CC BY
44
The lifetime of dental restorations is directly associated with the technical characteristics of photo-cured composite materials, among which there are halogen, LED, laser and plasma ones. The main features of halogen photopolymerizers include the wide range of rays, which creates the ability to polymerize composites with photoinitiator, different to camphorquinone, with significant amount of heat, and high power consumption. However, after the thermal exposure, the mechanical characteristics of photo-cured composites, in particular, plasticity and strength deteriorate significantly; the uneven polymerization of the material occurs, which leads to the local internal stresses and deformations. Halogen photopolymerizers are rarely used recently.
In LED photopolymerizers, light is generated in a semiconductor crystal due to the energy of excited electrons. In the spectrum of the luminous flux of the LED photopolymerizer the thermal and ultraviolet components are absent, all the energy is in the range of blue light, which prevents the possibility of significant overheating of hard tissues and dental pulp. The disadvantages of LED photopolymerizers include the possibility of their application only for photo-cured composite materials polymerization, where only camphorquinone appears to be the photoinitiator as well as the high degree of emitted luminous flux dispersion. The important advantage is the stability of the light flux in time and the possibility of wireless structures application. LED photopolymerizers are used in clinical practice more often.
In laser photopolymerization devices light is generated by transition of electrons in gas environment of argon from the unstable to stable state. The short exposure time of photo-cured composite material portion (2-3 sec) is the important property of laser photopolymerizers, but it is also the negative factor for the occurrence of polymerization stress in material, the high energy flux turns into a high level of stress in material without providing the corresponding mechanical characteristics and significant degree of conversion. Laser photopolymerizers also emit a significant amount of heat. The widespread clinical application of these devices is limited.
Plasma photopolymerizers generate a rather bright light flux due to the high-voltage arc located between two electrodes in a medium of highly rarefied ionized gas. The source of bright light flux is xenon or argon lamp. Their advantages include the possibility of application with photo-cured composite materials containing various photoinitiators, but plasma photopolymerizers are bulky and uncomfortable in use, they have large thermal radiation, they are short-lived.
Thus, there is a wide choice of restorative photo-cured composite materials and significant number of photopolymerization agents used for hardening of these materials during the dental restorations. It became possible due to significant advances in dental materials technology and engineering as well as restoration technologies. However, the application of certain materials and devices with definite characteristics in a particular clinical case requires numerous laboratory investigations and long-term clinical studies.
Key words: dental restoration, photo-cured composite materials, light polymerization.
Рецензент - проф. Ткаченко I. М.
Стаття наджшла 22.11.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-4-2-147-77-84 УДК 579.62
1Черевань Ю. О., 1Одашенко О. I., 1Тимчий К. I., 2Федота С. В.,2Волков Р. Д.
ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ПРОБ1ОТИК1В ДЛЯ ПРОФ1ЛАКТИКИ ТА Л1КУВАННЯ ДИСБАКТЕР1ОЗ1В ПТАХ1В 1Державний вищий навчальний заклад «УкраТнський державний х1м1ко-технолог1чний ушверситет» (м. Дншро) 2ПрАТ «Ор1ль-Л1дер» (с. €лизавет1вка, Дншропетровська область)
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота е фрагментом НДР «Досли дження механiзмiв керування бютехнолопчними процесами на основi бюоб'емчв рiзних таксономiч-них груп», № державно'1 реестраци 51/160199.
Вступ. Останшм часом у промисловому птахiв-ництв^ провщну роль у заrибелi молодняку стали займати шлунково-кишковi захворювання бактери ального походження [1]. Спроби контролювати проблему шляхом чергування схем застосування анти-бютимв i хiмiчних препаралв, в тому чи^ нового поколшня не дають бажаного результату. Свтовий досвщ застосування антибютимв показав Тх низьку ефектившстю, а штами багатьох збуднишв кишкових шфекцш, що циркулюють у господарствах, набули антибютикорезистентшсть до препаралв, що вико-ристовуються [2-4].
За останш десятил^я отримано досить велику кшьмсть експериментального матерiалу про по-тенцшну небезпеку накопичення у м'яа та яйцях залишкових ктькостей антибютимв [5]. Пщ час Тх використання може вщбуватися адаптащя патоген-ноТ та умовно-патогенноТ мтрофлори m^xiB до ан-тибютишв, що призводить до порушення складу Тх нормальноТ мтрофлори, ерозш та виразок слизових оболонок шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Таким чином, проблема профтактики i лтування кишкових шфекцш стьськогосподарськоТ птищ, збудниками яких е умовно-патогенш мтрооргашзми, мае не тть-ки економiчне, але i сощальне значення.
Сьогодш у зв'язку з активним розвитком птаxiв-ництва у свт отримання еколопчно чистоТ продукци тваринництва е досить актуальним [6-7]. Пщвищен-ня вимог до еколопчноТ безпеки продукци тваринництва змусило переглянути методичш пщходи до
питань оптим!зацп контролю над етзоотичним про-цесом розповсюдження хвороб, збудниками яких е умовно-патогенна мтрофлора i визнати необхщшсть розробки нового поколшня екологiчно безпечних препарат!в, здатних зайняти свое м!сце в систем! заходiв щодо забезпечення бюлопчноТ захисту сшь-ськогосподарських тварин i птиц!. Такими препаратами е новин пробютики, одержан! на основ! пред-ставник!в нормально! коменсальноТ м!крофлори - лакто- та б!фщобактерш - з антибактер!альними та !муномодулювальними властивостями [8].
Ефектившсть проб!отик!в доведена давно, але широкого розповсюдження дан! препарати не отри-мали. Тому метою дано! роботи було охарактеризу-вати пробютичш препарати та Тх використання у пта-х!вництв! на основ! !снуючих л!тературних джерел.
Загальна характеристика пробютимв як препарата. Терм!н «пробютик» широко використовуеться вже понад 50 ромв [9], але його визначення змшю-валося у процес! накопичення експериментальних даних. Останне було запропоноване канадським професором мшробюлогм та ¡мунологп Г. Рейдом (2003 р.) i звучить так: проб!отики - це жив! мтроор-ган!зми, застосування яких, в адекватних дозах, при-зводить до покращення здоров'я хазяТна [10].
Бактери, як! входять до складу пробютишв, виро-бляють антит!ла для захисту оргашзму та стимуляцп !мунноТ в!дпов!д! на збудник, перешкоджають при-кр!пленню до ст!нок кишк!внику патогенних мтро-орган!зм!в, а також пригшчують Тх р!ст. Кр!м того, пробютики змщнюють слизовий шар кишмвника, який е бар'ером для шфекци, блокують синтез ток-сичних сполук патогенною флорою i сприяють Тх де-струкци. Також користь проб!отик!в полягае у можли-вост! корисних бактерш синтезувати в!там!ни групи В i К. Як насл!док, пол!пшуеться процес розщеплення речовин, що надходять з Тжею, нормал!зуеться трав-лення в цтому, нейтрал!зуються токсичн! елементи ! пригшчуеться р!ст патогенноТ флори [11-12].
