CC BY
61
УДК 616.714+616.831]-001:616-036.86-092.11 DOI: 10.22141/2224-0713.8.86.2016.90914
ШКОЛЬНИК В.М., ФЕСЕНКО Г.Д.
A3 «Ан/пропетровська медична академ/я МОЗ Укра1ни», м. AHinpo, Укра/на
CYHACHi MOXAMBOCTi ОЩНЮВАННЯ ФУНКЦЮНУВАННЯ ТА ßKOCTi ЖИТТЯ У ХВОРИХ i3 BiДДAAEHИMИ HACAiAКAMИ ЗАКРИТО'' ЧЕРЕПНО-МОЗКОВО'' ТРАВМИ
Резюме. Актуальнкть. Сучасною вимогою до методiв оцтки стану патента е якнайширший анал1з не тльки фiзичноi, але i сощальног, професшногскладовог життя патента, що призводить до постшного пошуку нових i вдосконалення юнуючих методик. Мета дослгдження: опис стану здоров'я i пов'язаних з ним якостi життя та функцюнування пацiентiв з iнвалiдизуючими на^дками закритог черепно-моз-ковог травми р1зного ступеня тяжкостi, оцнка можливостей використання опитувальника з якостi життя 8¥-36у2 та базового набору мiжнародноi класифкаци функцонування для черепно-мозковог травми в практиц медико-сощальног експертизи. Матергали та методи. Обстежено 100 пацiентiв 1з вiддаленими на^дками закритог черепно-мозковог травми, що були подлет на три групи залежно вiд ступеня тяжкостi перенесеног травми. Оцшка функцшнального стану пацiентiв проводилась за допо-могою короткого базового набору мiжнародноiкласифкаци функщонування для черепно-мозковог травми. Для оцшки якостi життя було використано опитувальних 8¥-36у2. Результати. За результатами оц-нювання якостi життя в уах групах бльш низькими були показники шкал, що вiдносяться до психiчного компоненту здоров'я. За жодною з субшкал не було выявлено вiрогiдних вiдмiнностей мiж групами. При оцшюванш пацiентiвза коротким базовим набором мiжнародноiкласифкаци функщонування для череп-но-мозковог травми категоргями з найбльшою клькстю порушень виявились: функци пам'ятi, функци емоцш, вiдчуття болю, функци уваги, структура головного мозку, складш мiжособистiснi взаемоди, с-мейш вiдносини. Для переважног бiльшостi категорш 1з короткого базового набору були виявлет вiрогiднi вiдмiнностi мiж групами. Висновки. Короткий базовий набiр мiжнародноi класифжаци функщонування для черепно-мозковог травми продемонстрував бльш широк можливостi в диференщаци р1зних сташв усередин популяци хворих доЫджуваного контингенту та бльш точний i адекватний опис функщональ-ного стану, враховуючи професшну та сощальну складову життя пащента.
Ключовi слова: закрита черепно-мозкова травма; яксть життя; мiжнародна класифтащя функщ-онування
ш
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
Робота е фрагментом науково-до^дног теми «Роз-робка критерив медико-сощально'1 експертизи i pea6rni-тацшного потенщалу хворих та iнвалiдiв з на^дками пошкоджень опорно-рухового апаратуу поеднанш з сома-тичною патологiею» (№ держреестраци — 0112U000541, реестрацшний шифр 1Н.01.12) кафедримедико-сощально'1 експертизи iреабштаци ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Украгни».
Вступ
Черепно-мозкова травма (ЧМТ) е одшею з про-вщних причин довгострокових розладiв i вщхилень в фiзичнiй, емоцшнш, когштивнш i сощальнш сферах [2, 6]. I хоча смертшсть вщ ЧМТ значно зни-зилась останшми роками, не спостертаеться про-порцшного зниження швалщносп внаслщок цього захворювання [13].
