CC BY
55
ТЕХН1КА ТА ПРИСТРО1 НВЧ Д1АПАЗОНУ.
АНТЕННА ТЕХН1КА
УДК 621.396.674.3
СИНТЕЗ УЛЬТРАШИРОКОСМУГОВО1 ПЛАНАРНО1 ДИПОЛЬНО1 BOW-TIE АНТЕНИ НЕЙРОННО-ГЕНЕТИЧНИМ МЕТОДОМ
Дубровка Ф.Ф., Василенко Д. О.
Подано результати синтезу ультраширокосмуговог (3.1-10.6 ГГц) плоског дипольног антени типу "метелика" (bow-tie) нейронно-генетичним методом. Оптимальний дизайн досягнуто шляхом в1дпов1дно1 модифтаци лттного профыю звичайног bow-tie антени. Теоретичш результати тдтверджено експериментальними даними.
Значний прогрес в шдустрп телекомушкацш в останш роки досягнуто у виробнищв малих переносних мультисервюних радюпристро1'в. Серед широкого розмаптя слщ видiлити окремо бездротовi персональнi мережi передачi даних, призначеш для забезпечення взаeмодii iнформацiйних пристро1в на вiдстанях, що не перевищують десятк1в метрiв. Для потреб такого сервюу в 2002 роцi у США було видшено (для загального користу-вання) дiапазон частот 3,1 ...10,6 ГГц [1]. Виникла потреба у антенах i3 пе-рекриттям по частот не менше 3:1, як б мали невелик1 розмiри i просту конструкцiю. Зазначеним вимогам задовольняе планарний диполь i3 пле-чима трикутноi форми ("метелик"), бшьше вiдомий у свiтовiй лiтературi як bow-tie антена. Перше дослщження вхщного опору i характеристик випро-мшювання такоi антени було здiйснено в [2], де показана суттева залеж-нiсть характеристик випромiнювання вiд кута розкриву антени, а також необхщшсть використання фщера з великим опором (максимальна робоча смуга частот (86%) досягнута при хвильовому опорi фщера 150...200 Ом). Розширення робочоi смуги частот за рахунок використання резистивного [3] та емшсного [4] навантаження суттево ускладнюе антену, а тому робить ii непридатною для використання у малогабаритних телекомунiкацiйних пристроях. В останш 5 роюв значна кшьюсть статей присвячена рiзним модифiкацiям bow-tie антени з рiзними варiантами живлення. Найкращих результатiв досягнуто у модершзованш bow-tie антенi з обрiзаними кутами [5] та у bow-tie антеш з ребрами, яю профiльованi за елштичним законом -Lotus антена [6]. Антени [5,6] мають робочу смугу частот 90%, недостатню для покриття всього дiапазону частот 3,1 ...10,6 ГГц.
Нещодавно нами запропоновано новий дизайн bow-tie антени [7]. Оп-тимiзацiю здiйснено з використанням генетичного алгоритму (ГА) у поед-нанш iз програмою точного розв'язку електродинамiчних задач FEKO, що базуеться на методi моментiв. ГА показав високу надшшсть i точшсть при оптимiзацii плоских антен, однак при його використанш виникае кшька проблем. Найсуттевiша серед них - значш обчислювальнi ресурси. Навiть при використанш достатньо невеликого значення популяцп один процес оптимiзацii потребуе 24 години на Intel Xeon 2x2.4 GHz. Бшьша частина
цього часу витрачаеться на розв'язання електродинамГчно! задача для кож-но! з антен, що вГдповГдае хромосомам у популяцп. ОскГльки генетичний алгоритм базуеться на таких стохастичних процесах як випадкова вибГрка, мутацГя та рекомбГнацГя, процес оптимГзацп бажано повторювати мГнГмум 10 разГв, щоб пересвГдчитися, що знайдено саме глобальний екстремум (розв'язок) задача. Отже, такий алгоритм вимагае багато часу для оптимГзацп i для пришвидшення цього процесу необхГдно вГдмовитися вГд викорис-тання програм точного електродинамГчного розрахунку параметров антени на користь и наближено! модели. У цьому дослГдженнГ для отримання профилю антени використано запропонований нами метод синтезу [8], що базуеться на Гнверсп штучно! нейронно! мережа (ШНМ) з модульною структурою за допомогою ГА.
