CC BY
175
24. Connor H.E. Dreeding system in Cortaderia (Graminea). - Evolution, 1973, Vol. 27, 4. -P. 633-678.
25. Harper J. Population biology of plants. - New York - London: Acad. Press, 1977. -
592 p.
26. Francen A.A. Sex characteristics and in heritance of sex in asparagus (Asparagus officinalis L.). - Euphytica, 1970, vol. 19, 3. - P. 277-287.
27. Lewis D. The evolution of sex in flowering plants. - Biol. Revs. Cambridge Philos. Soc., 1942, vol. 17. - P. 46-47.
28. Lloyd D.G. The transmission of genes via pollen and ovules in gynodsoecious angios-perms// Theor. Popul. Biol. Vol. 5, № 9, 1976. - P. 299-316.
УДК338.48:379.84 (477.8) Доц. P.I. Магтович1, канд. екон. наук;
викл. О.В. Пилип'як2; астр. О.О. Ш^бинець1
РОЗВИТОК ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦ1ЙНОГО КОМПЛЕКСУ
В ЗАХ1ДНОМУ РЕГ1ОН1
Розкрито важливють функщонування та подальшого розвитку туристично-рекреацшного комплексу Захщного регюну, проаналiзовано його наявш умови та скла-довь Визначено прюритетш напрямки розвитку туристично-рекреацшного потенць алу Сколiвського району Львiвськоi обласп, зокрема сшьського зеленого туризму. Видшено основш шляхи розвитку туристично-рекреацшного комплексу Захщного регюну.
Ключов1 слова: туристично-рекреацшний комплекс, туристично-рекреацшний потенщал, туристично-рекреацшш ресурси, сiльський зелений туризм.
Assoc. prof. R.I. Mahijovych1; teacher O.V. Pylypjak2;
post-graduate O.O. Shckribynets1
Tourist and recreational complex in the Western Region
The article is focused on the importance of functioning and further development of tourist and recreational complex of the Western region, its real conditions and components. It determines the prior directions of tourist and recreational potential of Sckole district Lviv region, including rural green tourisms opportunities. The main ways of developing tourist and recreational complex of the Western region are pointed out.
Keywords: tourist and recreational complex, tourist and recreational potential, tourist and recreational resources, rural green tourism.
Постановка проблеми. Подальший розвиток нацiональноi економжи Украши на основi ринкових вщносин вимагае остаточного виршення сощ-ально-економiчних проблем, як склалися на сьогодшшнш час. Адже за свь товими стандартами розвинута краша характеризуеться високим рiвнем та яюстю життя населення, постшним шдвищенням його загального добробуту, штелектуально-духовним збагаченням людей та повноцшного ix вiдпочинку.
Одшею iз складових нацiональноi економiки та одним iз основних прiоритетiв соцiально-економiчного розвитку е рекреацiйно-туристичний комплекс, який мае в Украш унiкальнi потенцшш можливостi для свого ди-намiчного розвитку. Як показуе свiтовий досвщ, туристична сфера постiйно вдосконалюеться, стрiмко розширюеться, е високоприбутковою та ефектив-
1 Льв1вський нац1ональний аграрний ушверситет, LNAU;
2 Льв1вська ф1л1я Свропейського Ун1верситету, Lviv branch of EU.
ною. Саме туристично-рекреацшний потенцiал Захiдного регюну може стати одним iз шляхiв розвитку шдприемницько! дiяльностi в цш галузi, зменшен-ня рiвня безробггтя в сiльськiй мiсцевостi, зростання доходiв у селян та пок-ращення !х матерiального становища, розвитку сшьських територiй та при-вабливостi i потоку грошових коштiв до мiсцевих бюджетiв як вiд укра!нсь-ких, так i iноземних туристiв.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Проблеми розвитку турис-тично-рекреацiйного комплексу, його складових та факторiв, вирiшення пи-тань щодо використання туристичного потенщалу, природних туристичних ресурсiв останнiм часом постшно розглядаються, обговорюються в наукових та спещашзованих виданнях. Вагомий внесок в дослщження розвитку туризму як виду дiяльностi i як виду вщпочинку, вивчення та анаизу рекреацшно-природних ресурсiв зробили таю вчеш, як М. Долiшнiй, Р. Крамченко, I. Рожко, Я. Бондаренко, Б. Заставецький, Ю. Михасюк, О. Краснопольський, Ю. Зшько, В. Мацола, В. Васильев, Д. Стеченко, В. Грабовецький М. Лобода, О. Школаенко та ш.
