CC BY
25
о
Л
)
УДК 616.391.04/.05-053.38(477)
НЯНЬКОВСЬКИЙ СЛ.1, ШАДР1Н О.Г.2, КЛИМЕНКО В.А.3, АОБРЯНСЬКИЙ АО.1,1ВАХНЕНКО О.С.1, ЯВОРСЬКА М.О.1, ПЛАТОНОВА ОМ2, СОЛОАОВН1К Г.Л.3, ЗАСЦЬ В.В.2 Льв/вський нацюнальний медичний ун/верситет /м. Аанила Галицького 2АУ «1нститутпед/атрИ, акушерства / пнекологп НАМН Укра'/ни», м. Ки>в 3Харк/вський нацюнальний медичний ун/верситет
Я _ ■ ■ V __■
харчов1 деф1цити у д1теи перших 3 рок1в життя за даними мультицентрового досл1дження в украТн!
Резюме. Враховуючи те, що в УкраМ на сьогодн недостатньо до^джень, як бузагальнювали дат про стан харчування дтей раннього вту, поширешсть порушень харчовоI поведнки та дефщиту основних макро- i мiкронутрieнтiв у дтей, було проведене мультицентрове до^дження харчування дтей вгд 9 мкящв до 3рошв життя. Встановлено, що сучасний харчовий рацюн дтей раннього вту е незбалансо-ваним, мстить надлишок енергп i блшв, недостатню кльшсть цинку, залЬза, кальцт i втамжв А, Б, Е, В6, В12, В. Узв'язку з незбалансованимхарчовимрацоном використання спещально'(дитячог молочно'1 сумшп замсть немодифкованого коров'ячогомолока вхарчуванш дитинираннього вжу може тдвищити рiвень споживання важливих нутрieнтiв (кальцт, залза, йоду, вiтамiнiв Е, Б i фолатiв). Ключовi слова: дти, харчування, мiкронутрieнти, молочна сумш.
Харчування е одним iз найважливших факторiв, що визначають взаемозв'язок людини iз зовшш-шм середовищем i мають виршальне значення для здоров'я, працездатносп, спйкосп оргашзму до впливу оточуючих факторiв. Особливе значення для пщтримки здоров'я дитини мае повнощнне i регу-лярне забезпечення 11 органiзму вама необхщними макро- i мiкронутрiентами, вггамшами й мшераль-ними речовинами [1—4].
Чим молодшою е дитина, тим важлившим е адекватне збалансоване харчування для 11 розвитку й подальшого стану здоров'я, особливо це стосу-еться перших 3 роюв життя. У цш фазi людського онтогенезу, що характеризуеться швидкими темпами росту й розвитку, адекватне потребам i збалан-соване споживання харчових речовин та енерги е ключовим фактором повно! реалiзацli генетичного потенцiалу, забезпечення оптимального розумово-го розвитку, формування iмунноi компетентностi та тривалого здоров'я. Вщповщно недостатне або неякiсне харчування в першi роки життя дитини може супроводжуватись значними наслiдками для 11 здоров'я, включаючи сповiльнений психомоторний i розумовий розвиток, поведiнковi проблеми, дефь цит соцiальних навичок, розлади уваги, проблеми з навчанням тощо [5].
Адекватне забезпечення основних потреб дитини, яка штенсивно росте i розвиваеться, е важливим
медичним i соцiальним завданням педiатрГi i амей-но! медицини. Водночас незршсть травно! систе-ми, нервово-м'язово! координаци й iмунологiчних функцiй у дитини раннього в^ обмежують рацiон харчових продукпв, визначають його специфiку в цей вжовий перiод i пщвищують ризик виникнення пов'язаних iз харчуванням рiзноманiтних порушень i алергiчних реакцш. На сьогоднi доведено, що осо-бливостi харчування в ранньому дитинствi не лише вiдiграють важливу роль у формуванш фiзичного здоров'я й оптимального штелектуального розвитку дитини, але й можуть визначати ютотно вищий ризик хрошчно! захворюваностi у дорослому вщ [6-9].
Питанням харчування дггей раннього вiку в Украш придшяеться значна увага на державному рiвнi, основнi положення висвiтленi у законах Укра-!ни «Про дитяче харчування» [10], «Про охорону ди-тинства» [11], «Про безпечнiсть та яюсть харчових продукпв» [12], «Про молоко та молочш продук-ти» [13] тощо. У вiтчизняному нацюнальному Кль нiчному протоколi медичного догляду за здоровою
© Няньковський С.Л., Шадрш О.Г., Клименко В.А., Добрянський Д.О., 1вахненко О.С., Яворська М.О., Платонова О.М., Солодовшк Г.Л., Заець В.В., 2013 © «Здоров'я дитини», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
дитиною вiком до 3 роюв детально висвiтлено осо-бливостi харчування немовлят протягом першого року життя, проте чиннi рекомендацп щодо вигодо-вування дiтей у наступш 2 роки е доволi загальними i неповними [14].
Поширенють алiментарно-залежних захворю-вань у дитячш популяцп в Украш е достатньо зна-чною, але уточнення ряду позицш вимагае прове-дення цглого ряду епiдемiологiчних дослiджень.
В Украш можна назвати такi найбiльш актуальш проблеми, пов'язанi з харчуванням дггей:
— висока поширенiсть дефiциту з^за. У дитячiй популяцп нашо! кра!ни поширенiсть дефiциту заль за орiентовно становить 40—50 %;
— висока поширенють дефщиту йоду: частота йододефщитних захвоювань становить близько 35 % [15];
— значний дефщит надходження вiтамiну С — 80—90 % та вггамтв групи В (вгг. В1, В2, В6, фолiева кислота — 40-80 %) [1].
