CC BY
13
ЭВОЛЮЦИЯ СЕМЬИ В КОНЦЕПЦИИ Л. МОРГАНА
Дзвшяк Д. Л.
Рассмотрена одна из главных концепций эволюции семьи, которая сделала допущение о том, что семья является первичной ячейкой общества. Предпринята попытка проследить эволюцию семьи и брака в концепции Л.Г. Моргана.
Ключевые слова: эволюция семьи, кровнородственная семья, пуналуальная семья, синдиасмическая семья, или парная семья, патриархальная семья, моногамная семья.
THE FAMILY EVOLUTION IN L. MORGAN'S THEORY Dzvinyak D. L.
The article is dedicated to the main concepts of the family evolution. It made the assumption that family is the basic unit of society. There is the attempt to deduce the marriage and family evolution of in L. G .Morgan's theory.
Key words: evolution of family, consanguine family, panaluan family, syndyasmian family, patriarchal family, monogamian family.
УДК: 331.5:331.54/55(477)
Н. М. Мамай, кандидат фшолопчних наук
СОЩАЛЬШ ЧИННИКИ ТРУДОВО1 МОБ1ЛЬНОСТ1 В УМОВАХ РИШКОВО1 ЕКОШОМ1КИ
Розглянуто особливостi формування та функцiонування трудовог мобiльностi в умовах соцiально-економiчних перетворень. Проаналiзовано сощальш чинники трудовог мобiльностi, особливостi 1х впливу на рух робочог сили в умовах ринковог економи ки. Розкрито мехатзм функцюнування трудовог мобiльностi на ринку пращ на сучас-ному етат. До^джено стутнь мобiльностi як чинник, який вiдображуe стан зайнятостi соцiально-демографiчних груп населення.
Ключовi слова: мобтьтсть, трудовiресурси, ринок пращ, сощально-професШна мобтьтсть, чинники трудовог мобiльностi, мотиващя, зайнятiсть, сегментащя ринку пращ.
Актуальтсть проблеми. В умовах переходу до ринкових вщносин вщ-буваеться трансформащя усталено! системи господарювання i механiзмiв взаемовщносин соцiально-економiчних шститупв держави та сусшльства. В аспекп таких змш великого значения набувае процес формування якюно нового ринку пращ та механiзмiв руху робочо! сили.
282 © Мамай Н. М., 2010
При обранш шляхiв реформування ринку пращ зараз на перший план виходить потреба у вивченш закономiрностей трудово! мобiльностi як основно! умови розвитку i функцiонування ринку пращ та трудових вщносин. Найголовншим завданням суб'eктiв ринкових вiдносин стае необхщшсть пiдтримання високо! конкурентоспроможностi за рахунок пщвищення кваль фiкацiйного рiвня робочо! сили та розширення 11 професшно! гнучкостi в сучасних умовах господарювання. Вирiшення цього завдання перебувае в площиш вивчення i регулювання процесiв трудово! мобiльностi як у межах тдприемств, так i на рiвнi ринку працi.
Регульована трудова мобшьшсть сприяе формуванню кадрового потенщ-алу з високим професiйним рiвнем робочо! сили, що пщвищуе адаптацшш можливостi як окремо взятого пращвника, так i всього шдприемства в щлому. Пщвищений рiвень мобiльностi персоналу приводить до дисбалансу кадрово! структури пiдприeмства, що позначаеться на зниженш виробничих показни-кiв i збшьшенш витрат, пов'язаних з адаптацieю, навчанням, шдбором та найманням нових пращвниюв. Це визначае необхiднiсть поглибленiшого вивчення закономiрностей вияву мобiльностi кадрiв в умовах iнтенсивних структурних зрушень i дослщження критерi!в оптимального поеднання ста-бiльностi та мобiльностi робочо! сили на ринку пращ.
