CC BY
49
Посилання на статтю_
Чугуевець С.С. Системна модель побудови wbs-структури проекту створення системи управлшня знаннями оргаызацп/С.С. Чугуевець// Управлiння проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ iм. В.Даля, 2007 - №2(22). С.125-132.
УДК 005.81
С.С. Чугуевець
СИСТЕМНА МОДЕЛЬ ПОБУДОВИ WBS-СТРУКТУРИ ПРОЕКТУ СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛ1ННЯ ЗНАННЯМИ ОРГАН1ЗАЦП
Розроблено системну модель WBS-структури проекту створення системи управлЫня знаннями оргаызацп, яка дозволяе вiдобразити специфку даного типу проектiв, урахувати уыкальнють самоТ органiзацií. Рис. 2, дж. 18.
Ключовi слова: знання, управлЫня знаннями, проект, органiзацiя, що навчаеться, управлшня змiстом проекту, WBS-структура, системний аналiз, декомпозицiя.
С.С. Чугуевец
СИСТЕМНАЯ МОДЕЛЬ ПОСТРОЕНИЯ WBS-СТРУКТУРЫ ПРОЕКТА СОЗДАНИЯ СИСТЕМЫ УПРАВЛЕНИЯ ЗНАНИЯМИ ОРГАНИЗАЦИИ
Разработана системная модель WBS-структуры проекта создания системы управления знаниями организации, позволяющая отобразить специфику проектов данного типа, учесть уникальность самой организации. Рис. 2, ист. 18.
S.S. Chuguyevets
THE SYSTEM MODEL FOR SHAPING PROJECT WBS OF CREATING THE ORGANIZATION KNOWLEDGE MANAGEMENT SYSTEM
The system model for shaping project WBS of creating the organization knowledge management system is developed. It allows reflecting the project features and the organization unique.
Постановка проблеми та i'i зв'язок з практичними завданнями.
Сучасна економка знань потребуе вщ пщприемств суттевоТ перебудови Тх роботи. Сьогодш вже е вщпов^д на питання: якими вони повинш бути? Якими е принципи Тх роботи? Для перевттення знань в конкуренты переваги конкретного пщприемства воно повинно перейти до розряду оргаызаци, що навчаеться. Однак, модель оргашзаци, що навчаеться, нажаль поки що не стала традицшною для украТнських пщприемств. До реч^ незважаючи на те, що в данш галузi вже е багато цшних як теоретичних, так i прикладних розробок. Бтьш популярною, розповсюдженою, визнаною в УкраТ'ш в цьому сена стала останшм десятирiччям
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 2(22)
1
методолопя управлшня проектами [1,2]. Вона зарекомендувала себе такою, яка найбтьшою мiрою дозволяе забезпечувати пiдприeмствам успiшну та ефективну реалiзацiю Тх задумок, i залишаеться дiевою в умовах сучасних реалш Тх оточуючого середовища. Перевщ пiдприемства з одного стану в шший являе собою змiну, якою доцiльно управляти саме як проектом - проектом створення системи управлшня знаннями оргашзаци.
Анал'з останнiх досл'джень з проблеми та невиршен частини проблеми. Аналопчними, близькими по сут та найбтьш характерними в останш роки стали в цьому аспект проекти створення систем управлiння якютю органiзацiй. Цей тип проектiв (з створення систем управлшня всередиш оргашзаци) мае низку характерних вщмшностей.
1. Мають внутрiшню спрямованiсть для досягнення мети змши свiтогляду та св^овщчуття спiвробiтникiв оргашзаци щодо питань контексту проекту. Це актуалiзуе роль особистост спiвробiтника як такого, хто реалiзуе всi процеси в оргашзаци для досягнення и стратегiчних цiлей. Саме тому мова йде про створення, але не про впровадження систем. Кожне пщприемство ушкально в плат ктькюного та якiсного набору ствробггниш. Тому чисте впровадження не дасть суттевих позитивних результатiв. Дуже яскраво, образно з цього приводу висловився один з провщних росшських фахiвцiв стосовно проектiв створення систем управлшня на основi якостi В.А. Лашдзе: «Вы не знаете своих менеджеров, специалистов, рабочих, но Вы внедряете ИСО 9001. Вы продолжаете болтать о качестве, но теперь делаете это в документированном виде. Господи, зачем ты сделал меня специалистом по качеству?» [3].