Алiментарно-залежнi захворювання називають у даний час епiдемiею цившзацп, що тдтверджуеть-ся зростанням 1х частоти, тяжкютю перебiгу i чис-ленними несприятливими наслiдками [16].
З тими чи шшими порушеннями харчування пов'язано 35 % хвороб серед дггей вжом до п'яти ро-кiв. За ощнками ВООЗ, у всьому свт 30 % (або 186 мгльйошв) дiтей вiком до 5 роюв вiдстають у ростi i 18 % (або 115 мшьйошв) мають низьке сшввщно-шення ваги до росту в основному як наслщок нена-лежного годування або повторних iнфекцiй, у той час як 43 мгльйони мають надлишкову вагу. Неба-гато дiтей отримують належний поживний i безпеч-ний прикорм. У багатьох крашах лише одна третина дггей вiком 6-23 мюящ, якi знаходяться на грудному вигодовуванш, одержуе прикорм, що вщповщае належним для 1х вiку критерiям дiетичноI рiзнома-нiтностi i частоти годування [17].
Дослщження, що було проведене в 2012 рощ в Росп, показало значну поширенють рiзноманiтних порушень характеру харчування у дггей вжом 1236 мiс., що призводило до виникнення рiзноманiт-них дефщитних станiв [18].
Враховуючи важливють збалансованого харчування в ранньому дитячому ввд, його вплив на подальше формування органiзму i збереження здоров'я, ешдемюлопчш спостережнi дослщжен-ня для всебiчноI оцiнки харчування дггей раннього вжу мають величезне значення. В Укра!ш на сьо-годш недостатньо дослiджень, якi б узагальнювали данi про стан харчування дггей раннього вжу, по-ширенiсть порушень харчово! поведiнки та дефщи-ту основних макро- i мiкронутрiентiв у дггей. Подь бнi програми дозволять ощнити данi параметри в широкш популяцп дiтей, якi спостерiгаються у ль карiв-педiатрiв, i можуть бути перспективними для нащонально! охорони здоров'я, оскгльки дозволять отримати чiтке уявлення про стан нутритивного статусу дггей рiзних вiкових груп iз рiзних областей Укра!ни.
Матер1али i методи
У 2013 роцi в Укра'ж вщбулося мультицентрове дослщження з ощнки харчування дiтей вiд 9 мюящв до 3 poKiB життя, яке проводилось 1нститутом педь атрп, акушерства та пнекологи АМН Украши стль-но з медичними унiверситетами м. Львова та м. Хар-кова. Метою дослщження була оцiнка харчового статусу дггей раннього вГку, виявлення основних дефiцитiв споживання макро- i мжронутрГенпв, порушень харчовоi поведшки у дiтей раннього вiку. У дослщження було залучено 350 дггей Í3 центральних, схщних та захщних областей Украши. У 105 дггей визначалися трансферин, феритин, еритроцити, ге-моглобш та гематокрит. У дослщження включалися тГльки дгти, яю проживають у мютах. Сощальний статус дгтей не враховувався. Дослщження проводились анкетно-опитувальним методом з урахуванням уах етичних вимог, згщно з Гельсшською деклара-шею.
Пд час дослщження у всгх дГтей був визначений 3-денний рацюн харчування (2 будш й 1 вих1дний день) за допомогою спешально розроблених щоден-ниюв та електронних ваг для зважування продукпв харчування, яю з'щала дитина. Харчову щннють ра-цюну визначали за допомогою спецiальноi програми Dietplan 6 (Великобританiя). Були розраховаш i включенi в аналiз таю показники: добова калорш-нють харчування, кшькють спожитих бГлюв, жирГв, вуглеводiв, макроелементiв (кальцiй, фосфор, калiй, натрш, хлор i магнiй), есенцiальних мжроелеменпв (залiзо, цинк, йод, фтор, мщь, селен, хром, молГб-ден, кобальт i марганець), вГгамшв. Результати ш-терпретувались вщповщно до норми (пщвищене, знижене або нормальне споживання) для кожного макро- або мГкронутрГенту. Програма дозволила ви-значити добове споживання вах основних нутрГен-пв з урахуванням вшу, статi, фiзичноi активностi й шших особливостей дiтей, мала референтш значення споживання нутрГенпв i калоршносп харчових продукпв, що рекомендован Committee of Medical Aspects of Food Policy (1991) та адаптоваш для норм i стандарпв Украши.
Oтриманi результати та IX обговорення
На момент залучення у дослщження 12 (19,05 %) немовлят, 18 (11,69 %) дГтей другого i 2 (1,5 %) дити-ни третього року життя отримували грудне молоко. Сумiшами годували 35 (55,56 %), 63 (40,91 %) i 24 (18,05 %) дитини вщповщних 3 вжових груп (рис. 1).
За своiм складом харчовий ращон бшьшосп да-тей був адекватним для вГку на момент залучення у дослщження (табл. 1).
Грудним молоком загалом вигодовувались 32 (9,14 %), а молочш сумшГ отримували 122 (34,86 %) дитини. КашГ входили до ращону 257 (78,83 %), яло-вичина - 315 (93,47 %), свинина - 191 (60,06 %), м'ясо птиц - 315 (91,3 %), риба - 301 (87,76 %), яйця - 314 (91,81 %), сир - 322 (94,15 %), фрукти -342 (99,71 %) й овочГ - 343 (99,71 %) дГгей. Водночас
piBeHb споживання немодифжованого коров'ячого частка дiтей, яю '¿ли солодощi або цукерки (48 %), молока коливався вщ 60 % у немовлят до 88 % у дь шоколад (33 %), горки (72 %), а також сосиски або тей третього року життя. Значною також виявилась сардельки (34 %) (табл. 1).
