CC BY
59
УДК 332.1(477)
Костик е.п.,
K.i.H., доцент кафедри економ1чно1 теори та методологи наукових дооглджень ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький ДПУ iмeнi Гpигopiя Сковороди"
КОНЦЕПТУАЛЬШ ЗАСАДИ ЕКОНОМ1ЧНОГО РАЙОНУВАННЯ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦИ НАЦ10НАЛЬН01 ЕКОНОМ1КИ (МЕТОДОЛОГ1ЧНИЙ АСПЕКТ)
У статтi викладенi теоретичн засади i методичн1 пропозицИ щодо поняття та економ1чно1 сутностi економ1чного ра-йонування; з'ясовано закономiрностi та принципи економiчного районування, критерИ територiального подлу продук-тивних сил економiчниx районiв, проблеми й перспективи економiчного районування територй' Украни на сучасному етапi розвитку економiки.
Ключовi слова: територiальний подл праöi, економiчне районування, регон, економiчний район, економiко-геогра-фiчне положення, економiчний адмнстративний район, внутрiшньо-республiканський економiчний район, со^ально-економiчне районування, суспiльно-географiчне районування.
В статье изложенные теоретические основы и методические предложения относительно понятия и экономической сущности экономического районирования; выяснено закономерности и принципы экономического районирования, критерии территориального деления производительных сил экономических районов, проблемы и перспективы экономического районирования территории Украины на современном этапе развития экономики.
Ключевые слова: территориальное деление труда, экономическое районирование, регион, экономический район, экономико-географическое положение, экономический административный район, внутренне-республиканский экономический район, социально-экономическое районирование, общественно-географическое районирование.
The theoretical principles and methodical suggestions to concept and essence of economic districts are exposed; rules and principles of economic districts, criteria of territorial division of productive forces of economic districts, problems and prospects of economic districts of Ukraine at present stage of development of economy are found out in the article.
Key words: territorial division of labour, economic districts, region, economic district, economical and geographical position, economic administrative district, inland-republican economic district, social and economic districts, social and geographical districts.
Актуальнють теми. На сучасному етагл трансформаци УкраТни вдосконалення мeханiзмiв управлшня eкoнoмiчнoю дiяльнiстю регюну набувае особливого значення. Це, зокрема зумовлено тим, що як в умовах економки перехщного перюду, так i в умовах ринковоТ економки, коли продовжують вщбуватись процеси реформування вах сфер нацю-нальноТ економки, основний тягар реформ перемщуеться на регюнальний piвeнь [1, с. 3].
Слщ пщкреслити, що сусптьне виробництво вщбуваеться з послйним поглибленням тepитopiальнoгo подту пра-öi. При цьому ускладнюеться тepитopiальна структура нацюнальноТ економки, посилюеться ТТ регюнальна складова, яка викликае формування eкoнoмiчних райоыв piзних piвнiв. Процес формування eкoнoмiчних райоыв е об'ективним. Вiн вiдбуваeться через формування вщповщноТ певним peгioнальним передумовам господарювання тepитopiальнoТ opганiзацiТ продуктивних сил та структури виробництва. Таким чином, основою формування eкoнoмiчних райоыв е суспiльний тepитopiальний пoдiл пpацi, який формуе виробничу спeцiалiзацiю окремих тepитopiй, виpoбничi цикли i розвиток системи внутpiшнiх та мiжpайoнних зв'язкiв [2, с. 600].
Ступшь дослщження проблеми. У низц дoслiджeнь розкрито ряд питань присвячен данiй пpoблeматицi. Так, ме-тодолопчы основи eкoнoмiчнoгo районування заклали М. М. Колосовський, М. М. Баранський, Ю. Г. Саушкiн, A. M. Кололевський, М. М. Паламарчук, Ф. З. Заставний, М. Д. Пютун, О. I. Шаблiй та ^rni вчeнi. Значний внесок у вивчення проблем тepитopiальнo-виpoбничoгo комплексоутворення та eкoнoмiчнoгo районування зробили укpаТнськi вчeнi Л. М. Корецький, В. А. Поповюн, С. Ф. 1шукташ [3, с. 51-52].
У дисертацмному дoслiджeннi Т. В. Уманець пщымае проблему методологи оцЫки peгioнальнoгo eкoнoмiчнoгo розвитку в умовах трансформаци економки УкраТни, тод^ як I. З. Сторонянська та М. В. Максимчук, розкривають пи-тання iнституцiалiзацiТ районування eкoнoмiчнoгo простору УкраТни [4]. У контексл мoнoгpафiТ З. С. Ваpналiя розгля-даеться eкoнoмiчнe районування УкраТни [5]. Поглиблення окремих аспекпв тeopiТ регюнального розвитку знайшло вiдoбpажeння в опублковаый пpацi "Тeopiя i практика eкoнoмiчнoгo районування УкраТни та шляхи його удосконален-ня" (2007 р.). У ый розкрито актуальнiсть розвитку теори i практики eкoнoмiчнoгo районування у зв'язку зi змiнoю гео-eкoнoмiчнoгo положення УкраТни, peалiзацieю peгioнальнoТ пол^ики сoцiальнo-eкoнoмiчнoгo розвитку та нeoбхiднiстю вдосконалення тepитopiальнo-eкoнoмiчнoгo устрою краТни. Рoзглянутi сучасы мeтoдoлoгiчнi проблеми eкoнoмiчнoгo районування та районоформування, обфунтуваны тeopeтичнi засади управлшня районоформуванням в умовах мо-дерызаци форм тepитopiальнoТ opганiзацiТ виробництва (М.1. Фащевський) [6, с.11]. Слiд пщкреслити, що дана проблема е предметом вивчення низки науковщ, однак при цьому юнують суттeвi poзбiжнoстi щодо трактувань деяких аспeктiв теоретичних основ проблеми eкoнoмiчнoгo районування територи УкраТни.
Мета досл1дження полягае в розробщ тeopeтикo-мeтoдoлoгiчних засад i науково-практичних пiдхoдiв щодо проблеми eкoнoмiчнoгo районування в умовах тpансфopмацiйних процеав нацioнальнoТ eкoнoмiки. Вiдпoвiднo до мети автор статл ставить наступнi завдання: розкрити поняття та визначити eкoнoмiчну сутнють eкoнoмiчнoгo районування; з'ясувати закoнoмipнoстi та принципи eкoнoмiчнoгo районування, критери тepитopiальнoгo пoдiлу продуктивних сил eкoнoмiчних pайoнiв, проблеми й перспективи eкoнoмiчнoгo районування на сучасному етат розвитку нацioналь-ноТ eкoнoмiки.
Виклад основного матер1алу. Посилаючись до закoнoмipнoстi комплексного розвитку i poзмiщeння продуктивних сил, що випливае з eкoнoмiчнoгo закону суспiльнoгo пoдiлу пращ, який у просторовому аспекп модифкуеться у
© Костик е.п., 2011
Екoнoмiчний вiсник унiвepситeту | Випуск № 17/2 117
зaкoнoмipнicть тepитopiaльнoгo пoдiлy пpaцi тa пpoявляeтьcя y cпeцiaлiзaцiÏ гocпoдapcтвa eкoнoмiчниx paйoнiв, ми мoжeмo cтвepджyвaти, щo ocнoвoю фopмyвaння eкoнoмiчниx paйoнiв e тepитopiaльний пoдiл пpaцi, щo зyмoвлюe ви-poбничy cпeцiaлiзaцiю oкpeмиx тepитopiй i poзвитoк мiжpaйoннoÏ кooпepaцiÏ. Oб'eктивними yмoвaми видiлeння i po-звитку eкoнoмiчниx paйoнiв виcтyпaють нaявнi пpиpoднi pecypcи, ocoбливocтi eкoнoмiкo-гeoгpaфiчнoгo пoлoжeння тe-pитopiÏ, чиceльнicть нaceлeння, виpoбничий пoтeнцiaл, piвeнь гocпoдapcькoгo ocвoeння тepитopiÏ. Caм пpoцec eкoнo-мiчнoгo paйoнyвaння являе coбoю дoцiльний, нayкoвo oбфyнтoвaний пoдiл кpaÏни нa eкoнoмiчнi paйoни [7].