2. Головним шструментом, який дозволяе створити основу для визначення роб^ у вщповщносп до цтей проекту, встановити структуру керiвництва до закшчення роб^ е WBS-структура. IV побудова передбачае щентифшацш робочих областей проекту та Тх подальшу деталiзацiю через пакети робгг, ям разом з Тх продуктами штегроваш в iерархiчну структуру, що i дозволяе одержати продукт проекту. Але для проек^в створення системи управлшня знаннями оргашзаци зробити це неможливо, в них вщсутш ч™ робочi областi. Крiм того, деталiзованi пакети робiт порiвняно з шшими типами проектiв найбiльш чуттевi до ушкальних рис самоТ оргашзаци (бтьшютю - людей, але також i всiх iнших елементiв), отже, не можуть бути типовими.
3. Продукт проекту, система, що створюеться, повинна бути готовою до функцюнування не по завершенню проекту, а вже з початкових ТТ етапiв. В такому випадку, обмеження проекту в час замiнюеться на обмеження в кшцевому станi продукту.
Аналiз джерел, присвячених процесу визначення змюту та побудови WBS проектiв [4,5,6], дозволяе зробити висновок про те, що традицшний пщхщ до побудови WBS-структури не дозволяе реалiзувати особливi вщмшносп проекту створення системи управлiння знаннями оргашзаци.
Автор ставить за мету статт'1 розробку моделi побудови WBS-структури для проеклв створення системи управлшня знаннями оргашзаци.
Основна частина. Побудова WBS-структури спрямована на досягнення двох цтей:
- гарантувати, що проект включае ва необхiднi роботи;
- гарантувати, що проект не включае жодну з зайвих робгг (або, мовою науки, включае ва достатш).
Виходячи з основних положень стандарту з управлшня проектами РМВОК (який акумулюе професшш знання з управлшня проектами, спираеться на досвщ як тих практик, що широко використовуються та добре себе зарекомендували,
2
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 2(22)
так I нов1тн1х ¡нновацшних практик, основна характеристика WBS-структури - це 1ерарх1чнють, яка досягаеться завдяки процесу декомпозици ) [4, с.103-122].
На цьому етап1 виникають питания: чим зумовлена потреба в 1ерарх1чност1, чи можлива оргашзац1я роб1т за якимось ¡ншим принципом? Декомпозиц1я -единий можливий шлях для забезпечення 1ерарх1чност1 роб1т, чи можливо використовувати шш1 прийоми, операци, методи?
Почнемо з останнього. В стандарт! декомпозицш визначено як дтення результат1в поставки проекту на бтьш маленьк та б1льш кероваш елементи [7, с.114]. За сутнютю цей процес являе собою загальнонауковий метод анал1зу -процесу уявленого або реального розкладу предмета чи явища на складов! частки з метою його вивчення [7]. Анал!тичний метод характеризуеться наступними особливостями:
- дае найкращ! результати, якщо цте вдаеться роздтити на незалежн одна в1д ¡ншоТ' частки, Тх окремий розгляд дозволяе правильно виявити внесок кожноТ у загальний ефект;
- кшцева мета методу - встановлення причинно-наслщкових зв'язк1в м1ж явищами, що розглядаються. «Щось прийнято вважати п1знаним, повнютю зрозумтим лише тод1, коли в1дома його причина (сукупнють умов, необхщних I достатшх для реал1зац1Т слщства)»;
- у випадку 1тераци з'являються 1ерарх1чн1 деревопоб1дн1 структури.