Сьогодш нормальна м!крофлора - це ямсне та к!льк!сне сп!вв!дношення асощацш м!кроорган!зм!в окремих орган!в i систем, що п!дтримують бюх!м!ч-ну, метабол!чну та !мунну р!вновагу орган!зму хазяТна, необхщну для збереження його здоров'я. Вона е важливим фактором загального гомеостазу оргашз-му [13].
Змша р!вноваги м!крофлори кишк!вника нази-ваеться дисбактер!озом, до якого може призвести використання антиб!отик!в та шш! стресов! фактори [14].
Поняття явища «дисбактерюзу» та стадп його розвитку. Терм!н „дисбактерюз» вперше запропо-нував у 1916 роц! А. Nissle, маючи на уваз! ктьшс-ш зм!ни у склад! м!крофлори кишечника, зокрема пов'язаш з Е. coli [15-16]. З урахуванням сучасних на-укових досягнень, найбтьш прийнятним е таке визначення: дисбактерюзу (дисбюз) - це порушення м!кроб!оценозу оргашзму, що виражаеться в змш! конкурентного вщношення м!кроорган!зм!в, популя-ц!йних змш чисельност та складу м!кробних вид!в, зм!ни Тх метабол!чноТ активност! [17].
При змш! складу мтрофлори кишкового тракту птах!в бактер!альн! токсини та шш! метабол!ти (бю-генн! амши, феноли) можуть зв'язувати в!там!н В12 ! тим самим створювати його дефщит в орган!зм!, по-
рушувати всмоктування в^ам^в А, Д i К та мшераль-них речовин [14].
Дисбюз транзиторноТ етюлогп спостер^аеться на етапi становлення новонародженого оргашзму, який стае об'ектом конкуренци мiж потрапляючими до нього мiкроорганiзмами [18]. Стан транзиторно-го дисбактерiозу мае мкце, поки склад та стввщно-шення мiкробних асоцiацiй не набудуть необхiдних сталих показникiв. При надмiрнiй колошзаци неха-рактерними для даного бютопу мiкроорганiзмами може спостерiгатися дисбюз шфекцшного похо-дження [19].
При лтуванш тих чи iнших шфекцшних захворю-вань антибiотичними препаратами виникае ще один тип дисбiозу - антибютикоасоцшований [20]. Антиби отичнi речовини поширюються по всьому органiзму, незалежно вщ способу введення, знищуючи бактери, що мiстять мiшень дм для даного антибiотика. Це призводить до змш у кшьшсному i якiсному склад1 нормальноТ мiкрофлори, яка е чутливою до багатьох антимтробних препаратiв. Бiльше того, клiнiчна практика свщчить, що при застосуваннi антибюти-кiв вiдмiчаеться збiльшення числа умовно-патоген-них бактерiй в ШКТ внаслщок послаблення захисних сил макроорганiзму та бар'ерноТ функци нормобiоти [17].
У цтому, змши у кiлькiсному складi мiкрофлори птахiв спричиняються багатьма чинниками, ям поди ляють на екзогенш та ендогеннi. До екзогенних фак-торiв вiдносять:
1. Потрапляння в оргашзм птицi достатньоТ кшь-кост патогенних мiкроорганiзмiв (сальмонел, шiгел, кишкових паличок), здатних викликати захворюван-ня.
2. Ажментарш фактори, викликанi змшою складу рацiону, спiввiдношенням окремих компоненлв корму, режимними змiнами у годiвлi, температурою у примiщеннi тощо.
3. Екологiчнi фактори, пов'язанi з забрудненням навколишнього середовища, кормiв, води.
4. Застосування у годiвлi птиц антибiотикiв та iнших небезпечних стимуляторiв росту.
5. Стресовi фактори (вакцинащя, переселення, надмiрна концентрацiя поголiв'я на одиницю площ1 та iн.).
До ендогенних факторiв належать:
1. Захворювання шлунково-кишкового тракту птахiв.
2. 1мунодефщитш стани.
3. Гормональний дисбаланс.
Слщ також зазначити, що передумови виникнен-ня дисбiотичних станiв здебiльшого ткно пов'язан1 мiж собою [14].
Дисбактерюз може бути вираженим рiзною мiрою. Розрiзняють чотири ступеня дисбiотичних по-рушень:
1. Зниження на 1-2 порядки кшькосл бiфiдо- i лак-тобактерш, кишковоТ палички.
2. На фон зниження кiлькостi бiфiдобактерiй та лактобактерш на 3-4 порядки збiльшуеться ктьшсть умовно-патогенноТ мiкрофлори, яка починае набува-ти гемолiтичноT здатностi та «агресивносп».
3. Значно падае кiлькiсть лакто- i бiфiдобактерiй. Зростае кiлькiсть аеробних мiкроорганiзмiв.
4. Практично вщсутш бiфiдобактерiТ, значно зменшуеться кiлькiсть лактобактерiй та кишковоТ па-лички. Значно змшюеться кiлькiсне спiввiдношення облiгатних та факультативних мiкроорганiзмiв, спо-стерiгаеться накопичення цито- та ентеротоксишв. Рiзко зменшуеться антагошстична функцiя кишковоТ нормобiоти, що призводить до активiзацiТ умовно патогенного компоненту, що, в свою чергу, призводить до деструктивних змш ШКТ, зниження неспеци-фiчноТ резистентностi, важких ускладнень процеав травлення.
Таким чином, проблематика дисбютичних станiв вимагае комплексних пiдходiв, що передбачають симптоматичну терапiю та усунення першопричин порушення нормальноТ мтрофлори [17].
Форми nробiотикiв. 1снують 2 форми випуску пробiотикiв: висушенi та рщш препарати.
Лiофiлiзованi форми пробютишв мають ряд не-долiкiв, зокрема характеризуются тривалим вихо-дом мтробних клiтин iз стану анабiоза, а саме 8-10 год в оптимальних умовах культивування, як можна забезпечити лише в лабораторiях. В умовах ШКТ за цей промiжок часу бшьша частина пробютичних клiтин може елiмiнуватися, не встигнувши активiзу-ватися, тому виробництво пробютишв у сухш форм1 бiльше пов'язано з комерцшним iнтересом фiрм-виробникiв, нiж iз забезпеченням високоТ якост1 препаратiв. В органiзмi хазяТна значна частина люфи лiзованоТ мiкрофлори гине ще до реактивацп в агре-сивних умовах ШКТ.
Значно ефектившшими е «живЬ> пробiотики у ви-глядi рщкоТ суспензи у спецiальному захисному се-редовищi. У таких препаратах бактери перебувають у фiзiологiчно активнiй формi та можуть дiяти вiдразу тсля прийому препарату. Пробiотичнi мтрооргашз-ми у виглядi рщкоТ форми е актившшими та життез-датнiшими в агресивних умовах ШКТ, не потребують тривалоТ реактиваци, проявляють свою д^ одразу пiсля введення в оргашзм [21].
