CC BY
30
• для виробництва конструкцшних волокнистих матер1ал1в (наприклад фiбрекс);
• у бiоконсepвaцiï;
• для виготовлення паливних брикетов (брикети з деревних в1дход1в i кори фактично не мiстять сipки, тому в продуктах ïx згоряння немае сipчaного газу, а вмшт оксиду вуглецю е мiнiмaльним);
• для виготовлення паливних деревних гранул (Wood pellets, Holz-Pellets) тощо.
Лггература
1. Дзюпин О. Енергозбер^аюча технология. Утишзащя в1дход1в з отриманням тепла / О. Дзюпин // Свгт мебл1в i деревини. - 2000. - № 1-2. - С. 29-30.
2. 1вануса А.В. Виробництво ДСП: еколого-економ1чш аспекти / А.В. 1вануса // Мебле-в1 технологи. - 2006. - № 1 (22). - С. 34-36.
3. 1вануса А.В. Методолопчш основи побудови еколопчно ор1ентовано'1' системи ви-робничих зв'язюв пiдпpиемств люопромислового комплексу : монограф1я / А.В. 1вануса. -Льв1в : ТзОВ "ЛЬа-Прес", 2011. - 180 с.
4. Хоменко В.П. Буд1вельш матер1али з в1дход1в деревини / В.П. Хоменко, С. А. Кожан, Ю.1. Седих. - К. : Вид-во "Буд1вельник", 1976. - 80 с.
Ивануса А.В., Загорняк В.Б. Экологические аспекты мебельного производства
Представлены основные аспекты формирования экологически приемлемых направлений развития мебельного производства. Предложены основные составляющие возможной трансформации технологических процессов мебельного производства в соответствии с экологическими стандартами и концепцией устойчивого развития.
Ключевые слова: мебельное производство, экологизация, материальные ресурсы.
IvanusaA.V., Zagornyak V.B. Ecological aspects of furniture production
It is represented the basic aspects of formation ecologically accepted directions of development of furniture production.It is offered the basic directions of possible transformation of present technological processes of furniture production, according to ecological standards and conception of stable development.
Keywords: furniture production, ecologization, material resources.
УДК 338.48 Ст. викл. О.В. 1ванцюра, канд. екон. наук -
Дрогобицький державний педагогiчний утверситет iM. 1вана Франка
ПРОБЛЕМИ РЕАЛВАЦП ТУРИСТИЧНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ
ЛЬВЮСЬКШ ОБЛАСТ1
Проанал1зовано сучасний стан рекреацшного потенщалу Львiвськоï область Обгрунтовано концептуальш засади розвитку рекреацшно-туристичного комплексу як ефективного засобу еколого- та сощально оpiентовaноï структурно'1 трансформаци господарства. Наведено основш положення Програми розвитку санаторно-курортно'1 сфери, туризму i вщпочинку як дiевого мехашзму peaлiзaцiï рекреацшно'1 пол^ики в регюш.
Ключов1 слова: рекреацшний потенщал, стратепя розвитку рекреацшно'1 сфери, мехашзм peaлiзaцiï рекреацшно'1 пол^ики.
Вступ. Економiчно pозвинeнi краши свiту переважно завершили фор-мування високопродуктивно1' peсуpсозбepiгaючоï модeлi eкономiчноï дiяль-ностi, яка створювала б умови для забезпечення \х сталого розвитку. В Укра-ïm ж цi процеси ще не набули завершеного вигляду, вiдбувaеться штенсив-ний пошук нaйбiльш прийнятних моделей соцiaльно-eкономiчного розвитку не лише держави загалом, але й окремих ïï peгiонiв.
2. Екологiя довкiлля
75
Для Львiвщини таким стратегiчним орiентиром е туристично-рекре-ацiйна сфера. Структурнi трансформаци господарства регюну в бiк прюри-тетно! розбудови саме цього сектору економши забезпечать збалансований високоефективний ресурсозберiгаючий розвиток територй.
Виклад основного матерiалу. Львiвщина традицiйно була областю, де перспективи туристично-рекреацшно! шдустри були i залишаються одними з найкращих в Укршт. природно-ресурсний та iсторико-культурний по-тенцiал у поеднаннi з випдним географiчним положенням у центрi Свропи та багаторiчний досвiд i напрацювання у сферi рекреаци е достатньо вагомою передумовою прiоритетного розвитку системи санаторно-курортного лжу-вання, туризму та вщпочинку, орiентованоl як на внутршнього споживача, так i на обслуговування шоземного контингенту.
За наявнiстю рекреацшних ресурсiв Львiвська область займае одне з провщних мiсць в державь Природнi рекреацiйнi ресурси Львiвщини пред-ставленi лiкувальними мiнеральними водами, лжувальними грязями, озокеритом, клiматичними, водними, люовими. Частка природно-рекреацiйного потенцiалу Львiвщини у сумарному природно-ресурсному потенцiалi Укра-!ни становить 5,377 %. Серед карпатських областей за сумарним потенщалом природних рекреацшних ресурЫв вона поступаеться лише Закарпаттю (7,036 %). У структурi рекреацiйних ресурсiв областi 70 % припадае на ресурси вщпочинку i туризму i 30 % - на ресурси санаторно-курортного лжу-вання [1, с. 103]. У сумарному природно-ресурсному потенщаш Львiвськоl областi природнi рекреацiйнi ресурси становлять 14, 3 %, що значно вище вiдповiдного показника по Укра1ш (9,5 %) [1, с. 124].
Провщне мiсце в структурi рекреацшного потенцiалу областi займа-ють лшувальш мiнеральнi води. З восьми тишв мiнеральних вод, що застосо-вуються з бальнеологи, на Львiвщинi вщомо сiм, якi видiляються у чотири зони !х поширення.
