CC BY
37
14. Stoakley, J.T. 1985: Outbreaks of winter moth, Operophthera brumata L. (Lep., Geomet-ridae) in young plantations of sitka spruce in Scotland. Z. Angew. Entomol. 99: 153-160.
15. Van Dongen, S., Matthysen, E., Sprengers, E. and Dhondt, A.A. 1998: Mate selection by male winter moths Operophtera brumata (Lepidoptera, Geometridae):.
16. Wint, W. 1983: The role of alternative host-plant species in the life of a polyphagous moth, Operophtera brumata (Lepidoptera: Geometridae). J. Anim. Ecol. 52: 439-450.
УДК 598.2:630*15(477.41/.42) Acnip. О.О. Климчук - Державный вищий навчальний заклад "Державный агpоекологiчнийумверситет"
ПРО КОНСОРТИВН1 ЗВ'ЯЗКИ ПТАХ1В В ОС1НН1Й ПЕР1ОД У СОСНОВОМУ НАСАДЖЕНН1 В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО
ПОЛ1ССЯ
Розглянуто консортивш зв'язки шаав i3 сосною звичайною в осiннiй перiод в умовах Центрального Полюся. Як наслiдок, проведення дослщжень, виявили 18 ви-дiв птахiв-консортiв сосни звичайно'1. Подано характеристику основних показниюв консортивних зв'язкiв ШЖ1в.
Ключов1 слова: консортивнi зв'язки, тотчш зв'язки, трофiчнi зв'язки, клiма-морфи, топоморфи, трофоморфи.
Post-graduate O.O. Klymchuk - Higer Educational Establishment
"State University of Agriculture And Ecology"
About concortive relationships of birds at autumn period in the consortium of the pine in the Central Polissya
The article is devoted to concortive relationships of birds of the pine at autumn period under the Central Polissya conditions. As a result of studies was fixed 18 birds species in pine consortia. Given characteristic of basic index consortive relationships of birds.
Keywords: concortive relationships, topic relationships, trophic relationships, climo-morfies, topomorfes, trofomorphes.
Вступ
На цей час консорщю розглядають як елементарну структурно-фун-кщональну одиницю бюгеоценозу. На перших етапах вивчення проблеми по-няття консорци трактувалося досить вузько [2]. Вщповщно до цього птах1в, незважаючи на \х активну взаемодда з вищими рослинами, не включали до складу консорцш, оскшьки шдивщуальш \х зв'язки з автотрофними рослинами носять, як правило, тимчасовий характер. На нашу думку, найч1тюше по-няття консорци сформулювали М.А. Голубець та Ю.М. Чорнобай [4]: "Пщ консорщею варто розумгти таку сукупшсть особин р1зномаштних вид1в, у центр1 яко1 знаходиться особина будь-якого автотрофного або гетеротрофного виду, компоненти яко1 пов'язаш з центром троф1чними, тошчними, фаб-ричними або форичними зв'язками, й тд впливом яко1 формуеться специф1ч-не мшросередовище".
Консортивш зв'язки птах1в до цього часу дослщжували в умовах д1б-ров Степового Придншров'я [7]. Проте в умовах Центрального Полюся це питання залишаеться не вивченим, у чому й полягае новизна нашо1 роботи. Тема консортивних зв'язюв е вивчення функщонально1 структури бюгеоце-нозу та особливостей його функщонування.
36
36i|)iiiiK науково-технiчних праць
Науковий вкчшк', 2008, вип. 18.2
Матерiал та методика
36ip польового MaTepiany проводили восени 2006-2007 рр. Об'ектом наших дослiджeнь е консоpцiя сосни звичайно! (Pinus sylvestris). Пробш пло-щi pозмipом 30^30 м закладали у соснових насадженнях (табл. 1).
