CC BY
99
УДК 316.444
Т. Г. Прохоренко, кандидат сощолоочних наук, доцент
особливост1 социально! моб1льност1 в сучасному украшському сусп1льств1
Присвячено мехатзмам вiдтворення сощальног мобiльностi i ieрархiчноi струк-тури сустльства, зокрема тституцюнальним, сощокультурним, сощально-психоло-гiчним. Головну увагу акцентовано на особливостях вияву цих механiзмiв в умовах сучасного укратського сусптьства тд впливом соцiально-економiчних, полШичних, цiннiсно-орieнтацшних трансформацт.
Ключовi слова: сощальна стратифiкацiя, сощальна нерiвнiсть, сощальна мобть-тсть, сощальш тститути, сощ^защя, маргинальтсть, середнШ клас.
Актуальтсть проблеми. Процеси, як вГдбуваються в сучаснш Украхш, характеризуються системшстю i динамiзмом. Цг перетворення визначаються змшами в економщ, полгтищ, iндивiдуальнiй та суспiльнiй свГдомосп, щншс-них орieнтацiях, способi життя. Тому виникае нагальна потреба проаналiзуваги конкретнi соцiальнi явища, проблеми, мехашзми вадтворення i розвитку рiзних сощальних систем, перш за все сощально! структури. У зв'язку з цим дослГ-дження цих процесгв сприяють становлению теоретичних узагальнень, пошуку конструктивних чинниюв подальших соцiальних перетворень.
АналЬз наукових джерел I публ1кацш. Загальнотеоретичш розробки проблем сощально! мобшьност i стратифГкаццп пов'язанi з iменами таких до-слщниюв, як П. Сорокш, К. Маркс, Б. Барбер, А. Турен, Д. Хоманс, М. Черниш, Н. Агтов. 1нститущональним засадам сощальних перемщень придiляли увагу Ф. Шереги, Г. Корабльова. О. Шкаратан, Т. Заславська, Л. 1онш, Н. Римашевська дослщжують внутршньопоколшш перемiщения в сустльстга, яке трансфор-муеться, розглядають соцiальну мобГльшсть у зв'язку з динамжою сощально! структури, формуванням прошарку середнього класу[1- 3].
Метою статп е виявлення особливостей Г напрямГв змш у механiзмах сощально! мобшьност укра!нського сощуму пГд впливом сучасних трансфор-мацш.
Виклад основного матер1алу. Будь-яке сощальне явище е багатомГрним у змГстовному плат. Особливо це стосуеться сощально! структури сустльства, яка являе собою сукупшсть ГерархГчно взаемопов'язаних сощальних стльнот, котрим притаманна горизонтальна Г вертикальна впорядковашсть. Непорушшсть Герарх1чно! структури сустльства не означае вГдсутност усе-редит не! будь-якого руху. В цьому гетерогенному, водночас стратифшэвано-му просторГ постшно вщбуваеться процес перемщення шдивадв, а також вГдтворюються Г конструюються Где! Г зразки поведшки, властивГ як поперед-
180 © Прохоренко Т. Г., 2011
шм, так i новим мюцям у суспiльнiй !ерархп. Ця постшна i неминуча флуктуация людей i притаманних 1м уявлень i називаеться соцiальною мобiльнiстю.
У сустльстга виникають особливi механiзми, як! вщтворюють i захища-ють соцiальну iерархiю, примушують людей приймати 11 лопку i принципи. Перш за все це шституцюнальш механiзми. Соцiальнi шститути закршлюють статусну, економiчну та полггичну нерiвнiсть у суспiльствi, спрямовують на-прями 11 змiн. Крiм того, вони структурують соцiальний простiр, роблять контури страгифiкацi1 бiльш чiткими, нормативно визначеними, встановлюють умови, за яких iндивiд може претендувати на ту чи шшу статусну позицiю, стримують види соцiальних дiй i взаемодш, як! можуть порушувати основу шституцюнальних iерархiчних вщносин. Так, шститути пол^ично! влади формують пол!тичну елiту, встановлюють принципи полгшчно1 iерархi1 i вщ-повщних сощальних перемiщень; шститути власност i спадкоемностi змщ-нюють клас власниюв, роблять нерiвними шанси i можливост досягнення р!зних статусних позицш у сустльствц шститут освгти дозволяе займатися престижними видами д!яльност! лише тим, хто мае можливост отримати вщповщний диплом; шститут шлюбу дае змогу перемiщувати навiть без ви-датних iнтелектуальних здiбностей тощо.