У зош поширення мiнеральних неспецифiчних вод типу "Нафтуся" розташованi курорти Трускавець (добовий дебгг родовища становить 47,2 м3 / добу), Схiдниця (64,6 м3/добу), Верхньосиневидненське родовище та близь-ко 40 шших проявiв джерел "НафтуЫ" iз загальними розвiданими та прогноз-ними ресурсами понад 5000 м3/добу.
У зонi поширення лiкувальних розсолiв з пiдвищеним вмiстом сульфата розташований курорт Моршин (79,0 м /добу). Сумарш розвiданi та прогнозш ресурси лiкувальних розсолiв становлять понад 600 м3/добу, з яких на даний час використовуеться лише приблизно 1 м3/добу.
На базi мшеральних сульфатних вод функцiонують курорти Великий Любшь (запаси вод - 57,6 м3 / добу), Немирiв (320 м3/добу), Шкло (5,0 м3/до-бу). Загальш та прогнознi запаси цього типу вод сягають декiлькох тисяч
33
м /добу. На цей час використовуеться лише приблизно 250 м /добу.
Найбшьш вiдомi родовища мшеральних вод без специфiчних компонента i властивостей розташованi в смт. Олеську (220 м3/добу), с. Балучиш
3 *3 3
(158 м /добу), смт. Новому Милятиш (138 м /добу), с. Солуки (86 м /добу). Загальш прогнозш 1хт запаси становлять близько 27000 м3/добу. В област виявлено також вуглеки^ мшеральш води (с. Климець, с. Боберка). Лшу-
вальш торф'яш грязi Львiвщини, представленi Немирiвським, Велико-Лю-
бiнським, Моршинським родовищами та родовищем Шкло iз загальними за-
3
пасами 462 тис. м , повшстю забезпечують теперiшнi та перспективнi потреби функщонування на !х базi санаторно-курортних установ.
На Львiвщинi розташоване найбiльше в Укрш'ш родовище озокериту -Бориславське. Прояви озокериту е також у смт Стара Сшь. К^м бальнеоло-гiчних ресурсiв, Львiвщина мае iншi природнi рекреацiйнi ресурси (ландшафты, лiсовi, воднi та ш.). Серед них особливий штерес становлять гiрськi мю-цевостi, придатш для гiрськолижного спорту, зокрема Славське, Тисовець, Розлуч, Турка та деяк шшь З лiсових ресурсiв для розвитку рекреаци та туризму найбшьш придатш люи першо1 групи, як в областi займають 271,1 тис. га, з них: люи зелених зон - 137,7 тис. га, курортш люи - 11,1 тис. га, люи спецiального цшьового призначення - 6 тис. га, заповщш лiси -2,1 тис. га та шшь
Природно-заповiдний фонд обласл станом на 1.01.2002 р. складався з 335 об'екпв загальною площею 112,9 тис. га (5,2 % територи областi) i представлений вЫма категорiями заповiдностi. Найщншшими з них е заповiдник "Розточчя", нацiональнi природнi парки "Яворiвський" та "Сколiвськi Бески-ди". Для водних видiв вiдпочинку, оздоровлення i туризму найбшьш придат-ними е ржи: Дшстер, Стрий, Свiча, Захiдний Буг, окремi штучнi водойми в околицях Львова та Яворiвському районi.
Таким чином, природний рекреацшний потенцiал обласп е досить великий, проте використовуеться вш досить неефективно. Особливо це сто-суеться бальнеологiчних ресурЫв, якi навiть в Трускавцi використовуються на 50 %, в шших курортах - на 2-10 %. Лжувальш мшеральш води iнших ро-довищ у кращому випадку використовуються для розливу (Солуки, Олеська, Надбужанська та шш^.
Iсторико-культурнi рекреацшш ресурси. Область е найбiльшою в Укрш'ш за кiлькiстю, рiзноманiтнiстю i ступенем збереження архпектурно-мiстобудiвноl спадщини, яка представлена вЫма типами будiвель широкого хронологiчного перiоду - вщ Княжо! доби до середини XX ст.
Пам'ятки архiтектури - найбшьш щнт туристичнi об'екти. Всього в област взято пiд охорону 3965 споруд Х11-ХХ ст. (25 % вщ уЫе1 кiлькостi в Укрш'ш), зокрема 512 - загальнодержавного значення. Основна частина об'екпв (2313) зосереджена у Львов^ який за !х кiлькiстю та рiзноманiтнiстю посiдае перше мiсце в державi.
На базi комплексiв юторико-культурно1 та мiстобудiвноl спадщини в област створено 5 заповщниюв: державнi iсторико-архiтектурнi заповiдники у мютах Львовi та Жовквi, "Нагуевичi" - у Дрогобицькому райош, "Тус-тань" - у Сколiвському районi, державний музей-заповщник "Олеський замок" - у Буському райош. На основi збережених архпектурних пам'яток у Старому Сел^ Свiржi, Уневi, Золочевi, Шдпрцях, Олеську, Жовквi, Креховi створено туристичний маршрут "Золота шдкова".
Матерiально-технiчна база рекреащТ. У сферi санаторно-курортного обслуговування дiе 81 санаторiй та пансюнат з лiкуванням (63,7 % вщ загаль-но! кiлькостi закладiв оздоровлення та вщпочинку областi). На них припадае
17,6 rac. мicць (93,5 % вiд зaгaльнoï кiлькocтi), дe у 2GG1 p. oздopoвилocь 216,8 тиc. ocí6.
У 2GG8 p. в oблacтi 189 ^д^^мотв вoлoдiли лiцeнзiями нa opгaнiзa-цiю iнoзeмнoгo, зapyбiжнoгo, внyтpiшньoгo, мacoвoгo тa oздopoвчo-cпopтив-нсгс виду тypизмy, a тaкoж пpoвeдeння eкcкypciйнoï дiяльнocтi. Пpoтягoм 2GG8 p. пocлyгaми тypиcтичниx фipм cкopиcтaлиcь 119,3 тиc. ocí6, зoкpeмa 25,8 тиc. гpoмaдян Укpaïнi виïжджaли зa кopдoн (23 %), 27,6 тиа iнoзeм-щв (25 %), включaючи кpaïн СНД, тa 56,9 тиc. ocí6 (52 %), oxoплeниx внут-piшнiм тypизмoм.