■ Грудне молоко □ Молочна сумш d^mi молочнi продукти
Рисунок 1. Пор1вняльна частота вигодовування грудним молоком, сумшами й ншими молочними продуктами (коров'яче молоко, кефiр) на момент залучення у дослщження залежно вд в¡ку дтей
Таблиця 1. Споживання окремих продуктв харчування залежно в д в¡ку
Назва продукту BiK д^ей
9-12 Mic. 13-24 Mic. 25-36 Mic. Разом
Молочна сумш 33 (56,9) (n = 58) 56 (39,72) (n = 141) 16 (13,79) (n = 116) 105 (33,33) (n = 315)
Коров'яче молоко 35 (60,34) (n = 58) 111 (77,62) (n = 143) 115 (88,46) (n = 130) 261 (78,85) (n = 331)
Дитячi Kami 52 (88,14) (n = 59) 126 (86,3) (n = 146) 79 (65,29) (n = 121) 257 (78,83) (n = 326)
Яловичина 50 (86,21) (n = 58) 139 (93,92) (n = 148) 126 (96,18) (n = 131) 315 (93,47) (n = 337)
Свинина 14 (26,92) (n = 52) 78 (56,12) (n = 139) 99 (77,95) (n = 127) 191 (60,06) (n = 318)
М'ясо птиц 54 (87,1) (n = 62) 133 (88,08) (n = 151) 128 (96,97) (n = 132) 315 (91,3) (n = 345)
Риба 40 (66,67) (n = 60) 134 (89,33) (n = 150) 127 (95,49) (n = 133) 301 (87,76) (n = 343)
Яйця 47 (77,05) (n = 61) 139 (92,67) (n = 150) 128 (97,71) (n = 131) 314 (91,81) (n = 342)
Сир 49 (80,33) (n = 61) 145 (95,39) (n = 152) 128 (99,22) (n = 129) 322 (94,15) (n = 342)
Фрукти 62 (100) (n = 62) 149 (99,33) (n = 150) 131 (100) (n = 131) 342 (99,71) (n = 343)
CiK 43 (74,14) (n = 58) 133 (86,36) (n = 154) 128 (97,71) (n = 131) 304 (88,63) (n = 343)
Овочi (щм картоплО 62 (100) (n = 62) 152 (100) (n = 152) 129 (99,23) (n = 130) 343 (99,71) (n = 344)
Солодощ^цукерки 8 (14,55) (n = 55) 45 (31,03) (n = 145) 106 (80,3) (n = 132) 159 (47,89) (n = 332)
Витчка/печиво 48 (82,76) (n = 58) 137 (91,45) (n = 152) 130 (99,22) (n = 130) 315 (92,65) (n = 340)
Чтси 0 (0) (n = 56) 0 (0) (n = 148) 1 (0,78) (n = 129) 1 (0,3) (n = 333)
Гриби 0 (0) (n = 60) 2 (1,34) (n = 149) 10 (7,69) (n = 130) 12 (3,54) (n = 339)
Гс^хи 4 (6,56) (n = 61) 142 (28,38) (n = 148) 100 (75,76) (n = 132) 246 (72,14) (n = 341)
Кетчуп 0 (0) (n = 59) 1 (0,68) (n = 148) 12 (9,23) (n = 130) 13 (3,86) (n = 337)
Майонез 0 (0) (n = 60) 3 (2,03) (n = 148) 11 (8,46) (n = 130) 14 (4,14) (n = 338)
^mi соуси 0 (0) (n = 60) 1 (0,68) (n = 148) 8 (6,11) (n = 131) 9 (2,65) (n = 339)
Натвфабрикати 0 (0) (n = 57) 3 (2,01) (n = 149) 14 (10,85) (n = 129) 17 (5,07) (n = 335)
Шоколад 3 (5,0) (n = 60) 28 (19,05) (n = 147) 80 (60,15) (n = 133) 111 (32,65) (n = 340)
Солодк газоваш напо'| 1 (1,69) (n = 59) 1 (0,67) (n = 149) 9 (6,98) (n = 129) 11 (3,26) (n = 337)
Попкорн 0 (0) (n = 59) 2 (1,34) (n = 149) 6 (4,62) (n = 130) 8 (2,37) (n = 338)
Копчен ковбаси 1 (1,69) (n = 59) 12 (8,16) (n = 147) 38 (29,23) (n = 130) 51 (15,18) (n = 336)
Сосиски, сардельки 4 (6,9) (n = 58) 36 (24,0) (n = 150) 74 (56,92) (n = 130) 114 (33,73) (n = 338)
Морепродукти 3 (5,08) (n = 59) 19 (12,75) (n = 149) 47 (36,15) (n = 130) 69 (20,41) (n = 338)
Примтки: зазначено абсолютнуюльюсть дтей, у дужках — вдсотки. Курсивом позначено юльюсть дтей у кожн1й тдгрут, дан яких використано для анал'зу.
Рисунок 2. Забезпечення дтей енерпею й основними нутр1ентами Прим1тка. Пунктирними л1н1ями зазначено бажаний р1вень споживання енерги й нутр1ент1в вщповщно до рекомендацй ВООЗ, Евросоюзу i США (2010-2012). Для споживання жиру в'щображено прийнят-ш меж'1. Др'бним пунктиром зазначено чиннi нацюнальн1 рекомендацп 1999 р. Вщповщна нацюнальна норма щодо споживання жирiв вщсутня.
Середня частота споживання молочних сумшей протягом тижня з вжом зменшувалась, натомють збшьшувалась юльюсть прийомiв коров'ячого молока. Водночас звертав на себе увагу низький piBem споживання молочних продукпв диъми другого року життя.
Дитячi кашi, овочi i фрукти залишались най-бiльш уживаними харчовими продуктами у всi вжо-вi перiоди. Щоденний рацiон переважно! бiльшостi дiтей мiстив цi продукта. Дiти старшого вiку спожи-вали бшьше м'яса всiх видiв, i вщповщна позитивна тенденц1я була особливо помгтною для свинини. Юльюсть прийомiв риби за тиждень iз вiком майже не змiнювалась. Аналопчний висновок можна зро-бити i щодо споживання яець i сиру. Частота ви-користання «недитячих» продукпв (кетчуп, соуси, майонез тощо) зростала з вжом.