Рiзноманiтнiсть nробiотичних препаратiв. На ви тчизняному ринку ветеринарних препаралв (за фар-макотерапевтичними групами) бюпрепарати, вклю-чаючи пробiотики, становлять 29,6% вщ загальноТ кiлькостi препаратiв, що застосовуються для тварин i птиц всiх видiв. Причиною дисбалансу в потребi I використаннi пробiотичних препаралв саме у пта-хiвництвi е недостатня ктьшсть високоефективних, недорогих пробютичних препаралв [22]. Питання оздоровлення, пщвищення загальноТ резистентност1 органiзму птицi, шдвищення Тх продуктивностi за до-помогою пробютимв дуже перспективне, але водно-час i складне, та потребуе проведення грунтовних та фундаментальних наукових дослщжень.
Пробютики бувають моноштамовi та полшта-мовi. Моноштамовi пробiотики - це пробютики на основi одного пробютичного мiкроорганiзму. Вони були першими бактерютерапевтичними препаратами для вщновлення нормальноТ мiкрофлори. До щеТ групи належать так зван класичнi пробютики -Лактобактерин, Бiфiдобактерин i Колiбактерин. ^м них, сьогоднi на ринку УкраТни зареестровану зна-чну кшьшсть моноштамових пробiотикiв, наприклад Мутафлор, Ацидофшус, Бактероспорин, Флобiвiн БС, А-Бактерин та багато шших [23].
Полiштамовi пробютики, в свою чергу, виготовля-ються на основi двох та бшьше штамiв мiкроорганiз-мiв, тому Тх використання е бшьш ефективним. У пта-хiвництвi для лiкування дисбактерюзу застосовують такi пробiотики як: <^фщо-лакто», «Лактобiфiд», «Пробiон-Форте», «Субалiн», «Ветом» та iншi [24].
На сьогоднi найбшьшого застосування у свiтi на-були тат пробiотики, як: «Лiо-бiфiдус» i «Бiфiдаген» (Францiя), «Сугалон» (Австрiя), «Омшфлора» (Нi-меччина), «Лактомiкс» (Угорщина), «Лактиферм», «Лактомiкс», «Пробiоз», «Пiгфегс», «Лако», «Фер-лак», «Галако», «Овiкарб», «Бовiферм». 1х основою в бiльшостi випадкiв становлять сумш чистих лiофiлi-зованих культур бiфiдобактерiй, ацидофiльноТ i кишковоТ паличок чи сумш ентерококiв i лактобацил, а також ацидофiльне молоко. В 1нститул мiкробiологiТ i вiрусологiТ НААН УкраТни створено три пробютич-нi препарати на основi лактобацил i ентерококiв — «Бовiлакт», «Лактосан», «Лактин-К» — для сiльсько-господарських тварин [23,25].
На сьогодш мiжнароднi органiзацiТ (FAO/WHO) висувають суворi вимоги щодо оцiнки пробiотичних штамiв i препаратiв на Тх основi, серед яких: точна iдентифiкацiя мiкроорганiзмiв з використанням ми кробiологiчних i генетичних методiв дослiдження, комплексна характеристика бюлопчноТ активностi й безпеки, отримання доказовоТ бази клiнiчноТ ефек-тивностi пробютитв.
Бiологiчна ефективнiсть пробiотичних препаратiв визначаеться не лише властивостями використовува-них штамiв мiкроорганiзмiв, а й технолопею Тх отримання, де головним е досягнення максимального виходу життездатних кл^ин бактерiй i синтезованих ними бюлопчно активних речовин, корисних для ма-кроорганiзму [26].
Мiкрофлора травного тракту nтахiв. Птахи вiд-рiзняються вiд iнших сiльськогосподарських тварин будовою травноТ системи, високою iнтенсивнiстю метаболiзму, важливу роль у якому в^грають ен-зими мiкрофлори шлунково-кишкового тракту. За-гибель молодняку птицi значною мiрою зумовлена захворюванням та порушенням роботи ШКТ, спричи-неними патогенними та умовно-патогенними мтро-органiзмами [25].
У момент вилуплення пташенят Тх ШКТ стериль-ний i заселяеться в першi години життя мтроорга-нiзмами середовища. Молодi птахи бтьш чутливi до колонiзацiТ патогенами саме через несформований мтробоценоз кишечнику [14,22,27]. Тому найваж-ливiшою проблемою отримання здорового поголiв'я сiльськогосподарськоТ птицi е забезпечення швидко-го i повноцшного формування складу мiкрофлори травного тракту в молодняку [28].
З оргашзмом тварини асоцшовано сотнi видiв ми кроорганiзмiв, однак бiльшiсть з них зус^чаеться в усiх видiв тварин та птахiв, змiнюються лише кшьккн1 показники [14]. У першi години життя кишечник пта-шеняти швидко колошзуеться переважно бiфiдо- та лактобам^ями, кишковою паличкою та ентероко-ками [25,29-30]. Це призводить до перевитрат кисню та зниження окисно-вщновного потен^алу у про-свiтi кишок, що в свою чергу стимулюе розмножен-ня анаеробних бактерiй. Оскiльки у дорослоТ птиц1 в травний тракт з кормом потрапляе незначна кть-мсть кисню, впродовж усього життя у складi мiкробi-
оценозу переважають облiгатнi анаероби (95-99%), а аеробш та факультативно анаеробш види становлять 1-5% вщ загальноУ кiлькостi мтрооргашзмГв [25].
Ешерихи (кишковi палички) перешкоджають па-тогеннiй мГкрофлорГ заселяти стiнку кишечнику. Як активы аероби, кишковi палички використовують з порожнини кишечнику кисень, тим самим створю-ючи комфортнi умови для основних представнимв кишковоУ флори, видтяють колiцини, якi пригшчу-ють рiст патогенних мiкроорганiзмiв [14,31].
БактероУди - анаеробнi неспороутворювальн1 мiкроорганiзми, присутш в основному у товстому кишечнику, беруть участь у процесах травлення, декон'югацп жовчних кислот, утилiзують полГсахари-ди.
Ентерококи, пептострептококи - кишковi стрепто-коки, не перевищують за мльмстю кишкову паличку, утворюють пдроген, що перетворюеться в порожни-ш кишечнику у пероксид гiдрогену, та тдтримують рiвень рН 5,5 i нижче, видтяють антибютичш спо-луки [14,32]. Зменшення кiлькостi анаеробних пред-ставникiв шдигенноУ мiкрофлори створюе умови для розвитку умовно-патогенних мiкроорганiзмiв, ям по-стiйно потрапляють в оргашзм птицi з кормом: енте-робактерш, стафiлококiв, грибкiв, протею, клостри-дш та iнших. Ця транзиторна мтрофлора за певних обставин спричинюе захворювання птахiв [14,33]. Основними базисними мтрооргашзмами для птиц1 е факультативнi та облГгатно анаеробнi мтрооргашз-ми: бГфщобактери, лактобацили i лактатферментуюч1 бактерп, бактероУди. Близько 99% вiд загальноУ мль-костi мiкроорганiзмiв слтоУ чи товстоУ кишок птахiв рГзних видГв становлять бГфГдо- та лактобактери [25]. У рГзних вiддiлах ШКТ птахiв мльмсть мтрооргашз-мГв рГзна. Так, у волГ вона становить близько 103 -104 КУО/г, бГльшГсть з яких лактобактери [14].
