Інституціональні засади формування громадянського суспільства Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 316.4

Дутка Г.1., асистент, здобувач © Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт ¡мет С.З.Гжицького

ШСТИТУЦЮНАЛЬШ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО

СУСП1ЛЬСТВА

Розглянуто та проанал1зоеано поняття тститут1е громадянського сустльстеа, як цшсного механизму. Охарактеризовано особлиеост1 формуеання громадянського сустльстеа е незалежшй Украгт.

Ключо^^ слова: громадянське сустльстео, тститути громадянського сустльстеа, тституцюнальш засади, тдие1д.

Постановка проблеми. Одшею з прюритетних завдань громадськост е вихщ iз замкнутост в забезпеченш умов для реашзацп штереав i потреб як окремо! особи, так i вах членiв суспшьства. Громадянське суспiльство i е тою структурою, яка дiе самостiйно, без втручання держави котра побудована на багатомаштних суспiльних вiдносинах, це насамперед економiчнi, соцiальнi, полiтичнi, тощо. 1нституцюнальними елементами структури громадянського суспiльства е багатомаштш громадськi оргашзаци, що налагоджують механiзм практично! реашзацп громадянських прав i свобод на державному рiвнi [9,10].

Основними передумовами процесу формування громадянського суспiльства е iндивiд, який мае фундаментальш громадянськi права i свободу iснування вiльних вiд прямого державного втручання "територш", необхiдних для створення шституив громадянського суспiльства. Все це мае стати основою мотиваци поведшки як окремого iндивiда так i суспiльства в цiлому [8, 9].

Анал1з останн1х дослщжень. У сучас нш захiднiй науцi функцюнування громадянського суспiльства дослiджувалися багатьма вченими, зокрема: Р. Ароном, Ю. Габермасом, К. Поппером, А. Тойнбi та шшими. Укра1нська наука представлена такими вченими як, I. Бич ко, В. Барков, С. Телешун, В. Кремень, В. Люовий та шшь

Мета статть Проаналiзувати та розглянути практичну роль громадянського суспiльства для Украши, дослiдити напрями розвитку шституцюнальних засад розбудови громадянського суспiльства.

Виклад основного матер1алу. Самостiйна активнiсть, вшьний розвиток думки кожного iндивiда веде до розкутост та вiдкритих вщносин громадян з державою. Такi вщносини рiвноправного партнерства в максимальнiй мiрi сприятимуть самостiйнiй активностi громадян i вiльному розвитку особистостi, що вестиме до становлення прюритетних штереав населення i суспiльства в цiлому в 1хшх вiдносинах з державою. Поняття "громадянське суспшьство" включае всю сукупшсть недержавних вiдносин в суспiльствi, тобто

© Дутка Г.1., 2011

економiчних, моральних, культурно-духовних, релшйних, нащональних, тощо. Воно е сферою обеднання громадян, яю добровiльно сформувалися i захищенi законом вщ прямого втручання i довшьно! регламентаци з боку органiв державно! влади.

Громадянське суспiльство— система шституив поза межами державних та комерцшних, яка забезпечуе самоорганiзацiю та розвиток населення; це сукупшсть громадянських i соцiальних iнституцiй i оргашзацшних заходiв, якi формують базис реально функцюнуючого суспiльства у противагу i доповнення виконавчих структур держави (незалежно вiд пол^ично! системи).[3]

Все це дае поштовх для утворення нових спiлок та асоцiацiй, рiзноманiтних оргашзацш. За час пiсля здобуття незалежноси, Украша пройшла значний шлях нарощування числа та вдосконалення якостi рiзноманiтних громадських спiлок, асоцiацiй, фондiв, шших добровiльних органiзацiй, що створюються з шщативи громадян i входять до "третього сектора" [5].

