CC BY
10
/О./'. Iрипюк, к.с.-г.п. — СтрадшвсьнаНДСботсаду УкрДЛТУ
ФОРМУВЛППЯ ЕКОСУ1ЧЛШНЯ МОЛОД1 - ЯК ЗЛИОРУКА ЕКОБЕЗПККИ СУСШЛЬСТВА
Глобал1зашя еколопчшм проблем \ реальна загроза знищення людиною природного середовища породило щею переходу сусшльства до сталого розвитку, концепни котрого зараз активно розробляються в рвних краУнах. Основою сталого розвитку сусшльства е врахування еколопчннх засад такого розвитку, що, в свою чергу, вимагае радикально! змнш ниншпнх стереотишв людськоУ свщомостц IX вщношення до природи, яке й дал! нноруе можливост1 бюсфери, породжуе без-вщповщапьшсть за спотворення \ знищення довюлля.
Протягом тисячол1ть 11ото5ар1еп8 залишався надто слабою перед могутш-ми силами природи ¡стотою, шоб думати про УУ збереження шною свого благополучия, а може й самого життя. Людина тяжко виживала, черпаючи природи! ре-сурси \ не дуже замислюючись про.наслщкн своеУ д1яльность Пронес шдустр!аль зашУ, шо почався вщ середини XIX сттття в Сврош \ прискорився шсля науково-техшчноУ революшУ радикально змншв ситуашю. Щоб уникнути еколопчноУ за-грози, треба змшити сам1 шдстави вщношення людини до природи з1 споживаць-кого на партнерське. 'Греба зазначити, то в осташй роки в цьому плаш багато зроблено, однак досягнути певних результате тут можна лише формуючи нову еколопчну менталыпсть особистосп з самого днтинства. Це завдання вимагае розробки \ впровадження комплексно"!'державно!" осв1 тньо-виховноУ програми, об'-ектом якоУ стали б уа шститути \ осередки сусшльства вщ родини 1' дитячого садка аж до шдприемств, культурних заклад!в \ релтйних громад.
В Укра'пп, де еколопчна ситуашя чи не найпрша в Сврош, добре соб1 усвн домлюють важливкть пронесу формування екосумлшня (\ передусш молодО для перспективи молодоУ держави.
Особливо добре розумши доконечшсть охорони природи як символу народу \ батьювщини, як важливого чинника виховання молод1 в Захщшй Укра'пп, яка внаслщок юторичних подш залишалася (1 залишаеться) колискою украУнського иатрютизму. 5-й З'Узд украУнськнх натурашст1в \ лжар1в у Львов1 в 1935 р. зверну-вся спешалышм зверненням до митрополита АЛИептииького про створення УкраУнського нашонального парку в Карпатах, який став бн "символом гонору \ престижу нацп" - \ таким парк (перший на територ!У сучасноУ УкраУнн) було за-сновано |2|.
Початок "перебудови" сшвпав з бурхлнвою актнв1зашею радянського сусшльства \ масовим виникиениям "зелених" рух1в |5|. Еколопчш проблеми, про-блеми Чориобиля стають одними з найголовншшх тем громадських дискусш, вт1м \ в молод1жному середовипп. Проте нрихщ до влади в СРСР некомпетентно!', де-моралпованоУ посткомушстичноУ номенклатури призв'т до катастроф¡чпого зане-паду промнсловост!, сшьського господарства, науки та культури, розкрадання на-цюнальних багатств.
Економ1чна криза в Укра'пп (практично повне закриття заводт 1 фабрик) сама по соб1 вельмн позитивно вщбилася на сташ забруднепня навколишнього середовища, однак, з шшого боку - призвела до р1зкого спаду зашкавленосп справами екологп люмпешзованого населения... М1зерна заробтга платня, безроб1ття \
Л Г)М||1011Г1.1Г| ИПп1Еп1>М11 ■> ■■ 1ПпТ 1П1/ПП» 7АО
Украшський державний лкотехшчний yнiвeрситeт
искшьки держоюджет ие дозволяе органповувати та утримувати шюлып музеТ, зшмати вщеоф1льми, видавати буклети чн брошури на еколопчну тему, найперснективннним напрямом розвитку еколого-просвтп>оУ роботи в Укра'пп залишаються теоретичж заняття \ практичт виУзди на природу. Закладка рекреа-цшно-дидактичних стежок, на яких дт» могли би иознайомитись з представника-ми живого св1ту, широко застосовуеться в Укра'пп. Еколопчна стежка (еколопч-нни маршрут) - це прокладена 1 позпачена в природних умовах стежка, шд час проходження котрою квагифжоваш викладач1 (екскурсоводи) демонструють при-родш явища 1 об'екти, розповщають про них. Головним завданням цих маршруте е природнича (еколопчна) едукашя \ виховання пошани \ нав1ть любов1 до приро-Ди|11-
Найчастппе використовують рекреашйно-шзнавалыи стежки. Ух заклада-ють звичайно иоблизу мкт в зонах в1дпочиику, на територ1ях санатор1Ув, турбаз, иппих м1сць масовоУ рекреащУ. Головна мета них маршрут1в - розважання вщпо-чиваючих, а також поеднання вщпочинку з еколопчним навчанням в його най-проспших (але не прим1тивних формах). Завданням рекреашйних стежок е виховання у вщпочнваючих турботливого вщношення до ирироди 1 впорядкування ту-ристичиих поток'ш в м'1сцях масового вщночннку. Головними вимогами до под1б-них маршру^в е наявшсть мальовничих ландшаф™ з прнродною рослшипстю \ водоймищ. До рекреацшних стежок повннш бути прокладеш р1зного роду шляхи сполучення (автомобшыи, затзничш, трамваГпн тошо), а також влаштоваш мюця вщпочинку (з вогнишами, буфетами ! т.д.) 1 снортмайданчики.
