CC BY
11
6. ОСЫТЯНСЬК! ПРОБЛЕМИ ВИЩО! школ и
УДК 630*946.3 Доц. М.В. Чернявський, к.с.-г.н. - УкрДЛТУ
СПЕЩАЛЫПСТЬ "ПРИРОДОЗАПОВ1ДНА СПРАВА" В СИСТЕМI Л1С1ВНИЧ01 ОСВ1ТИ
Висв1тлено теоретичш' засади 1 обгрунтована необхшш'сть впроваджсння спешалмго-СТ1 ¡/або спешал1заци "Природозапошдна справа" в систекп л1С|'пнпчоТ осв1ти. Наведена квал|ф1кац|йна характеристика та освтп»о-11рофеайна програма тдготовки фах1вп1в з вищою освггою за квал|ф1кашйним ршнем спешшнст снешальносп 7.130.403 "Природоза-повщна справа".
М.У. СИетуаюкуу- 1Ш1 ПУТ
1. Спсшальнкггь "Природозаповдепа справа" у систем! .ппвиичоУ оспин
У Программ перспективного розвитку заповщноУ справи в УкраУш ("Запов*1-дники", роздш 11 - "Еколопчна осв1та, вихованпя та шформування громадськос-т1"), ухвалешй Верховною Радою УкраУни 22.09.1994 р., передбачено зокрема "пе-реглянути навчальш плани 1 программ вищих навчальних заклагпв з метою б!лыи широкого врахування штереЫв розвитку заповщноУ справи та полшшити пщгото-вку кадр1в для роботи в заповщниках, нашональних природних парках, боташч-них садах, дендролопчних \ зоолопчних парках, парках-нам'ягках садово-паркового мистецтва та на ¡нших територ!ях та об'ектах природозаповщного фонду шляхом оргашзаци вщповщних кафедр, вщшлень, введения спешальних учбо-вих курс ¡в".
Проблема пщготовки професшних кадр1в для роботи в заповщниках 1 нашональних природних парках та на ¡нших територ1ях \ об'ектах природозановщ-ного фонду (ПЗФ) УкраУни е вкрай важливою, оскшьки до цього часу таких фах1в-щв ш в минул! часи, ш тепер не готував жоден вищнй навчальний заклад. Натомить потреба в квал!ф1кованих кадрах € великою, враховуючи те, що в УкраУш в ус1х обласних управлишях еколопчноУ безпеки вщкрито в5дд1ли заповщноУ справи, для яких не »истачае пщготовлених фах1вшв.
В УкраУш ¡снуе вщносно р!зномаштна 1 репрезентативна мережа природозаповщного фонду -6571 заповщний об'ект площею 2 млн. 104 тис. га (3,4 % ваеУ територ11 держави): 16 природних заповщник!в, 4 бюсферних резервата, 7 нашо-нальних природних парюв, 23 репоналышх ландшафтних парки, 2253 заказники, 2960 пам'яток природи, 21 боташчний сад, 9 зоолопчних парк!в, 29 дендропармв, 499 парк1В-пам'яток садово-паркового мистецтва та 754 заповщних урочиш. По-над третина цих територж природозаповщного фонду знаходиться у вщанш Держкомл1сгоспу. Управлшня цими заповщними об'ектами вимагае спешальних знань, як! дотепер у програм1 пщготовки спец5ал1ст1в лкового господарства не передбачеш.
Р1шення КонференшУ ООН в Рю-де-Жанейро "Порядок денний на 21 сто-лггтя", Декларашя \ ^онвеншУ про збереження бюргсномашття \ юн мат, Кютський протокол визначают> погоджеш принципи регульованого природокористування,
_1_
244 ! До 125-Р1ЧЧП УкрДЛТУ
дотримаиня еколопчноУ безпеки, охорони нрнроди, усталеного розвитку ярового господарства, а також передбачають пиявлеиня шнних територж, Ух вивченпя, пщготовку фаховнх рекомендашй щодо Ух охорони.