© <^жнародний невролопчний журнал», 2016 © «International Neurological Journal», 2016
© Видавець Заславський О.Ю., 2016 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2016
Для кореспонденци: Школьник Валерш Маркович, доктор медичних наук, професор кафедри неврологи та офтальмологи, ДЗ
«Днтропетровська медична академiя МОЗ УкраТни», вул. Вернадського, 9, м. Днтро, 49044, Украша; e-mail: [email protected]
For correspondence: Valerii Shkolnyk, MD, PhD, Professor of the Department of neurology and ophthalmology, State Institution «Dnipropetrovsk
medical academy of Health ministry of Ukraine», Vernadsky st., 9, Dnipro, 49044, Ukraine; e-mail: [email protected]
1нвал!дшсть е складним поняттям, що об'еднуе рiзноманiтнi порушення, обмеження активностi та мож-ливо! участi в житп суспiльства. Згiдно з сучасними уявленнями, вона може бути ощнена за допомогою шкал функцiональних результатiв захворювання або шкал якостi життя (ЯЖ). У хворих з наслiдками ЧМТ часто використовуються функцiональнi вимiрювальнi шкали на кшталт шкали наслiдкiв Глазго (008), роз-ширено! шкали наслщыв Глазго (008Е), рейтингова шкала швалщносп (БЯ8), шкала вимiрювання функщ-онально! незалежностi (Б1М) та iн. [9]. Подiбнi методи оцiнки вiдображають наявш функцiональнi проблеми, але не виявляють суб'ективний досвiд життя пацiента з ними, мiру обмеження життедiяльностi та зовшшш фактори, що на не! впливають [12]. Висвiтлити цей бш проблеми, забезпечивши тим бiльш цшсний пiдхiд до аналiзу причин швалщносп, дозволяе використан-ня шкал з оцшювання пов'язано! iз здоров'ям якост життя. Цi методи своею метою мають якнайширший аналiз не ттьки фiзичноi', але i соцiальноi', професшно! складово! життя пацiента [1].
Наступним сучасним, i бiльш деталiзованим, шстру-ментом оцiнки стану хворого е базовi набори мгжнарод-но! класифшаци функцiонування (МКФ) Всесвiтньоi' органiзацii охорони здоров'я (ВООЗ) для рiзних груп пащенпв [10]. МКФ використовуе багатомiрний пiдхiд, заснований на взаемоди компоненпв здоров'я людини та навколишнього середовища, i вiдповiдно до цього включае 4 роздiли: функци органiзму, структури орга-нiзму, активнiсть та участь, фактори навколишнього середовища. Порушення в таких компонентах здоров'я, як структури та функци оргашзму, призводить до обмеження активност та участ — цей стан розумiеться як швалщшсть. Таким чином, функцiонування е результатом взаемоди стану здоров'я та факторiв «контексту» — навколишнього середовища та особистосп людини. Фактори навколишнього середовища висту-пають як полегшуючi (усувають або зменшують ступiнь iнвалiдностi) або обтяжуючi (попршують, призводять до виникнення iнвалiдностi) елементи i саме тому повиннi бути прийнят до уваги при деталiзацii' рiвня функцiонування людини. Оцiнка за МКФ здшснюеться лiкарем на основi клiнiчного обстеження та iнформацii', повщомлено! безпосередньо пацiентом.
Медико-соцiальна експертиза не е виключенням в цьому процесс З метою вирiшення експертних пи-тань i визначення напрямку та об'ему реабштацшних втручань необхщне встановлення ступеня порушення функцюнування пацiента в певних сферах життед!яль-ностi. Метод дослщження, який дозволив би вичерпно охарактеризувати стан пацiента в ушх аспектах та навести результати в ушфшэваному виглядi, був би дуже актуальним i надав би реальну можливють пошуку шляхiв тдвищення ефективностi лiкування та розробки нових реабштацшних програм.
Метою даного дослщження е опис стану здоров'я та пов'язаних з ним якост життя та функцюнування пащенпв з швалщизуючими наслiдками закрито! ЧМТ рiзного ступеня тяжкоста, а також оцiнка мож-
ливостей використання опитувальника з якост життя SF-36v2 та базового набору МКФ для ЧМТ в практищ медико-сощально! експертизи.
Матерiали та методи
Було обстежено 100 пацieнтiв з вщдаленими на-слiдками закрито! ЧМТ, яы проходили лiкування в не-врологiчних вщдшеннях Днiпропетровськоï обласно! кштчно! лiкарнi та Науково-дослiдницького iнституту медико-сощальних проблем iнвалiдностi МОЗ Украши. Хворi були розподiленi на три групи: I група — з легкою ЧМТ в анамнезi (32 пащенти, середнiй вiк — 39,78 ± 8,76 року), II група — iз ЧМТ середньо! тяжкостi (35 пащенпв, середнiй вiк — 39,09 ± 7,03 року), III група — з тяжкою ЧМТ (33 пащенти, середнш вк: — 40,15 ± 10,94 року).
Оцiнка функцюнального стану пацieнтiв проводилась за допомогою короткого базового набору МКФ для ЧМТ, який включае 23 категори': 8 категорш функцiй органiзму (позначенi лiтерою b), 1 категорiя структури органiзму (позначена лггерою s), 8 категорiй активност та участi (позначенi лiтерою d) та 6 категорiй з факто-рiв навколишнього середовища (позначенi лггерою е). Шсля основного коду використовуеться хоча б один специфкатор для надання шформаци' щодо стану ще! функци' за п'ятирiвневою градацieю: 0 — немае проблем, 1 — легю проблеми, 2 — помiрнi проблеми, 3 — тяжы проблеми, 4 — абсолютт проблеми. Фактори навколишнього середовища ощнюються з позицш пацieнта як полегшуючий посередник (з градащею вiд +1 до +4) або як бар'ер (з градащею вщ 1 до 4).