Дeдaлi бiльшoгo poзвиткy нaбyвaють aльтepнaтивнi фopми тypизмy: eкcтpeмaльний, кoнгpecoвий, eлiтapний, зeлeний. Нaйбiльшy пoпyляpнicть cepeд нж у Львiвcькiй oблacтi oтpимaв зeлeний тypизм, який poзвивaeтьcя у тpaдицiйниx тypиcтичниx зoнax - Kapпaти, Пepeдкapпaття, Разтаччя. В o6-лacтi дie Львiвcький ocepeдoк cпiлки cпpияння poзвиткy ciльcькoгo зeлeнoгo тypизмy. Згiднo з дого дaними, нa Львiвщинi нapaxoвyeтьcя пoнaд 5GG влac-никiв aгpooceль.
У 2GG8 p. в oблacтi дiялo 1G4 пiдпpиeмcтвa гoтeльнoгo гocпoдapcтвa (65 гoтeлiв, 14 мoтeлiв, 7 ^мпшив, 7 гypтoжиткiв для ^^^дж^, 11 мала-дiжниx бaз тa гipcькиx пpитyлкiв), пocлyгaми якиx cкopиcтaлиcь 195,8 тиc. ocí6, з нж iнoзeмцiв - 45,3 тиc. ocí6.
Cтaнoм нa 1.G4.2GG8 p., у Львiвcькiй oблacтi cepтифiкoвaнo 1G гoтeлiв, зoкpeмa: чoтиpизipкoвi - мГpaнд-гoтeльм, '^mCTep", мЖeнeвaм (Tpycкaвeць); тpизipкoвi - "Супутник", мЕнeйм, мГeтьмaнм; двoзipкoвi - "Жopж", "HTOH". Пoзитивнoю тeндeнцieю пpoтягoм ocтaннix poкiв e фopмyвaння цiлoï мepeжi вeликиx кoмфopтaбeльниx зaклaдiв poзмiщeння тypиcтiв (гoтeлi "HTOH", "Енeй", "Baлeнтинa", "Oлeнa", мoтeлi "Biкiнг", "Cвятocлaв" тa ш.).
Oбcяг peaлiзaцiï в oблacтi caнaтopнo-кypopтниx (oздopoвчиx) тa вщш-чинкoвиx пocлyг у 2GG8 p. cтaнoвив 232,3 млн ^н, a ïx чacткa у зaгaльнoмy oбcязi плaтниx ^одуг нaceлeнню cтaнoвилa 14,5 %. Зaгaльний oбcяг peaлiзa-цiï пocлyг лiцeнзoвaними тypиcтичними пiдпpиeмcтвaми oблacтi зa aнaлoгiч-ний пepioд cтaнoвив 36,1 млн ^н, зoкpeмa iнoзeмним тypиcтaм - 14,9 млн ^н, тypиcтaм, як виïжджaли зa мeжi Укpaïни - 5,9 млн ^н. Дoxoди вщ ш-дaння мicць для пpиживaння у пiдпpиeмcтвax гoтeльнoгo гocпoдapcтвa Львiв-щини cтaнoвили у 2GG8 p. 26,4 млн ^н. Oкpiм того, 6,1 млн ^н oдepжaнo вщ нaдaння пocлyг cтpyктypними пiдpoздiлaми у гoтeльниx зaклaдax тa 1,4 млн грн - вiд opeнди гoтeльниx пpимiщeнь.
Стрaтeгiя розвитку рeкрeaцiйнoï сфери. ^инцишвим мoмeнтoм фopмyвaння cтpaтeгiï poзвиткy peкpeaцiï в oблacтi e пш^ння oфiцiйнoгo виз-нaння мicця i poлi цieï гaлyзi в eкoнoмiчнiй cтpyктypi i, вiдпoвiднo, визнaчeн-ня ^pcy пpaктичниx дiй нa piзниx piвняx дepжaвнoï влaди. З мeтoю виpoб-лeння нayкoвo oбгpyнтoвaниx пiдxoдiв тa здiйcнeння цiлicнoï cтpaтeгiï щйдй poзвиткy peкpeaцiйнoï cфepи piшeнням mneriï Львiвcькoï oблacнoï дepжaвнoï aдмiнicтpaцiï вщ 1 лютoгo 2GG2 p. cxвaлeнo Koнцeпцiю poзвиткy caнaтopнo-кypopтнoï cфepи, тypизмy i вiдпoчинкy у Львiвcькiй oблacтi [2].
Як ocнoвнi мoтиви нeoбxiднocтi тa дoцiльнocтi aктивiзaцiï poзвиткy Рeкpeaцiйнoï iндycтpiï нa Львiвщинi мoжнa нaвecти тaкi apгyмeнти.
78
Збiрник нayкoвo-тeхнiчних npaub
Наявшсть потужного природного та юторико-культурного рекреацшного потенцiалу, рiвень освоення якого, за оцшками спецiалiстiв, не пе-ревищуе 10 %. Прискорене освоення рекреацшного потенцiалу територи з орiентацiею на сучасш тенденцп розвитку рекреаци у свт неминуче викли-кае позитивш зрушення в iнших сферах Инфраструктура, сiльське господар-ство, екологiя) i цим самим, створюе сприятливi передумови для виршення соцiальних проблем, шдвищення життевого рiвня населення, формування нормального ринкового середовища. Регюн стае привабливим для шоземних iнвестицiй. Державний i мюцевий бюджети отримують надiйне джерело гро-шових надходжень.