Моделювання широкосмуговоУ планарноУ bow-tie антени
Синтез проводимо з метою отримання необхГдних коефщГентГв вГдбит-тя (S11) та спрямовано! дГ! (КСД) широкосмугового планарного диполя у частотному дГапазонГ 3,1 ...10,6 ГГц. Оптимальний дизайн досягаеться шляхом вГдповГдно! модифГкаци лГнГйного профГлю звичайно! bow-tie антени. Для досягнення потрГбних характеристик антени на краях робочо! смуги частот модель антени створюемо у дещо ширшому частотному дГапазонГ (2,5...11 ГГц) за допомогою багатошарового перцептрону, здатного пред-ставляти будь-яку складну функцГю, проявляючи при цьому глобальнГ уза-гальнюючГ властивостГ [9]. На основГ числових дослГджень визначено, що залежнГсть S11 та КСД вГд геометричних параметрГв антени занадто складна, щоб бути реалГзованою в однГй ШНМ для всього частотного дГапазону. Тому використаемо модульну структуру, в якГй одна ШНМ вГдповГдае за моделювання залежностГ S11 та/або КСД лише на однГй Гз 20 частот у ро-бочому дГапазонГ частот.
На основГ досвГду оптимГзацГ! ши-рокосмугових антен припускаемо, що профГль антени мГстить 5 точок, мГсце розмГщення яких е об'ектом оптимГзацп. При цьому максимальна довжи-на плеча антени (L) не перевищуе 20 мм, що вГдповГдае резонанснГй часто-тГ 3,75 ГГц дротового пГвхвильового вГбратора; при цьому очГкуемо, що нижня робоча частота плоско! антени буде меншою. УсГ точки профГлю знаходяться в межах квадрату Гз роз-розмГрами LхL (рис. 1), який уздовж осГ абсцис розбитий на 5 промГжкГв (на рисунку зображено штриховкою) Гз довжиною, вГдповГдно, 2, 2, 4, 6, 6
Рис.1
мм. Кожна iз точок профшю належить своему промiжку i для тдготовки тренувальних даних мае 4 можливi еквiдистантнi позицii уздовж ос абсцис та 10 уздовж ос ординат. Нерiвномiрне розмiщення промiжкiв уздовж осi абсцис та додатковi три можливi позицii точок профшю в малих значеннях ординати покращують дискретизацiю бiля точки живлення.
Для тренування ШНМ пiдготовлено 5000 вибраних довшьним чином профiлiв. При використанш бiльшоi вибiрки тренувальних даних (напри-клад, 15000) е можливiсть покращити похибку тренування на 1-2%, однак значно зростае час тренування ШНМ (до 8 годин i бшьше для однiеi мере-жi). Числовi дослiдження показали, що вибiрки у 1000 довшьно вибраних профiлiв достатньо для оцшки якостi тренування ШНМ.
Кожна ШНМ мае 10 вхщних нейротв, що вiдповiдае п'яти Х- та п'яти У- координатам точок профшю, та один вихщний нейрон, який видае значення КСД або £ 11 на однiй з частот. Для створення модел планарноi антени оптимальна то-полопя багатошарового перцептрону мютить 3 прихованих прошарки з 20 нейронами у кожному прошарку - тобто загальна тополоня 10x20x20x20x1. Для по-кращення узагальнюючих властивостей ШНМ використали алгоритм ЬвУвпЬег^-МащиагА !з мiнiмiзацiею Байеса та ранню зупинку алгоритму тренування. При аналiзi залежност похибки тренування вщ значення КСД виявлено, що найбшь-ша кшьюстъ грубих похибок припадае на вщ'емт значення, що у лшйному мас-штабi вiдповiдае невеликим значениям КСД, коли навгть невелика абсолютна по-хибка призводить до великого значення вiдносноi похибки. Оскльки при оптимь зацii нас цжавлять лише значення КСД>0 дБ, то саме для них можна обчислюва-ти похибку тренування. 1з зазначеними параметрами ШНМ, що реалiзують вщо-браження вщ геометрii антени до електродинамiчних параметрiв £ 11 та КСД, мають похибку тренування не бтьшу 10%.