Аналiз штенсивносп та структури трудово! мобшьносп в цiлому та !! складових зокрема дае змогу встановити закономiрностi механiзму !! функщ-онування на ринку пращ способи адаптацп трудових ресурмв на тдприем-ствах, напрями !х перерозподiлу.
Таким чином, актуальшсть теми дослiдження зумовлена необхiднiстю пошуку нових пiдходiв до вивчення i регулювання процесiв трудово! мобшьносп як у рамках трудових колективiв, так i в ширшому плаш — на ринку працi в умовах ринкових вщносин, змiн соцiально-економiчних iнститутiв.
Об'ектом дослщження виступають трудовi ресурси, якi формують ринок пращ Предмет дослщження — особливостi формування та функцiонування трудово! мобiльностi в умовах соцiально-економiчних перетворень.
Метою статп е всебiчний аналiз соцiально-економiчних чинниюв формування та функцiонування трудово! мобшьносп в умовах перехщно! економжи.
При цьому авторка ставила таю завдання:
- проаналiзувати основнi теоретико-методолопчш пiдходи до дослщжен-ня процемв трудово! мобiльностi;
- проаналiзувати сощально-екожмчт чинники трудово! мобiльностi та ви-явити особливосп !х впливу на рух робочо! сили в умовах ринково! економши;
- розкрити мехашзм функщонування трудово! мобiльностi на ринку пращ.
Стутнь розробленостi проблеми. Процес мобшьносп робочо! сили до-
слщжуеться на перетинi двох основоположних дисциплш — економiки та соцiологi!. Розглянемо стушнь розробленостi цього питання з позицп кожно! з наук.
Сощолопчний пщхщ у вивченш проблем сощально! динамiки та мобшьносп, типологп сощальних змiн, моделювання сощальних процесiв вщобра-жено у працях Ю. Аверiна [1], В. Граждана [2], В. Добренькова та А. Кравченко [3], П. Сорокина [4], С. Фролова [5], П. Штомпки [6], Я. Щепанського [7]. Серед представниюв захiдно! школи сощолоочно! проблеми трудово! мобiльностi вивчали Дж. Стюарт Мiлль [8], М. Вебер [9], Дж. Голдторп [10] та ш. Дослiдження цих авторiв спрямовано на розгляд сощального об'екта в динамщ, змiну в часi його кшькюних та якюних змiнних. Так, П. Сорокш аналiзував змiну сощального становища шдивдав як перемiну !хнього мiсця розташування у соцiальному просторi [11, с.297]. Його робота щкава тим, що в нiй проведено паралель мiж соцiальною та професшною мобiльнiстю, ви-значено !х причинно-наслiдковi зв'язки та вплив на становище людини у структурi соцiально-суспiльних вщносин.
Найповнше процес мобiльностi персоналу розглядаеться захщними вче-ними, як дослщжують економiчну сферу. I! основоположниками е класики економiчно! теорп — К. Маркс та Ф. Енгельс [12], А. Смгг [13]. З !хньо! точки зору, мобiльнiсть робгтниюв може бути подано як економiчну категорiю, що виявляеться у змж працi, чергуваннi професiй та змж робочого мiсця. Проблематику дi! мобшьносп робочо! сили на ринку пращ представлено в роботах Дж. Кейнса [14] та ш.
Незважаючи на вщносно солщне розроблення тематики дослщження, перспективним напрямом для вивчення залишаеться питання впливу трудово! мобшьносп на ефектившсть дiяльностi пщприемств в умовах формування ринкових вщносин.
Основний зм^т.
Аналiз iнтенсивностi та структури трудово! мобшьносп в цшому та !! складових зокрема дае змогу встановити закономiрностi механiзму !! функцi-онування на ринку пращ, способи адаптацп трудових ресурсiв на пщприем-ствах, напрями !х перерозпод^. Трудовi ресурси — це працездатна частина населення, яка володie фiзичними та iнтелектуальними здiбностями до трудово! дiяльностi, здатна виробляти матерiальнi блага або надавати послуги, тобто трудовi ресурси включають, з одного боку, тих людей, яю зайняп в економiцi, а з другого — не зайнятих, але здатних працювати. Отже, трудовi ресурси складаються з реальних та потенцiйних пращвниюв.
