CC BY
26
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
УДК332.122:379.83/.85 Асист. В.П. Мусаткта -Мукачiвський
технологiчний тститут
Д1АГНОСТИКА СТАНУ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦ1ЙНОГО КОМПЛЕКСУ ЗАКАРПАТТЯ
Дослщжено особливостi розвитку туристично-рекреацшно'1 галузi на прикладi Закарпатсько'1 областi. Визначено передумови формування туристично-рекреацшно-го комплексу та розроблено основш завдання програми соцiально-економiчного розвитку Закарпаття з врахуванням туристично-рекреацшно'1 дiяльностi.
Ключов1 слова: туристична та рекреацiйна галузь, туристичний та рекре-ацiйний комплекс, оздоровчi заклади, туристичнi оргашзацп.
Assist. V.P. Musatkina - Technological institute of Mukachevo
Diagnostics of the state and prospect of development of Transkarpation tourist complex
In the article the features of development of tourist branch are explored on the example of the Transkarpation region. Certain pre-conditions of forming of tourist complex and the basic tasks of the program of socio-economic development of Transkarpation are developed taking into account tourist activity.
Keywords: tourist branch, tourist complex, health establishments, tourist organizations.
Важливим чинником покращення яюсних та кшьюсних параметр1в ук-рашсько1' економжи е розроблення оптимальноi галузевоi структури розвитку окремих ii регюшв. Одним з прюритетних напрям1в розвитку Закарпатсько1' област е збшьшення частки та покращення показниюв д1яльносл тд-приемств туристично-рекреацшного комплексу.
На даний момент для розвитку туристично-рекреацшного комплексу юнують необхщш природш умови, юторико-культурш, матер1альш та трудо-в1 ресурси, тому вш е матер1альною основою туристичного ринку на Закар-патть Розвиток туристично-рекреацшно1' галуз1 Закарпаття е прюритетним напрямком розвитку економжи область Повноцшний шдхщ до розвитку туризму та курорт1в, а також шдтримка розвитку малого б1знесу в туристичнш сфер1 привели до зростання кшькосп вщвщувань област туристами та надан-ня 1'м послуг, що у свою чергу зумовило збшьшення попиту на товари шших галузей економши область
Серед стратепчних ор1ентир1в та прюршелв сталого регюнального розвитку, що зазначеш в "Концепци сталого розвитку Закарпаття", розробле-нш Закарпатською обласною державною адмшютращею та затвердженш За-карпатською обласною радою туристично-рекреацшний комплекс визна-чаеться одним 1з основних [1; c.21].
Закарпатським обласним благодшним фондом "Вщродження Закарпаття" в рамках шформацшно-аналгтичного проекту "Закарпаття 2002-2004" використання природно-ресурсного та рекреацшного потенщалу визначено як об'ект особливо!" уваги з боку оргашв державного управлшня на регюналь-ному р1вш [2; c.34].
Актуальшсть проблеми функцюнування та розвитку туристично-рекреацшного комплексу Закарпаття е безперечною, оскшьки вш е явищем, вплив якого помгтно позначаеться на економ1чному та сощальному житт на-
394
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкник, 2006, вип. 16.1
селення краю. Закарпаття мае унiкальнi передумови формування на ринкових засадах рекреацшно-туристичного комплексу, а саме:
• географ1чна - вигвдне географ1чне положения (область е воротами Украши у Захщну Свропу) створюе !й певт переваги для прискорено! штеграци в евро-пейськ структури, едина область Украши, яка межуе з чотирма централь-ноевропейськими державами; пам'ятний знак "Центр Свропи" встановлено поблизу с. Дшове Рах1вського району;
• юторична - своервдтсть краю, де збереглась висока культура господарюван-ня, традици 1 навики мшцевого населення, що у поеднант з близьшстю краш Захдно! Свропи створюе передумови для швидко! адаптацл населення до ринкових умов господарювання;
• економ1чний - досягнул позитивт структуры зрушення служать вагомою передумовою для поступового економ1чного зростання;