Збiр даних виконувався шляхом анал1зу вше! на-явно! медично! документации, прямого спостереження, неврологiчного огляду, опитування й анкетування. Не-врологiчний огляд включав в себе, о^м стандартних процедур, ощнку якостi руху за Гоффом, невролопчного дефiциту за шкалою NIHSS та ощнку повсякденно! активност за шкалою Бартел. Анкета для лкаря включала в себе короткий базовий набiр МКФ для ЧМТ та додатково Монреальську шкалу ощнки когнiтивних функцiй (Montreal Cognitive Assessment — МоСА), батарею теспв для ощнки лобно'1 дисфункци' (Frontal Assessment Battery — FAB), тест 10 ств Лур!я та таблиц Шульте. Анкета для пацieнта включала в себе паспортш данi, опитувальник з якостi життя SF36v2 та шкалу Бека. Шформащя з ушх перерахованих шкал використову-валась при ощнюванш категорiй короткого базового набору МКФ для ЧМТ. Додатково для ощнки категори' s110 (структура головного мозку) використовувались дат комп'ютерно'1 томограф!! або магнiтно-резонансноï томограф!! головного мозку.
Для ощнки якост життя дослщжуваного контингенту пацieнтiв було використано опитувальних SF-36v2, який е удосконаленою вершею широко використовуваного в популяцшних i спецiальних дослiдженнях загального опитувальника SF-36. Вш мiстить 8 субшкал, за результатами оцшювання яких складаються сумарш фiзичний (PCS) i психiчний (MCS) показники здоров'я.
Статистичний аналiз виконано за допомогою програм Statistica 10 та Excel 2007. Для перевiрки гiпотези
про нормальний закон розподiлу випадково! величини використовувався критерiй Шапiро — Утка. Перевiрка гiпотези про рiвнiсть дисперсш проводилась за тестом Левена, порiвняння статистичних характеристик в гру-пах — з використанням однофакторного дисперсшного аналiзу та рангового аналiзу варiацiй за Краскелом — Уол-люом, порiвняння груп за якiсними ознаками — за методом Хьквадрат максимально! правдоподiбностi. Для оцiнки зв'языв м1ж клiнiко-параклiнiчними показника-ми було використано метод рангово! кореляц!! Сшрмена.
Результати
За результатами оцiнювання якост життя найниж-чими в ус!х групах виявились показники субшкал ВР, УТ та РР, а також субшкали ОН в III груш, найвищими — показники субшкали РЕ Сумарний показник псиичного компоненту здоров'я в ус!х групах був нижчий за показник фiзичного компоненту. Показники субшкал 8Е-36у2 РЕ, РР, ОН, 8Е та МН, а також результуючих шкал РС8 та МС8 поступово знижувались з шдвищенням тяжкостi травми, але за жодною з них не було виявлено в!рог!д-них в!дмшностей мiж групами. Пiсля укрупнення груп шляхом об'еднання I та II груп виявлено статистично вiрогiдну вщмшшсть III групи в!д об'еднаних I та II за субшкалою ОН.
При аналiзi кореляцшних зв'язкiв виявлено на-явшсть зворотно! кореляцiйно! залежностi мiж втэм хворих i субшкалами РР, УТ та 8Е в I груш, а також мiж показниками шкали депрес!! Бека та субшкалою ВР в III груп!. Виявлено зворотний кореляцшний зв'язок м!ж результатами оцшювання повсякденно! активност за шкалою Бартел, невролопчного дефщиту за шкалою №Н88 та субшкалами РЕ, 8Е, РЕ ! псих!чним компонентом здоров'я МС8 в II груп!. Досить суперечлив! дан!
отриманi при дослщженш залежностей мiж показниками субшкал SF-36v2 та результатами оцiнювання когш-тивних функцiй. В ycix групах було виявлено зворотний характер зв'язку декшькох субшкал (рГзних у рiзних групах) з шкалою FAB та результатами оцшювання мислення за тестом категорiальних асощащй i здатнiстю до порiвняння (кiлькiсть вiрних вiдповiдей). Натомють виявлений для всiх груп кореляцшний зв'язок мiж результатами в!дстроченого вiдтворення слiв за тестом 10 сл!в Лурiя та субшкалою MH мав пряму направленють.
