УДК:636.2.083:619:612.1
Сус Г.В., астрант, Козенко О.В., доктор с.-г. наук, професор ©
Лье1еський нацюнальний ушеерситет еетеринарног медицины та б1отехнологт ¡мет С.З.Гжицького
СЕЗОННА ДИНАМ1КА ДЕЯКИХ ПОКАЗНИК1В ЕРИТРОЦИТАРНО1 СИСТЕМИ КРОВ1 КОР1В ЗАЛЕЖНО В1Д УМОВ УТРИМАННЯ
Наведено пор1еняльну характеристику показникге еритроцитарног системи кроег корге у р1зт перюди утримання е умоено чистт еколог1чтй зот та е зонг низького радюнуклгдного наеантаження.
Ключовi слова: радюнуклгди, крое, короеи, перюди утримання.
Вступ. Вщомо, що значна територiя Укра!ни забруднена радюнуклщами, населення зазнало впливу юшзуючого опромшення [5]. Особливо важкими цi наслщки стали для Укра!нського Полiсся, де широко використовують продукцiю сiльськогосподарського та люового господарства, значна частина яко! надходить з природних ландшафтiв. Випасання худоби та заготiвля сiна на луках е традицiйним i в переважнш бiльшостi единим шляхом забезпечення потреби в грубих кормах для велико! рогато! худоби [1,3]. Шсля аварп саме таю ландшафти виявились найбшьш критичними в умовах радюактивного забруднення, оскiльки грунти захщно! геохiмiчно!' зони ще характеризуються нестачею мжроелеменив, а саме J, Со, Zn, Мп, Си [2,3].
Згiдно з даними багатьох дослiджень, сукупна дiя негативних факторiв на органiзм, зокрема радюактивне опромiнення, нестача мiкроелементiв, незбалансована годiвля, спричиняють розвиток рiзних захворювань, якi проявляються змiною гематологiчних показниюв, в першу чергу, еритроцитарно! системи [4].
Тому метою роботи було дослщити змiну показникiв еритроцитарно! системи кровi лактуючих корiв залежно вщ сезону року у господарствi, яке розташоване в радiоактивно забрудненiй зош i на умовно чистiй територп.
Матер1ал та методи. Дослiди проводили у СГПП „Маяк" Сарненського району Рiвненсько! областi, де рiвень радiонуклiдного забруднення становить 115 Ю/км2 та у ТзОВ iм. Лес Укра!нки Дрогобицького району Львiвсько! област - умовно чиста екологiчна зона. Дослщження проводили у 3 сезони року: пвд час пасовищного перюду утримання; при постановцi на стшло; в кiнцi стiйлового перiоду утримання.
Кров для дослщження брали вщ уах тварин до годiвлi з яремно! вени, дотримуючись всiх правил асептики i антисептики. Визначали наступш показники: кiлькiсть еритроцитiв i концентрацш гемоглобiну - на ФЕК-М; iндекси червоно! кровi: кольоровий показник (КП) та вмiст гемоглобiну в одному еритроцит (ВГЕ) - розрахунковим методом; гематокритну величину -центрифугуванням кровi протягом 30 хв. при 3 тис. об/хв в укорочених
© Сус Г.В., Козенко О.В., 2008
249
капiляраx Панченкова; в'язюсть кровi - вшкозиметром ВК-4; сорбцiйнy здатнiсть еритроциив (СЗЕ) - за методом А.А.Тогойбаева i спiвавторiв [6].