• транспортний - розвинута мережа автомобшьних доргг та зал1зниць з врахуван-ням зручного географ1чного положення може принести реальну вигоду областц
• природний - наявтсть уткальних природних ресуршв: мшеральних вод, л1-с1в, значних запашв тдземних 1 поверхневих вод, шших корисних копалин щдустр1ального значення, ландшафтно-кл1матичних зон (на Закарпатп зна-ходиться найб1льша вершина Украшських Карпат - гора Говерла (2061); бе-ре свш початок одна з найб1льших р1чок Свропи - Тиса; едина в Украш Долина нарцис1в - поблизу м. Хуст; високопрне озеро Синев1р, розташоване на висот 989 м;);
• рекреащйний - область волод1е потужним природним потенщалом для санаторно-курортного лшування та оздоровлення людей, який може перетворити рекреацшну сферу в одну з провщних галузей економ1ки област (у с. Солот-вино Тяч1вського району знаходиться найбшьша у свт алерголопчна лшар-ня, розмщена у солонш шахт! на глибит 300 м;);
• еколопчний - пор1вняно низький р1вень антропогенного забруднення довкш-ля та виняткова еколопчна роль Карпат на континент! сприяють позитивному 1м1джу области [2, с.16]
Закарпатська область мае високий природно-рекреацшний i туристич-но-курортний потеицiал. Серед пдромшеральних та природио-рекреацiйиих ресурсiв вивчено 360 джерел мшеральних вод, рiзиомаиiтиих за сво!м складом та лiкувальиими можливостями. Деякi родовища уиiкальиi, 1х води вщповща-ють типу "Ссентуки", "БоржомГ та "Нарзан" i не поступаються вiдомим водам Чехи, Польщi, Франци. В областi нараховуеться понад 20 родовищ субтер-мальних i термальних, високо термальних вод. Наявиiсть мжроелеменлв у складi мiиеральиих вод Закарпаття дае повне право вiдиести цший ряд родовищ до уткальних, а 1х води - до високоефективних i цiииих при використан-иi для лiкуваиия та профшактики захворювань рiзиих оргаиiв людини. На базi цих уиiкальиих джерел в област фуикцiоиуе цiлорiчио багато санаторйв: "Поляна", "Сонячне Закарпаття", "Квггка Полонини", "Верховина", "Шаян" - для лжування захворювання органiв травлення; "Карпати", "Перлина Карпат", "Теплиця" - для лжування серцево-судинно! та нервово! системи; "Синяк", "Прська Тиса" - для лжування захворювань опорно-рухових органiв.
За даними 2004 р. в рекреацшно-туристичному комплекс Закарпаття нараховувалося всього 41 шдприемство, якi мають лщензп на здшснення ту-ристично! дiяльностi, а також 81 санаторно-курортних закладiв та закладiв вiдпочинку [3, с.561-569].
5. 1нформацшш технологи галузi
395
Haцioнaльний л^тех^чний унiверситет Укрaïми
Табл. 1. Сmpукmуpa mуpuсmuчнo-peкpeaцiйнoгo кймплексу _Зaкapпamськoï oблaсmi_
Пoказники 2000 2001 2002 2003 2004
Cанатopiï та заклади вiдпoчинкy, oд. 78 82 82 81 81
Оpганiзацiï, шo мають лiцeнзiю на здiйcнeння тypиcтичнoï дiяльнocтi, oд. 62 61 59 76 41
Пpoаналiзyвавши табл. 1, мoжeмo зpoбити виcнoвoк, шр кiлькicть са-натopiïв та закладiв вiдпoчинкy y 2004 p. збiльшилаcь y 1,4 pази, а кшьюеть opганiзацiй змeншилаcь y pазiв (p^. 1).
9G BG 7G 6G 5G 4G 3G 2G 1G G
п
□ CaHaTopiï та заклади вiдпочинкy
□ Тyристичнi органiзацiï
2GGG 2GG1 2GG2 2GG3 2GG4
Рис. 1. Тенденщя poзвumку oздopoвчuх зaклaдiв ma mуpopгaнiзaцiй Зaкapпammя
Останте шв'язане з yвeдeнням y дiю з 1 шчня 2004 p. нoвoгo Закoнy Укpаïни "npo тypизм", який пepeдбачаe oбoв,язкoвy пepepeecтpацiю л^нзи тypoпepатopiв та тypагeнcтв: '^зичш i юpидичнi ocoби, якi oтpимали л^н-зи на opганiзацiю iнoзeмнoгo, внyтpiшньoгo, заpyбiжнoгo тypизмy, e^^p-ciйнy дiяльнicть дo дня oфiцiйнoгo oпyблiкyвання цьoгo Закoнy, дo 1 квiтня 2004 p. мoжyть бeзкoштoвнo на тepмiн ди лiцeнзiï cтаpoгo зpазка oтpимати ль цeнзiю на пpoваджeння тypoпepатopcькoï чи тypагeнтcькoï дiяльнocтi за yмo-ви виганання вимoг цьoгo Закoнy та За^^ Укpаïни "npo лiцeнзyвання тев-них видiв гocпoдаpcькoï дiяльнocтi" [4].
