CC BY
21
9. Пономарьова О. А. Змши анатсмчно! будови листюв дерев роду Tilia L. як показник адаптацл до pi3HMx до pi3HMx умов зростання / О.А. Пономарьова // Питання бюшдикацл та еко-логй : зб. наук. праць. - 2013. - Вип. 18, № 2. - С. 105-120.
10. Смирнова Т.Б. Влияние промышленной среды на анатомические особенности древесных растений / Т.Б. Смитнова // Ботанические исследования. Интродукция, отдаленная гибридизация растений и озеленение : сб. науч. тр. - 1992. - Вып. 11. - С. 37-46.
11. Jan De Langhe Tilia L. (Malvaceae) Vegetative key to species cultivated in western europe / De Langhe Jan // Ghent University Botanical Garden. - 2005-2012. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.arboretumwespelaar.be/userfiles/file/pdfKey_Tilia_JDL.pdf.
12. Pigott C.D. Lime-trees and Basswoods: a biological monograph of the genus Tilia / CD Pi-gott. - Cambridge University Press, Cambridge and New York, 2012. - Pp. 395.
13. Seneta W. Dendrologia / W. Seneta, J. Dolatowski. - Warszawa : PWN SA, 2003. - 559 s.
Карпин Н.И. Липа крымская (Tilia x euchlora K. Koch) в составе зеленых насаждений города Львова
Изучено распространение интродуцента - липы крымской (T. euchlora K. Koch) в составе зеленых насаждений Львова. Выявлены 123 представителя вида в составе рядовых, аллейных, солитерных и групповых посадок улиц, площадей, скверов и парков. Приведены результаты исследований влияния урбогенной среды на жизнедеятельность T. х euchlora K. Koch, в частности морфолого-анатомические показатели листовой пластинки, состояние и плотность устьиц, интенсивность цветения и качество семян. Рассмотрен вопрос декоративности и перспектив дальнейшего использования в озеленении липы крымской.
Ключевые слова: Tilia х euchlora K. Koch, вид, гибрид, озеленение, Львов.
Karpyn N.I. Crimean Lime (Tilia x euchlora K. Koch) in Greenery Planting of Lviv
Spreading of introducente crimean lime (T. x euchlora K.Koch) in greenery planting of Lviv is studied. One hundred twenty three members of the species are found in the composition of line, alley, tapeworm and group plantings of streets, squares, gardens and parks. Environmental influence on the livelihoods urbogenous T. x euchlora K.Koch, particularly on morphological and anatomical indicators of leaf plate, condition and stomata density, intensity of flowering and seed quality are investigated. Some issues of the decorative and perspective use of crimean lime in gardening are also examined.
Keywords: Tilia x euchlora, spesies, hybrid, planting, Lviv.
УДК574.4:074.4(477.42) Доц. О.О. Климчук, канд. с.-г. наук -
Житомирський тщональний агроекологiчний утверситет
СЕЗОННА ДИНАМ1КА КОНСОРТИВНИХ ЗВ'ЯЗКШ ПТАХ1В З1 СОСНОЮ ЗВИЧАЙНОЮ У БЕРЕЗОВО-СОСНОВИХ НАСАДЖЕННЯХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОЛ1ССЯ
Дослщжено сезонш змши консортивних зв'язюв птахiв зi сосною звичайною у бе-резово-соснових насадженнях в умовах Центрального Полюся. Всього виявлено двад-цять чотири види птах]в-консорпв сосни звичайно!. Домшуючими видами функщ-онально! взаемодп е тошчш зв'язки в ус пори року, хоча взимку !х частка зменшуеться на користь трофiчних зв'язюв. Фабричш зв'язки зафшсовано тшьки у весняно-лппш пе-рюд, а форичних зв'язюв не виявлено взагал^ У топоморфiчнiй структурi домшуючими е дрiмiобiонти, у клiмаморфiчнiй - рiчнi види. Склад трофоморф е повноцшним, пашв-ною групою е зоофаги.
Ключовi слова: консорця, орштоконсорти, бюджет часу, тошчш i трофiчнi зв'язки, топоморфи, кл]маморфи, трофоморфи.
