CC BY
11УДК: 633 521: 631. 8
НАС1ННА ПРОДУКТИВН1СТЬ РОСЛИН ЛЬОНУ-ДОВГУНЦЮ (Шит изНаИзз^ит Ь.) ЗАЛЕЖНО В1Д НОРМ ВИС1ВУ НАС1ННЯ ТА
М1НЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ
М. Ф. Рибак, кандидат стьськюгюспюдарських наук Житомирський нацюнальний агрюекюлюг'чний унверситет Л. I. Янiшевський, начальник центру,
В. М. Ма^йчук, заступник начальника центру, начальник iнспекцn Житомирський юбласний державний центр експертизи сюрт'в рюслин з державною iнспекцieю з юхюрюни прав на сюрти рюслин Житюмирськю1 юбласт'!
Постановка проблеми. Дослн дженнями встановлено, що на родючих фунтах з достатньою ктькютю вологи кращу продуктивнють забезпечують ущн льненш поави льону, i навпаки, на фунтах з легким мехаычним складом та де-фщитом вологи краще переносять посуху розрщжеы поави [1, 2, 3].
Поряд з цим юнуе i протилежна думка, а саме: на фунтах з високою ро-дючiстю щiльнiсть фiтоценозу льону-довгунцю мае бути меншою, осктьки за-гущенi посiви часто вилягають, утрудню-ючи збирання, i знижують Тхню продукти-внiсть [4, 5].
Правильний вибiр площi живлення льону-довгунцю е одним з найважпивн ших питань технологiТ його вирощування. Вщ вирiшення цього питання значною мiрою залежить обсяг i якiсть його проду-кцiТ.
У посiвах льону-довгунцю, з виа-вом не менше 20-25 млн/га, рослини щiльно розмщеы в рядку i на вщносно невеликiй площi живлення мають обме-жену можливiсть розвитку кореневоТ сис-теми.
В орному шарi удобреного фунту вщносно слабка коренева система льону-довгунцю забезпечуе рослини живленням завдяки можливостям енерпйно викорис-товувати поживы елементи, що знахо-дяться поблизу кореыв у доступних для них формах.
Проте достатнють поживних речо-вин у фунт ще не визначае рiвень про-
дуктивностi рослин льону. Для успшного пiдвищення продуктивностi льону поживы речовини мають бути засвоен росли-нами в необхiдному стввщношеннк
Вибiркова здатнiсть коренiв льону-довгунцю, за використання уах елемен-тв живлення, досить слабка. Тому над-лишок або нестача в фунт азоту, фосфору, калiю та мкроелементв порушуе фiзiолого-бiологiчнi процеси росту та розвитку рослин i негативно вщобража-еться на врожаТ. Надходження мЫераль-них елементiв у рослини проходить у вщ-повiдностi з фiзiологiчними особливостя-ми конкретноТ фази росту i розвитку льо-ну-довгунцю.
Величина врожаю культури у зна-чнм мiрi залежить вiд густоти рослин. У загущених поавах стебла виростають висою, тонкi, з невеликою ктькютю на-сiнних коробочок. У розрщжених посiвах стебла у поперечному розрiзi мають великий дiаметр, гiллястi, добре обнасiненi. Волокна з таких стебел одержують менше, i воно бувае грубим i немiцним.
За даними М. М. Труша щодо за-гальноТ ктькост всього волокна i його мщност, то перше мiсце належить одно-коробчастим стеблам, а за виходом дов-гого волокна - дво- i три коробчастим. На останньому мюц за вама показниками знаходяться багатокоробчаст рослини [3].
Морфологiчна будова стебел залежить вщ умов вирощування, головним
чином вщ ктькосл рослин на одиниц площi.
Дослiдження норм висiву показали, що при загущены посiвiв до певноТ мiри вiдбуваeться збтьшення висоти стебла i його технчноТ довжини, зменшення дiаметра стебла та ктькосл коробочок на рослин.
Надходження поживних елементiв у рослини, як i iншi бiологiчнi процеси, у значнiй мiрi залежить вщ забезпеченостi льону теплом та вологою. Цi фактори росту у перюд вегетацiТ льону-довгунцю -практично не регулюються, а повнiстю залежать вщ погодних умов. Тому необ-хiдним е своечасне, до свби, внесення в фунт добрив у оптимальних нормах, не-обхiдних для формування найкращого врожаю. Тобто, фунтове живлення цiеТ культури регулюеться шляхом застосу-вання добрив з урахуванням властивос-тей Грунту, його агрохiмiчного стану, яко-стi попередника та впливу елементв жи-влення, внесених з добривами, на вро-жайнiсть i якiсть волокна та насiння.