Прюритетними серед цього комплексу заход1в е проведения оцжки стану бюрозмаУття та ландшафтного рпномашття в державу сприяння тнм системам ведения альського та л1сового господарства, яю захишають бioлoгiчнi види, пщ-тримання тих вид1в, що знаходяться на граш зникиеиня. Для виконання таких за-вдань держав1 необхщна оптим1зована мережа ириродозагтовщних територж, яка стане основою еколопчноУ мереж1 держави та пол!гоном для можторингових до-слщжень (Андр!енко, 1998).
Зараз створюеться национальна еколопчна мережа, яка сприятиме виршген-ню багатьох проблем довкшля, охорони здоров'я населения, збереження бюрпно-мажття, ландшафлп, стабшзашУ еколопчноУ р!вноваги, пщвищення про-дуктивност1 екосистем \ загалом збалансованого розвитку держави, а отже, по-кращення сошального \ екопом1чного стану п населения. П УУ систему також вхо-дять територ'п та об'екти природозанов'щного фонду.
Кр1м того, Указом Президента зарезервовано 700 тис.га природних комплекс! в для подал много Ух заповщання, передбачено у найближчий час створення ще шести заповщшшв та розширення територ1У у двох вже ¡снуючих, утворення п'яти нацюналышх парюв та пиних заиовщних об'еют Для нормального Ух фун-кц'юнування потр*|б«п передовам пщготовлеш спешатстн.
ГПдготовку таких спешал!спв дощльно передова'м зджсиювати в ушвер-ситетах на люогосподарських факультетах у межах иапрям1в ".ЛИсове та садово-паркове господарство" та "РколоНя", а також па бюлопчних та географ!чних факультетах у межах напрям1в "Географ!я" та "Бюлопя". У рамках трьохступеневоУ осв*1ти п'щготовку спешагпспв з природозаповщноУ справи можна зджснювати на вс1х р1внях - бакалавра, спешалюта та маНстра. Мерший шлях - пщготовка бакала-вр1в, а тгпм спешашспв - з вщповщно опраиьованою програмою навчання вщ нершого до десятого учбових семестр1в, другий - гпсля бакалаврату вщповщного фаху пщготовка у дев'ятому та десятому семестрах через проходження спешал!за-цп. Обидва вар'тнти мають своУ переваги \ иедол'жи, одиак як спешал1зашя, так 1 спешалыпсть "Природозаповщна справа" вкрай необхщш передовам у галузях л1-сового, водного та сш.ського господарства. ,
У 1996 рож мною опраньована квал1ф1кацжна характеристика та осв^ньо-професжна програма пщготовки фах1вшв з мшюю осв1тою за квал1ф1кацпжим р1-внем спешалкт спешальност1 7.130.403 "Пр тродозаповщна справа".
Розробка системи сошальпо-професжпнх 1 нрофесжиих завдань базуеться на анал1з! реальноУ практики використаиня Опешалклв даноУ спешальносп та ви-користашп прогнозу розвитку сфери д!яльносп, для якоУ готуеться спешал1ст -¡нженер природозаповщноУ справи. '
Сошально-професжш завдаипя вщиовщають загальним вимогам, яю мо-жуть доповнюватись вщповщно з иоявою(иовнх сожалыю-нрофесжних ! нрофесжиих задач. Вони в1ддзеркалюють св1тогЬядниньк!, гумажтарж, культурш, осо-бнслсж вимоги до формування \ внховант майбутнього фах1вця.
