CC BY
7
УДК 316.141.32
DOI: 10.21564/2075-7190.39.151146
Куцепал Свтшана BiKmopiena, доктор фшософських наук, професор,
завщувач кафедри гумаштарних та сощально-економ1чних навчальних дисциплш Полтавського юридичного i нституту Нацюнального юридичного ушверситету iM. Ярослава Мудрого, м. Полтава, Украша e-mail: svetlanakHtsepalagmail. com ORCID ID: 0000-0003-3804-6031
СОЦЮЛОГ1Я MICTA: В1ДПОВ1Д1 НА ВИКЛИКИ
СУЧАСНОСТ1
Розкрпто особливостг ¡снуеання людини у великому Micmi, визначено риси лпсъкоИ менталъностт, наголошено на необхгдностг вироблення нових поведткових патертв, здатних забезпечнтн зручне та максимально можлнее безконфлттне гснування мешканця Micmct. Проанстзоеано особливостг нового типу лпськогдентичностг -Homo Urbamis.
Ключовг слова: Micmo, соцгум, соц1алът трансформсщи., гдентичшстъ, мегаполгс, Homo Urbamis.
Постановка проблема. У сучасному суспшьста, атрибутивною ознакою якого е всезагальне споживання - товар1в, послуг, шформацп, реклами, по-чутпв, щей тощо, спостер1гаеться постшне зростання частки Mi с ь ко го населения, вщповщно вщбуваються змши в демограф1чнш структур! сусшльства. MicTO в сучасному сощолопчному дискура тлумачиться як своерщний «ур-башзований хронотоп» (Т. Возняк) i3 специф1чними характеристиками та властивостями, що вщбиваються на умовах життед1яльносп людини, сприя-ють формуванню особливо! мюько! ментальносп, вщмшноТ вщ ментальнос-Ti жителя невеликого Mi ста або села. Як зауважуе Т. Возняк, у MicTi розлопсть простору стиснута до точки, а плиншсть часу - до дискретности раптовостг MicTO не зважае аш на окш, аш на природну змшу naci в року, воно гвалтуе рельеф та живе за свош, далеко не природним ритмом життя [1, с. 11].
Традищйш uiHHOCTi та звичш у npocTopi мегаполюу трансформуються або взагал1 швелюються, тому актуал1зуеться проблема вироблення нових пове-дшкових патершв, яю забезпечать зручне та максимально можливе безкон-флжтне сшвюнування м1стян та виникае новий тип MicbKoi ¡дентичност1 -Homo Urbanus.
Anaiis останнЬс дослгджень та публЫацш. Проблематика Mi ста, тлума-чення останнього як сощального простору, а мешканщв Mi ста як специф1чноУ О Куцепал С. В., 2018
сощально! сили дослщжуеться у роботах А. Бадью, 3. Баумана, В. Беньямша, Ж. Бодршяра, У Бека, П. Бергера, Л. ЕПрта, Е. Пдденса, Е. Лакло, А. Лефевра, Н. Лукмана, Ш. Муфф, А. Шлезшгера та ш. Серед в1тчизняних гауковщв варто згадати дослщження Т. Возняка, М. Карповця, М. Препотенсько!, Д. Рижково!, Н. Хам1това та ш. [1-10].
Мета стштт - проанал1зувати специф1чш риси та характеристики бут-тя сучасного мюта, його вплив на формування св1тоглядних ор1ентацш та поведшкових патершв мешканщв.
Виклад основного материшу. Стр1мкий розвиток мют, зокрема мегаполь ав, е наслщком трансформацшних процеав, що вщбуваються в сучасному свт. Життя в м1сп, особливо у великому (мегаполю, метрошшя, агломера-щя) характеризуеться швидюстю, мобшьшстю, вимагае вщ жител1в здатнос-т1 миттево реагувати на змшу обставин, шдкорювати власш егоютичш ¡нтер-еси та потреби правилам сшвюнування у топоа великого мюта, адаптуватися до мюького способу життя.