Власне, терм1н «декомпозиц1я» використовуеться в межах системного
анал1зу [8]. В1н мае на уваз1 д1лення систем на п1дсистеми нижчого р1вня, як1 досл1джуються автономно, при цьому обов'язково передбачаеться узгодження цтей пщсистем з загальною метою системи, а це визначае створення 1ерарх1чноТ структури. Основою будь-якоТ декомпозици е модель системи, що розгляд аеться. В свою чергу, поняття системи передбачае безумовну наявнють зв'язмв м1ж ТТ елементами.
Ми одержали «замкнуте коло» I в1дпов1д1 на поставлен! вище питання: для одержання сукупност необх1дних I достатшх роб1т досл1джуваного проекту необхщне застосовування методу системного анал1зу - декомпозици, яка нерозривно пов'язана з побудовою саме 1ерарх1чноТ структури WBS.
При цьому, застосування системного анал1зу висувае додаткову вимогу до побудови WBS-структури: елементи декомпозици на вс1х р1внях структури повинн1 бути взаемопов'язаними, а цт1 п1дсистем вс1х р1вн1в - узгодженими з загальною метою системи. Це дозволить визначити Тх системну емерджентну властивють (синергетичний ефект).
Побудову WBS-структури будемо вести за правилами, наведеними в робот1 [8, с.273-290], в якш викладено основы положення методу системного анал1зу та алгоритму реал1заци декомпозици.
В якосп об'екту анал1зу оберемо п1дприемство (оргашзацш), що навчаеться.
Мета анал1зу полягае у визначенш тих п1дсистем оргашзаци, завдяки взаемодГТ яких в нш виробляються та використовуються знання. Отже, моделлю цтьовоТ системи постае система управлшня знаннями орган1зац1Т.
Для досягнення ц1еТ мети доц1льно обрати в якосп фреймовоТ модель складу, а не модель життевого циклу, яку традицшно використовують для побудови WBS-структури проект1в.
Для того, щоб фреймова модель стала основою декомпозици, необхщно наповнити ТТ змютом, створити модель-основу. При цьому важливо знайти компромю м1ж ТТ повнотою та простотою. Це досить легко зробити, якщо в якосп фрейму буде обрано модель системи, описана в робот1 [9]. За правилами ТТ побудови до складу модел1 слщ залучити чотири основних елемента, як1 взаемодшть в оргашзаци для вироблення та використання знань. Видтимо Тх на
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 2(22)
3
основi аналiзу понять «знання», «управлшня знаннями», «створення (вироблення)знань».
Одразу зтикаемось iз складнощами, спричиненими неоднозначнiстю розумшня цих понять та вiдповiдним розмаТттям визначень. Але, спираючись на аналiз та узагальнення дефiнiцiй в роботах [10-14], видтимо найбiльш суттеве.
Знання - це комбша^я досвiду, цшностей особистостi, а також контекстноТ шформаци, експертних оцiнок. Знання iснуе в двох формах - явному (формалiзованому, усвiдомленому) та неявному (неформалiзованому, неусвщомленому). Неявнi знання невiд'емнi вiд особистост - Тх носiя.
Управлiння знаннями - процес спрямований на перетворення зовшшшх та внутршшх знань оргашзаци на ТТ стiйку конкурентну перевагу за рахунок сприйняття нових зовшшшх та створення нових власних, внутршшх.
Сприйняття нових знань можливе лише через процес навчання.
Створення знань - процес перетворення:
- неформалiзованого знання у формалiзоване на основi мiжособистiсноТ взаемодГТ в умовах збитковост iнформацiТ;
- iндивiдуального знання - в оргашзацшне на основi мiж груповоТ взаемодiТ в умовах збитковост iнформацiТ.