За даними анамнезу 59 (93,65 %) немовлят, 149 (93,65 %) дгтей другого i 125 (93,98 %) дгтей тре-тього року життя вигодовувались груддю. Середня тривалють грудного вигодовування становила 10,5 [1—32]1 мю., а середнiй вiк дiтей на момент уведення молочно'1 сумiшi i першого прикорму — вiдповiдно 6 [0-20] мю. i 6 [1-18] мiс.
Як перший прикорм найчаспше давали овочi i фрукти, а середнш вiк дiтей на момент призначен-ня ново! страви (продукту) загалом вщповщав реко-мендованому.
Середне загальне забезпечення дiтей енергieю (1165,67 [29,67-4951,33] ккал/добу), быками (40,53 [0,63-230,37] г/добу) i вуглеводами (153,63 [3,53708,7] г/добу) перевищувало вiдповiднi сучаснi нор-мативи, хоча вiдзначались суттевi коливання всiх iндивiдуальних показникiв, насамперед кшькосп спожитих енергИ й бiлкiв. Особливо ютотним це
1 Тут i д^ зазначено медiану, у дужках — мшмаль-не i максимальне значення.
перевищення було для бшюв (рис. 2). Водночас середнш рiвень 1х споживання був нижчим вiд вгтчиз-няного нормативного показника (53 г/добу). 36 % дгтей споживали бiлок в кiлькостi 25-40 г/добу, а 31 % — 40-53 г/добу (рис. 3).
Лише юльюсть спожитих жирiв (33,61 [15,6468,62] % вщ загально! кшькосп спожитих калорiй) вiдповiдала потребам, забезпечуючи приблизно 33 % добово'1 енергИ (рис. 2). Вiдповiдали рекомен-дованим i середш показники споживання насиче-них жирiв (3,65 [0-43,64] %), а також холестерину (106,4 [2,2-637,8] мг). Однак середне забезпечення полшенасиченими жирами було недостатшм (3,59 [0,087-19,34] %).
■ < 13 г/добу
□ 13-25 г/добу
■ 25-40 г/добу
□ 40-53 г/добу
■ > 53 г/добу
Рисунок 3. Розподл дтей залежно в'щ середньо-добового р1вня споживання блка
Порiвняно з немовлятами дiти вiком 12—36 мiс. споживали бiльше енергп, бiлка i вуглеводiв, однак менше насичених, полiненасичених жирiв i холестерину (табл. 2). Водночас описаш вище особливос-т забезпечення енергieю й основними нущентами ставали вираженiшими зi збiльшенням в^ дiтей.
Вiдповiдно до виконаних розрахунюв харчовий рацiон бiльшостi дiтей, залучених у дослiдження, не забезпечував споживання потрiбноi кiлькостi цинку (91 %), залiза (68 %), кальцiю (61 %), йоду (49 %), а також вгамшв А (99 %), D (97 %), В6 (89 %), В12 (71 %), Е (70 %) i В1 (61 %) (рис. 4-6).
Точш показники вмiсту основних мжроелемен-пв i вiтамiнiв у добовому ращош залежно вiд вiку дi-тей наведено в табл. 3.
Найбшьш неадекватним у харчовому планi ви-явилось частiше споживання солодощiв i цукерок, що було вiрогiдно пов'язаним з дефщитом цинку (R = 0,14; р < 0,05), кальцiю (R = 0,12; р < 0,05), вь тамiнiв Е ^ = 0,23; р < 0,05), D (R = 0,12; р < 0,05), С ^ = 0,11; р < 0,05), В6 ^ = 0,16; р < 0,05) i В12 (R = 0,22; р < 0,05). Проблемною виявилась i бшьша
кiлькiсть у харчовому ращош дггей свинини, що також було пов'язаним iз дефщитом цинку ^ = 0,12; р < 0,05), кальцго ^ = 0,16; р < 0,05), а також вь тамiнiв Е ^ = 0,19; р < 0,05), D (R = 0,14; р < 0,05), В1 ^ = 0,11; р < 0,05) i В6 (R = 0,22; р < 0,05). Час-тше приймання немодифiкованого коров'ячого молока вiрогiдно асоцiювалось з дефiцитом вггамь нш Е (R = 0,17; р < 0,05), D (R = 0,11; р < 0,05) i С ^ = 0,17; р < 0,05).
Водночас збшьшення щотижневого споживання спецiальних молочних сумiшей i дитячих каш по-тенцiйно найбшьш iстотно зменшувало ймовiрнiсть виникнення харчового дефщиту кальцiю (R = -0,17 i R = -0,13 для сумшей i каш вiдповiдно; р < 0,05), йоду (вщповщно R = -0,16 i R = -0,13; р < 0,05), а також вггамшв Е (вщповщно R = -0,39 i R = -0,21; р < 0,05), D (вщповщно R=-0,23 i R=-0,17; р < 0,05), В1 (вiдповiдно R = -0,17 i R = -0,13; р < 0,05), В2 (вщповщно R = -0,12 i R = -0,12; р < 0,05), В6 (вщповщно R = -0,23 i R = -0,13; р < 0,05), С ^=-0,21; р < 0,05 для сумшей) i фолатiв (R=-0,12; р < 0,05 для сумшей). Перебування на грудному
Таблиця 2. Забезпечення енерпею й основними нутр1ентами д'ией, залучених у досл1дження,
залежно вд в'1ку1
Показник Вжова група
9-12 мгс. (п = 63) 12-36 мгс. (п = 287)
Енерпя, ккал 936,0 [109,00-2032,33] 1203,83 [29,67-4951,33]
Бтки, г 30,63 [4,13-83,60] 42,68 [0,63-230,37]
Жири, %2 34,39 [15,64-54,017] 33,41 [15,94-68,62]
Насичеш жири, %3 14,11 [0,00-43,64] 2,92 [0,00-38,95]
Холестерин, мг 136,0 [7,70-637,8] 95,85 [2,20-561,50]
Полшенасичен жири, %3 4,43 [0,087-12,45] 3,39 [0,12-19,35]
Вуглеводи, г 113,68 [18,93-340,93] 161,1 [3,53-708,70]
Примтки: 1 — зазначено мед1ану, у дужках — мШ'мальне i максимальне значення; 2 — вДсоткова кль-
к/сть спожитих калорй за рахунок жир/в;
частка вд загально/ клькостI жир/в у харчовому рацюш.