Учбов1 (дндактичш) еколопчт стежки закладають для проведения навчан-ня (практичних занять з бюлогп, географ1У, еколопУ, краезнавства тошо). Гакий маршрут повинен мати фрагмента головних типових екосистем, представниюв рослинного \ тваринного св1ту, яю вивчаються в даний момент за програмою. Тут треба мати можливють продемонструвати зв'язок М1Ж живнми \ неживими компонентами бюгеоценоз1в. Учбов1 стежки ие повинш бути дуже довгими, щоб не втомлюватн учшв довготривалими переходами, натом1сть на них повинш бути зупинки, де можна провести виклад матер1алу \ представити необхщш елементи екосистеми. Багато дидактичних маршру пв закладено в парках, гидм'|ських л'|сах, бшя шкш.
Пауков1 маршрути можна визначити як рпновид учбових; Ух закладають, як правило, на територп нриродоохоронннх об'екпв, що належать науковим чи педагопчним закладам, або бшя них. Головним призначенням таких стежок, кр^м екскурсш студенев \ учжв е проведения наукових дослщжень 1 демонстрування Ух результат!в. Типовим прикладом науковоУ стежки е. так званий "профшь А.П'ясецького" в природному заповщнику "Розточчя" УкраУнського державного л1сотех1ПЧного ушверситету |6].
Еколопчт стежки на природоохороииих територ1ях (в заповщниках, наш-ональиих парках, ботатчних садах ! т.д.) служагь для знайомства вщвшувач1в з рщюсними та такими, що охороняються об'ектами та явищами природи а також цпшимн об'ектами садово-паркового мистецтва, ушкальними краевидами, ф1то-ценозами, колониями зв1р'т та птах1в тошо.
6. ОсвИяиськ! проАлеми пншо! школн 271
Укра'шський державний лкотехшчний унiверситет
> -■• л.»
>ч
Л
„' '^У** «ий-
^ Закладка 1 вщвщування таких
стежок потребуе великоУ уваги 1 обере-жност1, щоб не порушити екосистеми чи об'екту. Не завжди маршрути на за-повщних теренах взагаш можна закла-дати, тому маршрути, на закладку яких вдалося отримати згоду, повннш бути шд пильною увагою \ контролем вщно-вщних оргашв. Взагат, прнродоохо-ронш об'екти заслуговують на спешаль-не м1сце в справ! екоедукашУ. Разом з охороною природних екоснстем, тпд-тримкою бюр!зноман!ття, науковими досл!дженнями, запов!дннки \ нашона-льш парки мають не менш важливе за-вдання, яке полягае у виховапш розу-мшня людипою засад життя природи ! любов! до рщного краю [6].
Комплексш екостежки обжмають цш ! методи, притаманш ус!м нопере-дшм з представлених груп, очевидно, то в перспектив! власпе ней вид стежок ! маршру^в будуть найб!лын популярн!, поеднуючн екоосв1ту, внховання любов! до природи та громадянського патрюти-зму, вщпочинок...
Але завданням еколопчноУ еду-кацн е не т!льки переказування певноУ порцн знань, а скор!ше введения учшв в сам процес шзнання таемниць життя б!огеоценозу, в розумшня сут! природних явищ ! взаемопов'язування Ух з життям людини. Власне таке п!знання провадить до вироблення не просто фах1вця, але й особистост! [7|. Ключовим тут е поеднан-ня вправ з об'ектом п!знання, тому найкращ! результата в еколопчшй едукашУ до-сягаються тод1, коли дЬи сам! беруть участь в закладш екомаршрут!в, впорядку-вашп стежок, клумб, вирощуванню рослин, природоохоронних заходах, "голубих" чи "зелених" патрулях, у виготовленш шпак!вень 1 т.д. Днтина, котра власноруч зробить шпак!вню чи синичник, пов!сить його на дерев! поблизу стежки, а шзнипе пщ час екскураУ побачить, що в синичннку мешкають пташки, завжди захоче знати як найбьпьше про цих (та пшшх) птах!в, й школи не дозволить зруйнувати пп-здо, зламати год!вницю...
