Лiтература
1. Волошин П. Еколого-геоморфолопчш дослiдження урбосистем: аналiз, синтез, прогноз.// Сучаснi проблеми i тенденци розвитку геогpафiчноi науки: Матерiали мiжиародноi конференцп до 120^ччя географп у Львiвському унiверситетi. - Львiв: ВЦ ЛНУ iм. 1вана Франка, 2003. - С. 74 - 75.
2. Ковальчук И.П., Мыхнович А.В. Анализ эффективности мониторинга поверхностных вод с целью его оптимизации// Краснодарское пленарное межвузовское координационное совещание по проблеме эрозионных, русловых и устьевых процессов (XVII). Доклады и сообщения. - Краснодар, 2002. - С. 117-118.
3. Ковальчук I., Волошин П. Урбоекогеоморфолопчний анашз i синтез.// Геомор-фолопчш дослщження в Украшу минуле сучасне, майбутне. Матерiали мiжнар. наук.-практ. конф. до 50^ччя кафедри геоморфологи i палеогеографа Львiвського НУ iм. 1вана Франка (18 - 20 жовтня 2000 року). - Львiв: ВЦ ЛНУ iм. 1вана Франка, 2002. - С. 9 - 12
4. Нагальш питания виршення проблеми пiдтоплення грунтовими водами територи мiст i селищ мюького типу// Матерiали друго' науково-практично' конференцп. Харюв, 28 -31 жовтня 2003 року. - Ки'в: Знання Укра'ни, 2003. - 88 с.
УДК 630*15 Асист. Е.М. РЬун - УкрДЛТУ
ОСНОВН1 НАПРЯМКИ ОПТИМГЗАЦП УМОВ 1СНУВАННЯ НАЗЕМНИХ ХРЕБЕТНИХ ПРИМ1СЬКИХ I М1СЬКИХ НАСАДЖЕНЬ ЛЬВОВА
Визначено напрямки onraMÎ3a^ï умов юнування наземних хребетних примюь-ких i мiських насаджень Львова, яю передбачають створення: 1) мереж мюьких при-родних центрiв вiдтворення та пщтримання бiорiзноманiття; 2) системи зелених ко-ридорiв або мюько'' екомережц 3) мереж малих водойм мюта; 4) системи природо-охоронних шформацшних аншлагiв.
E.M. Rizun - USUFWT
The basic directions of optimization living conditions of land vertebrates in suburban and urban green plantations Cyti of Lviv
Directions of optimization of conditions of existence ground vertebrates in suburban and urban plantings city of L'viv which provide creation are determined: 1) networks of the city natural centers of reproduction and support of a biodiversity; 2) systems of green corridors or a city ecological network; 3) networks of small water reservoirs of city; 4) systems of nature protection information notices.
Вступ. Популяци тварин для нормального юнування потребують вшь-ного обмшу особинами (шляхом м^рацш i розселення) або генетичним мате-р1алом, у противному випадку у фрагментованих оселищах вщбуваються процеси шбридингу i виродження 1зольованих популяцш. Порушення цшс-ност i едност^ у першу чергу автотрофного фотосинтезуючого компонента бюсфери, тд д1ею р1зних форм д1яльност1 людини е найбшьшою загрозою, що наближуе до екокатастрофи i вже перевищуе значення збщнення генофонду [9]. Тому, в рамках Всеевропейсько'' стратеги збереження бюлопчного та ландшафтного рiзноманiття було прийнято ршення про створення всеевропейсько'' еколопчно'' мережi, що випливае з щеологи холiзму - цшс-ностi природи, взаемопов'язаност i нерозривностi ïï складових систем всiх рiвнiв.
216
Проблеми урбоекологп та фiтомелiорацïi
Останшм часом питання розробки, створення i впровадження регь онально! еколопчно! мережi набули значно! актуальностi i розглядалися нами стосовно природоохоронних об'еклв Розточчя [7], Ю.М. Чорнобаем, Л.О. Тасенкевич [8] щодо лiсових бютотв Розточчя - Опiлля. Проблеми фрагментаци бiогеоценотичного покриву i 11 впливу на тваринний свгт Укра-1нських Карпат також уже частково висв1тлеш [6].