Для лГкування i профтактики дисбактерГозу в птахГвництвГ дедалГ бтьшоУ популярностГ набувае застосування пробютимв на основГ нормально! мГкро-флори птахГв з використанням перспективних штамГв [25].
Нормальна мГкрофлора птицГ виконуе захисну функцГю, оскГльки колошзуеться на приепГтелГальнГй кишковГй зонГ, активно конкуруе за джерела жив-лення, мае ширший набГр ензимГв, а також синтезуе низку екзометаболтв, що виявляють антагошстич-ну дГю щодо патогенних i умовно патогенних тран-зиторних мГкроорганГзмГв. Для полГпшення сучасноУ технологи вирощування рГзних кросГв птахГв Гз висо-ким генетичним потенцГалом необхГдним е повне розумГння ролГ ендогенноУ мГкрофлори в органГзм1 стьськогосподарськоУ птицГ. Було з'ясовано, що як джерело пробютичних штамГв краще використову-вати шлунково-кишковий тракт курей-несучок та/ або здшснювати вГдбГр групових проб з Ухнього свГ-жого послщу. При цьому найкращими пробютични-ми властивостями характеризуються мГкроорганГзми родГв Bifidobacterium та Lactobacillus [11,25].
З оргашзмом тварини асоцшовано сотнГ видГв мГкроорганГзмГв, однак бтьшГсть з них зустрГчаеться в усГх видГв тварин та птахГв, змшюються лише мльмс-нГ показники [25]. Розглянемо основних представни-кГв мГкрофлори травного тракту тварин.
БГфщобактери - основнГ представники бактерш у кишечнику, складають 90-98% вщ загальноУ кГлькост1
MiKpo6iB. Вони в основному знаходяться у товстому кишечнику i е базисом пристшковоУ та порожнинноУ мiкрофлори. Бiфiдобактерiï в процес життедГяльнос-тi утворюють оргашчш кислоти i створюють неспри-ятливi умови для розмноження патогенiв, продуку-ють вiтамiни В6 та В12.
Лактобактери - заселяють рiзнi вщдми травного тракту. Вони продукують молочну кислоту, лактазу, пероксид водню, лГзоцим та рiзноманiтнi антибю-тикоподГбш сполуки, ям пригшчують рГст гнилкних умовно-патогенних мГкробГв та збуднимв гострих кишкових iнфекцiй [34-36].
У критичш вГковГ перiоди склад кишкового ми кробюценозу птиц характеризуеться пщвищеним рГвнем умовно-патогенних мГкроорганГзмГв з активи зацГею гемолГтичних властивостей: присутшстю анаеробних спороутворюючих бактерш, стафтокомв, протея, плкнявих i дрГжджеподГбних грибмв [11,36].
МГкрофлора кишечнику (бГфщо- та лактобактери) сприяе формуванню ¡мунобюлопчних реакцш оргашзму, стимулюе лГмфоУдний апарат, синтез ци-томшв, ¡нтерферону, ¡муноглобулшГв, шдвищують актившсть лГзоциму [14,37-39]. Створена мГкроорга-шзмами бюплГвка на поверхш стшок кишечнику за-хищае вщ транслокаци бактерш у внутршш органи та кров. КрГм того, мГкрофлора кишечнику стимулюе дозрГвання макрофагально-пстоцитарноУ системи. Стшмсть до розмноження патогенноУ мГкрофлори, так звана колошзацшна резистентшсть, забезпечу-еться багатьма факторами, зокрема конкуренцГею за мкця адгези та субстрати. В основГ антагошстичноУ ди мГкрофлори кишечнику лежить здатшсть бактерш зв'язуватися з рецепторами на поверхш ештелГаль-них клГтин та мГж собою, створюючи захисну плГвку. СпецифГчшсть рецепторГв адгези закладено генетич-но у 21 кожноУ окремоУ особини [14].
Отримання ямсноУ продукци nтахiвництва шляхом використання пробютимв. Пробютики засто-совують для тдтримання i вГдновлення нормально! мГкрофлори кишмвника; стимуляци ¡муштету та загальноУ резистентност оргашзму; шдвищення росту i продуктивност птицГ; профтактики i лГкування хвороб ШКТ птахГв, спричинених умовно-патогенними мтрооргашзмами (УПМ). За ефектившстю вони не поступаються деяким антибютикам i хГмютерапев-тичним препаратам, при цьому не пригшчують рс нормально! мГкрофлори травного тракту, не мають негативного впливу на продукти птахГвництва та на-вколишне середовище, тобто е еколопчно чистими. Для виготовлення пробютимв на сьогодш використовують представнимв рГзних таксономГчних груп мГкроорганГзмГв (Bacillus subtilis, Bifidobacterium adolescent's, B. bifidum, B. breve, B. infantis, B. longum, Enteroccus faecalis, E. faecium, Esherichia coli, Lactobacillus acidophilus, L. casei, L. delbrueckiisubsp. bulgasricus, L. felventicus, L. fermentum, L. plantarum, Lactococcus cremoris, Lac. lactis та ¡н.) [11,25].
ОкрГм лактобацил та бГфщобактерш, на ринку ¡снують пробютичш препарати на основГ Bacillus subtilis, ям виявляють позитивний вплив на оргашзм птицГ, а саме на стан оргашв травлення i структуру м'язових волокон курчат-бройлерГв.
Вважаеться, що печшка i шдшлункова залоза -найважливЫ органи, вщ функцюнування яких зале-жить травнГ, обмГннГ та гормональш процеси в орга-
шзмк Дiяльнiсть обох оргашв TicHO взаемопов'язана мiж собою. Тому за станом печшки i шдшлунковоТ залози можна судити про вплив кормових факторiв на загальний стан здоров'я птицг
При icнуючих технолопях вирощування курчат-бройлерiв, вченими були зафтсоваш незворотн1 cтруктурнi патологiчнi змши: жирове переродження печiнки i м'язових волокон, патолопя iнших внутрш шх органiв птахiв тощо. Крiм того, при промислово-му вирощуванi птахiв використовуються антибiотики широкого спектру дм для профiлактики кишкових ш-фекцш. Внаcлiдок чого, продукцiя птахiвництва може мати надмiрне накопичення токсичних речовин роз-паду антибiотикiв та не може використовуватися у якост харчового продукту.
