Середній клас як суб’єкт соціальнополітичних процесів в умовах побудови громадянського суспільства в Україні Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

3. Mearsheimer J. J. The Case for a Ukrainian Nuclear Deterrent / John J. Mearsheimer // Foreign Affairs. - Summer, 1993. - Vol. 72, No. 3. - Р. 50-66.

4. Morgenthau H. J. Politics Among Nations: The Struggle for Power and Peace / Hans J. Morgenthau. - 5th ed., rev. - N. Y. : Alfred A. Knopf, 1978. - xxviii, 650 p.

5. War, Peace and Hegemony in a Globalized World: the Changing Balance of Power in the 21st century / edited by Chandra Chari. - L. ; N. Y. : Routledge, 2008. - xviii, 235 p.

В.Д. Водят, кандидат фшософських наук, доцент, Нащональний юридичний ушверситет iMern Ярослава Мудрого

СЕРЕДН1Й КЛАС ЯК СУБ'СКТ СОЦ1АЛЬНО-ПОЛ1ТИЧНИХ ПРОЦЕС1В В УМОВАХ ПОБУДОВИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСП1ЛЬСТВА В УКРА1Н1

На даний час громадянське сустльство Украши перебувае на етап активного розвитку [1, с. 171-203]. Нашстотшшою передумовою його формування та функщонування е сощальна стратифшащя. Стратифшащя розвивае струк-туризащю суспшьства, розшаровуючи i подшяючи структуру на велик i малi соцiальнi групи. Наявнiсть у суспшьст ч^ко'1 та розвинено'1 сощально'1' структури важлива для становлення та ефективного функщонування грома-дянського суспiльства тим, що саме в процесi сощально'1' стратифшацп та в межах сощальних груп створюються умови для плюралiзащ'i та артикуляцп iнтересiв, а також для ix агрегацп. Крiм вищевказаних аспектiв у ходi сощально'1' стратифшацп вiдбуваеться iнституалiзацiя групових штереав i таким чином забезпечуеться ix постшна присутнiсть у соцiальному простор^ а також створюеться меxанiзм, який перешкоджае виникненню в суспiльствi моно-полп iнтересiв окремого громадянина, певно'1 групи, держави, поглинанню ними штереав iншиx громадян, ix груп або громадянського суспiльства в щ-лому [3, с. 108-112].

У демократичному громадянському суспшьста вщносини складаються на основi горизонтальних зв'язкiв у полчищ. Зараз чiтко простежуеться тенден-щя до зiткнення двох начал у сощальному життi Украши - мережевого та iерарxiчного. Громадянське суспiльство, бiзнес - це мережевi структури, а бюрократ, що е опорою влади, - iерарxiчне начало, яке прагне поширити вплив через сво'1' структури на все сустльство. Взаемодiя цих складових дае розвиток третьому напрямовi владних вщносин - по страл^ у контекстi й термiнаx дiалектичноi складово'1' полiтики. Логiчним результатом розвитку i взаемодп громадянського суспiльства й держави стають утворення пол^ич-

Наукове життя

них шституцш, вироблення закошв, норм i правил полiтичних вщносин, структурування правового громадянського соцiуму та правово'1 держави.

Змiна парадигми пол^ичного iснування Украши означав змiну базових умов життeдiяльностi, створення бiльш розвинених моделей сощально'1 сис-теми як наслiдок, - перетворення масових прошаркiв населення в активний колективний полiтичний суб'ект.

Одним iз критерпв пол^ично'1 шститущалiзащi середнього класу е ефек-тивнiсть виконання ним сво'1'х соцiально-полiтичних функцiй. Вiн виконуе пол^ичну функцiю пiдтримки консенсусу та стшкост суспiльства, попере-джае великi сощально-пол^ичш ризики, не пiдтримуе радикальнi змши в суспiльному розвитку та ввдграе провiдну роль у процесi сощально-поль тично'1 стабшзаци. Середнiй клас е основою громадянського суспшьства. Його представники беруть активну участь в ухваленш пол^ичних рiшень, вису-ваннi нових пол^ичних лiдерiв, допомагають державi у виршенш актуальних полiтичних питань.