Cьoгoднi пpoблeмa eкoнoмiчнoгo paйoнyвaння зaймae ocoбливe мicцe, цe пoв'язaнo з тим, щo кoмплeкcнicть po-звитку oкpeмиx гaлyзeй eкoнoмiки, мiжгaлyзeвиx yтвopeнь i гocпoдapcькиx cтpyктyp, виcтyпae пeвнoю yмoвoю пщви-щeння eфeктивнocтi тepитopiaльнoÏ opгaнiзaцiÏ виpoбництвa. З ^oro питaння виникae нeoбxiднicть poзpoбки пpинци-пoвиx пiдxoдiв opгaнiзaцiÏ тepитopiÏ, як пoчaткoвoÏ cтaдiÏ paйoнyвaння i пpoвeдeння нa йoгo ocнoвi eкoлoгo-eкoнoмiч-нoÏ oцiнки пpиpoднo-pecypcнoгo пoтeнцiaлy [3, c. 51].
Aнaлiзyючи дocлiджeння з дaнoÏ пpoблeмaтики бyлo з'яcoвaнo, щo пepшi cпpoби paйoнyвaння тepитopiÏ УкpaÏни пpипaдaють нa пepioд вxoджeння ÏÏ дo cклaдy PociйcькoÏ iмпepiÏ. Biдoмi cxeми paйoнyвaння poзpoблeнi O. Paдищe-вим, K. Гepмaнoм, K. Apceньeвим, M. Oгapьoвим, П. Ceмeнoвим-Tянь-Шaнcьким, Д. Meндeлeeвим [В, c. 17В].
Ha думку дocлiдникiв Я. Б. Oлiйникa, C. П. Зaпoтoцькoгo, O. Ю. Koнoнeнкa, B. Ф. Пacькa тa A. Л. Meльничyкa y XX ст. paйoнoлoгiчнa дyмкa poзвивaлacь пapaлeльнo: oдин нaпpям у paмкax paдянcькoÏ шшли нa дepжaвнiй opгaнiзaцiй-нiй ocнoвi, a iнший - вчeними, щo пpaцювaли зa мeжaми УкpaÏни (C. Pyдницький, B. Caдoвcький, A. ^няв^кий, K. Дубняк тa iн.). У 1921 p. кoмiciя Дepжплaнy PociÏ пiд кepiвництвoм I. Г. Oлeкcaндpoвa cпpoбyвaлa виoкpeмити eкoнo-мiчнi paйoни. Taк, тepитopiя УкpaÏни бyлa пoдiлeнa нa двa вeликi paйoни: Пiвдeнний гipничoпpoмиcлoвий з цeнтpoм у м. Xap^ тa Пiвдeннo-Зaxiдний з цeнтpoм у м. Kиeвi, щo мaв ciльcькoгocпoдapcький нaпpям poзвиткy. Oднaк, ця cпpoбa ввaжaeтьcя нeвдaлoю, ocкiльки ypяд УкpaÏни нe пpийняв дaнoгo пoдiлy, внacлiдoк чoгo пiзнiшe Дepжплaн CPCP виoкpeмив УкpaÏнy як единий eкoнoмiчний paйoн [В, c. 17В-179].
У пoвoeнний пepioд знoвy пocтaлa пpoблeмa eкoнoмiчнoгo paйoнyвaння тepитopiÏ УкpaÏни. Ta^ у 1952 p. вчeними пщ кepiвництвoм aкaдeмiкa K. Г. Boблoгo бyлo виoкpeмлeнo п'ять eкoнoмiчниx paйoнiв (гpyп oблacтeй): Цeнтpaльний (KиÏвcькa, Чepнiгiвcькa, Житoмиpcькa, Biнницькa, Kaм'янeць-Пoдiльcькa); Пiвдeннo-Cxiдний (Cтaлiнcькa, Bopoшилoв-гpaдcькa, Днiпpoпeтpoвcькa, Зaпopiзькa); Пiвнiчнo-Cxiдний (Xapкiвcькa, Пoлтaвcькa, Cyмcькa); Пiвдeннo-Зaxiдний (Oдecькa, MикoлaÏвcькa, Xepcoнcькa, Kipoвoгpaдcькa, IзмaÏльcькa); Зaxiдний (Львiвcькa, Дpoгoбицькa, Cтaнicлaв-cькa, Tepнoпiльcькa, Piвнeнcькa, Boлинcькa, Чepнiвeцькa, Зaкapпaтcькa). B ocнoвy видiлeниx paйoнiв пoклaдeнo oб'eднaння aдмiнicтpaтивниx oблacтeй, якi визнaчaлиcя ^льнют! eкoнoмiкo-гeoгpaфiчнoгo пoлoжeння, ocoбливocтя-ми фopмyвaння гocпoдapcтвa у минyлoмy i cyчacнoю йoгo cпeцiaлiзaцieю.
Чepeз п'ять, po^ у зв'язку з пepexoдoм yпpaвлiння eкoнoмiкoю зa тepитopiaльним пpинципoм, бyлo poзpoблeнo cxeмy eкoнoмiчнoгo paйoнyвaння тepитopiÏ УкpaÏни, щo пepeдбaчaлa видiлeння 11 eкoнoмiчниx aдмiнicтpaтивниx pa-йoнiв. У 1962 p. eкoнoмiчнi aдмiнicтpaтивнi paйoни були збiльшeнi, a Ïx юлькють змeншeнa дo 7: 1) Дoнeцький ^o-нeцькa i Лyгaнcькa oблacтi); 2) Пpиднiпpoвcький (Днiпpoпeтpoвcькa, Зaпopiзькa, Kipoвoгpaдcькa oблacтi); 3) Xap^-cький ^ap^^ra, Пoлтaвcькa, Cyмcькa oблacтi); 4) ^'(в^кий (KиÏвcькa, Житoмиpcькa, Чepнiгiвcькa, Чepкacькa oблa-cтi); 5) Пoдiльcький (Biнницькa, Xмeльницькa, Tepнoпiльcькa, Чepнiвeцькa oблacтi); 6) Львiвcький (Львiвcькa, Boлинcь-кa, Piвнeнcькa, Iвaнo-Фpaнкiвcькa, Зaкapпaтcькa oблacтi); 7) Чopнoмopcький (Oдecькa, MикoлaÏвcькa, Xepcoнcькa i Kpимcькa oблacтi). Цi paйoни дo 1990 p. зaлишaлиcя визнaними пiдpaйoнaми yкpyпнeниx eкoнoмiчниx paйoнiв: Дo-нeцькo-Пpиднiпpoвcькoгo, Пiвдeннoгo, Пiвдeннo-Зaxiднoгo.
Ha думку дocлiдникiв виoкpeмлeння вeликиx eкoнoмiчниx paйoнiв дoпoмaгaлo Дepжплaнy CPCP зocepeджyвaти cвoю yвaгy нa визнaчeннi нaйвaжливiшиx вeликopaйoнниx зaгaльнoдepжaвниx зaвдaнь у пpoцeci poзpoблeння плaнiв пepcпeктивнoгo poзвиткy i poзмiщeння пpoдyктивниx cил як у cтapиx paйoнax, тaк i ocoбливo в paйoнax нoвoгo ^e^ cивнoгo гocпoдapcькoгo ocвoeння нa cxoдi кpaÏни [В, c. 179-1В0].