Еколопчш маршрути - це найпопулярн!ший вид екоедукацп також тому, що не потребують великих кошт!в для обладнання та утрнмання. Треба зазначнти, що в заможшших краУнах часто прид!ляеться надто велика увага 1 засоби власне на "прикрашення" природи на екскурсшних шляхах, що, як правило, зовам не приносить очжуваних ефект!в. Техшчш засоби сл!д концентрувати у вщповщних пунктах: в музеях, класах, дидактичних зупинках. Проте сама стежка повинна зберегги св!й первинний вигляд. Фах!вш радяться нав!ть залишати д!лянки марш-
272 До 125-Р1ЧЧЯ УкрДЛТУ
Рис. 2. Групаучтв на екскурсп в арборетум! Страдчмсько'! лкодослШю! стапцп ботсаду УкрДЛТУ
рут1вз попаленими природним шляхом деревами, переходами через водш полчки тошо, ям вимагають певних зусиль i створюють вщчуття "дикоУ природи", яке не дасть учням знудитнсь вщ монотонносп лекнп i одноматтпосп маршруту, на-ближуе Ух до природи, породжуе дух пригоди i першов'щкриття.
KpiM вщвщування екомаршрулв i влаштування дшв птах1в чи дерев, для досягнення добрих результалв у cnpaßi формування екосумлшня сустльства треба використовувати також inini методи. Великою понуляршстю в цшому нившзо-ваному cbítí користуються як популярш, так i фахов1 еколопчт видання |3|. В УкраУш також вндаеться шо раз бшыпе преси на еколопчну тематику, наприклад, газета "Славутич", журнали "Ойкумена", "Р1дна природа", "Зелен! Карпати", "Cbít в долонях", "Свята справа" та inini. Вони шформують громадськкть про стан еко-лопУ в репонах, обговорюють актуальти питания охоронн природи, гостро крити-кують nopyniHHKÍB. Але цшковите зубожшня населения не дае переаяним людям можливосл передплачувати ni шкав1 i корисш видання, шо, в свою чергу, спри-чиняе Ум фтансов1 нроблеми i обмежуе можливость Телебачення i paflio в УкраУш не прид1ляють належноУ уваги питаниям охорони довмлля, але tí рщю ocbíthí програми на бюлопчну чи еколопчну тему, яю трапляються часом на eKpani, користуються чи найбшьшою популяршстю глядач1в. На фот великих економ1чно-сошальних негаразд1в, зараз р1дко чути про еколопчт акщУ протесту, адже вони також е одними з найкращих метод1в не тшьки охорони природи i здоров'я людей, але й виховання громадянськоУ свщомосл, мужносп та згуртованостц котрих так бракуе украУнцям... ГПкетування еконебезпечних об'ект1в та державних установ, шо причетш до знищення природи застосовують, як правило, молод!жш оргашзашУ.
Перпючерговим завданням нанюнальноУ ваги е негайне опраиювання та прнйняття державноУ профами еколопчноУ едукашУ сустйльства УкраУни, якого ще й дос! немае у нас. Програма ня повинна передбачити створенпя системи зага-льпоУ обов'язковоУ еколопчноУ ocbíth, адже власне еколопчна безграмотшсть прн-звела до катастроф!чноУ меж1 - бути чи не бути, на якж стоУть cbít.
Лггература:
1. Лндриенко T.JI. Методолотческне указания но закладке эколо! ических трон. - К, 1987.
-19с.
2. Порснко U.E. Заповедники как гордость нации и национальный символ // Экологическое просвещение и работа с населением п государственных природных заповедниках и национальных парках.- М. 1995, - С.27-31.
3. Порсйко U.E. Пути и методы природоохранной пропаганды - К. 1996,-208 с.
4. Пазарук М.М. Сощоеколоп'чну тдготовку кожному студенту // JlicoTexninna оевка и наука на рубеж1 Ю(1 стапття: сучасний стан, нроблеми i перспектнви.- JlbBis. 1995. - С. 12-13.
5. Экологические проблемы Украины: вопросы и отпеты.- Общество "Знание" СССР, 1989.-48 с.
6. Grynink Л. Rezerwat przyrody "Roztoczc" jako osrcxlck edukaeji ekologicznej // Wspolczesne zagadnienia edukaeji lesnej spoleczenstwa.- SGGW-CFPI. w Rogowie. Rogow, 1997. s.34-37.
7. Okolow Ci. í:.dukacja przyrodnicza — korzenie, rozwoj a praktyka codzicnna // Wspolczesne zagadnienia edukaeji lesnej spoleczenstwa.- SGGW-СГЛЧ. w Rogowie. Rogow, 1997. s. 105-109.
6. Осв(тЯ|1ГЫс| Tlpofi.lfMH BIIIIIOI 111КОЛИ
273