Постановка завдання. Проблема, яка розглядаеться в цш статл е актуальною та багатогранною. Автори статл розкривають питання важливост розвитку туристично-рекреацiйного комплексу Захiдного регюну та необхщ-ностi його стимулювання.
Виклад основного матерiалу. Туризм - дiяльнiсть, яка безпосередньо пов'язана з економшою, iсторiею, географiею, архiтектурою, культурою, медициною та шшими важливими науками, а також з нацюнальними традиць ями, фольклором. За визначенням Всесвггньо! ради з туризму (ВТО) сучас-ний свiтовий туризм мае таю характеристики:
а) туризм - це найбшьша 1ндустр1я свггу, що мае приблизно 3,5 трлн дол. об1гового катталу I мютить таю складов!, як: подорож1 з використанням р1зних вид1в транспорту; проживання у вщповщних побутових та шших сприятливих умовах; харчування; вщпочинок { дозвшля;
б) провщний виробник промислово! продукцп, чий внесок у валовий нащ-ональний продукт становить 6,1 %;
в) кожний 15-ий пращвник у свт зайнятий саме в галуз1 туристичного бгз-несу;
в) це галузь свггово! економши, що найшвидше розвиваеться [3].
Також св^ова статистика свщчить, що повноцiнне обслуговування одного туриста забезпечуеться функцюнуванням бiльше десяти робочих мюць.
Практично кожна кра!на мае сво! соцiально-економiчнi, культурно-ю-торичш та природно-географiчнi умови для розвитку внутршнього i зов-нiшнього туризму. Укра!на мае всi необхiднi передумови для розвитку туристичного бiзнесу завдяки рекреацшно-туристичним можливостям, iсторичним надбанням, природним ландшафтам, архлектурним пам'яткам, озерам, люам, рiкам, морям, горам, джерелам мшеральних вод та iн.
Прибутковим мюцем для розвитку туризму в Укра!ш е областi Захщ-ного регюну (Закарпатська, Львiвська, Iвано-Франкiвська, Чершвецька), те-риторiя яких створюе атмосферу повноцшного i незабутнього вiдпочинку.
Туризм регюну - одна Ï3 найбiльш перспективних галузей економiки, яка мае для цього туристичш ресурси та cnp^rarni умови. Адже сама природа Украшських Карпат мае визначальне значення для розвитку туризму та рекреаци в ус пори року.
Територiя Львiвщини - неповторний та ушкальний в iсторичному ас-пектi край з великою кшьюстю пам'яток архлектури, iсторiï, культури, мае природно-клiматичний потенщал, рекреацiйнi заклади, туристичнi маршрути, природно-еколопчну базу та мiсцевi традицiï.
Зпдно з висловлюваннями науковцiв, туристично-рекреацiйний комплекс (ТРК) трактуеться як комплекс, що об'еднуе систему туристично-рек-реацшних закладiв, обслуговуючих ïx пiдприемств шфраструктури та iнших галузей, якi мають тiснi виробничi та економiчнi зв'язки, спiльно використо-вують ресурси з метою задоволення рiзноманiтниx оздоровчих, шзнавальних, культурних та iншиx потреб населення.
Передумовами розвитку туристично-рекреацшного комплексу регюну е цша система складових туристично-рекреацшного процесу таких як: турис-тично-рекреацшш ресурси; туристично-рекреацiйнi потреби; економiчнi можливост суспiльства (або певного регiону) [4].
Туристично-рекреацшш ресурси подiлено на групи, до яких входять: природш рекреацшш ресурси; культурно-iсторичнi ресурси; сощальш умови та ресурси; економiчнi умови та ресурси.
До туристично-рекреацшних потреб входять: наявшсть туристично-рекреацiйниx шдприемств (санаторiï, бази вiдпочинку, пансiонати, готел^ мотелi, кемпiнги, котеджi, гiрськi притулки тощо), трудових ресурсiв (кваль фжованого обслуговуючого персоналу), транспортна доступнiсть (види транспорту, яюсть дорiг), розвинешсть соцiальноï iнфраструктури (культурно-мистецькi та спортивш заклади, медицина, харчування, страхування, зв'язок, 1нтернет тощо) та випдшсть економiко-географiчного розмiщення.