□ М^ана П25-75 % основно! вибiрки
3000
2000
1000
0
"ХГ"
о
250
200
150
100
50
0
о
! а
Ж
□
I ¥
Я &
-¥- к
Рисунок 4. Харчове забезпечення дтей основними мкроелементами Примтка: пунктирними л1н1ями зазначено бажаний р1вень споживання вДповДно до нацональних I м'жнародних рекомендац'1й.
Рисунок 5. Харчове забезпечення дтей основними втамнами Примтка: пунктирними л1н1ями зазначено бажаний р1вень споживання вщповщно до нацональних i м'ж-народних рекомендац1й.
%
100 ■ 90 ■
80 -70 -60 -50 -40 -30 -20 -10 0
91
99
97
68
61
49
37
89
71 70
61
29
14 13
Цинк Залiзо Кальцт Мiкроелементи
Йод Фосфор
D B
B2 Фолати Вiтамiни
Рисунок 6. Вщсоткова юльюсть дтей iз харчовим дефцитом основних мiкроелементiв i в'тамЫв, визначеним в1дпов1дно до рекоменда^й наказу МОЗ Укра/ни № 272 (1999 р.) ПримТка: враховано в1дм1нн1сть норм споживання немовлят i дтей старше 12 мс.
Таблиця 3. Харчове забезпечення основними мкроелементами i в'памШами дтей, залучених удослдження, залежно вд в1ку1
Показник BiKOBa група
9-12 Mic. (n = 63] 12-36 Mic. (n = 287)
Кальцш, мг 609,33 [66,33-1421,33] 709,33 [8,67-2689,33]
Фосфор, мг 605,0 [177,33-1630,67] 898,17 [8,00-3639,67]
Зал1зо, мг 7,33 [0,58-19,44] 8,25 [0,13-35,73]
Йод, мкг 77,48 [11,43-230,23] 67,05 [1,13-366,3]
Цинк, мг 4,78 [0,41-12,24] 5,34 [0,05-33,77]
В1тамш А, мкг 149,0 [0,33-544,33] 53,33 [0,33-529,67]
Фолати, мкг 92,33 [9,00-256,0] 104,17 [2,00-450,0]
В1тамш С, мг 71,0 [2,00-187,33] 56,0 [0,00-226,0]
В1тамш D, мкг 3,79 [0,0067-22,5] 2,31 [0,017-18,74]
В1тамш Е, мг 5,83 [0,53-19,71] 4,63 [0,04-17,803]
В1тамш В1, мг 0,59 [0,08-1,83] 0,703 [0,017-2,48]
В1тамш В2, мг 1,52 [0,11-8,22] 1,85 [0,01-9,24]
В1тамш В6, мг 0,22 [0,0067-5,76] 0,33 [0,00-2,92]
В1тамш В12, мкг 0,47 [0,00-3,5] 0,37 [0,00-2,5]
Примтка:1 — зазначено медiану, у дужках — мШ'шальне i максимальне значення.
12
о
вигодовуваннi було в1рогщно пов'язаним лише з де-фiцитом фосфору, проте цей зв'язок був достатньо
слабким ^ = 0,12; р < 0,05). '5
На комплексну природу походження харчового
дефщиту мiкроелементiв i вiтамiнiв, пов'язану з не- ¡о
достатньо збалансованим харчуванням, вказували х
вiрогiднi позитивш кореляцп м1ж абсолютною бiль- а,
шiстю встановлених дефiцитiв (табл. 4). '<§
Нижчий рiвень споживання залiза (т = —0,15; 'Е^ р < 0,05), а також кальцго i фосфору (т = —0,14 для
обох показникiв; р < 0,05) вiрогiдно корелював iз 'Ц
розвитком залiзодефщитноI анемп. Аналопчна асо- ^ цiацiя iснувала також мгж наявною залiзодефiцит-
ною анемieю й дефiцитом у харчовому ращош дiтей о
вiтамiну В12 (т = 0,21; р < 0,05) i фолатiв (т = 0,16; о
р < 0,05), а також фосфору (т = 0,19; р < 0,05) i йоду а,
(т = 0,14; р < 0,05). Менший вмют вiтамiну Е у харчо- *
вому рацiонi (т = —0,15; р < 0,05), а також харчовий §
дефщит цього вггамшу (т = 0,21; р < 0,05) були вь м рогщно пов'язанi з формуванням латентного залiзо-
дефiциту, визначеного за зниженим вмiстом фери- ч
тину в кровi дiтей. ^
Проведений кореляцшний аналiз дозволив та- .-с
кож виявити наявнiсть вiрогiдних асоцiацГl мгж: хар- | човим дефiцитом кглькох мiкроелементiв i вiтамiнiв
i пiдвищеною iнфекцiйною й алергiчною захворю- ' ~
ванiстю дiтей, залучених у дослiдження (табл. 5). 'С
У жодно! дитини нами не було встановлено де- |
фщиту маси для вiку понад 2 стандартних вщхи- «и
лення. У 16 дггей (4,57 %) виявлено дефiцит зросту «В
(довжини тгла) для вiку. Замалий для вжу (понад 2 ц,
стандартних вщхилення) iндекс маси тгла (1МТ) ви- '§
явлено у 17 (5,09%) дггей. |
Водночас у 256 (73,14%) дггей маса тгла переви- «в
щувала середнiй вiковий популяцшний показник. У 8
майже четверто! частини з них (58 — 22,66 %) також ^
був пщвищеним (понад 2 стандартних вщхилення) ®
1МТ, що вказуе на наявшсть надмiрноI маси тiла §
у 16,57 % усгх дггей (95% довiрчий iнтервал (Д1): |
13,04—20,83 %). Загалом 1МТ був пщвищеним у 62 *
дггей (17,71 %). §
Дефщит фiзичного розвитку понад 2 стандартних §
вщхилення принаймш за одним з антропометричних 2
показникiв виявлено у 2 (3,17 %) немовлят (95% Д1: »
0,87-10,86 %), 11 (7,14 %) дггей 2-го року життя (95% |
Д1: 4,03-12,34 %) i 20 (15,04 %) дггей третього року ¡|
життя (95% Д1: 9,95-22,09 %) (р = 0,013). Натомють 5?
