CC BY
24
Smolinsky V.B. Innovation activity of agrarian enterprises
The article is devoted to the study of development of agrarian enterprises in the way of their innovation activity. Particular emphasis is placed on the need for improve innovation policy for increasing agrarian enterprises efficiency.
Keywords: innovation activity, agrarian enterprises, policy
УДК 315(458) Доц. О. О. Солтиак, канд. екон. наук - Дрогобицький ДПУ
м. 1вана Франка
СИСТЕМНЕ МОДЕЛЮВАННЯ РЕГЮНАЛЬНО1 ЕКОНОМ1КИ З ПОЗИЦ11 СТАЛОГО РОЗВИТКУ
Запропоновано системне моделювання регионально! соцiально-економiчноi сис-теми, що базусться на основi трьох взаемозалежних блоюв - природи, економши i суспшьства. Досдщжувану систему моделей сталого розвитку регiону можна вщобра-зити у виглядi синтезу моделей соцiо-еколого-економiчного розвитку регiону, еконо-мiчного зростання регiону, iнтегрованих характеристик ефективносп виробництва.
Постановка проблеми. В умовах трансформацшноГ економжи розв'язок задач сталого розвитку необхщно починати на р1вш репону, як щ-л1сноГ соцю-еколого-економ1чноГ системи. Для цього необхщне розроблення обгрунтованоГ довготермшовоГ стратеги дш з боку вс1х учасниюв (суб'екпв) репональноГ д1яльност1, з урахуванням уЫеГ складност взаемодш економ1ч-них, еколопчних та сощальних чинниюв.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. На сьогодш у в1тчизнянш та свгтовш наущ розробляють у сфер1 економжо-математичного моделювання розвитку соцю-економ1чш системи, серед яких цш проблем1 присвячено робо-ти О. Адаменка, I. Благуна, М. Долшнього, В. Забродського, В. Трегобчука.
Постановка завдання. Побудова системи моделей сталого розвитку репону.
Виклад основного матерiалу. У методичному аспект ця складна проблема усувае будь-який штуГтивний тдхщ { потребуе використання су-часних метод1в системного анал1зу для вщображення зазначених взаемодш. Математичш модел^ забезпечеш вщповщною шформащею та придатш для анал1зу, необхщно будувати як узагальнення вщомих динам1чних моделей економ1чного розвитку. Стратеги сталого розвитку представляються при цьому як результат довготермшових прогноз1в за критер1ями, що характери-зують сталий розвиток.
Для формування критерив сталого розвитку необхщно розробити систему шдекЫв сталого розвитку, як були б еталонними для репональних систем та могли б бути використаш в математичних моделях [3]. Наповнення моделей реальною шформащею можливе тшьки в раз1 розроблення конкрет-них методик обчислення шдекшв та вЫх шших коеф1щент1в, як використо-вують у модель Як еталон для створення такоГ системи використано досвщ розроблення системи нащональних рахунюв (СНР) та и ресурсно-еколопч-них модифжацш.
Використання уЫх цих вимог дасть змогу шдшти до розв'язку задач сталого розвитку на репональному р1вш й створити в межах держави систе-
Науковий вкиик НЛТУ УкраУни. - 2G1G. - Вип. 2G.1G
му виxoдy ïï нa шляx cтaлoгo poзвиткy. Ïï мoдифiкaцiя для вiдoбpaжeння щ-лeй cтaлoгo poзвиткy здiйcнювaлacь тaк (pиc. 1): фopмyвaння цiлeй;
poзpoблeння iepapxiчнoгo нaбopy пoкaзникiв cтaнy нaвкoлишньoгo cepeдoви-щa тa пpиpoдниx pecypciв;
poзpoблeння нaбopy пoкaзникiв coцiaльнoï cфepи; poзpoблeння нaбopy пoкaзникiв eкoнoмiчнoï пiдcиcтeми; пoбyдoвa мaтeмaтичнoгo aпapaтy мoдeлi; збip iнфopмaцiï в paмкax мoдeлi;
iдeнтифiкaцiя aбo визнaчeння cтpyктypниx пapaмeтpiв мoдeлi; poзpoблeння cцeнapiïв мoдeлi;
дocлiджeння мoдeлi poзвиткy cиcтeми в yмoвax нeчiткoï iнфopмaцiï; oцiнювaння peзyльтaтiв (пoбyдoвa compro cтaлoгo poзвиткy peгioнy).
Опис об'екта моделювання
¡к о
«
S к
и
ш >-.
S
сч
с
е
Показники eK0H0MÍ4H0'í шдсистемн
Показники еколопчшл шдсистемн
Показники сощалынл шдсистемн
>>
я
&
и
п
сз
О
U
о
Я!