Пюля poзпaдy CPCP в yмoвax пepexoдy УкpaÏни дo pинкoвoÏ eкoнoмiки i caмocтiйнoгo eкoнoмiчнoгo poзвиткy мepe-œa yкpyпнeниx eкoнoмiчниx paйoнiв втpaтилa cвoe пpизнaчeння. Boнa нe мoглa зaбeзпeчити бiльш дифepeнцiйoвaнoгo пiдxoдy дo poзвиткy i poзмiщeння пpoдyктивниx cил з ypaxyвaнням ocoбливocтeй i вiдмiннocтeй пpиpoдниx, icтopичниx, eкoнoмiчниx yмoв peгioнiв, irnyic^x нa тepитopiÏ УкpaÏни. Taким чинoм, виниклa нeвiдклaднa пpoблeмa poзpoблeння i зaтвepджeння мepeжi eкoнoмiчниx paйoнiв, яга б вiдпoвiдaлa пoтpeбaм пoдaльшoгo poзвиткy eкoнoмiки УкpaÏни.
Ha пoчaткy 1990-x pp. пpoблeмoю eкoнoмiчнoгo paйoнyвaння УкpaÏни зaймaвcя Haцioнaльнoгo iнcтитyтy cтpaтeгiчниx дocлiджeнь пiд кepiвництвoм пpoфecopa B. A. Пoпoвкiнa. Bчeнi видiлили 5 внyтpiшньo-pecпyблiкaнcькиx мaкpopaйoнiв: 1) Цeнтpaльнo-УкpaÏнcький; 2) Дoнбac i Пpиднiпpoв'я; 3) Cлoбiдcькa УкpaÏнa; 4) Пpичopнoмopcький; 5) ЗaxiднoyкpaÏнcь-кий. Згодэм B. A. Пoпoвкiн poзpoбляe нoвy cxeмy eкoнoмiчнoгo paйoнyвaння УкpaÏни, y якiй видiляe дeв'ять eкoнoмiчниx paйoнiв - цe: 1) Дoнбac - Дoнeцькa, Лyгaнcькa oблacтi; 2) Kaтepинocлaвcькe Пpиднiпpoв'я - Днiпpoпeтpoвcькa, Зaпopiзь-кa oблacтi; 3) Cлoбiдcькa УкpaÏнa - Пoлтaвcькa, Cyмcькa, Xapкiвcькa oблacтi; 4) KиÏвcькe Пoлiccя - Житoмиpcькa, K^B-cькa, Чepнiгiвcькa oблacтi; 5) Oдecькo-Taвpiйcький (Пiвнiчнe Пpичopнoмop'я) - MикoлaÏвcькa, Oдecькa, Xepcoнcькa oблa-cтi; 6) УкpaÏнcькi Kapпaти - Зaкapпaтcькa, Iвaнo-Фpaнкiвcькa, Львiвcькa, Чepнiвeцькa oблacтi; 7) Пoдiлля - Biнницькa, Tep-нoпiльcькa, Xмeльницькa oблacтi; В) Cepeднe Пpиднiпpoв'я - Kipoвoгpaдcькa, Чepкacькa oблacтi; 9) Boлинcькe Пoлiccя -Boлинcькa, Piвнeнcькa oблacтi; 10) Kpим - Aвтoнoмнa Pecпyблiкa Kpим. Ця кoнцeпцiя вpaxoвye пpиpoднi, eкoнoмiчнi, co-цiaльнo-дeмoгpaфiчнi тa icтopикo-eтнiчнi yмoви i фaктopи, якi тaк чи iнaкшe впливaють нa peгioнaльнe paйoнyвaння. Ha думку вчeнoгo, мepeжa мaкpo- i мeзopaйoнiв cпpиялa б peгyлювaнню ocнoвниx eкoнoмiчниx пpoпopцiй, вдocкoнaлeнню тepитopiaльнoгo пoдiлy пpaцi, cлyгyвaлa б нayкoвo-aнaлiтичним тa пpoгнocтичним цiлям.
У cвoю чepгy, пpoфecop Ф.Д. Зacтaвний видiлив 9 мeзopaйoнiв у cклaдi тpьox мaкpopaйoнiв - Cxiднoгo, Зaxiднo-гo тa Пiвдeннoгo. Ha йoгo думку, в мeжax УкpaÏни дoцiльнo зaлишити мepeжy мaкpopaйoнiв, пpoтe нeoбxiднo уточни-ти мeжi мeзopaйoнiв. Hayкoвeць ввaжaв, щo нeoбxiднo зa eкoнoмiчним пpинципoм вpaxoвyвaти гocпoдapcькy oднo-
piднicть тepитopiй, вiдмiннocтi мiж peгioнaми зa piвнeм poзвиткy !a пpoфiлeм гocпoдapcтвa, oбcягaми виpoбництвa тoвapнoÏ пpoдyкцiÏ з poзpaxyнкy нa oднoгo житeля. Дocлiдник зaпpoпoнyвaв cтвopити внyтpiшньo-pecпyблiкaнcькi era-нoмiчнi paйoни (зa йoгo тepмiнoлoгieю - пiдpaйoни) у cклaдi Дoнeцькoгo (Лyгaнcькa i Дoнeцькa oблacтi), Пpиднiпpoв-cькoгo (Днiпpoпeтpoвcькa тa Зaпopiзькa), Пiвнiчнo-Cxiднoгo (Пoлтaвcькa, Cyмcькa, Xapкiвcькa), Цeнтpaльнo-Пoлicькo-гo (Житoмиpcькa, KиÏвcькa, Чepнiгiвcькa), Пpичopнoмopcькoгo (MикoлaÏвcькa, Oдecькa, Xepcoнcькa oблacтi !a Aвтo-нoмнa Pecпyблiкa Kpим), Kapпaтcькoгo (Зaкapпaтcькa, Iвaнo-Фpaнкiвcькa, Львiвcькa, Чepнiвeцькa), Пoдiльcькoгo (Biнницькa, Tepнoпiльcькa i Xмeльницькa), Цeнтpaльнo-УкpaÏнcькoгo (Kipoвoгpaдcькa i Чepкacькa) i Зaxiднo-Пoлicькo-гo (Boлинcькa i Piвнeнcькa oблacтi) [9, c. 34-35].
Coцiaльнo-eкoнoмiчнe paйoнyвaння УкpaÏни зaпpoпoнyвaв пpoфecop O.I. Шaблiй. Дocлiдник видiляe: 1) Цeнтpaль-ний paйoн y cклaдi KиÏвcькoÏ, ЖитoмиpcькoÏ, ЧepнiгiвcькoÏ, ЧepкacькoÏ тa BiнницькoÏ oблacтeй; 2) Зaxiдний - Львiвcькa, Iвaнo-Фpaнкiвcькa, Зaкapпaтcькa, Чepнiвeцькa, Tepнoпiльcькa, Xмeльницькa, Piвнeнcькa, Boлинcькa oблacтi; 3) Пвыч-нo-Cxiдний - Xapкiвcькa, Cyмcькa, Пoлтaвcькa oблacтi; 4) Cxiдний - Дoнeцькa !a Лyгaнcькa oблacтi; 5) Цeнтpaльнo-Cxiд-ний - Днiпpoпeтpoвcькa, Зaпopiзькa, Kipoвoгpaдcькa oблacтi; 6) Пiвдeнний - Oдecькa, MикoлaÏвcькa, Xepcoнcькa oблa-CTÍ тa Aвтoнoмнa Pecпyблiкa Kpим. Coцiaльнo-eкoнoмiчнi paйoни видiлeнi O. I. Шaблieм зa п'ятьмa гoлoвними oзнaкa-ми. Пo-пepшe, !aM paйoни мaють cвoÏ coцiaльнo-eкoнoмiчнi ядpa тa вiдпoвiднi "peгioнaльнi cтoлицi". Пo-дpyгe, y кoжнo-му paйoнi фopмyeтьcя cвoя peгioнaльнa тepитopiaльнa coцiaльнo-eкoнoмiчнa cиcтeмa, щo пoeднye нaceлeння, пpиpo-ду, гocпoдapcтвo, coцiaльнy, eкoнoмiчнy тa eкoлoгiчнy cфepи життeдiяльнocтi peгioнy. Tpeтьoю oзнaкoю e cпeцiaлiзaцiя peгioнy в зaгaльнoдepжaвнoмy пoдiлi пpaцi. Koжeн peгioн виcтyпae iнтeгpaтивнoю лaнкoю нapoднoгocпoдapcькoгo шм-плeкcy УкpaÏни i викoнye пeвнi зaгaльнoдepжaвнi фyнкцiÏ y cфepax виpoбництвa !a пocлyг. Coцiaльнo-eкoнoмiчний pa-йoн пoвинeн мaти пpинaймнi пoтeнцiйнy мoжливicть peгioнaльнoгo peгyлювaння тa кoopдинaцiÏ coцiaльнo-дeмoгpaфiч-ниx, eкoнoмiчниx, eтнocoцiaльниx пpoцeciв, щo вiдбyвaютьcя y йoгo мeжax, yпpaвлiння гocпoдapcьким кoмплeкcoм pe-гioнy. Цe чeтвepтa oзнaкa paйoнyвaння. П'яту oзнaкy aвтop нaзивae "гiпoтeтичнoю": y пepcпeктивi, зa yмoви змiцнeння нaшoÏ yнiтapнoÏ дepжaви, мoжe cтaвитиcь питaння i фeдepaтивнoгo cтaтycy paйoнiв [В, c. 1В1].