З! змшою принцитв вертикального розшарування змшюються i сощаль-ш шститути, як! 1х забезпечують. Замiсть шститупв, як! закрiплюють аскрип-тивний принцип !ерархп, виникають шститути, як! ор!ентують !ндивдав на досягнення. Однак, як вщм!чав П. Сорокин, сощальш шститути у будь-якому раз! вщнрають роль своерщного селективного мехашзму, який формуе верх-ш прошарки сустльства [4, с. 379].
Важливу роль у закршленш певно1 системи !ерархи ! сощально1 моб!ль-ност вадграе мехашзм легитимаци нер!вносп, сутшсть якого полягае у стш-кому ! безперервному процес засвоення населенням цшшсних уявлень, су-джень про необхщшсть ! доцшьшсть збереження у сустльств! певно1 страти-фжацшно1 структури. У культур! будь-якого народу виникали м!фи, в!рування, щеологеми, як! повинш були забезпечити шдкршлення певно1 шституцюнально1 !ерархи вщповщним свггосприйняттям.
Легитимац!я нер!вност забезпечуеться шляхом штерюр!зацп цшшсних уявлень, суджень, в!рувань у переб!гу сощал!зацп. Так, у Середньов!чч! основу цього процесу складала в!ра у непохитшсть традицш, 1х божественну зу-мовлешсть. У сучасному сустльстга також юнують певш щеолопчш посту -лати, як! доповнюються зростаючою рацюнальшстю мислення, визнанням важливосп юнування специф!чних регулятор!в сощального життя, як! проти-дж>ть хаосу й анархи [5, с. 127].
Важливою особливютю сучасного сустльства е ! те, що воно, пщтриму-ючи у масовш свщомост уявлення про необхщшсть ! доцшьшсть сощально1 !ерархи, дае кожному шанс випробувати сво1 сили у важкому шдйом! до вищих щабел!в стратифжацп. Тим самим створюються умови для спрямування енер-
гп незадоволення сво!м становищем в ГерархГчнш структурГ не на руйнуван-ня само! структури, а на досягнення особистого устху. В масовш свГдомосп створюються стшк1 уявлення про персональну вщповщальтсть за свою долю, свое мюце в трамад влади, престижу Г привше!в [1, с. 151].
Сощальна нерГвтсть закршлюеться також сощально-психолопчними особливостями особистост пристосовуватися до певних умов. Зазвичай лю-дина погоджуеться з Гснуючою у сусшльствГ ГерархГею завдяки засвоенш у перебГгу сощалГзацп необхГдност слГдувати встановленим нормам, принципам, законам. Виростаючи у певному сощальному середовищГ, сприймаю-чи його культуру, спомб життя, людина звикае до певного рГвня споживання, стввГдносить життевГ цшГ зГ сво!ми можливостями. Бажання тднятися вище твелюються труднощами адаптацп до нового оточення, незнанням його зви-ча!в. Тому людина найчастше реалГзуе сво! життевГ плани на звичному, а не на бшьш високому рГвнг Звичне, зрозумше, доступне, яке закршлюеться в II свгторозумшш, певною мГрою робить !! заручником свого прошарку.
У разГ, коли неможливо адаптуватися до чужо! субкультури, людина вГд-чувае значт психолопчт труднощг ПодГбне явище у сощологп описуеться поняттям «маргинальтсть». Цей термш вказуе на можливють виникнення такого становище Гндивща чи групи в сощальному просторГ, коли вони опи-няються на згткненш субкультур, не належачи т до одно! з них, чи просто перемщуються на периферГю сощального життя.