Результати чисельних дослщжень
Для синтезу планарного широкосмугового диполя використано генети-чний алгоритм !з випадковим створенням початково!' послщовност!, селек-цiею типу «рулетка» та методом елiтарностi, коли хромосома !з найкра-щою функщею пристосування завжди проходить у наступну популяцш. ГА використовуе двоточковий кросовер, та малу ймов!ршсть мутацii 0.01. X- та У- координати п'яти точок проф1лю оптимiзуемо алгоритмом шд час iнверсii ШНМ для досягнення бажаних характеристик. При цьому кожна Х-координата кодуеться 5 бтами i У-координата - 6 бiтами, забезпечуючи роздшьну здатнiсть уздовж ос! ординат 0,3 мм i уздовж ос! абсцис 0,06...0,2 мм в залежносп вщ пром!жку (рис. 1). Оскшьки ШНМ вимагають значно менше комп'ютерного часу для обчислення електродинамiчних характеристик за даною геометрiею, то для ГА встановлено величину популяцп у 6000, яка практично гарантуе знаходження глобального оптимуму шд час кожного запуску алгоритму.
У цьому дослщженш синтез антени виконано з урахуванням коефщен-
та вщбиття (Sп) так КСД (G), тому функщя пристосування обчислена за
20 20 формулою F = е |SЦ- Sп_ spec\ + K Че |G - G _ spec |.
n=1 n=1
Значення коефщента K = 0,3 вирiвнюе вплив похибки вщ двох електро-динамiчних параметрiв. Похибки пiдсумовуються на 20 частотах в межах робочо! смуги частот. Для синтезу антени i3 коефщентом вiдбиття мен-шим -10 дБ потрiбне значення вихiдних даних для ШНМ (S 11_ spec) фш-суеться на рiвнi 0,25 (-12 дБ) в усьому дiапазонi частот (рис.2). Потрiбне значення КСД (G _ spec) змшюеться лiнiйно вiд 2 дБ на частот 2,5 ГГц до 5 дБ на частот 11 ГГц (рис.3). Така частотна залежшсть КСД може бути фiзично реалiзована дипольною антеною i повинна забезпечити стабшьну однопроменеву дiаграму спрямованост в дiапазонi частот 3,1...10,6 ГГц.
Профшь антени, отриманий як кращий за результатами 10 запускiв швер-си при заданих вихiдних параметрах, показаний на рис.1. Цей профшь е об-грунтованим з фiзично! точки зору. Довжина плеча антени складае 14,6 мм або 0,151 на нижнш частот робочо! смуги частот. Невелика довжина антени забезпечуе потрiбнi значення КСД i форму дiаграми спрямованостi на верх-нiх частотах робочого дiапазону. Довжину антени можна регулювати поло-женням п'ято! точки профiлю, яка за результатами синтезу розмщена впри-тул до нижньо! межi останнього промiжку. Положення п'ято! точки уздовж ош абсцис регулюе значення верхньо! гранично! частоти в частотнiй залеж-ностi КСД та нижню граничну частоту в частотнiй залежностi S11, мало змь нюючи форму характеристики узгодження. Якiсть узгодження в усьому частотному дiапазонi залежить вiд положення першо! точки профiлю; для досяг-нення потрiбного узгодження положення першо! точки слiд вибирати так, щоб забезпечити в точщ живлення дуже широкий кут розкриву антени. Над-звичайно близьке розмщення друго! i третьо! точки профiлю характерне лише для даного профiлю i, виходячи з анашзу всiеl добiрки процесiв синтезу, не е обов'язковим для досягнення глобального оптимуму.
