CC BY
23УДК 631.526.32:347.77.028.(477)
СТВОРЕННЯ СОРТУ, ЙОГО СОРТОВИВЧЕННЯ I ЗБЕРЕЖЕННЯ
Л. М Гоцуенко, науковий ^вробтник Укратський тститут експертизи сортiв рослин,
С. X Поплавська, старший науковий ствробтник Державна наукова альськогосподарська бiблiотека УААН
У забезпеченш кра!ни продуктами рослинництва виршальну роль вщграе сорт. Сорт - головний зашб штенсифжацп сшьськогосподарського виробництва. На сучасному рiвнi селекцп потенцiал нових сортiв тдвищений, i вiн може реалiзовуватися лише на високих агрофонах, де значно переважае менш продуктивнi сорти. Отже, прюритет сорту у формуваннi врожайностi визначаеться рiвнем його генетичного потенцiалу й умовами вирощування.
Сорт (клон, лшя, гiбрид першого поколiння, популяцiя) - форма культурно! рослини, створена шляхом селекцп, зi стшкими бiологiчними властивостями i морфолопчними ознаками, цiнними для сiльського господарства. Це - творча дiяльmсть людини, яка його створила, використовуючи знання теорп, навички в практицi, сорт - продукт штелектуально! власностi селекщонера. Сорти рослин вiдрiзняються вiд шших об'ектiв штелектуально! власностi, якi тсля створення залишаються у незмiнному вигляд^ !х легко копiювати i використовувати. Сорти рослин представляються вiдтворювальним матерiалом - насiнням або частинами рослин, яю володiють вищеназваними ознаками i властивостями. Це дае пiдставу стверджувати, що сорти належать до особливо! форми штелектуально! власноста, яка ускладнюе охорону прав селекцiонера на створений сорт.
Мета роботи - проаналiзувати рiзнобiчне вивчення сорту на етапах створення, державного сортовипробування та збереження.
Створення нового сорту Грунтуеться на наукових i експериментальних дослiдженнях. Очiкуваний (передбачуваний) сорт не завжди може стати новим. До створення сорту селекщонер мусить вивчити i пiдiбрати вихiдний матерiал, вибрати метод селекцп. Наприклад, для полшшення стiйкостi соняшнику проти хвороб протягом трьох рокiв дослiджували генотипне рiзноманiття самозапилювальних лiнiй за стшюстю проти борошнисто! роси, виявляли групи лiнiй-вiдновлювачiв, фертильностi пилку соняшнику з дуже високою стiйкiстю проти захворювання. Оцiнювалася колекцiя
сортозразюв впчизняно! i зарубiжноl селекцiй для одержання вихiдного матерiалу на стшшстъ проти збудника несправжньо1 борошнисто1 роси Plasmopara halstedii (Tarl) Berl et de toni, яка складасться в Украш з двох рас 310 i 370. За допомогою мiжнародного тест-набору лiнiй-диференцiаторiв соняшнику видiленi лшп одесько1 селекцп, стiйкi до обох рас паразита (шюдника). Як насл^ок тако1 наполегливо1 кроттко! роботи, включаючи вивчення i використання результатiв ощнки вихiдного матерiалу, одержанi гiбриднi комбшацп, якi поеднують у собi господарсько-щнш показники i стiйкiсть проти 310 i 370 рас Plasmopara halstedii Berl [1].
Не менше уваги придшяеться вивченню вихiдного матерiалу при створеннi сортiв зернових колосових культур. На генетичний потенцiал сорту досить сильно впливають технологiя вирощування i погоднi умови. Так, для устшного створення сорту ячменю з високим генетичним потенцiалом солодових властивостей слщ знати, наскiльки сильно реалiзацiя цього потенцiалу залежить вiд впливу середовища або визначаеться генотипом сорту i, залежно вiд цього, добирати метод селекцп. Для створення нового сорту вивчали 55 сортав впчизняно! i зарубiжноl селекцп [2].
Можна навести iншi приклади методiв створення нових сортiв, гiбридiв i лшш кукурудзи, пшениць озимих м'яко1 i твердо! з високими технологiчно-бiохiмiчними показниками якост зерна, але у кожному окремому випадку в селекцшному процем присутне сортовивчення [2,3]. Коли селекщонер добирае батькiвськi форми для пбридизацп, вiн аналiзуе всi вiтчизнянi перспективна районованi або кращi зарубiжнi сорти на потрiбнi ознаки (продуктивнiсть, зимостшюсть, стiйкiсть до вилягання та проти хвороб). Вщбраш сорти схрещуються для отримання вихiдного селекцiйного матерiалу.