Функцiонування туристично-рекреацiйного комплексу регюну дае змогу отримувати сощальний i економiчний ефекти. Тобто, з одного боку, ТРК характеризуеться рiвнем вщновлення й розвитку життевих сил людини та суспiльства в цшому, а з iншого - сучасним станом туристично-рекре-ацiйноï сфери та можливостями розвитку в майбутньому.
Важливо також зазначити, що туристично-рекреацiйний комплекс ви-конуе суспiльно необxiднi функци, основною з яких е максимальне задоволення потреб платоспроможного населення у вщпочинку, оздоровленнi, лжу-ванш, духовному та фiзичному розвитку.
Зпдно зi статистичними даними, по Львiвськiй областi у 2006 р. кшь-кiсть закладiв санаторно-курортного лiкування та вщпочинку зменшилася по-рiвняно iз 1995 р. на 16,3 % i вщповщно вiдпочивальникiв осiб - на 15,6 %) (табл. 1).
Не менш важливе значення мае оздоровлення i вщпочинок дiтей. Як показують данi табл. 2, кшьюсть дитячих оздоровчих закладiв (таборiв) за аналiзований перiод зросла на 23,5 %, але вiдпочиваючиx в них дггей зменшилася на 5,8 %.
Табл. 1. Ктьшсть санаторно-курортних та оздоровчих закладiв _Львiвсько'i областi та оЫб, як пройшли оздоровлення_
Мшта 1 райони Львiвськоi област! 1995 р. 2000 р. 2006 р. 2006 р. до 1995 р., +, -
заклади ошб заклади ошб заклади ошб заклади ошб
Всього по област 153 299619 148 219640 128 253017 -25 -46602
В тому числг мiста
Львiв 16 9923 11 6681 11 5531 -5 -4392
Борислав 11 7001 12 3247 11 2020 0 -4981
Дрогобич 3 1626 2 1358 2 2512 -1 886
Моршин 1 14 44492 - -
Трускавець 37 171808 40 139268 34 164707 -3 -7101
основнi райони
Дрогобицький 8 806 12 8875 8 14408 0 13602
Сколiвський 24 18446 26 11870 21 5224 -3 -13222
Стрийський 15 59575 16 37999 3 3192 -12 -56383
Туршвський 2 256 2 179 7 380 5 124
Яворiвський 14 7989 12 4588 10 6934 -4 -1055
Прим1тка. - даш вщсутш у статистичному щорiчнику райошв та мют
Льв1всько областi за 2006 р1к [5, с. 321-328].
Табл. 2. Ктьшсть дитячих оздоровчих закладiв (таборiв) та дтей,
яш в них вiдnочивали
Мшта i райони Львiвськоi обласп 2004 р. 2005 р. 2006 р. 2006 1995 р. до р., +, -
заклади д^и заклади д^и заклади д^и заклади д^и
Всього по област 712 116231 684 92546 879 115557 167 -674
В тому числг мшта
Львiв 42 3299 43 6495 66 5028 24 1729
Борислав 9 965 7 330 11 732 2 -233
Дрогобич 17 3144 16 1250 16 1485 -1 -1659
Новий роздш 6 337 6 261 6 681 0 344
Самбiр 13 1782 15 1350 13 1906 0 124
Трускавець 4 339 4 2066 4 1543 0 1204
Червоноград 14 1507 14 1822 14 2039 0 532
основт райони
Дрогобицький 26 5279 25 3782 33 5362 7 83
Жовювський 50 7073 50 4964 62 7751 12 678
Сколiвський 37 6220 51 3824 41 5064 4 -1156
Сокальський 42 9212 44 9270 51 9924 9 712
Стрийський 33 4392 32 3301 36 2906 3 -1486
Туршвський 31 3938 40 4493 40 3787 9 -151
Яворiвський 21 6256 16 1420 36 6123 15 -133
Отже, як бачимо з даних табл. 1, Скол1вський район пор1вняно з шши-ми районами мае найбшьшу кшьюсть оздоровчих та вщпочинкових заклад1в. Район вщомий як курортно-рекреацшне мюце Украiни, центр прськолижно-го спорту та сшьського туризму. Скол1вщина - це мальовничий куточок
Бойкiвського краю iз славною iсторiею, культурою, традищями, де розвиток сiльського зеленого туризму набувае важливого прiоритетного значення.