Мюто е шдсилювачем та прискорювачем сусшльних, економ1чних та по-л^ичних процеав, причиною 1 джерелом цившзацшного зростання. еконо-м1чного, сусшльного та культурного розвитку [1, с. 14]. Проте, разом ¡з практично необмеженими можливостями для особиспсного та сощального зростання, на мютян чатують 1 небезпеки та негаразди - самотшсть, сощальна незахищешсть та дезор1ентащя, майнова та побутова диференщащя, емоцш-не, психолопчне та шформацшне насилля. Внаслщок цього шдвищуеться ризик втрати екзютенцшного сенсу буття та розвитку депресивно-сущидаль-них настро'1в мешканця мегаполюу, особиспсть якого взагал1 не сприймаеть-ся оточуючими, захопленими проблемами власного виживання та комфорту.
Млсто приваблюе, перш за все, широкими можливостями професшно'х 1 особиспсно! реал1зацп1 самореал1зацп, високим р1внем побутового комфорту, що у сукупносп дае людиш вщчуття свободи, хоча можливосп щ не завжди реал1зуються у всш сукупносп [2, с. 201]. Мешканщ мегаполюу змушеш жити у стр1мкому виснажливому ритм1, щоденно споживати, часто неусвщомлено, значш потоки послуг та шформацп, яи подаються як безпосередньо, так 1 опосередковано - через рекламу, що захоплюе увесь в1зуальний проспр мегаполюу (оскшьки мюто перенасичене знаками та символами, кодами та шифрами), викликаючи у мютян вщповщш сенсорш та психолопчш реакцп. Саме тому вони змушеш обирати м1ж двома крайнощами - або споживацька ейфор1я, або споживацький вщчай, адже «досягнення сшврозм1рносп м1ж людиною 1 мютом можливе за допомогою двох основних способ1в - вживания 1 вщсторонення» [2, с. 209].
]\/Псто - топос владарювання реклами. Реклама формуе стандарта поведш-ки, детермшуе певш вчинки та р1шення мешканщв мегаполюу, впливае на 1х
псштичш та економ1чш уподобання, створюе проспр гшеррреальносп буття, де втрачаеться сенс та значения реальних речей та вщношень, замшою (ерза-цем) яких стають копп та симулякри. В сучасному м1сп «насаджуються об-рази та символи, що майже не вимагають ¡нтерпретацп та виглядають самою дшсшстю, яка забезпечуе можливють управлшня сощумом за допомогою масмед1а через тотальний контроль за шдивщуальною 1 колективною свщо-мютю» [3, с. 30].
Гаджети та р1зномаштна машинер1я переповнюють мюький проспр, роз-ривають 1 водночас структурують хронотоп мюта. «Характерною рисою жи-тел1в великих мют став технократизм у ах сторш життя, залежшсть вщ тех-шки. Млська людина стала заручником цивш1зацшних благ: газопровщ, електрика, водовщведення, громадський транспорт, пральш машини, холодильники, шдивщуальш мобшьний телефон, комп'ютер, планшет тощо. Мюька людина живе шд постшним прицшом вщео-нагляду: банки, ппермар-кети, магазини. Протягом певного часу мюька людина перебувае у замкнено-му простор! метро, шчних клуб1в, кшотеатр1в, супермаркете, де штучне осв1тлення спотворюе вщчуття часу. Стираються граш м1ж днем 1 шччю» [4, с. 154].
На вщмшу вщ села або невеликого мютечка, де економ1чш, сощальш, фшансов1, побутов1 можливосп мешканщв проявляються досить пом1рно, в умовах мегаполюу контраст м1ж бщшстю та багатством разюче видшяеться, бшып агресивно проявляеться корупщя. «За умови загублення засоб1в для споживання 1 загублення вол1 до повнощнного життя, деяю городяни скочу-ються на сощальне дно, стають бомжами, адже саме так 1х сприймае сусшль-ство. Водночас багатп, яю мають максимум свободи споживання, у збщншй кра'1ш отримують сво! специф1чш драми, бо вимушеш долати екзютенщали самотносп та небезпеки серед зубожшого населения» [5, с. 25].
Реал1ями великого мюта також е безробптя, етшчш та мультикультураль-ш конфлжти, значно вищий р1вень злочинносп. Мегаполю приваблюе м1гран-т1в, як сшьських, яи традицшно прагнули потрапити до м1ста у пошуках кращо! дол1 та матер1альних преференцш, так 1 шоземних (б1женщв, пере-селенщв тощо). Завдяки м1грацшним потокам населения мегаполюу попо-внюеться значною кшыасть неадаптованих до нього маргшал1в, змушених боротися за виживання, наслщком чого стають безроб1ття та ситуащя сощ-ально! безвиход1, а також кримшогешзащя м1ст. «В мегапол1а з1браш ва елементи сощальносп, але легкость взаемодп породжуе в людиш байдужють та апапю, через прискорення та ¡нтенсифжащю вах сощальних процеав» [6, с. 16]. Система сощального контролю послаблюеться, втрачае стабшьшсть, вщповщно, змшюються родинш та амейш вщносини, дружш та партнерсью взаемодп.