До професнших завдань жженера ПриродозаповщноУ справи належать: дотримання режиму заповщиосл на охоронюражй територ!У, кер1вництво заповщною
6. Осв1Тяиськ1 нроблемн пщцоТ школн 245
установою; екомошториигот дослщження, управлпшя заповщним об'ектом; охо-рона 1 збереження рослинного 1 тваринпого свпу; ведения ".ТКтопису ирироди"; ведения заповщного кадастру. Кр1м того, спешатст повинен вмт! вести внробннчу \ техшчну документашУ, забезпечувати виконання планових завдань, онрацьовувати М1сячн1, кварталын \ р1'чш плани виробничоУта науковоУ Д]"яльность
Вщповщж вимоги опрацьоваш до ¡нших посад спешалюта: молодиюго паукового сшвробггника, жженера-дослщника, жженера-жспектора, жженера-експерта, люничого, пом1чника л1СНичого, ¡нженера-референта. Складено також прогностичш сош'алыю-професжж та професжж завдання для кертника в1ддшу заповщноУ справи в управл1шп еколопчноУ безпеки.
У майбутшй д1яльност1, в 5-6-р1Ч1ПЙ перспектив1 ¡нженер природозаповщ-ноУсправи повинен вм1ти вир1шувати таю проблеми:
• формувати системи еколопчного мои ¡ториту рЬних комионеипв екосистем па заповщних територ1ях;
• розробити та впровадити нот' методн 1 методики наукових дослщжень на запопщ-них об'ектах;
• рашонально використовувати та вщгворювати прнродш ресурси;
• створити прогностичт мод ел I оптим^зацм мереж! заповщного фонду;
• пщготувати обгрунтування та необхщну документанио для стаорення заповщного об'екту будь-якого рашу;
• розробити 1 впровадити систему безперервноУ еколопчноУ оетти та виховання. Спешалют з вищою осв1тою повинен бути пщготовлений для вирпнення
конкретних професжних та сошально-професжних завдань вщповщноУ посади. Випускник повинен легко адаптуватися до умов д1яльност! пщприемства, оргаш-зашУ, установи, закладу, тощо, р1зних форм власност1, причому перюд входження в курс справ повинен бути мпнмальним. Спешашст повинен бути пщготовлений для конкретних форм трудовоУ Д1ялыюст1 (науковоУ, викладацькоУ, управлжськоУ, проектноУ, експлуатацжноУ, тощо), волод^ти необхщним обсягом знань в культур-нж, економ1чшй, правовж, сошально-психолопчнж, еколопчшй та ¡нших галузях знань.
1нженер природозаповщноУ справи мае лопчно, конкретно 5 фшософськи оцшювати ¡сторичш та сучасш процеси в природ! та сусшльств«, враховувати особливосп культурного розвитку свого народу, його нашоналып традиц!У. Спе-шагнет, як творча особиспсть, професюнал своеУ справи, мае ч1тко продумувати р1шення, аргументовано вщетоювати свою точку зору з врахуванням етичннх вн-мог, волод!ти навиками оргашзаторськоУ та виховноУ роботи, бути ерудованим у галуз1 в1ТчизняноУ та св1товоУ культури, бути пропагандистом своеУ профес'п, во-лод1ТИ тонкою спостережливютю \ здатжетю образного та ¡нженерного мислення.
Для цього сформульоваш 1 передбачеш вимоги до сукупностей \ ржшв сформованосп вмжь спешалюта.
Сукупшсть норм до обов'язкового мппмуму змюту та р1вня пщготовки фа-х1вц'1в ¡з квал!ф!кацжним р1внем спец1ап5ста наступна.
