CC BY
25
3. Геращенко В. Система педагопчно! дiяльностi з формування творчо! учтвсько! особистостi // Трудова тдготовка в закладах освiти. - 1998. - №1. - С.16-17.
4. Програма трудового навчання для 10-12 клаав загальноосвiтнiх навчальних закладiв за профшем «БГсерування»: Авт.- укл. С. В. Борисова. - К., 2003. - 24 с.
5. Сидоренко О. Д., Коломieць Т. Д. Використання комп'ютерних технологш для стилГзаци малюнкгв пгд рiзнi види художньо-творчих робiт // Трудова подготовка в закладах осгги. - 2004. - №3. -С. 33-35.
6. Туташинський В. Наочт посiбники для трудового навчання та вимоги до них // Трудова тдготовка. - 2000. - №4. - С. 37-40.
7. Терещук А. I., Терещук I. Я. Формування практичних ум1нь на уроках трудового навчання // Трудова тдготовка в закладах освгга. - 2003. - №2. - С. 32-35.
8. Яковлева Е. Л. Психология развития творческого потенциала личности: Учеб.-метод. пособие. -М.: Моск. психол.-социал.ин-т; Флинта,1997. - 224 с.
9. Якубовський З. Розвиток творчих здiбностей учшв за допомогою рiзнорiвневих карток-завдань // Трудова тдготовка в закладах освГти. - 2001.- №2. - С.11-14.
10. Ящук С. М. Виконання основних етатв проектування на уроках трудового навчання // Трудова тдготовка в закладах освгга. - 2003. - №2. - С.13-16.
Галина БУЧК1ВСЬКА, Валентина БУЧК1ВСЬКА
ХУДОЖНЬО-ТРУДОВА ПОДГОТОВКА МАЙБУТН1Х ПЕДАГОГ1В ЗАСОБАМИ МУЗЕЮ НАРОДНОГО ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВОГО МИСТЕЦТВА
В статтi розкриваеться потенцiал використання засобiв музею народного декоративно-ужиткового мистецтва в системi профестног пiдготовки майбутнiх вчителiв до виршення проблем художньо-трудового виховання пiдростаючого поколтня.
Сучасна укра!нська педагопка наполегливо шукае ефективних засоб1в впливу на навчання 1 виховання тдростаючого поколшня, формування особистост1 з активною життевою позищею. Досв1д укра!нського народу сприймаеться сьогодш не лише як юторична цшшсть, як унiверсальна система виховання, а й як шструмент вивчення, розумшня джерел багатьох проблем сучасного виховання молод1, як джерело створення сучасно!' ефективно! системи соцiального виховання, яка б вщповщала актуальним потребам сьогодення.
Одним з найважливших напрямкiв сучасно! вГтчизняно! педагопчно! науки 1 практики е розробка концептуальних тдход1в до мети 1 змюту навчання та виховання сучасно! молодо! людини, пошук нових ефективних шлях1в !х р1зноб1чного розвитку. Пробудити в юних душах почуття людяност1, милосердя, доброчесносп 1 працелюбства можна, лише спираючись на споконв1чну мудрють 1 трудов1 традици нашого народу, на тдвалини етнопедагопки, традицшну культуру предюв, що зберегли нацюнальний характер 1 мораль.
Зм1ст художньо-трудового виховання мае спрямовуватися на узгодження системи цшностей суспшьства, етнокультури, комплексу функцш народного мистецтва у формуванш духовного св1ту особистосп з можливостями !х сприймання та збагачення кожною особистютю в процес творчого пошуку.
Антз остантх до^джень i публЫацт, в яких започатковано розв'язання даног проблеми. Сучасна педагопчна наука волод1е необхщними концепщями для постановки 1 розв'язання питань, пов'язаних 1з забезпеченням гумашзаци процесу виховання, враховуючи кращ1 надбання минулого. 1х сутшсть розкрита й описана в дослщженнях е. Антоновича, I. Беха, Н. Боринець, I. Ганусенко, I. Зязюна, П. Кононенка, В. Мус1енка, Л. Оршанського та ш. Поряд з цим гумашзащя процесу художньо-трудового виховання мютить широке коло проблем, розв'язання яких вимагае значних зусиль як вчених, так 1 практиюв.
Формулювання цтей статтi (постановка завдання). Метою дано! публ1каци е висв1тлення проблеми взаемоди музею декоративно-ужиткового мистецтва та навчального закладу в художньо-трудовому вихованш сучасно! молодь
Виклад основного матерiалу до^дження. Як зазначено в Державнш нацюнальнш програм1 естетичного виховання [1, 6-7], нова сощальна ситуащя та реальнють породжують 1
нову культурну реальнiсть, провiдними рисами, яко! е переоцiнка системи цшностей i !х нова ieрархiя, створення нових вiдносин мiж основними учасниками художнього життя, змiна критерив оцiнки естетичних i художнiх цшностей i творiв мистецтва, розширення меж естетичних i художнiх потреб та можливостей !х задоволення, входження народно-нацiонального елемента в спосiб життя i духовнiсть, поява нових вщносин та форм оргашзацп художнього життя, формування нового естетичного досвiду...