Квелюеться щншсть комушкацп, яка часто носить або утрштарний, або агресивний характер, або взагал1 здшснюеться похапцем, а змютовне та на-сичене спшкування, яке ще можна зустр1ти у невеличких мютах та селах, де мешканщ знають один одного ще з дща-прадща, перетворюеться на швидко-плинний фрагментарний смайлово-смс-ний обмш найнеобхщшшими месе-джами. Вкрай розгалужена система комушкацш, постшна присутшсть р1зних вщцв масово! шформацп, перформенав маншулятивного впливу i пропаган-ди, рух натовпу, який здатен швидко трансформуватися як у публшу, так i у стихшие сполучення з1вак, - усе це розмщуе людину в атмосфер! живо'! мозшчно1 структури [7, с. 137].
На думку Л. BipTa, зазначена проблема е наслщком особистюноТ дезорга-н1заци мютян, ix «шизощного характеру», коли мешканц1 Mi ста лише частко-во сшвв1дносяться та рахуються однин з одним, наче розщеплюють власну особиспсть [8].
В умовах мегаполюу людина мае б1льш можливостей для задоволення CBoix культурних, ocBiraix та креативних потреб. Це пов'язано з тим, що «Miсто змшюеться щоденно i диктуе cbo'i нов1 стандарта, вимоги та тенденцй' життя, чим швидше людина здатна адаптуватися до змш, влитися в потш нових тенденщй, тим ефектившшим мютянином в1н буде, i, в1дпов1дно, його сощальна значущ1сть буде вищою» [9, с. 49].
MicTO - топос для вироблення нових тишв щентичносп, залежно в1д со-щального походження та положения мешканщв Mi ста, вщ сощальних ролей, як1 вони виконують, а також вщ оточення. Мегаполю п1дступно граеться 3i своши мешканцями, загоняючи ix або у пастку самотносп, або зваблюючи ¡люз1ею включеносп, причетносп до певно! сшльноти, створюе як жорстю дисципл1нарш рамки, так i обставини виходу з них. Це вщображаеться в понята Homo Urbanus (людина м1ська), М. Препотенська визначае п як «... особиспсть, яка наспльки яюсно змогла пристосуватися до урбашстичного образу життя, що вщчувае себе щлком природно у штучшй природ! мегапо-люу» [10, с. 121]. Вона видшяе наступш сощокультурш та екзистенщальш маркери Homo Urbanus: сощальна актившсть i креатившсть, сенсорна селек-ц1я, творения розумного натовпу, фрактал1защя i ментальне зонування простору, мобшьшсть, здатшсть до пол1логу як пров1дного комушкативного дискурсу м1ста, ¿нтегральшсть як всеб1чна самореал1защя, еколопчшсть мислення i дп, м1ська ращональшсть (метр1опат1я) у створенш балансу мате-р1ального i духовного, здатшсть бути 1нтерменом та виявляти волю до без-межносп у npocTopi i 4aci мегапол1су [10].
Висновки. MicTO створюе сприятлив1 умови для особиспсного та культурного розвитку, сощального зростання, розкриття потенщальних можливостей
особистоеп, забезпечуе задоволення комушкативних, евристичних та кар'ерних потреб мешканщв.
Проте мюький npocTip насичений величезною кшыастю сощальних стре-copiB (необхщшсть долати значш вщсташ у обмежений перюд часу психоло-пчне та емощйне перевантаження, емощйне та особиспсне вигорання, сен-copHi атаки, культ сиоживання тощо), що стають причинами так званих мюьких фобш, через яи людина перетворюеться на об'ект зовшшшх машпу-ляцш.
У сучасному мшливому та плинному свт mIcto не може залишатися ста-лим. Воно також постшно змшюеться та трансформуеться, тому традицшш типи щентичносп, що рашше позначалися демограф1чними, сощальними, професшними рисами, втрачають значения, стають плинними та рухливими, поступаються мюцем Homo Urbanus.