При оцшюванш пацieнтiв усiх 3 груп за коротким базовим набором МКФ для ЧМТ були отримаш наступш результати. НайбГльш частими категорiями, в яких мали порушення пацieнти всiх груп (сума специфiкаторiв 1—4 перевищила 50 % у вс!х групах пащентав) виявились: функцй' пам'ятi, функцй' емоцш, вiдчуття болю, функцй' уваги, структура головного мозку, складш мгжособистю-ш взаемодй', сiмейнi вiдносини.
У категориях, що вiдносяться до функцiй оргашзму, окрiм перерахованих вище, значна частка пащенпв також мала проблеми (сума специфiкаторiв 1—4) з боку шзнавальних функцiй високого рiвня та вольових i спо-нукальних функцiй. Двi категор!! мали абсолютний ступiнь вираженостк в!дчуття болю та функц!! уваги. Найменшу к!льк!сть проблем, як i очiкувалось, пащен-ти !дентиф!кували серед категорш функц!! св!домост! та Функц!! контролю довГльних руив. У роздш функцш органiзму п!двищення тяжкост! перенесено! ЧМТ асо-цшвалось з! збГльшенням як кГлькост!, так i тяжкост! проблем, Гдентифкованих за категор!ями.
ЗбГльшення илькоси та тяжкост! порушень з шдвищенням тяжкост! перенесено! ЧМТ в!дм!чено за вшма категоргями, окрГм складних м1жособист!сних взаемодй та шмейних в!дносин. Пащенти з тяжкою ЧМТ в анам-
70,00000 60,00000 50,00000
m V
§ 40,00000
го
я 30,00000
I-
o
^ 20,00000 10,00000 0,00000
PF
RP
BP
GH VT SF RE Субшкали SF-36v2
MH
PCS MCS
11 rpyna
II rpyna
III rpyna
Рисунок 1. Результатиоцнюванняпов'язано/ i3здоров'ямякостжиттяпац1ент1взнаслДкамизакрито/ ЧМТ за субшкалами SF-36v2: PF — ф1зичне функцонування; RP — рольове ф1зичне функцонування; BP — бль; GH — загальне здоров'я; VT — життездатшсть; SF — соцальне функцюнування; RE — рольове емоцйне функцюнування; MH — психолопчне здоров'я; PCS — ф1зичний компонент здоров'я; MCS — псих1чний
компонент здоров'я
Рисунок 2. Кльксть пац1ент1в (%), як/ щентиф1кували порушення за роздлами функцп' оргашзму (Ь), структури органзму (в), активност та участ №) короткого базового набору МКФ для ЧМТ: Ь164 — тзнавальш функцп високого р1вня; Ь152 — функцП' емоцй; Ь130 — вольов'1 та спонукальнi функцп; Ь760 — функцп контролю довльнихрух1в; Ь144 — функцп пам'ят'1; Ь280 — в'щчуття болю; Ь140 — функцп уваги; Ь110 — функцп св'щомост'г, в110 — структура головного мозку; d230 — виконання щоденного розпорядку; d350 — розмова; d450 — ходьба; d720 — складн м'жособист'сш взаемодп; d845 — отримання роботи, виконання та припинення робочих вщносин; d5 — самообслуговування; d92o — вдпочинок та дозв'шля;
d760 — с1мейн1 в'щносини
Рисунок 3. К1льк1сть пац1ент1в (%), як ¡дентиф1кували фактори навколишнього середовища (е) з короткого базового набору МКФ для чМт як полегшуючi посередники чи бар'ери: е310 — см'я та найближчi родич'ч е580 — служби, адм1н1стративн1 системи та пол'пика охорони здоров'я; е115 — вироби та технологи'для особистого щоденного використання; е320 — друзi; е570 — служби, адмiнiстративнi системи та полiтика соцiального страхування; е120 — вироби та технологи' для особистого пересування та перевезення всередин та поза межами примiщення; f (facilitator) —
полегшуючий фактор; b (barrier) — бар'ер
незi визначали в них проблеми рiдше, шж пацieнти з легкою ЧМТ та середньо! тяжкостi.
Найбiльш частим полегшуючим життeдiяльнiсть фактором пацieнти всiх груп вказували сiм'ю та най-ближчих родичiв, служби охорони здоров'я та служби со-цiального захисту. Великий вщсоток вказiвок на полег-шуючу функцiю соцiальних служб пов'язаний з тим, що в дослiджуваних групах значна частка пацieнтiв була визнана швалщами та певний пром1жок часу отримувала фiнансову допомогу (або продовжують !! отримувати). Досить рiдко пащенти всiх груп вказували на наявшсть бар'eрiв. Визначення факторiв навколишнього сере-довища як бар'eрiв iз жодно! з категорiй не переви-щило 20 %.
