CC BY
13
Посилання на статтю_
Медведева О.М. Ключовi характеристики сучасного оточення проекпв / О.М. Медведева // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ ím. В.Даля, 2013 - №1(48). - С. 164-169._
УДК 005.8:005.42
О.М. Медведева
КЛЮЧОВ1 ХАРАКТЕРИСТИКИ СУЧАСНОГО ОТОЧЕННЯ ПРОЕКТ1В
Розроблена модель оточення проек^в як цтюнють рiзних сутностей (людства, спiвробiтника, заставлено!' сторони проекту, особистостi) та метрик (цив^зацп (в т.ч. регiону, держави), оргаызацп, проекту, ситуацií прийняття вiхових рiшень в проектi). З позицш моделi видiлено ключовi тенденцп сучасно''' дiяльностi з управлiння проектами. Рис. 1, табл. 1, дж. 13.
Ключовi слова: проект, оточення, модель, особистють, цтюнють, взаeмодiя, цiннiсно-орieнтоване управлшня.
JEL O22
УДК 005.8:005.42
Е.М. Медведева
КЛЮЧЕВЫЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ СОВРЕМЕННОГО ОКРУЖЕНИЯ ПРОЕКТОВ
Разработана модель окружения проектов как целостность различных сущностей (человечества, сотрудника, заинтересованной стороны проекта, личности) и метрик (цивилизации (в т.ч. региона, страны), организации, проекта, ситуации принятия веховых решений в проекте). С позиций модели выделены ключевые тенденции современной деятельности по управлению проектами. Рис. 1, табл. 1, ист. 13.
UDC 005.8:005.42
Е.М. Medvedieva
KEY DESCRIPTIONS OF THE MODERN PROJECT ENVIRONMENT
Model of the project environment as integrity of different essences (humanity, employee, the project stakeholder, personality) and metrics (civilization (including region, country), organization, project, situation of making milestone decision in a project) is worked out. From positions of the model key tendencies of the modern project management activity are distinguished.
ВСТУП
Постановка проблеми у загальному вигляд'1 та ïïзв'язок ¡з важливими науковими чи практичними завданнями. Розумшня того, що стан оточення проек^в та програм (далi проек^в) визначае специфку, теоретичн шдходи,
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2013, № 4(48) 1
методолопю та шструментарш дiяльностi з управлшня проектами, сприймаеться сьогоднi фахiвцями як аксюма. Виходячи з цiеТ аксюми, на початку розв'язання будь-яких наукових та практичних завдань i проблем в галузi управлiння проектами необхщно вибрати або побудувати i дослщити модель оточення проектiв в контекст задач, що розв'язуються, яка в подальшому буде використовуватись як методолопчний iнструмент дослiдження або практично! дiяльностi.
Анал'з останнх досл'джень i публЫацш, в яких започатковано розв'язання дано)' проблеми / на як'1 спираеться автор. На сьогодн вiдомi дектька таких моделей. 1х доцiльно класифкувати за трьома метриками формалiзацil, ям вiдрiзняються масштабом розгляду оточення.
Так, при розглядi оточення як цив^зацшного явища найбiльш рацiональною видаеться концентрична модель оточення проекту, вперше представлена в робот [1]). Вона базуеться на методолопчних положеннях системного пщходу i дае концептуальне уявлення про системы рiвнi розгляду оточення. Зпдно з моделлю проект як соцiально-економiчну систему концентрично оточують чотири соцiально-економiчнi системи (органiзацiя, регiон, держава, цив^за^я), якi по-рiзному впливають на нього. При цьому кожна система дальнього оточення може впливати на проект ттьки через змшу стану системи бтьш близького оточення.
Другий масштаб розгляду оточення доцтьно обрати на рiвнi со^ально-економiчноТ системи як елементу попередньо! концентрично! моделi оточення. Для цього використаемо також методолопчну за своею сутнiстю модель життедiяльностi соцiально-економiчноТ системи [2, 3]. Як доведено и автором, будь-яка соцiально-економiчна система (людина, органiзацiя, громада тощо) мае чотири сторони (аспекти) життедiяльностi: со^альну, економiчну, полiтичну i духовну. Вони присутнi в кожнш системi незалежно вiд и масштабу або метрики. В якост iнварiантноТ мети будь-яко! соцiально-економiчноТ системи доцтьно розглядати пiдвищення матерiально-духовного рiвня життя та со^ально-економiчноТ захищеностi системи. Змша мети дiяльностi соцiально-економiчноТ системи може лише пщсилювати роль одшеТ з чотирьох аспектiв, не руйнуючи и структуру.
