CC BY
17
УДК 004.78
СИСТЕМА КОЛАБОРАТИВНОÏ ОБРОБКИ ДОКУМЕНТ1В ЯК СКЛАДОВА ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ШФОРМАЦШНОГО СУСП1ЛЬСТВА В УКРАШ1
С.С. Григорук, к.п.н., доц. Ю.В. Форкун, к.т.н., доц.
Хмелъницъкий нацюналъний ушверситет, Хмелъницъкий, Украта
На сучасному етат розвитку людства важко уявити розвиток суспшьства без використання комп'ютерних, шформа-цшних, iнформацiйно-комунiкативних технологш. Бiльш того, про сучасне суспшьство говорять, як про «шформацшне суспшьство», «технотронне суспiльство», «постшдус^альне суспiльство» тощо. Питання розвитку iнформацiйного суспiльства визначаеться на даний момент, як одне з головних прюрите^в розвитку нашоТ краТни [1].
Головну роль у розвитку шформацшного суспiльства займае шформащя та знання, створення, розповсюдження, використання, 1 маншулювання якими становить значну частину дiяльностi всiх членiв суспшьства. Це в свою чергу, зумовлюе iнтенсифiкацiю розвитку iнформацiйно-комунiкацiйноí iнфраструктури 1 сприяе становленню економiки знань, оскшьки добробут суспiльства безпосередньо визначаеться здатнютю ефективного використання знань, розумiння сут речей та процесiв. Така шфраструктура виступае безпосереднiм двигуном процесу глобалiзацií, сприяе формуванню единого в фшансово-шформацшного простору, в якому комерцiйна дiяльнiсть людства здiйснюеться зростаючими темпами, позитивно впливае на розвиток економiчноí стшкосл, стимулювання соцiального потенцiалу, i зрештою, на збiльшення суспiльного добробуту.
Анал1з останн1х досл1джень та публ1кац1й
Основш концепщТ побудови iнформацiйного суспiльства викладено в Женевськiй декларацií принципiв «Побудова iнформацiйного суспiльства: глобальна задача в новому тисячолгги» [2], у Тушському зобов'язаннi та Тунiськiй програмi для шформацшного суспшьства [3].
Вщповщно до наведених докуменив в УкраТш 2007 року був прийнятий Закон УкраТни «Про Основш засади розвитку шформацшного суспшьства Украши на 2007-2015 роки» [4]. Серед основних завдань розвитку шформацшного суспшьства визначено прискорення процесу розроблення та впровадження сучасних шформацшно-комушкацшних технологш в ус1 сфери суспшьного життя, розвиток електронноТ
Григорук С.С., Форкун Ю.В. Система колаборативноХ обробки докумештв як складова процесу формування шформацшного суспшьства в Украш.
Описана система колаборативного документування в електронному урядуванш з використанням cepBicy Office Web Apps. Запропоновано шдхщ, при якому передбачаеться розподш документацп на групи, за якими закршлюються певш виконавщ. Описано методи роботи з управлшня сшльними мережевими документами, зокрема, створення докуменив для колективного опрацювання, редагування сшльних документ1в тощо. Побудовано систему правил створення груп та розпод1лу прав доступу м1ж трупами, а також систему розподшу прав доступу до докуменив. Здшснено ощнювання наявного шформацшного забезпечення вщповщно до м1жнародннх стандарт1в за категор1йнпмн, к1льк1сннмп i яюсними характеристиками.
Ключовг слова: шформацшне суспшьство, система колаборативного опрацювання докуменив, електронне урядування, механ1зм документооб1гу
Григорук С.С., Форкун Ю.В. Система коллаборативной обработки документов как составляющая процесса формирования информационного общества в Украине.
Описанная система коллаборативного документирования в электронном управлении с использованием сервиса Office Web Apps. Предложен подход, при котором предполагается распределение документации на группы, для которых закрепляются определенные исполнители. Описаны методы работы по управлению совместными сетевыми документами, в частности, создание документов для коллективной обработки, редактирования совместных документов и прочее. Построена система правил создания групп и распределения прав доступа между группами, а также система распределения прав доступа к документам. Проведено оценивание существующего информационного обеспечения в соответствии с международными стандартами по совокупности категорийных, количественных и качественных характеристик.
Ключевые слова: информационное общество, система коллаборативной обработки документов, электронное управление, механизм документооборота
Grygoruk S.S., ForkunYu.V. Collaborative document processing system as part of shaping information society in Ukraine.
The system of collaborative documentation in electronic governance services using Office Web Apps is described in the paper. An approach to distribute documentation on groups, in which performers are defined, is proposed. Methods for managing common network documents are described, in particular creation of documents for collective processing, editing shared documents and more. The system of rules to create groups and distribute permissions between groups and system to distribute access to documents are designed. The assessing available information in accordance to international standards based on categorical, quantitative and qualitative characteristics is done.
Keywords: information society, collaborative document processing system, electronic governance, workflow mechanism
економши, повномасштабне входження Укра!ни до глобального шформацшного простору, прискорений розвиток шформацшного сектору економши, який активно взаeмодie з iншими секторами економiки з метою шдвищення темпiв економiчного зростання, розвиток електронного урядування. У 2012 р. було прийнято Нацiональну систему iндикаторiв розвитку iнформацiйного суспiльства в УкраМ [5], а у 2013 р. - Стратепю розвитку шформацшного сусшльства, метою яко! е формування сприятливих умов для розбудови шформацшного сусшльства, сошально-економiчного, пол1тичного i культурного розвитку держави з ринковою економшою, що керуеться европейськими полтгичними та економiчними цiнностями, пiдвищення якосп життя громадян, створення широких можливостей для задоволення потреб i вшьного розвитку особистостi, пiдвищення конкурентоспроможностi Укра!ни, вдосконалення системи державного управл1ння за допомогою шформацшно-комушкацшних
технологiй [6].
Концепшя iнформацiйного суспiльства як одна з течш постiндустрiалiзму з акцентом на шформацшнш складовiй суспiльних змiн широко висвилена в роботах зарубiжних дослвднишв, зокрема в працях Д. Лайона, М. Кастеллса, Ф. Уебстера [7-9]. Проблемам впливу шформацшно-комушкацшних технологш на соцiально-економiчний розвиток, використанню зарубiжного досввду формування шформацшно! iнфраструктури в контекст становлення економiки знань, особливостям становлення та перспективам розвитку шформацшного сусшльства в Укра!ш присвячено дослiдження В.П. Александрово!, Ю.М. Бажала, В.М. Гееця, Д.В. Дубова, В.О. Данiл'яна, В.С. Журавського, 1.П. Кiнаша, Ю.О. Рижково!, О.М. Селезньово!, Л.1. Федулово! [10-19] та багатьох шших.
Одним iз основних моментiв розвитку iнформацiйного сусшльства е розвиток систем електронного урядування. Впровадження електронного урядування е важливою умовою розвитку шформацшного сусшльства та становлення електронно! демократа, де кожен громадянин може мати в№ний доступ, користуватися i обмiнюватися iнформацiею та знаннями, використовувати iнформацiйнi технологи для розширення можливостей реалiзацil власного потеншалу, сприяти суспiльному i особистiсному розвитков^ пвдвищувати як1сть життя та створювати умови для ввдкритого i прозорого державного управл1ння [20].