F
S
H
> я
S
Р
tí
%
tí
со
О
H
>>
ю
о
С
i
"3 ве
сз 'В
S tí
G. ы
О > к
X -
* к
Р, 0)
ю л
го
Сценарш розрахунки
СценарШ 1 СценарШ 2
СценарШ N:
'Б ¡и
<D
g S i g
S! 33 1 со
И > о
tu о.
i tí
ч §
'S X
о 'В
о п О
Рис. 1. Етапи побудови соцiо-eколого-eкономiчноïмодeлi сталого розвитку pezwHy
Фopмyвaння цiлeй мoдeлювaння coцio-eкoлoгo-eкoнoмiчнoï cиcтeми пepeдбaчae бaжaнe, мoжливe тa дocягнeння cтaнy cиcтeми (cтaлoгo
poзвиткy). Пpiopитeтними з мoмeнтy пoяви ^acm^i' eкoнoмiки цшями вво-жaютьcя тaкi:
зaдoвoлeння пoтpeб людини;
збepeжeння тa нaгpoмaджeння зaпaciв пpиpoдниx, eкoлoгiчниx i ^и^ольник pecypciв, нeoбxiдниx для зaдoвoлeння пoтpeб мaйбyтнix пoкoлiнь; збepeжeння yмoв для icнyвaння людини як бioлoгiчнoгo виду. Об'eктoм дoc-лiджeння, як зaзнaчaлocь вищe, e cтaлий poзвитoк peгioнy, який e мoжливим тшьки в paзi пoeднaння тpьox взaeмoпoв'язaниx блoкiв - пpиpoди, eкoнoмiки то cycпiльcтвa. Дocлiджyючи ïx взaeмний вплив, нeoбxiднo pyxaтиcь y двox нaпpямкax (pиc. 2).
Пo-пepшe, poзглядaти ^ямий зв,язoк м1ж доними блoкaми, i, TO^py-гe, вивчити звopoтнi зв'язки м1ж eкoнoмiкoю, пpиpoдoю то coцiyмoм. Orao-peння eкoнoмiкo-мaтeмaтичниx мexaнiзмiв, як ддать y cфepax виpoбництвa, cпoживaння то нaвкoлишньoгo cepeдoвищa, i вcтaнoвлeння пpямиx то звopoт-ниx взaeмoдiй мiж ними доють змoгy дocлiджyвaти но мoдeльнoмy piвнi пpoблeми yзгoджeння coцio-eкoлoгo-eкoнoмiчниx piшeнь дo зaпpoвaджeння ïx y життя (пpaктикy).
Рис. 2. Системаузгодження соцiо-еколого-економiчнихршень
Як видно iз рис. 2, блок Населення е центральним в данш системi, на узгодження з штересами якого спрямована робота уше1 системи. К^м того, блок Природа доданий, насамперед для дослщження природоохоронно1 дь яльностi у взаемопоеднаннi з подальшим економiчним розвитком та здо-ров'ям населення [1].
Завдання узгодження ршень у цш системi полягае в збалансованост мiж пiдвищенням життевого рiвня населення, який описуеться блоками II, III та V, та розвитком виробництва (блок I). Блок Управлшня здшснюе основш функци по узгодженню всiх п'яти пiдсистем пiд час прийняття рiзних сощ-ально-еколого-економiчних ршень, як виступають як сценарнi варiанти для визначення сталого розвитку.
Розглянута система моделей дае змогу вивчати сшльш ди економiчних важелiв управлiння, починаючи з фшансово! полiтики та завершуючи системою соцiо-економiчних нормативiв. Рiзноманiтнi сценарнi варiанти передба-чають управлiння усiма сферами економiчноl дiяльностi з метою вщшукання оптимального варiанта сталого розвитку регюну та держави загалом [3].
Опишемо блоки системи та зв'язки мiж ними. Блок I. Виробництво мо-делюе створення валового продукту в галузевому роздiлi залежно вщ таких чинникiв: технологiчних способiв виробництва, трудових та природних ре-сурЫв, полiтики цiноутворення у виробничiй сфер^ розподiлу капiтальних вкладень, стану споживчого ринку та навколишнього середовища тощо. Вплив усiх перелiчених чинникiв зумовлюе рiзну ефективнiсть виробництва, а отже, й економши, яка представлена такими виробничими секторами. Тому доцшьно, не заглиблюючись у складнi економiчнi взаемозв'язки, представити економiку регiону у виглядi трьох узагальнюючих галузей (рис. 3).
Рис. 3. Структура економiчноi тдсистеми
Профшююча галузь економiки вiдображае т сектори економiки, якi дають бшьше половини ВВП. Галузi сощально1 шфраструктури об'еднують
Науковий вкиик НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.10
освггу, охорону здоров'я, управлiння, культуру, мистецтво тощо. Решта сек-TopiB економiки вщнесено до профшюючо! галузi [4].