В Укра1ш за 2005-2009 роки спостерiгаеться позитивна динамжа кiлькiсних показникiв утворення громадських об'еднань. За даними Державного ком^ету статистики, станом на 1 ачня 2009 р. в Укра1ш зареестровано: громадських оргашзацш та !х осередюв - 59321 (у 2006 р. Було 46682); профспшок та !х мiсцевих об'еднань - 22678 (у 2006 р. - 15639); благодшних органiзацiй - 11660 (у 2006 р. - 9590) [4]. Що стосуеться оргашзацш з мiжнародним та всеукрашським статусом, то 2008 р. в Укра1ш дiяло 2819 об'еднань громадян, що були легалiзованi Мшштерством юстици Украши (збiльшення порiвняно з 2006 р. на 8,6 % та з 1996 р. у 2,7 разу), з них 2678 громадських оргашзацш (вщповщно 95 % загально! кшькост громадських об'еднань). Станом на кв^ень 2010 року згщно "Реестру громадських оргашзацш" налiчуеться 3072 легалiзованих громадських оргашзацш iз всеукрашським i мiжнародним статусом.

Найбiльша частина всеукрашських органiзацiй функцiонуе у великих мютах, серед яких на першому мiсцi Кшв, потiм - Харюв, Львiв, Одеса, Донецьк та iншi [6].

1нститутами громадянського суспiльства е:

^ добровiльнi суспiльнi оргашзаци i суспiльнi рухи, а також парти на перших етапах свого юнування, поки вони не задiянi в мехашзмах здiйснення влади;

> незалежш засоби масово! шформаци; ^ громадська думка, як соцiальний iнститут; ^ вибори i референдуми, якщо вони допомагають формувати i виявляти громадську думку i захищати груповi штереси;

^ залежнi вiд громадян елементи судово! i правоохоронно! системи (суд присяжних, народш загони мшщи i т.п.).

Практично громадянське суспiльство гарантуе кожнiй людинi вiльний вибiр свого економiчного життя, стверджуе прiоритет прав людини. Якщо розглянути сучасне громадянське суспшьство в промислово розвинутих крашах

св^, то воно виглядae як суспшьство, що склaдaeться з величезного числa сaмостiйно дiючиx rpyn людей, що мaють piзнy спpямовaнiсть. Тaк, стpyктypa гpомaдянського сyспiльствa США e pозгaлyженою меpежею piзниx добpовiльниx aсоцiaцiй гpомaдян, rpyn, мyнiципaльниx комун, добpодiйниx фyндaцiй, клyбiв по iнтеpесax, твоpчиx i коопеpaтивниx об'eднaнь, споpтивниx i iншиx суспшьств, pелiгiйниx, сyспiльно-полiтичниx i iншиx оpгaнiзaцiй i союзiв. Цi сaмостiйнi, незaлежнi вiд деpжaви сyспiльно-полiтичнi iнститyти чaсом пpотистоять один одному, боpючись зa довip'я гpомaдян, гостpо кpитикyють i викpивaють соцiaльне зло в полчищ, економiцi. моpaльностi, в сyспiльномy житт i нa виpобництвi. Роль економiчного чинникa зaлишaeться вaжливим для фyнкцiонyвaння гpомaдянського сyспiльствa, оскiльки, з одного боку, гpомaдянське сyспiльство зaзнae зтачного впливу пpивaтниx економiчниx iнтеpесiв, a з шшого - pозвинyте гpомaдянське сyспiльство може стaти союзником yчaсникiв pинковиx вiдносин, що спpиятиме стaбiлiзaцiï деpжaвноï полiтики, пеpеpозподiлy фiнaнсовиx тa iнфоpмaцiйниx потокiв.

Анaлiзyючи кiлькiсть тих, хто не довipяe гpомaдським оpгaнiзaцiям, пpотягом тpивaлого чaсy пеpевищyвaлa кшьюсть тих, хто 1'м довipяe. 3a дaними 1нституту соцiологiï НАНУ, негативний бaлaнс довipи до гpомaдськиx оpгaнiзaцiй фiксyвaвся у стaломy знaченнi сеpеднього бaлy iндексy довipи (зa 5-ти бaльною шкaлою) - 2,4 6ana у 2004, 2005 тa 2006 pокax. I лише у 2008 p. ситyaцiя змiнилaся - впеpше, кiлькiсть тих, хто довipяe гpомaдським оpгaнiзaцiям пеpевищилa кiлькiсть тих, хто 1'м не довipяe. Сеpеднiй бaл iндексy довipи до гpомaдськиx оpгaнiзaцiй склaв 2,6 бaлa [1].