З моменту створення вихщного матерiалу рiзними методами (гiбридизацiя, мутагенез тощо) починаеться кроттка робота з порiвняльного вивчення та добору нащадюв. Нащадки для детального порiвняння добираються тодi, коли вони не менше як на 15 вдаотюв перевищують кращого батька чи стандартний сорт за комплексом ознак або окремими запланованими показниками. На перших етапах селекщонер добирае рослини, порiвнюе !хш показники з батьювськими i кращi залишае для подальшо! селекцшно! роботи. Наступного року видшяються уже родини кращо! рослини, яю вивчаються i порiвнюються з родинами батьюв або стандартних сортiв. I так протягом 10-12 роюв продовжуеться вивчення оч^ваного сорту шляхом пх. До вивчення залучаються найновiтнiшi методи. Наприклад, в Одеському селекцiйно-генетичному шститул при оцiнцi вихiдного матерiалу на твердозершсть пшеницi
використовували шфрачервош аналiзатори N i R - i N i Т-типiв. 1хне застосування дало можливiсть розробити еталони визначення твердозерностi
[4].
Пiсля вивчення результатiв порiвняння i доборiв у пбридних селекцiйному i контрольному розсадниках та попередньому сортовивченню (8-10 роюв), кращi сш'1 (родини) переводяться до конкурсного сортовипробування. У конкурсному сортовипробуванш сш'1, як правило, вивчаються тсля рiзних попередникiв (порiвняння з кращими стандартними сортами за комплексом ознак i бiологiчних властивостей) протягом трьох роюв. Номери, яю постiйно видшяються, на третьому роцi випробування селекщонером розмножуються для забезпечення закладiв експертизи насшням. !м надаеться назва очжуваного (створюваного) сорту, описуються ознаки, фжсуються переваги над iншими сортами. Сорт мусить бути новим, породженим певним генотипом чи комбiнацiею генотипiв, i володiти вiдмiннiстю, однорiднiстю i стабшьшстю. Процес селекцп закiнчуеться формуванням докуменлв Заявки на сорт - для сортовивчення нового сорту у державнш системi охорони прав на сорти рослин.
Державне сортовипробування починаеться з подання Заявки. У разi встановлення вiдповiдностi формальних ознак Заявки i одержання позитивно1 оцiнки 11, починаеться квалiфiкацiйна експертиза сорту.
Квстфжацшна (техтчна) експертиза сорпв рослин проводиться з метою установлення вiдповiдностi Заявки i сорту вимогам Закону Укра1ни „Про охорону прав на сорти рослин" та тдготовлення обгрунтованих рiшень по Заявщ [5]. Сорт проходить державне сортовипробування у закладах експертизи (державна система охорони прав на сорти, установа, заявник, експертний орган, уповноважеш або визначеш Держсортслужбою) [6]. Комплекс польових дослiджень припускае проведення експертизи на вiдмiннiсть, однорщшсть, стабiльнiсть i придатнiсть до поширення сортiв родiв i видiв рослин, визначених Держсортслужбою. Державне сортовипробування грунтуеться на експериментальних оцiнках морфологiчних, бюлопчних i, особливо, господарсько-цiнних ознак. Польове досл^ження культур, сорти яких не тдлягають державному випробуванню в закладах експертизи державно! системи охорони прав на сорти рослин з метою визначення !х придатност для поширення в Украш, виконуе Заявник [7]. Через рж пiсля подачi Заявки розробляеться План i робоча Програма польових дослiджень з урахуванням типу експертизи.
Польовi дослщження на вiдмiннiсть, однорiднiсть i стабыьтсть (ВОС) конкретного ботанiчного виду проводяться в одному закладi експертизи, на придаттсть до поширення - у закладах зпдно зi спецiалiзацiею. Закладка i спостереження дослiдiв здшснюються вiдповiдно до методик проведення експертизи з кожного конкретного виду рослин. Якщо дослiджуваний сорт вщповщае вимогам ВОС, його показники заносяться до Бази даних Держсортслужби.
