CC BY
41
Очевидно, що оволодшня знаниями, умшнями та навичками, яы сприятимуть виршенню профеайних завдань на основ1 ¡нновацшних технологш навчання, позитивно позначаеться на мотивацшшй складовш гоговносп майбутнього ¡нженфа-педагога до професшно! д1яльносп.
Експфиментальна робота показала, що процес формування готовносп майбугшх i и же i iep ¡в - пед аго пе комп: ютерного профшю до професшно1 д1яльносп буде ефективним за умови наповнення зм1сту навчальних дисциплш щеями i поняттями, знания яких сирияють формуванню в студент готов носп до ¡нноващйноК д ¡ял ь но сл. створення освптаого середовища, яке сионукае студент до о со б ncri сно - про фей йно го росту у засвоенш психолого-педагопчних i комп'ютерних знань тощо.
У статп не охоплено Bcix проблем i пщход1в щодо пщготовки майбугшх ¡нженер1в-педагопв комп'ютфного профшю до професшно! д1яльносп. Тому перспективою подальших розвщок у даному напрям може стати розробка мод ел i освпнього сфедовигца, сирямованого на створення оптимальних умов формування професшно! готовност1 майбугшх фах1вщв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Беспалько В. П. Педагогика н прогрессивные технологии обучения / В. П. Беспалько. - М.: Педагогика, 1995. -236 с.
2. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологии / В. П. Беспалько. - М.: Педагогика, 1989. -192 с.
3. Абдуллина О. А. Общепедагогнческая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования / О. А. Абдуллина. -М.: Просвещение, 1990. - 141 с.
4. Абдуллина О. А. Мониторинг качества профессиональной подготовки / О. А. Абдуллина // Высшее образование в России. -1998. -№ 3. - С. 21-23.
5. Горбатюк Р. М. Формуванняпрофе<лонал1зму в майбутшх ¡нженер1в-педагопв / Р. М. Горбатюк И Педагопка вшцо1 та середньо! шкопи: зб. наук, праць Крнвор^зького держ. пед. ун-ту; за ред. проф. В. К. Буряка. - Кривий Pir: КДПУ, 2008. - Вип. 21. - С. 83-93.
УДК 37.036+371.84+374 (045)
Алла ГРИГОРЬЕВА
РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗД1БНОСТЕЙ СТУДЕНТ1В У ПОЗАНАВЧАЛЬНШ ДШЛЬНОСТ!
У cmammi розглядасться проблема розеитку творчих зд1бностей cmydenmie. Анап^зуються риномаштш тдходи до трактування понять «творшстъ» к<теорчл 3di6nocmi». З'ясовуються шляхи формування творчих здгбностей студентеько1 молод! у npoifeci роботиу позанавчалъних об'еднаннях.
Б статье рассматривается проблема развития творческих способностей студентов. Анализируются различные подходы к трактованию понятий «творчество» и «творческие способности». Выясняются пути формирования творческих способностей студенческой молодежи в процессе работы во внеучебных объединениях.
The problem of the development of students creative ability has been considered in the article. Different approaches to concepts «creativity», <icreative abilities» have been analyzed. The ways of the formation of student's youth creative abilities in the process of work in out of education associations have been explicated.
У наш час вшца школа вщчувае потребу в оновленш науково! бази, яка би дала змогу викладачам розвивати творч1 можливосп студент i забезпечувати цей складний процес на належному профеййному piBHi. Для студентсько1 молод i творча д1яльшсть стае природного i необхщною формою шзнання матер ¡ал ьно - пр е д метно го свггу; вона виявляе резфви особистосп, шляхи власного вдосконалення. Тому проблема розвитку творчих зд1бностей студента набувае особливо! актуальность
1снуе чимало трактувань феномена творчосп, висловлюються ргзноманпш думки про природу, об'ективну основу, структуру творчого процесу, про формування творчих здкностей людини. Тж, у роботах Л. Виготського, В. Крутецького, В. Моляко, Я. Пономарьова, С. Рубшштейна, О. Савченко, С. Сисоево! та ¡нших вчених висвплюються психолого-педагопчш фактор и, яи сприяють формуванню творчих можлив остей особистосп, мотив ¡в п творчо! д1яльносп, розвитку творчо! активность Значну теоретичиу щшнсть 1 практичну значущсть у розкригп форм I метод ¡в розвитку творчо! особистосп у навчально-виховному процеа стаиовлять пращ Ш. Амонашвш, I. Волкова, С. Логачевсько!, В. Сухомлинського та ¡н.