Одним з ефективних cпоcобiв оздоровлення птахiв е застосування пробютимв на оcновi Bacillus subtilis, ям використовуються як профiлактичнi препарати. Вважаеться, що метаболии Bacillus subtilis сприяють ранньому формуванню i шдтримщ стабть-ноТ нормофлори кишечника; знижують кiлькicть токсичних бiогенних ам^в, що утворюються при гнитт1 бтмв у кишечнику; очищають запальнi вогнища вiд некротизованих тканин; позитивно впливають на ди яльнicть травних залоз, а саме печшки i шдшлунковоТ залози.
У стартовий перюд курчат-бройлерiв (з 1 по 15 день) формуеться основа розвитку оргашзму i про-дуктивноcтi. У даний перюд необхщно придiляти особливу увагу профшактичним заходам. Застосування пробютичних препаралв може пiдвищити ви-живання курчат до 15 доби у 3 рази [7,11,28].
Останшм часом все бшьше уваги придтяеться нова технолопя боротьби з iнфекцiями кишмвника за допомогою пробiотикiв - технолопя корекци ми кробного фону кишмвника, яка полягае в добавленн1 до рацюну чистих пробiотичних культур, ям е типо-вими для кишково-шлункового тракту птицi. За да-ними авторiв [28], пробiотики на оcновi Lactobacillus acidophilus, Lactobacillus plantarum та Bacillus subtilis володшть високою антибактерiальною активнicтю, а препарат з культурою целюлозорозкладаючих комв Ruminococcus album рiзко пiдвищуе конверciю корму у птицг
£ данi, якi cвiдчать, що застосування пробютичноТ кормовоТ добавки в першi днi життя курчат сприяе бтьш швидкому формуванню кишкового мшробю-ценозу, здiйcнюе позитивний вплив на клЫчний статус органiзму, при цьому загибель молодняка зни-жуеться з 2,61% до 1,47%, середньодобовий прирicт збтьшуеться на 3, 51%. При цьому витрати корму знижуються на 0,53 к.е. на 1 кг живоТ маси, а перюд вiдгодiвлi скорочуеться з 49 до 45 дшв, що загалом мае позитивний економiчний ефект.
Також дослщжено iмуномодулюючi властивос-тi Lactobacillus delbrueckii subsp. bulgaricus IMVB-7281, Lactobacillus casei IMV B-7280, Lactobacillus acidophilus IMV B-7279, Bifidobacterium animalses VKL i B. animalses. Встановлено вплив даних шта-мiв на моделях експериментальноТ стафтококковоТ шфекци у мишей. Було виявлено, що шсля того, як миш^ iнфiкованi cтафiлококом, були оброблеш де-якими пробiотичними штаммами лакто- та бiфiдо-бактерiй, нормалiзувалаcя функцiональна активнicть системи фаготичних кл^ин i вiдбулоcя збiльшення
продукци ендогенного iнтерферону. Тому за результатами aBTopiB, L. delbrueckii subsp. bulgaricus IMVB-7281, L. casei IMVB-7280, L. acidophilus IMV B-7279, B. animalses VKB i B. animalses VKL е перспективними для розробки пробютимв, ефективних проти стафГ-локомв та для корекци iмунiтету [8,40]. Даш резуль-тати пiдтверджують широкий спектр проблем за яких можна використовувати пробютики.
Вплив пробютимв на оргашзм птицi. Розглянемо процес впливу пробiотика на органiзм птицi. Через короткий промiжок часу пiсля застосування препарату пробютик починае здшснювати свiй вплив.
У першу чергу в органiзмi курей та курчат з'являються новi мiкроорганзiми, якi стимулюють захиснi механiзми на боротьбу з патогенними мтро-органiзмами. Крiм того, даш елементи самостiйно борються з шмдливим середовищем. Таким чином, добавка надае i прямий, i непрямий вплив.
КрГм усунення патогенних мiкроорганiзмiв i сти-муляци органiзму, пробютик для курей i курчат позитивно впливае на обмшш процеси в органiзмi птицг Ступiнь впливу залежить вщ сукупностi активностi, ям знаходяться у препаратi. Завдяки стимуляци мо-лочно-кислих бактерiй органiзм стимулюе i покра-щуе роботу шлунково-кишкового тракту. Разом з цим полшшуеться процес ферментаци, синтезу активних бюлопчних речовин.
Стимуляцiя роботи молочноТ кислоти дозволяе прискорювати процес обмiну речовин усередиш ор-ганiзму. Завдяки цьому створюеться несприятливе середовище для патогенних i умовно-патогенних ор-ганiзмiв.
Наступний позитивний вплив - швидкий набiр маси птицi, що дозволяе збшьшити продуктивнiсть - збiльшуeться кiлькiсть м'ясноТ продукци. Також добавка прискорюе скоростиглГсть курей i курчат [11,34]. Експериментально було доведено, що вве-дення в дешевi рослиннГ рацiони пробютичний препарат надае стимулюючий вплив на зростання птицГ. Так, середньодобовий прирГст курчат у вГцГ 36 дГ6 в дослГднГй групГ, що отримувала препарат, склав 39,8 г, що на 5,3% вище, шж прирГст птицГ в контрольнГй групГ [5].
При застосуванш пробГотикГв для курей i курчат стимулюеться розвиток представнимв роду Bifidobacterium. КлГтини бактерГй асоцГюються у мГ-крофлору i розмножуються у нГй. У результат цього утворюються цГлГ колони корисних мтрооргашзмГв. КориснГ бактери, у свою чергу, стимулюють появу ферментГв, ям е каталГзатором процесу розкладання речовин: крохмалю, целюлози, жиру, бшка i так далг
ОскГльки актуальшсть штенсифтаци галуз1 м'ясного скотарства об^рунтовуеться пГдвищенням продуктивностГ тварин та зниженням витрат на Тх утримання, пробютичш препарати мають мкце застосування в рацюш для скорочення термЫв вирощування ремонтного молодняку за рахунок шдвищення конверси корму, сприяе зростанню i кращому розвитку Тх оргашзму [14].
Пробютики як альтернатива використання ан-тибютимв або переваги використання пробiотикiв порiвняно з антибютиками. На сьогоднГшнГй день у птахГвництвГ широко застосовуються антибГотики i гормональш препарати, якГ негативно позначаються як на резистентност тварин, так i на якосп одержу-
ваноТ вiд них продукци. Залишкова кiлькiсть даних препаратiв в м'яс негативно впливае на здоров'я людини. За таких обставин особливу роль в^грають пробютичш кормовi добавки, ям е екологiчно без-печними i ефективними засобами [41].
Сьогоднi у багатьох краТнах свiту використання кормових антибютимв заборонено законодавством. ^м того, споживачi стають все бтьш вибагливими та вимогливими пiд час вибору продуклв харчування i вщдають перевагу м'ясним продуктам, якi не мк-тять антибiотикiв [5,42].
