УДК:504.75:612.11
Козенко О.В., д.с.-г.н., професор, Сус Г.В., асистент © Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет еетеринарногмедицини та бютехнологт ¡мет С.З.Гжицъкого
ВПЛИВ СЕЗОННОГО ЧИННИКА НА ПОКАЗНИКИ 0СМ0ТИЧН01 РЕЗИСТЕНТНОСТ1 ТА С0РБЦ1ЙН01 ЗДАТНОСТ1 ЕРИТРОЦИТ1В
КРОВ1 КОР1В
Вивчали вплив сезону року, технолог1чних та еколог1чних чиннитв на показники осмотычног резистентност1 та сорбцтно! здатност1 еритроцит1в кров/ велыког рогатог худоби.
Ключое1 слова: коровы, осмотична резистенттстъ еритроцит1в, сорбцтна здатшстъ еритроцит1в, радюнукл!дне навантаження.
Вступ. Чимало тривожних думок лунае щодо еколопчно! ситуаци в багатьох регюнах Украши. 1х причиною е р1зномаштш чинники: безконтрольне збер1гання та використання отрутох1м1кат1в, мшеральних добрив, забруднення промисловими, транспортними викидами, локальними транспортними (при перевезенш х1м1чних речовин) та промисловими авар1ями. 3 року в р1к накопичення р1зномаштних токсичних речовин в грунт^ вод1, перенесения 1х пов1тряними масами поглиблюють { без того не просту еколопчну ситуацш. До того ж багато територш зазнали рад1ацшного впливу [5]. Двадцять шкть роюв, яю минули з часу Чорнобильсько! трагедп не зшмають актуальное^ проблеми, адже поки юнують АЕС шхто не убезпечений ввд под1бного. Про це ще раз нагадав шлейф рад1аци з аваршно! японсько! АЕС "Фукус1ма-1" в квпш 2011 року, який досяг Украши. Держшспекщя з ядерного регулювання Украши зарееструвала в повпр1 слщи радюактивного йоду-131 та цезш-137 з "Фукуами", тобто вщсташ \ кордошв для рад1ацп не кнуе. Також не виршена проблема I з радюактивними вщходами атомних станцш. Вщпрацьоване паливо тимчасово збер1гають у спещальних басейнах бшя АЕС. Отже, людська помилка, землетрус та багато шших причин в будь-який момент можуть ще бшьше ускладнити I без того складне питания.
Одним ¿з критичних регюшв на наших теренах е Полкький. На його територи в межах окремих агроекосистем сформувалися зони тривалого I високого еколопчного ризику, особливо т1, як1 забруднеш радюнуклщами I в той же час зад1яш у сфер1 виробництва тваринницько! продукцп [1].
Вщомо, що юшзуюче випромшювання д1е на оргашзм за принципом стресового фактора, який, в першу чергу, впливае на ендокринну та ¿мунну системи [9]. Результата багатьох наукових дослщжень пщтверджують, що перебування тварин у зош пщвищеного рад1ацшного фону викликае в 1х оргашзм1 ф1зюлопчш та бюх1м1чш змши, головною з яких е порушення цшсност1 кл1тинних мембран у результат! перекисного окиснення ненасичених
© Козенко О.В., Сус Г.В., 2013
356
жирних кислот [3, 4], а також може призвести до розвитку синдрому ендогенно! штоксикацп I негативно впливати на яюсть продукцп [6]. Ситуащя ускладнюеться ще й тим, що земл1 захщних областей Украши дефщитш щодо I, Со, 2п, Бе, Си, а у тваринництв1 немае шчого бшьш збиткового, шж недогод1вля тварин. Тому балансуванню рацюшв надають великого значения.
Виробництво необхщно! кшькост1 та вщповщно! якосп продукцп можливе лише тод1, коли оргашзм тварини иеребувае в гармони з навколишшм середовищем, коли забезпечений ус1ма необхщними компонентами, вщповщно до в1ку, ф1зюлопчного стану, продуктивности Особливо скрупульозний пщхщ у цьому питанш необхщний на неблагоиолучних в еколопчному вщношенш територ1ях. В ирактичних умовах госиодарств часто иорушуються технолопчш норми утримання та догляду тварин. Тому необхщним е постшний контроль як за умовами утримання, так I за станом здоров'я тварин.
Зокрема, кров, пщтримуючи постшшсть свого складу, здшснюе стабшзацш внутршнього середовища иоряд з нервовою системою, забезпечуе ефективне функцюнування вЫх оргашв I систем оргашзму, його гомеостаз. Збер1гаючи постшшсть свого складу, кров одночасно е достатньо лабшьною системою, яка швидко вщображае змши, що наступають в оргашзм1, як в норм1, так I при патологи. Таким чином, еритроцитарна система, один ¿з важливих критерив оцшки здоров'я I переб1гу в оргашзм1 процеЫв обмшу речовин.