Маргинальтсть виступае обов'язковим наслГдком сощально! мобшьнос-тГ, причому як горизонтально!, так Г вертикально!. У процес такого переходу втрата об'ективно! належностГ до старо! страти може суттево передувати процесу входження в нову страту. Причини такого «загазнення» - особливос-т шдивща, який повинен шдготуватися до прийняття ново! субкультури, формування ново! щентичностГ, що вимагае певного строку, пГд час якого вГдбуваеться суб'ективна адаптащя. Зазвичай, маргшалГзац1я розпочинаеться з виходу Гз сощально! групи, а потГм вГдбуваеться внутршне засвоення субкультури ново! сощально! групи, в якш опинився Гндивщ. Можлива Г зворот-на модель маргталГзацп, коли спочатку починаеться духовний, психолопчний розрив шдивща з субкультурою свого прошарку, групи. Вш розчаровуеться в цшностях свое! групи, починае вщчувати неважливють для себе групових норм та правил, дистанцгюеться вгд шших члешв групи. Але через низку об-ставин його вихГд з групи може не вщбутися Г ГндивГд стае маргшалом, Гзгоем у власнш страп. Такий вид маргшальносп, пов'язаний з втратою Гндивщом сощально! щентичностГ, може привести до розпаду групи, якщо це явище отримае масовий характер.
Поведшка маргшально! людини вГдрГзняеться крайнощами: вона або над-мГрно пасивна, або дуже агресивна, легко порушуе моральш норми Г здатна на непередбачуват вчинки. Складшсть адаптацп приводить до того, що мар-гшал залежно вГд особистих якостей може вадгравати роль порушувача спо-кою, лГдера сощально-полгтичного руху або невдахи.
Маргшальт групи виникають при масовш м!грацп або в умовах «ви-штовхування» певно1 частини населения за меж сощальних структур (втрата роботи, житла, громадянських ! полгшчних прав, зубожшня тощо). Марги-нальш групи утворюють власну субкультуру, починаючи вщтворювати себе. Вони можуть становити серйозну загрозу для сощуму в цшому, тому що не подшяють цшностей даного сустльства. В умовах нестабшьного сустльства притаманна маргшалам система цшностей може поширюватися на широк! прошарки населення, що тдвищуе р!вень конфлжтносп у сустльств! ! може спричинити серйозш наслщки для його поттично1 системи [1, с. 207].
Зазначет мехатзми сощально1' мобшьност! припиняють функцюнувати у повному обсяз! в сустльств! тд час радикальних змш, сощально1' невизна-ченосп ! пщвищено1 конфл!ктносп.
У процес розвитку демократичних ! ринкових реформ в Укра1'т мехатз-ми сощально1 стратиф!кацп ! моб!льносп зазнали значно1 трансформацп.
По-перше, докоршно змшився сам характер стратиф!кацшно1 системи. Якщо за радянських чамв вона була побудована на владних !ерарх1ях ! фор-мальних рангах, то в сучасному укра1нському сустльств! стратифжацшна система формуеться переважно на економ!чнш основ!, коли головними кри-тер!ями стають р!вень доход!в, володшня властстю ! можлив!сть здшснюва-ти самостшну господарську д!яльтсть.
По-друге, склався досить багаточисельний тдприемницький шар, вищ! представники якого не лише складають !стотну частину господарсько- еконо-м!чно1 елгти, а й у бшьшост! випадюв входять у полгтичну елгту кра1ни. Можна по-р!зному ощнювати сутшсть, склад ! структуру цього шару, але не можна не бачити, що перехщ до ринково1 економжи породив яюсно нов! статусш групи, що мають економ!чну свободу ! претендують на найвищ! мюця в систем! сустльно1' !ерархи.
По-трете, у переб!гу реформ з'явилися нов! престижт види д!яльност!, що пом!тно змшило сощально-професшну стратифжацшну систему. Так, р!зко зрю престиж шдприемницько1, комерцшно1, фшансово-банк!всько1, управлшськш, юридично1 ! деяких шших вид!в д!яльносп (реклама, маркетинг, операцп з нерухом!стю ! т. д.)
По-четверте, спостер!гаеться поляризац!я сощально1' структури сустльства, що виражаеться у зростаючш диференщацп доход!в населення.