Анатз змiсту шкiльних програм i шдручниюв, вивчення науково-педагогiчних (е. Антонович, I. Ганусенко, Л. Масол, В. Мушенко, В. Сидоренко, О. Рудницька, Д. Тхоржевський), методичних i публщистичних джерел, власний досвщ викладацько! роботи доводять, що вирiшальним аспектом етнохудожнього та трудового виховання сучасно! молодо! людини повинно стати залучення !х до занять народними ремеслами i декоративно-прикладним мистецтвом.
Комушкативна функцiя народного мистецтва дозволяе вписати його в динамшу культури, програмуючи процеси соцiалiзацi! особистостi. Тому сенс соцюкультурно! дiяльностi полягае не просто в залученш молодi, до поширення i пропаганди народного мистецтва, дiяльностi з виявлення, збирання i зберiгання художнiх цiнностей, а в тому, щоб викликати в них шщативу, творчiсть, екологiчне ставлення до художньо! спадщини, осмислення свое! вщповщальност перед майбутнiм за збереження художшх цiнностей минулого i сьогодення, формування особистосп як спадкоемця i суб'екта культури. Треба усвщомлювати, що ми сто!мо на межi того часу, коли народне мистецтво може остаточно зникнути, i тому слщ свщомо i, найголовнiше, вiдповiдально пiдходити до збирання тих матерiалiв, якi ще можна врятувати.
Освiтня практика вже нагромадила позитивний досвiд рiзних форм позаурочно! виховно! роботи, спрямованих на опанування студентами та школярами надбань народного мистецтва.
У Хмельницькiй гумаштарно-педагопчнш академи вже третiй рiк працюе музей народного декоративно-ужиткового мистецтва. Його вщкриттю передувала велика кропiтка робота з пошуку, узагальнення та систематизаци матерiалiв науково-дослiдного характеру, збору та дослщженню об'ектiв матерiально! культури народу Укра!ни i Подiлля зокрема.
Створення музею в стшах гумаштарно-педагопчно! академи стало можливе завдяки видiленню окремого примщення та його обладнання у вщповщносп до сучасних вимог: розроблеш та виготовленi за спецiальним проектом мебл^ що дозволяють i демонструвати експозищю, i зберiгати основнi фонди; вдало продумане використання динамiчно! дошки, куточка техшчних засобiв навчання; наявшсть робочих столiв дозволяе не тшьки проводити навчальнi заняття, а й iншi форми роботи (органiзовувати майстер-класи, роботу позаурочних об'еднань).
Викладачами та пращвниками бiблiотеки навчального закладу був створений бiблiографiчний сектор, для якого добиралася енциклопедична, довiдкова та наукова л^ература, мистецькi та етнографiчнi видання. Обладнання музею комплектом комп'ютерно! та оргтехшки дало можливiсть опрацюванню, збереженню та поширенню шформацп на сучасних електронних ношях, створенню банку з окреслено! проблематики, а пiдключення до локально! шформацшно! комп'ютерно! мережi розширюе можливостi доступу користувачiв до рiзних джерел iнформацi!. Це дае можливють опрацювання студентами спецiалiзовано! лiтератури, видань, рiзноманiтно! iнформацi! централiзовано при шдготовщ до семiнарських та практичних занять. Вагомим напрямком науково-дослщно! роботи музею е написання студентами старших куршв та слухачами магiстратури дипломних та мапстерських дослiджень з проблем трудового та етнохудожнього виховання.
Музей народного декоративно-ужиткового мистецтва працюе за такими експозицшними напрямками: народний одяг, фольклорна лялька, види декоративно-прикладного мистецтва (вишивка; рiзнi техшки писанкарства (в тому чи^ й авторськi), декоративний розпис, витинанка, вузликове плетшня, гончарство, народна ^рашка та iн.).
Студентами та викладачами створюються експонати для експозици музею, формуються його фонди, що складають предмети матерiально! культури укра!нщв минулого та сучасностi. Музей ствпрацюе з обласним та мiським вщдшами культури туризму i курортiв Хмельницько! держадмiнiстрацi!, до спiвпрацi залученi народш майстри Подiлля, що забезпечуе взаемозв'язок представниюв студентсько! та учнiвсько! молодi з автентичним народним мистецтвом. Творчi
роботи студентiв, що представленi в експозицiï, неодноразово приймали участь у мюьких, обласних, всеукраïнських та мiжнародних виставках.