Туристично-рекреацшний потенцiал Сколiвщини представлений до-сить широким спектром ресурЫв, а саме: Нащональний природний парк "Стшвсью Бескиди", ландшафтний заказник "Бердо", Державний юторико-культурний заповiдник "Тустань", 35 об'екпв природно заповiдного фонду мiсцевого значення, 64 джерела мшеральних вод, що використовуються в бальнеологи, прськолижш центри Славське, Тисовець, Орявчик, Волосянка. Туристично-рекреацшний потенщал району становлять всього 86 вщпочин-кових закладiв, 3 канатно-крюельш дороги, 27 бугшьних витягiв, 30 прсько-лижних трас, з них 8 - затверджених мiжнародною федеращею спорту.
Невiд,емною складовою туристичного потенщалу гiрського району е розвиток сшьського зеленого туризму (СЗТ), що нараховуе бшьш нiж 100 аг-роосель, з яких тшьки 10 % зареестроваш. Це свiдчить про те, що бiзнес, який тiльки починае розвиватися в прськш мiсцевостi уже характеризуеться як тшьовий, оскiльки не ч^ко врегульоване законодавство на вщмшу вiд ш-ших краш, де СЗТ е одним iз основних джерел поповнення бюджету. Загаль-на лiжкомiсьтка база регiону на цей час становить близько 7000 лiжкомiсць.
З метою популяризацн сiльського зеленого туризму як виду вщпочин-ку та сприяння розвитку сшьсько1" шфраструктури i пiдвищення зайнятостi сiльського населення функщонуе "Сколiвське районне об'еднання власниюв агроосель "Бойкiвська Хата".
Сiльський туризм повинен розвиватися як форма дiяльностi сшьського населення з надання послуг проживання та харчування у власнш оселi та як форма вщпочинку мюького населення з використанням туристично-рекре-ацiйного потенцiалу сiльськоï мюцевостт Тим самим зайняти мiсцеве населення туристичною дiяльнiстю.
Сiльський туризм розглядаеться як один iз можливих засобiв, що сприятиме зменшенню рiвня безробiття, збiльшенню отримання доxодiв селян, покращенню соцiальноï iнфраструктури сшьських територiй.
Висновки. З описаного вище можна зробити висновок, що Львiвська область мае перспективи й ресурси (прсью, воднi, природно-лiсовi ресурси, природно-заповщний фонд) для розвитку туристично-рекреацiйного комплексу. Головною метою розвитку туризму, а особливо сшьського, е популя-ризащя вщпочинку в карпатському сел^ сприяння розвитку сiльськоï шфрас-труктури, самозайнятост сiльського населення, виявлення щиро1' гостинностi до туристiв, виховання поваги до краси карпатського краю, бережливе став-лення до природи, переймання юнуючого культурного, релтйного та вторичного надбання мiсцевого населення, сприяння збереження навколишнього середовища. Туризм як сфера дiяльностi i як галузь активно розвиваеться i у близькому майбутньому саме вш буде приносити Львiвщинi вагому частину доходу. Цьому мають сприяти галузевий склад народного господарства регь ону, природно-клiматичнi умови, випдне транспортно-географiчне розташу-вання, наявний потенщал туристично-рекреацшних ресурЫв, зовшшньоеко-номiчнi i етнокультурнi зв'язки.
Отже, для розвитку туристично-рекреацшного комплексу Захщного регюну, в тому чи^ Львiвськоï област потрiбно:
На peгioнaльнoмy piвнi визначити та кoнкpeтизyвaти пpiopитeтнi нап-pямки з poзвиткy тypиcтичнo-peкpeaцiйнoï гaлyзi за вiдпoвiдними тypиcтич-нo-peкpeaцiйними зoнaми. Цьoмy cпpияе Дepжaвнa пpoгpaмa poзвиткy тypиз-му на 2GG2-2G1G pp. no У^шт та ïï peгioнaх, яку виклaдeнo у Пocтaнoвi Ка-бiнeтy Miнicтpiв У^аши вiд 29 квiтня 2GG2 p. №583.
Зaбeзпeчити дocтyпнicть тypиcтичних шодуг для cпoживaчiв з piзнoю кyпiвeльнoю cпpoмoжнicтю.