Л1ТЕРАТУРА
1. Возняк Т. Фшософ1чш есе. Кшв: Дух i JliTcpa. 2016. 590 с.
2. Коршенко Т. А. Соц1ально-ф1лософський дискурс життя людини в MicTi за умов впливу на не! дизайнерського середовища. Гуматтарнгш вгсиик ЗД1А. 2014. № 5 8. С.200-210.
3. Ороховська Л. А. Транс фор мац ii сусшльно! св1домост1 шд впливом нов1тшх ¿нформац1йно-комушкащйних технолог1й. BicmiK НАУ. Сергя: (E>Uoco(piH. Культурология. 2017. №2 (26). С.26-30.
4. Хом' як Н. О. Буття людини у ландшафтах сучасного мюта. Гуматтарнгш eicmiK ЗД1А. 2016. №66. С. 150-157.
5. Препотенська М. Метаантрополопчш аспекти буття мюта. Практична фтосос[пя. 2013. №7. С. 23-30.
6. Болотова Ю. В. Людина i мюто у BHMipi сучасних екзютенцшних виклиюв. Mic-то. Культура. Цивтзагря: мате pi ал и VI м1жнар. наук.-теорет. 1нтернет-конф.. Харюв, кв1тснь 2016 р. [редкол. : В. Ф. Харченко (вщпов. ред.) та ш.]; Харюв. нац. ун-т мюьк. госп-ва ¿м. О. М. Бекетова. Харюв, 2016. С. 15-17.
7. Препотенська М. 1нтегральна людина як надбання Mcrano.iicy. Фиософ1я науки: традици та iнноваци. 2013. № 1 (7). С. 134-142.
8. Вирт Л. Урбанизм как образ жизни. Избранные работы по социологии. Москва: ИНИОН РАН, 2005. С. 93-118.
9. Садовшков О. К., Кочура Л. О. Мобшьшсть як реал ¡я майбутнього юнування мюта .Micmo. Культура. ЦивШзагря: мате pi ал и VI м1жнар. наук.-теорет. 1нтернет-конф., Харюв, кв1тень 2016 р. [редкол.: В. Ф. Харченко (вщпов. ред.) та ш.]. Харюв. нац. ун-т мюьк. госп-ва ¿м. О. М. Бекетова. Харюв, 2016. С.46-49.
10. Препотенська М. П. Homo urbanus: феномен людини мегаполюу: монограф1я. Дшпропетровськ: Вид. Середняк Т. К., 2014. 420 с.
REFERENCES
1. Vozniak, T. (2016). Filosofichni ese. Kyiv: Dukh i Litera [in Ukranian],
2. Korniienko, T. A. (2014). Sotsialno-filosofskyi dyskurs zhyttia liudyny v misti za umov vplyvu na nei dyzainerskoho seredovyshcha. Humanitarnyi visnvk ZDIA, 58, 200-210 [in Ukranian].
3. Orokhovska, L. A. (2017). Transformatsii suspilnoi svidomosti pid vplyvom novitnikh informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohii. Visnvk ÑAU. Seriia: Filosofiia. Kulturolohiia, 2 (26), 26-30 [in Ukranian],
4. Khomiak, N. O. (2016). Buttia liudyny u landshaftakh suchasnoho mista. Humanitarnyi visnvk ZDIA, 66, 150-157 [in Ukranian].