Вiрогiднi вiдмiнностi мiж групами були виявленi для переважно! бiльшостi категорiй iз короткого базового набору МКФ: шзнавальш функци високого рiвня, функци контролю довтьних рухiв, функци пам'ятi, структура головного мозку, виконання щоденного розпорядку, розмова, ходьба, самообслуговування, отримання роботи, виконання та припинення робочих вщносин, вщпочинок та дозвтля, вироби та технолог!! для осо-бистого щоденного використання як полегшуючий фактор та бар^р, служби, адмiнiстративнi системи та поливка соцiального страхування як полегшуючий фактор, вироби i технолог!! для особистого пересування та перевезення всерединi та поза межами примщення також як полегшуючий фактор.
Обговорення
Отримаш результати оцiнювання пов'язано! iз здоров'ям ЯЖ за опитувальником 8Б-36у2 сшввщно-сяться з бiльшiстю iнших дослщжень [8], що дозволяe вважати !х вiрогiдними, але у переважнiй бшьшосл вони e одними з найнижчих, незважаючи на компенсовашсть функцiональних порушень у бiльшостi з дослiджених нами хворих.
Дослщження вiрогiдностi вiдмiнностей мiж групами виявило !х для eдиноl субшкали ОН, i лише мiж III та об'eднаними I i II групами. Можливо, це означаe, що тяжысть перенесено! травми впливаe лише на загальну оцiнку здоров'я пацieнтом. У декотрих iз досл!джень ви-словлювалось припущення, що асоцiацiя мгж травмою та пов'язаною iз здоров'ям яюстю життя зникаe з часом [8], а середня тривалють посттравматичного перюду (М ± 8Б) у нашому дослiдженнi становила 6,36 ± 5,70, 5,71 ± 5,18 та 6,19 ± 5,13 року для I, II та III груп в!дпо-в!дно. З iншого боку, вщсутшсть вiрогiдних вщмшнос-тей мгж групами за iншими субшкалами 8Б-36у2 може свiдчити про те, що вони мають недостатню здатшсть до диференшаци станiв усерединi популяц!! хворих з наслщками ЧМТ — припущення, що вже висловлю-валось шшими авторами [3]. Вiдмiннiсть же хворих з наслщками ЧМТ в!д здорово! популяц!! доведена не-одноразовими попередшми дослiдженнями [9].
Можливим додатковим свщченням знижено! здат-ностi 8Б-36у2 до диференщац!! сташв у популяц!! хворих iз ЧМТ e вщсутшсть в опитувальнику докладного модулю з оцшки впливу тяжких функцiональних по-
рушень та модулю з оцшки когштивно! недостатностi. Виявлеш натомiсть суперечливi зв'язки мiж деякими субшкалами та ступенем невролопчного дефщиту, рiв-нем повсякденно! активностi, депресивними проявами, а також деякими показниками теспв на когштивну дисфункцiю можуть бути свiдченням гетерогенностi популяц!! пацieнтiв з наслiдками ЧМТ або бути шд впливом агравантних тенденцiй, притаманних для цiel категорi! хворих. У декотрих попередшх дослiдженнях вказувалось на необхщшсть дуже обережного використання подiбних загальних опитувальник1в у популящях хворих iз когнiтивним зниженням [8, 12]. Виявлене покращення оцшки ЯЖ за рiзними субшкалами па-цieнтами всiх груп при зниженнi показнишв тестiв на мислення та виконавчу дисфункцш, ймовiрно, пов'язане зi зниженням здатност до штерпретаци ситуац!! та меншою поiнформованiстю i розумiнням хворими стану свого здоров'я.
Зпдно з проведеним дослщженням найбiльша час-тина порушень за коротким базовим набором МКФ для ЧМТ знаходиться в роздшах функци оргашзму та струк-тури органiзму, дещо в меншому ступеш — в роздш активностi та участi. Найбшьш поширенi розлади саме уваги, пам'яп, швидкостi обробки iнформац!l' та вико-навчих функцiй, як наслiдок пошкодження скроневих, лобних долей та бто! речовини, були очiкуваними, i той факт, що короткий базовий набiр МКФ для ЧМТ мютить таку детальну характеристику порушень саме об-ластi, додатково свiдчить про коректнiсть вiдображення найбiльш загальних проблем пацieнтiв iз перенесеною ЧМТ цим шструментом.