Враховуючи виключно важливу роль нормального стану бюценозу кишкiвника для збереження здоров'я птахiв, а також негативного впливу антиби отикiв на стан мiкробiоценозiв органiзму, необхiдно переглянути стратепю пiдбору антибiотикiв та хiмiо-препаралв пiд час вирощування птицi. Альтернативою у цьому випадку е саме отримання еколопчно безпечноТ продукци птахiвництва без використання в кормi птицi антибiотикiв за рахунок застосування пробютичних препаратiв на основi живих культур мiкроорганiзмiв нормальноТ мiкрофлори шлунково-кишкового тракту [5,43-44].
Висновки. В умовах промислового ведення тва-ринництва та птахiвництва найбiльш економiчно випдним е застосування препаратiв на основi речо-вин природного походження, що мають ефективну
антагонiстичну дiю стосовно збуднимв iнфекцiйних захворювань i здатшсть позитивно впливати на iмун-ну вщповщь, тобто виступати iмуностимуляторами. Такими препаратами е новин пробiотики, одержа-нi на основi представникiв нормальноТ коменсаль-ноТ мiкрофлори - лакто- та бiфiдобактерiй, а також бацил, ям входять до поколiння самоелiмiнуючих антагонiстiв. Препарати на основi перерахованих ми кроорганiзмiв виявляють антибактерiальнi та iмуно-модулювальнi властивостi. Таким чином, пробютики е перспективними препаратами для лтування i про-фiлактики рiзних дисбiотичних станiв та iнфекцiйних захворювань.
Перспективи подальших дослiджень. У зв'язку з недостатньою вивчешстю пробiотикiв та особливк-тю мiкрофлори рiзних кросiв т^в, Тх використання не набуло широких масштабiв. Тому дане питання потребуе подальшого дослiдження та розвитку на основi пошуку нових пробiотичних штамiв бактерiй з якiсно перспективними та важливими властивостя-ми, якi у комплекс з iншими бiологiчно активними речовинами зможуть бути альтернативою використання антибютимв, будуть виконувати iмуностиму-лювальну та iмуномоделювальну функцiю та сприя-ти росту птахiв i як наслiдок - отримання еколопчно чистоТ продукци тваринництва.
flrrepaTypa
1. Gusev BC, Svetoch EK, Glazkov NI. Monitoring vozbuditeley bakterial'nykh infektsiy. Ptitsevodstvo. 2003;2:8-10. [in Russian].
2. Malik NI, Panin AN. Veterinarnyye probioticheskiye preparaty. Veterinariya. 2001;1:46-51. [in Russian].
3. Panin AN, Malik NI. Probiotiki - neot»yemlimyy komponent ratsional'nogo kormleniya zhivotnykh. Veterinariya. 2006;7:3-6. [in Russian].
4. Shenderov BA. Funktsional'noye pitaniye i yego rol' v profilaktike metabolicheskogo sindroma. M.: DeLiprint; 2008. 319 s. [in Russian].
5. Koshchayev AG. Ekologizatsiya produktsii ptitsevodstva putem ispol'zovaniya probiotikov kak al'ternativy antibiotikam. Izvestiya vuzov. Severo-kavkazskiy region. 2006;10:53-9. [in Russian].
6. Vengrenyuk DG. Vliyaniye probioticheskikh kormovykh dobavok prolam i batsell na faktory nespetsificheskoy rezistentnosti organizma porosyat. Uchenyye zapiski Kazanskoy gosudarstvennoy akademii veterinarnoy meditsiny im. N. E. Baumana. 2012;209:78-82. [in Russian].
7. Drozdova LI, Kundryukova UI. Pechen' ptitsy - zhivaya laboratoriya otsenki kachestva kormleniya i soderzhaniya. Agrarnyy vestnik Urala. 2010;5(71):68-70. [in Russian].
8. Spivak MYa, Mokrozub VV, Lazarenko LM. Effect of probiotic strains of lacto- and bifidobacteria on the activity of macrophages and other parameters of immunity in cases of Staphylococcosis. Mikrobiolohichnyy zhurnal. 2012;74(6):90-8.
9. Spivak MYa, Pidgorskyi VS, Lazarenko LM. Lactobacillus and Bifidobacterium influence the indices of immune response of the organism showed on experimental model. Mikrobiolohiya ta biotekhnolohiya. 2009;1(5):39-46.
10. Spier MR. Host-microbe interactions that facilitate gut colonization by commensal bifidobacteria. Biotechnol. 2012;20(10):467-76.
11. Kushnir IM, Semen IS, Mayba UZ. Vyvchennya biolohichnykh vlastyvostey probiotychnykh shtamiv mikroorhanizmiv. Nauk.-tekhn. byul. DNDKI vetpreparativ ta kormovykh dobavok ta Instytutu biolohiyi tvaryn. 2015;16(2):207-12. [in Ukrainian].
12. Kozlovs'ka HV. Sanitarna mikrobiolohiya: konspekt lektsiy do vyvchennya dystsypliny dlya OKR «Spetsialist», «Mahistr» za spetsial'nistyu 7.130501, 8.130501 - «Veterynarna medytsyna»; Kharkivs'ka nats. akad. mis'kohohospodarstva. Kharkiv: KHNAMH; 2010. 57 s. [in Ukrainian].
13. Shirina AA, Petenko AI, Lysenko YuA. Farmakologicheskoye obosnovaniye primeneniya probiotika «Promomiks S». Ptitsevodstvo. 2013;9:35-9. [in Russian].
14. Kamins'ka MV. Mikroflora travnoho traktu sil's'kohospodars'koyi ptytsi: sklad, osnovni funktsiyi, prychyny ta naslidky porushen'. Mizhvidomchyy naukovyy tematychnyy zbirnyk «Ptakhivnytstvo». 2010;64:14-25. [in Ukrainian].
15. Gaziumarova LD, Titov LP, Klyuyko NL. Bakteriologicheskaya diagnostika disbakterioza kishechnika - instruktsiya po primeneniyu. Minsk; 2010. 17 s. [in Russian].
16. Gracheva NM, Bondarenko VM. Probioticheskiye preparaty v terapii i profilaktike disbakterioza kishechnika. Infektsionnyye bolezni. 2004;2:53-8. [in Russian].
17. Makarenko OM, Petrov PI. Suchasnyy pohlyad na problemu profilaktyky ta likuvannya dysbakteriozu. VISNYK VDNZU «Ukrayins'ka medychna stomatolohichna akademiya». 2016;16(2):294-300. [in Ukrainian].
18. Ardakhs'ka MD, Dubynin AV, Mynushkyn ON. Dysbakterioz kyshechnyka: suchasni aspekty vyvchennya problem, pryntsypy diahnostyky ta likuvannya. Terapevticheskiy arkhiv. 2001;2:67-72. [in Russian].
19. Barsukova MV, Demyn VF, Il'enko LI, Sultanova AA, Tayishcheva NB, Kholodova IN. Novi mozhlyvosti diahnostyky ta likuvannya dysbiotychnykh porushen' u ditey. Russkiy meditsinskiy zhurnal. 2003;11(20):1124-6. [in Russian].