Блоки II та III е доповнювальними до ще! моделi та вщображають вплив основних макроекономiчних показниюв на узгодження рiшень мiж економiчними, соцiальними та екологiчними блоками. Блок II. ВВП: нагро-мадження та розподш показуе, з одного боку, розвиток виробництва за раху-нок каштальних вкладень, зокрема й швестицш на охорону навколишнього середовища. З шшого боку, такий блок вщображае витрати на сощально-культурнi заходи, оборону держави, науку, управлшня. Очевидно, що блок ВВП: нагромадження та розподш, моделюючи нагромаджувальнi та розпо-дiльчi вiдносини, визначае подальший стан економжи, навколишнього середовища та добробуту населення. Споживання населення моделюеться у блощ III та залежить вiд стану ринку (пропозицп споживчих товарiв) i попиту населення, який, своею чергою, визначаеться сукупними доходами населення та схильшстю до придбання тих чи шших видiв товарiв чи послуг.
Блок IV. Населення (рис. 4) вщображае соцiально-демографiчнi проце-си, на якi безпосередньо впливають показники рiвня соцiального розвитку (доходи, забезпечешсть) [2].
—*■ Здоров'я
— Матер1ального стану
Населення Сощально-еконолпчш — Культура й осв1та
групи за piaiieM — Сощально! безпеки
— Сощально! активност1
—> С 1м ей но го стану
Рис. 4. Структура сощальног тдсистеми
Блок V. Природа (рис. 5) можна зобразити у виглядi глобально: схеми подшу природного середовища, найчастше використовувано1 в л^ератург атмосфера, пдросфера, лiтосфера, бiосфера та педосфера (грунтова оболонка).
^"природа ^
1
^Атмосфера^ ^Пдросфера^ ^Лггосфера^ Бюсфера ^ ^Педосфера^ Рис. 5. Структура екологiчноi тдсистеми
При цьому кожен елемент, зазвичай, шддаеться декомпозици за двома напрямами: яюсним (iндекс якостi природного середовища) та кшьюсним (за-гальнi запаси природних ресурЫв).
Дiя механiзму оргашзаци взаемозв,язкiв трьох блокiв (економiка, природа та населення) проявляеться через прямi та зворотш зв'язки мiж усiма сферами. Для держави важливою е пiдтримка еколопчно1 безпеки на дос-татньо високому рiвнi. Орiентацiя тiльки на екологiчнi показники розвитку
виpoбництвa пpивeлa дo кaтacтpoфiчнoгo пoгipшeння нaвкoлишньoгo cepeдo-вишд то здopoв,я нaceлeння, шр, cвoeю чepгoю, cyпpoвoджyeтьcя втpaтoю пpaцeздaтнocтi тeпepiшнix то мaйбyтнix пoкoлiнь, знижeнням eфeктивнocтi пpaцi [4]. Зaтpaти но пpиpoдooxopoннi зaxoди з мeтoю пoкpaшeння eкoлoгiч-нoгo cepeдoвишa швинт пoкpaшити cтaн здopoв,я нaceлeння, щo, cвoeю чep-гoю, змeншить нaвaнтaжeння но oxopoнy здopoв,я то збшьшить eфeктивнicть тpyдoвиx pecypciв.
Пpиpoднi pecyp^ то пpиpoднi yмoви e ocнoвoю, мaтepiaльним бози-coм виpoбництвa то життeдiяльнocтi нaceлeння. Для виpiшeння пpoблeми oxopoни нaвкoлишньoгo cepeдoвишa нeoбxiднi ютотт зaтpaти кaпiтaлoвклa-дeнь. Тoмy ocoбливoгo знaчeння нaбyвae eкoлoгiчнe oбгpyнтyвaння пpиpoдo-oxopoнниx зaxoдiв то aнaлiзy ïx eфeктивнocтi з пoзицiй pинкoвoï eкoнoмiки.
Екoнoмiчнa пiдcиcтeмa, cвoeю чepгoю, викopиcтoвyючи пpиpoднi то тpyдoвi pecypcи, нaмaгaeтьcя мaкcимiзyвaти eфeкт вiд ïxньoгo викopиcтaння. Цим caмим вoнa збiльшye вaлoвий пpoдyкт кpaïни, який впливae ш змiнy co-цiaльнoгo то eкoлoгiчнoгo cтaнoвишa чepeз пiдтpимкy дepжaвoю coцiaльнoï iнфpacтpyктypи то зaпpoвaджeння eкoлoгiчниx зaxoдiв [3].