Структура механiзму дi! мобiльностi робочо! сили на ринку пращ мiстить п'ять елеменпв.
Перший елемент — це господарський механiзм i спомб його управлiн-ня. На господарський мехашзм впливають, з одного боку, ринок, а з другого — держава. Разом з тим у зв'язку з дедалi бшьшим процесом регiоналiзацi! на господарський мехашзм впливають i мiсцевi органи управлшня. Ринок 1 держава — це ланки оргашчно! структури, що функщонуе в рамках господар-284
ського мехашзму. Внаслщок цього господарський мехашзм е iHCTpyMeHTOM, за допомогою якого здiйснюеться рух робочо! сили на ринку пращ.
Другий елемент — сощальна структура сусшльства, що визначае сощ-альне оточення iндивiда. Основу соцiального оточення складають економiчнi вщносини, якi визначають розподiл сусшльства на сощальш групи.
Третiй елемент — економiчне становище iндивiда. Воно виражаеться в процесах щноутворення на працю. Цiна працi об'еднуе воедино початковi та кiнцевi результати мобшьносп робочо! сили.
Четвертий елемент — мотивацшш механiзми економiчноï поведiнки людини на ринку працi. Вiн визначае рух людини вщ одних потреб до шших, ïï реакцго на змiнy умов фyнкцiонyвання економiчноï системи.
П'ятий елемент представлено рухом робочо! сили на ринку пращ, тобто самою мобiльнiстю. Вiн перебувае у причинно-наслщковш залежноси вщ госпо-дарського мехашзму, економiчного становища шдивща, соцiальноï структури сyспiльства та мотивацшних механiзмiв поведiнки працiвника на ринку пращ У той же час цей елемент е сполучною ланкою вах шших чотирьох елеменпв.
Трудова мобшьшсть показуе чyтливiсть реакцiï шдивща як нос1я робочо! сили, з одного боку, на розвиток суспшьно! пращ, стан загально! динамiки виробництва, впровадження досягнень науки i техшки у виробництво, на валовi швестицп, а з другого — на розмщення чинниюв виробництва, змiни в соцiально-економiчномy становищi iндивiда, мотивацiйнi мехашзми пове-дiнки людини на ринку пращ
Вщповщно складовими мобiльностi трудових ресyрсiв е пропозицiï ро-бочих мюць i пропозицiя робочо! сили на ринку пращ, як визначають напря-ми руху робочо! сили, !х форми та фyнкцiï.
Мобшьшсть робочо! сили подiляеться на сощально-професшну та терито-рiальнy. Соцiально-професiйна мобшьшсть являе собою процес змши змiстy трудово! дiяльностi, викликано! рiзними причинами. Територiальна мобшь-нiсть — це мйрацш, пщ якою розyмiеться саме просторове перемщення пра-цездатного населения, що викликаеться змiнами у розвитку та розмiщеннi виробництва, умовами юнування робочо! сили. Мобiльнiсть робочо! сили характеризуемся певними чинниками, як можна подiлити на чотири групи:
- ri, що передбачають необхщшсть змш у мобшьносй робочо! сили;
- ri, що вщображують бажашсть мобiльностi внаслiдок низки сощально-економiчних обставин;
- тi, що ощнюють легюсть мобiльностi через систему характеристик, як можуть сприяти чи перешкоджати !й;
- тi, що вщображують пошформовашсть людини про можливi варiанти мобiльностi, важливi в умовах перехщного перiодy до ринково! економiки.