20. 20. Watkinson PJ. The use of pre- pro- and synbiotics in adult intensive care unit patients: Systematic review. Clinical Nutrition. 2007;26(2): 182-92.
21. Starovoytova SO, Skrots'ka OI, Penchuk YuM, Doroshko YuM. Tekhnolohichni aspekty oderzhannya probiotykiv. Naukovi pratsi Natsional'noho universytetu kharchovykh tekhnolohiy [Internet] 2014 [tsytovano 2018 Lystop 10];20(4):69-77. Dostupno: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Npnukht_2014_20_4_9 [in Ukrainian].
22. Duca FA, Lam TK. Gut microbiota, nutrient sensing and energy balance. Diabetes Obes. Metab. 2014;16:68-76.
23. Starovoytova SO, Skrots'ka OI, Pyroh TP. Tekhnolohiya probiotykiv. Kyyiv: NUKHT; 2012. 318 s. [in Ukrainian].
24. Chralampopoulos DC, Rastall RA. Prebitics and probiotics science and technology. UK: Springer; 2009. 1265 p.
25. Harda SO, Danylenko SH, Lytvynov HS. Biotekhnolohichni aspekty analizu mikroflory sil's'kohospodars'koyi ptytsi. Biotechnologia acta. 2014;7(46):25-34. [in Ukrainian].
26. Safronova LA. Probiotychni vlastyvosti bakteriy rodu Bacillus i vzayemodiya preparativ na yikh osnovi z makroorhanizmom [dysertatsiya]. Kyyiv: Instytut mikrobiolohiyi i virusolohiyi im. D. K. Zabolotnoho NAN Ukrayiny; 2015. 24 s. [in Ukrainian].
27. Shirina AA, Petenko AI, Lysenko YuA. Farmakologicheskoye obosnovaniye primeneniya probiotika «Promomiks S». Ptitsevodstvo. 2013;9:35-9. [in Russian].
28. Avdyeyeva LV, Lazarenko LM, Mel'nychenko YuO. Imunomodulyuyuchi vlastyvosti synbiotychnykh kompozytsiy probyotychnykh shtami Bacillus subtilis, laktytu chy laktulozy. Mikrobiolohichnyy zhurnal. 2015;77(1):20-5. [in Ukrainian].
29. Kabir S. The role of probiotics in the poultry industry. Int J Mol Sci. 2009;10:3531-46.
30. Mansoub NH. Effect of Probiotic Bacteria Utilization on Serum Cholesterol and Triglycrides Contents and Performance of Broiler Chickens. Global Veterinaria. 2010;5:184-6.
31. Gokce I, Lakey JH. Production of an E. coli toxin protein; colicin A in E. coli using an inducible system. Turk. J. Chem. 2003;27:323-32.
32. Aamer Alaqaby, Glaskovich RA, Kapitonova AA, Losev EA. Study the effect of using probiotic (vetlactoflorum) on some of biochemical and immunological parameters of broiler chickens. Bas. J. Vet. Res. 2014;1(1):58-62.
33. Zhang ZF, Kim IH. Effects of multistrain probiotics on growth performance, apparent ileal nutrient digestibility, blood characteristics, cecal microbial shedding, and excreta odor contents in broilers. Poultry science. 2014;93(2):364-70.
34. Stoyanovs'kyy VH, Kolomiyets' IA, Kamrats'ka OI. Sklad mikroflory tonkykh kyshok broyleriv ta sposoby yoho korektsiyi u krytychni periody rostu i rozvytku. Veterynariya. 2012;6(115):6-9. [in Ukrainian].
35. Ahmad I. Effect of probiotics on broilers performance. J. Poult. Sci. 2006;5:593-7.
36. Chralampopoulos DC, Rastall RA. Prebitics and probiotics science and technology. UK: Springer; 2009. 1265 p.
37. Tymoshok NO, Melnichenko YA, Spivak MYa. New aspects the regulation of immune response through balance Th1/Th2 cytokines. Proceedings of EPMA-World Congress 2013; 2013 Sep 20-21; Brussels, Belgium. Brussels: EPMA Journal; 2014. 5:134.
38. Galdeano C. Maldonado, de Moreno de LeBlanc A, Perdigon G. Proposed model: mechanisms of immunomodulation induced by probiotic bacteria. Clinical and Vaccine Immunology. 2007;14(5):485-92.
39. S. de Kivit, Tobin MC, Forsyth CB. Regulation of Intestinal Immune Responses through TLR Activation: Implications for Pro- and Prebiotics. Front. Immunol. 2014;5:61-7.
40. Spivak MYa, Mokrozub VV, Lazarenko LM. Effect of probiotic strains of lacto- and bifidobacteria on the activity of macrophages and other parameters of immunity in cases of Staphylococcosis. Mikrobiolohichnyy zhurnal. 2012;74(6):90-8.
41. Alyamkyn Yu. Probiotyky zamist' antybiotykiv - tse real'no. Ptitsevodstvo. 2005;2:17-8. [in Ukrainian].
42. Md. Mahbubul Haque, Md. Matiar Rahman Howlader, Shahana Begum. Effects of Probiotics on Live Weight and Hematobiochemical Parameters in Broiler. International Journal of Scientific Research in Agricultural Sciences. 2015;2:126-32.
43. Drozdova LI, Cherkashina NV, Makhortov VL, Vasil'yev PG, Shcherbakov MG, Demina LV, et al. Analiz sovremennogo sostoyaniya problemy ispol'zovaniya antibiotikov v kachestve kormovoy dobavki. Agrarnyy vestnik Urala. 2011;3(82):39-42. [in Russian].
44. Lebedeva IA, Novikova MV. Vliyaniye probioticheskikh preparatov na pechen' sel'skokhozyaystvennoy ptitsy. Materialy Vserossiyskoy nauchno-prakticheskoy konferentsii «Vklad molodykh uchenykh v otraslevuyu nauku s uchetom sovremennykh tendentsiy razvitiya APK»; 2008 Dekab 22-24; Moskva. Moskva: Gos. Universitet po zemleustroystvu; 2008. s. 78-9. [in Russian].
ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ПРОБ1ОТИК1В ДЛЯ ПРОФ1ЛАКТИКИ ТА Л1КУВАННЯ ДИСБАКТЕР1ОЗ1В ПТАХ1В
Черевань Ю. О., Сщашенко О. I., Тимчий К. I., Федота С. В., Волков Р. Д.
Резюме. У зв'язку з активним розвитком птаxiвництва у свт актуальним питання е отримання еколопчно чистоТ продукци тваринництва. Такими препаратами, ям можуть забезпечити отримання такоТ продукци е новин пробютики, одержат на основi представнимв нормальноТ коменсальноТ мтрофлори - лакто- та бiфiдобактерiй. Даш види мiкроорганiзмiв мають антибам^альш та iмуномодулювальнi властивосп.
Дослщжено та проаналiзовано лп"ературш джерела стосовно використання пробютичних препарапв у птаxiвництвi та Тх вплив на птаxiв. Наведено загальну характеристику пробютимв, описано стан дисбактерюзу та причини його виникнення.