Електронне урядування е об'ектом наукових дослвджень за кордоном. Зокрема, у працях М. Боунса, С. Зурщса, С. Кл1фта [30, 32] наводиться анал1з поняття електронного урядування, визначаються основи його функцiонування. Дослiдження С. Бураса i Н. Катрiса [31] орiентованi на практичнi аспекти системи електронного урядування. На основi цих робгт вдалося впровадити елементи електронного урядування в деяких розвинених крашах свпу ще
в кiнцi XX ст. Пoдальшi дoслiджeння в цiй галузi в здeбiльшoгo спpямoванi на peалiзацiю пpинципiв електронного урядування в практичнш дiяльнoстi систем упpавлiння та oцiнюваннi ïx eфeктивнoстi [33-35].
У вичизнянш наукoвiй лiтepатуpi пpoблeматика eлeктpoннoгo вpядування, йoгo xаpактepистик та стану впpoваджeння в пpактичну дiяльнiсть opганiв влади пpeдставлeнo в пpацяx О.А. Баpанoва, 1.В. Бpунeця, О.П. Гoлoбуцькoгo, Д.В. Дубoва, 1.В. Клименка, К.О. Линьoва, А.1. Семенченка [21-25] та шших, в яких закладeнi oснoви peалiзацiï eлeктpoннoгo уpядування в Укpаïнi, висвгглеш oсoбливoстi викopистання тexнoлoгiй eлeктpoннoгo уpядування пpи poзpoбцi та пpийняттi дepжавниx упpавлiнськиx piшeнь. Значна увага ^и цьoму пpидiляeться пpикладнoму аспекту даш1 пpoблeматики, пoв'язанoму з poзpoблeнням oкpeмиx eлeмeнтiв eлeктpoннoгo вpядування, адаптацiï дepжавнoгo упpавлiння дo умoв iнфopмацiйнoгo сусшльства, упpoваджeння eлeктpoннoгo дoкумeнтooбiгу, opганiзацiï кoлабopативниx пpoцeсiв в eлeктpoннoму уpядуваннi.
Видшення iieBiipiiiieiiiix paiiiiiie частин загальноТ проблеми
Не дивлячись на зацшавлешсть уpядiв багатьox кpаïн у впpoваджeннi eлeктpoннoгo уpяду, у тeпepiшнiй час юнуе низка фундамeнтальниx пpoблeм, як1 пoтpeбують виpiшeння. Зoкpeма, за iндeксoм poзвитку eлeктpoннoгo уpяду (EDGI), який poзpаxoвуеться eкспepтами ООН як усepeднeний peзультат тpьox субiндeксiв: piвня poзвитку oн-лайн пoслуг, тeлeкoмунiкацiйнoï iнфpастpуктуpи та людсьтого капiталу, у 2014 poцi У^аша пoсiла 87 мiсцe сepeд 193 ^аш свiту [36]. Пpи цьoму найгipший peзультат спoстepiгаеться за шдектом poзвитку oнлайнoвиx пoслуг, для poзpаxунку якoгo аналiзуеться уpядoвi сайти ^аши, в тoму числi вiдoмчi пopтали oxopoни здopoв'я, oсвiти, сoцiальнoгo забезпечення й пpацi та фiнансiв. Низьке значення пoказника сввдчить пpo те, щo кpаïна фактичнo не poзвивае eлeктpoннi сepвiси, не ^ац^ю^ дepжавнi системи, за дoпoмoгoю якиx швинш надаватися oнлайн-сepвiси [19].
Однiею з ключoвиx пpoблeм пoстае питання в peалiзацiï единoгo iнфopмацiйнoгo пpoстopу для peалiзацiï задач eлeктpoннoï дoкумeнтooбpoбки та eлeктpoннoгo дoкумeнтooбiгу. Це, в свoю чepгу, пopoджуе pяд iншиx завдань сepeд якиx, зoкpeма, ваpтo видшити такi [28] :
— пpoблeма цeнтpалiзoваниx oбpoбки та збepiгання дoкумeнтiв;
— вiдсутнiсть единoï мeтoдики кoлeктивнoгo oпpацювання дoкумeнтiв, ïx пoдальшoï o6po6ot та peалiзацiï;
— пpинципoва piзнoманiтнiсть та piзнoпланoвiсть алгopитмiв та тexнoлoгiй eлeктpoннoгo дoкумeнтування, щo ускладнюе, абo навiть унeмoжливлюе oбмiн даними мiж piзними системами.
Метою cmammi е створення системи колабора-тивного опрацювання документiв, як необхвдно! складово! процесу формування iнформацiйного суспiльства, яка б сприяла вирiшенню наведених завдань. Зокрема, у данш статтi представлено структуру електронного документообiгу в систем1 електронного урядування.
Виклад основного матерiалу дослiдження
Ми пропонуемо увести в систему електронного урядування подсистему документообiгу (ядро), яка виступатиме як система колективного опрацювання докуменпв (рис. 1). В цш систем1 електронний документ зберiгаеться на сервер! системи колаборативного опрацювання докуменпв, i над ним можуть одночасно працювати р!зш категорп користувачiв системи. При цьому даний електронний документ постшно знаходиться на серверi системи колаборативного опрацювання докуменпв, i доступ до нього мають ус! авторизоваш особи з певними правами доступу до нього.
У деякш м!р! ця вдея не нова, проте И реал1защя в системах електронного урядування мае певну свою специфiку обробки докуменпв i накладае на них певш обмеження:
— у б^льшосп систем електронного урядування часто вщсутня можливють одночасного редагування текстового документу безпосередньо у самiй систем^
— у бшьшосп випадк1в в державних структурах р!зного пвдпорядкування дiе свш оригiнальний механiзм обробки електронних документiв, який значно ускладнюе документообн- м!ж ними та створення спшьних документiв;
— права доступу в р!зних системах мають власш мехашзми розпод^ прав доступу, що також ускладнюе або унеможливлюе процес створення та опрацювання стльних електронних докуменпв тощо.
Ми пропонуемо наступну схему мехашзму документообiгу в системi електронного урядування (рис. 1).
Рис. 1. Загальна схема документооб^ в умовах електронного урядування
Джерело: Власна розробка автора
На схемi (рис. 1) тд користувачами розумiемо громадян, органiзацil, сп!льноти тощо; вщповвдно, в рол1 розпорядника системи виступають працiвники державних установ (виконавчих, законодавчих та контролюючих органiв).
Схема ввдображае основн! шляхи передачi та обробки докуменпв, як на первинному так i на вторинному р!внях. На первинному р!вш в1дбуваеться передача ввд користувачiв та виконавцiв документiв, виконаних за допомогою
доступних !м шструменпв (оф!сн! пакети, спецiалiзованi iнформацiйнi системи, штегроваш до веб-сайту засоби тощо) самими рiзноманiтними засобами (sms-розсилка, електронна пошта, вебсайт тощо).
На вторинному (основному) р!вш вiдбуваеться взаемообмiн документiв !з застосуванням сп!льного для вс!х шструменту та засобу прийнятого у данш системi електронного уряду.