_Табл. 1. Характеристика досл'кджуваних дтянок_
№ п/п Лшництво Квар-тал/видiл Склад насадження Вк, рошв Висота, м Дiаметр, см Повнота
1 Левшвське 4/7 9С1Д 50 27 25 0,6
2 Левшвське 7/1 10С 50 29 27 0,7
3 Богунське 54/6 8С2Гр 36 28 38 0,6
4 Полiський природний заповiдник 37/30 10С 92 31 27 0,9
5 Полiський природний заповвдник 30/13 10С 87 28 24 0,8
6 Полiський природний заповiдник 42/19 10С 96 30 28 0,8
Як основний метод дослщження консорцш, використовували хроно-метрування денного бюджету часу (DTB) птахiв на один екземпляр деревно1' породи [3, 5]. За допомогою вiзуального спостереження фiксували бюджет часу шж!в для кожного екземпляра деревостану (ядра консорци) упродовж усього свiтлового дня. Користуючись вище наведеною методикою, ми фжсу-вали вид птаха, вид функщонально1 взаемоди з автотрофом: трофiчнi, тошч-нi, фабричнi, форичнi зв'язки; тривалiсть функцiï взаемоди птаха з автотрофом у секундах.
Розподш птахiв за розмiрами бiоморфiчних ланок проводили вщповщ-но до змш, внесених О.Л. Пономаренком [6] у робочу схему бюморф М.П. Аюмова [1].
Результати та обговорення
Всього за дослщний перiод зафiксовано 18 видiв птахiв-консортiв сосни звичайно1': яструб великий Accipiter gentilis, жовна сива Picus canus, жовна чорна Dryocopus martius, дятел звичайний Dendrocopos major, сойка Garrulus glandarius, сорока Pica pica, вiвчарик весняний Phylloscopus trochilus, вiвча-рик-ковалик (Phylloscopus collybita), золотомушка жовточуба Regulus regulus, мухоловка строката Ficedula hypoleuca, вшьшанка Erithacus rubecula, чико-тень Turdus pilaris, гаïчка-пухляк Parus montanus, синиц чубата Parus crista-tus, чорна Parus ater, велика Parus major, повзик Sitta europaeu, зяблик Frin-gilla coelebs.
Орштоконсорти брали участь у тошчних, трофiчних зв'язках. У сосновому насадженш в осiннiй перiод ми спостер^али шiсть видiв функщональ-но1' дiяльностi (один належить до трофiчних зв,язкiв, чотири - до тошчних).
Переважаючим видом функцiональноï взаемоди з автотрофом е тошч-нi зв'язки - 60 % вiд загального DTB. У топiчних зв'язках iз 18 зафiксованих
видiв птахiв беруть участь 17. Для тошчно! складово! консорцп сосни звичайно! в осiннiй перiод характерне домшування синицi велико! (22,8 % вщ бюджету часу топiчних зв,язкiв), субдомшуючими видами е синиця чорна (14,0 %), синиця чубата (11,0 %о) i вiвчарик-ковалик (11,0 0%). Було виявлено чотири види тошчних зв'язюв: поза готовностi (спостереження), спiв, чистка шр'я, акти прямо! агресi!. Бшьшу частину бюджету часу топiчних зв'язюв птахи використали на спостереження (поза готовности - 51,63 %. Це свщ-чить про обмеженiсть використання птахами тошчного субстрату сосни. Ос-новним проявом топiчних зв,язкiв е спостереження (51,63 % вщ бюджету часу тошчних зв,язкiв). К^м високого показника бюджету часу тошчних зв'язюв спостершали високий рiвень рiзноманiття цього типу функцiонально! вза-емодi!. Так, синиця велика виявила 3 види зв'язюв. Таким чином, консортив-не угрупування сосни звичайно! в осшнш перiод мае досить стабшьний характер.