Вступ. Функцюнування орнiтоконсорцiй змiнюeться за порами року. Вивчити загальнi тенденцй' функцюнування орштоконсорцш неможливо без пiзнання особливостей взаемодп орштоконсортш i3 середовищем iснування в KTO40Bi перiоди. У весняний перюд переважае топiчна складова, адже основну частину часу птахи витрачають на будiвництво гнiзд, охорону гнiздових тери-торiй, насиджування яець, годування пташенят, також спостерiгаеться рiвномiр-не розмщення комахшдних птах1в i вiдносна стабшзащя ix чисельностi [4].
В осшшй перiод вiдбуваються значнi змши у функцiонуваннi орштокон-сорцiй, порiвняно з лiтом. Зникають групи ттшх видiв i з'являються види, ят залишаються зимувати. Тому в цю пору року спостерiгаемо формування зграй птахш, у яких в осшшй перiод у птахш зростае потреба у бшьшому xарчуваннi, оскiльки необхвдно вiдновити витраченi у перiод розмноження енергетичнi ре-сурси (а для м^уючих накопичити енергетичнi запаси для перельоту).
Зима для птах1в е критичним перiодом, оскiльки низькi температури та нестача корму змушують багато видiв вiдлiтати далеко за межi свое! гшздово! територп. Окрiм цього, у цей перiод в органiзмi птахш пiдвищуеться витрата енергп на шдтримання певно! температури тала, що i зумовлюе посилену потребу у живленш. Тому птахи майже весь свiтловий день проводять у пошуках корму i головною частиною бюджету часу е трофiчнi зв'язки. Взимку спостерь гаеться низький ршень рiзноманiття зв'язкiв та iнтенсивнiсть трофiчноl дяль-ностi угруповань орнiтоконсортiв. Таю сезонш змiни у життi птаxiв познача-ються на функцiонуваннi орштоконсорцш загалом, в чому i полягае завдання i актуальнiсть нашого дослвдження.
Матерiал та методика. Об'ектом дослщження е орнiтоконсорцiя сосни звичайно! у березово-соснових насадженнях Центрального Полiсся. Предметом дослвдження е змiна структури консортивних зв'язюв птах1в сосни звичайно! у змшаних насадженнях Центрального Полiсся за порами року.
Як основний метод дослщження консорцш використано хронометруван-ня денного бюджету часу (DTB) птах1в на один екземпляр деревно! породи [2, 3]. Шляхом вiзуального спостереження фiксували бюджет часу птаxiв для кожного екземпляра деревостану (ядра консорцц) упродовж усього свiтлового дня. Ввдповвдно до методики фiксували вид птаха, його час прильоту i вiдльоту, вид функщонально! взаемодй' з автотрофом та тривалiсть певного виду взаемодп у секундах. Розподш птах1в за розмiрами бiоморфiчниx ланок здшснено методом розподшу життевих форм за системою МП. Аюмова [1, 5].
Модельними групами птаxiв для вивчення консорцл обрано представни-кiв рядiв Дятлоподiбнi Piciformes та Горобцеподiбнi Passeriformes. У робота використано украшсью назви птах1в, якi запропонували Г.В. Фесенко та А.А. Бо-котей [6, 7].
Результати та обговорення. У функцюнуванш консорцй' сосни зви-чайно! у березово-соснових насадженнях бере участь двадцять чотири види птахш: зозуля, дятел звичайний, щеврик лковий, сойка, сорока, золотомушка жовточуба, вiвчарик-ковалик, вшчарик весняний, вiвчарик жовтобровий, мухоловка строката, мухоловка бшошия, чикотень, ^зд чорний, дрiзд спiвочий, га-1чка-пухляк, синиця блакитна, чорна i велика, пiдкоришник звичайний, позик, шдкоришник звичайний, зяблик, костогриз, снiгур.
Найбшьша кшьккть птах1в-консорт1в сосни звичайно! мшаних наса-джень наявна навесш - с1мнадцять, а попм видове р1зномашгтя зменшуеться восени - до дванадцяти, а взимку до семи. Таку особливкть можна пояснити тим, що змшане насадження е бшьш привабливим для птах1в саме у весняно-лггнш перюд. У загальному функцюнуванш консорцл сосни звичайно! у м1ша-них насадженнях у весняно-л1тнш перюд домшують дятел звичайний - 19,55 %, мухоловка бшошия - 22,28 % та синиця велика - 24,07 % БТБ. Домшуючими видами консорцп сосни звичайно! в осшнш перюд е зяблик - 13,47 % БТБ, дятел звичайний - 19,28 % БТБ, синиця велика - 43,93 % БТБ. 1з значною перевагою в зимовий перюд в орштоконсорцп сосни звичайно! мшаних насаджень домшуе дятел звичайний - 58,61 % БТБ, хоча присутш ще три сп1вдом1нанти: синиця велика - 13,12 %, сшгур - 11,27 % та повзик - 10,50 % БТБ.