Об'ект i методи дослвджень. Об'ектом дослiджень були примiськi та мюью насадження м. Львова, в яких протягом 1999-2001 рр. на 29 пробних площах проведено фггоценотичш дослщження, а на 20 маршрутах облшовано батрахо-, герпето-, орнiто - та терюнаселення. Облiки наземних хребетних та фггоценотичш дослщження проводились за апробованими методиками [1, 3].
На основi вивчення функцюнальних зв,язкiв батрахо-, герпето-, оршто - та терюнаселення iз структурними компонентами насаджень, анашзу захис-них i кормових властивостей територп обгрунтовано напрямки оптим1заци умов юнування наземних хребетних примiських i мiських насаджень мiста Львова.
Результати дослвджень i обговорення. Облiки наземних хребетних дозволили визначити розподш видiв рiзного рiвня гемерофiльностi [5] в р1з-них масивах i типах насаджень (табл. 1).
Табл. 1. Розподт наземних хребетнихрiзного рiвня гемерофiльностiу
комплекснш зеленш зон м. Львова
Ивень гемерофшьност! Сградчiвський НВЛК || Лшопарк Винники Ц Лшопарк Брюховичi || Лшопарк Погулянка || Лшопарк Бшогорща || РЛП "Знесшня" | Парк Залiзна Вода Стрийський парк | ПКтаВ iм. Б. Хмельницького Парк Горiховий гай || Сквер по вул. I. Франка, 119 Дендрарш УкрДЛТУ по вул. О. Кобилянсько!, 1 Парк Цитадель Ц Сквер на плошд Св. Юра
Еугемерофши 2 2 2 5 4 4 4 5 5 4 3 4 4 3
Гемерофши 9 8 7 13 11 16 9 11 8 9 3 3 4 2
Мезогемерофши 33 35 35 34 23 34 30 31 25 27 11 6 11 2
Олпюгемерофши 29 26 25 23 15 19 4 6 - 5 - - - -
Гемерофоби 28 17 14 1 1 3
Всього вид1в: 101 88 83 76 54 76 47 53 38 45 17 13 19 7
104 92 50
Найбшьш збереженими, тобто такими, де спостер1гаеться найбшьша видова рiзноманiтнiсть видiв ол1гемерофшв i гемерофобiв, виявилися - люо-парк Погулянка, регюнальний ландшафтний парк (РЛП) мЗнесiнням, люопарк Бiлогорща. Вони, у першу чергу, шдлягають максимальному збереженню, а на 1х основi необхiдне створення мюьких природних центрiв (ядер) шдтри-мання бiорiзноманiгтя.
Однiею з особливостей насаджень м. Львова е, зокрема, прилягання насаджень першого еколого-фгтоценотичного поясу (ЕФП) з швшчного заходу i пiвденного сходу до мiста, а пiвнiчний схiд i пiвденний захщ практично
позбавленi люово! рослинностi. Фаунiстичнi лiсовi комплекси Розточчя i Го-логорiв роз'еднаш мютом, що унеможливлюе вiльний обмiн багатьох видiв наземних хребетних. Особливого значення цей факт набувае у зв'язку з тим, що даний напрямок е на перетиш двох еколопчних коридорiв екомережi Ук-раши [2], яка, у свою чергу, з'еднуеться з Свропейською екомережею. Один iз цих коридорiв - широтний Галицько-Слобожанський, другий меридюналь-ний - Дшстровський. Модель екомережi е кiстяком для збереження i вщнов-лення бiорiзноманiття шляхом пристосування природних i адмшютративних обставин рiзних краш i регюшв; засобом розвитку i виконання пол^ики збереження природи, а також забезпечуе штегращю заповiдних об,ектiв i народного господарства [4].
В УкраАт бiльша частина 11 територн не мае iстотних природних бар,ерiв для створення екомережi, о^м Кримських та Карпатських гiр ^ до деяко! мiри, для невеликих тварин, Дншра та iнших рш першо! величини у середнiй та нижнш течи. Отже, головним бар'ером на сьогоднi е фрагментар-шсть екосистем [9]. Урбоекосистема Львова, яка нараховуе вже не одну сотню роюв, i е таким екологiчним бар'ером, елементом фрагментацп суцiльного бiогеоценотичного покриву.