Пpoфecop M. Д. Пicтyн пoдiляe УкpaÏнy нa дeв'ять cycпiльнo-гeoгpaфiчниx paйoнiв: Cтoличний (KиÏвcький) y c^a-дi KиÏвcькoÏ тa ЧepнiгiвcькoÏ oблacтeй; Цeнтpaльний (Чepкacькa тa Kipoвoгpaдcькa oблacтi); Пiвнiчнo-Cxiдний (Xap^-cькa, Пoлтaвcькa, Cyмcькa oблacтi); Дoнeцький (Дoнeцькa тa Лyгaнcькa oблacтi); Пpиднiпpoвcький (Днiпpoпeтpoвcькa тa Зaпopiзькa oблacтi); Пpичopнoмopcький (AP Kpим, Oдecькa, MикoлaÏвcькa тa Xepcoнcькa oблacтi); Пoдiльcький (Biнницькa, Tepнoпiльcькa тa Xмeльницькa oблacтi); Пpикapпaтcький (Львiвcькa, Iвaнo-Фpaнкiвcькa, Зaкapпaтcькa тa Чepнiвeцькa oблacтi); Пiвнiчнo-Cxiдний (Boлинcькa тa Piвнeнcькa oблacтi). Taкий пoдiл тepитopiÏ нa cycпiльнo-гeoгpa-фiчнi paйoни, aвтop ввaжae мaкpopeгioнaлiзaцieю. A ocнoвy мeзopaйoнyвaння, нa йoгo думку, cклaдaють aдмiнicтpa-тивнo-тepитopiaльнi oдиницi - oблacтi тa AP ^им, мeжi якиx пoтpeбyють пeвнoгo yтoчнeння. Ha piвнi мiкpopaйoнiв M. Д. Пютун poзглядae пpoмиcлoвi, aгpoпpoмиcлoвi, тpaнcпopтнi, peкpeaцiйнi вузли тa paйoни [3, c. 61-62].
Для peaлiзaцiÏ cтpaтeгiÏ coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy peгioнiв, зoкpeмa для poзpoбки мoдeлi peгioнaльнoÏ пo-лiтики пoтpiбнa нoвa cxeмa coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo paйoнyвaння УкpaÏни. Taкe paйoнyвaння нa ocнoвi yзaгaльнeння нaявниx cxeм poзpoблeнo Miнicтepcтвoм eкoнoмiки i SвpoпeйcькoÏ iнтeгpaцiÏ УкpaÏни, дe eкoнoмiчнi paйoни cфopмo-вaнi у тaкoмy cклaдi: Kapпaтcький (Зaкapпaтcькa, Iвaнo-Фpaнкiвcькa, Львiвcькa, Чepнiвeцькa oблacтi); Пoдiльcький (Biнницькa, Tepнoпiльcькa, Xмeльницькa oблacтi); Пoлicький (Boлинcькa, Житoмиpcькa, Piвнeнcькa, Чepнiгiвcькa oблacтi); Cxiдний (Пoлтaвcькa, Cyмcькa, Xapкiвcькa oблacтi); Дoнeцький (Дoнeцькa, Лyгaнcькa oблacтi); Пpиднiпpoв-cький (Днiпpoпeтpoвcькa, Зaпopiзькa, Kipoвoгpaдcькa oблacтi); Цeнтpaльний (KиÏвcькa, м. Krnß, Чepкacи); Пiвдeнний (MикoлaÏвcькa, Oдecькa, Xepcoнcькa, AP Kpим, м. Ceвacтoпoль) [3, c. 62]. Koжeн iз зaпpoпoнoвaниx paйoнiв пoкли-кaний викoнyвaти пeвнi фyнкцiÏ, зoкpeмa:
• викopиcтoвyвaтиcя в якocтi oб'eктa плaнyвaння, peгyлювaння i yпpaвлiння нa дepжaвнoмy piвнi, зaбeзпeчyвaти пoeднaння coцiaльнo-eкoнoмiчниx тa гocпoдapcькo-виpoбничиx iнтepeciв;
• cпpияти eфeктивнoмy coцiaльнo-eкoнoмiчнoмy poзвиткy peгioнy, збepeжeнню i oздopoвлeнню cepeдoвищa пpo-живaння нaceлeння;
• poзвивaти i пiдтpимyвaти paцioнaльнy cпeцiaлiзaцiю в кoнтeкcтi peгioнaльнoгo кoмплeкcoyтвopeння;
• пiдтpимyвaти i poзвивaти пpoгpecивнi звичaÏ !a тpaдицiÏ, кyльтypy нaceлeння, щo мeшкae в дaнoмy paйoнi.
Гpyпa вчeниx HaцioнaльнoÏ aкaдeмiÏ нayк УкpaÏни (aкaдeмiки M. I. Дoлiшнiй, M. M. Пaлaмapчyк, дoктop гeoгpaфiчниx
нayк O. M. Пaлaмapчyк) нa ocнoвi дocлiджeння пpиpoди, нaceлeння i гocпoдapcтвa УкpaÏни, вивчeння cпpoб coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo paйoнyвaння iншиx aвтopiв пpийшли дo тaкoгo виcнoвкy: ocкiльки нa тepитopiÏ УкpaÏни видiляють нaйбiль-0i oдиницi paйoнyвaння, то й нaзвaти Ïx дoцiльнiшe нe paйoнaми, a мaкpopaйoнaми. Tarnx мaкpopaйoнiв y нaшiй кpaÏнi мae бути шicть: Цeнтpaльний, Дoнeцький, Зaxiдний, Пpиднiпpoвcький, Пpичopнoмopcький, Xapкiвcький [3, c. 62].
Oпpaцьoвyючи цю cxeмy, aвтopи нaмaгaлиcя пiд чac визнaчeння нaзв paйoнiв пoв'язyвaти нaзвy мaкpopaйoнy з xa-paктepними ocoбливocтями гeoгpaфiчнoгo пoлoжeння йoгo тepитopiÏ (Зaxiдний, Дoнeцький, Пpиднiпpoвcький, Пpи-чopнoмopcький); в iншиx випaдкax для чiткocтi yявлeння пpo гeoгpaфiчнe пoлoжeння мaкpopaйoнy дaвaти нaзвy зa нaймeнyвaнням йoгo цeнтpy (ядpa) - нaйбiльшoгo мicтa (Xapкiв).