У роздiлi активностi та учасп серед 8 наведених категорш перевищили 50% порiг поширеностi 2 ка-тегор!! в групi легко! ЧМТ, 3 категори — у груш ЧМТ середньо! тяжкостi та 4 категори — у груш тяжко! ЧМТ. Це свщчить про надзвичайну важливють врахування цie! групи розладiв при розробцi реабiлiтацiйних програм для пацieнтiв iз наслiдками ЧМТ. Порушеш категорi'l активностi та учасп переважно вiдображають складнi види активноста, як1 забезпечують включення хворого в ргзномаштш соцiальнi процеси: мiжособистiснi вза-6мод!!, сiмейнi та робочi вщносини, вiдпочинок та до-звiлля. Ймовiрно, це e наслiдком наявних емоцшних розладiв i порушення когнiтивних функцш.
Подiбне порушення iнтеграц!l в суспшьство e за-гальним для вс!х хворих пiсля ЧМТ [5, 14]. Побутова активнють вiдновлюeться, як правило, до вихщного рiв-ня, а суспшьна та професiйна залишаються низькою, що пiдтверджуeться лiтературними даними [7] та було продемонстровано в проведеному дослщженн! Навiть порушення в категори вщпочинку та дозвiлля вiдмiтили бшьше третини всiх пацieнтiв. За даними шших авторiв, в цiel категори пацieнтiв пропорцiйно до зменшення долi бiльш активних i рiзноманiтних ввддв дозвiлля збiльшуeться доля пасивних ввд!в вiдпочинку, таких як перегляд телевiзору [4, 11]. Додатковими факторами в скороченш соцiально'l активностi, можливо, також e наявнiсть фiзичних бар'eрiв (доступшсть) та недостатнi комунiкативнi навички у хворих.
Вгдмгчене збiльшення частоти та тяжкостi порушень з пiдвищенням тяжкостi ЧМТ пояснюеться наявнiстю бтьшо! кiлькостi неврологiчних розладiв та бгльшо! ви-раженостi когнгтивно'! дисфункцй' у хворих пiсля тяжко! ЧМТ Виключення, що становили категорг! складних мгж-особистгсних взаемодгй та сгмейних вгдносин (пацгенти з тяжкою ЧМТ в анамнезг визначали в них проблеми ргдше, нгж пацгенти з ЧМТ легко! та середньо! тяжкостг), ймовгрно, можуть бути обумовленг бгльш грубими роз-ладами з боку мислення, зниженням критики до свого стану та зниженим ргвнем домагань у хворих цге! групи.
Усг категорГ! серед факторгв навколишнього сере-довища були визначенг як бар'ери чи полегшуючг фак-тори, що демонструе адекватнгсть !х пгдбору в короткому наборг. Серед факторгв навколишнього середовища найбгльш важливим з точки зору пацгентгв е допомога та пгдтримка членгв родини, а також служби охорони здоров'я. Досить важливим також е той факт, що пацг-енти в сво!й бгльшостг гдентифгкували фактори навколишнього середовища як посередники, а не як бар'ери.
Висновки
Основний дефект функцюнування пацгентгв гз вгдда-леними наслгдками ЧМТ знаходиться в зонг когнгтивних порушень, емоцгйних проблем, обмеження активностг та участг в соцгальних процесах. Про це свгдчить нижчий показник психгчного здоров'я, отриманий за результатами оцгнювання пов'язано! гз здоров'ям ЯЖ, та профгль порушень функцгонування при застосуваннг короткого базового набору МКФ для ЧМТ.
Можливостг опитувальника SF-36v2 при оцгнюваннг пацгентгв гз значним неврологгчним дефгцитом, когнгтив-ною дисфункцгею та емоцгйно-вольовими розладами е обмеженими внаслгдок вщсутностг в опитувальнику вгдпо-вгдних модулей. Цей факт, а також вщсутшсть вгрогщносп вгдмгнностей мгж дослгджуваними групами хворих свгдчать про обмежену здатнгсть субшкал SF-36v2 до диференцгаци стангв усерединг популяцй' хворих гз наслгдками ЧМТ До-датковим фактором зниження гнформативностг субшкал SF-36v2 може бути вгрогщна наявнгсть агравантнихтенденцгй внаслгдок рентно! установки хворих дослгджувано! категорй'.
На вгдмгну вгд цього короткий базовий набгр МКФ для ЧМТ охоплюе всг перерахованг вище домени, з враху-ванням також факторгв навколишнього середовища, якг гндивгдуальнг для кожного хворого. Наявнгсть вгроггдних вгдмгнностей мгж групами за бгльшгстю категоргй короткого базового набору МКФ для ЧМТ свгдчить про ширшг можливостг цього гнструменту в диференцгацг! ргзних стангв усерединг популяцг! хворих гз наслгдками ЧМТ.