За прийнятою логiкою третш масштаб розгляду оточення повинен стосуватись вже внутршнього оточення самого проекту. Модель такого масштабу повинна давати можливють видтити конкретнi компоненти оточення проекту, аналiз яких дозволить описати його стан за допомогою ктькюних та/або якiсних показникiв. Однiею з найпоширешших моделей опису оточення проекту на рiвнi органiзацiТ, представлених у фаховш лiтературi з управлiння проектами прикладной теоретичной' та навчальноТ спрямованосп, е модель впливу ближнього i дальнього оточення на проект [4, с.25]. Компоненти моделi вiдображають оточення проекту також на рiвнi оргашзаци, в економiчному, соцiальному, полiтичному та культурному аспектах.
Видтення не вирiшених ранiше частин загально) проблеми, котрим присвячуеться означена стаття. Аналiз представлених моделей показав, що вони не розглядають зацкавлеш сторони, тобто особистост як ключовi ф^ури, як суб'ектв дiяльностi, вплив оточення на яких змшюе Тх дiяльнiсть та активнють. В свою чергу дiяльнiсть та активнють суб'екта визначають функцiонування та розвиток оргашзаци через реалiзацiю проектв. Сьогоднi таке бачення всечастiше отримуе вщображення у професiйних стандартах проектной' дiяльностi [5, 6, 7].
Завдання досл'дження - запропонувати модель оточення проектв, з позици якот видтити ключовi тенденцiТ сучасного оточення проектной' дiяльностi.
ОСНОВН1 РЕЗУЛЬТАТИ
2
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2013, № 4(48)
Методи та методики дослiдження. У дослщженш використан методи графiчного моделювання, загальнонауковi методи аналiзу-синтезу.
Виклад основного матер'алу досл'дження з повним обфунтуванням отриманих наукових результат¡в. Як було зазначено вище, дiяльнiсть та активнють суб'екта в цтому доцiльно розглядати як компоненти цшюноТ моделi оточення проеклв в рiзних метриках. При цьому фокусом, центром такоТ моделi оточення будемо розглядати особистiсть. З цих позицш нами запропоновано модель представлення оточення проеклв як цшюносп рiзних сутностей i метрик (рис. 1).
На вщмшу вiд попередшх, запропонована модель оточення передбачае його цтюний розгляд в масштабах метрики вщ цив^зацп до ситуацiТ прийняття ршень в рамках дiяльностi по проекту. Метрика цив^заци також включае регiон i державу.
Центральним компонентом моделi виступае суб'ект дiяльностi, який в залежност вiд метрики розглядаеться як особистють, зацiкавлена сторона, сшвроб^ник, член громади, суспiльства, людства. При цьому для кожноТ метрики фокусом розгляду е лише одна з «тостасей» суб'екта: в метрик ситуацп суттевих змiн в проектi - особистють, в метрик проекту - зацкавлена сторона, в метрицi оргашзаци - спiвробiтник, а в метрик цив^заци - член громади (сусптьства, людства). Модель представлена таким чином, що на кожному рiвнi метрики увага, яку потрiбно придiляти тому чи шшому концентричному елементу модели повинна бути пропорцiйною його площиш. Таке представлення оточення проектiв дозволяе розум^и специфiку активностi суб'екта вщповщно до метрики, в якiй вона розглядаеться, а запропоновану модель використати в якост методолопчного iнструменту дослщження.
Проведений аналiз рiзнопланових джерел шформаци з позицiй запропонованоТ моделi з використанням на кожному рiвнi метрики чотирьохелементноТ системноТ моделi [8] дозволив виявити ключовi характеристики сучасного середовища проеклв, якi наведенi в табл. 1.