Cлiд зayвaжити, щo типoвoю гocпoдapcькoю cиcтeмoю нa piвнi мaкpooб'eктiв e кpyпнa тepитopiaльнa cиcтeмa - pe-гioн. Peгioн - ocнoвнa cклaдoвa чacтинa тepитopiaльнoгo ycтpoю кpaÏни, щo визнaчeнa eдинoю пoлiтикoю дepжaвнoгo pe-гioнaлiзмy i мae opгaнiзaцiйнy вiдocoблeнicть, цiлicнicть, eкoнoмiчнy i дeмoгpaфiчнy caмoдocтaтнicть, cиcтeмy дepжaвниx opгaнiв, якi e eлeмeнтaми (пiдcиcтeмaми) дepжaвнoÏ cтpyктypи влaди й yпpaвлiння кpaÏнoю. Peгioн в мeжax нayкoвиx дocлiджeнь виoкpeмлюeтьcя зa двoмa пpинципaми - cпeцiaлiзaцiÏ eкoнoмiчниx paйoнiв i кoмбiнoвaнoÏ пoбyдoви виpoб-ництвa. Як зaпeвняe O.B.Цapeнкo, гoлoвнa oзнaкa eкoнoмiчнoгo paйoнy - нe пpийняття леС aбo iншoÏ cтaтиcтичнoÏ oзнa-ки зa виxiдний кpитepiй, a у видены cвoepiднoÏ, eкoнoмiчнo зaкiнчeнoÏ ^e нe зaмкнyтоÏ) oбмeжeнoÏ тepитopiÏ, щo включae пeвнy кoмбiнaцiю пpиpoдниx pecypciв, кaпiтaлiв i нaceлeння [10]. B peaльнiй дiйcнocтi фopмyвaння eкoнoмiчниx
paйoнiв пoв'язaнo iз cпocoбoм виpoбництвa, piвнeм poзвиткy i ocoбливocтями poзмiщeння пpoдyктивниx cил.
Ha думку ЯБ. Koвaль тa 1.Я. Aнтoнeнкo, пepшим i ocнoвним eтaпoм eкoнoмiчнoгo paйoнyвaння e пoчaткoвe вcтa-нoвлeння мeж пpиpoдниx зoн, мaкpopeгioнiв, мeзo- i мiкpoeкoнoмiчниx paйoнiв зa гoлoвними paйoнoyтвopюючими пpизнaкaми з нacтyпним yтoчнeнням Ïx мeж нa пiдcтaвi peзyльтaтiв cпiвcтaвлeння cyciднix тaкcoнoмiчниx oдиниць. Ta-кe paйoнyвaння пoвиннo вiдбивaти гocпoдapcькy дiяльнicть тepитopiÏ, cпeцiaлiзaцiю peгioнy, a тaкoж вecь кoмплeкc пpиpoдниx, icтopичниx, eкoнoмiчниx фaктopiв i yмoв, щo впливaють нa poзмiщeння i poзвитoк пpoдyктивниx cил тa pa-цioнaльнe пpиpoдoкopиcтyвaння.
Ocнoвнa мeтa eкoнoмiчнoгo paйoнyвaння - öe yдocкoнaлeння cтpaтeгiÏ coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy, пoлiпшeн-ня aдмiнicтpaтивнo-тepитopiaльнoгo пoдiлy дepжaви, як ocнoви для poзpoбки eфeктивнoÏ eкoнoмiчнoÏ пoлiтики, cпpя-мoвaнoÏ нa paцioнaльнe викopиcтaння eкoнoмiчнoгo i пpиpoднo-pecypcнoгo пoтeнцiaлy, пoлiпшeння poзмiщeння пpo-дyктивниx cил тepитopiÏ ÏÏ гocпoдapcькoÏ cпeцiaлiзaцiÏ тa cтpyктypи гocпoдapcтвa.
Ocнoвними зaвдaннями eкoнoмiчнoгo paйoнyвaння cлiд ввaжaти: пoдiл тepитopiÏ нa paйoни з цiльoвими ycтaнoв-кaми для виpiшeння лoкaльниx (мicцeвиx) eкoнoмiчниx i coцiaльниx пpoблeм peгioнy. Haпpямки peaлiзaцiÏ paйoнyвaн-ня звoдятьcя дo виpiшeння як eкoнoмiчниx, coцiaльниx, тaк i eкoлoгiчниx пpoблeм. Hими пoвиннi бути пepeдyciм: пь двищeння eфeктивнocтi тepитopiaльнoÏ opгaнiзaцiÏ виpoбництвa, yдocкoнaлeння yпpaвлiння coцiaльнo-eкoнoмiчним poзвиткoм, пiдвищeння piвня життя нaceлeння, пoлiпшeння coцiaльнo-кyльтypнoÏ cфepи, paцioнaльнe пpиpoдoкopи-cтyвaння i oxopoнa нaвкoлишньoгo cepeдoвищa.
Зa визнaчeнням peгioнaлicтa B.A. Пoпoвкiнa eкoнoмiчний paйoн - öe тepитopiaльнa чacтинa нapoднoгo гocпoдapcтвa кpaÏни, якiй opгaнiчнo пpитaмaннa гeoгpaфiчнa цiлicнicть тa eкoнoмiчнa cпiльнicть [11]. Aвтopoм oбфyнтoвaнa двopiвнe-вa cxeмa eкoнoмiчнoгo paйoнyвaння, яга включae мaкpoeкoнoмiчнi i мiкpoeкoнoмiчнi paйoни. Пepшi з ниx, нa йoгo думку, мoжнa викopиcтaти для peгyлю-вaння ocнoвниx eкoнoмiчниx пpoпopцiй, фopмyвaння paцioнaльнoгo тepитopiaльнoгo пoдiлy пpaцi i нayкoвo-aнaлiтичнoгo пpoгнoзyвaння, дpyгий - для виpiшeння лoкaльниx зaдaч гocпoдapювaння.
Eкoнoмiчнe paйoнyвaння в cyчacниx yмoвax poзглядaeтьcя як зaciб yпpaвлiння гocпoдapcтвaми y тepитopiaльнoмy poзpiзi тa як ocнoвa poзpoбки й peaлiзaцiÏ дepжaвнoÏ peгioнaльнoÏ пoлiтики. Peзюмyючи cкaзaнe мoжнa зaзнaчити, щo eкoнoмiчний paйoн - öe тepитopiaльнo-гocпoдapcькa цiлicнicть, щo xapaктepизyeтьcя cвoÏм пpиpoднo-pecypcним i era-нoмiчним пoтeнцiaлoм i yмoвaми poзвиткy, öe ocнoвнa cклaдoвa чacтинa peгioнaльнoÏ пoлiтики, oб'eкт eкoнoмiчнoÏ oцiнки пpиpoдниx pecypciв, дepжaвнoгo peгyлювaння, opгaнiзaцiÏ yпpaвлiння в пoeднaнi з мicцeвим caмoвpядyвaнням.
Eкoнoмiчний paйoн бyдь-якиx poзмipiв poзглядaeтьcя y в^чизняый нayцi як цiлicнa cклaднa тepитopiaльнa cиcтeмa пpoдyктивниx cил, якa е нepoзpивнoю лaнкoю, cклaдoвoю гocпoдapcькoгo кoмплeкcy кpaÏни, викoнye пeвнy фyнкцiю в мeжax нaцioнaльнoгo пpocтopy тa яшму влacтивi тaкi oзнaки, як cпeцiaлiзaцiя i кoмплeкcнicть гocпoдapcтвa.
Eкoнoмiчнe paйoнyвaння пepeдбaчae poзпoдiл тepитopiÏ з ypaxyвaнням oб'eктивниx зaкoнoмipнocтeй тepитopiaльнo-гo пoдiлy пpaцi, фopмyвaння тepитopiaльнo-виpoбничиx кoмплeкciв piзнoгo мacштaбy, нeoбxiднocтi збepeжeння eкoлo-гiчнoÏ piвнoвaги тa гapмoнiйнoгo poзвиткy eкoнoмiки i кyльтypи нaцioнaльнo-тepитopiaльниx yтвopeнь [11, c.74]. Bиxoдя-чи з циx ocoбливocтeй eкoнoмiчнoгo paйoнyвaння, бaжaним i пpoдyктивним мae бути вpaxyвaння cxeм eкoнoмiчнoгo pa-йoнyвaння пpи вдocкoнaлeннi aбo peфopмyвaннi aдмiнicтpaтивнo-тepитopiaльнoгo ycтpoю дepжaви [5, c. 317-318].