Нормативна частина освггньожрофесжноУ програми включае таю норма-тивн1 навчалып дисциплжи:
• гуманггарж та со1иапьно-економ1ч1п дисциплшн (270 годин навчання): д^ова шо-земна мова, заповщне дшочинство, органпашя охоронюваних природних тернто-рж, нившьна оборона, охорона праш, ириродоохоронне право;
246 До «25-Р1ЧЧЯ УкрДЛТУ
• cncuiiuiMii днспишпни (459 годин): созолопя. заношдна справа. приролозаиов1ЛН1 рссурси, екомотторши, популяпшна еколопя, пдроеколш 1я. Практична шдгото-вка планусгься нротягом 1431 години, навчальна нракшка - 189 юдин, псрсддип-ломна практика- 702 годин. На дииломне проектування выводиться 540 годин. Виб1ркова частина освггньо-професпиюУ ирограми об'еднуе вибфков1 на-вчалыи диспншпнн, дисцинлши за вибором вишого навчального закладу (432 години). До них пропонуеться включити: екоснстемолопю (бюгеоненолопю), пас-iiopnnaniio заповщних об'екпв, ф!тоцеиолопю, "Лпопис нрнроди", охорону i за-хист екосистем, лкювпорядкування та впорядкування заповщних об'екпв. Дисци-miinn за вщьним вибором студента (216 годин) - не передовам: геоботажка, л1-сомнслнвське господарство, бази даних екошформацп, теоретична созолопя, популяпшна бюлопя i еволюшя, управлшня нриродозаповщпим фондом. Павчальна практика трнватиме 54 години.
Спешалкт повинен бути нщготовлений до професшноУ д1яльносп в галуз1 природозаповщноУ справи, а також охорони навколиншього природного середо-вища. Bin бере участь у виробничо-технолопчшй, оргашзацшно-управлшсьюй, проектнш, адмпйстративно-управлшсьюй, екснертшй та дослщницьк1Й д1ялыюст1 в заповщниках, нацюналмшх природних парках, репопальних ландшафтних парках, держлкгоспах, навчальиих закладах еколопчиого та л1сового профшю, нау-ково-дослщних установах, люовпорядкувальних та проектно-конструкторських оргашзашях, управлшських структурах у галуз1 природозаповщноУ справи.
У зв'язку з викладеиимн вимогами до спешалкта у галуз1 прнродозаповщ-но1 справи на лкогосподарському факультет лкотехшчного ушверситету чи аг-papno'i академ1У можлив1 pi3iii шляхи його ищготовки. Перший шлях - бакалаврат за фахом "лкове та садово-паркове господарство" ¡з наступною спешал1зашею "природозаповщна справа", другий шлях - спершу бакалавр, a tiotIm спешал1ст фаху "природозаповщна справа". Звкно, шо для иього опрацьоваш pi3ni программ ищготовки з врахуваипям також м1сця майбутньоУ npani випускника та його посаду. Для роботи винятково у сфер1 зановщноУ справи (управлшня екобезпеки, при-родозаповщш установи тощо) перевагу матиме шдготовка за спешалыистю "природозаповщна справа", у сфер1 лкового господарства достатньою € однойменна спепьипзашя. Вщкриття сиетальносп "Природозаповщна спрапа" сприяло би також подалыпому розвитку еколопчноУ освпи, виховаиня та ¡нформувания гро-мадськость
Прононована сне1пал!зашя вкрай необхщна! у галуз1 л1сового господарства, осюлькн у практичшй дЫльносп прашвники сфери повсякденно мають справу з охороною природи. Особливо вщповщалыпши стають Ух ди у випадку, коли на те-pnTopi'i Ух держлкфонду е природозаповщш об'сктя. Тому ведения господарства на таких територ1ях на засадах природоохоронного л'авнинтва е обов'язковим, а це вимагае вщповщноУ вуз1вськоУ ищготовки i копкретчих знань.