Детермiнyючими чинниками трудово! мобiльностi е саме сощально-економiчнi обставини, як у свою чергу нерозривно пов'язаш з мотивацiею
перемщень. Зокрема, це екстремальш мотиви (перемщення вщбуваються внаслщок або реально! кризи певно! сфери зайнятостi, або «передбачення» неперспективностi робочих м1сць самими пращвниками); мотиви максимального чи мжмального досягнення та збереження (наприклад, збереження попереднього р1вня оплати пращ); майнов1 мотиви (вирiшальне значения мае можливють або стати власником, або випдно та безболiсно «позбутися» кон -кретних засобiв виробництва з метою бажано! змши зайнятостi); непрям! мотиви (формально перемiщения вщбуваються заради якихось нематер1альних цшей — вщповщносп роботи спещальносп та квал!ф!каци, кращим оргаш-зацшним умовам пращ).
Як зазначав Р. 1нглегарт, система переваг ! ор1ентир1в конкретно! людини, як правило, формуеться ще на початку життя ! згодом зм1нюеться дуже р1дко. Тому частка людей з вщверто вираженими «постматер1ал1стичними» ор1ен-тирами збшьшуватиметься лише у м1ру змши поколшь, що вступають в життя з новими щншсними настановами. З1 зростанням людей, як1 звшьня-ються в1д матер1ал1стичних мотив1в, виникае новий сощальний шар, який об'еднуе ос1б, що «нашть зм1нюючи свою роботу ... не змшюють сво!х еко-ном1чних ! сощальних позицш... (й тому) не належать до пролетар1ату та не можуть бути експлуатоваш як клас» [цит. за: 15, с. 143]. Тому на в1дм1ну в!д високорозвинених кра!н, де провщними мотивами стають «постеконом1чш» збудники (самовдосконалення, накопичення нових знань, сощальне визнання), в Укра!ш в результат! сощально-економ1чних змш на перший план виходять так1 мотиви трудово! мобшьносп, як матер1альне забезпечення, вдосконален-ня умов пращ, професшно-квал!ф1кацшш показники трудово! д1яльност1, можливють виршення житлового питання.
Сл1д тдкреслити, що стутнь мобшьносп, яка вщображуе готовшсть ! можливють населення зм1нювати сощальний статус, професшну належшсть та мюце проживання, е найважлившим чинником, який вщображуе стан за-йнятост ус1х сощально-демограф1чних груп населення. П1д сощальним змютом зайнятост! слщ розушти стшку систему поведшки сощальних груп у сфер1 зайнятост1, взаемод1ю цих груп м1ж собою та державою, систему, регульовану, з одного боку, сощальними шститутами даного сустльства, а з другого — сощально-економ1чним становищем цих груп, !х сощальними штересами, щншсними ор1ентац1ями, сощальними настановами. Основу сощального мехашзму зайнятосп становить актившсть сощальних груп, що пов'язуе вс1 елементи системи в едине цше. Для оптим1зацп роботи сощального мехашзму зайнятосп необхщний постшний анал1з результапв активнос-п сощальних груп в економ1чнш ! сощальнш сферах, р1вня розвитку продук-тивних сил суспшьства, обсягу та структури нащонального доходу, сощальних якостей пращвника. При вивченш дп цього мехашзму особливу увагу сл1д придшити таким аспектам: 286
- залежшсть економiчного розвитку вщ поведiнкових чинниюв, оскiльки становище та штереси рiзних соцiальних груп зумовлюють вiдповiднi спосо-би поведiнки у сферi зайнятосп, в тому чи^ п, що суперечать економiчним штересам держави;
- залежнiсть елементiв сощального механiзму вщ культурного середови-ща, яке формуе певнi традицп, стереотипи поведшки, соцiальнi норми;
- залежшсть метсдов державного регулювання сфери зайнятост вiд д^ яльностi та поведшки певних сощальних груп.
При цьому треба пам'ятати, що розв'язання економiчних та соцiальних аспектiв проблеми зайнятосп вони можуть суперечити один одному. В такому разi необхщно шукати компромю, не забуваючи, однак, що вщ ступени реаль зацп економiчних критерпв залежить i можливiсть вщступлення вiд них за-ради досягнення сощальних щлей.