«Создание нового знания практически равносильно вовлечению компании и каждого ее работника в непрерывный процесс личного и организационного самообновления» [11, с.19]. Дана цитата, на нашу думку, ч^ко пояснюе вибiр елементiв до змiстовноТ моделi як основи декомпозицiТ для побудови WBS-структури проекту створення системи управлшня знаннями органiзацiТ. Для забезпечення сприйняття та створення знань в оргашзаци на основi фiзичноТ та шформацшноТ взаемодГТ спiвробiтникiв необхiдними i достатнiми е пiдсистеми: органiзацiйна, кадрова, навчання, комушкацшна (рис. 1).
Рис. 1. Системна модель WBS-структури проекту створення системи управлшня знаннями оргаызацп (перший р1вень декомпозиц1Т)
Представлення WBS-структури проекту у виглядi системноТ моделi мае суттевi переваги: дозволяе бачити елементи як фрагменти декомпозици у взаемозв'язку, закладае основу для одночасного виконання ушкальних для оргашзаци паке^в роб^ в межах всiх пщсистем у взаемозв'язку.
Результат кадровоТ пщсистеми органiзацiТ - постачання спiвробiтникiв, ям здiбнi сприймати зовнiшнi новi знання та створювати новi знання оргашзаци.
4
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 2(22)
Пщсистема навчання забезпечуе розвиток сп1вроб1тник1в оргашзаци для п1дтримки Тх зд1бност1 сприймати та створювати нов1 знання вщповщно до динам1ки стратег1чних ц1лей оргашзаци.
Орган1зац1йна та комун1кац1йна системи покликан! забезпечити шформацшну та ф1зичну взаемодш сп1вроб1тник1в для сприйняття та створення нових знань оргашзаци.
Одержан! на першому р1вн1 декомпозици фрагменти е надто узагальненими, потребують додатковоТ ¡тераци. Реал!зуемо ТТ за попередньою фреймовою моделлю, поклавши в основу так! вщповщш поняття, як: робоче мюце, особист!сть, ноу-хау, знання.
В результат! нами одержано фрагменти другого системного р!вня декомпозици WBS-структури проекту створення системи управлшня знаннями орган1зац1Т (рис. 2).
Формальн. структура
Ф1зич. розташування
Орг
Аи
Неформ. структура
Формал1зова-н знання
Оргаиiзацiя дiяльиостi
Неформалiзо ваиi знання
к Км J ь
У Г знання 1
Технологи передач! Носи
Компетент-н1сть
X
Ф1зичний проф1ль
Кд
о собислст.
1нновац1йн. проф1ль
Психолог. проф1ль
Викладач1
Нч
ноу-хау
Орган1зац1я
Рис. 2. Системна модель WBS-структури проекту управлшня знаннями оргашзаци (другий р1вень декомпозици)
Робоче мюце - поеднання елемешпв (в тому числ! людини), як потрiбнi для того, щоб воно було дiездатним для виконання намiченоТ для нього цiлеспрямованоТ дiяльностi через послiдовну реалiзацiю шести головних функцш - iнформацiйноТ, плановоТ, технолопчноТ, персоналу, органiзацiйноТ, управлiння [15]. Поняття робочого мюця зумовлюе залучення до оргашзацшно'Т пiдсистеми таких компонентiв: формальна структура (упорядкована за функцюнальним принципом структура робочих мюць), фiзичне розташування робочого мюця у формальнш структура органiзацiя дiяльностi (забезпечення робочого мюця вам необхщним для реaлiзaцiТ ним цтеспрямованоТ дiяльностi), неформальна структура (упорядкована у вщповщносп до неформальних стосунш структура робочих мiсць).
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2007, № 2(22)
5
Поняття особистост добре розроблено в межах предметно!' галузi психологи' [16,17]. Розгляд особистост ствроб^ника як невiд'eмного ноая знань в органiзацiï актуалiзуe там його характеристики: компетентнють, психологiчний, фiзичний та iнновацiйний профiлi. Взаeмодiя цих компоненлв кадровоï пiдсистеми забезпечуе необхщний рiвень iнтелектуального, iнновацiйного потенцiалу сшвроб^ника як джерела нових знань оргашзаци.