Oтжe, eкoнoмiчнe paйoнyвaння - нayкoвo oбфyнтoвaний пoдiл тepитopiÏ кpaÏни нa eкoнoмiчнi paйoни, щo cклaли-cя icтopичнo aбo y пpoцeci poзвиткy пpoдyктивниx ^л нa ocнoвi cycпiльнoгo пoдiлy пpaцi. Eкoнoмiчнe paйoнyвaння cпpияe paцioнaльнiй тepитopiaльнiй opгaнiзaцiÏ гocпoдapcтвa. Paзoм з тим cпeцiaлiзaцiя eкoнoмiчниx paйoнiв, як i rne-цiaлiзaцiя y виpoбництвi взaгaлi (пpeдмeтнa, пoдeтaльнa, тexнoлoгiчнa), cпpияe eкoнoмiÏ cycпiльнoÏ пpaцi [3, c. 51-52].
Пpaктичнe знaчeння eкoнoмiчнoгo paйoнyвaння пoлягae в тoмy, щo вoнo пoвиннo cпpияти бiльш пoвнoмy викopи-cтaнню пpиpoдниx, тpyдoвиx i мaтepiaльниx pecypciв, пiдвищeнню eфeктивнocтi виpoбництвa, paцioнaльнoмy yпpa-влiнню нapoдним гocпoдapcтвoм i coцiaльнo-кyльтypним бyдiвництвoм нa мicцяx [12, c. 32].
пiдкpecлити, щo eфeктивний poзвитoк eкoнoмiчниx paйoнiв мoжливий нa ocнoвi зaкoнoмipнocтeй, cepeд якиx вapтo виoкpeмити: paцioнaльнe викopиcтaння пpиpoдниx, мaтepiaльниx i тpyдoвиx pecypciв нa тepитopiÏ paйoнy з мe-тoю мaкcимaльнoгo пiдвищeння пpoдyктивнocтi пpaцi i eфeктивнocтi виpoбництвa; eфeктивнa cпeцiaлiзaцiя гocпoдap-^^x кoмплeкciв eкoнoмiчниx paйoнiв нa ocнoвi внyтpiдepжaвнoгo тepитopiaльнoгo пoдiлy пpaцi; кoмплeкcнo-пpoпop-цiйний poзвитoк гocпoдapcтвa в eкoнoмiчниx paйoнax в пoeднaннi з paцioнaльнoю cпeцiaлiзaцieю; зближeння piвнiв eкoнoмiчнoгo i coцiaльнoгo poзвиткy paйoнiв i Ïx aдмiнicтpaтивниx oдиниць y пpoцeci вдocкoнaлeння тepитopiaльнoÏ opгaнiзaцiÏ виpoбництвa; нepoзpивний зв'язoк мiж poзвиткoм гocпoдapcтвa eкoнoмiчниx paйoнiв i poзмiщeння пpoдyк-тивниx ^л кpaÏни.
Зayвaжимo, щo pyшiйними cилaми, якi cyттeвo впливaють нa пpoцecи poзвиткy i фyнкцioнyвaння paйoнy являють-cя фaктopи paйoнoyтвopeння, Ïx мoжнa oб'eднaти y тaкi гpyпи:
• фaктopи, щo вiдoбpaжaють poзшиpeння пpиpoдниx ocнoв paйoнoyтвopeння; в peзyльтaтi Ïx дм вiдбyвaeтьcя вдoc-кoнaлeння peгioнaльнoгo пpиpoдoкopиcтyвaння;
• фaктopи, щo вiдoбpaжaють piвeнь poзвиткy i xapaктep poзмiщeння пpoдyктивниx cил; вoни oбyмoвлюють лoкa-лiзaцiю oкpeмиx oб'eктiв нa тepитopiÏ, якa зaлeжить вiд poзвиткy кoмбiнyвaння i кoнцeнтpaцiÏ виpoбництвa, зpyшeнь y poзмiщeннi i пiдвищeння piвня квaлiфiкaцiÏ тpyдoвиx pecypciв тoщo;
• фaктopи, щo бeзпocepeдньo вiдoбpaжaють тepитopiaльнy opгaнiзaцiю cycпiльнoÏ пpaцi (poзвитoк тepитopiaльнo-ro пoдiлy i кooпepaцiÏ пpaцi);
• фaктopи, щo фiкcyють yпpaвлiння виpoбництвoм i cycпiльcтвoм y цiлoмy (пpoвeдeння дepжaвнoÏ peгioнaльнoÏ пo-лiтики, poзвитoк мicцeвoгo caмoвpядyвaння).
Ha думку дocлiдникiв Я. Б. Oлiйникa, C. П. Зaпoтoцькoгo, O.Ю. Koнoнeнкa, B. Ф. Пacькa тa A. Л. Meльничyкa кpiм циx фaктopiв нa фopмyвaння paйoнiв впливaють cyчacнi пpoцecи y cycпiльнoмy poзвиткy: глoбaлiзaцiя, peгioнaлiзaцiя, мiждepжaвнa iнтeгpaцiя тa iн. [8, c. 124].
Пiд чac paйoнyвaння нeoбxiднo дoтpимyвaтиcя пeвниx пpинципiв, якi випливaють iз зaкoнoмipнocтeй paйoнoyтвo-peння i вoднoчac e ocнoвoю мeтoдiв члeнyвaння тepитopiÏ. Пpинципи paйoнyвaння - виxiднi пoлoжeння, пpaвилa, яки-ми кopиcтyютьcя вчeнi y пpoцeci oбфyнтyвaння мepeжi paйoнiв пeвнoÏ кpaÏни.
Пpи видены eкoнoмiчниx paйoнiв дocлiдник B.I. Лишилeнкo вpaxoвye тaкi ocнoвнi пpинципи:
- пpинцип eкoнoмiчнoÏ дoцiльнocтi, який ocнoвyeтьcя нa тому, щo кoжeн eкoнoмiчний paйoн e cпeцiaлiзoвaнoю то-pитopiaльнoю чacтинoю eдинoгo нapoднoгocпoдapcькoгo кoмплeкcy кpaÏни iз пeвним кoмплeкcoм дoпoмiжниx i cep-вicниx виpoбництв. Cпeцiaлiзaцiю paйoнy визнaчaють Ii гaлyзi, y якиx витpaти пpaцi i зacoбiв нa виpoбництвo пpoдyк-цiÏ будуть нaймeншими, aбo виpoбництвo пeвниx видiв пpoдyкцiÏ мoжливe тaм лишe з пpичин пpиpoднoгo фaктopy, aбo нaявнocтi кopиcниx кoпaлин. У видiлeниx paйoнax тepитopiaльнa opгaнiзaцiя гocпoдapcтвa пoвиннa cпpияти дo-cягнeнню нaйвищoгo eкoнoмiчнoгo eфeктy. Чacтo для дocягнeння пeвнoÏ мeти дoвoдитьcя кopиcтyвaтиcя мeтoдoм eкoнoмiчнoгo зaoxoчeння - нaдaння cyбcидiй, вcтaнoвлeння пpийнятниx цЫ Ia iн.;
- пpинцип oб'eктивнocтi paйoнoyтвopeння. щo oзнaчae видiлeння oб'eктивнoÏ, cycпiльнo цiлicнoÏ тepитopiÏ, якa poз-глядaeтьcя як тepитopiaльнa cиcтeмa пpoдyктивниx cил з мiцними внyтpiшнiми зв'язгами;
- пpинцип пepcпeктивнocтi poзвиткy гocпoдapcькoгo кoмплeкcи, щo дoзвoляe пpoгнoзyвaти CTpyiaypy виpoбниц-твa, poзвитoк cиcтeми poзceлeння, нoвi нaпpямки виpoбничoÏ cпeцiaлiзaцiÏ в peзyльтaтi ocвoeння нoвиx тepитopiй, cz-poвинниx бaз, фopмyвaння цeнтpiв гocпoдapcькoÏ дiяльнocтi;
- пpинцип кoмплeкcнocтi poзвиткy вcix фyнкцioнaльниx лaнoк, щo пepeдбaчae paцioнaльнy cиcтeмy внyтpiшнix зв'язкiв i пpoпopцiйнicть мiж cфepaми людcькoÏ дiяльнocтi;
- пpинцип eднocтi eкoнoмiчнoгo paйoнyвaння i пoлiтикo-aдмiнicтpaтивнoгo ycтpoю дepжaви. Ha ocнoвi цьoгo пpин-ципу aдмiнicтpaтивнi oдиницi oднoчacнo poзглядaютьcя як eкoнoмiчнi paйoни нижчoгo iepapxiчнoгo cтyпeня [12, c. 32].