Социальна структура робочо! сили е найважлившим чинником сегментаци ринку працi. До його окремих «фрагмента» традицiйно «прив'язаш» певнi сощальш групи. Як слушно вщзначав О. Шкаратан, цi жорстю функщонально-шституцшт структури, що розподiляюгь зайнятих за вщповщними сегментами ринку працi, е чинником !х соцiального вiдгворения [16, с. 203].
Таким чином, конкретним секторам ринково! стратифтацп вiдповiдають стшш механiзми професiйно! соцiалiзацi! працiвникiв, що передаються через систему мiжпоколiнно! мобшьносп.
До основних причин соцiально! сегментаци ринку пращ можна вiднести освгтш, вiковi, гендернi, етнiчнi, конфесiйнi, територiально-регiональнi. Однi з них, наприклад рiвень освiти, слщ вщносити до чинниюв, що передбачають об'ективну диференцiацiю пращвниюв за щаблями професiйно! компетенцi! i е природним наслщком тих переваг, як вони отримують у процес обрання того чи iншого робочого мюця. Те ж саме можна сказати i про регiональнi чинники, коли альтернативи обрання робочих мюць залежать вщ конкретних можливос-тей людей долати просторово-часовi бар'ери професшно! мобiльностi.
Не можна повнiстю погодитися з тим, що вжовий чинник е причиною професшно! дискримшаци. По-перше, iснуе досить жорстка кореляц1я зрос-тання вiку та квалiфiкацi!, яка вказуе на об'ективш тенденцi! змши рiвня квалiфiкацi! залежно вiд часового чинника. По-друге, професiйний досвщ, що залежить вщ стажу роботи, навгть у разi рiвного квалiфiкацiйного статусу щнуеться вище i е природним чинником професшних переваг. Зрозумiло, вь ковi кореляцi! вибору робочих мюць заперечувати не можна. За шших рiвних умов iснуе цiлком певна статистична тенденц1я, яка вказуе на тюний зв'язок мгж динамiкою професшного i життевого циклу працiвникiв та фазовим про-цесом !х розподiлу на робочi мiсця рiзно! квалiфiкацil.
Гендернi, етнiчнi, конфесiйнi причини вказують на видимi чи латентш чинники професшно! дискримшацп та сегрегацп, яю домiнують у тих чи
шших сощальних системах. Тут сощальна нер!вшсть, що «вим!рюеться» такими критер!ями, як стать, раса, етнос, походження тощо, визначае селек-тивнi мехашзми розподiлу працiвникiв за рiзними зонами професшно! спещ-алiзацiï. Треба зазначити, що у цьому раз! критерп компетенци часто не мають домiнуючого значення у вiдданнi переваги роботодавщв, а замiщуються ш-шими стандартами: лояльносп, соцiальноï належностi, протекцiонiзму, кор-поративно! солiдарностi.
Отже, ринок пращ не може розглядатися як гомогенне утворення, у тому числ! з причин суто соцiального характеру. Йдеться про те, що рекрутування робочо! сили опосередковуеться механiзмами сощально! стратифiкацiï, яш здiйснюють селекцiю зайнятих на робочих мюцях згiдно з встановленими сощальними стандартами певно! економiчноï культури та вiдповiдними ш перевагами професшного вибору з боку як роботодавщв, так i працiвникiв.
Сутшсть механiзму дiï системи мобiльностi робочо! сили повною мiрою виявляеться у виконуваних нею (системою) функцiях розподшу, перерозпо-дiлу та оновлення робочо! сили на ринку працi.
Розподш робочо! сили виражаеться у встут на ринок працi випускииюв шкш, професiйно-технiчних, середньо-спецiальних та вищих навчальних за-кладiв, тобто осiб, як! уперше починають трудову дiяльнiсть.