Трофiчна складова (40 % вiд загального БТБ) орнiтоконсорцiй сосни звичайно! е стабшьною за видовим складом - 11 видiв з 18(жовна сива, жов-на чорна, дятел звичайний, вiвчарик-ковалик, чикотень, га!чка-пухляк, синицi чубата, чорна, велика, повзик, зяблик). За трофiчною функщональною взае-модiею домiнуючим видом е дятел звичайний (83,1 % вщ бюджету часу тро-фiчних зв'язкiв). Частка трофiчних зв'язкiв решти видового складу консорцп перебувае в межах 0,27-3,83 %. Це е наслщком процесу поступово! змiни характеру консортивних зв'язюв з лггнього на зимовий. Варто зазначити, що в осшнш перюд вiдбуваються першi формування зграй птахiв (синицi, гайка-пухляк) за типом зимових угрупувань. Однак для таких зграй не властивi ш-тегроваш форми трофiчних зв'язкiв i тому вони швидко розпадаються в умо-вах тепло! i сонячно! погоди.
Характерною рисою е велика участь (90,17 % вщ БТБ трофiчних зв'язюв) видiв, якi живляться стовбуровими шюдниками (жовна сива i чорна, дятел звичайний, повзик). Зазначена обставина свщчить про те, що фггомаса сосни звичайно! не е вагомим джерелом трофiчно! бази для зазначених видiв дуплогшздових птахiв.
Фабричних i форичних зв'язкiв птахiв у сосновому насадженнi в осш-нiй перюд не виявили.
Табл. 2. Топоморфiчна та клiмаморфiчна характеристика консортивних зв 'яз_к1в чтах'шу консорцп сосни звичайноХ в осшнш перюд_
Бюморфи II порядку | Частка у бюджета часу, %
Топоморфи
Др1мюфши 98,86
Узлшники 1,14
Убжысти -
Всього 100,00
Кл1маморфи
Цшор1чт види 84,85
Сезонники 15,15
Всього 100,00
Науковий тсиик, 2008, вип. 18.2
Бiоморфiчний склад дуба звичайного е досить рiзноманiтним. Серед топоморф домiнують дрiмiофiли (табл. 2). Узлiсники представленнi двома видами - сорокою та чикотнем. 1х частка у бюджет часу невелика (1,14 %). Для кшмаморфГчно! структури характерною е перевага цiлорiчних видiв (84,85 %). У трофоморфiчнiй структурi угруповання птахiв консорци сосни звичайно! присутнi всi трофiчнi групи: фГтофаги, зоофаги та всещш види (табл. 3).
Табл. 3. Трофоморфiчна характеристика консортивних зв ^язтв птахiв _у консорци сосни звичайноИ в осшнш перюд_
Трофоморфи I порядку Трофоморфи II порядку Трофоморфи III порядку Часткова участь у бюджета часу, %
Ф1тофаги плодовди 6 0,5
всього фгтофапв 0,5
Зоофаги засiдники 2 3,45
нишпорки 1 8,86
нишпорки 2 36,14
нишпорки 3 8,12
глибокг нишпорки 5 38,14
глибокг нишпорки 6 2,98
мисливщ 6 0,02
всього зоофапв 97,71
Всевдт оглядальники 6 1,79
всього всевдних 1,79
Всього 1 100,00
Домшуючими у цьому консортивному угрупованш е зоофаги (97,71 %). Але зоофаги не мають повного набору морф третього порядку: не виявлено 4 розмГрно! ланки. Перше мюце за рiвнем активност належить другш розмГр-нiй ланцi. Спостерiгаеться майже весь спектр нишпорок. 1х домiнуюча частка у бюджет часу пояснюеться тим, що ця група е найактившшим регуляторам чисельностi дрiбних форм масових фгтофапв. З'являються засiдники, якi представленш одним видом - мухоловкою строкатою. Характерною особли-вiстю е наявшсть глибоких нишпорок (дятел звичайний), участь яких е домь нуючою (38,14 % вгд загального БТВ). У робот консорци сосни звичайно! зафжсовано специфiчну групу зоофагiв - мисливщв, хоча 1х участь незначна (0,02 %). Досить низький рiвень частки у бюджет часу (1,79 %) всещних ви-дiв свiдчить про високий рiвень спещалГзаци системи трофiчних зв,язкiв. Фь тофаги представленi одним видом - чикотнем.