В основу декомпозици пщсистеми навчання покладено поняття ноу-хау -опис ушкальноТ бiзнес-iдеï, яку важко скопшвати, i яка узгоджуеться з мiсieю оргашзаци', а ïï реалiзацiя дозволяе з припустимим ступенем вiрогiдностi досягти стратегiчнi цiлi пiдприемства [18]. Саме ноу-хау визначае змют, технологiю, вимоги до оргашзаци навчання сшвроб^нимв оргашзаци, а також викладачiв (власних, а скорее таких, що залучаються ззовш). Таке бачення пiдсистеми навчання змшюе пiдхiд до взаемоди' оргашзаци' iз суб'ектами ринку, якi надають навчальш послуги. Суб'ектом, який визначае ямсть навчання (сформованi знання, умiння, навички) в цш взаемодiï стае не держава, навчальний заклад чи тренер, а сама оргашза^я.
Поняття знань обумовлюе взаемодш в межах комушкацшно! пiдсистеми компонентiв: формалiзованих та неформалiзованих знань, ïх носiïв (вiдповiдно баз даних, документ, усних повiдомлень та особистостей), технологш трансферу.
Всi пiдсистеми характеризуются вiдкритiстю та функцiонують за притаманними Тм закономiрностями [7, с.87-91]. Через них вщбуваеться взаемодiя з оточуючим середовищем оргашзаци' в цiлому. Саме взаемодiя, а не пристосування.
Запропонований ямсний склад пiдсистем системи управлiння знаннями оргашзаци дозволяе вщобразити специфiку проек^в з ïï створення щодо наявност в ïх WBS-структурi елементiв, пов'язаних з нематерiальним - так званим м яким компонентом (видтеш на рис. 2).
Фрагменти на описаних рiвнях декомпозици' е типовими для WBS-структур проектiв створення систем управлшня знаннями оргашзацш. При подальших ^ера^ях декомпозици' будуть одержанi нетиповi елементи, ям вiдображують специфiку кожноТ конкретно!' оргашзаци' (як внутрiшне, так i зовшшне середовище). Таким чином, системнють дозволяе реалiзувати унiкальнiсть.
Описанi рiвнi декомпозици' являють собою достатню базу для визначення робочих областей проек^в цього типу. За правилами системного аналiзу подальшi ^ераци' декомпозици можна здшснювати на основi iншого фрейму. Рацюнальним для цього випадку буде традицшний фрейм життевого циклу, який доцтьно почати з етапу оцшки стану елементiв перших двох системних рiвнiв WBS-структури та вiдповiдностi одержаних показнимв (якiсних та кiлькiсних) нормальним для оргашзаци, що навчаеться. Там даш постають базою для прийняття ршення про внесення вiдповiдних змш з метою перебудови пiдсистем. Таким чином, в проект створення системи управлшня знаннями оргашзаци при необхщносп можуть бути вбудоваш проекти реструктуризации проекти розвитку спiвробiтникiв, iнформацiйно-технологiчнi проекти тощо. Кшцевий стан продукту проекту характеризуеться здiбнiстю системи управлiння знаннями забезпечувати реалiзацiю дiяльностi спiвробiтникiв як проектной
Висновки та перспективи. В результат проведеного дослiдження виявлено вщмшш ознаки проектiв створення системи управлшня знаннями оргашзаци. Також розроблено системну модель WBS-структури проек^в створення системи управлшня знаннями оргашзаци, використання яко!' на вщмшу вщ традицiйного пщходу та iнструментiв дозволяе:
6
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 2(22)
- встановити та вщобразити графiчно взаемозв'язки мiж роботами на bcíx рiвнях декомпозицiï;
- врахувати можливiсть керованост в межах системи управлiння знаннями оргашзаци' нематерiального компоненту;
- передбачити можливють вiдображення в нiй специфiчних пакетiв робiт на нижчих рiвнях декомпозици', пов'язаних з унiкальнiстю само!' оргашзаци.