Частотш залежностi коефiцiентiв вщбиття та КСД оптимального профi-лю представлеш на рис.2, 3 вщповщно. На цих рисунках видно, що потрiб-на частотна залежнiсть КСД реалiзована, а потрiбнi значення коефщента вiдбиття слугують середнiм значенням. Яюсть роботи алгоритму перевiре-на програмою FEKO. На рис.2 та рис.3 також добре видно, що параметри антени, отримаш за допомогою комбшацн ГА+ШНМ та з використанням методу моментв добре збiгаються. Цим шдтверджуються узагальнюючi властивостi ШНМ. Добре узгодження б^ нижньо! гранично! частоти i лi-нiйна залежнiсть КСД бшя верхньо! гранично! частоти вимагають проти-лежного напрямку змiни положення п'ято! точки профiлю уздовж осi абсцис. Отже, така геометрiя антени не мае достатньо! кiлькостi ступешв сво-боди, щоб повнiстю задовольнити потрiбним параметрам.
Рис.4
Рис.5
Цжаво пор^вняти характеристики антени з оптим^зованим профшем та традицшно1 bow-tie антени, яка була вихщною в процесс оптим^защ!. Екв^валента традицшна bow-tie антена (рис.4, б) мае ту ж довжину, що i оптим^зована антена, а кут розкриву bow-tie антени (140°) визначений ^з умови р^вност площ двох антен. Робоча смуга частот Рис.6 оптим^зовано! антени складае 110% за
умови S11 < - 10 дБ, що дозволяе повнютю охопити смугу частот 3,1...10,6 ГГц. Bow-tie антену не можна узгодити в такому широкому диапазон частот ^з 50-омним фщером (рис.5), оскшьки для задовшьного узгодження потребен фщер ^з хвильовим опором 150...180 Ом. Вщмшност добре помпш i в розподшах струм^в на поверхнях антен (рис.4) на центральны частота робочо! смуги частот 6,85 GHz (^=44 мм). При практично од-наковш довжину б^чно! сторони антени, уздовж яко! зосереджено струм (26,2 мм у bow-tie антени та 25 мм в оптим^зовано! антени), протифазна компонента струму мае бшьшу амплитуду у bow-tie антеш. Це призводить до того, що КСД втрачае лшшну залежшсть вщ частоти (рис.5, а) i на пев-них частотах максимум д^аграми випромшювання спрямований не в пло-щиш, перпендикулярной площиш антени.