Розподш птахГв за трофоморфами III порядку представлений за такими розмiрними градащями: 1) 1У(а) - до 10 г; 2) 1У(б) - 10,1-20 г; 3) 1У(в) -20,1-30 г; 4) 1У(г) - 30,1-50 г; 5) 1У(д) - 50,1-100 г; 6) 1У(е) 50,1-понад 100 г. Серед птахГв консортiв сосни звичайно! домiнуючою е 1У(б) ланка (мухоловка строката, вiльшанка, гашка-пухляк, синицi чубата, чорна i велика) -39,59 %; субдомiнуючою е 1У(д) ланка (дятел звичайний) - 38,14 %. Участь у бюджет часу 1У(а) (вiвчарик-ковалик, вiвчарик весняний, золотомушка жов-
то чуба), IV(b) (повзик, зяблик) i IV(e) (жовна сива i чорна, яструб великий) po3MipHrn ланок становить вщповщно 8,86 %, 8,12 % i 5,29 %. Видiв IV(r) ланки не спостер^али.
Висновки
1. У дослщжуваних iндивiдуальних консорцiях сосни звичайно! в осiннiй перiод зафiксовано 18 видiв птахiв-консортiв. Трофiчнi i тотчш зв'яз-ки становлять 100 % бюджету часу. Форичних та фабричних зв'язюв не спос-терiгали.
2. Функщональний склад птахiв у консорцп' дуба звичайного характеризуемся домшуванням дрiмiофiлiв (98,86 %). У трофоморфiчнiй структурi птахiв-консортiв переважають зоофаги (97,71 % вщ бюджету часу).
3. Найбшьшу участь у роботi консорцп дуба звичайного беруть види, як знаходяться у таких вагових ланках: IV(6) ланка (10,1-20,0 г) - 39,59 % i Щд) ланка (50,1-100,0 г) - 38,14 %.
4. Змiни функцiональних взаемодiй в осшнш перiод свiдчать про пос-туповий перехiд консортивних зв,язкiв з лггнього на зимовий.
Л1тература
1. Акимов М.П. Биоценотическая рабочая система жизненных форм - биоморф// На-учн. записки ДГУ. - Харьков. - 1955, т. 51. - С. 5-24.
2. Арнольди Л. В., Лавренко Е.М Краткая программная записка по изучению консор-тивных связей животных и низших растений с доминантными видами высших растений в растительных сообществах// Программно-методические записки по биокомплексному и геоботаническому изучению степей и пустынь Центрального Казахстана. - М.-Л.: АН СССР. -1960. - С. 5-8.
3. Булахов В.Л. Консортивные связи в средообразующей деятельности позвоночных животных в степных лесах УССР// Матер. II Всесоюзного совещания по проблеме изучения консорций "Значение консортивных связей в организации биогеоценозов" - Пермь: 111 ПИ. -1976. - С. 274-277.
4. Голубець М. А., Чорнобай Ю.М. Консорщя як елементарна еколопчна система// Укранський боташчний журнал. - 1983, т. 60, № 6. - С. 23-28.
5. Дольник В.В. Методы изучения бюджетов времени и энергии у птиц// Труды Зоологического ин-та. - 1982, т. 113. - С. 3-37.
6. Пономаренко А.Л. Пространственное распределение птиц в консорции дуба в липово-ясеневых дубравах степного Приднепровья в гнездовой период// Вестн. зоологии. - 2000, № 14, ч. 2. - С. 107-113.
7. Пономаренко О.Л. Консортивш зв'язки птах1в у д1бровах Степового Придншров'я як фактор стшкосп люових екосистем: Автореф. дис. ... канд. бюл. наук: 03.00.16/ Дншропет-ровський держ. ушверситет. - Дншропетровськ, 2004. - 20 с.
УДК 630*232 Acnip. 1.М. Скольський - НЛТУ Украти, м. Львiв
ПОШИРЕННЯ ВИД1В РОДУ ULMUS L. У Л1СОВИХ НАСАДЖЕННЯХ УКРА1НИ
Розглянуто питання поширення вид1в роду Ulmus L. в Укршш та в люокультур-них районах Захщного Люостепу Украши.