Завдання досл'!джень полягало у з'ясуваннi особливостей впливу норм ви-сiву насння та удобрення на урожайнi показники насння льону-довгунцю сортiв Каменяр та 1рма.
Об'екти та методика досль джень. Об'ект досл'дження - процес формування врожаю насння рослин льону-довгунцю сортв Каменяр та 1рма, Тхнх якiсних показникiв за рiзних норм висву насiння та мiнеральних добрив.
Дослщження проводилися на полях Житомирського обласного державного центру експертизи сортв рослин Чер-няхiвського району ЖитомирськоТ областi протягом 2004-2006 рр. Агрохiмiчнi та бiохiмiчнi дослщження - в лабораторiях експертизи сортв рослин Житомирського обласного державного проектно-техноло-гiчного центру охорони родючост фунтв i якостi продукцп. Технологiчнi дослщжен-ня льонопродукцiТ проводилися в 1нсти-тутi сiльського господарства Полюся НААНУ.
Територiя Житомирського обласного державного центру експертизи сор-тв рослин розмiщена в Центральному (Житомирсько-Коростенському) агрофу-нтовому районi Полюся УкраТни.
Грунт - дерново-середньопщзо-листий, супщаний, на водно льодови-кових вщкладах, iз середнiм ступенем окультурення. Орний шар фунту мае глибину 20-22 см i мютить гумусу (за Тю-рiним) 1,0-1,4%, легкогiдролiзованого азоту (за Корнфiльдом) 78-83 мг, рухомо-го фосфору 109-117 мг i обмiнного калiю (за Кiрсановим) - 91-100 мг /кг фунту вщповщно. Забезпеченiсть Грунту основ-ними елементами живлення, особливо калiем, недостатня.
Грунт слабокислий i повнютю при-датний для вирощування льону-довгун-цю: рН сольове (за Алямовським) 5,5-5,7, гщрол^ична кислотнiсть (за Каппеном) -2,6-2,7 мг-екв. /100 г фунту, ступнь наси-чення основами - 55,3-60%;
Клiмат у зон характеризуеться м'якою зимою, вологим i теплим лiтом. Середньорiчна температура пов^ря ста-новить 6,9 0С, сума ефективних температур за перюд вегетацп - до 2500 0С. Три-валiсть безморозного перюду 160-165 днiв. За рiк випадае до 580 мм опадiв, з яких на вегетацйний перiод припадае 320-350 мм. Середньорiчна вiдносна во-логiсть повiтря становить 75-85%. ^мат у районi проведення дослiджень е сприя-тливим для вирощування льону-довгун-цю.
Дослщження проводилися у три-факторному польовому дослд "Вплив норми мЫеральних добрив i спввщно-шення в нй елементiв живлення та норми висву на врожайнiсть соломи i насн-ня сортiв льону-довгунцю ".
Схема дослiду:
- Фактор А - сорти льону-довгунцю [6]: Каменяр та 1рма.
- Фактор Б - норма та спввщно-шення елементв живлення мiнеральних добрив: без добрив (контроль); М30Р45К60;
^0Р60К75; И30Р75К90; М30Р90Кю5.
- Фактор В - норма висву насiння льону-довгунцю 20, 25, 30, 35 млн схожих наснин /га .
Площа елементарноТ посвноТ дн лянки 55 м2, облковоТ - 50 м2. Повтор-нють у дослiдi чотириразова. Варiанти в досл^ф розмiщувалися за методом роз-щеплених дiлянок. Фактор А - сорти — двома великими блоками. Фактори Б i В -у межах блоку сортв взаемоперпендику-
лярними смугами. Повторення - послщо-вними блоками у CMy3i фактора А.
Облки спостереження i аналiзи в досл^д проводили за "Методикою прове-дення дослiдiв з льоном-довгунцем" (ВНД1Л, 1979).
Результати дослiджень. Урожай-нiсть насiння льону-довгунцю сорту Ка-меняр у несприятливому 2004 р. сфор-мувалась нижчою, нiж у 2005 р. у 1,4-1,5, а сорту 1рма - у 1,3-1,6 раза.
У 2006 р. урожайнють наання льону-довгунцю сорту Каменяр переви-щила рiвень 2004 р. у 1,75-2,0 раза, а сорту 1рма - у 1,6-2,0.