Оршгоконсорти сосни звичайно! березово-соснових насаджень в ус пори року брали участь у тошчних 1 троф1чних зв'язках (табл. 1). Навесш спосте-р1гаемо домшування тошчних зв'язюв - 81,19 % БТБ. Восени цей вид функщ-онально! д1яльност1 теж е домшуючим - 62,23 % БТБ. А у зимовий перюд си-туащя змшюеться на користь троф1чних зв'язюв 1 частка тотчно! складово! ста-новить 44,04 % БТБ. Такий перехвд в1д одного виду функцюнування до 1ншого св1дчить про те, що вщбуваеться поступова змша характеру функцюнування консорцп з л1тнього на зимовий. Навесш домшуючими видами птах1в е мухоловка бшошия та синиця велика (вщповщно 26,64 % 1 23,89 % БТБ тошчних зв'язюв); восени - синиця велика (55,43 % БТБ), взимку - дятел звичайний, синиця велика, повзик 1 сшгур (разом 94,94 % БТБ топ1чних зв'язюв). Восени за-фшсовано форичш зв'язки - 0,24 % БТБ.
Табл. 1. Характеристика орштоконсорцп сосни звичайноЧ у зм'пианих насадженнях
Пора року Параметр системи зв'язюв Показник
Весна-лио Кiлькiсть видiв консортiв 17
Частка трофiчних зв'язкiв, % 18,81
Частка топiчних зв'язюв, % 81,19
Частка фабричних зв'язюв, % -
Частка форичних зв'язюв, % -
Осшь Кшьюсть видiв консорпв 12
Частка трофiчних зв'язюв, % 20,47
Частка тотчних зв'язкiв, % 79,29
Частка фабричних зв'язюв, % -
Частка форичних зв'язюв, % 0,24
Зима Кшьюсть видiв консорпв 7
Частка трофiчних зв'язкiв, % 55,96
Частка тотчних зв'язюв, % 44,04
Частка фабричних зв'язюв, % -
Частка форичних зв'язюв, % -
Троф1чна складова консорцп березово-соснового насадження за видовим складом е бвдшшою за тошчну. Значно менша кшьюсть птахш бере участь у троф1чнш складовш, шж у тошчнш. Так, у весняно-л1тнш перюд троф1чш зв'язки представлен! шктьома видами 1з с1мнадцяти, в ос1ннш перюд - шктьма 1з
дванадцяти, а в зимовий перюд - три з семи. Ця особливiсть е наслiдком того, що консорцiя сосни звичайно! створюе насамперед топiчну складову, а потам трофiчну. Домiнуючим трофоконсортом у всi пори року е дятел звичайний, його частка становить бшьше 50 % БТВ трофiчних зв'язюв, взимку цей показ-ник сягае 97,13 % БТБ трофiчних зв'язкiв.
У бiоморфiчнiй структурi березово-соснового насадження спостерiгаемо домiнування дрiмiофiлiв (табл. 2). У весняно-линш та осшнш перiоди у топо-морфiчному складi присутнi узлiсники (щеврик лiсовий, чикотень) i убiквiсти (зозуля). Ця особливкть дае змогу припустити, консорщя сосни звичайно!' змь шаного насадження е привабливою для видiв з шших бiоценозiв, незважаючи на 1х незначну частку (разом 0,66 % БТВ).