Використання запропонованого спецгалгстами ВООЗ короткого базового набору МКФ для ЧМТ дозволяе за допомогою просто! процедури отримати досить точ-ний г адекватний опис пов'язаних гз здоров'ям проблем пацгента. Це е важливим для оптимгзацг! гндивгдуальних реабглгтацгйних програм та уточнення питань медико-соцг^ьно! експертно! тактики.
Конфлiкг iHTepeciB. Автори заявляють про вгдсутнгсть конфлгкту гнтересгв при пгдготовцг дано! статтг.
Список AiTepaTypM
1. Новик А.А. Руководство по исследованию качества жизни в медицине/' А.А. Новик, Т.И. Ионова;ред. Ю.Л. Шевченко. — М.: Нева, 2007. — 315с.
2. Arango-Lasprilla J.C. Traumatic brain injury in Spanish-speaking individuals: research findings and clinical implications // Brain Inj. — 2012. — Vol. 26(6). — P. 801-804. — doi: 10.3109/02699052.2012.655368.
3. Assessment of Health-Related Quality of Life after TBI: Comparison of a Disease-Specific (QOLIBRI) with a Generic (SF-36) Instrument[Елекmроннuй ресурс] / N. von Steinbuechel, A. Covic, S. Polinder [et al.] // Behavioral Neurol. — 2016. — Vol. 2016. — doi:10.1155/2016/79280M. — Режим доступу до журн.: http://www. ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4753323/.
4. BierN. Factors affectingleisure participation aftera traumatic brain injury: an exploratory study / N. Bier, E. Dutil, M. Couture // J. Head Trauma Rehabil. — 2009. — Vol. 24(3). — Р. 187-194. — doi: 101097/ HTR..0b013e3181a0b15a.
5. Community integration followingmoderate to severe traumatic brain injury: a longitudinal investigation /A.H. Willemse-van Son, G.M. Ribbers, W.C. Hop [et al.]// J. Rehabil. Med. — 2009. — Vol. 41(7). — P. 521-527. — doi: 10.2340/16501977-0377.
6. Early management ofsevere traumatic brain injury/ J. Rosenfeld, A. Maas, P. Bragge [et al.] // Lancet. — 2012. — Vol. 22(9847). — P. 1088-1098. — doi: 10.1016/S0140-6736(12)60864-2.
7. Frasca D. Traumatic brain injury and post-acute decline: what role does environmental enrichment play? A scoping review / D. Frasca, J. Tomaszczyk, B. J. McFadyen//Front. Hum. Neurosci[Електронний ресурс]. — 2013. — Vol. 7, № 31. — Режим доступу до журн.: http:// www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3628363/ — doi: 10.3389/ ftihum.2013.00031.
8. Generalhealth status measures for people with cognitive impairment: learning disability and acquired brain injury [Електронний ресурс]/ R..P. Riemsma, C.A. Forbes, J.M. Glanville [etal.] // Health Technology Assessment. — 2001. — Vol. 5(6). — Режим доступу до журналу: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/11319989.
9. Health-related quality of life afterTBI: a systematic review ofstudy design, instruments, measurement properties, and outcome [Електронний ресурс]/S. Polinder, J. Haagsma, D. van Klaveren [etal.] // Population Health Metrics. — 2015. — Vol. 13, № 4. — doi:10.1186/s12963-015-0037-1. — Режим доступу до журн.: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/ pmc/articles/PMC4342191/.
10. ICF core sets: manual for clinical practice // J. Bickenbach,
A. Cieza, A. Rauch, A. Stucki. — Gottingen: Hogrefe, 2012. — 141 p.
11. Impact oftraumatic brain injury on participation in leisure activities /E.K. Wise, C. Mathews-Dalton, S. Dikmen [et al.]//Arch. Phys. Med. Rehabil. — 2010. — Vol. 91(9). — P. 1357-1362. — doi: 10.1016/j. apmr.2010.06.009.
12. Measuring functional and quality of life outcomes following major head injury: common scales and checklists / A. Nichol, A. Higgins,
B. Gabbe [et al.]//Injury. — 2011. — Vol. 42(3). — P. 281-287. — doi: 10.1016/j.injury..2010.11.047.
13. Shukla D. Outcome measures for traumatic brain injury /
D. Shukla, B. Devi, A. Agrawal// Clin. Neurol. Neurosurg. — 2011. — Vol. 113(6). — Р. 435-441. — doi: 10.1016/j.clineuro.2011.02.013.