Метою нашо*1 роботи було дослщити змшу показниюв осмотично! резистентност1 та сорбцшно! здатност1 еритроцит1в кров1 лактуючих кор1в залежно вщ сезону року та технологи виробництва продукцп.
Матер1ал та методи. Дослщи проводили у СГПП "Маяк" Сарненського району Р1вненсько! облает^ де р1вень радюнуклщного навантаження становить 1-15 Ю/км2 та у ТзОВ ¿м. ЛеЫ У кратки Дрогобицького району Льв1всько! област1 - умовно чиста еколопчна зона. Дослщження проводили у три сезони року: пщ час пасовищного перюду утримання, при постановщ на стшло, в юнщ стшлового перюду утримання.
Умови утримання кор1в в господарствах, де проводились дослщження, не вщр1зняються вщ загальноприйнятих у даному регюш. Взимку тварини знаходяться в стацюнарних примщеннях на прив'яз1 безвигульно, у перехщний та л1тнш перюди практикують пасовищне утримання, в основному загшну систему випасання.
Р1вень год1вл1 у стшловий перюд бажае бути набагато кращим, особливо за мжроелементним складом. Згщно з нашими дослщженнями корови як з СГПП "Маяк", так I ТзОВ ¿м. ЛеЫ Украшки, одержували Со лише 40,65 % I 30,2 % вщ потреби, 2п - 76,11 \ 79,42 % та I - 53,39 \ 55,9 % вщповщно. Тод1 як вмкт Си в рацюш для кор1в СГПП "Маяк" становив 112,68 %, а Мп - 124,93 %, тобто перевищував потребу. В свою чергу у кор1в ТзОВ ¿м. ЛеЫ Украшки вмкт в рацюш Си становив 635,9 %, а Мп вщповщно 110,76 %.
Кров для дослщження брали вщ уЫх тварин до год1вл1, з яремно! вени, дотримуючись вЫх правил асептики I антисептики. Визначали осмотичну
357
резистентшсть еритроципв (OPE) - у гшотошчних розчинах натрш хлориду та сорбцшну здатшсть еритроципв (СЗЕ) - за методом А.А.Тогойбаева i cniBaBTopiB [8].
Результати дослщжень. Причини гемол1зу - руйнування та розчинення еритроципв, подшяють на дв1 групи: зовшшш фактори, що безиосередньо впливають на еритроцити i внутршш, природжеш дефекти, що безиосередньо пов'язаш з еритроцитами.
Р1зномаштш зовшшш чинники можуть иризводити до гемол1зу. Залежно вщ дп ïx на еритроцити розр1зняють декшька вид1в гемол1зу: осмотичний, ф1зичний, х1м1чний, бюлопчний, ¿мунний, ф1зюлопчний. Розр1зняють таю стади гемол1зу: 1) прегемол1тичну - збшьшення проникност1 оболонки еритроципв; 2) гемоглобшол1з - розиад гемоглобшу; 3) власне гемол1з - вихщ гемоглобшу; 4) строматол1з - руйнування строми [2].
Еритроцити можуть гемол1зуватися пщ виливом лшв та штоксикаци [7, 10]. Проведеними нами дослщженнями встановлено, що осмотична резистентшсть еритроципв пщдослщних груи кор!в мала певну законом1ршсть. Тобто р1вень даного показника залежав як вщ еколопчного стану регюну, так i вщ сезону року, а звщси вщповщно i технологи ведения тваринництва.
Згщно з даними, иредставленими у таблиц! 1, найбшьш стшкими до гшотошчних розчишв натрш хлориду були еритроцити кров1 кор!в наприкшщ стшлового перюду утримання, причому бшьш стшкими вони були у тварин з умовно чисто! зони. Так, гемол1з еритроципв у кор!в ТзОВ îm. ЛеЫ Украшки розиочався в розчиш натрш хлориду 0,60 % концентраций в якому гемол1зованими виявились 23,11 % еритроципв, а у кор!в СГПП "Маяк" в розчиш ще! концентраци - 41,52 % еритроципв. Сезонна залежшсть резистентност1 еритроципв пщтвердилася дослщженнями також у иасовищний перюд утримання. I знову стшюшими виявились еритроцити кров1 кор!в ТзОВ îm. ЛеЫ Украшки. У розчиш натрш хлориду 0,65 % концентраци гемол1зу зазнали 17,72 % еритроципв, тод1 як у кор!в СГПП "Маяк" - 34,63 %, а початок гемол1зу вщбувся в розчиш 0,70 % концентраци, в якому гемол1зувалось 11,85 % еритроципв.