Перерозподш робочо! сили на ринку пращ являе собою часткову форму розпод!лу робочо! сили, зумовлену сустльним подшом працi. Останнiй веде до под!лу суспшьного виробництва на види, галуз! та сфери, спiввiдношення мгж якими виростае з потреб суспiльства. За допомогою мобшьносп робочо! сили на ринку пращ як реакци на змшу сшввщношення м!ж видами, галузя-ми та сферами економiки здшснюеться перемiщення працiвникiв вщ одних вид!в працi до шших на вторинному ринку працi.
Оновлення робочо! сили на ринку пращ виявляеться у формуванш ново! якост робочо! сили, що вщбуваеться шд впливом суспшьного розпод!лу працi. У цьому роз! суспшьний подш працi змiнюe ïï функци. Тут важливими е не плъки змша змюту пращ, а й постшне полiпшення умов пращ та всеб!ч-ний розвиток людини. У формуванш ново! якосп робочо! сили значну роль вiдiграють освгга, тдготування кадр!в, зростання професiйноï майстерност та квалiфiкацiï. Саме на цш основ! змiнюeться структура робочо! сили.
Висновки. Проведений нами анатз сощально-економ!чних чинниюв, що впливають на трудову моб!льшсть, показав, що найбшьш! можливост у сфер! впливу на процеси трудовоï мобшьносп закладено в груп! особистюних чинниюв, що формуються на р!вш пращвника, до яких належать: економ!чш чинники, чинники соцiально-культурноï та професiйноï ор!ентацп, р!вень та якють освгш суб'екта трудових перемщень, вж, стаж роботи.
В умовах перехiдноï економжи сощальну сегментащю ринку пращ зу-мовлюють мехашзми соцiалъноï стратиф!кацп, як! здшснюють селекщю за-288
йнятих на робочих мюцях зпдно з встановленими сощальними стандартами певно! економiчноl культури та вiдповiдними !й перевагами професiйного вибору з боку як роботодавщв, так i пращвниюв.
З метою докладнiшого опису системи мобшьносп трудових ресурсiв як соцiально-економiчного процесу необхщно вдатися до побудови стшко! системи вiдносин iндивiда, соцiальних груп i держави, та розглядати !х тiльки в умовах тюно! взаемодп. Ця система регулюеться, з одного боку, державою, ll полiтичними та правовими органами, переважаючим господарським мехашз-мом, ступенем розвитку регiонiв та розмiщенням ресурсiв, нащональними та iсторичними традицiями, а з другого — соцiально-економiчним становищем iндивiда та його належнiстю до певного сощального оточення, сощального шару, як! значною мiрою визначають мотивацию поведшки на ринку пращ.
Л1ТЕРАТУРА
1. Аверин, Ю. П. Люди управляют людьми: модель социологического анализа [Текст] / Ю. П. Аверин. — М. : Изд-во МГУ, 1996. — 143 с.
2. Граждан, В. Д. Деятельностная теория управления [Текст] / В. Д. Граждан. — М. : Изд-во РАГС, 1997. — 112 с.
3. Добреньков, В. И. Социология [Текст] : в 3 т. / В. И. Добреньков, А. И. Кравченко — М. : ИНФРА-М., 2000. — Т. 2 : Социальная структура и стратификация. —
2000. — 535 с.
4. Сорокин, П. А. Социальная и культурная динамика: Исследование изменений в больших системах искусства, истины, этики, права и общественных отношений [Текст] / П. Сорокин : пер. с англ. В. В. Сапова. — СПб. : РХГИ, 2000. — 1056 с.
5. Фролов, С. С. Социология организаций [Текст] / С. С. Фролов. — М. : Гардарики,
2001. — 304 с.
6. Штомпка, П. Социология социальных изменений [Текст] / П. Штомпка. — М. : Аспект-Пресс, 1996. — 223с.