2. Ociioniii методолоичнi засади викладанпя днсциплш i ищготовки cneniaJiiciiB за фахом "Природозаповщна справа"
Важливо формувати правов1 та економ1чш стимули опанування знань з пи-тань збереження бюлопчного i ландшафтного рпномашття. Цьому може сприяти включения таких знань до перелив обов'язкових;квал1ф1куючих вимог для вщпо-вщних снегшипспв, насамперед KepiBiniKiB. Лле tRe раз наголошуемо на тому, що
6. OcniTRHCI.Ki проблем!! nilllloT 111КОЛИ 247
перспективи розвитку ocbíth з цього питания ми вбачаемо перш за все, у форму-B3HHÍ умов, яю б викликали внутршшю потребу у знаниях з цнх пнтань. Воиа мае закладатися на перших етапах ocbíth у дошкшьних закладах, початков!й та серед-нш школ i i стимулюватися умовами насту пноУ виробннчоУ, професжноУ д^яльностк
Актуальною е оргашзашя спешалыюУ пщготовки фах1вшв з питань збере-ження бюлопчного та ландшафтного р1зномашття. Це мають бути сиешалюти не тшьки з суто бюлопчною чи географ1чною ocbítok), a 3Í значно шнршою, комплексною пщготовкою, вщповщними знаниями у галуз! права, зокрема м1жнародного, а також з економ1ки, лкового, сшьського господарства, територ1альноУ оргашзацп господарства, психолопУ, сошолопУ та багатьох íhihhx питань.
Подалыного розвитку мае набути д1яльтпсть еколопчних, ¡нформашйних, ocbíthíx ueHTpÍB, як1 були CTBopeni paninie у бтыносп райошв, на 6a3¡ навчальних заклад1*в, лкництв, заповщниюв та нацюнальних napKtB. На жаль, останш'м часом Ух мережа значно скоротилася.
Для пщготовки cneuianicTÍB за фахом "Природозаповщна справа" пропону-еться цикл дисциплш, ям нацщюють студенев на вивчення нередовам чинного законодавства щодо охорони природи та окремих Tí компонеттв, вирпнення ти-пових проблем оргашзащУ охорони i збереження заповщних екосистем, метод1в i заход1в для збереження бюр1зномашття i проведения еколопчного мошторннгу на заповщних територ1ях.
Усвщомлення i фахове розумшня основной мети национальной политики з розвитку npupodo3anoeiÓHo'i справи та принцитв збереження бюлоггчного та ландшафтного р1зномашття - забезпечення максимального збереження та ста-лого використання бюлог1чного та ландшафтного р'гзноматття в У крат i - е провщним завданням циклу спешальних дисциплш.
При цьому полггика з питань збереження бюлопчного та ландшафтного p¡-зномашття розглядаеться як один з найважливпиих напрям1в нацюнальноУ пол1ти-ки загалом i повинна формуватися на основ! принцишв: науковосп, прюритетнос-tí, упередження, обачливосп та ефективного уникнення, перспективности "забру-днювач платить", оптимального поеднання дш влади р1зних píbhíb, господарсько-го, перем1щення i компенсацн за запод1яш шкщлив! впливи, науковост! вщнов-лення та вщтворення, застосування найкращих з наявних технолопй, участь гро-мадськосп та доступшсть шформацп, врахування нацюнальних та м!жпародних ÍHTepeciB, врахування особливих прав та штереав мкцевих жител1в, невщворот-nicTb правовоУ вщповщальносп за порушення вимог щодо збереження 6iop¡3Ho-машття. Hi принципи у конкретному Ух застосуванш мають бути вивчеш студентами у межах курсу.
По вщношенню до созологп природозаповщна справа виступае в якосп прикладноУ дисциплши. Природозаповщна справа - теор]'я i практика оргашзаш'У, функцюнування та збереження бюлопчного р1зномашття та комплекав неживоУ природи на заповщних територ1ях р1зних ранпв. Для и розумшня необхщш знания з основи курсив "Еколопя", "Юпматолопя", "Грунтознавство", "Боташка", "Зоо-лопя", "Дендролопя", "Ф1зюлопя рослин", "Охорона природи", як> читаються студентам люогосподарського факультету на перших двох курсах навчання.