Тому, одним iз найпрiоритетнiших напрямюв оптимiзацil умов юнуван-ня наземних хребетних у примюьких i мiських насадженнях Львова, е створення i пiдтримання мiграцiйних шляхiв для наземних хребетних в обхщ i через урбоекосистему Львова. Його реалiзацiя можлива у двох напрямках. По-перше - створення суцшьного зеленого кшьця навкруги Львова. Враховуючи, що з пiвнiчного заходу i пiвденного сходу частина зеленого кшьця вже iснуе, з'еднання необхщне з пiвнiчного сходу i швденного заходу шляхом сполучен-ня вже юнуючих лiсових масивiв через систему люосмуг (склад лiсосмуг повинен бути наближений до коршних тишв рослинностi в мiсцi створення люос-муги), можливо, вздовж кшьцево! дороги або на деякш вiддалi вщ не!. По-дру-ге - створення системи зелених коридорiв мiста або м^рацшного шляху через мiсто. Передбачаються два можливi напрямки: Винникiвський люопарк - РЛП мЗнесiнням - Шскова гора - парк Високий замок - насадження на валах по вул. Шдвальнш - сквер перед Ляльковим театром - сквер за Оперним театром - ву-личш посадки на проспект Чорновола - спорткомплекс СКА - Яшвське кла-довище - масиви дачних дшянок - лiсопарк Брюховичi. Таким чином буде створено умови для шдтримання м^ацшного шляху для фауни Розточчя та Опшля вздовж Галицько-Слобожанського широтного та Дшстровського мери-дiонального екокоридорiв. Другий напрямок: лiсопарк Винники - люопарк По-гулянка - Личаювське кладовище - сквер бiля Зооветеринарно! академн - парк Дружба - парк Залiзна Вода - Стрийський парк - парк Горiховий гай - Скни-лiвський парк - люопарк Бiлогорща (рис. 1).
Вказаш напрямки вимагають розроблення детальних шляхiв i визна-чення "вузьких" (ключових) мюць обмiну фауною мiж iзольованими масива-ми. У таких мюцях необхiдна реконструкцiя насаджень, зменшення кшькост заасфальтованих та вимощених брукiвкою дорiжок, насадження повиннi тд-ходити мiж забудовою впритул до основних автомапстралей з обох бокiв.
218
Проблеми урбоекологп та фiтомелiорацi■i
М1ське населення повинно бути проiнформоване про мету створення i зна-чення системи зелених коридорiв мiста для тваринного населення.
Наступним напрямком оптимiзащ! умов юнування наземних хребет-них комплексно! зелено! зони м Львова е видшення i пiдтримання в межах мюта природних центрiв (ядер) вщтворення та пiдтримання бiорiзноманiття. Метою !хнього створення е збереження генетичного, видового, екосистемно-го рiзноманiття в межах урбоекосистеми, середовища iснування i вiдтворення тварин. З цих мюьких природних центрiв вздовж системи зелених коридорiв мiста здiйснюватиметься поповнення фаушстичними елементами паркiв i сквер1в, в яких фауна збщнена { не може самотдтримуватися.
Рис. 1. Схема основних м^рацшних коридорiв навкруги Львова:
1 - твшчного, 2 - твденного) I через м1сто (3 - твшчного, 4 - твденного
У Львовi вимогам цих ключових територш, ^м примюьких люопар-юв, найкраще вiдповiдають лiсопарки Погулянка, Бшогорща, Зубра та РЛП "Знесiння". Для цих масивiв необхiднi: оптимiзацiя i пiдтримання складу на-саджень; впорядкування наявних водойм з врахуванням бюеколопчних особ-ливостей видiв тварин, у першу чергу земноводних, для яких водойми мають життево важливе значення (люопарк Погулянка, Стрийський парк, ПКтаВ iм. Б. Хмельницького); усунення чинниюв пiдвищено! смертностi тварин; забез-печення мiнiмiзацi! чинника турбування, зокрема, у перюд розмноження тварин; проведення роз'яснювально-виховно! роботи з населенням.