До 14-оï рiчницi незалежностi Украïни в музеï вщбувалися зйомки телепередачi «Украïнська душа». На зйомках була присутня постшна гостя i шанувальниця нашо1' академiï голова Хмельницького осередку Товариства «Просвга» Зоя Олександрiвна Дiденко. В книзi вщгуюв ïï запис закiнчуeться наголосом на тому, що «в цих стшах живе украшська душа!»
Музей став гордютю Хмельницько1' гуманiтарно-педагогiчноï академiï. №хто з вiдвiдувачiв закладу не оминув його увагою, виносячи з нього найприeмнiшi враження. Тут вiдбуваються заняття, що сповна сприяють самовираженню i творчому удосконаленню кожного. Золотий фонд музею складають кращi творчi роботи студенев закладу. Вони вiдповiдально ставляться до свое1' роботи, намагаючись виконати ïï так, щоб вона мала право зайняти мюце в експозици музею. Це своeрiдний стимул для студенев працювати на заняттях наполегливо, з повною вiддачею творчоï енерги, щоразу удосконалюючи свою виконавську майстершсть. Вiдвiдувачi вже дали належну оцшку роботам багатьох студентiв: вишитим рушникам Банас Нел^ Гречанюк Ольги, евстигнeeвоï Олени, Журенко 1рини, Мазур Олени, вишитим картинам Петрука Володимира, Сковери Оксани, Стельмах Наталп, Гороховоï Олени, Блажевоï Зоï, Дацьковоï Свiтлани, Трач Ольги, Пашчник Тетяни, Фiгель Рити, сери витинанок «Православш свята» Гребельноï Мальвiни.
Пiд керiвництвом викладачiв у музеï поповнюеться зiбрання украïнських рушниюв, знайдених та вiдновлених в процес навчально-дослiдноï роботи. Чiльне мiсце в експозици музею займае колекщя ляльки у комплексах традицшного одягу iсторико-етнографiчних регiонiв Украïни. Детальнiше представлене розмаггтя народного одягу Подiлля.
У червш 2007 року колекцiя ляльки поповнилася зразками з Польщ^ Словакiï та Англи, придбаними у м. Чеханов (Польща) пiд час роботи Десятого форуму мют партнерських, де довелось побувати представляючи декоративно-прикладне мистецтво Хмельниччини.
В академи функцюнуе студiя писанкарства, при музеï створенi школи украïнського етнодизайну, народних ремесел, вишивки, результати роботи яких представленi в експозицiï музею.
Музей - це навчальний комплекс, який об'еднав примщення навчальних аудиторш, рекреацiю коридору. Тут представлена своерщна карта Украïни з осередками народних проми^в i ремесел та ïx зразками. У рекреацiï коридору розмщенш стенди, якi задуманi як триптих. Центральна частина - «Натхненш народним мистецтвом» - розкривае творчий доробок майс^в Хмельниччини зi зразками ix виробiв та палiтрою творчо1' дiяльностi. Зокрема: Iльïнського Валентина Михайловича (писанкарство), Косаревоï Нiни Сергивни (художня обробка шюри), Лесь Тамари Семенiвни (вишивка), Нiкiтюк Людмили Iванiвни (керамiка), Шнайдера Бориса Лукича (ткацтво, килимарство, декоративний розпис). «Погостини» розповщають засобами фотографш про поважних гостей музею. «Творча палiтра» вiдображае студентське творче життя. Тут закладена iдея едностi, творчосп досвiдчениx майстрiв i формування творчого потенщалу майбутнix педагогiв, що переймають мистецький дар вщ своïx наставниюв i передадуть наймолодшим. Випускники академи працевлаштовуються у школах областi, де вони можуть створити за зразком такий куточок народних ремесел, тим самим започаткувавши збереження, вщродження народного мистецтва та розвиток дитячоï творчосп на свош малш Батькiвщинi.
Саме тому дуже важливо, щоб сучасний шкiльний музей народного мистецтва та творчосп насправдi став одним з ефективних засобiв прилучення учнiвськоï молодi до культурноï спадщини народу, його духовних цшностей, ïx збереження i примноження. У зв'язку iз зростанням нацiональноï свiдомостi народу, загостренням екологiчноï ситуаци тощо, напевне дедалi бшьше уваги придiлятиметься створенню нових шкшьних музеïв народноï творчостi: вишивки, рiзьбярства, розписiв, народноï пiснi, танцю), музеïв як осередкiв народних промислiв, музеïв традицiйниx i сучасних обрядiв або навт музеïв, зiбрання яких документуватимуть i вщтворюватимуть специфiчнi риси культурного розвитку певних регюшв. Надзвичайно важливо лише, щоб у створенш такого музею насправдi була потреба, щоб вш був необxiдним не тшьки для учшв однiеï школи, а й для населення, щоб його зiбрання було оргашчно пов'язане з iсторiею, культурою краю, тобто, щоб вш мав краезнавчу орiентацiю.