Передбачаеться також, но курс "Охорона природи", я кий е у планах навчання bcíx лкогосподарських факультете ушверситет1в Свропи i який донедавна
248 До 125-р1ччя УкрДЛТУ
викладався в УкраУт як окрема дисцнплша, буде поновлено. Саме окремий курс "Охорона природи" дае змогу глибше висв1тлитн спепш|мчш проблеми охорони довюлля па еколопчпих i швайроменталышх засадах. Якшо вивчеиня рослипного св1ту у систем! лювничоУ осв1ти загалом методично добре продумано, то вивчеиня тваринного св1ту вимагае певного удосконаленпя. Класично систематичний виклад у зоологи треба доновннти внвченням комилекав тварин, ям займають певн"| еколопчш ninii. Особлива увага тут повинна бути придшеиа вивченню як тнпових, так i ужкальних угруповань тваринного св1ту у межах р'|зних 6ioToniB.
Власне курс "Природозаповщна справа" с базовим курсом однойменного фаху. У Kypci подаються ochobhi' вщомосп нро заповщш об'екти св1ту, структуру природозаиовщного фонду, класифжанп природозаповщних об'ект1в, обгруито-вуються функип заповщних екоснстем, стратепУ i перспективного розвитку загювь дноУ справи в УкраУш та в ипних державах свпу. Докладпо висвшноються напрям-ки i етаии розвитку заповщноУ справи, розглядаються принцини i методи проведения науково-дослщних po6iT на тернтор1ях природозаиовщного фонду.
Важлнве мюце при засвоснш багатьох днсниплпг палежнть розумшню ти-иових проблем галуз1 i вмпипо Ух вирппити у майбутшй ирактичшй дальность Для цього, поруч з теоретичиим вивчеииям окремих дисциплш, необхщно прово-дити навчалып практики безпосередиьо у заповщниках, нацюнальних прнродних i репональних ландшафтних парках.
Одним i3 основиих завдапь у пщготовш спешалк™ за фахом шженер природозаповщноУ справи е також освоения основ менеджменту природоохорон-ними TepnTopiflMH. Стратепчним завданням нланувания, рознгирення та управлшня мережею заповщних теригорш е формувоння cduitoi територ'тльиог системи lanoeidmix та imuiix терипюрш, що особливо охороняються. Для цього необхщно актив!зувати зусилля, сирямоваш на виявлення цпших територш, Ух вивчеиня, тндготовку вщповщних рекомендацш пюдо Ух охорони. 'Гакий пщхщ базуеться на стратепчиих прюритетах нацюиальиоУ полггики УкраУни з питань розвитку заповщноУ справи. В основу розвитку заповщноУ справи в держав1 покладено вирннен-ня проблем збережепия бюлопчного та ландшафтного р1зноматття на настушп 20-30 poKiß. Норматнвп i зм1ст спешальносп чи спешал1зашУ повншн враховувати потреби i иеобхщшсть ефективиоУ реал1защ'У нацюиальиоУ полтжи з питаиь природозаповщноУ справи та збережепия бюлопчного та ландшафтного р1зноманптя, внзначених принцитпв та прюритетт з урахуванпям основных положень концепцп усталеного розвитку, сформульоваиоУ у доповщ1 М1жнаро,л|ноУ KOMicii з навколн-шнього середовища i розвитку "Наше сшльне майбутне" (Our Common Future, 1987), Порядку денному на XXI стагпття (Agenda 21), yxBajieum на М1жнародтй конференшУ з навколишнього середовища i розвитку в Рю-,с|е-Жанейро у 1992 р.
При пщготовш спешалютт слщ звернути особливу увагу па розкриття значения реалвацн нацюнальних програм 1з збережепия бтр1зномашття та фор-муванпя екомереж1 для устшпного вирпнення i для довгострокового задоволення р1зноман1тннх економ1чннх, сошальних, а часом i иол!тичних штереав. Спешал1-сти, уся в!тчизняпа громадсьюсть мають сирийняти св1тове бачення проблеми, вм1тн на його ocnoßi знаходити шляхи успишюго вирпнення и на нашональному, реп'ональному та мкцевому р1внях. Значною мфою ньому сприяла б пщготовка на палежному ирофеспшому pinni сиешалклв i вндання вщповщних пщручшшв, иавчальпих поабниюв, ирактичиих рекомендаций.