Результати дослщжень. Згiдно з даними таблицi 1, при постановцi тварин на стшло, кiлькiсть еритроцитiв в кровi зросла. Так, y корiв С! П11 „Маяк" даний показник збшьшився на 0,96x1012 /л, а y корiв з ТзОВ iм. Лесi Украшки - на 0,73 x1012 /л порiвняно з пасовищним перiодом. По заюнченш стiйлового перiодy yтримання вiдзначали повернення значень цього показника до початковиx позицш, якi одержали при дослщженш y пасовищний перiод. У корiв СГПП „Маяк" кiлькiсть еритроцитiв зменшилась на 1,1 x1012 /л, а з ТзОВ iм. Лесi Украшки - на 0,79x1012 /л порiвняно з осшшм перiодом. У корiв з господарства, яке розташоване на забрyдненiй радiонyклiдами територи (СГПП „Маяк"), концентращя гемоглобiнy по закiнченнi пасовищного перюду yтримання зросла на 1,66 г/л, а по заюнченш стiйлового перюду значно знизилась - на 17,36 г/л i була меншою вщ нижньоï межi фiзiологiчноï норми на 4,7 г/л. У корiв з господарства, розташованого на умовно чистш територiï (ТзОВ iм. Лесi Украшки) найвища концентрацiя гемоглобiнy спостерiгалась тд час пасовищного перiодy утримання. На початку стшлового перiодy цей показник знизився на 5,16 г/л, а по його заюнченш - ще на 11,74 г/л i був на 16,9 г/л нижчим порiвняно з пасовищним перюдом i знаxодився на нижнш межi фiзiологiчноï норми. Таю низью показники концентрацiï гемоглобiнy свiдчать про розвиток анемiй рiзноï етiологiï.
При розраxyнкy iндексiв кровi вiдмiчено найвищi величини кольорового показника i вмшту гемоглобiнy в одному еритроцит у корiв з обоx господарств пiд час пасовищного перюду утримання. У тварин з СГПП „Маяк" по заюнченш пасовищного перюду утримання КП знизився i був на 0,13 од. меншим за нижню межу фiзiологiчноï норми i протягом стсйлового перюду не змшювався. У тварин з ТзОВ iм. Лес Украшки КП пiд час пасовищного перюду утримання був вищим за нижню межу фiзiологiчноï норми на 0,16 од. В юнщ пасовищного перюду утримання вш знизився i був ближче до нижньоï межi фiзiологiчноï норми. Пiд час пасовищного перюду утримання ВГЕ був на верxнiй межi фiзiологiчноï норми, проте на початку стiйлового перюду утримання вш знизився i знаxодився ближче до нижньоï ïï межi у тварин як одного, так i другого господарства.
Гематокритна величина не вкладалася у межi фiзiологiчноï норми в yсi перiоди дослщжень у тварин з обоx господарств. Найнижчими показники були по заюнченш сийлового перюду утримання. У корiв з СГПП „Маяк" цей показник був на 3,3%, а у корiв з ТзОВ iм. Лес Украшки - на 2,06% меншим вщ нижньоï межi фiзiологiчноï норми, що також свщчить про розвиток анеми.
В'язкiсть кровi у тварин в yd перюди дослiдження суттево не змiнювалась i була в межаx фiзiологiчноï норми, ближче до верxньоï ïï межi. При дослщженш сорбцiйноï здатностi еритроцитiв встановлено, що у корiв СГПП „Маяк" цей показник в пасовищний перюд утримання становив 15,68%, а по заюнченш цього перюду рiзко зрю у 2,63 рази. Проте наприюнщ стшлового перюду утримання показник СЗЕ знизився на 25,49% порiвняно з
250
осшшм перюдом. Аналопчна тенденщя спостер^алась i у KopiB з ТзОВ îm. Лесi Украшки: на початку стсйлового перiоду цей показник суттево зрiс, майже у 4,5 рази, а по заюнченш сийлового перюду зменшився на 33,4%.