Табл. 2. Топоморфiчна та клiмаморфiчна характеристика орттоконсорци
березово-соснового насадження за порами року
Бiоморфи II порядку Дольова частка у бюджета, %
Весняно-линш перiод Осшнш перюд | Зимовий перюд
Топоморс ш
Дрiмiобiонти 99,51 99,83 100,00
Узлiсники 0,42 0,17 -
Убшвюти 0,07 - -
Всього 100,00 100,00 100,00
Клiмаморфи
Цiлорiчнi види 54,54 86,55 84,13
Сезонники 45,46 13,45 15,87
Всього 100,00 100,00 100,00
У клiмаморфiчному склада орштоконсорцл сосни звичайно!' березово-соснових насаджень домiнують рiчнi види, незалежно вiд пори року. У весняно-лiтнiй перiод для консорцií березово-соснового насадження характерним е ви-ршнювання частин сезонних i рiчних видш. Показники наближаються до сшв-ввдношення 50 на 50. Такий процес вiдповiдае спiввiдношенню кiлькостi цшо-рiчних i сезонних видш у груш дршюбюнпв у теплу пору року. Восени присут-нiсть весняно-лiтнiх представнитв сезонних видiв (зяблик) i !'х частка законо-мiрно зменшуеться, порiвняно з весно-лiтнiм перiодом (13,45 % БТВ) де-монструе поступовий перехвд функцiонування консорцií сосни звичайно!' мша-них насаджень з лiтнього на зимовий. Для зими видовий склад клiмаморфiв бе-резово-соснових насаджень е цшком закономiрним: сезонники представленi сшгуром - 15,87 % БТВ, хоча все одно домшують цiлорiчнi види - 84,13 % БТВ.
Трофоморфiчний склад консорцií сосни звичайно!' мшаного насадження загалом е повним, тобто присутш фiтофаги, зоофаги i еврифаги (табл. 3). В ус пори року у консорцп сосни звичайно! березово-соснових насаджень домiнують зоофаги (весна-лгго - 98,25 %, осiнь - 83,34 %, зима - 88,55 % БТБ). Зоофаги представленi найбшьшою кiлькiстю морф другого порядку i це е характерним для весняного перiоду, а в восени i взимку, навпаки, - менша !х рiзноманiт-нiсть. Серед трофоморф II порядку у весняно-линш та осшнш перiоди значно переважають нишпорники ^вчарики весняний, жовтобровий i ковалик, золото-мушка жовточуба, вiльшанка, чикотень, ^зд чорний i сшвочий, га!чка-пухляк,
синищ блакитна, чорна та велика, повзик, шдкоришник звичайний, зяблик) -53,43 % та 47,52 % БТБ вщповвдно. У зимовий перюд кшьккть видш нишпор-ник1в зменшуеться (гайка-пухляк, синищ блакитна та велика, повзик) 1 !х час-тка становить 29,94 % БТБ.
Присутнкть глибоких нишпорникш (дятел звичайний) спостер1гаемо протягом року. У весняно-лггшй та осшшй перюди !х активнкть е майже одна-ковою 1 в середньому становить 19,39 % БТБ, а взимку !х частка зростае втри-ч1 - 58,61 % БТБ. Ця особливкть св1дчить про те, що як крона, так 1 стовбур дерев у м1шаних насаджень однаковою м1рою е важливим троф1чним ресурсом для птах1в-консорт1в. Засщниюв (мухоловки строката 1 бшошия) зафшсовано лише у весняно-л1тнш перюд. 1х високий р1вень дольово! частки (24,73 % БТБ) пояснюеться тим, що саме ця група птах1в е регулятором чисельносп ф1тофапв, оскшьки вони полюють на лггаюч1 комахи.
Табл. 3. Трофоморфiчна характеристика орттоконсорцп березово-соснового насадження за порами року
Трофоморфи I порядку Трофоморфи II порядку Дольова частка у бюджета часу, %
весняно-лiтнiй перюд осшнш перюд зимовий перюд
Фггофаги плодо'1ди - 0,54 11,27
насшещи - 2,58 -
Всього фггофапв - 3,12 11,27
Зоофаги оглядальники 0,49 - -
засiдники 24,73 - -
нишпорники 53,43 47,52 29,94
глибою нишпорники 19,55 19,24 58,61
мисливцi - - -
Всього зоофапв 98,25 83,34 88,55
Еврифаги | оглядальники 1,75 0,17 0,18
Всього всещних 1,75 0,17 0,18
Всього 100,00 100,00 100,00
Значения оглядальниюв (сорока! др1зд чорний) у функщонуванш кон-сорцп сосни звичайно! у березово-соснових насаджень е нестотним - 2,59 % БТВ. Специф1чно1 групи зоофапв - мисливщв - не було вданачено.