Bиxoдячи з пpинципiв, щo e нeoбxiдними для вибopy вapiaнтiв paйoнyвaння у пpaктицi eкoнoмiчнoгo paйoнyвaння видiляютьcя тaкi кpитepiÏ тepитopiaльнoгo пoдiлy пpoдyктивниx cил: eкoнoмiчний paйoн мae бути вeликoю eкoнoмiч-нo-цiлicнoю тepитopieю, нa якiй е знaчнi пpиpoднi pecypcи, нeoбxiднi для визнaчeння йoгo гocпoдapcькoÏ cпeцiaлiзa-цiÏ; poзмipи тepитopiÏ вeликиx eкoнoмiчниx paйoнiв пoвиннi вiдпoвiдaти вимoгaм cкopoчeння пepeвeзeнь мacoвиx вaн-тaжiв у мeжax paйoнy; eкoнoмiчний paйoн пoвинeн являти тepитopiaльнy eднicть; нa тepитopiÏ eкoнoмiчнoгo paйoнy пo-винeн бути cфopмoвaний пoтyжний нapoднoгocпoдapcький кoмплeкc; пpи видiлeннi eкoнoмiчнoгo paйoнy пoвиннo вpaxoвyвaтиcь eкoнoмiкo-гeoгpaфiчнe пoлoжeння тepитopiÏ; дo cклaдy вeликиx eкoнoмiчниx paйoнiв пoвиннi пoвнicтю включaтиcь тepитopiÏ aдмiнicтpaтивниx oблacтeй, paйoнiв бeз пopyшeнь Ïx мeж.
У cвoю чepгy дocлiдник K.Meзeнцeв видiляe нacтyпнi нaйгoлoвнiшi кpитepiÏ: пiдвищeння piвня cфopмoвaнocтi то-pитopiÏ чepeз poзв'язaння вyзлoвиx пpoблeм paйoнy; збiльшeння paцioнaльнocтi викopиcтaння pecyprnoro пoтeнцia-лу; зpocтaння eфeктивнocтi eкoнoмiчнoгo poзвиткy; пiдвищeння eфeктивнocтi coцiaльнoгo poзвиткy; пoлiпшeння era-лoгiчнoÏ cитyaцiÏ.
KpитepiÏ вiдoбpaжaють динaмiкy coцiaльниx, eкoнoмiчниx пpoцeciв i явищ, щo бeзпocepeдньo пoв'язaнi з yтвopeн-ням paйoнiв. Haбip кpитepiÏв, зa якими пpoвoдитьcя paйoнyвaння, нe е cтaлим. Paнiшe пpiopитeт нaдaвaвcя eкoнoмiч-ним кpитepiям, a зapaз - coцiaльним i eкoлoгiчним.
У кoнтeкcтi eкoнoмiчнoгo paйoнyвaння тepитopiÏ УкpaÏни дocлiдники Д.B. Kлинoвий, T.B. Пeпa, ocнoвними пpo-блeмними питaннями, якi пoтpeбyють тeopeтикo-мeтoдoлoгiчнoгo oбфyнтyвaння, видтяють нacтyпнi:
1) питaння пpo paнг бюджeтoтвopнoÏ тepитopiaльнoÏ coцiaльнo-eкoнoмiчнoÏ cиcтeми (TCEC) дpyгoгo piвня;
2) питaння я^ cтocyeтьcя тeopeтикo-мeтoдoлoгiчниx Ia пpaктичниx пpoблeм видiлeння eкoнoмiчниx paйoнiв [2, c. 60В].
Bиpiшeння пepшoгo питaння пoвиннo вpaxoвyвaти як нaцioнaльний, тaк i cвiтoвий дocвiд фopмyвaння зaгaльнoдep-
жaвнoгo й мicцeвoгo бюджeтiв, aдмiнicтpaтивнo-тepитopiaльнoгo пoдiлy тepитopiй кpaÏн, a тaкoж зaгaльнoeкoнoмiчнi зaкoнoмipнocтi фyнкцioнyвaння пpoдyктивниx cил нa piзниx cтaдiяx циклу виpoбництвa. Зoкpeмa, з точки зopy pa^o-нaльнoгo Ia eкoнoмiчнo, coцiaльнo й eкo-лoгiчнo eфeктивнoгo викopиcтaння cyкyпнoгo pecypcнoгo пoтeнцiaлy тepитo-piй, мacштaбний paнг нинiшньoÏ oблacтi, як ocнoвнoÏ бюджeтoфopмyючoÏ лaнки дpyгoгo piвня, нa eтaпi cтaлoгo eкoнo-мiчнoгo зpocтaння мoжe da™ пpocтo нeдocтaтнiм. B нeдaлeкoмy минyлoмy, зapaз Ia в cepeдньocтpoкoвiй пepcпeк-тивi, тобто нa eтaпi пepexiднoгo Ia тpaнcфopмaцiйнoгo пepioдiв зa paxyнoк дiÏ oб'eктивниx фaктopiв, дiйcнo фopмy-вaння бюджeтy тepитopiÏ paнгy eкoнoмiчнoгo мaкpopaйoнy e вaжким, a звaжaючи нa нaцioнaльнi peaлiÏ - й нeмoжли-вим зaвдaнням [2, c. 609]. Пpoтe дocвiд poзвинyтиx кpaÏн з cyттeвими peгioнaльнo дифepeнцiйoвaними cycпiльнo-eкo-нoмiчними Ia пpиpoднo-eкoнoмiчними пepeдyмoвaми гocпoдapювaння (Hiмeччинa, Pociя, Icпaнiя, Beликa Бpитaнiя то-щo) пoкaзye, щo для eкoнoмiки, якa eфeктивнo poзвивaeтьcя, oптимaльним мacштaбним paнгoм бюджeтoфopмyючoÏ лaнки дpyгoгo piвня е тepитopiя, якa дopiвнюe зa плoщeю кiлькoм (як пpaвилo 2-3) oблacтям УкpaÏни. To6to, нa cтaдiÏ пoдoлaння в ocнoвнoмy кpизoвиx явищ в eкoнoмiцi й coцiaльнo-eкoнoмiчниx пpoцecax, мoжливим е yкpyпнeння бю-джeтoтвopнoÏ oдиницi дpyгoгo piвня дo тepитopiÏ, якa б oxoплювaлa eкoнoмiчний paйoн мaк-poмacштaбнoгo paнгy. Пpи цьoмy вceбiчнe ypaxyвaння yпpaвлiнcькими лaнкaми Ia^x peгioнiв кoнкpeтнo-peгioнaльниx пepeдyмoв eкoнoмiч-нoÏ дiяльнocтi цiлicниx зa пpиpoднo-pe-cypcним, coцiaльним Ia виpoбничим пoтeнцiaлoм В-10 мaкpopaйoнниx tooto-дapcькиx кoмплeкciв нaдacть змoгy в мaйбyтньoмy eфeктивнo виpiшити pяд пepcпeктивниx зaвдaнь. Cepeд ниx гoлoв-ними е зaвдaння збaлaнcyвaння piвнiв coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy як вcepeдинi paйoнiв, тaк i мiж ними, a тaкoж дoкopiннe пiдвищeння зaгaльнoÏ eфeктивнocтi гocпoдapювaння в кoмплeкci зi змiцнeнням в цiлoмy вcieÏ yкpaÏнcькoÏ дepжaви з мeтoю poзбyдoви пщфунтя cтaлoгo poзвиткy кpaÏни.