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2013, № 4(48)
3
а) концентричний 3pi3 моделi в метрик «цивоза^я»; б) концентричний 3pi3 моделi в метрицi «ситуа^я суттевих змЫ в проект
Рис. 1. Модель оточення проек^в як цiлiснiсть рiзних сутностей i метрик ОБГОВОРЕННЯ
Обфунтування отриманих результатie. Анал1з характеристик, наведених в табл.1, дозволяе експлкувати основну тенденцш в сучасному середовищ1 проект1в, прямо чи непрямо пщтверджену в роботах 1нших досл1дник1в, а саме: в умовах сучасного середовища найсуттев1шим фактором усп1ху/провалу проект1в постае особистють, яка покликана виконувати функцп нос1я та генератора знань (за рахунок навчання та самонавчання), нос1я ц1нностей, джерела активност1 та компетентность Разом з тим, юнуе об'ективна неможливють примусити особист1сть до виконання цих функцш. Саме це зумовлюе актуальн1сть метод1в та 1нструмент1в формал1заци та прогнозування ïï повед1нки щодо виконання означених функцш. Але розробка таких метод1в дуже ускладнюеться характерними властивостями особистосп, такими, як самореал1зованють та ун1кальн1сть.
Саме з пщвищенням рол1 особистост1 як фактора усп1ху/провалу проект1в, пов'язан1 сучасн1 тенденцп в сфер1 управл1ння проектами. В1дпов1дно до результат1в щорiчних дослiджень експертноï групи i топ-менеджерiв компани' ESI International на 2010 рк [9] та дослщжень 1нституту управлiння проектами РМ1 на 2012 рiк [10] провщне мiсце серед цих тенденцiй посщають такi:
- Розвитку культури управл'1ння проектами для розвитку бiзнесу: «Цшнють управлiння проектами i програмами буде визнана вищим керiвництвом. Для соди успiшнiй реалiзацiï проектно!' дiяльностi принципи управлшня проектами i програмами вiзьмуть на озброення всi менеджери компанш: вiд вищого керiвництва до проектних менеджерiв» [9].
Таблиця 1
Ключовi характеристики сучасного середовища npoeKTiB
Компоненти чотирьохелементно! системно'!' моделi
№ з/п Метрика Суб'ект дiяльностi Елементи - ключовi характеристики Мета/ результат
1 Цивоза^я Людство - новий технологiчний уклад; - нова економка (знаннева, мережева, сервюна); - глобалiзацiя та штегра^я; - турбулентнiсть, невизначенiсть, непередбачуванiсть
2 Органiзацiя Роб^ник - шновацшнють; - iнтерактивнiсть; -самонавчання; - проектна орiентованiсть дiяльностi та управлшня о S m со О CL >s
3 Проект Зацiкавлена сторона - орiентацiя на гармошзовану цiннiсть; - «м'якiсть»; - слабка структурованють контексту проекту; - «сервюнють» проекту с; £ о
4 Ситуацiя прийняття рiшень Особистiсть - активнiсть (iнтелектуальна, дiяльна, iнтерактивна)
- компетентнiсть (системнiсть, креативнють, нечiткiсть)
4 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2013, № 4(48)
- самореал1зованють (самоорган1зац1я, цтеспрямованють, самокерован1сть)
- ун1кальн1сть (особист1сн1 якост1, ц1нност1 (св1тогляд), взаемод1я та комушкаци)
- OpieHmau,ii на задоволення uiнностей зацкавлених сторш як головний результат проекту/програми (тобто, цiннiсно-орieнтований пщхщ до управлшня проектами): «Реалiзацiя вигiд буде залишатись важливим показником ycnixy проекту та програми» [10].
- Широкого використання гнучких метод'т управлння проектами та показниюв вимог для контролю виконання проект'т: «Осктьки оргашзацп намагаються бути гнучкими для того, щоб використовувати змшш ринковi умови, управлшня змшами та yправлiння ризиками проекту стануть ще бтьш важливою компетен^ею. Жага оргашзацшноТ' гнyчкостi також призведе до бтьш широкого використання ^еративних (шкрементальних) методiв типу agile та extreme» [10]. «З ростом популярност гнучких методiв проектного yправлiння (наприклад, Scrum-обговорень та iнш.) топ-менеджменту будуть потрiбнi якiснi показники, якi ч^ко продемонструють перевагу цих методiв над шшими методами проектного yправлiння, а також Тх вплив на досягнення цтей бiзнесy компанп» [9].