У весняно-лггшй перюд трофоморф1чний склад цього угруповання характеризуемся ввдсутнктю специф1чно1 групи - фггофапв. Ця особливкть вка-зуе на високий р1вень спещал1зацп консортивних зв'язюв. Поява ф1тофапв восе-ни св1дчить про перехщ характеру живлення з лггнього на осшньо-зимовий. У цей перюд у мшаних насадженнях основним джерелом троф1чних ресурйв е шишки сосни, плоди та ягоди деревно-чагарникових порщ. Взимку група ф1то-фапв представлена тшьки одним трофоморфом II порядку - плодо!дами (сш-гур - 11,27 % БТБ). Група еврифапв демонструе свою присутнкть в ус сезони, хоча !х частка е зовс1м незначною - загалом 2,1 % БТБ.
Висновки.
1. Всього у консорцп сосни звичайно! у березово-соснових насадженнях за-фiксовано двадцять чотири види птахiв. Найбiльшу 1х ыльысть спостерь
гаемо у весняно-лпнш перiод (сiмнадцять видiв), а найменшу - взимку (ciM ввддв).
2. Навесш cnocTepiraeMO домiнування тошчних зв'языв - 81,19 % DTB. Восе-ни цей вид функцюнально! дiяльноcтi консорцп дещо втрачае свою актив-HicTb, хоча i е домшуючим - 79,29 % DTB. А у зимовий перюд ситуащя змiнюeтьcя на користь трофiчних зв'языв i частка тошчно! складово'1 стано-вить 44,04 % DTB.
3. У бiоморфiчнiй cтруктурi у весняно-лпнш та оciннiй пeрiоди cпоcтeрiгaeмо домшування дрiмiобiонтiв - 99,51 i 99,83 % DTB вщповщно. У зимовий перюд спостерк-аемо абсолютне домшування дрiмiофiлiв - 100,00 % DTB. Узлicникiв та убiквicтiв cпоcтeрiгaeмо навесш i восени.
4. У клiмaморфiчному cклaдi орштоконсорцп сосни звичайно!' у змшаних на-садженнях домiнують рiчнi види. За порами року ix частка у сосново-бере-зових лicax змiнюeтьcя у межах 56,54-84,13 % DTB.
5. У топоморфiчнiй cтруктурi доcлiджувaниx орнiтоконcорцiй домiнуючими e зоофаги, 1х дольова частка cягae нaвecнi та влiтку - 98,25 %, восени -83,34 % i взимку - 88,55 % DTB.
Лггература
1. Акимов М.П. Биоценотическая рабочая система жизненных форм - биоморф / М.П. Акимов // Научные записки ДГУ. - Харьков. - 1955. - Т. 51. - С. 5-54.
2. Булахов В.Л. Консортивные связи в средообразующей деятельности позвоночных животных в степных лесах УССР / В.Л. Булахов // Значение консортивных связей в организации биогеоценозов : матер. II Всесоюз. совещания по проблеме изучения консорций. - Пермь : Изд-во ПГПИ, 1976. - С. 274-277.
3. Дольник ВВ. Методы изучения бюджетов времени и энергии у птиц / В.В Дольник // Труды Зоологического ин-та. - 1982. - Т. 113. - С. 3-37.
4. Иноземцев А. А. Птицы и лес / А. А. Иноземцев. - М. : Изд-во "Агропромиздат", 1987. - 302 с.
5. Пономаренко А. Л. Пространственное распределение птиц в консорции дуба (Querrcus robur) в липово-ясеневых дубравах степного Приднепровья в гнездовой период / А.Л. Пономаренко // Вестник зоологии. - Сер.: Экология. Морфология. Методика. - 2000. - № 14, ч. 2. -С. 107-113.
6. Фесенко Г.В. Птахи фауни Украши: польовий визначник / Г.В. Фесенко, А.А. Бокотей. -К. : Вид-во "Новий друк", 2002. - 414 с.
7. Фесенко Г.В. Анотований список украшських наукових назв птах1в фауни Украши / Г.В. Фесенко, А.А. Бокотей. - К.-Льв1в, 2007. - 111 с.