Розвиток рекреацшного комплексу е ефективним засобом структурно: трансформаци господарства в сторону його сощально1 орiентацiï. У цьому плат рекреащя може дати вiдчутний сощальний ефект передусiм за рахунок розширення зайнятостi населення. За своею економiчною результативнiстю рекреацiя е цiлком конкурентоспроможною галуззю.
Ефективна полiтика освоення рекреацшного потенщалу може стати дiевим шструментом екологiзацiï господарського комплексу областi, засобом шдвищення рiвня екологiчноï безпеки територи. Високорозвинений ринок рекреацiйних послуг е вагомим фактором прискорення штеграци Украши в европейський економiчний простiр.
З огляду на об,ективнi та суб'ективш передумови розвитку та наявний рекреацшний потенцiал, рекреацiйна галузь визнана одшею iз прiоритетних сфер перспективного розвитку обласп з чпко визначеною полпикою вiдносно неï i програми дш. При цьому рекреацiя розглядаеться у широкому контекст розвитку, високi орiентири якоï можуть бути досягнутi не лише через рiзнi форми стимулювання пiдприемницькоï активностi у сферi рекреацшного бiз-несу, залучення iнвестицiй i т. ш, а й через забезпечення надежного рiвня розвитку сощально1" та iнженерноï iнфраструктури, шдготовки кадрiв, екологiчноï безпеки. При виборi стратегiчних орiентирiв розвитку рекреацiйного комплексу потрiбно оптимально поеднати сощальш потреби держави на оздоровлення i вщпочинок населення iз економiчними вигодами на рiвнi територiй (окремих фiрм, органiзацiй), зорiентованих виключно на прибутковють цiеï галузi.
Усi плани, програми та проекти щодо розвитку рекреацшно1" шдустри повиннi бути максимально зорiентованi не тiльки на створення належних умов для туристiв, а й на забезпечення комфортного проживання коршних жителiв регiону. 1ншими словами, розвиток рекреацшно1" гадузi розглядаеться як сфера задоволення важливих суспiльних потреб, яка до того ж е ефективною в еколого-економiчному планi, е важливим фактором стабшзаци мiсцевих ринюв працi та розширення зайнятостi населення.
• о • • и • ••• х
гекреацшна политика та MexaHi3M й реалiзацil. 1нструментом практично:' реадiзацiï стратеги освоення рекреацшного потенщалу на середньо-термшову перспективу е Програма розвитку санаторно-курортноï сфери, туризму i вщпочинку у Львiвськiй областi на 2008-2012 рр. Програма розробле-на 1нститутом регiонадьних дослiджень НАН Украши разом з Львiвською об-лдержадмiнiстрацiею та з участю спецiадiстiв низки наукових установ i ви-шiв обласп, фахiвцiв-практикiв.
2. Екологiя довкiлля
79
Meтa Пpoгpaми - зaбeзпeчити кoмплeкcнe виpiшeння пpiopитeтниx пpoблeм poзвиткy кypopтiв тa ocнoвниx тypиcтичниx цeнтpiв oблacтi, TO^a-щити яюеть тa poзшиpити acopтимeнт peкpeaцiйниx пocлyг, щo cпpиятимe пiдвищeнню кoнкypeнтocпpoмoжнocтi peкpeaцiйнoï cфepи Львiвщини нa вгг-чизнянoмy тa cвiтoвoмy pинкy peкpeaцiйниx пocлyг.
Пpoгpaмa пpeдcтaвляe coбoю взaeмoпoв,язaниx зa pecypcним зaбeзпe-чeнням ви^^в^ми i тepмiнaми peaлiзaцiï кoмплeкc нayкoвo-дocлiдниx, мa-тepiaльнo-тexнiчниx, coцiaльнo-eкoнoмiчниx, eкoлoгiчниx, opгaнiзaцiйнo-гoc-пoдapcькиx, нopмaтивнo-пpaвoвиx тa iншиx зaxoдiв, cпpямoвaниx нa в^ь шeння ocнoвниx зaвдaнь poзвиткy peкpeaцiï в period:
1. Зaбeзпeчити paцioнaльнe тa eфeктивнe викopиcтaння пpиpoдниx тa ícto-pикo-кyльтypниx peкpeaцiйниx pecypciв.
2. Poзpoбити Te^pan^i плaни тa cxeми зaбyдoви Rypop™ i тypиcтичниx цeнтpiв.
3. Пpoвecти нayкoвo oбгpyнтoвaнe зoнyвaння тepитopiï oблacтi зa пoкaзни-кaми peкpeaцiйнoï мicткocтi вiдпoвiднo дй нopм aнтpoпoгeннoгo нaвaнтa-жeння na лaндшaфт.
4. Зд^^ити peкoнcтpyкцiю тa мoдepнiзaцiю caнaтopнo-кypopтниx, вщпй-чинкoвиx i тypиcтичниx зaклaдiв, cтвopити мaтepiaльнo-тexнiчнy бaзy для poзвиткy зимoвиx видiв cпopтy тa тypизмy в ripc^M чacтинi oблacтi, pe-кoнcтpyкцiю aгpooceль для poзвиткy ciльcькoгo (зeлeнoгo) тypизмy тйщй.
5. Пiдвищити яюеть тa poзшиpити acopтимeнт peкpeaцiйниx пocлyг.
6. Пpoвecти peкoнcтpyкцiю icнyючиx i бyдiвництвo нoвиx aвтoмoбiльниx дopiг дй peкpeaцiйнo-тypиcтичниx цeнтpiв, cтвopити iнфpacтpyктypy poз-витку aвтoтypизмy (зoкpeмa, oб,eктiв aвтocepвicy), якa зa piвнeм функщ-oнyвaння нaближaлacя б дй мiжнapoдниx cтaндapтiв.
7. Пiднecти na якicнo вищий piвeнь cтaн iнфpacтpyктypи i cepвicнoï мepeжi в кypopтнo-тypиcтичниx цeнтpax.