Саме в цьому запорука його плiдного функцiонування, адже в своему середовищi bîh постiйно знаходитиме джерело комплектування, реалiзацiï виховного потенщалу.
Використання музейних засобiв для розвитку художнього сприйняття дае можливiсть не лише для цшеспрямованого, систематичного виховного впливу, гармоншного розвитку особистостi, але й дозволяе мiцно пов'язати цей процес iз шкiльною музейною практикою, сприяти набуттю необхiдних дослiдницьких навичок i умiнь.
На базi музею систематично проводяться науково-методичш та науково-практичш семiнари з проблем етнохудожнього, трудового, народознавчого напряму. Пiд час проведення науково-практичного семiнару «Культурологiчний та етнопедагопчний потенцiал народноï шрашки» було проведено ряд майстер-клашв, на яких присутш могли не тiльки ознайомитись з технолопею виготовлення, а й спробувати власноруч виготовити народш iграшки.
Оргашзащя спiлкування молодi iз справжнiми щнностями народного мистецтва дае можливiсть ]_'м засвоювати нагромаджений життевий досвiд людства, сприяе моральному розвитку, духовному збагаченню. Пам'ятки народного мистецтва iнодi використовуються лише з наочно-iлюстративною метою, а не як типи художньоï творчосп, що об'еднують у собi матерiальне виробництво i духовну культуру. Ознайомлення з матерiальною спадщиною минулого дозволяе учням глибше зрозумiти духовний, естетичний свiт тих, хто жив i творив до нас, конкретно уявити спошб життя, думки людей, систему цшностей попередшх епох. В основi такого пiдходу лежить розумiння непорушноï едностi образу (зразка художньоï творчосп та свiтосприймання ïï автора - народу), зв'язюв цього образу з природою, побутом, працею, iсторiею i нащональними традицiями. Утвердження в свщомосп та художньо-творчiй дiяльностi студентiв та школярiв уявлень про цю еднють пов'язане з формуванням культурно-юторично1' пам'ятi. 1сторична свiдомiсть трактуеться не тшьки як рацiональне знання про минуле, але i як емоцшне, духовно-практичне, цiннiсно-орiентоване ставлення до останнього. Ось чому художньо-естетичне середовище мае розглядатися в едност iз засобами його освоення, до числа яких у першу чергу вщносяться музе].'.
У зв'язку з цим зростае роль музею, який здатний сформувати у молодо].' людини -майбутнього фахiвця, специфiчне, емоцшно-цшшсне ставлення до народного мистецтва. Специфша функцiонування музею в сучасному суспшьсти визначаеться тим, що вiн працюе не тшьки як енциклопедiя, а й за естетичними законами, тобто виступае мовою культурного спшкування людства. I подiбно до того, як через засоби сучасно].' масово1' iнформацiï школярi можуть орiентуватися в оточуючому свт, так завдяки музею, вони повинш отримати реальну можливють орiентуватися в соцiально-культурному просторi.
Висновки. Взаемодiя мiж музеем та навчальним закладом вщбуваеться через включения елеменпв музейно].' педагогiки до навчально-виховного процесу, залученш студентiв до пошуково1', збиральницько1' дiяльностi, використання ix творчого потенщалу в створенш експозицiйного матерiалу та формуванш музейних фондiв. Використання музейних засобiв для розвитку художнього сприйняття дае можливють не лише для цшеспрямованого, систематичного виховного впливу, гармоншного розвитку особистосп, але й дозволяе пов'язати цей процес iз шкшьною практикою, сприяти набуттю майбутшми педагогами необхщних дослщницьких умiнь i навичок. Практичш заняття дозволяють створити необхвдний фундамент для розвитку здатностi не тшьки естетичного споглядання, усвiдомлення естетики, аналiзу та оцiнювання xудожнix творiв, а й створення та реалiзацiю власних творчих проектiв.
Таким чином, можливост трудового навчання в прилученш сучасноï молодi до надбань нащонально].' культури е багатогранними i своерщними, бо даний предмет мае вс можливостi, щоб поеднати матерiальну i духовну культуру суспшьства. Заняття рiзноманiтними видами народних ремесел i декоративно-ужиткового мистецтва е оргашчною формою поеднання шзнавально].' i продуктивноï мистецькоï дiяльностi молодоï людини.
Л1ТЕРАТУРА
1. Нацюнальна державна комплексна програма естетичного виховання. - К., 1994. - С. 6-7.
2. Масол Л. М. Методика навчання мистецтва у початковш школт Поабник для вчител1в. - Х., 2006.
- 256 с.
3. Шляхтина Л. М.Основы музейного дела: теория и практика. - М., 2005. - 183 с.