Климчук А.А. Сезонная динамика консортивных связей птиц с сосной обыкновенной в березово-сосновых насаждениях Центрального Полесья
Исследованы сезонные изменения процесса формирования системы консортив-ных связей с сосной обыкновенной в березово-сосновых насаждениях Центрального Полесья. Всего в составе консорции сосны обыкновенной зафиксировано двадцать четыре вида птиц. Преобладающими видами функционального взаимодействия являются топические связи во все времена года, хотя их частица зимой уменьшается в пользу трофических связей. Фабрические связи зафиксированы только в весенне-летний период, а форические не наблюдены. Функциональный состав птиц в консорциях характе-ризируется преобладанием дримиобионтов и годовых видов. Состав троформ представлен полностью, преобладающей группой являются зоофаги.
Ключевые слова: консорция, орнитоконсорты, бюджет времени, топические и трофические связи, топоморфы, климаморфы, трофоморфы.
Klymchuk O.O. Seasonal Dynamics of Consortive Relationships of Birds with Pine in Birch and Pine Forests of Central Polissya
Some seasonal changes in the process of forming the system of seasonal dynamics of concortive relationships of birds in the individual consortia with pine in birch and pine forests are reviewed. As a result of studies twenty-four species of birds were recorded in the functioning of pine consortia. The prevailing type of functional interaction with autotroph consists in topic relationships during all four seasons. The largest quantity of birds can be observed in spring, and the smallest - in winter. Phabric relationships are fixed only in autumn period, pho-ric relationships are not discovered. Among the topomorphs in the biomorphic composition of pine drimiofiles dominate. Climamorphic composition of consortive relationships of birds is characterized by the dominance of annual species. Trophomorphic composition of pine consortium includes three trophic groups, namely phitophages, zoophages and omnivorous.
Keywords: consortia, bird consortia, time budget, topical and trophic links, topomorphs, climamorphs, trophomorphs.
УДК 630*2:582.632.2 Астр. Я.1. Крилов1 - НУ бюресурав
i природокористування Украти, м. Ктв
ТЕХНОЛОГ1Я ЗАЛ1СНЕННЯ СХИЛОВИХ ЗЕМЕЛЬ КОНТЕЙНЕРНИМ ВИС1ВАННЯМ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО
Наведено результати створених дослщних культур дуба звичайного на еродова-них яружно-балкових землях за розробленою технолопею контейнерного висшу дуба. Встановлено, що рют сходiв дуба, висiяних у центрi площадок, на 37,3 % перевищував висоти перифершних сходiв, що пояснюеться явищем самошдгону. Обгрунтовано зас-тосування розроблено! технологи контейнерного висшу дуба звичайного для створення захисних люових насаджень на яружно-балкових схилах, встановлено добру збереже-шсть та штенсившсть росту сходiв дуба, поршняно iз звичайними технологiями створення лiсових культур.
Ключовi слова: люорозведення, протиерозiйнi насадження, дуб звичайний, вись вання, жолущ, контейнер, рiст, яружно-балковi схили.
У комплекс! заход1в, спрямованих на шдвищення ефективносп мелюра-тивних функщй протиерозшних лкових насаджень, важливим завданням е роз-роблення ефективних технологш !х створення з подальшим формуванням висо-копродуктивних 1 бюлопчно стшких деревосташв. Уже в перш1 роки потр1бно стимулювати р1ст у висоту та розвиток кореневих систем протиероз1йних насаджень. В1д початково! густоти культур залежать р1ст та розвиток насаджень на р1зних етапах життя, можлив1 строки змикання, необх1дне число та строки про-ведення догляд1в, можлива продуктивн1сть насаджень, а також !х ст1йк1сть до б1отичних та аб1отичних фактор1в 1 в п1дсумку мелюративна та еколого-еконо-м1чна ефективн1сть.
На важливому значенн1 якнайшвидшо! з1мкнутост1 насаджень наголошу-вали основоположники л1с1вництва В. Д. Опевський, Г.Ф. Морозов, НС. Нестеров [12-14]. 1дея створення дуба бюгрупами мае давню 1стор1ю. Ще в 1901 р. Ю.А. Леман писав: "...по отношению к дубу вывожу заключение, что групповое растение, тяжеловесные его семена не могут разносится ветром и весьма малой степени птицами и животными, которым служат пищей" [10].
На початку ХХ ст. щею створення насаджень дуба бюгрупами вперше було втшено в практику лкорозведення. Так, В. Д. Опевський усшшно застосу-
1 Наук. кергвник: проф. В.Ю. Юхновський, д-р с.-г. наук