Саме у зв'язку з pi3HOMaHrraic™ надходження у пiдсистему документооб^ первинноï iнформaцiï виникае проблема центрaлiзовaного зберiгaння та обробки документiв, а також передaчi даних. Окрiм того, документи збериаються центрaлiзовaно i над ïx обробкою може одночасно працювати значна шльшсть учаснишв документотворення яш можуть вносити своï поправки та доповнення.
У зaпропоновaнi сxемi документооб^у пiдсистемa документообiгу базуеться на використанш теxнологiï Microsoft SharePoint Foundation та серверного продукту Microsoft SharePoint Server 2010 (подсистема). В якост шструменпв та зaсобiв на основному рiвнi використaнi веб-додатки Microsoft Web App. Для б№ш повноцiнного функцiонувaння в систем! плануеться:
— додати о6ов'язков! iнструменти, так1 як електронний тдпис, електронна сертифiкaцiя тощо;
— розширити можливосп системи додатковими компонентами (форуми, чати, електронш дошки оголошень тощо), яш не зм!нять суть функцюнування пiдсистеми, а пльки розширять можливосп пiдсистеми та врахують iндивiдуaльнi потреби кожноï держструктури. Використання дано1' шдсистеми мае низку
притаманних лише ш можливостей, що
пoлiпшують швидк1сть та яшсть oпpацювання iнфopмацiï. Сepeд нт мoжиа назвати:
— викopистания едишго сepeдoвища збepiгання дoкумeнтiв забезпечуе oдну з найважливiшиx пpoблeм збepiгання та дoступу дo затвepджeниx дoкумeнтiв;
— система кoлабopативнoгo oпpацювания на poзпopядчoму piвнi дoзвoляе швидкo i яшсм oпpацьoвувати дoкумeнт шляxoм кoлeктивнoгo oбгoвopeння дoкумeнту, oпepативнoгo внесення змiн, кoнтpoлю вepсiй дoкумeнта тoщo;
— в систeмi мoжиа задiяти мoжливiсть шдключення дo oпpацюваиня дoкумeнта в peжимi пepeгляду дoкумeнту, кoли кopистувач мoжe бачити всi дй' з дoкумeнтoм, щo забезпечить «пpoзopiсть» oпpацювання дoкумeнта;
— викopистания звичниx всiм iнстpумeнтiв, такиx як Microsoit Office та бpаузep, забезпечить виpiшeния oднiеï iз найважливiшиx пpoблeм навчаиия poбoти з систeмoю, як кopистувачiв так poзпopядникiв, щo в свoю чepгу забезпечить швидке впpoваджeння та лeгкiсть викopистання такиx систем тoщo.
Загальна сxeма iнфopмацiйниx пoтoкiв запpoпoнoванoï пiдсистeми пpeдставлeна на pисунку 2.
Рис. 2. Схема шформацшних потошв пiдсистеми документообку
Джерело: Власна розробка автора
На представленш сxемi aдмiнiстрaтор - це ввдповщальна особа держустанови, яка мае повноваження щодо розгляду документiв i занесення 1'х в систему для обробки.
Обробка шформаци в цьому випадку вiдбувaеться наступним чином: ктенти надсилають запити на спецiaльний сервю, так зване програмне ядро, яке буде забезпечувати виконання вах функцш i ввдправляти спецiaльнi повiдомлення про виконання зворотшм шляхом.
В якосп ядра використовуеться веб-сайт з Microsoft SharePoint Server 2010, з тдтримкою технологи Microsoft SharePoint Foundation i шстальованими додатками Microsoft Web App.
Д1я самого ядра роздшена на три частини: адмшстративна частина, розпорядча частина та ктентська частина.
В адмшстративнш чaстинi, aдмiнiстрaтор, при нaдxодженнi запиту вщ клiентa, створюе клiентa в
систeмi (peестpуе, надае пeвнi ^ава на дoкумeнт, пpиймае пoвiдoмлeния i сговщае клiента пpo пpийияття дoкумeнту дo poзгляду) та закpiплюе за дoкумeнтoм пeвниx poзпopядникiв з наданням ïx пeвниx пpав дoступу дo дoкумeнта (pис. 3).
Рoзпopядники в свoю чepгу пpиймають дoкумeнт дo викoнания i з викopистаииям засoбiв Microsoit Office та Microsoft Web App ^аишють над oбpoбкoю дoкумeнта. В цьoму випадку мoжуть з'являтись нoвi дoкумeнти, якi вже poзпopядник занoсять в вiдпoвiднi папки, та ^м тoгo мoжуть занoсити нoвиx poзпopядникiв дo oпpацювания дoкумeнтiв в силу свoïx пoвнoважeнь. Всi, xto пpацюе з дoкумeнтами, завдяки цим тexнoлoгiям мoжуть здiйснювати кoнтpoль за дoкумeнтами, кoнтpoлювати ïx вepсiйнiсть, здшснювати кoлeктивнe oпpацювания i oбгoвopeния дoкумeнтiв, та затвepджувати дoкумeнт в мipу свoïx пoвнoважeнь (pис. 4).
Рис. 3. Схема дш адмшютратора в адмiнiстративнiй частиш ядра
Джерело: Власна розробка автора
Рис. 4. Схема дш розпоряднишв в розпорядчiй частинi ядра.
Джерело: Власна розробка автора
Пюля обробки i затвердження документа, вш в певнiй формi потрапляе до мента, який надiслав запит. Для цього адмшютратор надсилае спецiальнi системш поввдомлення, байт кодовий потiк даних (при передачi великих об'емiв шформацп таких як документ), або користувач заноситься адмшютратором до таких, що може
ознайомлюватись з документом на сайт SharePoint в режимi он-лайн, або навиъ надати йому права на опрацювання та редагування документа (в випадку якщо документ ще не затверджений, а наприклад рекомендацп щодо полiпшення роботи, наданню послуг тощо) (рис. 5).
Рис. 5. Схема дш адмшютратора в кшентсъкш частинi ядра
Джерело: Власна розробка автора
Запропоноваш методи та засоби дозволяють в повнш Mipi органiзувати колаборативну систему обробки та надання шформацп мгж усiма гiлками електронного урядування. Здшснимо оцiнку наявного iнформацiйного забезпечення зпдно м1жнародного стандарту ISO 9126:1991-«1нформацшна технологiя. Оцiнка програмного продукту. Характеристики якосп i керiвництво по ix застосуванню» [26]. За ним оцшка якостi
програмного продукту заснована на TpnpiBHeBOMy poзглядi:
— цiлi - те, що хочуть бачити у програмному пpoдyктi;
— атрибути - властивосп програмного продукту, що показують наближення до цiлi:
— метрики - юльюст характеристики наявнoстi атрибупв цiлi.
В стандаpтi видiлeнo 6 цшей (таблиця 1). Кожна цшь мае сво1 атрибути якoстi.