Метою стати е проанал1зувати сугнкть понять «творчкть», «тнорч! зд1бностг» \ розкрити особливосп формування творчих зд1бностей студент у процей позанавчально! робоги на приклад! Хмельницько! гумаштарно-педагопчно! академп.
У «Педагогичному словнику» творч1сть трактуеться як свщома, цшеспрямована, активна д1яльшсть людини, спрямована на шзнаиня та перетворення дшсносп, створення нов их, орипнальних предмет1в, витвор1в тощо, яи нжоли ще не ¡снували, з метою вдосконалення матер1ального та духовного життя суспшьства. У «Фшософському словнику» творчкть визиачаеться як «д ¡ял и петь, яка породжуе щось яккно нове, якого ршише не киувало» [10, с. 92]. «Психолопчний словник» стверджуе що творчкть - це д1яльшсть, результатом яко! е створення нових матер1альних або духовних щнностей.
Психолог К. Платонов характфизуе творч1сть як «мислення в його найвищй форм1, яке виходить за меж! необхщного для розв'язання задач! вже вщомими способами» [10, с. 93]. Вчений в. вф1мов вважае, що творч1сть поеднуе р1зш види д1яльносп та складаеться з багатьох сощальних, економчних. психолопчних чинниюв, охоплюючи широке коло моральних проблем та норм. В основ! розумшня творчосп лежить д1алектичний метод шзнання та перетворення дшсносп [3, с. 39].
На думку С. Сисоево!, творч1 зд1бносп особистосп утворюють категорш психологи I характеризуются як психолопчщ особливосп людини, вщ яких залежить набування знань, умшь [ навичок. Творч1 дд1бносп людини, и обдаровшисть, задатки, яы влаепш будь-якш людшн, створюють лише передумови для виникнення I розвитку творчого процесу. Завдання особистосп, колективу - розкрити 1 розвинути IX [11].
Визначаючи творч1сть як вид людсько! д1яльносп, В.Андреев вщзначае таю ознаки, що характеризуют !! як ципений процес: наявшеть проттрччя проблемно! ситуацн або творчого завдання; социальна та особиста значим! сть \ прогресившсть, яка робить внесок у розвиток сусшльства та особистосп; наявшеть об'ективних пфедумэв (сощальних, матф1альних) для творчосп; наявшеть суб'ективних пфедумов для творчосп (знань, умшь. особливо позитивно! мотив ацп, творчих зд1бностей особистосп); новизна й орипнальшеть процесу [ результату [9, с. 55].
Заруб1жш дослщники П. Еббс, Е. Стерр розглядають творч1сть у едносп з науковою I художньою д!яльшстю, як найвище здобуття особистосп, пов'язують и з людською фантазкю, що допомагаеу виршешн завдань, непосильних ращоиально-лопчному мислеиню [6, с. 20].