Загажу вiд poзташyвання poдoвищ мiнepальниx вoд poзмiшeння oздo-poвчиx закладiв y pайoнаx Закаpпаття e нe oднoмipним. Так найбiльша кшьюеть poзмiшeна y Винoгpадiвcькoмy pайoнi, а наймeнша - y Вoлoвeцькoмy фиа 2).
Хycтcький p-н Бepeгiвcький p-н
9% 6% Вeликoбepeзнянcь
Ужгopoдcький p-н k у у- кий p-н
8% 6%
Винoгpадiвcький
Тячiвcький p-н 8%
Cвалявcький p-н 13% Pаxiвcький p-н
6%
p-н
14%
Вoлoвeцький p-н
2%
Ipшавcький p-н
5%
Пepeчинcький p-н
5 % Мyкачiвcький p-н
10%
Мiжгipcький p-н 8%
Рис. 2. Чaсmкa oздopoвчuх зaклaдiв у paйoнaх Зaкapпammя
396
Зб1рмик' нaукoвo-технiчних iipain»
Науковий вкчшк, 2GG6, вип. 1б.1_
З мeтoю cтвopeиия opгaиiзaцiйиo-yпpaвлiиcькoгo, ^авового i era^-мiчиoгo cepeдoвищa, с^ы^ливого для подальшого poзвиткy в област тypиc-тичиo-peкpeaцiйиoï гaлyзi poзpoблeиo кoмплeкcнy пpoгpaмy poзвиткy тypиз-му та pe^eauji' y Зaкapпaтcькiй oблacтi иа 2002-10 pora, яка мютить иай-бiльш aктyaльиi пpoпoзицiï i зaxoди щодо ïx викоиаиия. Мeтa ^огражи e cтвopeиия пepeдyмoв для пepeтвopeння тypизмy i peкpeaцiï у ключову ^pi-opитeтиy) галузь eкoиoмiки ^аю та для cтвopeиия якicиoгo peгioнaльнoгo ту-pиcтичиoгo пpoдyктy.
Для peaлiзaцiï пpoгpaми coцiaльиo-eкoиoмiчиoгo poзвиткy Зaкapпaття poзpoблeнo ocиoвиi завдаиия пpoгpaми:
1. Зaбeзпeчeння пpiopитeтнocтi тypиcтичнo-peкpeaцiйнoï гaлyзi cepeд ш-шиx гaлyзeй eкoнoмiки. Bизнaчeння основнж нaпpямкiв дiяльнocтi opra-нiв виконавчо!" влади щодо yпpaвлiння тypиcтичнo-peкpeaцiйними pecyp-сами i тypиcтичнo-peкpeaцiйнoю дiяльнicтю.
2. Фopмyвaння i вдocкoнaлeння нopмaтивнo-пpaвoвoï бази тypиcтичнo-peк-peaцiйнoï гaлyзi.
3. Розвиток ^wp^era^ для Зaкapпaття видiв тypизмy (oздopoвчo-лiкy-вального, aктивниx видiв вщпочинку, ciльcькoгo, iншиx). Пiдвищeння eфeктивнocтi викopиcтaння caнaтopнo-кypopтнoгo та тypиcтичнo-peкpe-aцiйнoгo комп^к^в Зaкapпaття.
4. Зaбeзпeчeння eфeктивнoгo викopиcтaння наявного пpиpoдo-клiмaтичнo-го, coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo та icтopикo-кyльтypнoгo пoтeнцiaлy.
5. Розвиток п^д^^мни^^а у cфepi тypизмy i pe^ea^ï, нacaмпepeд - малого i cepeдньoгo бiзнecy.
6. Дeтiнiзaцiя тypиcтичнo-peкpeaцiйнoï дiяльнocтi.
7. Bcтaнoвлeння та застосування eкoнoмiчнo oбгpyнтoвaниx цiн i тapифiв на послуги, що надаються тypиcтичнo-peкpeaцiйними закладами, згiднo з piвнeм cepтифiкaцiï об^кив.
8. Cтимyлювaння poзвиткy мaтepiaльнoï бази тypиcтичнo-peкpeaцiйнoï га-лyзi шляxoм зaлyчeння вiтчизняниx та iнoзeмниx iнвecтицiй для pe-кoнcтpyкцiï дiючиx i бyдiвництвa нoвиx зaклaдiв poзмiщeння.
9. Bжиття кoмплeкcy зaxoдiв з мeтoю poзвиткy iнфpacтpyктypи тypизмy.
10. Зaбeзпeчeння зaxиcтy та бeзпeки тypиcтiв i peкpeaнтiв.