Таблиця 1. Характеристики якосп програмних продукпв
XapaKTepHCTHKa № з/п Атрибут якосп
Functionality - ©yH^ioHa^bHicTb 1 Suitability - Придатшсть до використання
2 Accuracy - Коректшсть (правильшсть, точшсть)
3 Interoperability - Здатшсть до взаемоди
4 Security - Захищешсть
Reliability - HagrnmcTb 1 Maturity - Р1вень завершеност (вщсутносп помилок)
2 Fault tolerance - Стшюсть до дефектгв
3 Recoverability - Вщновлювашсть
Usability - npaKTHHHiCTb (3acTocoBHicTb) 1 Understandability - Зрозумшсть
2 Learnability - Придатшсть до вивчення
3 Operability - Простота використання
4 Attractiveness - Привабливють
Efficiency E^eKTHBHiCTb 1 Time behaviour - Часова ефектившсть
2 Resource utilization - Використання ресурйв
Maintainability - CynpoBogxyBamcTb 1 Analyzability - Зручшсть для анатзу
2 Changeability - Змшювашсть
3 Stability - Стабшьшсть
4 Testability - Тестовашсть
Maintainability Portability Mo6mbHicTb 1 Adaptability - Адаптовашсть
2 Installability - Простота встановлення (шсталяци)
3 Co-existence - Сшвюнування (вщповщшсть)
4 Replaceability - Замшшсть
Джерело: Складено автором за MamepianaMU [26, 28]
У стандарта видшена модель характеристик якoстi у використанш У цiй мoдeлi використову-ються iншi базoвi характеристики в пopiвняннi з моделлю внyтpiшньoгo i зовшшнього якoстi. Основними характеристиками якосп програмних засоб1в у використанш рекомендуються [29] :
— системна ефектившсть застосування програмного продукту за призначенням;
— продуктившсть - продуктившсть при виршенш основних задач, що досягаеться при реально обмежених ресурсах в конкретнш зовшшньому середовищ1 застосування;
— безпека - надшнють функцюнування комплексу програм i можливий ризик вш його застосування для людей, бiзнeсy i зoвнiшньoгo середовища;
— задоволення вимог i витрат кopистyвачiв вiдпoвiднo до цшей застосування програмного засобу
Згвдно стандарту, оцшку програмного комплексу здiйснюють за характеристиками, тд-характеристиками i атрибутами якосп програмного продукту за трьома типами: категоршним, шльшсним i яшсним. Якiснi i кiлькiснi характеристики бшьш застoсoвнi для конкретно1 peалiзацiï конкретного пiдpoздiлy i дають чисельну характеристику oцiнки. В нашому випадку, ми oцiнюемo програний продукт для дуже широкого кола використання, тому здiйснимo катeгopiйнy
oцiнкy нашого iнфopмацiйнoгo середовища яка дасть бшьш широку картину oцiнки.
1. Системна ефектившсть застосування програмного продукту за призначенням.
В сучасному iнфopмацiйнoмy суспшьств1 робота з документами зводиться до використання офюних додатк1в, при чому в yпpавлiнських структурах робота з текстовим редактором, зокрема, займае бтше 80% всього часу обробки докуменпв. В нашому випадку oфiснi додатки вже включeнi в склад шформацшного середовища, тому системна eфeктивнiсть застосування вже навиъ на цьому piвнi дае висок1 показники. Кpiм того, в електронному ypядyваннi досить важливим моментом, як зазначалось е передача та спшьна обробка дoкyмeнтiв. Наша система дозволяе робити це набагато краще та швидше. Зокрема, наприклад, передача документа в iнших середовищах, може здiйснюватись piзними способами, такими, як передача через електронну пошту, записуванням файлу на сервер тощо. В нашому випадку це зводиться пльки до двох тpивiальнoï операци збереження iз вказуванням мiсця знаходження документу.
Системна eфeктивнiсть застосування сepвepнoï частини також очевидна оск1льки вона защяна пoстiйнo в такому процеа i за призначенням.
2. Продуктившсть - здатнiсть виpiшeння основних задач програмним продуктом при
peanbHo o6Me®eHux pecypcax b KOHKpeTHOMy 30BHimHb0My cepegoBH^i 3acTocyBaHHa [29].
npogyKTHBHicTb BupimeHHa 3agaH npu peanbHo o6Me®eHHx pecypcax b HamoMy BunagKy 3BogHTbca go gBOx MOMeffriB: BHKopucTaHHa po6onux мicцb 3 o6Me®eHHMH pecypcaMH Ta npogyKTHBHocTi po6oTH Mepe®i.
nepmun MoMeHT gae BurpamHy no3uuiM b ToMy, ^o 6ygb-aKHH cynacHHH KoMn'MTep He MucnuMun 6e3 o^icHHx gogaTKiB, Ta B®e uinKoM 3po3yMinHM e nigKnMHeHHa go Mepe®i iHTepHeT. B цbOмy MoMeH-TiB b Hac, aK 3i CTopoHH ypagy, TaK i 3i CTopoHH 6i3Hecy hh oKpeMHx rpoMagaH MaeMo aHanoriHHi o$icm gogaTKH, aK go3BonaMTb 3 MiHiManbHHMH 3ycunnaMH nigKnMHHTucb go egHHoro m^opMaum-Horo npocTopy.
npogyKTHBHicTb po6oTH Mepe®i Ha cborogHi e HaBiTb 6inbm hhm gocTaTHboM, npunoMy aK iHTpaHeT (aK MiHiMyM Ha cborogHi mBHgKicrb b Bcix o^icax, nignpHeMcTBax Ta ycTaHoBax cKnagae 100M6/c-1000M6/c), TaK i b IHTepHeT, mBHgKicTb aKoro ocTaHHiM HacoM 3pocna TaK, ^o gna onpauMBaHHa TaKHx gaHHx 6inbme aK gocTaTHbo.
TyT, xoTinocb 6 BigMiTHTH, ^o KpaiHu aKi nnaHyMTb TinbKH BnpoBag®eHHa eneKrpoHHoro ypagyBaHHa Ta nnaHyMTb po3mupMBaTH m^opMaumm TexHonorii i 3aco6u 3B'a3Ky Mo®yTb 6yTH HaBiTb b Kpa^oMy cTaHoBH^i b nopiBHaHHi 3 KpaiHaMH ge eneKTpoHHe ypagyBaHHa B®e BnpoBag®eHo. Цe 3yMoBneHo thm, ^o cTBopeHHa hobhx Mepe® i hobhx po6onux Micub 6yge npoBogHTb b hhx Ha cynacHoMy o6nagHaHHi aKe gacTb npupicT b mBHgKogii o6po6KH iH^opMauii.
3. Be3neKa - HagiftHicTb ^yHKuioHyBaHHa KoMnneKcy nporpaM i Mo®nHBHn pu3HK Big noro 3acTocyBaHHa gna nMgen, 6i3Hecy i 3oBHimHboro cepegoBH^a [29].
HagiHHicTb ^yHKuioHyBaHHa KoMnneKcy nporpaM 3 KnieHTcbKoi ctopohh nigTBepg®eHa HacoM, HagiHHicTb Bcboro KoMnneKcy rapamyeTbca KoMnaHieM po3po6HHKoM Bcboro KoMnneKcy. 3oKpeMa, gna npuKnagy KoMnaHia Microsoft rapamye BucoKy HagiHHicTb BHKopHcTaHHa Ta cTa6inbHicTb po6oTH cboix cHcreM HaBiTb 3 BHKopHcraHHaM IHTepHeT 3aco6iB, 3oKpeMa xMapHHx o6nucneHb.