У формуванш творчо! особистосп студента, розвитку його творчого потенщалу, самореалгзацп. самоудосконалення значну роль ввдфае позанавчальна Д1яльн1сть. Це одна ¡з головних ланок безпффвно! осв1ти в систем! виховання особистосп. Вона актив ¡зуе процес газнання прекрасного, розвивае у студенпв самостшшсть, ¡шщатившеть, уевщомлення власного вибору, розкривае !хш нахили та зд1бносп, сгворюе вщповщш умови для розвитку тала нов ито! студентсько! молодь У продеа тако! д1яльносп студент не лише вщтворюе те, що засвоюе, а розвиваеться, доповнюе вже набутий доевщ, збагачуе власний кругоз1р. Саме у цьому поля гае закон творчо! поведшки й особлив1сть методики позанавчального педагопчного процесу, що будуеться на обов'язковому заохоченш р1зно01чного творчого самовиявлення студента, багатств1 вражень, створенш оптимальних особист1сних стосунюв, котр1 е джерелом продуктивно! д1яльносп студентсько! сгальност1. Тому принципове значения мае розгляд позанавчального педагопчного процесу як цшено! системи безпфервно! осв1ти особистосп, формування !! у специф1чних умовах житгед1яльносп - у сфер! дозвшля.
Найхарактфшшими особливостями ще! еффи е невимушене, неформальне сгалкування I самовираження, вшьний нтИр форм 1 засоб1в д1яльносп, використання !х на ср,1Й розеуд, кфуючись Р,н\ггр11т1н1 Ш1 мотивами. До головних психолого-педагопчних принцип1в побудови позанавчально! д1яльносп належать: загальнодоступшсть, добровшьн1сть та реашзащя потреб у
новизш вражень, демократизм, гуманшсть та сусшльно кори сна спрямовашсть, иедагопчне сшвроб!таицтво та студентське самоврядування, едшсть освггньо!, розвиваючо! та виховно! щлей.
Позанавчальна робота сприяе формуванню у студента свщомого прагнення до самоосвгги, самовдосконалення, самоанал1зу, набуття вщповщних вмшь та навичок щодо творчого в иртення проблем, вм1шга домагатися мети, тобто иоступово здшснюеться розширення тих властивостей I якостей, яи е складовими творчих здЮностей особистосп [5, с. 271].
Ефектившсть позанавчально! д1яльносп у формуванш творчих зд1бностей студента гадвищуеться при дотриманш таких психолого-педагопчних умов: решпзащя мети заняття з розвитку потенщальних можлив остей студента; повнота використання зм1сту навчального матер1алу для розвитку студента; використання р1зних форм оргашзацн творчо! позанавчально! д1яльносп; створення емоцшно!, доброзичливо! атмосфери у процеи виконання завдань; врахування ¡ндивщуальних особливостей студент; оргашзащя д1яльносп з1 студентами з опорою на !хш ¡нтереси, потреби, потенцшш можливосп, зд1бносп тощо; новизна, орипнальшсть у проведенш заняття; гнучюсть при виконанш заиланованого; виршення поставлених завдань, яы пробуджують у студента дослщницьку актив шсть, поглиблюють ¡нтфес до творчо! д1яльносп, спонукають до усшшних д!й та досягнення поставлено! мети; результатившсть [2, с. 38].
Особливе шсцс у формуванш творчих зд1бностсй студента належить гуртковш робо-п, метою яко1 е: розвиток у студента умшня повнощнно сприймати явища мистецтва, суспшьного життя, природи; формування творчого мислення, естетичних смаюв, розширення свиогляду, поглиблення знань; пробудження ¡нтересу до прекрасного в оточенш; вдосконалення моральних, естетичних потреб та ¡нтфейв молодо и естетичних ор1ентацш, анал1зу мистецьких твор1в; розвиток емоцшносп, чуттево-свггоглядного ставлення студента до навколишнього середовища у вйх його проявах; активгзащя творчого самовираження студенпв.
На нашу думку, при шдготовщ до заняття в гуртку иотр1бно враховувати таю фактори: новизну та орипнальшсть планування занять; використання можливостей навчального матер1алу для творчого розвитку студенпв; урахування р1вня розвитку студент при вибор1 та розробщ зм1сту, форм, метод ¡в. засобш навчання; гадб1р I виготовлення розвиваючого дидактичного, роздаткового матер1алу та наочносп; використання при шдготовщ до занять досягнень психолого-педагопчно! науки, пфедового педагопчного досвщу; пошук шлях1в для створення творчо! атмосффи на заняттях; врахування сво!х ¡ндивщуальних особливостей при плануванш навчально-виховного процесу.