З аналiзy наведених тенденцiй випливае особлива роль взаемоди в проектах. Взаемодiя зацiкавлениx сторiн являе собою основну, необхщну передумову ефективного впровадження цiннiсно-орiентованого пiдxодy iз застосуванням «гнучких» методiв yправлiння для проектiв, якi характеризуются такими вiдмiнними ознаками [11, 12]: високий ступшь невизначеностi, змiн (турбулентност оточення); жорсткi обмеження часу, встановлеш «зверху»; розмаТття вимог з боку менеджерiв, замовникiв, спонсорiв, якi мають вiдмiннi (а часто - протилежш) iнтереси; вiдсyтнiсть прямо! влади над членами команди; ненормований робочий день та непередбачуванють ситуацш, стресовий стан члешв команди та iнш. В роботах [2, 13] таю проекти назван «м'якими». До Тх числа вщнесеш такi проекти: змiни методологи дiяльностi керiвникiв, впровадження систем управлшня знаннями, впровадження 1Т-систем, полiтичнi проекти. Показано, що класифкацшною ознакою м'яких проек^в виступають стyпiнь yчастi людей (особистостей) в продукт проекту та ступшь змши Тх культури (св^огляду) як передумови ефективноТ yчастi в продукт проекту.
Сптьною рисою взаемоди в методологiяx Р2М та Agile е те, що вона пов'язуеться з сптьним виопрацюванням зацкавленими сторонами варiанта подальшого розвитку проекту для досягнення Тх цшностей з урахуванням актуальних змш в оточеннi проекту, в тому чи^ в життедiяльностi самих зацiкавлениx сторiн. Тобто, взаемодiя розглядаеться як ключовий фактор усшху проекту в ситyацiяx суттевих змш в проектах, коли керiвництво проекту, реагуючи на змши в оточены, вимушено визнавати необхщнють змiни траектори розвитку проекту, призупиняти реалiзацiю проекту та переорiентовyвати зацiкавленi сторони на новi цiлi. Як правило, це вщбуваеться у запланованих вixаx проекту, а також у незапланованих ситуа^ях. Ус цi ситyацiТ являють собою «вixовi ситyацiТ», тобто ситуаци, в яких вщбуваються сyттевi змiни в проектк Виходячи з наведеного, результати взаемоди у вixовиx ситyацiяx визначають подальший розвиток проекту. А з урахуванням того, що проект - це зобов'язання створити цшнють, то управлшня взаемодiею в таких ситуа^ях мае цiннiсно-орiентованy сyтнiсть, тобто воно е цiннiсно-орiентованим.
Сьогоднi, крiм «м'яких» проеклв, якi мають вище перерахован характеристики, переважна бiльшiсть будь-яких проек^в тiею чи iншою мiрою також стикаються з пщвищенням ступеня невизначеност та непередбачуваних
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2013, № 4(48)
5
змш в 0T04eHHi. Тому впродовж ïx життевого циклу часто виникають ситуаци', в яких необxiдно змiнювати траекторш розвитку проекту - вixовi ситуаци, ям потребують специфiчноï взаемодп зацкавлених сторiн. Це дозволяе стверджувати, що суттеве пiдвищення ролi взаемодп у вixовиx ситуацiяx проектiв також можна вважати тенден^ею сучасного управлiння проектами.
Висновки
1. Оточення проектв доцтьно розглядати як цiлiснiсть рiзниx сутностей (людства, спiвробiтника, зацкавлено!' сторони проекту, особистосп) та метрик (цивiлiзацiï (в т.ч. регюну, держави), органiзацiï, проекту, ситуаци прийняття вixовиx рiшень в проект^.
2. З позицiй видтених сутностей та метрик до ключових тенденцiй сучасного оточення проектiв доцтьно вщнести пiдвищення ролi особистостей та |'х взаемодiï в проектi як найвагомшого фактора |'х успixу/провалу, особливо у вixовиx ситуацiяx. При цьому, управлшня взаемодiею в таких ситуа^ях мае цiннiсно-орiентовану сутнiсть, тобто е цiннiсно-орiентованим.