Be3neKy i Mo®nHBHn pu3HK Big noro 3acTocyBaHHa gna nMgen, 6i3Hecy i 3oBHimHboro cepegoBH^a cnig po3rnagaTH 3 pi3HHx cTopiH. 3oKpeMa Mo®Ha BHginHTH 3 KaTeropii 6e3neKu:
— po6oTa 3 BHyipimHiMH goKyMeHTaMH ypagoBui (HaBiTb ceKpeTHHMu);
— po6oTa 3 goKyMeHTaMH, ^o BucTaBnaMTbca Ha ny6niHHe onpaqMBaHHa;
— po6oTa 3 goKyMeHTaMH gna ny6niHHoro ony6niKyBaHHa.
3po3yMino, ^o po6oTa 3 BHyrpimHiMH goKyMeHTaMH BHMarae TinbKH BHKopHcraHHa BnacHHx cepBe-piB b Mepe®i IHTpaHeT, i TyT 6e3neKa 3a6e3nenyeTbca onepaqiHHHMH cucTeMaMH, cucTeMaMH KepyBaHHa 6a3aMH gaHHx, caMoro 3a cTocyHKy Ta pi3HHx npo-rpaM 3a6e3neneHHa 6e3neKH gaHux( mu^pyBaHHa, UH^poBi nignucu, cepTH^iKaTu) b ochobhhx
cynacHux TaKux nporpaMHHx 3aco6ax TaKun 3axucT 3a6e3neneHo Ha gocuTb BucoKoMy piBHi.
po6oTH 3 goKyMeHTaMH BucTaBneHHMH Ha ny6niHHe onpauMBaHHa, to TyT b aKocTi 3aco6y ge po3Mi^yMTbca goKyMeHTH noBHHHi BHcrynaru Bna-cHi cepBepu ypagoBHx opram3aum, Ha aKux npauM-MTb ix Be6-cepBepu, i TaKHM hhhom 3gincHMBaTH KoHTponb 3a goKyMeHTaMH i giaMH KopucTyBaniB.
I TpeTe, po6oTa 3 goKyMeHTaMH gna ny6niHHoro ony6niKyBaHHa - 3anpoHoBaHa MeTogHKa Ta cHcTeMa go3BonaMTb npauMBaTH 3 goKyMeHTaMH gna ny6niHHoro ony6niKyBaHHa b IHTepHeT. 3oKpeMa po3Mi^yBaTH goKyMeHTH Ha cTopoHHix Be6-cepBepax, b pi3HHx IHTepHeT couianbHHx Mepe®ax, IHTepHeT-cepBicax to^o. KpiM Toro, po3Mi^eHHa goKyMeHTiB y xMapHHx TexHonoriax go3BonHTb npauMBaTH 3 goKyMeHTaMH aK 3i ctopohh ypagy, TaK 3 ctopohh 6i3Hecy i rpoMagaH.
4. 3agoBoneHHa BHMor i BHTpaT KopucTyBaniB BignoBigHo go uinen 3acTocyBaHHa nporpaMHoro npogyKTy.
y 3anponoHoBaHoMy BapiaHTi BHTpaTH naraMTb TinbKH Ha ypagoBi opraHi3auii, ane TinbKH Ha npug-6aHHa i nigTpuMKy cepBepHoi HacTHHH. KniemcbKa HacTHHa TaKo® Hece BenHKy BHTpaTHy HacTHHy, ane BoHa b 6ygb-aKoMy BunagKy KynyBanacb, ocKinbKH 6e3 o^icHux gogaTKiB He Mo®e o6inTHcb ®ogeH KoMn'MTep. TyT mBHgme 3a Bce nge MoBa npo eKo-HoMiM KomTiB Ha 3aKynKy, ^e «ogHiei KnieHTcbKoi» HacTHHH gna iH^opMauinHoro cepegoBH^a. 3i ctopohh rpoMagaH Ta 6i3Hecy BKnageHb ^aKTHHHo He noTpi6Ho, 3HoBy ® TaKH i3-3a Toro, ^o Ha KoMn'MTepax KnieHTiB cucTeMH o^icrn gogaTKH B®e icHyMTb.
Oco6nuBy BenuKy ponb TyT Bigirpae gna 3agoBo-neHHa BHMor KopucTyBaniB Bigirpae TyT Te, ^o 6i-nbmicTb nrogen B®e 3HanoMi 3 TexHonoriaMH po6oTH b o^icHHx gogaTKax, ToMy BHTpanarH KomTH, Hac Ta iHmi pecypcu gna HaBHaHHa po6oTH 3 cucTeMora HenoTpi6Ho. HaBHaHHa po6oTi 3 cucTeMoM Mo®Ha BHgaTH b Burnagi HeBenHKoi iHcTpyKuii. Цe He TinbKH 3pyHHo gna KopucTyBaniB 3 ogHiei ctopohh, a ypagy 3 iHmoi, ane ue gacTb 3Mory 3anpoBagHTH eneKTpoHHe ypagyBaHHa Ha6araro mBHgme. Ag®e rpoMi3gKHM TexHonoriaM 3 He TinbKH HaBHaru Ba®Ko, ane caMi rpoMagaHH He Mo®yTb i He xonyTb BHBHaTH cTinbKH HoBoro, 3agna Toro ^o iHogi Mo®e 3Hago6uTHcb.
^k 6aHHMo, aHani3 aKocTi BHKopucTaHHa 3anpo-noHoBaHoi MeTogHKH Ta cucTeMH goKyMeHToo6iry noKa3ye TinbKH no3HTHBHi MoMeHTH i ToMy uinKoM 3gaTHa go peani3auii.
3anponoHoBaHa cxeMa y aKocTi eKcnepuMeHTanb-hoi anpo6auii BnpoBag®eHo Ha geKinbKox Ka^egpax ^aKynbTeTy npuKnagHoi MaTeMaTHKH Ta KoMn'MTepHHx TexHonorin XMenbHuubKoro Hauio-HanbHoro yHiBepcuTeTy. y gaHHn Hac cucTeMa 3Ha-xogHTbca b pe®HMi TecTyBaHHa Ta Hanarog®eHHa gogaTKoBHx KoMnoHeHTiB.
npoMi®Hi pe3ynbTaTH anpo6auii nigTBepg®yMTb, ^o 3anponoHoBaHa nigcHcreMa goKyMeHToo6iry Ha
gaHoMy ynpaBniHcbKoMy piBHi:
— нaдae мoжливiсть кoлaбopaтивнoгo o^anro-вaння дoкyмeнтiв, i гoлoвнe, мoжливiсть oднoчaснoгo oпpaцювaння дoкyмeнтiв;
— нaдae единий мexaнiзм ствopeння тa oбpoбки дoкyмeнтiв для piзниx лaнoк yпpaвлiння тa пiдпopядкyвaння;
— peaлiзye eдинy систeмy пpaвил нaдaння ^ab дoстyпy.