У польових дослiдах на придатнiсть сорту до поширення спостереження та вишри проводять вiдповiдно до методик визначеного таксону. Бюлопчно-господарсью показники усереднюються по зош, узагальнюються i обраховуються зпдно з методикою державного випробування i порiвнюються зi стандартом. Враховуючи показники урожайноста, якостi, стiйкостi сорту проти хвороб, шшднишв, несприятливих умов довюлля та за позитивно! оцiнки Експертного висновку, наказом Держсортслужби приймаеться ршення про виникнення особистого немайнового права авторства на сорт, майнового права штелектуально! власност на поширення сорту, майнового права штелектуально! власност на сорт рослин.
Майнове право штелектуально! власност на сорт рослин i майнове право штелектуально! власност на поширення сорту здшснюються на пiдставi рiшення про державну реестрацiю прав на сорт [5]. Попередньо сплачуеться державне мито i збiр за занесення його до Державного реестру сортав рослин, придатних для поширення в Украш, фжсуеться в електронному виглядi i друкуеться у Державному реестрi сортiв рослин, придатних для поширення в Украш у поточному рощ.
За короткий перюд експертизи нових сорпв не завжди проявляеться дiя погожих чи негативних погодних умов, несприятливих i стресових факторiв середовища, епiфiтотiй хвороб, iз-за чого не вдаеться повшстю дослiдити можливостi сорту. Виникае потреба у проведенш додаткового тсляреестрацшного вивчення сортiв, уже занесених до Реестру сортав на предмет багатофакторностi, багатоварiантностi, широкого використання якiсно нових чинниюв i !хшх iнтегративних ефектiв [8].
У цьому зв'язку подальший рiст урожайностi, мае здiйснюватися за рахунок оптишзацп вiдповiдностi генетичних особливостей сорпв умовам !хнього вирощування. Тепер взаемодiя генотипу i середовища е найважлившим аспектом пiдвищення врожайностi.
Збшьшення кiлькостi зареестрованих сортiв у кожнш зонi, а також не завжди ефективне !х використання, зумовлене далеким вщ
оптимального розмщення сортав, викликае потребу розробки еколопчного паспорта сорту.
Агроекологiчна паспортизаiря сортав передбачае оптимiзацiю розмiщення i вирощування сортiв у кожному конкретному господарствi (строки сiвби, попередники, рiвень мiнерального живлення, засоби захисту рослин, тдготовка грунту). Для цього складаються схеми i плани багатофакторних польових дослiджень, у яких вивчалася б реакщя сортiв на вплив найважливших агрофакторiв, що забезпечать найвищу врожайшсть нового сорту.
Огриманi данi служать основою розробки агроекономiчних напрямiв використання сортiв за бюлопчними i господарсько-цiнними ознаками, сприяють удосконаленню системи розмiщення сортiв. Прикладом тако! системи е моза!чне розмщення сортав пшеницi озимо! у Краснодарському кра! (Росiя) [9]. Основою тако! системи е уведення межi розповсюдження сортiв, що дае змогу вдаодити вiд моносортiв. Любий сорт, навпъ при вiдмiнних показниках урожайностi i якостi не повинен перевищувати 15 вщсотюв вiд загально! площi зони розповсюдження. Використання деюлькох сортiв, яю рiзняться тривалiстю вегетативного перiоду, мають рiзнi механiзми стiйкостi проти збудниюв хвороб, варiювання сортiв з рiзним спiввiдношенням до потенцшно! врожайностi та адаптивносп, дае можливiсть збiльшувати врожайшсть, стабЫзувати ваговi збори зерна.
Шсля державно! реестрацп сорту та прав на нього володшець патенту i власник майнового права штелектуально! власност на поширення сорту зберiгають його, тдтримуючи у незмiнному виглядi ознаки, яю були зафiксованi при державнш реестрацп. Структурним пiдроздiлом Держсортслужби - Державною шспекщею з охорони прав на сорти рослин (дат - Держсортшспекщя) здiйснюеться нагляд за набуттям, здiйсненням та захистом прав на сорт рослин у сферi виробництва, використання, зберiгання, реалiзацil та розмноження посадкового матерiалу, дотриманням суб'ектами господарювання, незалежно вiд форм власностi, вимог законодавства з охорони прав на сорти рослин [10].