Висновок з одержаних даних пщ-тверджуе думку про те, що фактор вологи та температура для ^eï культури про-тягом вегетацмного перюду можуть вщн гравати виршальну роль у формуваннi врожайностк
Густота стеблостою в посiвах ви-вчених сортiв впливала на формування продуктивност фiтоценозу. Оптимальна густота в поавах льону сорту Каменяр, яка впливала на наанну продуктивнють, була за виаву 25 млн наанин/га. Уро-жайнiсть насiння на фон без добрив за такоï норми виаву зросла на 18% щодо посiвiв з нормою висiву 20 млн шт./га. За таких умов живлення пщвищення норми ще на 5 млн штук зумовило збтьшення врожайност посiвiв лише на 8%.
Виав 35 млн штук наанин на гектар, тобто зменшення площi як Грунтового, так i св^лового живлення рослин, су-проводжувався зменшенням насiнноï продуктивностi ценозiв льону. Урожай-нiсть насiння в таких поавах знижувалась на 28%. Тобто, на фон без застосування мЫеральних добрив оптимальна площа живлення рослин сорту Каменяр для прояву високо!' наанно!' продуктивност складала за виаву 25 млн наанин /га.
Сорт льону-довгунцю 1рма пом^-нше позитивно реагував на збiльшення норми виаву порiвняно з контролем 20 млн наанин /га. На фон без внесення мЫеральних добрив та пщвищення норми виаву наання на 5 та 10 млн штук на-анна продуктивнють фтеценозу льону зростала на 32-33%. Подальше загущен-ня поаву ще на 5 млн штук, тобто за виаву 35 млн наанин, урожайнють наання цього сорту знижувалась на 4% стосовно
поаву з густотою 20 млн рослин льону /га. Оптимальною нормою виаву для сорту 1рма на фон без внесення мЫераль-них добрив у середньому за три роки спостережень виявилось 25-30 млн наанин /га.
Одним з важливих антропогенних факторiв оптимiзацiï умов життeдiяльнос-т вах альськогосподарських культур з метою одержання максимально1 ктькосл продукцГ| е регулювання рiвня мЫераль-ного живлення.
Вщ сходiв до початку фази „ялинка" загальна потреба рослин льону в по-живних елементах дуже незначна, тому що стебло росте повтьно, а луб'ян волокна ттьки починають утворюватись.
Проте в цю фазу швидко розвива-еться коренева система, проходить по-силене утворення у кл^инах складних бткових речовин, зокрема i нуклеïнових кислот, як вiдiграють вирiшальне зна-чення у збереженост i проявi складових властивостей сорту.
У перюд життя до утворення 5-6 пар листюв, для льону-довгунця дуже важливим е фосфор. Як вщомо, першi три тижн росту також е критичними i щодо калю. Нестача цих поживних елемен-тв у перюд сходи - „ялинка" призводить до незворотного та невиправного пору-шення бiохiмiчних процесiв, росту i розвитку, зниження спйкосл льону проти хвороб, негативно вщображаеться на врожа1 соломи, насiння i якост волокна.
У фазi „ялинка" швидко збтьшу-еться кiлькiсть i розмiр листя, зростае i кiлькiсть елементарних волокон, для тканин льону-довгунцю характерний високий вмют мЫеральних речовин та пщвище-ний осмотичний тиск, що пояснюе Ытен-сивний обмЫ речовин. Рослини мiстять 2,4-4,3% азоту, 0,6-0,9% фосфору та 34,5% калю.
Залежно вщ погодних умов, технологи та вмюту в фунт поживних речовин у фазi „ялинка" рослини льону-довгунцю засвоюють 16-36% азоту, 615% фосфору та 11-12% калю загально1 ктькосл цих елементв, необхiдноï для формування всього врожаю соломи та наання.
Уже на момент цвтння льон за-своюе 70-84% азоту, 67-80 фосфору та 71-96% калю загально1 ктькосл цих еле-
ментв у врожаТ. У фазi цвтння завершу-еться формування елементарних волокон i луб'яних пучкiв.
Пiсля фази «ялинка», за даними Ыших учених, рiст стебла майже припи-няеться, вiдбуваeться вирiвнювання його по товщинк Потреба льону в поживних елементах у цей час незначна, вони ви-користовуються в основному для формування насння i потовщення стiнок елементарних волокон.
Враховуючи набутий досвiд на пiдставi наукових рекомендацiй щодо мi-нерального забезпечення льону, нами вивчен питання регулювання рiвня фос-форно-калмного живлення рослин, в якому застосована схема наростаючоТ кiлькостi цих видв елементiв мЫерально-го живлення вщ середнiх рекомендова-них норм (N30 Р45 Кбо).
За умов рекомендованого рiвня
мiнерального живлення насiнна продук-тивнiсть посiвiв льону-довгунцю сорту Каменяр на фону без добрив за рiзних норм висву пiдвищувалась лише на 58%.