Таблиця1
Показники еритроцитарноУ системи кров1 Kopie в pi3Hi першдн _утримання (M±m, n=16)_
СГПП „Маяк" ТзОВ 1меш Лес1 Украшки
Показники Перюди дослвджень
Пасовищ- Початок Кшець Пасовищ- Початок Кшець
ний стшло- стшло- ний стшло- стшло-
вого вого вого вого
Еритро- 5,33 6,29 5,19 5,49 6,22 5,43
цити,1012/л ±0,10 ±0,12 ±0,10 ±1,14 ±0,12 ±0,10
Гемато- 33,25 33,44 31,70 33,70 33,00 32,94
крит,% ±0,89 ±0,76 ±0,44 ±0,65 ±0,68 ±0,61
Гемогло- 101,00 102,66 85,30 110,16 105,00 93,26
бш,г/л ±0,15 ±1,61 ±1,09 ±0,16 ±2,44 ±0,90
ВГЕ, пг 19,00 16,36 16,47 20,21 16,91 17,22
±0,32 ±0,40 ±0,27 ±0,53 ±0,33 ±0,20
КП, од. 0,95 0,82 0,82 1,01 0,85 0,86
±0,02 ±0,02 ±0,01 ±0,03 ±0,02 ±0,01
В'язшсть, 4,94 5,03 4,50 5,01 4,87 4,60
од. ±0,15 ±0,06 ±0,07 ±0,12 ±0,09 ±0,08
СЗЕ, % 15,68 41,28 15,79 10,68 48,04 14,64
±1,13 ±1,02 ±1,22 ±1,09 ±1,35 ±0,82
Такi високi показники сорбцшно1 здатностi еритроцитiв кровi тварин тд час пасовищного перiоду утримання свщчать про iнтоксикацiю органiзму. Причиною такого явища ми схильнi вважати як радюнуклщний вплив, так i зараження пасовищ гельмiнтами.
Висновок. Одержат результата дають пiдстави стверджувати, що показники еритроцитарно1 системи змiнюються залежно вiд сезону року. Змiни бшьш вираженi у корiв, якi утримуються на територи, забрудненiй радiонуклiдами. У них встановлено малу кiлькiсть еритроциив, близько нижньо1 межi фiзiологiчноï норми, низью показники гематокритно1 величини, яю не досягають нижньоï межi фiзiологiчноï норми. Показник сорбцiйноï здатностi еритроциив дуже високий у тварин з обох господарств, особливо в пасовищний перюд утримання. Отже, на оргашзм тварин негативно впливае як радюнуклщне забруднення, так i недостатнш вмшт мiкроелементiв у грунтах, а також технолопчний чинник - незадовiльна годiвля та умови утримання.
251
Лггература
1. Бондаренко Г.М., Богданов Г.А., Войцехович О.В. и др. Комплексное исследование влияния Чернобыльской катастрофы на окружающую среду, научное обоснование реабилитации загрязненных территорий и радиационной защиты населения Украины.// Довкшля та здоров'я.-2006.-№1(36).-С.31-37.
2. Долецький С. Стан мшерального обмiну в органiзмi лактуючих корiв захщно! геохiмiчноï зони Украши. //Ветеринарна медицина Украши.-2007.-№8.-С.19.
3. Прштер Б.С. Богданов Г.О. 20 роюв пiсля аварiï на ЧАЕС: проблеми ведення сiльського господарства // Вшник аграрноï науки.-2006.-№5.-С.54-58.
4. Прокопенко Н.О., Прилипко В.А. Захворювашсть населення, яке проживав на забруднених радюнуклщами територiях.// Довкiлля та здоров'я.-2005.-№1(32).-С.27-32.
5. Романенко А.Ю., Бомко О.1., Ледощук Б.О. та iн. Окремi аспекти сукупноï дiï опромiнення щитовидноï залози i солей важких металiв на захворюванiсть дiтей, евакуйованих iз 30-км зони ЧАЕС // Довкшля та здоров'я.-2004.-№1(28).-С.59-62.
6. Тогойбаев А.А., Кургузкин А.Б., Рикун И.Б., Карибджанова Р.М. Способ диагностики эндогенной интоксикации // Лабораторное дело.-1988.-№9.-С.22-24.
Summary
Comparative description of indexes of the system of red corpuscles of blood of cows is resulted in different periods of maintenance in a de bene esse clean ecological area and in the area of the low radionuklidis loading
Стаття надшшла до редакцИ' 16.09.2008
252