Держсортшспекщя контролюе порядок вивезення з держави посадкового матерiалу i видачi примусово! лщензп, передачу майнового права на сорт i права на використання сорту, виконання володiльцем сорту сво!х обов'язюв, а закладами експертизи - Програми державно! науково-техшчно! експертизи сорпв. Мае право проводити перевiрку збереженоста сорту i, за результатами перевiрки й у разi виявлення невщповщноста фактичного прояву бiологiчних iдентифiкацiйних ознак сорту чи шших порушень, вимагати
виключення сорту з Державного реестру рослин, придатних для поширення в Украш, i припинення порушень, ставити перед уповноваженим органом питання про притягнення юридичних i фiзичних ошб до дисциплшарно!, цившьно!, адмшстративно! та кримшально! вiдповiдальностей [11-13].
Проблема сортово! чистоти надзвичайно актуальна. За рахунок сортово! чистоти досягаеться ефект стшкост землеробства, стабшьност обсягiв рослинницько! продукцп [14]. Перевiрку сортово! чистоти проводять за планом (шсляреестрацшний контроль) i поза планом (шсляреестрацшний нагляд).
Шсляреестрацшний контроль проводиться закладами експертизи i представляе дослiд, закладений сортом одте! культури, внесеним до Реестру сортав. Насiння постачае володшець патенту чи власник сорту на поширення за адресою закладу експертизи i в кiлькостi, визначенiй Держсортслужбою. Дослiд проводить спецiалiст з експертизи на ВОС вщповщно! культури протягом одного року у швозмш закладу експертизи, де проводиться польове вивчення. Використовуеться два зразка: надюланий вщ заявника i еталонний, який збершався у сховищi Укра!нського iнституту експертизи сорпв рослин. Морфологiчний опис проводиться зпдно з методикою на ВОС культури, сорт яко! перевiряеться. Визначеш кодовi формули дослiджуваних зразкiв мають ствпадати. Якщо виявлено нетипових рослин бшьше допустимо! методикою кiлькостi, фжсуеться неоднорiднiсть сорту, яка ще раз перевiряеться. У випадку пiдтвердження неоднорщност чи невiдповiдностi ознак сорту може прийматися Держсортслужбою рiшення про припинення чинност майнових прав власника чи володшьця до усунення невiдповiдностей.
Шсляреестрацшний нагляд здшснюеться у випадку втрати сортом однорiдностi чи стабiльностi внаслщок незабезпечення збереженостi сорту. У такому випадку перевiряеться володiлець патенту, власник сорту на поширення та насшницьке господарство, яке розмножуе сорт.
Висновок. Кожен етап юнування сорту супроводжуе кроттка i надзвичайно важлива робота. Проходять десятки роюв селекцil, схрещування, добору, сортовивчення на полях селекцюнера, державного i пiсляреестрацiйного сортовипробування у закладах експертизи Держсортслужби, якi передують появi у рослинних ресурсах нового сорту.
Рiзносторонне вивчення нових сортав рослин та збереження !х € основою збшьшення обсягiв виробництва, тдвищення якостi продукцil рослинництва, !! конкурентоспроможносп на внутрiшньому i зовнiшньому ринках.
Використана лггература:
1. Методи i результати селекцп // Селекцiя i насшництво: мiжвiд. темат. наук. зб. - X., 2006. - Вип. 92, розд. 1. - С. 3-116.
2. Притула, Н. М. Рiвень фенотипового прояву м^ивост ознак якост зерна у сортозразюв озимо! пшенищ. / Н. М. Притула,-
I. А. Панченко, В. В. Лучной [та ш.] // Селекцш i насiнництво: мiжвiд. темат. наук. зб. - X., 2006. - Вип. 92, розд. 2. - С. 121-128.
3. Шелепов, В. В. Впровадження нових сорпв у виробництво на основi прискорення системи !х розмноження. / В. В. Шелепов, В. М. Лисжова // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2006.-№4.-С. 49-55.
4. Литвиненко, М. А. Науковi основи формування сортового складу зернових культур в Украш / М. А. Литвиненко, В. Волкодав //Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К, 2005. - № 1. - С. 28-36.