Все ж, цей покaзник все ще зaлишaeться досить низьким, a, отже, нес^иятливим для pозвиткy гpомaдянського сyспiльствa. Висновки.

■ В y^arni e пpиоpiтети для pозвиткy гpомaдянського сyспiльствa. Звaжaючи нa досить неоpгaнiзовaнiсть влaдниx стpyктyp пpотягом остaннix pокiв де спостеpiгaeться знaчний спaд довipи нaселення. Пpоaнaлiзyвaвши динaмiчний пpоцес вщчуження гpомaдян вiд деpжaви, полiтичниx пеpегонiв всеж одним з вaжливиx aспектiв нa сьогоденнi e стaновлення гpомaдського сyспiльствa, що e aктyaльною темaтикою бaгaтьоx нayковцiв.

■ Анaлiзyючи pоки незaлежностi, то в Укpaïнi склaлaсь меpежa iнститyтiв гpомaдянського сyспiльствa, зaвдяки яким сyспiльне життя нaбyде певних pис гpомaдянського сyспiльствa, pис, яю iстотно вiдpiзняють його вiд життя зa комyнiстичного pежимy.

■ Чиннигами фоpмyвaння в Укpaïнi гpомaдянського сyспiльствa e вiльнi тa aльтеpнaтивнi пол^ичш вибоpи, pозвиток мiсцевого сaмовpядyвaння, пол^ичш пapтiï, pефеpендyми, незaлежнi (нaсaмпеpед, вщ оpгaнiв влaди) зaсоби мaсовоï iнфоpмaцiï, здaтнi pепpезентyвaти гpyповi iнтеpеси, нaявнiсть pинковиx вiдносин i економiчного плюpaлiзмy.

Лггература

1. Ворони В. Укра1нське суспшьство 1992 — 2008. Сощолопчний мошторинг/ В. Ворони, М. Шульги- К.: 1н-т сощологи НАН Укра1ни, 2008. -С.530.

2. Вшшков О. Фшансування органiзацiй громадянського суспiльства (ОГС) в Укра1ш // Прiоритети розвитку громадянського суспшьства Укра1ни. / М. Лациба, О. Вшшков, Л. Сщельшк, Д. Украшський; Украшський незалежний центр пол^ичних дослiджень. - К., 2008, С. 46.

3. Громадянське суспiльство. Матерiал з Втпеди — вшьно! енциклопеди. [Електронний ресурс] - Режим доступу^/http:// uk.wikipedia.org/wiki/громадське суспiльство

4. Кiлькiсть суб'ектсв СДРПОУ за галузями економiки та оргашзацшно-правовими формами господарювання станом на 1 Ычня 2009 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу://http://www.ukrstat.gov.ua

5. Констан Б. Об узурпацни / О свободе. Антология западноевропейской классической либеральной мысли/ Б. Констан -М., 2005.

6. Кириченко С. Шляхи формування громадянського суспшьства i правово! держави/ С. Кириченко - Кшв.; Логос, 2005.

7. Кресш О. Громадянське суспiльство i держава: шлях до порозумшня i сшвпращ/ Кресiн О. // Право Украши - 2007.- №3

8. Кравченко Л. Розбудова украшського громадянського суспшьства: ^зь призму бачення окремих проблем/ Л. Кравченко. М. Цимбалюк // Право Украши - 2006.- №10

9. Колос Колос Б. О. Управлшня державою III тисячол^тя, або Стратепя i тактика побудови Укра1нсько1 нащонально! держави / Колос Б. О. - Львiв : Iнiцiатива, 2004. - 979 с

10. Колос Б.О. Яку i як маемо будувати Украшу!?!: монография / Колос Б.О. - Л. : Афша, 2006. - 117 с

Summary Dutka G.I.

Reviewed and analyzed the concept of civil society as an integrated mechanism. Characterizes the features of civil society in independent Ukraine

Key words: civil society, institutions of civil society, institutional framework, individual.

Стаття надшшла до редакцИ 28.04.2011