Найменшу стшюсть еритроципв кров1 вщм1чали в осшнш перюд по заюнченш пасовищного утримання, коли тварин поставили на стшло. У кор!в СГПП "Маяк" гемол1з розиочався в розчиш натрш хлориду 0,80 % концентраци, в якому гемол1зувалось 4,11 % еритроципв. У кор!в ТзОВ îm. Лес1 Украшки гемол1з розиочався у розчиш 0,75 % концентраци, в якому гемол1зованими виявились 13,01 % еритроципв. В розчиш 0,70 % концентраци гемол1зованими були 34,06 та 27,39 % еритроципв кров1 кор!в СГПП "Маяк" та ТзОВ îm. ЛеЫ Украшки вщповщно. Повний гемол1з еритроципв кров1 кор!в з обох господарств настав у розчиш натрш хлориду 0,35 % концентраци.
Под1бна законом!ршсть встановлена i щодо сорбцшно1 здатност1 еритроципв, яка характеризуе р1вень ендогенно! штоксикаци оргашзму. Так, найвищим цей показник був в осшнш перюд, теля пасовищного, коли тварин поставили на ст1йло. Незважаючи на еколопчний статус територи
358
розташування господарств, сорбцшна здатшсть еритроцит1в становила 41,28 % та 48,04 % у кор!в СГПП "Маяк" i ТзОВ îm. ЛеЫ Украшки. Наприкшщ стшлового перюду утримання показник СЗЕ у кор!в СГПП "Маяк" знизився на 25,49 % пор1вняно з осшшм перюдом.
Таблиця 1
_Показники СЗЕ та OPE кров1 KopiB у pi3Hi першди утримання
Показники
"СГПП Маяк"
Пасови-щний перюд
Початок стшло-вого
Кшець стшло-вого
ТзОВ îm. Лед Украшки
Пасови-щний перюд
Початок стшло-вого
СЗЕ, %
15,68 ±
1,13
41,28
±
1,02
15,79
±
1,22
10,68
±
1,09
48,04
±
1,35
OPE, % гем.ер. 0,80
0
±
0,00
4,11
±
1,98
0
±
0,00
0
±
0,00
0
±
0,00
0,75
0
±
0,00
17,20
±
3,48
0
±
0,00
0
±
0,00
13,01
±
1,65
0,70
11,85
±
2,95
34,06 ±
3,21
0
±
0,00
0
±
0,00
27,39 ±
2,12
0,65
34,63 ±
3,73
48,48
±
3,56
22,50 ±
3,71
17,72
±
1,53
41,92
±
2,75
0,60
50,67 ±
4,76
70,59 ±
2,49
41,52
±
1,93
33,41 ±
3,17
53,76 ±
3,59
0,55
67,06 ±
2,53
84,10
±
1,06
61,20
±
2,87
58,71
±
3,55
80,80
±
1,91
0,50
79,82 ±
1,45
89,21
±
0,60
72,44
±
1,77
72,71
±
1,70
87,29 ±
1,48
0,45
85,37 ±
1,22
92,96 ±
0,42
78,13
±
1,45
84,34
±
1,85
92,49 ±
0,66
0,40
0,35
92,77 ±
0,73
100
±
0,00
96,57 ±
0,44
100
±
0,00
87,38 ±
1,41
100
±
0,00
92,19
±
1,30
100
±
0,00
96,32 ±
0,59
100
±
0,00
Аналопчна тенденщя спостер1галась I у кор1в з ТзОВ ¿м. ЛеЫ Украшки, якщо на початку стшлового перюду цей показник суттево зрю, пор1вняно з л1тшм майже у 4,5 раза, а теля закшчення ст1йлового перюду зменшився на 33,4 %. Таю висою показники сорбцшно! здатност1 еритроцит1в кров1 тварин пщ час пасовищного перюду утримання евщчать про штоксикацш оргашзму. Причиною такого явища ми схильш вважати як радюнуклщний вплив, так I
359
неналежну пщготовку i експлуатацш пасовищ. Одержан! нами результати дають можливкть припустити, що зимовий стшловий перюд сприяе зниженню р1вня штоксикаци оргашзму KopiB. Так, показник СЗЕ у кор!в СГПП "Маяк" знизився на 25,49 % пор1вняно з осштм перюдом. Аналопчна тенденщя спостер1галась i у кор!в з ТзОВ îm. ЛеЫ Украшки: на початку стшлового перюду цей показник суттево 3pic, майже у 4,5 раза, а теля закшчення ст1йлового перюду зменшився на 33,4 %.