Перспективи подальших досл'джень у даному напрямку. Отриман результати свщчать про iснування тенденцiï до «пом'якшання» методологи' управлiння проектами, тобто змщення ïï в сторону особистюно-цшнюно-орiентованиx пiдxодiв, методiв та iнструментiв обов'язково в контекст взаемодiï зацiкавлениx сторш. А це передбачае необxiднiсть формування вщповщного управлiнського бачення та шструментарш управлiння в рамках усix областей знань з управлшня проектами/програмами/портфелями.
Л1ТЕРАТУРА
1. Рач, В.А. О некоторых подходах к разработке стратегии [Текст]/ В.А. Рач // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб. наук. праць. - Луганськ: вид-во СНУ 1м. В.Даля, 2001. - №1(3). - С.11-16.
2. Рач, В.А. Управлшня проектами: практичш аспекти реал1зацп стратепй репонального розвитку [Текст]: Навч. пос1б. / Рач В.А., Россошанська О.В., Медведева О.М.; за ред. В.А. Рача. - К.: «К.1.С.», 2010. -276 с.
3. Практичш шструменти репонального та мюцевого розвитку [Текст]: навч. пос1б. / Рач В.А., Гоне А., Черенкова М.А. та ш.; за ред. проф. В.А. Рача. - Луганськ: ТОВ «В1ртуальна реальнють», 2007. - 156 с.
4. Воропаев, В.И. Управление проектами в России [Текст]/ В.И. Воропаев. - М.: Аланс, 1995. - 225 с.
5. Руководство по управлению инновационными проектами и программами организаций [Текст]: монография; пер. на русс. яз. под ред. д.е.н., проф. Ярошенко Ф.А. - К, 2011. -Т.1, Версия 1.2. - 209 с.
6. Successful Solutions Through Agile Project Management. An ESI International White Paper [Electronic resource], available at: www.esi-intl.com/resources/industry. - Title from the screen.
7. A Guide to the Project Management Body of Knowledge (PMBOK® Guide) [Тех^. - Fifth Edition. - [5-th edition]. - Project Management Institute, Inc., 2013. - 189 р.
8. Россошанская, О.В. Особенности планирования проектов на основе системной модели [Текст]/ О.В. Россошанская // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб. наук. праць. - Луганськ: вид-во СНУ 1м. В.Даля, 2000. - № 1(1). - С.57-62.
9. Десять тенденций проектного управления в 2010 году по версии ESI [Электронный ресурс]/ J. LeRoy Ward; перевод. - Режим доступа: http://www.pmprofy.ru/content/rus/212/2124-article.asp. - Загл. с экрана.
10. Исследование PMl: тенденции в проектном управлении - 2012 [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.pmexpert.ru/press-center/news-world/detail.php?ID=6076. -Загл. с экрана.
6
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2013, № 4(48)
11. Пикулев, Е. Документирование экстримального проекта. Достижение баланса [Электронный ресурс] / Е. Пикулев // Управление проектами 2012. Документирование проекта: мат. межд. он-лайн конференции 22-24 марта 2012 г. - Режим доступа: http://www.pmprofy.ru/files/2385/1_04_Pikulev.pdf. - Загл. с экрана.
12. Pells, D. Seven good reasons for the rapid growth of PM in the IT [Electronic resource] / D. Pells, 2008, published december 2010. - Available at: http://www.maxwideman.com/guests/7_reasons/intro.htm. - Title from the screen.
13. Рач, В.А. Мягкие проекты: отличительные черты, классификация, масштабность применения [Текст] / В.А. Рач // Управлшня проектами у розвитку сусптьства. Прискорення розвитку оргаызацп на основi проектного управлшня: тез. доп. VI мiж. конф. 21-22 травня. - К.: КНУБА, 2009. - С.156-158.
Рецензент статт Стаття надмшла до редакцп
д.т.н., проф. Рач В.А. 23.11.2013 р.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2013, № 4(48)
7