принаймш один надмiрний антропометричний по- §
казник виявлено у 31 (49,21 %) немовляти (95% Д1: &
37,27-61,24 %), 65 (42,21 %) дггей другого року жит- §
тя (95% Д1: 34,69-50,1%) i 64 (48,12%) дiтей третьо- £ го року життя (95% Д1: 39,8-56,54 %). Наявшсть 2
антропометричних показниюв, бiльших вiд серед- ф
нiх, встановлено вщповщно у 24 (38,1 %; 95% Д1: § 27,12-50,44 %), 50 (32,47 %; 95% Д1: 25,58-40,21 %) i 27 (20,3 %; 95% Д1: 14,34-27,93 %) дiтей (р = 0,031).
Надлишковi зрiст/довжина тгла вiрогiдно асо-
цiювались iз вищим рiвнем споживання енерги у§
^ = 0,17; р < 0,05), бшюв (R = 0,14; р < 0,05), вугле- £ водiв (R = 0,15; р < 0,05) i жирiв (R = 0,13; р < 0,05).
к
I
5 116 ^ О О * см ■н о" * см го сэ * го го о" * ■н сэ * го г^ о" * го см о" * ■н г^ сэ * ю см о" * см о" о 10 о "" * 10 см "" * 00 ■н "" 1
сч и со I п н са * о см о" * ■Н сэ * го ■н сэ * 10 см сэ * го сэ * 10 сэ 10 о" * го сэ г^ с^ сэ см ■н с^" ■н с^" 1 * см "" 1 * 00 ■н ""
ш I п н са * см о" * см сэ * го см о" * см го о" * го г^ сэ * см г^ сэ 00 о о" * 00 сэ * сэ * ю о" * ■н см "" 1 " см "" * 10 см ""
а х '! п Н са * го го сэ * см о" 10 о о" * ю ■н сэ " о" * см о" ■н о о" * см о" * см ■н сэ см о о" 1 1 ■н см "" ■н о о" 1 10 о ""
< х 16 н са * ю ■Н сэ см ■н сэ о о" ■н сэ г^ с^ сэ го ■н сэ 00 о о" 10 о о" 1 го с^ сэ 1 см о о" 1 ю "" см ■н "" ""
и о * ■н см сэ * го сэ * г^ о" * ■н см сэ * ю см сэ * ю сэ * 10 см о" * го см о" 1 го о о" * см ■н "" " "" "" * см ""
О .2 я го * го го о" * го сэ * 10 см сэ * см о" * 00 см о" * 00 го о" * ю см сэ 1 * го см сэ 10 о о" 1 * с^ "" * 00 "" * го "" * ю см ""
а о о о е * см см о" * го го о" * го г^ сэ ю с^ сэ сэ * 10 сэ 1 * ю см сэ * 10 см сэ 00 о о" ■н "" 00 "" 10 "" * ■н г^ ""
>5 л * го сэ * го сэ * см го о" * см см сэ * 00 сэ 1 * 10 сэ * 00 г^ сэ * ю сэ го ■н о" * см "" * см г^ "" * 10 "" * го см ""
о х '! 16 н са * го ■Н сэ * см сэ * го см о" * 00 ■н сэ 1 * 00 ■н сэ о" * 00 см о" * ю см о" г^ о о" " ■н "" * го го "" * го "" * го г^ ""
<0 са х '! я н са * го сэ * см сэ го о о" 1 * 00 сэ * см см о" ю с^ сэ * см о" * ■н см о" ■н ■н с^" * ю ■н "" * см г^ "" * 10 см "" * ■н ■н ""
СЧ са х '! 16 н са * го ■Н сэ * ■н го о" 1 го о о" * го см о" * см г^ сэ * го го о" * 10 см о" * г^ сэ с^" 10 "" * го см "" * го "" * го г^ ""
и са х '! 16 н са * го го о" 1 * ■н г^ сэ * см о" * см о" * го сэ * го го о" * го сэ * г^ сэ см "" * с^ "" * см "" * 10 ■н "" * см го ""
5С X 5 3 1 * го го о" * го сэ * г^ сэ * го о" * г^ сэ * см см о" * го го о" * ■н см сэ * ю "" * го г^ "" * 10 с^ "" * см "" * см ""
Харчовий дефiцит ас X X ^ тЧ ш х 2 ш I- ш ш ш ш ш ш I- ш о X 2 ш I- ш 'и ш а о -& о о © о .52 ш го ^ о < 2 ш ш а 2 ш ш ш 2 ш ш ш ш I- ш X н ш ^ о ©
ю о
сТ
V
,
те х
0) §
¿5
!