Урожайнiсть насння льону з пщ-вищенням рiвня мiнерального живлення вiд NзоP6оK75 до ^оРдоКю5 максимально пiдвищувалась на 17-2о% залежно вiд густоти посiву. Найбтьш помiтно пщви-щилась урожайнiсть (на 2о%) за умови найвищоТ дози мЫеральних добрив у по-свах з нормою висiву 2о млн шт. /га.
У загущеному фiтоценозi льону-довгунцю (35 млн шт. /га) пiдвищити на-сiнну продуктивнють таких посiвiв за ра-хунок рiвня мiнерального живлення не вдалось. Урожайнють насiння льону цьо-го сорту залишалась фактично однако-вою вiдносно посiвiв без внесення мЫе-ральних добрив i знаходилась на рiвнi о,51-о,58 т/га (табл. 1).
Таблиця 1
Урожайнють насшня льону-довгунцю залежно вiд норм висiву насшня та мiнеральних добрив, т/га
Сорт Фон живлення Норма вис1ву, млн. /га Середня доза добрив ± до середньоТ у дослщ1 Середня за сортами ± до середньоТ у дослщ1
20 25 30 35
Каменяр Без добрив 0,71 0,84 0,77 0,51 0,71 -0,03 0,77 0,03
^оР45Кбо 0,75 0,88 0,81 0,55 0,75 0,01
NзоP6оK75 0,79 0,90 0,83 0,56 0,77 0,03
NзоP75K90 0,83 0,91 0,84 0,57 0,79 0,05
NзоP9оK105 0,85 0,96 0,86 0,58 0,81 0,07
1рма Без добрив 0,56 0,74 0,75 0,54 0,65 -0,09 0,71 -0,03
Nз0P45K60 0,61 0,76 0,79 0,60 0,69 -0,05
NзоP6оK75 0,64 0,79 0,82 0,61 0,71 -0,02
NзоP75K90 0,66 0,85 0,84 0,61 0,74 0,00
NзоP9оK105 0,70 0,88 0,85 0,61 0,76 0,02
Середня норма висву 0,71 0,85 0,82 0,57 0,74
± до середньоТ в до-слiдi -0,03 0,11 0,08 -0,16
Н1Ро5 - загальна о,о3; сорту о,оо7; норми висiву о,о11; добрив 0,010
Внаслiдок регулювання рiвня мн нерального живлення посiвiв льону за густоти стояння рослин 25-3о млн шт. /га урожайнють зростала до о,86-о,96 т/га.
Результати факторiального ана-лiзу показали, що на формування приро-
сту врожайност насння сортiв льону-довгунцю у бтьшм мiрi впливали у вщ-сотковому вiдношеннi фон живлення -74,5, норми висву - 9,о, взаeмодiя фак-торiв сорт i норма висiву - 9,о, сорт - 4,5 та iншi фактори 3,о (рис. 1.).
Норма виЫву 9,0%
Взаeмодiя факторiв сорт i норма висiву 9%
lншi
3,0%
Сорт 4,5%
Фон живлення 74,5%
Рис. 1. Достовiрнi частки впливу факторiв на врожайнiсть насiння льону-
довгунцю (2004-2006 рр.).
Одержан! дан1 показують, що у ценозах р1зноТ густоти регулювати нас1нну продуктивнють рослин вдаеться до пев-ноТ меж1.
Це п1дтверджуе наш1 теоретичн висновки про те, що для одержання висо-коТ продуктивност1 рослин важливе зна-чення належить оптимально св1тлов1й площ1 живлення. За сформованоТ опти-мальноТ арх1тектон1ки, площ1 Грунтового I
р1внем м1нерального живлення можна ефективно впливати на наанну продуктивнють льону-довгунцю.
М1ж врожайн1стю наання льону-довгунцю сорту Каменяр, нормами вис1ву та добрив встановлена криволУйна за-лежн1сть, у межах якоТ за р1внянням ре-грес1Т або граф1ком можна встановити на-сктьки зм1ниться врожайн1сть нас1ння в1д впливу дослщжуваних фактор1в (рис. 2, 3).
Норма добрив, кг/га дючоТ речовини
Рис 2. Залежнють м1ж нормою добрив i урожайнiстю нас1ння льону сорту Каменяр
1,0
а
к
О 0,6 р
у = -0,0042х2 + 0,29х -1,23 № = 0,98
15 20 25 30 35 40 Норма виаву, млн. /га Рис. 3. Залежнють м1ж нормою висшу 1 урожайнютю насшня сорту Каменяр
0
Встановлена нами залежнють на-сiнноТ продуктивност вiд рiвня мЫераль-ного живлення для льону сорту Каменяр е аналогчною i для сорту 1рма.