6. Освпяпгьк! проблеми riiiiioT школп 249
Лгтература
1. Мовчан ЯЛ., Олешенко ПЛ., Голубень М.Л., Давндок II. П., Мялшлспя Н.Р. Осмопш положения нашональноТ пол1тики з пнтань збереження бюлогишого та ландшафтного рпномаштгя. II Бюр13номажття Карпатського буферного заповедника. - К., 1997. - С. 496-526.
2. Парчу к Г. Еколопчна мережа: нацюиалып перспективы. // Жива У краТна, № 8, 1998. —
С. 1-2.
3. Програма перспективного розвитку заиовипюТ сиравн в УкраТш ("Заповедники"). // Голос Украши, №232(982) мд 7.12.1994.
4. Чернявськнн М.В. Методичш вказ!вки лля студенев л1согосподарського факультету з курсу "Природозаповщна справа". - Львш, 1997. - 25 с.
УДК 65.01 ;65.9(4УКР)-08 Асист. Г. Лех - УкрДЛТУ
ОСОБЛИВОСТ1 ФУНКЦЮНУВАННЯ С1МЧ НА СУЧАСНОМУ
ЕТАШ
Ом'я е об'ектом дослщження багатьох наук - ¡стор!У, економжи, юрисиру-деншУ, пси холопУ, педагопки, демографп, етнограф1У, соцюлогп тощо. Кожна з них вивчае специф1чш сторони функшонування \ розвитку с1м'У пщ власним кутом зору 1 вщповщно до свого предмету \ методу. Для економжи одним з основних за-вдань е анал!з Ымейного бюджету, стану сшейного споживання 1 нагромадження тощо.
СЛм'я — це мжроосередок сусшльства; ось чому вс1 сусшлын проблеми \ труднонп тим чи ¡ншим чином проявляються в сшейних вщносинах. Для сучас-них умов характерним став процес послабления рол1 с!мТ як сошального шетиту-ту. Сучасна ам'я знаходиться, по суп, в стадп кризи. Формами прояву шеУ кризи виступають: втрата оркнтацп суспшьства (особливо молод1) на утворення мщноУ амТ, низька народжувашеть, зростання юлькост1 розлучень, малодтисть сш'У, зростання кщькосп позашлюбних народжень та ¡н.
Одним з чинник1в, що обумовлюе кризу ам'У, е УУ економ1чш труднонп \ не-гаразди. I справа тут не тшьки в нестач1 грошей, слабкому уявленш про амейний бюджет, сошалыий незршосп молодого подружжя тощо. Молод1 амЧ розпада-ються внаслщок невиправдання спод1вань щодо Ух економ1чного \ матер1ального становища. Вщсутш<ръ життевих перспектив створюе вкрай негативний фон для родинного життя, затрудняе досягнення сумкносп м1ж подружжям, посилюе вну-тр1с1мейш негаразди..
Без оздоровления амейноУ, а значить й особистюноУ сфери, неможлив! ус-шхи в здшененш екорюм1чних реформ. Вфним с висл ¡в "Багат1 ам'У (1 не тщьки в матер1алыюму план!) - багате сусшльство", адже в економ1чному становшш ам'У як у фокус! вщображаеться загальний стан економшноУ систем и сусшльства.
Кожна сш'я, незалежно вщ п складу, самостшно веде власне домашне гос-подарство, отже, може розраховувати лише на власш кошти. Звичайно, для с1мей ¡з скромними прибутками мають вагу державш допомоги, пожертвування з благо-дшних фошпв, допомога вщ багатших родич1в. Однак кошти з цих джерел нерегулярна незначш, надходять далеко не в кожну сш'ю, Ух частка у с5мейному бюджет! е м1зерна.
250 До 125-р|ччя УкрДЛТУ