!
0 щ
§ те
,
§
х
,3-
ф §
§
0) *
те
х
«
те «
1
Таблиця 5. В1рогщн1 асощацП м'жхарчовим дефцитом мкроелементв i в1там1н1в
i захворювашстю дтей
Захворювашсть Харчовий дефiцит 1ндекс кореляцй CnipMeHa (R) Р (R) 1ндекс кореляцй' у p (у)
1нфекци дихально! системи* В1тамш D Цинк В1там1н B„ В1тамш C 0,14 0,14 0,009 0,008 0,74 0,44 0,28 0,19 0,0003 0,0002 0,008 0,008
Кишков1 ¡нфекци* Зал1зо В1там1н B1 Цинк В1там1н B6 0,14 0,11 0,01 0,03 0,53 0,39 0,58 0,65 0,00015 0,002 0,04 0,015
Алерг1чн1 хвороби В1там1н B6 - - 0,26 0,04
Прим'пка: * — кшьюсть епiзодiв нфекцП' в aHaMHe3i.
Коефщент Сшрмена R = -0,21 (p = 0,047)
Коефщент CnipMeHa R = -0,22 (p = 0,026)
1 2 3 4 5 6 7 Частота споживання сумш за тиждень
1,2
1,0
ит
zu:
е 0,8
д
а 0,6
з
>х
н 0,4
ен
ат 0,2
0,0
1^95% довiрчий iнтерваЛ|
0,0 0,2 0,4 0,6 0,8 Годування сумшами
1,0
1,2
Рисунок 7. Кореляця м'ж споживанням молочних сумшей iлатентним зал'зодеф'щитом
Рисунок 8. Кореляця м'ж тривалстю грудного вигодовування i формуванням латентного зал'зодеф'циту
Бшьша вщ норми маса тша, а також поеднання кшькох надм1рних антропометричних показник1в були в1рог1дно пов'язан1 з бшьшим ум1стом у харчо-вому ращош енергп (вщповщно R = 0,12 i R = 0,14; p < 0,05) i вуглевод1в (в1дпов1дно R = 0,13 i R = 0,13; p < 0,05). Водночас особливосп харчування не впли-вали на виникнення будь-якого дефщиту ф1зичного розвитку д1тей, залучених у досл1дження.
Поширен1сть зал1зодефщитно1 анемп становила 4,8 % (95% Д1: 2,07-10,76 %), поширен1сть латентного зал1зодефщиту, визначеного за вм1стом фе-ритину у кров1 менше 20 нг/мл, — 47,12 % (95% Д1: 37,8-56,64 %), а частота неадекватного споживання зал1за — 68,29 % (95% Д1: 63,23-72,94 %).
Споживання бшьшо! к1лькост1 молочних сумшей в1рогщно асоц1ювалось з меншим ризиком формування латентного зал1зодеф1циту (рис. 7), тод1 як тривал1ше грудне вигодовування було в1ро-гщно пов'язаним з таким ризиком (рис. 8).
Додатковий непараметричний анал1з виявив, що потенц1йний негативний зв'язок споживання сумшей 1з виникненням зал1зодеф1циту м1г бути ще бшьш 1стотним, якщо оц1нювати його за коефщь ентом кореляцй у (у = -0,34; р < 0,05). Бшьша кшь-к1сть дитячих каш у тижневому харчовому рац1он1 не впливала на ризик формування зал1зодефщиту, однак в1ропдно i суттево асоц1ювалась 1з розвитком зал1зодефщитно1 анемй (у = -0,52; р < 0,05).
Висновки
1. Сучасний харчовий рац1он д1тей раннього в1ку в Укра'ш1, як i в багатьох 1нших розвинутих кронах, загалом е незбалансованим, мютить надлишок енергй i б1лк1в, однак недостатню к1льк1сть числен-них мжроелеменпв i в1там1н1в. Важливими наслщ-
ками неадекватного харчування можуть бути пору-шений фiзичний розвиток (насамперед надлишкова маса) i пщвищена iнфекцiйна захворюванiсть.
2. Найсуттевшим виявився харчовий дефiцит цинку, залiза, кальцiю i вiтамiнiв A, D, E, B6, B12, Br
3. Отримано статистично значущi асоцiацïï м1ж встановленими харчовими дефiцитами, залiзодефi-цитною анемiею й iнфекцiйною захворюванiстю.
4. Споживання спецiальноï дитячоï молочноï су-мiшi замiсть немодифiкованого коров'ячого молока пщвищуе рiвень споживання важливих нущенпв (кальцiю, залiза, йоду, вiтамiнiв E, D i фолапв).
Список л1тератури
1. Шадрш О.Г., Дюкарева-Безденежних С.В. Дефщит макро- i MiKpoHympieHmie у харчувант дтей раннього вку та шляхи його корекци // Перинатология и педиатрия. — 2010. — № 4 (44). — С. 69-74.
2. Боровик Т.Э. Клиническая диетология детского возраста / Т.Э. Боровик, К.С. Ладодо. — М.: МИА, 2008. — 606 с.
3. Спиричев В.Б. Витамины и минеральные вещества в питании и поддержании здоровья детей / В.Б. Спиричев. — М, 2007. — 22 с.
4. Квашнина Л.В. Кальций и его значение для растущего организма //Doctor. — 2003. — №2. — С. 68-70.
5. Харчування дтей раннього вжу: mеopiя i практика/Нянь-ковський С., Добрянський Д., Марушко Ю., 1вахненко О., Шадрин О. — Львiв: Лка-Прес, 2009. — 288 с.
6. Role of dietary factors and food habits in the development of childhood obesity: a commentary by the ESPGHAN Committee on Nutrition / C. Agostoni, C. Braegger, T. Decsi [et al.] // JPGN. — 2011. — V. 52. — P. 662-669.