Аншпзуючи план позанавчально! д1яльносп Хмельницько! гумаштарно-педагопчно! академй' (ХГПА), ми з'ясували, що формуванню творчих здШностей у студент сприяе робота таких гуртюв: украшсько! народно! вишивки, макраме, писанкарства, образотворчого мистецтва, основ дизайну, народних ремесел та ¡н. Проаналгзуемо деяы з них.
Пщ час робота в гуртку «У1фа!нська народна вишивка» студента засвоюють умшня I навички практичного виконання традицшних 1 нетрадицшних техшк украшсько! вишивки. Теоретичне навчання иередбачае ознайомлення студенпв ¡з загальною теоркю украшсько! народно! вишивки, еволющею художшх засоб1в вишивок в ¡сторичному аспекп, художшми вщмшностями народно! вишивки уах етнограф1чних зон Украши. Особлива увага звфтаеться на оволодшня безпечними прийомами пращ, дотримання правил технолопчно! та виконавсько! дисциплши. На заняттях чшьне мкце займае використання навчально-наочних поабншав з декоративно-ужиткового мистецтва \ зразки вироб1в мкцевих народних художшх промиипв. що розвивае у студента емоцшно-естетичне сприймання народно! творчосп, вмшня анал1зувати, пор1внювати, вщчувата явища декоративно-ужиткового мистецтва, емоцшно-образне мислення, яке лежить в основ1 художньо! творчосп. Невщ'емною частаною проведения гуртка е оргашзащя екскурен! в художш [ краезнавч1 музе!, на виставки, зустр1ч1 з провщними майстрами декоративно-ужиткового мистецтва области що збагачуе кругоз1р студента, ¡ншдюе !хню творчкть, сионукае !х до не!.
Ознайомлення ¡з украшською традицшною вишивкою у ВНЗ сприяе: поглибленню знань з ¡сгори \ культури Украши, формуванню национально ор1ентованих переконань; збагаченню й ур1 зноман!тненню практично! д1я.пьносп студента, поглибленню !хньо! мотивацп; розширенню спещальних знань, умнь та навичок; розвитку лопчного мислення, умнню анал1зувати,
систематизувати 1 засвоювати нов1 знания; удосконаленню психоф1зюлопчних якостей (с по стер ежи не ост! творчо! активности смаку, сприйняття, точносп координацп рух1в та ¡н.); естетичному та трудовому вихованню [8, с. 44].
Результатом художньо-трудово1 д1яльносп на заняттях з украшськоГ традицшно! вишивки е вигстовлення конкретного декоративно-ужиткового виробу, оздобленого ручними швами в народних традищях, який оцшюеться за його орнаментальшстю, побудовою композицп, художшм оформлениям, техшкою робота. Створення цих в проб ¡в розвивае у студент здатшсть до нестандартного, орипнального бачення св1ту, що деякою мрою детермшуеться високим р1внем розвитку ¡нтелекту. Ця здатшсть зумовлена певною мотиващею, достатньою шзнавальною актившстю та гнучюстю потки, характфизуеться прагненням до нових р1шень ¡снуючих завдань, розвинутим штуггивним творчим мисленням, винахщлив1стю, сприяе орипнальносп мислення та уяви, розкриттю та реал¡зайн творчого потенщалу студент.
Для творчого, ¡нтелектуального, духовного, ф1зичного розвитку студенпв сприяе робота гуртка «Макраме». Заиятгя у цьому гуртку сприяють художньо-естетичному вихованню, творчш самореал1зацн студентсько1 молод! розвивають вмшня компонувати, уявляти, фаитазувати, створювати об'емш експозицн. Пщ час робота у гуртку студента знайомляться з основними I допом1жними вузлами макраме, основними в1зерунками, ирийомами оформления початку 1 юнця виробу, створюють просп та об'емш вироби, композицп' у вазах 31 штучними квггами.