Poзшиpювaти eкoлoгiчний тypизм, тобто poзpoбити та opгaнiзyвaти нoвi мю^в^ peгioнaльнi мapшpyти no визначних мюцях та тepитopiях.
Для пpивaбливocтi тypиcтiв вiднoвити та pecтaвpyвaти пам'ятки icTOpiï та кyльтypи, збiльшити кiлькicть мyзeïв, кapтинних гaлepeй й виcтaвoк вш^-piв нapoднoгo миcтeцтвa, яpмapoк.
Пpoвoдити якicний пiдбip пpoфeciйних кaдpiв для тypиcтичнoï дiяль-нocтi та зaбeзпeчyвaти пpoвeдeння ceмiнapiв, тpeнiнгiв, кoнфepeнцiй з мeтoю пoкpaщeння якocтi пocлyг у cфepi тypизмy.
З бoкy мicцeвoï влади cтимyлювaти poзвитoк ciльcькoгo тypизмy. Нап-pиклaд, надати пiльги та пepeвaги для ciмeйних гocпoдapcтв rip^^ro маод-ву, якi зaймaютьcя aбo виявили бажання зaймaтиcя дiяльнicтю у cфepi c^c^ кoгo тypизмy на кoнкypcних зacaдaх, щo пoвиннi бути cпpямoвaнi, нacaмпepeд, на peкoнcтpyкцiю та peмoнт житлoвих бyдинкiв.
Poзвивaти мю^ву базу peгioнaльнoгo тypизмy зi зaлyчeнням pecypciв iнших гaлyзeй нapoднoгo гocпoдapcтвa та iнoзeмних iнвecтopiв, щo шзитив-нo вплинe на coцiaльнo-eкoнoмiчнi зpyшeння у cycпiльcтвi, зpocтe aвтopитeт perio^ на внyтpiшньoмy та зoвнiшньoмy pинкaх тypиcтичних пpoдyктiв i peкpeaцiйних ш^уг.
Пiдвищити якicть тypиcтичних пocлyг, вiдпoвiдaльнocтi тypиcтичних opгaнiзaцiй за викoнaння ramperarn пpoгpaм.
Typиcтaм дoтpимyвaтиcя чiткo вcтaнoвлeних нopм i пpaвил тypизмy, дбaйливoгo cтaвлeння дo нaвкoлишньoï пpиpoди, шр дacть змoгy уникнути нeбaжaних на^дюв, зaбeзпeчити paцioнaльнe викopиcтaння i надшний за-хиcт пpиpoдних бaгaтcтв Kapna^
Poзшиpювaти та пoглиблювaти зoвнiшньoeкoнoмiчнi зв'язки peгioнy з мeтoю пpиcкopeнoгo дого вхoджeння в евpoпeйcький та cвiтoвий pинки ту-pиcтичнo-peкpeaцiйних пocлyг.
Лiтерaтyрa
1. Вaсильев В.П. Дecять po^ poзвиткy ciльcькoгo зeлeнoгo тypизмy в Укpaïнi: пpoблeми та пepcпeктиви// Typизм: Teopiя i пpaктикa. - 2GG5, № 1. - C. 3-16.
2. Зшьод Ю.В. Opгaнiзaцiйнo-гocпoдapcькi araeRra poзвиткy ciльcькoгo тypизмy в Kapпaтcькoмy peгioнi// Aгpapний eкoлoгiчний тypизм в xparnax ^mpa^^' та Cxîaroï €вpoпи: Maтep. I Miжнap. нayк.-пpaкт. ceмiнapy. м. Cтpий, 2GG4 p. - Grptó, 2GG4. - C. 38-43.
3. Мaцoлa В.1. Peкpeaцiйнo-тypиcтичний Укpaïни. - Льв1в: IPД НАНУ, 1997. - 259 c.
4. ^люга В., Пoлюгa Д. Анашз cyчacнoгo cтaнy викopиcтaння мaтepiaльнo-тeхнiчнoï бази pexpea^ï i тypизмy у Львiвcькiй oблacтi// Наук. вicник УжНУ: Cepiя мЕкoнoмiкaм. -Ужгopoд. - 2GG2, вип. 11. - C. 2G-22.
5. Стaтистичний щoрiчник Львiвськoï oблacтi за 2GG6 pÍH/ За peA. Maткoвcькoгo C.O. - Льв1в, 2GG7. - 341 c. _