Пор^вняння ГА оптим^защ! та iHBepcii ШНМ за допомогою ГА Щоб ощнити часов^ затрати, яких вимагае алгоритм шверЫ! ШНМ, по-р^вняемо його з алгоритмом оптим^защ! планарно! антени за допомогою
^^тачного aлгopитмy y поеднанш ^з пpoгpaмoю точного eлeктpoдинaмiч-ного poзpaxyнкy FEKO. yci пapaмeтpи для оптим^заци aнтeни ^з зacтocy-ванням лишe гeнeтичнoгo aлгopитмy, включаючи функщю пpиcтocyвaння i гeoмeтpiю aнтeни, вcтaнoвлeнo такими, як i в aлгopитмi iнвepciï. Сдина pi-зниця полягае y тому, що poзмip популяцп змeншeнo до 200, ocкiльки npo-гpaмa FEKO, що викopиcтoвyетьcя у ГА вимагае багато чacy для обчи^ лeння кожно!' aнтeни. Becb пpoцec cинтeзy aнтeни у aлгopитмi iнвepciï за-ймае 10-15 ^кунд для poзмipy популяцп' 200 та близько 5 xвилин пpи poз-мipi популяцп 6000 на Intel Xeon 2x2.4 GHz. Таю зaтpaтнi з точки зopy чacy o^pau^i" як подготовка тpeнyвaльниx дaниx та влacнe тpeнyвaння ШНМ за-ймають 34 та 11 годин, вщповщно. Один пpoцec оптим^зацп ^з викopиc-танням комбшацп ГА+FEKO вимагае 24 години, що мeншe шж cyмapнi за-тpaти на один npo^c cинтeзy ^з викopиcтaнням iнвepciï. Однак чepeз ето-xacтичнy ocнoвy ^^тачного aлгopитмy та дocтaтньo мaлe знaчeння популяцп' пpoцec оптим^зацп ^з викopиcтaнням ГА бажано пoвтopити ж мeншe 10 paзiв, щоб пepecвiдчитиcя, що знaйдeнo oптимaльнe piшeння. О^шьки шд чac iнвepciï cтвopeння ШНМ вiдбyвaетьcя лишe один paз, то у cepiï ^з 10 пpoцeciв оптим^зацп aлгopитм iнвepciï дае ви^аш у чaci у 5 paзiв.
Пpoфiль aнтeни, що oтpимaнo ^з викopиcтaнням комбшацп ГА+FEKO, пpeдcтaвлeнo на p^. 6. Даний пpoфiль мае дв^ важлив^ cxoжocтi ^з ^офь лeм, що oтpимaнo за peзyльтaтaми iнвepciï:
- мaйжe однакова позищя пepшoï точки пpoфiлю (X1=0.52; Y1=7.05 для aлгopитмy ГА та X1=0.48; Y1=7.35 для aлгopитмy iнвepciï);
- под^б^ знaчeння довжини aнтeни (15.55 мм для aлгopитмy ГА та 14.36 мм для aлгopитмy ^epcn)
Ra, симуляшя _■_ Ra, вим1рювання - Симуляшя И Вим1рювання
Риc. 7 Риc. 8
Сxoжocтi у гeoмeтpiï пpoфiлiв та мaйжe iдeнтичнi xapaктepиcтики ча^ тотно1 зaлeжнocтi S11 та КСД (pиc. 5) щe paз пiдтвepджyють значний вплив пoлoжeння пepшoï i ocтaнньoï точок пpoфiлю на xaparcrep^™^ aнтeни.
Результати вим1рювань
Для пiдтвepджeння peзyльтaтiв чиcлoвиx дocлiджeнь були вигoтoвлeнi мaкeти aнтeн ^з оптим^зованим ^оф^м i пpoвeдeнi eкcпepимeнтaльнi до-cлiджeння ïx xapaктepиcтик. Для того, щоб уникнути нeoбxiднocтi викopиc-товувати шиpoкocмyгoвий cимeтpyючий пpиcтpiй, вимipювaння aнтeни пpoвoдилocя у вигляд^ монополю. Пщ чac вимipювaнь aнтeнy було ветанов-
лeнo над мщним квaдpaтним eкpaнoм ^з дoвжинoю cтopoни 0.7 м. Пapaмeт-pи дипoльнoï aнтeни oтpимaнo ^з peзyльтaтiв вимipювaнь ^з викopиcтaнням вiдoмиx фopмyл вiдпoвiднocтi [10]. О^шьки вимipювaння aнтeни здшотю-валдоя paзoм ^з SMA--кoнeктopoм ^o 6ув вiдcyтнiй y чиcлoвиx дocлiджeн-няx), тo peзyльтaти вимipювaнь бyлo тaкoж cкopeктoвaнo на дoвжинy тopy. Обчиcлeнi та вимipянi знaчeння aктивнoгo onopy aнтeни cпiвпaдaють дyжe дoбpe (pиc. 7), в той 4ac як вимipянi знaчeння pea^^^ro onopy ame-ни пepeвищyють oбчиcлeнi в ycьoмy дiaпaзoнi чacтoт. Очeвиднo, цe тов'язато ^з вiдмiннicтю peaльнoï cиcтeми живлeння вщ пpocтoгo cernemy дpoтy дoвжинoю 0.2 мм i натугою 1 В, який зacтocoвyвaлacя у чиcлoвиx дocлiджeнняx. Бiльшe знaчeння peaктивнoгo onopy aнтeни пpизвoдить дo змeншeння шиpини po6o4oï cмyги (Ри^ 8): вepxня гpaничнa чacтoтa у o64^ cлeнняx cклaдaе 11 ГГц, тод^ як за peзyльтaтaми вимipювaнь лишe 9.8 ГГц.
