвняннi з показником контрольно! групи.

З вмкту кишки перетлок Д1 групи були висiянi у значних кшькостях (105) пекарськi дрiжджi. У Д2 групi таких змш не було.

Таким чином, ми встановили на 21 день дослщу позитивний вплив добавки до ращону пробютика «Байкал» ЕМ 1 У на склад мжробоценозу прямо! кишки перетлок. Вш проявлявся у збшьшент кшькосп кишково! палички за рахунок штамiв з нормальною ферментативною активтстю та зменшеннi кiлькостi стрепто- та стафшокоюв.

Висновки

1. У 21-денних перепiлок у групi з пробютиком «Байкал» ЕМ 1 У у вмкт кишки встановлено на 0,63 logi0 КУО/г (р<0,001) бiльшу кшьккть кишково! палички та меншу кшькють кокових форм 4,12 % у порiвняннi з вiдповiдними показниками у контрольнш групi.

2. Вмiст стрепто- та стафшокоюв у кишцi 21-денних перетлок на рацют з дрiжджами Saccharomyces cerevisiae на 9 % (р<0,05) бiльший у порiвняннi з показником контрольно! групи.

Л1тература

1. Насонова Т. А., Мальцев В. Н. Современные представления о значении нормальной микрофлоры тела в норме и патологии // Успехи современной биологии. - 1983. - Т.96, вып.1(4) - С. 139-150.

2. Бовкун Г.Ф. и др. // Ветеринария, 1998

3. Ющук Н. Д., Верткин А. Л. Дисбактерюз кишечника: патогенез и фармакотерапия // Межд. мед. Журнал. - 1998. -Т. № 4 - С. 27-29.

4. Новые пробиотики для животноводства / А. А.,Астапович Н. И. и др. / Ефективт корми та годiвля. - 2007., № 2 (18). - С. 14-15.

5. Fuller R. Probiotics in man and animals // J. Appl. Bacteriol. - 1989. - Vol. 66. -P. 365-378.

6. Rodriques I. K. Saccharomices Boulardii stimulates IgA production and the phagocytic mic // J. appl. Microbiology. - 2000. - Vol. 404. - P. 89.

7. Пробиотики на основе жывих культур микроорганизмов / В.В. Смирнов, Н.К. Коваленко и др. / Микробиолог. журнал. - 2002. - Т.64, № 4. - С. 62-80.

8. . Saccharomices cerevisiae I - 1079, microbial feed additive: Zootechnical effects on piglets / G. Bertin, M. Baund, M. Mersier, J. Tournut // Proc. VII th Int. Sympososium on Digestive Physiology in Pigs. - 1997. - 88. - P. 446 - 449.

9. Маслянко Р.П. Основи iмунологi!. - Львiв: Вертикаль, 1999. - 472с.

Summary

In our researches are set positive influence of addition to standart feeding «Baykal» EM1 Y on composition of microbiocenosis of rectum of quails of 21-day's age.

Стаття надшшла до редакцИ 18.09.2008

127

Аннотация научной статьи по ветеринарным наукам, автор научной работы — Кулай Ю. В., Камінська М. В., Стояновський В. Г.

Похожие темы научных работ по ветеринарным наукам , автор научной работы — Кулай Ю. В., Камінська М. В., Стояновський В. Г.

Текст научной работы на тему «СТАН КИШЕЧНОГО МіКРОБіОЦЕНОЗУ КИШЕЧНИКА МОЛОДНЯКУ ЯПОНСЬКИХ ПЕРЕПЕЛіВ ЗА Дії ДРіЖДЖіВ SACCHAROMYCES CEREVISIAE ТА ПРОБіОТИКА «БАЙКАЛ» ЕМ 1 У»