Профама цього гуртка збагачуе знания студент про ев ¡тону ¡стор1ю розвитку людсько! особистосп, зародження I розвиток ремесел, особливосп оформления ¡нтф'еру; вдосконалюе пракгичш вмшня та навички; формуе ¡нтфес до пошуково! д1яльноеп; виховуе естетичш смаки, почуття лю0ов1 до прекрасного; виявляе творч1 мояошвосп особистосп студента.
Метою гуртка образотворчого мистецтва е розвиток особистосп студента, його творчих зд1бностей, образного та асощатавного мислення, уяви, пам'ят! формування високих естетачних смаюв, умшня розумти [ щнувати твори мистецтва, иам'ятки ¡сгори I арх1тектури, красу [ багатства рщно1 ирироди. Засвоення образотворчо1 фамоти стамулюе творче самовираження особистосп, и реалгзацно. В образотворчому процеа студента виявляють прагнення до глибокого вивчення натури, и фор ми, кольору, осв ¡тления, повпряного простору, вираження кол1рного стану ирироди, загалом свое вщношення до явищ навколишнього житгя. Тому завданням педагога е залучення студент до художнього сприймання природи, ознайомлення ¡з фамотою образотворчого мистецтва. Разом з там потр1бно сприята розвитку творчо1 думки студента, не стримувати його самостшносп та ¡шщативи. Профама гуртка включае таю роздши: малюнок, живоиис, композищя, декоративне малювання, екскурси, оформления виставок, гадведення шдсумюв року.
Отже, робота в гургках актив ¡зуе розвиток таких елемент творчого мислення, як асощатившсть, образшеть, уява, фантаз1я, сприяе розширенню кругозору, самореал1защ! особистосп, удосконалюе естетичш смаки, розвивае творчий иотенщал, забезпечуе гармоншне виховання студента.
Одним ¡з найвщомшшх проект викладач1в I студент нашо! академн е створення театру гасш «Розмай», який ¡снуе вже понад 8 роив 1 встаг зарекомендувати себе як творчий колектав, вщомий у багатьох областях Украши. «Розмай» активно залучае до мистецтва все бшьшу кшьысть молод! сприяе и творчш самореатшацп, розвивае студентсью творч1 зд1бност1 та таланти. Студента е ¡шщаторами вах мистеитвознавчих вггалень, творчих вечор ¡в, виступають организаторами чисельних зусф1чей \ вистушв ргзномаштних музикант, артист тощо, яю проводяться на баз1 ХГПА.
У нашому навчальному заклад) вже фетш р1к ирацюе музей народного декоративно-ужиткового мистецтва. Його вщкриттю передувала велика кроштка робота з пошуку, узагальнення та систематизацп матер ¡ал ¡в науково-дослщного характфу, збору та дослщженню об'ект матф1ально1 культури народу Украши загалом [ Подшля зокрема.
Музей народного декоративно-ужиткового мистецтва працюе за такими експозицшними наирямками: н ар од ни й одяг, фольклорна лялька, види декоративно-ужиткового мистецтва (вишивка хрестаком, гладдю, 61 сером: ргзш техшки пнсанкярства (в т. ч. авторсыа), декоратавний розпис, витинанка, вузликове плетшня, гончарство, народна ¡фашка та ¡н.).