На p^. 9 пoкaзaнo peзyльтaти вимipювaнь дiaгpaми cпpямoвaнocтi ан-тeни, на якиx дoбpe виднo, щo кут мюця мaкcимyмy випpoмiнювaння в мeжax чacтoтнoгo дiaпaзoнy змiнюетьcя нeзнaчним чидом. Цe oпocepeдкo-вaнo пiдтвepджyе ж-значш дeфopмaцiï дiaгpaми cпpямoвaнocтi дипoльнoï aнтeни. Вимipювaння КСД нe пpoвoдилocя, aлe тeндeнцiю змшу КСД в ча-cтoтнoмy дiaпaзoнi мoжнa oцiнити no фopмi дiaгpaми cпpямoвaнocтi. Як виднo з pиc.9, ^з зpocтaнням 4acTOra шиpинa гoлoвнoï пeлюcтки дiaгpaми cпpямoвaнocтi змeншyетьcя, щo вiдпoвiдaе збiльшeнню КСД, як i бyлo зaдaнo тд 4ac чиcлoвиx дocлiджeнь. Вимipянa д^а^ама cпpямoвaнocтi ду-жe дoбpe yзгoджyетьcя ^з oбчиcлeнoю за дoпoмoгoю FEKO ^з викopиcтaнням кoмбiнaцiï мeтoдy мoмeнтiв та yнiвepcaльнoï тeopiï дифpaкцiï.
Висновки
Meтoдoм cинтeзy, щo IJpyнтyетьcя на пoеднaннi гeнeтичнoгo aлгopитмy та ^epcn нeйpoнниx мepeж, здiйcнeнo кoнcтpyктивний cинтeз yльтpaши-poкocмyгoвoï (3.1 - 10.6 ГГц) плaнapнoï дипoльнoï aнтeни, яка зaбeзпeчyе у зaзнaчeнiй cмyзi чacтoт кoeфiцiент вщбиття S11 < - 10 дБ i кoeфiцiент cпpямoвaнoï ди 2 - 5 дБ. Вcтaнoвлeнo, щo нeйpoнi мepeжi в зaдaчax тaкoгo типу мають вщмшш узагальнююч^ влacтивocтi: пpи викopиcтaннi для тpe-нування лишe 0.002% мoжливиx вapiaнтiв пpoфiлiв дocягнyтi пoxибки тpe-нування ж пepeвищyють 10%. У cepiï ^з 10 eкcпepимeнтiв aлгopитм ^epcn ШНМ дeмoнcтpyе пfятикpaтнy пepeвaгy у 4aci oптимiзaцiï aнтeни над re^-тичним aлгopитмoм oкpeмo. Влacнe iнвepciя ШНМ займае вщ 10 ^кунд дo 5 xвилин, щo дoзвoляе пpoвoдити нe лишe cинтeз, а й анализ aнтeни для piз-ниx гeoмeтpичниx та eлeктpoдинaмiчниx пapaмeтpiв. Moдyльнa кoнcтpyк-
щя нейронно! мережi дозволяе змiнювати дискретизацiю по частот або до-давати новi електродинамiчнi параметри, наприклад, ширину дiаграми ви-промшювання, рiвень бiчних пелюсток, тощо. Синтезована антена мае вщ-мiннi електродинамiчнi характеристики та технологiчнi якостi i може бути рекомендована стати для використання у комушкацшних мережах.