Висновки. Результати наших дослщжень дають пщетаву стверджувати, що показники осмотично! резистентное^ еритроцит1в (OPE) та ïx сорбцшна здатшеть (СЗЕ) змшюються залежно вщ сезону року. Змши бшьш виражет у KopiB, яких утримують на територи, забрудненш радюнуклщами, проте тенденщя под1бна для обох господарств.
Найменш стшкими до гшотошчних розчишв натрш хлориду були еритроцити кров! KopiB теля заюнчення пасовищного перюду утримання, коли тварин поставили на стшло. в цей же перюд спостер1гали р1зке зростання показника сорбцшно! здатност1 еритроцит1в кров1 тварин з обох господарств, який коливався в межах 41-48 %. На нашу думку, це евщчить про сукупну негативну дш на стан оргатзму технолопчних чинниюв i чинниюв навколишнього середовища. Отже, д1я на оргашзм тварин радюнуклщного навантаження посилюеться незадовшьною год1влею (незбалансовашсть рацюшв за мжроелементним складом) та незадовшьними умовами утримання.
Л1тература
1. Богданов Г.О. Пор1вняльна радюлопчна ефектившеть кормового використання сорбент1в при виробництв1 молока / Богданов Г.О., Михайлов О.В., Сяський С.С // Науковий вюник Льв1всько1 нацюнально1 академи ветеринарно! медицини ¿меш С.З.Гжицького. - Льв1в, 2005. - Т. 7, № 1, ч. 2. - С. 96-110.
2. Гжегоцький М. Р., Заячювська О. С. Ситема кровг Ф1зюлопчш та клмчш основи : Навч. поЫбник. - Льв1в : Cbît, 2001. - 176 с.
3. Динамика R-белков у лиц, контактирующих с малыми дозами ионизирующей радиации, при многолетнем наблюдении / Прибылова H. Н., Степченко Н. А., Корень В. С // Тези науково-практично! конференцп «Вщдалеш наслщки опромшення в ¿муннш та гемопоетичнш системах». -Ки1в, 1996. - С. 46-47.
4. Колпаков I. С. Функцюнальний стан дихально! та 1мунно1 систем перинатально опромшених д1тей - мешканщв зон радюнуклщного забруднення у вщдалений перюд тзньо! фази Чорнобильсько! aBapiï / Колпаков I. С., Вдовенко В.Ю. // Зб1рник наукових праць «Проблеми рад1ацшно1 медицини та радюбюлогп». - Кт'в, 2005. - Вип. 11. - С. 623-628.
5. Корзун В.Н. Шляхи мммшзацп впливу рад1ацшних та ендем1чних фактор1в на стан здоров'я населения / Корзун В.Н., Парац A.M. // Довкшля та здоров'я. - 2006. - № 1 (36). - С. 13-17.
6. Кравщв Р.Й. Вирощування молодняка велико! рогато! худоби на TepHTopiï, забрудненш радюнуклщами / Кравщв Р.Й., Зав1рюха B.I., Крупник
360
Я.1. // В1сник аграрно! науки. - 1998. - березень. - С. 49-51.
7. Селезнев Е. Ф. Изменение показателей гематологического исследования под влиянием лекарственных препаратов / Селезнев Е. Ф., Криков В. И. // Лабораторное дело. - 1988. - № 2. - С. 68-77.
8. Способ диагностики эндогенной интоксикации / Тогойбаев А.А., Кургузкин А.Б., Рикун И.Б., Карибджанова P.M. // Лабораторное дело. - 1988. -№ 9. - С. 22-24.
9. Ф1зюлого-бюх1м1чний статус оргашзму овець в умовах третьо! зони радюактивного забруднення / Федорук Р. С., Хомин М. М., Вронська О. Т. [та ¿и.] // Науковий в!сник Льв1всько! нац1онально1 академ11 ветеринарно! медицини ¿меш С.З.Гжицького. - Льв1в, 2003. - Т. 5, № 3, ч. 2. - С. 97-102.
10. Якубова Р. Р. Способ оценки дестабилизации мембран эритроцитов / Якубова Р. Р., Мурин А. В. // Лабораторное дело. - 1990. - № 5. - С. 26-29.
Summary Kozenko O.V., Sus G.V.
THE IMPACT OF SEASONAL FACTORS ON OSMOTIC RESISTANCE PERFORMANCE AND CAPACITY ABSORPTION OF RED
BLOOD CELLS OF COWS
The influence of season, technological and environmental factors on the performance of osmotic resistance and sorption capacity of red blood cells in cattle.
Key words: cows, osmotic resistance of erythrocytes sorption capacity of red blood cells, radionuclide stress.
Рецензент - д.вет.н., професор Зав1рюха B.I.
361