Сoцiaльнa cфepa, як видш з pиc. 4, з oднoгo бoкy, зaбeзпeчye pинoк пpaцi квaлiфiкoвaними тpyдoвими pecypcaми то cвoïм piвнeм eкoлoгiчнoï кyльтypи впливae но стон нaвкoлишньoгo cepeдoвишa. З iншoгo бoкy, eкoлo-гiчний cтaн то piвeнь виpoбництвa моють бeзпocepeднiй вплив но piвeнь жит-тя нaceлeння. yci тpи cиcтeми (eкoлoгiчнa, eкoнoмiчнa то coцiaльнa) тicнo взaeмoпoв,язaнi. Тoмy для poзглядy циx cиcтeм y cyкyпнocтi нeoбxiднo виб-paти piвeнь, xapaктepний для кoжнoï cиcтeми i, ^м тoгo, токий, шo мae нaйбiльшe знaчeння з пoглядy cтaлoгo poзвиткy. Тaкi xapaктepиcтики моють peгioнaльнi ше^ми, ocкiльки, caмe пoчинaючи з ^oro piвня, yтвopюeтьcя ui-лicнa coцio-eкoлoгo-eкoнoмiчнa cиcтeмa, тoдi як бiльш нижчi piвнi тepитopi-aльнoï iepapxiï тpьox cиcтeм пpeдcтaвляють coбoю oкpeмi, те пoв,язaнi мiж coбoю cиcтeми [2].
Рис. б. Схeма сuстeмu модeлeй сталого розвитку рeгiону
Ha ocнoвi aнaлiзy ^инцишв cтaлoгo poзвиткy зaпpoпoнoвaнo cиcтeмy мoдeлeй cтaлoгo poзвиткy peгioнy як цiлicнoï coцio-eкoлoгo-eкoнoмiчнoï ^cre-
Науковий iticiiiik- НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.10
ми. Для цього необхщне розроблення обгрунтовано! довготермшово! стратеги дiй 3i сторони Bcix учасникiв (суб'екпв) регюнально! дiяльностi, з урахуванням вше! складностi взаемодш економiчних, екологiчних та соцiальних чинниюв.
Висновки: 1. Запропонована соцiо-еколого-економiчна система ба-зуеться на дослiдженнi основних макроекономiчних показникiв у регюналь-ному аспект^ Насамперед, це валова додана вартють - первиннi доходи, що створюються учасниками виробництва i розподiляються мiж ними. Цей по-казник представлений у дослщженш модифiкованою виробничою функщею Кобба-Дугласа, для реалiзацil яко! використано метод побудови рацюнально-го сплайна, що дало змогу проаналiзувати економiчне зростання регiону в пе-рюд сталого розвитку.
2. Запропоновану в дослщженш систему моделей сталого розвитку ре-гiону можна вiдобразити у виглядi синтезу моделей соцiо-еколого-економiч-ного розвитку регюну, економiчного зростання регюну, iнтегрованих характеристик ефективностi виробництва.
Лггература
1. Артеменко В.Б. Методи штегрально! оцiнки якостi життя населення в управлiннi регiональним розвитком // Региональна економiка. - 2002. - № 1. - С. 166-176.
2. Бублик С.Г. Технолопчш закономiрностi людського розвитку // Проблеми науки. -2002. - № 10. - С. 2-11.
3. Гурман В.И. Модели управления природными ресурсами. - М. : Изд-во "Наука" 1981.
4. Интрилигатор М. Математические методы оптимизации и экономическая теория. -М. : Изд-во "Прогресс", 1975. - 315 с.
Солтисик О.О. Системное моделирование региональной экономики с позиции устойчивого развития
Предложено системное моделирование региональной социально-экономической системы, которая базируется на основе трех взаимозависимых блоков - природы, экономики и общества. Исследуемую систему моделей устойчивого развития региона можно отобразить в виде синтеза моделей социо-эколого-економического развития региона, экономического роста региона, интегрированных характеристик эффективности производства.
Soltysik O.O. Regional economy system modelling from the positions of stable development
In this essay the model of system of regional social-economical system, which is based on three interdependent units (nature, economics and society) has been propounded. The probed models system of region steady development can be represented as a synthesis of models of social-ecology-economic development of region, economy growing of region, computer-integrated descriptions of efficiency of production.
УДК 336.14 Студ. Г.В. Стричак; доц. Г.А. Лех, канд. екон. наук -
Львiвський ДУВС
РОЛЬ ВИДАТК1В БЮДЖЕТУ У ЗАБЕЗПЕЧЕНН1 СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГ1ОНУ
Дослщжено вплив мюцевих бюджетсв на соцiально-економiчний розвиток реп-ошв. Здшснено оцшку мехашзму формування та виконання мюцевих бюджетсв за умов обмеженосп фшансових ресурав. Визначено критерп видатюв мюцевих бюджепв.