5. Закон Укра!ни „Про внесення змш до Закону Укра!ни „Про охорону прав на сорти рослин" // Голос Укра!ни. - 2002. - № 46 (берез.)-С. 27-97.
6. Волкодав, В. В. Правила проведення квалiфiкацiйноl експертизи сорлв рослин. / В. В. Волкодав // Зб. нормативно-правових аклв з питань охорони прав на сорти рослин. - К., 2006. - Вип.3.-С. 145-152.
7. Сорока, В. I. Перелж родiв i видiв рослин, сорти яких тдлягають державному випробуванню в закладах експертизи державно! системи охорони прав на сорти рослин з метою визначення !х придатност для поширення в Украш. / В. I. Сорока //Зб. нормативно-правових аклв з питань охорони прав на сорти рослин. - К., 2006. - Вип.3.-С. 209-211.
8. Андрющенко, А. В. Методичш рекомендацп з шсляреестрацшного вивчення сорпв рослин. / А. В. Андрющенко // Правов^ науков^ фiнансово-економiчнi засади удосконалення дiяльностi державно! системи охорони прав на сорти рослин: матерiали науково-практично! конференцп 14-16 листоп. 2005 p., Ки!в.-К, 2005.- С. 35-43.
9. Новая сортовая политика и сортовая агротехшка озимой пшеницы. / А. А. Романенко, Л. А. Беспалова, И. Н. Кудряшов, И. Б. Балова. - Краснодар, 2005. - 221 с.
10. Скиба, М. С. Положення про Державну шспекщю з охорони прав на сорти рослин. / М. С. Скиба // Зб. нормативно-правових аклв з питань охорони прав на сорти рослин. - К., 2006. - Вип. 3. - 226-229.
11. Волкодав, В. В. Порядок nepeBipra збереженост сорту рослин. / В. В. Волкодав //Зб. нормативно-правових аклв з питань охорони прав на сорти рослин. - К., 2006. - Вип. 3. - С. 138-140.
12. Улч, Л I. Ефектившсть шсляреестрацшного сортовивчення пшенищ озимо!. / Л. I. Улч, О. Л. Утч //Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин - К., 2007. - № 5. - С. 23-24.
13. Улч, Л. I. 1нтенсивш технологи - основа методики експертизи шсляреестрацшного сортовивчення озимих культур. / Л, I. Улч // 1нтенсивш технологи - основа методики експертизи шсляреестрацшного сортовивчення озимих культур: матepiали навчально-практичних сeмiнаpiв. - К.: 2005. - С.
5-14.
14. Ткачик, С. О. Науковi аспекти збереженосл сорту, / С. О. Ткачик // Ьтенсифжащя технологи - основа методики експертизи шсля реестрацшного сортовивчення озимих культур: матepiали навчально-практичних сeмiнаpiв. -К., 2005. - С. 14-22.
УДК 526.32:347.77.028 (477)
Гоцуенко Л. М., Поплавська С. X. Створення сорту, його сортовивчення i збереження// Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2007. - №
6-С. 88-96.
Створений новий сорт мусить вщповщати кpитepiям охороноздатност i поширення його в Укpа!нi, тобто породжений певним генотипом чи комбiнацiею генотишв i володiти вiдмiннiстю, одноpiднiстю, стабшьшстю iви показниками.
Ключовi слова: сорт, селекщя, добip, схрещування, державне сортовипробування, шсляреестрацшне сортовипробування, вiдмiннiсть, одноpiднiсть i стабшьшсть, пpидатнiсть до поширення, державна реестращя, контроль та нагляд за сортом. УДК 526.32:347.77.028 (477)
Г оцуенко Л. М., Поплавская С. X. Создание сорта, его сорто изучение и сохранение // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2007. -№ 6 - С.88-96.
Созданный новый сорт должен соответствовать критериям охраноспособности и распространения в Украине, то есть созданный определенным генотипом или комбинацией генотипов и отвечать отличимости, однородности, стабильности и высоким хозяйственноценным показателям.
УДК526.32:347.77.028 (477)
Gotsuyenko L., Poplavska S. Variety creation, its variety studying and preservation // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К.? 2007.-№ 6.-С. 88-96.
A new created variety should conform to criterions of eligibility for protection and its propagation in Ukraine, i.e. it should descend from certain genotype or from combination of genes and should be distinct, uniform, stable and has high indices of economical value.