14. The effect ofenvironmental barriers on community integration for individuals with moderate to severe traumatic brain injury / J. Fleming,
E. Nalder, S. Alves-Stein [et al.]//J. Head Trauma Rehabil. — 2014. — Vol. 29(2). — Р. 125-35. — doi: 10.1097/HTR.0b013e318286545d.
Отримано 10.10.2016 ■
Школьник B.M., Фесенко Г.Д.
ГУ «Днепропетровская медицинская академия M3 Украины», г. Днепр, Украина
СОВРЕМЕННЫЕ ВОЗМОЖНОСТИ ОЦЕНКИ ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ И КАЧЕСТВА ЖИЗНИ У БОЛЬНЫХ С ОТДАЛЕННЫМИ ПОСЛЕДСТВИЯМИ ЗАКРЫТОЙ ЧЕРЕПНО-МОЗГОВОЙ ТРАВМЫ
Резюме. Актуальность. Современным требованием к методам оценки состояния пациента является подробный анализ не только физической, но и социальной, профессиональной составляющей жизни пациента, что приводит к постоянному поиску новых и совершенствованию существующих методик. Цель исследования: описание состояния здоровья и связанного с ним качества жизни и функционирования пациентов с инва-лидизирующими последствиями закрытой черепно-мозговой травмы разной степени тяжести, а также оценка возможностей использования опросника качества жизни 8Б-36у2 и базового набора международной классификации функционирования для черепно-мозговой травмы в практике медико-социальной экспертизы. Материалы и методы. Обследовано 100 пациентов с отдаленными последствиями закрытой черепно-мозговой травмы, которые были поделены на три группы в зависимости от степени тяжести перенесенной травмы. Оценка функционального состояния пациентов проводилась с помощью короткого базового набора международной классификации функционирования для черепно-мозговой травмы. Для оценки качества жизни был использован опросник 8Б-36у2. Результаты. По результатам
оценки качества жизни во всех группах более низким были показатели субшкал, которые относятся к психическому компоненту здоровья. Ни по одной из субшкал не было выявлено достоверных различий между группами. При оценке пациентов при помощи короткого базового набора международной классификации функционирования для черепно-мозговой травмы категориями с наибольшим количеством нарушений оказались: функции памяти, функции эмоций, ощущение боли, функции внимания, структура головного мозга, сложные межличностные взаимодействия, семейные отношения. Для подавляющего большинства категорий из короткого базового набора были выявлены достоверные различия между группами. Выводы. Короткий базовый набор международной классификации функционирования для черепно-мозговой травмы продемонстрировал более широкие возможности в дифференциации различных состояний в популяции больных исследуемого контингента и более точное и адекватное описание функционального состояния с учетом профессиональной и социальной составляющей жизни пациента. Ключевые слова: закрытая черепно-мозговая травма; качество жизни; международная классификация функционирования
V.M. Shkolnyk, H.D. Fesenko
SI «Dnipropetrovsk Medical Academy of Ministry of Health of Ukraine», Dnipro, Ukraine
CURRENT POSSIBILITIES FOR THE ASSESSMENT OF THE FUNCTIONING AND QUALITY OF LIFE IN PATIENTS WITH REMOTE
CONSEQUENCES OF CLOSED TRAUMATIC BRAIN INJURY
Abstract. Background. Recent requirement for methods of patient's condition assessment is a detailed analysis of both physical and social, professional component of the patient's life that causes constant search for new methods and improvement of existing ones. The aim of the study is to describe the health status, related quality of life and functioning of patients with the disabling consequences of closed traumatic brain injury of varying severity, to evaluate the utility by SF-36v2 questionnaire, and a basic set ofinternational classification of functioning for traumatic brain injury in the daily practice in medical and social expertise. Materials and methods. We examined 100 patients with remote consequences of closed brain injury, which were divided into three groups depending on the trauma severity. Functional status ofpatients was assessed by a briefcore set ofinternational classification of functioning for traumatic brain injury. SF-36v2 questionnaire was used to assess the quality oflife. Results. The evaluation of the quality of life in all groups revealed lower values for subscales related to the
mental component ofhealth. None ofthe subscales showed significant differences between the groups. Consequently, while the evaluation of patients with the international classification of functioning brief core set for traumatic brain injury the following categories were associated with the highest amount of disturbances: memory function, emotional function, sensation ofpain, attention, structure ofthe brain, complex interpersonal interactions, and family relationships. The vast majority of categories from brief core set significantly statistically differed between the groups. Conclusion. Brief core set of international classification of functioning for traumatic brain injury demonstrated better opportunities in distinguishing between different states in the population in the main group of patients, providing more accurate and adequate description of the functional state, taking into account professional and social component of patient's life. Keywords: closed traumatic brain injury; quality oflife; international classification of functioning