Очевидно, що опис робп' проеклв цього типу необхiдно здшснювати за рiвнями функцiй робiт та глибиш ïx наближення до кшцевого стану продукту проекту. Але це вимагае бiльш глибокого вивчення, яке буде здшснено в подальшому. Перспективи майбутшх дослiджень в даному напрямку зумовлюються необxiднiстю адекватного графiчного вщображення робiт проекту в ïx взаемозв'язку, визначення критери'в для прийняття поставок проекту, оцшки успixу виконання проекту в цтому. Також окремого вивчення та розробки потребують прикладнi шструменти для ч^ко'Г щентифшацп робочих областей проекту та здшснення подальшоï декомпозици' робiт з урахуванням унiкальностi оргашзаци.
Л1ТЕРАТУРА
1. Рач В.А. Проектная деятельность в условиях глобализации и экономики знаний // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ ¡м.
B.Даля, 2004. - №2(10). - С.55-62.
2. Бушуев С.Д. Управление проектами в условиях глобализации // Тези доповщей IV м1жнародноТ конференцп «Управлшня проектами у розвитку сусптьства: управлшня програмами орган1зац1йного розвитку в конкурентному оточены». - К.: КНУБа, 2007. -
C.209-30.
3. Маматова Т.В. Системная модель методологии управления проектами на основе качества в условиях новой экономики // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ 1м. В.Даля, 2004. - №2(10). - С.48-55.
4. Руководство к Своду знаний по управлению проектами. - 3-е изд. (Руководство РМВОК). - Project Management Institute, Inc., 2004. - C.103-122.
5. Стандарт по разработке WBS-структур. - Project Management Institute, Inc.: http: // www. pmi. org.
6. Товб А.С., Ципес Г.Л. Управление проектами: стандарты, методы, опыт. - М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2003. - 240 с.
7. Методы исследования и организация экспериментов / Под ред. проф. К.П. Власова. -Х.: Гуманитарный центр, 2002. - С. 61-63, 78-91.
8. Перегудов Ф.И., Тарасенко Ф.П. Введение в системный анализ: Учеб. пособие для вузов. - М.: Высш. шк., 1989. - С.269-290.
9. Россошанская О.В. Особенности планирования проектов на основе системной модели // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ 1м. В.Даля, 2000. - № 1(1). - С.57-62.
10. Рикки Хант, Тони Базан. Как создать интеллектуальную организацию: Пер. с англ. -М.: ИНФРА-М, 2002. - 230 с.
11. Нонака И., Такеучи Х. Компания - создатель знания. Зарождение и развитие инноваций в японських фирмах / Пер. с англ.- М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2003. - 384 с.
12. Рач В.А., Запорожченко В.А. Об одном подходе к архивации знаний в проектах // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ 1м.
B.Даля, 2003. - № 2(7). - С.29-33.
13. Интеллектуальный капитал - стратегический потенциал организации: Учебное пособие. - М.: МО, 2003. - С.122-127.
14. Управление знаниями: руководство к действию: Пер. с англ. - М.ЕИНФРА-М, 2002. -
C.2-19.
15. Павлов К. АВС букварь предпринимателя, руководителя и всякого лица, действующего в направлении реализации любой цели. М.: РМFS Systems of Management Co,-2000. - 142 с.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 2(22)
7
16. Елисеев О.П. Конструктивная типология и психодиагностика личности. - Псков, 1994. - 279 с.
17. Коссов Б.Б. Личность: Теория, диагностика и развитие. - М.: Академический проект. -2000. - 240 с.
18. Россошанська О.В. Системне формування стратепчного потенц1алу пщприемства: Автореф. канд. економ1ч. наук: 08.06.01 /СхщноукраТнський нацюнальний уыверситет 1мен1 Володимира Даля. - С.5-6.
Стаття иaдiйшлa до редакцп 11.05.2007 р.
8
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2007, № 2(22)