8. Cтвopити cпpиятливi eкoнoмiкo-пpaвoвi тa opгaнiзaцiйнi умйви для зaлy-чeння пpивaтнoгo ceктopy в cфepy peкpeaцiйнoгo oбcлyгoвyвaння.
9. Здiйcнити cиcтeмy зaxoдiв щйдй нayкoвo-opгaнiзaцiйнoгo зaбeзпeчeння poзвиткy peкpeaцiйнo-тypиcтичнoгo кoмплeкcy oблacтi.
1G. Cтвopити cпpиятливi умйви для зaлyчeння вiтчизняниx тa iнoзeмниx ш-вecтицiй в poзвитoк peкpeaцiйнoï cфepи.
11. Cтвopити iнфopмaцiйнy бaзy дaниx щйдй нaявниx peкpeaцiйнo-тypиc-тичник oб,eктiв, пpиpoднo-peкpeaцiйниx pecypciв тa icтopикo-кyльтypниx пaм,ятoк oблacтi.
12. Зaбeзпeчити пoпyляpизaцiю peкpeaцiйнoгo пpoдyктy oблacтi na вггчиз-нянoмy тa cвiтoвoмy pинкy peкpeaцiйниx пocлyг.
13. Пpoвecти cepтифiкaцiю зaклaдiв poзмiщeння тa дiючиx в жж oб,eктiв xapчyвaння.
14. Bпpoвaдити cтaндapтизaцiю i cepтифiкaцiю ocнoвниx видiв тypиcтич-ниx пocлyг.
15. Haлaгoдити одетому пiдгoтoвки виcoкoквaлiфiкoвaниx кaдpiв для pexpe-aцiйнoï cфepи, зaбeзпeчити cиcтeмaтичнy пepeпiдгoтoвкy тa пiдвищeння квaлiфiкaцiï пpaцiвникiв cфepи peкpeaцiï тa тypизмy (тpeнiнги, Rypc^ ce-мiнapи, cтaжyвaння, нaвчaльнo-peклaмнi mï^^ тйщй).
16. Aктивiзyвaти мiжнapoднy cпiвпpaцю y cфepi peкpeaцiï i тypизмy.
17. Удocкoнaлити cиcтeмy yпpaвлiння peкpeaцiйнoю cфepoю na piвнi o6-лacтi, aдмiнicтpaтивниx paйoнiв тa мicт.
Biдбip пpiopитeтниx зaвдaнь щoдo poзвиткy caнaтopнo-кypopтнoï cфepи, тypизмy i вiдпoчинкy в oблacтi cпpямoвaний нa пoкpaщeння cтaнy peкpeaцiйнo-тypиcтичнoгo гocпoдapcтвa тa cтвopeння нaлeжниx yмoв для зaбeзпeчeння як^-нoгo зpocтaння piвня peкpeaцiйниx пocлyг, щo дacть змoгy пepeтвopити Львiв-щину в oдин iз пoвнoцiнниx peкpeaцiйнo-тypиcтичниx ^н^в нe лишe зaгaль-нoдepжaвнoгo знaчeння, aлe й, нa пepcпeктивy, eвpoпeйcькoгo i cвiтoвoгo.
Peaлiзaцiя пepeдбaчeниx Пpoгpaмoю зaxoдiв щйдй poзвиткy carnTOp^-^popraoï cфepи, тypизмy i вiдпoчинкy у Львiвcькiй oблacтi нa 2GG8-2G12 pp. у пйвнйму oбcязi вимaгaтимe фiнaнcyвaння у 419,8 млн гpн, я^ пepeдбaчaeтьcя здiйcнити зa paxyнoк: гаш^в Дepжaвнoгo бюджeтy Укpaïни; кoштiв мю^вж бюджeтiв (oблacнoгo, paйoнниx); влacниx гаш^в пiдпpиeмcтв, ycтaнoв, opra-нiзaцiй; iнoзeмниx iнвecтицiй; зoвнiшнix i внyтpiшнix зaпoзичeнь; гpaнтiв мiжнapoдниx opгaнiзaцiй, блaгoдiйниx вте^в, кoштiв мiжнapoдниx пpoгpaм; iншиx джepeл, нe зaбopoнeниx чинним зaкoнoдaвcтвoм.
Haйбiльшe кoштiв пoтpeбyють зaxoди, cпpямoвaнi m мoдepнiзaцiю мaтepiaльнo-тexнiчнoï бaзи caнaтopнo-кypopтнoï cфepи, тypизмy i вщшчин-ку -135,9 млн ^н (42,5 %); збepeжeння, вiднoвлeння i paцioнaльнe викopиc-тaння peкpeaцiйниx pecypciв - 86,2 млн ^н (27 %); eкoлoгiчнe oздopoвлeння peкpeaцiйниx тepитopiй - 71,3 млн ^н (22,3 %). Пpoгpaмoю пepeдбaчeнa pe-кoнcтpyкцiя i бyдiвництвo 17 нoвиx peкpeaцiйниx oб,eктiв.
У пpocтopoвoмy вiднoшeннi чiткo вимaльoвyeтьcя ocнoвний ^rnp peкpeaцiйнo-тypиcтичнoгo poзвиткy oблacтi - Дpoгoбицький paйoн, i, зoкpe-мa, ^popraa зoнa Tpycкaвeць - Cxiдниця. Зaгaлoм cюди нeoбxiднo cпpямyвa-ти 192,7 млн ^н, щo cтaнoвить 6G,2 % вiд зaгaльнoï вapтocтi Пpoгpaми. З циx кoштiв 81,3 млн ^н пpипaдae нa Tpycкaвeць, 38,3 млн ^н - нa Cxiдницю.