Висновки. Оптимальна густота посiвiв льону-довгунцю формуеться за умов висiву 25 млн схожих наснин/га на фон мЫеральних добрив N30P90K105. Як наслщок, врожайнiсть насiння льону сор-тв Каменяр зростае до 0,9 т/га, 1рма -0,88 т/га.
Перспективи подальших досль джень. Подальшi дослiдження слiд спря-мувати в бк з'ясування впливу дослщжу-ваних факторiв на якiснi показники насн-ня льону-довгунцю, зокрема вмюту жиру.
Використана л^ература:
1. Афонин, М. Н. Нормы высева и урожай льна. / М. Н. Афонин, Н. В. Сосно-вская. // Лён и конопля, 1970. - № 4. - С. 2526.
2. Афонин, М. Н. Влияние различной влажности почвы на рост и развитие льна-долгунца. / М. Н. Афонин. // Тр. ВНИИЛ. - Выс. школа., 1960. - С. 79-95.
3. Труш, М. М. Лён-долгунец. / М. М.Труш. - М.: Колос,1976. - С. 20-23.
4. Шевелуха, В. С. О сущности процеса роста и значения закона большого роста для растенееводства. / В. С. Шевелуха. // Научн. тр. Белорусской с.-х. акад. -Минск, 1967. - С. 211-217.
5. Шевчук, А. Я. Густота посева и качество льна. / А. Я. .Шевчук, Н. Б. Кукса, В. С. Хилевич. // Науч. тр. УСХА. Биология и агротехника овощных и технических культур в Полесье и Лесостепи УССР. - К.: Выс. школа,1974. - С. 63-66.
УДК: 633 521: 631. 8
Рибак М. Ф., Яшшевський Л. I., Мацш-
чук В. М. Наснна продуктивнють рослин льону-довгунцю (Ыпит ивНайвв^ит 1_.) залежно вщ норм висву насння та мЫе-ральних добрив. // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин: науково-практичний журнал. / М-во аграрноТ полн тики УкраТни, Державна служба з охорони прав на сорти рослин, УкраТнський Ысти-тут експертизи сортв рослин; голов. ред. Хаджиматов В. А. [та 1н.]. - К., 2010. -№ 1 (11).
Висв^лено вплив норм висву на-
сiння та удобрення на наснну продуктив-HiCTb сортв льону-довгунцю Каменяр та 1рма в умовах центральних районв По-люся УкраТни. Встановлено достовiрну частку впливу факторiв на формування урожайностi насння льону-довгунцю.
Ключовi слова: льон-довгунець, вплив норм висву насiння й удобрення, наснна продуктивнiсть, урожайнiсть, но-рми висву насiння та удобрення. УДК: 633 521: 631. 8
Рыбак М. Ф., Янишевский Л. И., Ма-цийчук В. М. Семенная продуктивность растений льна-долгунца (Linum usitatis-simum L.) зависимо от норм посева семян и минеральных удобрений. // Сортовив-чення та охорона прав на сорти рослин: науково-практичний журнал. / М-во аграрноТ пол^ики УкраТни, Державна служба з охорони прав на сорти рослин, УкраТнський Ыститут експертизи сортв рослин; голов. ред. Хаджиматов В. А. [та 1н.]. - К., 2010. - № 1 (11).
Показано влияние норм высева семян и удобрений на семенную продуктивность сортов льна-долгунца Каменяр и Ирма в условиях центральных районов Полесья Украины. Установлено гарантированную часть влияния факторов на формирование урожайности семян льна-долгунца. Определена кривая зависимости урожайных показателей от норм высева семян и удобрений. УДК: 633 521:631.8
Rybak, M., Ianishevskyi, L., Macziichuk, V.I. Seed Yield of Long Fiber Flax (Linum usitatissimum L.) Plants Depending on Rates of Sawing of Seed and Mineral Fertilization. // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин: науково-прак-тичний журнал. / М-во аграрноТ пол^ики УкраТни, Державна служба з охорони прав на сорти рослин, УкраТнський Ысти-тут експертизи сортв рослин; голов. ред. Хаджиматов В. А. [та 1н.]. - К., 2010. -№ 1 (11).
Impact of rates of sawing of seed and fertilization on seed productivity of Kameniar and Irma Long Fiber Flax in the conditions of Ukrainian Woodlands are highlighted. A trustworthy proportion is established of factors influence, in particular, of the sawing and fertilization rates, on Long Fiber Flax yield formation.