Висновки
Зaгaлoм в стaттi зaпpoпoнoвaнo мeтoдикy кoлaбopaтивнoгo oпpaцювaння дoкyмeнтiв, ïx пoдaльшoï oбpoбки тa peaлiзaцiï, якa дoзвoляe:
— спpoстити цeнтpaлiзoвaнy oбpoбкy тa збepiгaння дoкyмeнтiв;
— зaпpoвaдити единий iнстpyмeнт oпpaцювaння дoкyмeнтiв;
— в пeвнiй мipi усунути нeсyмiснiсть piзниx iнфo-pмaцiйниx систем, шляxoм зaстoсyвaння еди-нoгo aOToprnTwy тa тexнoлoгiй викopистaння, як1 ускгаднюють, aбo нaвiть yнeмoжливлюють пepeдaчy дaниx мiж ними тoщo.
Abstract
Information is a crucial tool and leading subject of labor at the current stage of society development. Informatization and intellectualization of all human activities, the development of the creative capacity of society members, that carry out through the ongoing exchange of information led to the emergence of a qualitatively new type of social organization - the information society. This determines the intensification of information and communications infrastructure. One of the key issues is an issue of creating a common information space for implementing tasks of electronic workflow.
The aim of the article is the creation of system for collaborative processing of documents as a necessary part of shaping information society. The paper presents the structure of the electronic workflow system for e-governance. The system collective processing of documents is a kernel based on Microsoft SharePoint Server 2010, with the support of technology of Microsoft SharePoint Foundation and installed applications of Microsoft Web App. Action of the kernel is divided into three parts: the administrative, Civil Servant and client parts. The article describes the action of each component and carries out assessment of available information software in accordance with international standards.
The proposed methods and tools allow you to fully organize collaborative processing system and provide information between all branches of e-government that implements a mechanism to create and process documents for various levels of management and a unified system of rules for granting access.
JEL Classification: C88, L86.
Список лггератури:
1. 1нформацшне сустльство в Украш: стан, проблеми, перспективи: Матерiали щорiчноi науково-практично! конференцл за мiжнародною участю «Дш шформацшного суспшьства-2015», Ки!в, 19-20 травня 2015 р. / Упоряд.: М. Малюга; За заг. ред. д.держ.упр., проф. Н.В. Грицяк. - К: Тезис, 2015 - 226 с.
2. Женевська декларащя принцитв [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://informationsociety.wordpress.com/basics/wsis_outcomes/dp/.
3. Тушська програма для шформацшного суспшьства. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://informationsociety.wordpress.com/basics/wsis_outcomes/tp/.
4. Закон Укра!ни «Про Основш засади розвитку шформацшного суспшьства Укра!ни на 2007-2015 роки» [Електроннийресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/537-16.
5. Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни № 1134 «Про Нацюнальну систему iндикаторiв розвитку «шформацшного суспшьства» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1134-2012-%D0%BF.
6. Розпорядження Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни ввд 15 травня 2013 р. № 386-р «Про схвалення Стратеги розвитку шформацшного суспшьства в Укрш'ш» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http ://zakon4. rada.gov.ua/laws/show/3 86-2013 -%D 1 %80.
7. Кастеллс М. Информационное общество и государство благосостояния: финская модель/ М. Кастеллс, П. Химанен; пер. с англ. А. Калинина, Ю. Подороги. - М.: Логос, 2002. - 219 с.
8. Лайон Д. 1нформацшне сустльство: проблеми та iлюзii [Електронний ресурс] / Д. Лайон. -Режим доступу: http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/lajon.html.
9. Уэбстер Ф. Теория информационного общества / Ф. Уэбстер; пер. с англ. М.В. Арапова,
H.В. Малыхиной. - М.: Аспект Пресс, 2004.- 400 с.
10. Украша у вимiрi економши знань / [В.М. Геець, В.П. Александрова, Ю.М. Бажал, та ш]; 1нститут економiки та прогнозування НАН Укра1ни. - К.: Основа, 2006. - 588 с.
11. Геець В.М. Прюритети нацюнального економiчного розвитку в контекст глобалiзацiйних викликiв : монографш. У 2 ч. - Ч. 1 / за ред. В.М. Гейця, А.А. Мазаракт - К.: Ки!в. Нацiональний торговельно-економiчний ушверситет, 2008. - 389 с.
12. 1нновацшна Укра1на 2020: нацiональна доповшь [Електронний ресурс] / за заг. ред. В.М. Гейця та ш; НАН Укра1ни. - К., 2015. - 336 с. - Режим доступу: http://ief.org.ua/docs/nr/4.pdf.
13. 1нновацшно-технолопчний розвиток Укра1ни: стан, проблеми, стратегiчнi перспективи: аналиичш матерiали до Парламентських слухань «Стратепя iнновацiйного розвитку Укра1ни на 2010-2020 рр. в умовах глобалiзацiйних виклишв» / [Л.1. Федулова, Ю.М. Бажал, 1.А. Шовкун та ш]; ДУ «1нститут економiки та прогнозування НАН Украши». - К., 2009. - 196 с.
14. Журавський, В.С. Укра1на на шляху до шформацшного суспiльства / В.С. Журавський, М.К. Родiонов, 1.Б. Жиляев; за заг. ред. М.З. Згуровського // Нацюнальний техшчний ун-т Украши «Кшвський полiтехнiчний iн-т». - К.: Полггехшка, 2004. - 482 с.
15. Данш'ян В.О. Iнформацiйне суспiльство та перспективи його розвитку в Укрш'ш (сощально-фiлософський аналiз): [монографiя] / В.О. Данш'ян. - Х.: Право, 2008. - 184 с.
16. Дубов Д.В. 1нформацшне суспшьство в Украш: глобальнi виклики та нацюнальш можливостi: аналiтична доповвдь / Д.В. Дубов, О.А. Ожеван, С.Л. Гнатюк. - К.: Н1СД, 2010. - 64 с.
17. Селезньова О.М. 1нформацшне сустльство: сутнiсть, особливостi, становлення / О.М. Селезньова // 1нформащя i право. - 2013. - № 3(9). - С. 91-96.
18. Кшаш 1.П. Зарубiжний досввд формування iнформацiйно! 1нфраструктури / 1.П. Кiнаш // Сталий розвиток економши. - 2013. - №2(19). - С. 48-50.
19. Рижкова Ю.О. Оцiнка розвитку iнформацiйного суспiльства в Укрш'ш: сучасний стан та проблеми [Електронний ресурс] / Ю.О. Рижкова. - Режим доступу: http://sb-keip.kpi.ua/article/view/61605/66178.
20. Доповвдь про стан шформатизацп та розвиток шформацшного сустльства в Украш за 2013 рiк [Електронний ресурс]. - Режим доступу: nc.gov.ua/menu/publications/doc/dopovidi_informatizacia/ Dopovid%202013.doc.
21. Баранов О.А. Електронне урядування в Украш: аналiз та рекомендаций Результати дослiдження / О.А. Баранов, 1.Б. Жиляев, М.С. Демкова та ш; за ред. 1.Г. Малюковог - К.: ООО «Полираф-Плюс». 2007. - 254 с.
22. Брунець 1.В. Методи та засоби оргашзацп колаборативних процесiв в електронному урядуваннi /
I.В. Брунець // Вюник Нацiонального унiверситету «Львiвська полiтехнiка». Iнформацiйнi системи та мереж! - 2010. - №673. - С. 50-58.
23. Голобуцький О.П. Електронний уряд / О.П. Голобуцький, О.Б. Шевчук - К.: Атлант UMS, 2002. - 173 с.