По-п'яте, незважаючи на !стотну сощальну поляршсть сустльства, по-чинае формуватися середнш клас, ядро якого утворюють високопродуктивт, шщативш сощальт категорп (шдприемщ, менеджери, б!знесмени, фермери, представники науково-техшчно1' штел!генцп та ш.). Середнш клас визначае стабшьтсть сощально1' системи ! водночас забезпечуе 11 динам!чний розвиток. Вш защкавлений у здшснент економ!чних реформ ! виступае суб'ектом тех-нолопчно1 модертзацп полгшчно1' демократизаци сустльства.
Перюд змши пол!тично1 ! економ!чно1 елгш переживае Укра1на й нит. Клас тдприемщв, спираючись на ф!нансовий кап!тал, розширюе сво1 позиц!1'
саме як клас, який претендуе на право зайняти верхш позици сощально! структури. Водночас з ним сформувалася полгтична елГта, яка вирощуеться вщповщними париями Г рухами. В перюди гострих сощальних потрясшь, докоршно! змши сощально-полгтичних структур може вГдбутися майже повне оновлення вищих кламв сустльства. Така кардинальна змша сощального складу вищого прошарку сустльства протГкае в обстановщ крайньо! протидп Г жорстоко! боротьби.
ЕкономГчна криза, яка супроводжуеться падшням рГвня матерГального благополуччя широких мас, зростанням безробитя, рГзким збшьшенням рГз-нищ в доходах, стае головною причиною зростання найбшьш знедолено! частини населення. За таких умов перемщення униз охоплюе не окремих людей, а цМ групи, Г може бути як тимчасовим, так Г мати стшкий характер. У першому випадку сощальна група повертаеться на звичне мюце у мГру по-долання економГчних труднощГв, у другому - група змшюе свш сощальний статус Г вступае у складний перюд адаптацп до нового мюця в Герархи.
За об'ективними показниками Укра!на належить до числа бГдних кра!н. Причому не лише економГчними: по доходах на душу населення, по кутвель-нш спроможностГ, по ВНП (загальному Г на душу населення), а й по ряду шших показниюв, наприклад, середнш тривалост життя, яка вище, шж у бГдних кра!нах, але помГтно нижче, шж у розвинених. Переважна бшьшГсть населення живе якщо не бГдно, то дуже скромно, причому досягнення мж-мально одного рГвня життя вимагае вГд людей колосального напруження сил. Власне, тГ, хто живуть бГльш-менш одно навГть за укра!нськими стандартами, досягають цього величезною працею, працюючи у двох-трьох мюцях, жерт-вуючи сво!м вшьним часом. Проте навГть такий екстенсивний шлях пГдви-щення добробуту доступний незначнГй частинГ професГоналГв Г фахГвщв, якГ потенцГйно становлять основу майбутнього нового середнього класу.
СьогоднГшне укра!нське суспГльство перебувае у станГ перманентних сощальних змш: появи нових професшних Г соцГальних нерГвностей, навгть ексклюзивних (1нтернет-спГльноти, мажори, рантье, аматори гольфу тощо). Сучасна соцГальна структура е рухлившою, динамГчнГшою, нГж це було в недалекому минулому. Завдяки цьому у багатьох людей з'явилися велик мож-ливостГ для шдвищення свого соцГального статусу. З другого боку, становище багатьох соцГальних груп зазнало нисхщно! динамГки, спостерГгаеться Гстот-не попршення !х матерГального стану Г зниження престижу !х професГй.
З'явилися новГ категорп населення, що перебувають на дш сощально! структури, - безробГтш Г жебраки. Украй несприятливим соцГальним наслГд-ком трансформаци е виникнення Г зростання невщомо! ранГше групи, яку називають «новими бГдними». Це люди, яю мають роботу, отримують зарплату, але !х доходи настГльки незначш, що не дозволяють !м та !х сГм'ям жити на гГдному рГвнГ.