Музей е осередком нацшнально! культури, нацюнальних надбань та цшностей. Вш сприяе естетичному розвитку студент, творчому вдосконаленню та реал1заци. Про це свщчить «золотий» фонд музею, а саме: краиц творч1 робота студент ХГПА. Вони вщповщально ставляться до свое! робота, намагаючись виконата и так, щоб !хш вироби мали право зайняти шсце в ексиозицп музею. Це своерщний стимул для студент працювати на заняттях наполегливо, з повною вщдачею творчо! енерги, щоразу вдосконалюючи свою виконавську майстершсть. У музе! представлен! студентсьи рушники, винит картини, писанки, серп витананок. Пщ к ерш нище ом викладач1в у музе! поповнюеться з1брання украшських рушниюв, знайдених та вщновлених в пронес! навчально-дослщно! робота. 41 льне М1сце в експозицп музею займае колекщя ляльки у комплексах традицшного одягу ¡сторико-етнофаф1чних регюшв Украши. Деталыпше представлене розмаптя народного одягу Подшля [1, с. 43].
В академн функцюнуе студ1я писанкарства. При музе! створеш школи укра!нського етнодизайну, народних ремесел, вишивки, що розкривають величезш можливосп для творчого збагачення студент, формування !х творчого иотенщалу.
Формування творчо! особистосп студента - це одне з прюритетних завдань сусгальства та сучасно! освгга. Невщ'емною частаною розвитку творчого потенщалу студента е позанавчальна д1яльшсть, яка сприяе р13ноб1чному розвитку студента, формуванню творчо! ¡ндивщуальносп майбутаього педагога, його професшно! пщготовки, ирояву самоспйносп I творчо! самоактуал1зацп сучасного фах1вця.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бучгавська Г. В. Виховний потенщал музею народного декоративно-ужиткового мнстецгва Хмельницько! гумаштарно-педагопчно! академи в етнохудожньому внхованш сучасно! молод! / Г. В. Бучнвська, В. В. Бучгавська // 85 роив осштнього шляху. Сторанки ¡сторп Хмельницько! гумаштарно-педагопчно! академп: матер!алн всеукр. наук.-практ. конф. (Хмельницькнй, 5-6 жовт. 2006 р.) -Хмельннцышй: Ред.-видав. в1ддш ХГПА, 2006. - С. 42^14.
2. Войний О. Педагопчна творч1стъ як фактор розвитку творчих зд1бностей учшв / О. Войний // Трудова гадготовка в закладах осени. - 2008. - № 2(54). - С. 37—40.
3. Дремуха А. Твсрч1сть як основа процесу художнього моделювання одягу / А. Дремуха // Трудова тдгоговка в закладах осеки. -2004. -№ 1(31). - С. 38-42.
4. 1зотова Л. В. Шдготовка майбутмх учител1в початкових клаив до розвитку творчих можливостей молодших школяров у процеа навчання математики: автореф. дне. ...канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теор1я та методика професшно! оевпи» / Л. В. 1зотова. - К., 2004. - 20 с.
5. Педагопка вшцо! школи / [Курлянд 3. Н., Хмалюк Р. I., Семенова А. В. та ¡и.]; за ред. 3. Н. Курлянд. - [2-е вид.]. - К.: Знания, 2005. -399 с.
6. Педагопка 1 психолопя формування творчо! особистосп: проблеми { пошуки: [зб. наук, праць / в1дп. ред. Сущенко Т. I. та ш.]. - К. - Запор1жжя, 2005. -Вип. 34. - 423 с.
7. Пономарев Я. А. Психология творчества / Я. А. Пономарев. -М.: Наука, 1976. -294 с.
8. Савка Л. Формування иащонально! самосвщомосй у сгуденив на заняттях з украшсько! народно! вишивки / Л. Савка // Трудова гадготовка в закладах осени. - 2006. - № 5(45). - С. 12—19.
9. Сидоренко Т. ТЪорч!сть у д1яльносп вчителя/Т. Сидоренко //Рвдна школа. -2001. -№ 5. - С. 55-57.
10. Сисоева С. О. Основипедагопчно!творчосп: гпдручник/С. О. Сисоева. -К: Мшанум, 2006.-344 с.
11. Си со ев а С.О. Освгга 1 особист!сть в умовах поспндустр1ального св1ту: [моиограф1я] / С.О. Сисоева. - К, 2004. - 214 с.