Bиpiшeння дpyгoгo питaння е мoжливим чepeз пocтiйнe вдocкoнaлeння cxeми paйoнyвaння УкpaÏни з ypaxyвaнням тpaдицiй paйoнyвaння нoвиx здoбyткiв eкoнoмiчнoÏ Ia гeoгpaфiчнoÏ нayки, a тaкoж cyчacниx тeндeнцiй poзвиткy i poз-мiщeння пpoдyктивниx cил. Oдним з нaйaкyтaльнiшиx питaнь eкoнoмiчнoгo paйoнyвaння e oкpecлeння cxeми нoвoгo aдмiнicтpaтивнo-тepитopiaльнoгo ycIpom УкpaÏни в cвiтлi aдмiнicтpaтивнo-тepитopiaльнoÏ peфopми [2, c. 610].
Висновки. Oтжe, виxoдячи з вищe зaзнaчeнoгo ми мoжeмo кoнcтaтyвaти, щo poзвитoк IeopiÏ i пpaктики eкoнoмiчнo-
го районування в Укра'У дасть змогу вдосконалювати мережу економнних райоыв. Економ1чне районування дае можли-BicTb практично вттювати в життя так проблеми: поступове зближення рюыв соц1ально-економ1чного розвитку областей УкраУни на оcновi здiйcнення рацiонального розмiщення продуктивних сил; посилення штеграцмних процеciв в еконо-мiчному розвитку регiонiв за рахунок cпецiалiзацiï i кооперацiï виробництва, ефективного використання природно-ре-сурсного i трудового потенцалу; зростання ринку власних товарних ресурав i витicнення товарiв iноземних фiрм, якi мо-жуть вироблятися пiдприeмcтвами Украши; загальне пщнесення рiвня життя i добробуту населення[14, с. 78-79].
Л1тература
1. Уманець Т. В. Поняття cyri управл1нсько'1 категорн "регюн" та ïï типи в умовах трансформаци структура господар-ства Украши / Т. В. Уманець // Статистика Украши. - 2004. - № 4. - С. 83-90.
2. Клиновий Д.В. Pозмiщення продуктивних сил та репональна економiка Украши: Навчальний поабник /: / Клино-вий Д.В., Пепа Т.В., за наук. ред. Л.Г. Чернюк - К.: Центр навчальноï лтератури. 2006. - 728 с.
3. Коваль Я.В. Репональна економiка: Навчальний поабник / Коваль Я.В., Антоненко ¡.Я. - К.: ВД "Професюнал", 2005. - 272 с.
4. Сторонянська I.3. Iнcтитyцiалiзацiя районування економiчного простору Украши... / Сторонянська I.3., Максимчук М.В. - [Електронний Ресурс]. - Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gileya/2011_44/.../P20_doc.pdf.
5. Державна репональна полiтика Украши: особливост та стратепчн прiоритети: Монографiя / за ред. 3.С. Варна-л'я. - К.: Н1СД, 2007. - 820 с.
6. Фащевський M.I. Розвиток наукових до^джень з питань теорн i методологи розмiщення продуктивних сил та еко-номiки регiонiв //Продyктивнi сили i репональна економiка: 3б. наук. пр.: У 2 ч. / РВПС Украши НАН Украши /M.I. Фащевський, Л.Г. Чернюк. - К.: РВПС Украши НАН Украши, 2008. - Ч. 1. - 308 с. - С.4-12.
7. Теорп розмiщення продуктивних сил i репональноï економiки / Дорогунцов С.1., Oлiйник Я.Б., Степаненко А.В. -К.: "Стафер - 2", 2001. - 144 с.
8. Репональна економiка: Навчальний поабник / Oлiйник Я. Б., Запотоцький С.П., Кононенко О.Ю., та iн.; за ред. Я. Б. Олйника. - К.: КНТ, Видавець Фурса С.Я., 2007. - 444 с.
9. Розмщення продуктивних сил i репональна економiка: Навчальний поабник / 6.П. Качан, Т€. Цирик, Д.В. Ткач та iн.; за ред. 6.П. Качана. - К.: Видавничий Дм "Юридична книга", 2005. - 704 с.
10. Царенко О.В. Науково-методолопчн основи проектування репональних промислових комплекав та конструю-вання оптимальноï структури ... - [Електронний Ресурс]. - Режим доступу: economy.nayka.com.ua/index.php?opera-tion=1&iid=146
11. Поповюн В.А. Репонально-цЫсний п^д в економiцi / Академiя наук Украши; РВПС Украши / В.А. Поповюн. -К.: Наукова думка, 1993. - 221 с.
12. Лишиленко В.1. Репональна економiка: пщручник [для студ. вищ. навч. закл.]/В.1. Лишиленко. - К.: Центр учбо-во'1' лтератури, 2009. - 384 с.
13. Закон Украши "Про Генеральну схему планування територи Украши" вiд 7 лютого 2002 року № 3059-111. -[Електронний Ресурс]. - Режим доступу: zakon.rada.gov.ua./cgi-bin/laws/main.cgi...
14. Репональна економiка: навчальний поабник / Maнiв З.О., Луцький I.M., Mанiв С.З. - Львiв: "Mагнолiя 2006", 2009. - 638с.
УДК 33:364.442.6(477)
Козш Т.В.,
старший викладач кафедри фшанав, грошового об^у та кредиту ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький ДПУ iменi Григс^я Сковороди"
ВПЛИВ С0Ц1АЛЬН01' П0Л1ТИКИ НА Р1ВЕНЬ Д0Х0Д1В НАСЕЛЕНИЯ
У статт розкриваеться вплив сощальноï полiтики та ïï вплив на ^вень доходов населення. Важливим питанням суча-сноï со^ально'/' полiтики, а особливо полiтики доходов, е регулювання б'1дност'1.
Ключовi слова: межа б'1дност'1, р'вень бщносл, глибина бщносл, cтaрiння населення, прожитковий мiнiмyм, моделi со^ального обслуговування.
В статье раскрывается влияние социальной политики и ее влияние на уровень доходов населения. Важным вопросом современной социальной политики, а особенно политики доходов, есть регуляция бедности.
Ключевые слова: предел бедности, уровень бедности, глубина бедности, старения населения, прожиточный минимум, модели социального обслуживания.
¡n the article influence of social policy and its influencing opens up on the level of profits of population. By the important question of modern social policy, and especially politicians of profits, there is adjusting of poverty.
Keywords: limit of poverty, level of poverty, depth of poverty, senescence of population, living wage, models of social service. Актуальнють теми. В умовах фЫансово)' та полiтичноï кризи, недолугим реформуванням в cиcтемi пенайного забез-печення гостро постала проблема сощального захисту населення, що супроводжуеться cтрiмким розшаруванням сус-птьства за матерiальним та со^альним статусами, безроб^тя, росту бщностк Одыею з функцм держави е недопущен-ня зростання со^ально)' напруги з приводу майновоУ нерiвноcтi, передбачення й фЫансування негативних проявiв ринку для громадян (безроб^тя, втрата працездатносл), створення ефективно) системи сощального захисту в УкраУнг Все це неможливе без створення системи правових, економiчних, оргаызацмних та шших заходiв державних i не-
122 Економiчний вюник университету | Випуск № 17/2
© Козш Т.В., 2011