Представники середнього класу складають масову сощальну базу пред-ставницько'1 демократа. Середнш клас - громадяни, якi е його представника-ми, становлять сощальну базу громадянського суспшьства. Вш ввдграе ваго-му роль у створенш сприятливих умов для формування громадянського суспшьства. По-перше, у рамках середнього класу максимально виконуеться умова диверсифшацп суспшьства за сощальним групами. За низкою ознак та параметрiв вш специфiчно вiдрiзняеться вiд iнших основних частин сощально'1 структури, також вш рiзнорiдний за власним складом. По-друге, середнш клас сприяе тдтримщ вщносно'1 суспшьно'1 стабiльностi завдяки характерному для нього високому рiвню вертикально'1 мобiльностi. По-трете, вiдмiнна риса представниюв середнього класу - надзвичайно високий рiвень не лише виробничо'1, але i загально'1 культури ^ як результат, - висока шщатившсть i здатнiсть приймати творчi нестандарты ршення, висока адаптивнiсть до швидко'1 змiни суспiльних умов.

До сощально-пол^ичних функцiй середнього класу належить i функцiя пiдтримки пол^ично'1 системи економiчними методами, реалiзацiя яко'1 е складовою частиною «каналу входу», описаного Д. 1стоном. Так звана роль «буфера» мiж елiтами та масами, що значно пом'якшуе класовi конфлiкти, належить до сощально-пол^ичних функцiй середнього класу. Будь-якому суспшьству притаманна дихотомiя «ел^а-маса». Якщо мiж цими двома со-цiальними групами вiдсутня промiжна ланка, це неминуче призводить до сощальних конфлiктiв i рiзкоi поляризацп суспшьства [2]. Сощальш групи, якi знаходяться мiж елiтою та масами, пом'якшують напруженi вiдносини та знижують загрозу конфлштного сценарiю розвитку подiй. Краще за все цю функцiю виконуе саме середнш клас.

Середнш клас стае також i основним суб'ектом висхщно'1 вертикально! мобшьносп, джерелом вщтворення висококвалiфiкованоi робочо'1 сили. Бшь-шiсть взаемообмЫв у суспiльствi вiдбуваеться як усередиш самого середнього класу, так i мiж ним та шшими частинами сощально'1 структури. Саме вшьш канали висхщно'1 вертикально! мобiльностi, ч^ю перспективи кар'ерного зростання, основою якого виступають освiта та рiвень квалiфiкацii, забезпе-чують високий рiвень добробуту представникiв середнього класу. Вiн виконуе функщю вiдтворення, пiдтримки та розвитку культури в цiлому та пол^ично! зокрема, охоронця та «ретранслятора» базових культурних цiнностей соцiуму. Реалiзуючи цю функцiю, середнiй клас стае одним з основних пол^ичних агентiв, яю зберiгають спадковiсть пол^ично'1 культури рiзних поколiнь усе-рединi держави, одночасно закладаючи при цьому iнновацiйний потенщал розвитку суспiльства, оскiльки ця верства у свош бiльшостi складаеться з по-лiтично, соцiально та професшно активних громадян.

Л1ТЕРАТУРА

1. Громадянське суспшьство: пол1тичш та сощально-правов1 проблемы розвитку : монограф1я / Г. Ю. Васильев, В. Д. Водшк, О. В. Волянська та ш. ; за ред. М. П. Тре-бша. - Х. : Право, 2013. - 536 с.

2. Конфлштолопя : навч. поаб. / Л. М. Герасша, М. П. Требш, В. Д. Водшк та ш. -Х. : Право, 2012. - 128 с.

3. Соцюлопя : тдручник / М. П. Требш, В. Д. Водшк, Г. П. Ктмова та ш. ; за ред. М. П. Требша. - Х. : Право, 2010. - 224 с.

О. В. Волянська, кандидат соцюлопчних наук, доцент, Нацюнальний юридичний ушверситет iменi Ярослава Мудрого

СОЦ1ОКУЛЬТУРНИЙ КОНТЕКСТ РОЗУМ1ННЯ ТА СПРИЙНЯТТЯ КОРУПЦ11 В УКРА1Н1

Корупцiя як соцiокультурний феномен мае сво'1 вiдмiнностi залежно вщ краши та юторично'1 ситуацп. У розвинутих крашах свiту корупцiя юнуе i сьогоднi, проте це явище суттево вiдрiзняеться вiд того, що спостерiгаеться в Укра'1ш. Перенесенням св^ових стандартiв без виявлення особливостей кожно'1 конкретно'1 культури не можна розробити адекватш заходи протидп корупцп. О. Костенко, дослщник 1нституту держави i права iменi В. М. Ко-рецького НАН Украши, визначае тип корупцп в Укршш як кризовий. Це озна-чае, що вона: а) породжуеться кризою сучасного украшського суспiльства