24. Клименко 1.В. Технологи електронного врядування / 1.В. Клименко, К.О. Линьов - К.: Центр сприяння шститушйному розвитку державно! служби, 2006. - 192 с.
25. Семенченко А.1. Електронне урядування в Укра!ш: проблеми та шляхи вирiшення / А.1. Семенченко // Електронне урядування: мгжнародний науковий фаховий журнал. - 2010. -№1. - С. 6-17.
26. Стандарта розробки документацп програмного забезпечення А1С [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://blonskyleon.narod.ru/Standarty.html.
27. Форкун Ю. Аналiз проблематики реалiзацil документованого iнформацiйного забезпечення единого шформацшного простору електронного урядування / Юрш Форкун // 1нформашя, комунiкацiя, суспшьство: матерiали I Мiжнародноl науково! конференци 1КС-2012, 25-28 квiтня 2012 року, [Львiв] / Нацiональний унiверсигет «Львiвська полiтехнiка», Кафедра соцiальних комунiкацiй та шформацшно! дiяльностi, Кафедра iнформацiйних систем та мереж. - Львiв: Видавництво Львiвськоl полiтехнiки, 2012. - С. 182-183.
28. Оцшка якостi процеав створення програмного забезпечення [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. studfiles.ru/preview/546233 5/page:4/.
29. Аналiз якостi програмних продуктiв [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://studopedia.ru/16_28694_teoretichni-vidomosti.html.
30. Bovens M. From Street-Level to System-Level Bureaucracies: How Inforation and Communication Technology is Transforming Administrative Discretion and Constitutional Control [Текст] / М. Bovens, St. Zouridis // Public Administration Review. - 2002. - Vol. 6. - № 2. - P. 25-46.
31. Bouras C. An electronic voting service to support decision-making in local government /С. Bouras, N. Katris // Triantafillou Telematics and Informatics, 2003. - 257 р.
32. Clift St. The E-Democracy E-Book: Democracy is Online 2.0. [Електронний ресурс] / St. Cift. -Режим доступу: http://www.publicus.net.
33. Brown R. The Global Information Infrastructure: Agenda for Cooperation / R. Brown, L. Irving, S. Katzen // National Technical Information Agency. Mode of access: http://www.ntia. doc.gov/reports/giiagend.html.
34. Chen Y. Electronic Government Implementation International / Y. Chen, H.M. Chen, R.K.H. Ching, W.W. Huang // Journal of Electronic Government Research. - 2007. - Vol.3. - pp. 45-61.
35. Khan G.F. E-government skills Identification and Development: Toward a Staged-Based User-Centric Approach for Developing Countries / G.F. Khan, J. Moon, C. Rhee, J.J. Rho // Asia Pacific Journal of Information Systems. - 2010. - Vol. 20. - No. 1. - pp. 1-31.
36. United nations e-Government survey 2014 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://unpan3. un.org/egovkb/Portals/egovkb/Documents/un/2014-Survey/E-Gov_Complete_Survey-2014.pdf.
References:
1. Malyuha, M. (2015). Informatsiine suspilstvo v Ukraini: stan, problemy, perspektyvy [Information Society in Ukraine: status, problems and prospects] N.V. Hrytsyak (Ed.). Materialy shchorichnoi naukovo-praktychnoi konferentsii za mizhnarodnoiu uchastiu "Dni informatsiinoho suspilstva-2015", 19-20 travnia 2015 r. - Materials of the annual scientific conference with international participation "Information Society Day 2015". Kyiv: Tezys [in Ukrainian].
2. Zhenevska deklaratsiia pryntsypiv [The Geneva Declaration of Principles]. Retrieved from http://informationsociety.wordpress.com/basics/wsis_outcomes/dp [in Ukrainian].
3. Tuniska prohrama dlia informatsiinoho suspilstva [The Tunis Agenda for the Information Society]. Retrieved from http://informationsociety.wordpress.com/basics/wsis_outcomes/dp [in Ukrainian].
4. Zakon Ukrainy "Pro Osnovni zasady rozvytku informatsiinoho suspilstva Ukrainy na 2007-2015 roky" [Law of Ukraine "On Basic Principles of Information Society in Ukraine 2007-2015"]. Retrieved from http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/537-16 [in Ukrainian].
5. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy № 1134 "Pro Natsionalnu systemu indykatoriv rozvytku "informatsiinoho suspilstva" [The Resolution of Cabinet of Ministers of Ukraine № 1134 "On the National System of indicators of "information society"]. Retrieved from http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1134-2012-%D0%BF [in Ukrainian].
6. Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 15 travnia 2013 r. № 386-r "Pro skhvalennia Stratehii rozvytku informatsiinoho suspilstva v Ukraini" [The Order of Cabinet of Ministers of Ukraine from May 15, 2013 p. Number 386-p "On approval of the Strategy of information society development in Ukraine"]. (2013, May). Retrieved from http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/386-2013-%D1%80 [in Ukrainian].
7. Kastells, M., and Himanen, P. (2002). Informacionnoe obshchestvo i gosudarstvo blahosostoyaniya: finskaya model [The Information Society and the Welfare State: The Finnish model]. (A. Kalinina, Yu. Podorogi, Trans). Moskva: Logos [in Russian].
8. Lion, D. Informatsiine suspilstvo: problemy ta iliuzii [Information Society: Issues and Illusions]. Retrieved from http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/lajon.html [in Ukrainian].
9. Webster, F. (2004).Teoriya informacionnogo obshchestva [The theory of the information society]. (M.V. Arapova, N.V. Malykhina, Trans) Moskva: Aspekt-Press [in Russian].
10. Heiets, V.M., Aleksandrova, V.P., Bazhal, Yu.M., Bohynia, D.P., and Hurzhii, A.M. et al. (2006). Ukraina u vymiri ekonomiky znan [Ukraine in terms of the knowledge economy]. Instytut ekonomiky ta prohnozuvannya NAN Ukrayiny. Kyiv: Osnova [in Ukrainian].
11. Heiets, V.M. (2008). Priorytety natsionalnoho ekonomichnoho rozvytku v konteksti hlobalizatsiinykh vyklykiv [Priorities of the National Economic Development in the Context of Global Challenges]. (Vols. 1-2, Vol. 1). V.M. Heits, A.A. Mazaraki (Ed). Kyiv: Natsionalnyi Torhovelno-Ekonomichnyi Universytet [in Ukrainian].
12. Heyets, V.M. (Eds.). (2015). Innovatsiina Ukraina 2020: natsionalna dopovid [Ukraine Innovation 2020: National Report]. Kyiv: NAN Ukrainy. Retrieved from http://ief.org.ua/docs/nr/4.pdf [in Ukrainian].
13. Fedulova, L.I., Bazhal, Yu.M., Shovkun, I.A. et al. (2009). Innovatsiino-tekhnolohichnyi rozvytok Ukrainy: stan, problemy, stratehichni perspektyvy: analitychni materialy do Parlamentskykh slukhan "Stratehiia innovatsiinoho rozvytku Ukrainy na 2010-2020 rr. v umovakh hlobalizatsiinykh vyklykiv" [Innovation and technological development in Ukraine: status, problems and strategic perspectives: the analytical materials for the Parliamentary Hearing "The strategy of innovative development of Ukraine for 2010-2020 in Conditions of Global Challenges"]. Kyiv: DU Instytut ekonomiky ta prohnozuvannia NAN Ukrainy [in Ukrainian].