Водночас спостерГгаеться штенсивна висхГдна мобГльнГсть серед деяких груп висококвалГфГкованих фахГвцГв, пов'язана з !х професГйним зростанням
! затребовашстю на ринку пращ. Шдтверджуеться ! загальна законом!рн!сть м1жпоколшно1 моб!льност! - молодь з групи робгтниюв ф!зично1 прац! пере-м!щуеться у групу робгтниюв розумово1 прац!. Внутршньопоколшня мобшь-н!сть мае в основному характер кар'ерного зростання. У цшому жшки мо-б!льн!ш! за чоловтв, а молод! - мобшьтш! за л!тн!х людей. Але чолов!ки у сво1й кар'ер! част!ше оминають деюлька щабл!в одразу, на вщмшу в!д жшок, як! пересуваються повшьтше.
Важливою особлив!стю соц!ально1 структури укра1нського сусп!льства, що склалася на даний момент, е 11 подв!йний, дуал!стичний характер. Р!ч у т!м, що сощальна структура дуже т!сно пов'язана з типом ! характером економ!ч-них стосунк!в, пануючих у тому чи шшому сусп!льств!. Для Укра1ни в остан-не десятир!ччя визначальним моментом виступае розвиток т!ньово1 економ!-ки. Паралельно з нею склалася ! т!ньова соц!альна структура, яка слугуе до-повненням найб!льш гострих ! негативних стор!н оф!ц!йно1 структури. У першу чергу йдеться про крайню м!ру поляризац!1' ! розшарування сустльства на бщних, що складають б!льш!сть, ! украй вузький прошарок багатих. Це зближуе украшський соц!ум з до!ндустр!альними сусп!льствами, де тшьо-ва економ!ка виступае мехатзмом поповнення ел!ти. У таких сустльствах доступ в лави ел!ти значною м!рою залежить в!д пол!тичних ! родинних зв'язк!в, а не вщ р!вня профес!йно1 компетенцп, осв!ти або штелектуальних зд!бностей. Кр!м цього, статус професюнал!в, учених, л!кар!в та !нженер!в низький, вони займають шдлегле становище в сустльств!, яке не можна по-р!вняти з матер!альними ! соц!альними позиц!ями полгтиюв чи б!знесмешв.
За таких умов украй слабко працюе принцип меритократп як основний мехашзм добору людей на кращ!, престижн! та високооплачуван! позиц!1. А без ефективного використання меритократичних критерпв у побудов! со-ц!ально1 !ерархп важко уявити сусп!льство середнього класу - адже цей принцип повинен бути в ньому стрижневим, системоутворюючим.
Одна з проблем, яка неоднозначно впливае на формування середнього класу в Укра1т, - ствюнування р!зних устро1в: до!ндустр!альних форм еко-ном!чного ! соц!ального життя, !ндустр!альних, пост!ндустр!альних, пов'язаних з шформацшними технолог!ями та консультацшними послугами. Ознаки до!ндустр!ального сусп!льства виявляються ! в духовн!й сфер! - в цш-н!сних ор!ентац!ях, свггогляд! потенц!йних репрезентант!в середн!х клас!в. 1х поява ! зростання пояснюються такими чинниками: поглибленням кризових явищ в економщ, небувалим пад!нням р!вня життя, необхвдтстю вироблення ново1 стратег!1 виживання тощо.
Перспективи економ!чного розвитку Укра1ни ! появи д!ездатного та зр!-лого середнього класу сл!д шукати на шляху розширення сфери ринкового господарства. Але щоб такий сценарш став реальн!стю, необхщна кардинальна змша ор!ентир!в сусп!льного розвитку - в!д екстенсивно1 модел!, розрахо-вано1 на короткочасн! результати, до штенсивно1', шновацшно1', засновано1 на
розвитку високотехнолоочних секторГв, в яких Укра!на й досГ зберГгае кон -курентоспроможнГсть.
Дуже серйозною перешкодою для розвитку середнього класу е й те, що виникла Г пустила глибоке коршня в укра!нському сусшльствГ олГгархГчна система, при якш политична влада контролюеться великими власниками, що використовують свою близьюсть до влади заради збереження свого монопольного становища, максимГзацп прибутюв, захисту власних швестицш, придушення Г витюнення конкуренпв. ПолГтика Г економГка по сутГ залиша-ються нероздГленими мГж собою. При такш моделГ суспГльного устрою не-минуче виникае колосальна сощальна нерГвшсть, процвГтають корупцГя Г кумГвство.