Висновки. Таким чином, видшяемо наступнi напрямки оптимiзацi! умов iснування наземних хребетних примюьких i мiських насаджень Львова, яю пе-редбачають створення: мереж1 мiських природних центрiв вiдтворення та шд-тримання бiорiзноманiття на основi iснуючих лiсопаркiв Погулянка, Бiлогорща, Зубра та РЛП "Знесшня"; системи зелених коридорiв або мiсько! екомережi, як складово! частини екологiчно! мережi Укра!ни (зелене кiльце навкруги Львова i
\
два основш екологiчнi коридори через мюто); мереж малих водойм мюта -"блакитного кiльцям - з урахуванням бюеколопчних особливостей i потреб на-земних хребетних; системи природоохоронних iнфoрмaцiйних, роз'яснюваль-них та виховних aншлaгiв у скверах, парках та люопарках КЗЗМ Львова.
Лггература
1. Воробьев Д.В. Методика лесотипологических исследований. - К.: Урожай, 1967. - 388 с.
2. Мовчан Я., Шеляг-Сосонко Ю. Шляхи втшення екомереж Укра'ни// Розбудова екомереж Украни. - К., 1999. - С. 104-115.
3. Новиков Г. А. Полевые исследования по экологии наземных позвоночных. - М.: Сов. наука, 1953. - 499 с.
4. Парчук Г., Мовчан Я. Свропейська екомережа та досвщ формування нащональ-них екомереж у кра'нах Свропи// Розбудова екoмережi Укра'ни. - К., 1999. - С. 2-6.
5. Р1зун Е.М. Про адаптацп наземних хребетних до умов урбашзованого середови-ща// Наук. вюник УкрДЛТУ: Мiськi сади i парки: минуле, сучасне i майбутне. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2001, вип. 11.5. - С. 383-386.
6. Р1зун В.Б., Р1зун Е.М. Фрагментащя бюгеоценотичного покриву Укра'нських Карпат i проблеми збереження р1зноман1ття тварин// Мат. м1жн. конф. "Гори i люди (у контекст сталого розвитку)". - Рaхiв, 2002. - 2. - С. 455-459.
7. Рогатньова Е.М., Хоецький П.Б. Фаунютичш характеристики природозаповщ-них oб'ектiв Розточчя як еталонш параметри системи трансевропейських еколопчних коридо-рiв// Мат. мiжн. наук.-практ. конф. "Проблеми i перспективи розвитку природоохоронних об'екпв на Рoзтoччi". - Львiв: Логос, 2000. - С. 57-58.
8. Чорнобай Ю.М., Тасенкевич Л.О. Лiсoвi бioтoпи Рoзтoччя-Опiлля та проблеми ix ^еграцп до пан-европейсько'' еколопчно'' мережi// Мат. мiжн. наук.-практ. конф. "Проблеми i перспективи розвитку природоохоронних об'екпв на РозточчГ'. - Львiв: Логос, 2000. - С. 68-72.
9. Шеляг-Сосонко Ю.Р. Головш риси екoмережi Укра'ни// Розбудова екoмережi Ук-ра'ни. - К., 1999. - С. 13-22.
УДК 721.01 Доц. 1.В. Русанова, канд. архтектури; доц. Г.М. Шульга,
канд. архтектури - НУ "Львiвська полiтехнiка"
ЛАНДШАФТНО-ЕКОЛОГ1ЧН1 ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ
М1СЬКОГО СЕРЕДОВИЩА
Розглядаеться методика дослщжень принцитв формування мюького середови-ща. Аналiзуеться вплив iepapxii озеленених просторiв на процес формування мюько-го ландшафту. Пропонуеться районування територп мiста за ландшафтно-еколопч-ною ознакою.
Doc. I.V. Rusanova, G.M. Shulga-NU "Lvivs'kapolytechnica" Landscape-ecological pre-conditions forming of city environment
The methology of reserved of urban environment has been considered. The influence of green space hierarchy on urban landscape has been analyzed.
М1ське середовище - широке поняття, е предметом дослщження ба-гатьох дисциплш у теоретичному i предметно-практичному аспектах. Як час-тина антропогенного ландшафту, де створеш людиною споруди сполучають-ся is природними компонентами, воно розглядаеться нами з позицп ландшаф-тно-арх^ектурно! оргашзаци територй.
220
Проблеми урбоекологп та фггомелюраци