Описано мтрофлору травного тракту птаxiв, де пояснюються причини забезпечення швидкого i повноцшного формування складу мтрофлори травного тракту в молодняку шляхом використання пробютимв. Описано Тх позитивний вплив на оргашзм птицк Охарактеризовано пробютики як альтернатива використання антибютимв та переваги Тх використання порiвняно з антибютиками.
Ключовi слова: пробютичш препарати, птаxiвництво, дисбактерюз, шфекцшш захворювання, еколопчне птаxiвництво.
ПЕРСПЕКТИВЫ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ПРОБИОТИКОВ ДЛЯ ПРОФИЛАКТИКИ И ЛЕЧЕНИЯ ДИСБАКТЕРИОЗОВ ПТИЦ
Черевань Ю. А., Сидашенко О. И., Тимчий Е. И., Федота С. В., Волков Р. Д.
Резюме. В связи с активным развитием птицеводства в мире актуальным вопросом является получение экологически чистой продукции животноводства. Такими препаратами, которые могут обеспечить получение такой продукции являются новейшие пробиотики, полученные на основе представителей нормальной коменсальной микрофлоры - лакто- и бифидобактерий. Данные виды микроорганизмов обладают антибактериальными и иммуномобулирующими свойствами.
Исследованы и проанализированы литературные источники по использованию пробиотических препаратов в птицеводстве и их влияние на птиц. Приведена общая характеристика пробиотиков, описано состояние дисбактериоза и причины его возникновения.
Описана микрофлора пищеварительного тракта птиц, где объясняются причины обеспечения быстрого и полноценного формирования ее состава у молодняка путем использования пробиотиков. Описано положительное влияние данных препаратов на организм птиц. Охарактеризовано пробиотики как альтернатива использования антибиотиков и их преимущества по сравнению с антибиотиками.
Ключевые слова: пробиотические препараты, птицеводство, дисбактериоз, инфекционные заболевания, экологическое птицеводство.
PROSPECTS FOR THE USE OF PROBIOTICS FOR PREVENTION AND TREATMENT OF BIRD DISBACTERIOSIS
Cherevan Y. O., Sidashenko O. I., Tymchyy K. I., Fedota S. V., Volkov R. D.
Abstract. In connection with the active development of the poultry industry in the world, the pressing issue is to obtain environmentally friendly livestock products. Such preparations that can provide such products are the newest probiotics, obtained on the basis of representatives of normal comormal microorganisms - lacto- and bifidobacteria. These types of microorganisms have antibacterial and immunomodulating properties.
The effectiveness of probiotics has long been proven, but these drugs have not been widely used. Therefore, the purpose of this work was to characterize probiotic drugs and their use in poultry on the basis of existing literary sources.
Bacteria that make up probiotics, produce antibodies to protect the body and stimulate the immune response to the pathogen, prevent pathogenic microorganisms from attaching to the intestinal walls, and also inhibit their growth. In addition, probiotics strengthen the intestinal mucous layer, which is a barrier to infection, block the synthesis of toxic compounds by pathogenic flora and contribute to their destruction. Also, the benefit of probiotics is the ability of beneficial bacteria to synthesize vitamins B and K. As a result, the process of splitting substances from food improves, digestion is normalized, toxic elements are neutralized and the growth of pathogenic flora is suppressed.
Today, the normal microflora is a qualitative and quantitative ratio of the associations of microorganisms of individual organs and systems that maintain the biochemical, metabolic and immune balance of the host organism, necessary to maintain its health. It is an important factor in the overall homeostasis of the macroorganism.
A change in the balance of the intestinal microflora is called dysbacteriosis, which can be caused by the use of antibiotics and other stressful factors.
Today, international organizations (FAO/WHO) put forward stringent requirements for the evaluation of probiotic strains and drugs based on them, including: the precise identification of microorganisms using microbiological and genetic methods of investigation, a comprehensive description of biological activity and safety, and obtaining evidence of the clinical efficacy of probiotics.
The biological effectiveness of probiotic drugs is determined not only by the properties of the strains used, but also by the technologies of their production, where the main goal is to achieve the maximum yield of viable cells of bacteria and biologically active substances synthesized by them, useful for the macroorganism.
Microflora of the digestive tract of birds. Birds differ from other agricultural animals by the structure of the digestive system, high metabolic rate, the important role played by enzymes of microflora of the gastrointestinal tract. Chickens are more susceptible to infections, adverse environmental factors than mammals, since they do not receive immunostimulants and nutrients with maternal milk. The death of the young bird is largely due to the disease and disruption of the gastrointestinal tract, caused by pathogenic and conditionally pathogenic microorganisms.
In the conditions of industrial livestock and poultry farming, the most economically advantageous is the use of drugs based on substances of natural origin, have an effective antagonistic effect on pathogens of infectious diseases and the ability to positively influence the immune response, that is, act as immunostimulants. These drugs are the latest probiotics derived from the representatives of normal commensal microflora - lactobacterium and bifidobacteria, as well as bacilli, which are part of a generation of self-limiting antagonists. Preparations based on the above microorganisms exhibit antibacterial and immunomodulating properties. Thus, probiotics are promising drugs for the treatment of various dysbiotic conditions and infectious diseases.
Key words: probiotic preparations, poultry farming, dysbacteriosis, infectious diseases, ecological poultry farming.
Рецензент - проф. Дев'ятк'на Т. О.
Стаття надшшла 13.11.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-4-2-147-84-88 УДК 616.018.72:616.441-006.6-037 Черненко О. В.
ВЗАбМОЗВ'ЯЗОК М1Ж Р1ВНЕМ тиреотропного гормону ТА РАКОМ ЩИТОПОД1БНО'' ЗАЛОЗИ УкраТнський науково-практичний центр ендокринноТ xipyprii, трансплантацп ендокринних орга-
н1в i тканин МОЗ УкраТни (м. КиТв)
Зв'язок публшацп' з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота е фрагментом науково-до-слГдноУ роботи МОЗ Украши «Дослщження прогнос-тичних чинникГв пухлин щитоподГбноУ залози» (№ державноУ реестрацп 0113U006385).
Пухлини щитоподГбноУ залози (ЩЗ) е досить роз-повсюдженою патолопею та визначаються приблиз-но у 19-67% пацГентГв, ям звертаються до ендокрино-лопчних центрГв [1]. Рак ЩЗ виявляеться приблизно
у 5-15% таких пацГентГв. КрГм того, карциноми ЩЗ займають провщне мГсце серед неоплазш ендокринноТ системи. Так у 2012 роцГ рак ЩЗ становив 2,1% вах випадмв онколопчних захворювань у свт [2,3]. Серед можливих причин даного феномену вГ-ропдною е роль полтшення дГагностики пухлинних захворювань за рахунок широкого використання ультразвукового дослщження (УЗД), тонкоголковоТ' асшрацшноУ пункцшноУ бюпси (ТАПБ), цитолопчного