МеханГзм соцГального добору, селекцп людей на кращГ позици Г посади часто Грунтуеться на належностГ до того чи шшого олГгархГчного клану. В тривалш перспективГ таке сусшльство приречене, в кращому разГ на застш. ОлГгархГчна система неефективно використовуе наявш ресурси, пригнГчуе здорову Гшщативу, спотворюе трудову мотивацГю, призводить до вщчуження громадян вГд полГтики, морального занепаду суспГльства, пГдривае рГвень правово! свГдомостГ потенцГйного середнього класу.
Висновки. Сощальна мобшьшсть характеризуе динамГчнГ аспекти стра-тифГкацп. РадикальнГ соцГально-економГчнГ та сощально-полгтичш змГни, якГ вГдбулися в нашому суспГльствГ останнГми роками, привели до карди-нальних змГн не тшьки само! соцГально! структури, а й мехахГзмГв !! вщ-творення. З одного боку, соцГальна структура стала бшьш динамГчнГшою, нГж у минулому, з'явилися новГ соцГальнГ нерГвностГ, а з другого - спостерГгаеться поляризащя соцГально! структури, становище багатьох соцГальних груп зазнало нисхщно! динамГки, сформувалися тГньовГ механГзми вщтво-рення соцГально! структури, посилення маргшалГзаци та аскриптивних тенденцГй, розбалансування в системГ критерив стратифГкацп, прГоритетною щншстю стае матерГальний чинник.
л1тература
1. Шкаратан, О. И. Социальная стратификация России и Восточной Европы. Сравнительный анализ [Текст] / О. И. Шкаратан, В. И. Ильин. - М. : Изд. дом ГУ ВШЭ, 2006. - 472 с.
2. Заславская, Т. И. Проблемы развития социальной структуры российского общества [Текст] / Т. И. Заславская // Безопасность Евразии. - 2004. - № 3. - С. 191-201.
3. Римашевская, Н. М. Бедность и маргинализация населения [Текст] / Н. М. Рима-шевская // Социолог. исслед. - 2004. - № 4. - С. 33-43.
4. Сорокин, П. А. Человек. Цивилизация. Общество [Текст] / П. А. Сорокин. - М. : Политиздат, 1992. - 543 с.
5. Радаев, В. В. Социальная стратификация [Текст] / В. В. Радаев, О. И. Шкаратан. -М. : Наука, 1995. - 237 с.
особенности социальной мобильности в современном украинском обществе
Прохоренко Т. Г.
Посвящено механизмам воссоздания социальной мобильности и иерархической структуры общества, в частности институциональным, социокультурным, социально-психологическим. Главное внимание акцентировано на особенностях проявления этих механизмов в условиях современного украинского общества под воздействием социально-экономических, политических, ценностно-ориентационных трансформаций.
Ключевые слова: социальная стратификация, социальное неравенство, социальная мобильность, социальные институты, социализация, маргинальность, средний класс.
features of social mobility in modern ukrainian society
Prokhorenko T. G.
The article is devoted to the mechanisms of the recreation of social mobility and hierarchical structure of society, in particular institutional, socio-cultural, socio-psychological. Special attention is paid to the features of display of these mechanisms in the conditions of modern Ukrainian society under influence of socio-economic, political, value-oriented transformations.
Key words: social stratification, social inequality, social mobility, social institutes, socialization, marginality, middle class.
УДК 323:343.37 (477)
тшъова економ1ка як чинник сусп1льно-пол1тичного розвитку украши (за оц1нками експерт1в та як1сних зм1)
Москальов М.
До^джено проблеми ттьовог економiки i розвитку корупцп та Чх негативний вплив у сустльно-полтичному та економiчному життi Украши на початку ХХ1 ст. Порiвнюючи матерiали дтовоï преси, зокрема тижневитв «Коментарi», «Профыь», «Кореспондент» та т., автор докладно аналiзуe оцтки i коментарi вiдомих експертiв, аналтиюв, журналiстiв з проблем тiньовоï економжи, корупцшних зв 'язтв бюрократы з великим бiзнесом та на^дки цього впливу на сусптьство. На основi проведено© Москальов М., 2011 187