5. Prepotenska, M. (2013). Metaantropolohichni aspekty buttia mista. Praktvchna filosofiia, 7, 23-30 [in Ukranian].
6. Bolotova,Yu.V. (2016) Liudyna I misto u vymiri suchasnykh ekzistentsiinykh vyklykiv. Misto. Kultura. Tsyvilizatsiia: materialy VI mizhnar. nauk.-teoret. Internet-konf.. [redkol.: V. F. Kharchenko (vidpov. red.) ta in.]; Kharkiv. nats. un-tmisk. hosp-vaim. O. M. Beketova, 15-17 [in Ukranian],
7. Prepotenska, M. (2013). Intehralna liudyna yak nadbannia mehapolisu. Filosofiia ncmky: tradytsii ta innovatsii, 1 (7), 134-142 [in Ukranian],
8. Vyrt, L. (2005). Urbanyzm kak obraz zhyzny. Izbrannyye rabotv po sotsiologii. Moskva: YNYON RAN. 93-118 [in Russian],
9. Sadovnikov, O. K., Kochura, L. O. (2016). Mobilnist yak realiiamaibutnoho isnuvannia mista. Misto. Kultura. Isyvilizatsiia: materialy VI mizhnar. nauk.-teoret. Internet-konf. [redkol.: V. F. Kharchenko (vidpov. red.) ta in.]; Kharkiv. nats. un-tmisk. hosp-vaim. O. M. Beketova, 46-49 [in Ukranian],
10. Prepotenska, M. P. (2014). Homo urbanus: fenomen liudyny mehapolisu: monohrafiia Dnipropetrovsk: Vyd. Seredniak T. K. [in Ukranian],
Куцепал Светлана Викторовна, доктор философских наук, профессор, заведующая кафедрой гуманитарных и социально-экономических учебных
дисциплин Полтавского юридического института Национального юридического университета имени Ярослава Мудрого, г. Полтава, Украина
СОЦИОЛОГИЯ ГОРОДА: ОТВЕТЫ НА ВЫЗОВЫ СОВРЕМЕННОСТИ
В статье раскрыты особенности существования человека в континууме большого города, определены черты городской менталъности, указано на необходимость формирования новых поведенческих паттернов, способных обеспечить комфортное
и максимально бесконфликтное проживание горожанина. Проанализированы особенности нового типа городского идентичности - НотоигЬапия.
Ключевые слова: город, социум, социальные трансформации, идентичность, мегаполис, НотоигЬапия.
Kutsepal Svitlana Vyktorivna, Doctor of Philosophical Sciences, Professor, Head of the Chair of Humanities, Social and Economic Subjects of Poltava Law Institute, Yaroslav the Wise National Law University, Poltava, Ukraine
SOCIOLOGY OF CITY: ANSWERS AT CHALLENGES OF MODERNITY
Problem setting. In modern society, there is a constant increase in the proportion of the urban population and, respectively, there are changes in the demographic structure of the society. In modern sociological discourse, the city is interpreted as a kind of chronotope with specific characteristics and attributes reflected on the conditions of human life and contributing to the formation of specific urban mentality. The problem of developing new patterns of behaviour that will provide comfortable and maximally possible conflict-free city dwellers 'coexistence and a new type of urban identity - Homo Urbanus - is emerging.
Recent research and publications analysis. The problems of the city, interpretation of the latter as a social space and city dwellers as a specific social force is researched in works by A. Badiou, Z. Bauman, W. Benjamin, J. Baudrillctrd, L. Beck, P. Berger, E. Giddens, E. Laclau, H. Lefebvre, T Luckmann, C. Mouffe, A. Schlesinger and others.
Among domestic researchers, it is necessary to mention T Vozniak, M. Karpovets, M Prepotenska, D. Rizhkova, N. Hamitov and others.
Paper objective. The paper is aimed at analyzing the specific features and characteristics of being of a modern city, its influence on the formation of its dwellers ' ideological orientations and behavioural patterns.
Paper main body.The rapid development of cities, in particular, megalopolises, is a consequence of the trans formational processes taking place in the modern world. Li fe in the city, especially in the big city (megalopolis, metropolis, agglomeration) is characterized by speed, mobility: it demands from its residents the ability to react to changing circumstances instantly, conquer their own selfish interests and needs by the rides of coexistence in the topos of a large city, adapt to the urban way of life.
Along with virtually unlimited opportunities for personal and social growth, there are also dangers and troubles awaiting for city dwellers such as loneliness, social insecurity and disorientation, property and household differentiation, emotional, psychological and informational violence. These increase the risk of loss of the existential meaning of being and development of city dwellers 'depression and suicidal attitudes, as their personality is not generally perceived by others, enthralled by problems of their own survival and comfort.
The city is a topos for the development of new types of identity depending on the social-origin and position of the city dwellers, their social roles and the environment. This is reflected in the concept of Homo Urbanus (urban man) as a new type of urban identity.
Conclusions of the research. The city creates favourable conditions for personal and cultural development, social growth, realization of the individual's potential opportunities: it provides satisfaction of its dwellers 'communicative, heuristic and career needs.
In modern changing andflowing world, the city cannot remain stable. The city is also constantly changing and trans forming, so the traditional types of identity, which were previously influenced by demographic, social, professional traits, are losing their meaning, becoming fluid and mobile, giving way to Homo Urbanus.
Keywords: city, socium, social transformations, identity, megalopolis. Homo Urbanus.
SO