7. Щепанський, Я. Элементарные понятия социологии [Текст] / Я. Щепанський : пер. с польск. М. М. Гуренко. — М. : Прогресс, 1969. — 240 c
8. Милль, Дж. С. Основы политической экономии [Текст] / Дж. С. Милль. — М. : Прогресс, 1981. — Т. 3. — 1981. — 448с.
9. Вебер, М. Избранные произведения [Текст] / М. Вебер.- М. : Прогресс, 1990. — 804 с.
10. Goldthorpe, J. Social mobility and class structure in modern Britain [Text] / J. Gold-thorpe. — Oxford : Clarendon press. 1987. — 377 р.
11. Сорокин, П. А. Человек. Цивилизация. Общество [Текст] / П. А. Сорокин. — М. : Политиздат, 1992. — 543 с.
12. Маркс, К. Соч. [Текст]. — 2-е изд. / К. Маркс, Ф. Энгельс. — М. : Госиздат. 1955 — 1981. — Т. 3: Тезисы о Фейербахе, «немецкая идеология». — 1955. — 630 с.
13. Смит, А. Исследование о природе и причинах богатства народов [Текст] : в 2 т. / А. Смит. — М. : Наука, 1993. — Т. 1. — 1993. — 570 с.
14. Кейнс, Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег [Текст] / Дж. М. Кейнс — М. : Прогресс, 2002. — 187с.
15. Иноземцев, В. Л. Постиндустриальное общество как теоретическая конструкция и формирующаяся реальность [Текст] / В. Л. Иноземцев // Социально-экономические проблемы информационного общества / под ред. Л. Г. Мельника. — Сумы : ИТД «Университетская книга», 2005. — С. 120-148.
16. Шкаратан, О. Социальное воспроизводство [Текст] // Радаев В. В., Шкаратан О. И. Социальная стратификация / В. В. Радаев, О. И. Шкаратан — М. : АСПЕКТ ПРЕСС, 1996. — С. 200-221.
17. Радаев, В. Социологические подходы к анализу рынка труда: спрос на труд [Текст] / В. Радаев // Рос. экон. журн. — 1995. — № 3. — С. 86-92.
18. Микульский, К. Формирование новой модели занятости [Текст] / К. Микульский // Экономист. — 1997. — № 3. — С. 46-52.
19. Радаев, В. Социологические подходы к анализу рынка труда: предложения труда [Текст] / В. Радаев // Рос. экон. журн. — 1995. — № 4. — С. 82-89.
20. Агабекян, Р. Л. Современные теории занятости [Текст] / Р. Л. Агабекян, Г. Л. Ава-гян. — М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2001. — 190 с.
СОЦИАЛЬНЫЕ ФАКТОРЫ ТРУДОВОЙ МОБИЛЬНОСТИ В УСЛОВИЯХ РЫНОЧНОЙ ЭКОНОМИКИ.
Мамай Н. Н.
Рассмотрены особенности формирования и функционирования трудовой мобильности в условиях социально-экономических преобразований. Проанализированы социальные факторы трудовой мобильности, особенности их воздействия на движение рабочей силы в условиях рыночной экономики. Раскрыт механизм функционирования трудовой мобильности на рынке труда на современном этапе. Исследована степень мобильности как фактор, отражающий состояние занятости социально-демографических групп населения.
Ключевые слова: мобильность, трудовые ресурсы, рынок труда, социально-профессиональная мобильность, факторы трудовой мобильности, мотивация, занятость, сегментация рынка труда.
SOCIAL FACTORS OF LABOUR MOBILITY UNDER MARKET
ECONOMY.
Mamay N. М.
The paper deals with peculiarities offormation and functioning of labour mobility under conditions of social and economic transformations. The authfor analyses social factors of labour mobility, peculiarities of their influence upon manpower movement under market economy, as well as the extent of mobility as the factor which reflects the state of employment of socio-demographic groups of population. The functioning mechanism of labour mobility on the labour market at the present stage has been described as well.
Key words: mobility, labour resources, labour market, socio-professional mobility, factors of labour mobility, motivashion, employment, market labour division.