14. Zhuravskyi, V.S., Rodionov, M.K., and Zhyliaiev, I.B. (2004). Ukraina na shliakhu do informatsiinoho suspilstva [Ukraine on the way to the information society]. M.Z. Zghurovskyi (Ed). Kyiv: Politekhnika [in Ukrainian].
15. Danilian, V.O. (2008). Informatsiine suspilstvo ta perspektyvy yoho rozvytku v Ukraini (sotsialno-filosofskyi analiz) [Information Society and prospects of its development in Ukraine (socio-philosophical analysis)]. Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
16. Dubov, D., Ozhevan, O.A., and Hnatiuk S.L. (2010). Informatsiine suspilstvo v Ukraini: hlobalni vyklyky ta natsionalni mozhlyvosti: analitychna dopovid [Information Society in Ukraine: global challenges and national capacities: analytical report]. Kyiv: NISD [in Ukrainian].
17. Seleznova, O.M. (2013). Informatsiine suspilstvo: sutnist, osoblyvosti, stanovlennia [Information society: the nature, characteristics, formation]. Informatsiia i pravo, Vol. 3(9), 91-96 [in Ukrainian].
18. Kinash, I.P. (2013). Zarubizhnyi dosvid formuvannia informatsiinoi Infrastruktury [The foreign experience in building-up the information infrastructure]. Stalyi rozvytok ekonomiky, Vol. 2(19), 48-50 [in Ukrainian].
19. Ryzhkova, Yu.O. Otsinka rozvytku informatsiinoho suspilstva v Ukraini: suchasnyi stan ta problem [Evaluation of the Information Society in Ukraine: Current State and Problems]. Retrieved from http://sb-keip.kpi.ua/article/view/61605/66178 [in Ukrainian].
20. Dopovid pro stan informatyzatsii ta rozvytok informatsiinoho suspilstva v Ukraini za 2013 rik [Report on informatization and information society development in Ukraine for 2013]. Retrieved from nc.gov.ua/menu/publications/doc/dopovidi_informatizacia/ Dopovid%202013.doc [in Ukrainian].
21. Baranov, O.A., Zhyliaiev, I.B., and Demkova, M.S. et al. (2007). Elektronne uriaduvannia v Ukraini: analiz ta rekomendatsii. Rezultaty doslidzhennia [Electronic Governance in Ukraine: Analysis and Recommendations. Results of the study]. I.H. Maliukova (Ed). Kyiv: "OOO Polihraf-Plius" [in Ukrainian].
22. Brunets, I.V. (2010). Metody ta zasoby orhanizatsii kolaboratyvnykh protsesiv v elektronnomu uriaduvanni [Methods and tools of collaborative processes in Electronic Governance]. Visnyk Natsionalnoho universytetu "Lvivska politekhnika". Informatsiini systemy ta merezhi, Vol. 673, 50-58 [in Ukrainian].
23. Holobutskyi, O.P. and Shevchuk, O.B. (2002). Elektronnyi uriad [Electronic Governance]. Kyiv: Atlant UMS [in Ukrainian].
24. Klymenko, I.V., and Lynov, K.O. (2006). Tekhnolohii elektronnoho vriaduvannia [E-Governance Technologies]. Kyiv: Tsentr spryiannia instytutsiinomu rozvytku derzhavnoi sluzhby [in Ukrainian].
25. Semenchenko, A.I. (2010). Elektronne uriaduvannia v Ukraini: problemy ta shliakhy vyrishennia [Electronic Governance in Ukraine: Problems and Solutions]. Elektronne uriaduvannia: mizhnarodnyi naukovyi fakhovyi zhurnal, Vol. 1, 6-17 [in Ukrainian].
26. Standarty rozrobky dokumentatsii prohramnoho zabezpechennia AIS [Standards for development of documentation of AIS' software]. Retrieved from http://blonskyleon.narod.ru/Standarty.html [in Ukrainian].
27. Forkun, Yu. (2012). Analiz problematyky realizatsii dokumentovanoho informatsiinoho zabezpechennia yedynoho informatsiinoho prostoru elektronnoho uriaduvannia [Analysis of issues of the implementation of documented information for common information space of e-government]. Informatsiia, komunikatsiia, suspilstvo : materialy I Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii IKS-2012, 2528 kvitnia 2012 roku - Information, communication, community, materials and ICS International Conference 2012, 25-28 April 2012, Lviv Natsionalnyi universytet "Lvivska politekhnika", Kafedra sotsialnykh komunikatsii ta informatsiinoi diialnosti, Kafedra informatsiinykh system ta merezh. -Lviv: Vydavnytstvo Lvivskoi politekhniky, 183-183 [in Ukrainian].
28. Otsinka yakosti protsesiv stvorennia prohramnoho zabezpechennia [Assessment of the quality of the software creation]. Retrieved from http://www.studfiles.ru/preview/5462335/page:4/ [in Ukrainian].
29. Analiz yakosti prohramnykh produktiv [Analysis of the quality of software products]. Retrieved from http://studopedia.ru/16_28694_teoretichni-vidomosti.html [in Ukrainian].
30. Bovens, M., and St. Zouridis (2002). From Street-Level to System-Level Bureaucracies: How Inforation and Communication Technology is Transforming Administrative Discretion and Constitutional Control. Public Administration Review. Vol. 6, 2, pp. 25-46.
31. Bouras, C., and Katris, N. (2003). An electronic voting service to support decision-making in local government. Triantafillou Telematics and Informatics.
32. Clift, St. The E_Democracy E_Book: Democracy is Online 2.0. Retrieved from http://www.publicus.net.
33. Brown, R., Irving, L., and Katzen S. The Global Information Infrastructure: Agenda for Cooperation. National Technical Information Agency. Retrieved from http://www.ntia.doc.gov/reports/giiagend.html.
34. Chen, Y.H., Chen, M., Ching, R.K.H., and Huang, W.W. (2007). Electronic Government Implementation International. Journal of Electronic Government Research, Vol. 3, 45-61.
35. Khan, G.F., Moon, J., Rhee, C., and Rho J.J. (2010). E-government skills Identification and Development: Toward a Staged-Based User-Centric Approach for Developing Countries. Asia Pacific Journal of Information Systems, Vol. 20, Iss.1, 1-31.
36. United nations e-Government survey 2014. Retrieved from http://unpan3.un.org/ egovkb/Portals/egovkb/Documents/un/2014-Survey/E-Gov_Complete_Survey-2014.pdf.
Надано до редакцшно! колегп 30.07.2016
Григорук Свгглана Сергивна / Svitlana S. Grygoruk
vgrigsve@mail. ru
Форкун Юрiй Вжторович / Yurii.V. Forkun
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Система колаборативноi обробки doKyMeHmie як складова процесу формування тформацтного суспыьства в Украгш [Електронний ресурс] / С. С. Григорук, Ю. В. Форкун // Економжа: реалп часу. Науковий журнал. - 2016. - № 4 (26). - С. 21-32. - Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2016/n4. html