Лггература
1. Aiello G.R., Rogerson G.D. Ultra-wideband wireless systems // IEEE Microwave Magazine. - 2003. - № 4. - P. 36-47.
2. Brown G.H., Woodward O.M. Experimentally determined radiation characteristics of conical and triangular antennas // RCA Review. - 1952. - Vol.13. - P. 425-452.
3. Kurt L. Shlager, Glenn S. Smith, James G. Maloney. Optimization of bow-tie antennas for pulse Radiation//IEEE Transactions on Antennas and Propagation. 1994. №7. P. 975-982.
4. Lestari A., Yarovoy A., Ligthart L. RC-loaded bow-tie antenna for improved pulse radiation//IEEE Transactions on Antennas and Propagation. 2004. V.52. №10. P.2555-2563.
5. Katsuki Kiminami, Akimasa Hirata, Toshiyuki Shiozaw. Double-Sided printed bow-tie antenna for UWB communications // IEEE Antennas and Wireless Prop. Let. 2004. V.3.
6. Abdelnasser A. Eldek, Afef Z. Elsherbeni, Charles E. Smith. Microstrip-fed printed lotus antenna for wideband wireless communication systems // IEEE Antennas and Propagation Magazine.-2004.-Vol.46. - №.6. - P. 164-173.
7. Vasylenko D.O., Dubrovka F.F., Edenhofer P. Contour optimization of a planar broadband dipole using genetic algorithms // Int. Conf. on Antenna Theory and Techniques, September 2007, P. 247-249.
8. Дубровка Ф.Ф., Василенко Д.О. Нейронно-генетичний метод синтезу антен та пристро'1'в НВЧ // Вюник НТУУ "КПГ'. Серiя: Радютехшка. Радюапаратобудування. -2008. - Вип.36. - С. 63-69.
9. Haykin S. Neural Networks: A Comprehensive Foundation. - Prentice Hall PTR Upper Saddle River. - New York, 1994.
10. Balanis C. A. Antenna theory analysis and design. Harper & Row. New York, 1982.
Ключов1 слова: антена, синтез антен, розрахунок антен, ультраширокосмуговi антени
Дубровка Ф.Ф., Василенко Д. А. Синтез ультраширокополосной планар-ной дипольной bow-tie антенны нейронно—генетическим методом Представлены результаты синтеза ультраширокополосной (3.1-10.6 ГГц) плоской дипольной антенны типа "bow-tie". Оптимальный дизайн достигается соответствующей модификацией линейного профиля обычной "bow-tie" антенны. Теоретические результаты подтверждены экспериментом. Dubrovka F.F., Vasylenko D.O. Synthesis of ultrawideband planar dipole bow-tie antenna by neural-genetic method Results of a synthesis of the ultrawideband (3.1-10.6 GHz) planar dipole bow-tie antenna are presented. The optimal design is achieved by properly modifying the linear contour profile of the conventional bow-tie antenna. Theoretical results were verified by measurements.
УДК 621.372.82
РЕЗУЛЬТАТИ РОЗРОБКИ М1КРОХВИЛЬОВО1 ПЕЧ1 ДЛЯ ОЗОЛЕННЯ
ХАРЧОВИХ ПРОДУКТ1В
Найденко В. I., Шумаков Д. С., Лебедев О. О.
Визначено розм1ри та спос1б опромтення камери для озолення харчових продукт1в, розташування в нт посудин з дослСджуваним продуктом.
Вступ. Постановка задачi
При озоленш продуктв харчування шд час контролю за вмютом радiа-цшних речовин наразi використовуються сушильш шафи, газовi пальники та муфельш печь Процес озолення тривае декшька дiб, затримуе продукти на митнищ, що зменшуе харчовi характеристики або призводить до псу-