1ншим цeнтpoм cпpямyвaння iнвecтицiй e Жoвкiвcький paйoн -61,6 млн ^н, з якиx 6G млн ^н cтaнoвить фiнaнcyвaння Пpoгpaми кoмплeк-cнoгo вiднoвлeння icтopичнoï тepитopiï м. Жoвкви.
Мeхaнiзм рeaлiзaцiï Прoгрaми. Уcпiшнicть Пpoгpaми бaгaтo в чoмy зaлeжaтимe вiд poзpoблeння i впpoвaджeння дieвoгo мexaнiзмy ïï peaлiзaцiï. Зaлeжнo вщ cпpямyвaння тa yмoв викoнaння кoнкpeтниx зaxoдiв i зacoбiв pe-ama^ï Пpoгpaми yмoвнo мoжнa видiлити тaкi ïx нaпpями: нayкoвi тa нopмa-тивнo-пpaвoвi; eкoнoмiчнi, фiнaнcoвo-кpeдитнi; peклaмнo-iнфopмaцiйнi тa мapкeтингoвi; opгaнiзaцiйнo-yпpaвлiнcькi.
В нaпpямi нayкoвиx тa нopмaтивнo-пpaвoвиx зacoбiв peaлiзaцiï ^o^ paми нacaмпepeд пoтpiбнo зaбeзпeчити poзpoблeння тa пpийняття низки rn-yкoвиx пpoeктiв, пpoгpaм i poзpoбoк, змiн i дoпoвнeнь дo юнуючж зaкoнo-дaвчиx aктiв тa poзpoблeння нoвиx зaкoнiв тa пiдзaкoнниx aктiв, щo дacть змoгy poзблoкyвaти цшу низку пpoблeмниx питaнь тa aктивiзyвaти дiяльнicть в тypиcтичнo-peкpeaцiйнiй cфepi. Д0 ниx тpeбa вiднecти:
• poзpoблeння тa внeceння змш дo Зaкoнiв: "Hpo тypизм", "Hpo кoнцeпцiï в ту-pизмi", "npo дитячий тa мoлoдiжний тypизм", "Hpo гoтeльнy iндycтpiю", "üpo тypиcтичнy peнтy", Пoлoжeння "üpo зaxиcт дiяльнocтi вiтчизнянoгo ту-
ристичного тдприемництва", проекту зведеного нормативного акта "Турис-тичний кодекс Украши";
• розроблення нових ушфшованих схем 1 моделей статистично1 звггаост! з ус1х вид1в туризму 1 рекреаци, шдсумкових показниюв ф1нансово-економ1чно1 до-яльност шдприемств туристично1 сфери; видшення туристично-рекреац1йно1 галуз1 в окремий об'ект статистичного облшу 1 анал1зу;
• розроблення стандарпв туристичного продукту та сумiжних з туристичною д1яльшстю послуг (готельш послуги, громадське харчування, перевезення, торпвля тощо);
• розроблення правил обов'язково1 сертифшаци туристичних послуг та введен-ня лщензування готельних 1 туристичних заклад1в;
• гармошзащя нормативно-правовой бази туризму з мшнародним законодав-ством;
• внесення змш 1 доповнень до законодавчих та нормативно-правових акпв з метою залучення до розвитку туристично-рекреац1йно1 сфери в1тчизняних та заруб1жних 1нвестор1в, шдприемств малого б1знесу та приватного сектору; розроблення програм розвитку с1льського (зеленого) туризму, дитячого та молод1жного туризму, шших вид1в туризму.
У сферi економiчних вiдносин потрiбно зосередитися на пошуку шля-хiв i засобiв вирiшення iснуючих проблемних питань, а саме:
• шдвищення ефективност функцюнування заклад1в санаторно-курортно1 сфери, туризму 1 вщпочинку шляхом створення б1льш сприятливих умов госпо-дарювання; зниження податкового тиску; запровадження гнучких систем платеж1в за природш, зокрема рекреацшш, ресурси; надання гм бшьшо1 ф1-нансово1 незалежност!;
• запровадження ефективних схем роздержавлення нерентабельних об'екпв та об'екпв незавершеного буд1вництва туристично-рекреац1йно1 сфери, зокрема тих, що зпдно 1з законодавством (ст. 26 Закону Украши "Про курорти") при-ватизацн не тдлягають;
• розроблення мехашзму захисту прав власнишв, зокрема державних корпора-тивних прав, ввдповвдно до принцитв, закладених в "Основних принципах корпоративного управлшня ОЕСР" та включених до Перелшу свггових стан-дарт1в фшансово1 стабшзацл;
• проведения сертифшацн та лщензування заклад1в, що надають туристично-рекреацшш послуги;
• забезпечення тдготовки висококвал1ф1кованих кадр1в для заклад1в туристич-но-рекреац1йно1 сфери, для чого потр1бно створити нов1 навчальш заклади або вщкрити нов1 специальности в шнуючш систем1 державной та недержавно1 освгги в област!, формувати науков1 кадри для проведення науково-дослвд-них робгг у цш сфер1, налагодити мшнародне сшвробггництво для шдготов-ки та обмшу досввдом пращвнишв рекреацшного комплексу; доведення яшс-них та кшьюсних характеристик об'екпв шфраструктури, що працюють на туристично-рекреацшну галузь (дороги, транспортне обслуговування, го-тельне господарство, громадське харчування, зв'язок, сфера торпвл1 та побу-ту, культура 1 мистецтво, спорт, страхування тощо), до р1вня свггових стандарта;