7. Primary prevention ofcardiovasculardisease in nursingpractice: focus on children and youth: A scientific statement from the American Heart Association Committee on Atherosclerosis, Hypertension, and Obesity in Youth of the Council on Cardiovascular Disease in the Young, Council on Cardiovascular Nursing, Council on Epidemiology
and Prevention, and Council on nutrition, physical activity, and metabolism / L.L. Hayman, J.C. Meininger, S.R. Daniels [et al.]// Circulation. — 2007. — V. 116. — P. 344-357.
8. Position of the American Dietetic Association: nutritionguidance for healthy children ages 2 to 11 years//J. Am. Diet. Assoc. — 2008. —
V. 108. — P. 1038-1047.
9. Can infantfeedingchoicesmodulatelaterobesityrisk? / B. Ko-letzko, R. von Kries, R.C. Monasterolo[et al.]//Am. J. Clin. Nutr. — 2009. — V 89(suppl.). — P. 1S-7S.
10. Закон Украти «Про дитяче харчування» № 142- V eid 14.09.2006р. // BidoMocmi Верховноt Ради Украти. — 2006. — № 44. — С. 433.
11. Закон Украти «Про охорону дитинства» № 2402-III eid 26.04.2001 р. // Вiдомостi Верховноt Ради Украти. — 2001. — № 30. — С. 142.
12. Закон Украти «Про безпечтсть та яккть харчових nроdуктiв» № 771/97-ВР вiд 23.12.1997р. // Вiдомостi Верховноt Ради Украти. — 1998. — № 19. — С. 98.
13. Закон Украни «Про молоко та молочт продукти» № 1870-IV вiд 24.06.2004 р. // Вiдомостi Верховноt Ради Украни. — 2004. — № 47. — С. 513.
14. Про затвердження Клнчного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною вжом до 3 ротв // Наказ МОЗ Украти № 149 в^д 20.03.2008р. — 91 с.
15. Корзун В.Н., Воронцова Т.О., Болохнова Т.В. Новi ме-тоди у профыактищ та лжувант йододефщитних захворю-вань у дтей // Актуальт питання педiатрit, акушерства i гтекологи. — 2011. — № 2. — С. 128-130.
16. Национальная программа оптимизации вскармливания детей первого года жизни в Российской Федерации / Под ред. А.А. Баранова, В.А. Тутельяна. — М., 2010. — 68 с.
17. Питание детей грудного и раннего возраста. Всемирная организация здравоохранения. Информационный бюллетень № 342. — Июль 2010г.
18. Результаты эпидемиологического исследования характера и особенностей питания детей в возрасте 12—36 мес. в Российской Федерации. Часть 1 / Суржик А.В., Боровик Т.Э., Захарова И.Н. [и др.] // Вопросы современной педиатрии. — 2013. — № 1. — С. 33-39.
Отримано 28.07.13 □
Няньковский СЛ.1, Шадрин О.Г.2, Клименко В.А.3, Добрянский Д.О.1, Ивахненко О.С.1, Яворская М.О.1, Платонова О.М.2, Солодовник Г.Л.3, Заяц В.В.2 Львовский национальный медицинский университет им. Даниила Галицкого
2ГУ «Институт педиатрии, акушерства и гинекологии НАМН Украины», г. Киев
3Харьковский национальный медицинский университет
ПИЩЕВЫЕ ДЕФИЦИТЫ У ДЕТЕЙ ПЕРВЫХ 3 ЛЕТ ЖИЗНИ
ПО ДАННЫМ МУЛЬТИЦЕНТРОВОГО ИССЛЕДОВАНИЯ В УКРАИНЕ
Резюме. Учитывая то, что в Украине сегодня недостаточно исследований, которые бы обобщали данные о состоянии питания детей раннего возраста, распространенности нарушений пищевого поведения и дефицита основных макро- и микронутриентов у детей, было проведено мульти-центровое исследование питания детей от 9 месяцев до 3 лет жизни. Установлено, что современный пищевой рацион детей раннего возраста несбалансирован, содержит излишек энергии и белков, недостаточное количество цинка, железа, кальция и витаминов А, D, Е, В6, В12, В1. В связи с несбалансированным пищевым рационом использование специальной детской молочной смеси вместо немодифицирован-ного коровьего молока в питании ребенка раннего возраста может повысить уровень потребления важных нутриентов (кальция, железа, йода, витаминов Е, D и фолатов).
Ключевые слова: дети, питание, микронутриенты, молочная смесь.
NyankovskyS.L.1, Shadrin O.G.2, Klymenko V.A.3, Dobriansky D.O.1, Ivakhnenko O.S.1, Yavorska M.O.1, Platonova O.M.2, Solodovnik G.L.3, Zayets V.V.2
1Lviv National Medical University name dafter Danylo Galitsky
2State Institution «Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv
3Kharkiv National Medical University, Kharkiv, Ukraine
NUTRITIONAL DEFICIENCIES IN CHILDREN OF THE FIRST 3 YEARS OF LIFE, ACCORDING TO A MULTICENTER STUDY IN UKRAINE
Summary. Taking into account the fact that in Ukraine to-
day there is not enough researches that summarize the data on
the nutritional status of young children, the prevalence of eat-
ing disorders and lack of basic macro- and micronutrients in children, the multicenter study on nutrition of children from
9 months to 3 years of life has been carried out. It was found that the present dietary intake of infants is unbalanced, contains excess energy and proteins, lack of zinc, iron, calcium, and vitamins A, D, E, B, B„, B,. Due to unbalanced diet, the use ' ' ' 6' 12' 1 '
of special infant formula instead of unmodified bovine milk in feeding young child can increase consumption of important nutrients (calcium, iron, iodine, vitamin E, D and folates).
Key words: children, food, micronutrients, infant formula.