11. Рoзpoблeння i впpoвaджeння пpoгpecивниx мeтoдiв i cтaндapтiв тypиc-тичнo-peкpeaцiйнoгo обслуговування.
12. Розвиток мiжpeгioнaльниx i мiжнapoдниx зв'язюв.
13. Здистення активно!" peклaмнo-iнфopмaцiйнoï дiяльнocтi.
14. Hayкoвe зaбeзпeчeння тypиcтичнoï дiяльнocтi.
15. Cтвopeння сучасно1' cиcтeми пiдгoтoвки, пepeпiдгoтoвки i пiдвищeння квaлiфiкaцiï кaдpiв [5].
Пepeдбaчeнo, що фiиaиcyвaиия Пpoгpaми пpoтягoм 2003-2010 po^ бyдe здiйcиювaтиcь за paxyнoк кoштiв обласиого, мicькиx та paйoнниx бюд-жeтiв, а його обсяг визнaчaтимeтьcя у пpoцeci фopмyвaиия цж бюджeтiв иа вiдпoвiдиий фiиaиcoвий prn.
Якщо даиа Пpoгpaмa бyдe викоиаиа eфeктивнo, то цe зaбeзпeчить дина-мiчиий poзвитoк тypиcтичиo-peкpeaцiйиoï гaлyзi Зaкapпaтcькoï oблacтi як oдиieï iз виcoкoпpибyткoвиx гaлyзeй eкoиoмiки; пiдвищить eфeктивиicть викopиcтaння
5. ¡нформашшм технологи гaлузi
397
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
санаторно-курортного та туристично-рекреацшного комплексiв Закарпаття; за-безпечить збшьшення надходжень до бюджетiв рiзних рiвнiв та створення но-вих робочих мiсць; забезпечить створення яюсного регiонального туристичного продукту, здатного максимально задовольнити потреби внутршнього та шозем-ного туриста; сприятиме ефективному туристичному обмшу та змiцненню iмiд-жу Закарпаття на внутршньому та мiжнародному ринках [5].
Отже, розглянутi вище питання е дуже перспективними для Закар-патсько!' областi. Туристично-рекреацiйний комплекс потрiбно розглядати як стратегiчний напрямок розвитку економжи Закарпаття.
Перспективою подальших дослiджень окреслених автором питань е визначення частки туристично-рекреацшного комплексу Закарпаття як одше! з основних структурних складових економiки Укра1ни.
Лiтература
1. Концепщя сталого розвитку Закарпаття// Закарпатська обласна державна адмшютра-щя, Закарпатська обласна рада - Ужгород, 2004. - 124 с.
2. Закарпаття 2002-2004// Закарпатський обласний благодшний фонд "Вщродження Закарпаття" - ПП "Шарк", 2004. - 164 с.
3. Статистичний щор1чник "Закарпаття 2004" - Ужгород, 2005. - 234 с.
4. Закон Украши "Про туризм".
5. http://www.carpathia.gov.ua.
УДК330.322:336.717 Викл. М.Б. Паласевич -Дрогобицький
nedazozinnий утверситет
ОПТИМ1ЗАЦ1Я ПОДАТКОВОГО СТИМУЛЮВАННЯ БАНК1ВСЬКО1 ШВЕСТИЦШНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
Розглянуто шляхи штучно! оптим1зацп банками сво1х податкових звтв з метою мш1м1зацп сплати податюв. Запропоновано низку напрямюв, яю б дали змогу перерозподшити податкове навантаження на банювську систему з перспективою розвитку довгострокового кредитування реального сектора економши.
Teacher M.B. Palasevych - Drogobuch pedagogic university
Optimizing of tax incentives for investment banking activities
Ways of artificial optimizing of taxation documents by banks are covered. A number of proposal are given in order to change taxation burden on baking system with prospect to enhance long-run crediting of real economy.
Банювська система покликана акумулювати ютотт фiнансовi ресурси держави. Водночас штенсивний розвиток банювсько!" системи та статистична шформащя свщчать про високу прибутковють банювського сектору. З точки зору ж оподаткування до банюв як платниюв податюв, висуваеться цша низка зауважень. Хоча це питання певною мiрою вщобразилось в економiчнiй лiтературi [1-3], проте залишаеться чимало вщкритих питань щодо виршен-ня дано! проблеми з урахуванням як специфжи перехщно!" економiчноi системи Украши, так i високих потреб в li кредитуваннi. Тому завдання дано! статт полягае в тому, щоб на пiдставi узагальнення теоретико-методологiчних основ банювського оподаткування, потреб швестицшно-шновацшного розвитку
398
Збiрник науково-технiчних праць