• впровадження нових форм рекреацшного шдприемництва: буд1вництво при-ватних готел1в, будинюв вщпочинку, санаторнв, пансюнапв; створення при-ватних туристичних шдприемств, спшьних шдприемств 1 т. ш До фшансово-кредитних важел1в реал1заци Програми потр1бно ввднести: запровадження
rayHRoro cтимyлювaльнoгo пoдaткoвoгo мexaнiзмy, зoкpeмa вeдeння eдинoгo фiкcoвaнoгo пoдaтRy для пiдпpиeмcтв тypиcтичнo-peкpeaцiйнoï гaлyзi;
• зaпpoвaджeння eдинoгo пoдaткy для пiдпpиeмцiв з ciльcьROгo тypизмy нa piв-нi мiнiмaльнoï cyми oпoдaтRyвaння;
• визнaчeння yмoв нaдaння пiльг aбo звiльнeння вiд craara пoдaтRy зa зeмлю тa peкpeaцiйнi pecypcи oб'eRтiв гocпoдapювaння peкpeaцiйнo-тypиcтичнoï cфepи;
• визнaчeння yмoв нaдaння кopoткoтepмшoвиx (вiд 3-x мicяцiв дo 1 poкy) тa дoвгoтepмiнoвиx iнвecтицiйниx (ввд 1 дo 5 poкiв) пoдaтROвиx кpeдитiв, зoкpe-мa з пoдaткiв, якi зapaxoвyютьcя у мicцeвий бюджeт для пiдпpиeмcтв, яRi здiйcнюють чи cпoнcopyють пpoвeдeння Пpoгpaмниx зaxoдiв, a caмe:
а) iнвecтyють зacoби в ocнoвнi фйнди зaклaдiв poзмiщeння тypиcтiв тa вщ-пoчивaльникiв ;
б) iнвecтyють зacoби в ocнoвнi фйнди пiдпpиeмcтв тypиcтичнoï iнфpacтpyR-тypи, poзтaшoвaниx у зoнax пpiopитeтнoгo poзвитRy peкpeaцiï;
в) фiнaнcyють зaxoди тypиcтичнo-peRpeaцiйнoгo xapaктepy, вRлючeнi у цю Пpoгpaмy;
г) здiйcнюють пpoeRтнo-пoшyROвi тa бyдiвeльнi po6oto, пoв,язaнi зi етвй-peнням oб,eктiв poзмiщeння тypиcтiв i oб,eRтiв тypиcтичнoï iнфpacтpyR-тypи, вRлючeниx у Пpoгpaмy, в мeжax нaдxoджeнь вiд cпopyджeння зaз-нaчeниx oб,eRтiв;
• викopиcтaння нopм пpиcRopeнoï aмopтизaцiï для rax пiдпpиeмcтв cфepи ту-pизмy тa peкpeaцiï, яRi в paмRax Пpoгpaми здiйcнюють iнвecтицiï у cтвopeння i мoдepнiзaцiю мicць для poзмiщeння тypиcтiв, у cтвopeння oб'eRтiв peRpeaцiï i poзвaг для тypиcтiв, a у зoнax пpiopитeтнoгo poзвитRy peкpeaцiï i для тд-пpиeмcтв гpoмaдcьROгo xapчyвaння. Cтвopeнню пoзитивнoгo тypиcтичнo-peRpeaцiйнoгo iмiджy Львiвщини i зaгaльнiй пoiнфopмoвaнocтi ^o cтaн нa pинRy тypиcтичниx тa peRpeaцiйниx пocлyг пoвиннi cпpияти peклaмнo-iн-фopмaцiйнi тa мapReтингoвi зacoби;
а " _ • • _
• кoмплeкcнии пiдxiд тa mдтpимкa дepжaвними виROнaвчими cтpyRтypaми peклaмyвaння тypиcтичнoгo пpoдyRтy oблacтi нa внyтpiшньoмy тa мiжнapoд-нoмy pинRy тypиcтичниx пocлyг;
• cтвopeння eдинoï iнфopмaцiйнoï cиcтeми iз пoвним бaнROм дaниx пepeлiкy тypиcтичниx пocлyг, мapшpyтiв, oб'eRтiв, зaклaдiв poзмiщeння тypиcтiв, тpaнcпopтнoгo зaбeзпeчeння тa iншиx пocлyг, зoRpeмa зi зaзнaчeнням цiн;
• poзpoблeння Rapт, cxeм тypиcтичнo-peRpeaцiйниx oб'eRтiв i cxeм poзмiщeння пунктов cepвicy в тypиcтичнo-peRpeaцiйниx зoнax зa нaпpямRaми нaцioнaль-нoï мepeжi мiжнapoдниx тpaнcпopтниx Ropидopiв;
• poзшиpeння випycRy peклaмнoï пpoдyкцiï тa якicнoгo iнфopмaцiйнo-дoвiдRO-вoгo мaтepiaлy (дoвiдникiв, пуивник1в, Rapт тa Rapтocxeм, пepioдики, тeлe- i paдioпepeдaч тoщo);
• cтвopeння мepeжi iнфopмaцiйниx тypиcтичниx i кypopтниx пopтaлiв в iнфop-мaцiйнoмy HpocTOpi Iнтepнeт;
• yчacть тa викopиcтaння мoжливocтeй мiжнapoдниx тa нaцioнaльниx caлoнiв, яpмapoR, фecтивaлiв, ROнфepeнцiй, cимпoзiyмiв, фopyмiв тoщo для ^omry-вaння тypиcтичнo-peкpeaцiйнoгo пpoдyRтy oблacтi, oбмiнy дocвiдoм, cтвo-peнню пoзитивнoгo iмiджy тypиcтичнo-peRpeaцiйниx зaклaдiв i цeнтpiв Львiвщини;
• пpoвeдeння мapReтингoвиx дocлiджeнь з мeтoю вивчeння пoпитy нa тypиc-тичнo-peRpeaцiйний пpoдyкт нa внyтpiшньoмy тa мiжнapoдниx pинкax.
2. Eкoлoгiя дoвкiлля
83
Ефективнiсть органiзацiйно-управлiнськоï складовоï механiзму реаль зацп Програми забезпечуеться насамперед узгодженою взаемодiею вщповщ-них структур (переважно рiзновiдомчих) на рiвнi областi, координацiею проведена уЫх компонентiв рекреацiйноï полiтики мiж державними виконавчи-ми органами обласного та нащонального рiвнiв. Необхiдно також сприяти формуванню нових та тдтримувати iснуючi регiонадьнi iнституцiï, защкав-леш в iнтенсифiкацiï соцiально-економiчного розвитку курортних, туристичних та рекреацшних територш: господарськ товариства, школи управлiння та бiзнесу, центри пiдтримки пiдприемництва, агентства та фонди сприяння локальним шщативам та iн.
Представницькi органи влади i державш адмiнiстрацiï на мюцях у межах сво1х повноважень i компетенци здiйснюють комплексне управлшня роз-витком територи i через вщповщт нормативно-правовi та адмiнiстративнi важелi регулюють процеси рекреацiйного освоення ïï потенцiаду та процес виконання конкретних заходiв Програми на мiсцях.
Реалiзацiя рекреацiйно-туристичноï полiтики на регiонадьному рiвнi вимагатиме вiд управлiнських структур та туристично-рекреацшних закладiв налагодження бiльш тюних мiжрегiонадьних i мiждержавних зв,язкiв з метою не лише надання оздоровчих, вщпочинкових i туристичних послуг мешкан-цям шших областей i краш чи взаемообмшу рекреантами, але й залучення вiльних коштiв вiд вггчизняних та зарубiжних iнвесторiв на взаемовипднш основi, обмiну досвiдом тощо.
Висновки. Внаслщок реалiзацiï Програми можна очжувати: у сощ-адьнiй сферi - бшьш повне задоволення потреб населення у санаторно-курортному лiкуваннi та вщпочинку; збереження та вiдновлення юторико-культур-ноï спадщини; створення нових робочих мюць; в економiчнiй сферi - збшь-шення шорiчного потоку туриста на 5,5-6 %, який в 2012 р. мае досягти 820850 тис оЫб; прирiст доходiв вiд обслуговування туристiв i вщпочивальниюв до 470-490 млн грн на рж; зростання бюджетних надходжень - до 95-105 млн грн на рщ в еколопчнш сферi - загальне покращення стану довкiлля; збшь-шення чисельностi основних видiв мисл^сь^ фауни; збереження рiдкiсних видiв флори та фауни, яю перебувають на межi зникнення.
Практичнi кроки з реалiзацiï Програми розвитку санаторно-курортноï сфери, туризму i вщпочинку висвiтлять не лише вузью мiсця, але й вкажуть на можливi реадьнi засоби ix усунення. Адже розвиток рекреацiйноï сфери визначаеться суспiльно-економiчною системою, невщ'емною складовою якоï вона е. Тому будь-яю змiни, якi вiдбуватимуться у цш системi, вимагатимуть застосування нових пiдxодiв, як стратегiчниx, так i тактичних, в оргашза-цiйнiй, управлшськш, фiнансовiй та iншиx складових мехашзму реалiзацiï регiонадьноï рекреацiйноï полiтики.
Иванцюра О.В. Проблемы реализации туристического потенциала Львовской области
Проанализировано современное состояние рекреационного потенциала Львовской области. Обоснованы концептуальные основы развития рекреационно-туристи-ческого комплекса как эффективного средства эколого- и социально ориентированной структурной трансформации хозяйства. Приведены основные положения Прог-
раммы развития санаторно-курортной сферы, туризма и отдыха как действенного механизма реализации рекреационной политики в регионе.
Ключевые слова: рекреационный потенциал, стратегия развития рекреационной сферы, механизм реализации рекреационной политики.
Ivantsyura O.V. The problems of Tourist Potential Realization of Lviv
region
Modern position of recreational potential of Lviv region is analyzed. Conceptual principles of recreational - tourist complex development as effective means of ecologic and social oriented structural transformation of economy are substantiated. The main conditions of development Program of health resort sphere, tourism and recreation as an effective mechanism of recreational policy realization in the region are pointed on in the article.
Keywords: recreational potential, strategy of recreational sphere development, mechanism of recreational policy realization.
УДК 330:33:332.145 Доц. А.И. Башта, канд. экон. наук - Таврический
НУ им. В.И. Вернадского
СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ РАЗВИТИЯ ЭНЕРГОСБЕРЕГАЮЩИХ ТЕХНОЛОГИЙ В РЕКРЕАЦИОННОЙ СФЕРЕ
Рассмотрен вопрос о целесообразности внедрения энергосберегающих технологий в рекреационную сферу как одного из важных социально-экономических шагов в развитии экономики страны. Приведены данные научно-исследовательских разработок (фототермопреобразователь солнечной энергии и солнечный концентратор для фотоэлектрических модулей), защищенные патентами.
Ключевые слова: рекреационная деятельность, экономические проблемы, энергосберегающие технологии.
Введение. К настоящему времени в развитии нетрадиционной и возобновляемой энергетики удалось достигнуть впечатляющих результатов. Несмотря на использование этих источников человечеством на протяжении тысячелетий, современное состояние возобновляемой энергетики в корне отличается от того состояния, в котором находилась эта отрасль даже десять лет назад [5].
В последние годы развитыми странами была разработана правовая база, согласно которой энергоснабжающие компании обязаны принимать энергию, вырабатываемую нетрадиционными источниками энергии (НИЭ). Кроме того, разработаны программы по экономической поддержке производства энергии НИЭ. Появились хорошо финансируемые проекты, на которые ежегодно в мире тратятся огромные средства. С каждым годом все больше стран начинают развивать производство энергетики с НИЭ. В итоге спрос на оборудование для электростанций, работающих на возобновляемых источниках энергии, постоянно растет, а цены на электроэнергию, выработанную на них, неуклонно приближается к ценам, полученным на энергию, полученную из традиционных видов топлива [10].
Внедрение энергосберегающих технологий в рекреационную сферу является важным социально-экономическим шагом в развитии экономики страны. Таким образом, целью данной работы является разработка эффектив-
