Научная статья на тему 'Role and diagnostic meaning of bile acids by the liver pathology in dogs'

Role and diagnostic meaning of bile acids by the liver pathology in dogs Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

CC BY
60
56
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ЖОВЧНі КИСЛОТИ / СОБАКИ / DOGS / ХВОРОБИ ПЕЧіНКИ / BILE ACIDS / LIVER DISEASES

Аннотация научной статьи по ветеринарным наукам, автор научной работы — Gudyma T.M.

The article deals with analyzed modern scientific works, which are about the studying of exchange and the role of bile acids in animals organism. Indicated facts testify their considerable role in the diagnostic of liver diseases in dogs.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Role and diagnostic meaning of bile acids by the liver pathology in dogs»

УДК:619:547.93:616-72.5:636.7

Гудима Т.М., астрант © Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет еетеринарногмедицини та бютехнологт

Iмет С.З. Гжицъкого

РОЛЬ IД1АГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕНИЯ ЖОВЧНИХ КИСЛОТ ЗА ПАТОЛОГ11 ПЕЧ1НКИ У СОБАК

Устатт1 проанал1зовано сучаст науковг прац1, ят стосуютъся вивчення обмту та рол1 жовчних кислот в оргатзм1 тварин. Наведет дат свгдчатъ про значну гхролъу д1агностищ хвороб печтки собак.

Ключое1 слова: жовчт кислоты, собаки, хворобы печтки.

Собака належить до одних з найдавшших одомашнених тварин. Археолопчш знахщки стверджують, що перюд доместикаци собак припадае на 13-15 тис. роюв до н. е.

В умовах сьогодення, у жита людей, собаки займають важливе мкце,мають народногосподарську та сощальну цшшсть. Проте, найбшьше корист1 приносять суспшьству собаки службових порщ, серед яких в Укра!ш поширеш шмецька \ кавказька в1вчарки, ротвейлер, доберман та шшг Службов1 собаки виконують багатогранш функцп, 1х не можуть замшити будь-яю надбання сучасного техшчного процесу. Р1зносторонне використання собак не залишалось поза увагою суспшьства. В останш десятил1ття активно дшть державш, громадсью \ приватш юнолопчш оргашзацп та об'еднання, що переймаються питаниями захисту собак, покращення умов догляду та год1вл1, откуються розробленням нових форм профшактики хвороб собак.

Розвиток наукових дослщжень сприяе новому сприйняттю та переосмисленню набутого досвщу в оцшщ ф1зюлопчних та патолопчних процеав, яю вщбуваються в оргашзм1 тварин. На сьогодшшнш день значну увагу науковщв привертае вивчення проблеми профшактики, д1агностики та л1кування захворювань шлунково-кишкового тракту, пщшлунково! залози, печшки тварин р1зних вид1в, у т.ч. м'ясощних.

Печшка е найбшьшою травною залозою в оргашзм1 людей \ тварин. Виконуючи головну роль в обмш1 речовин, та зв'язуючи портальне \ загальне кола кровооб1гу, вона знешкоджуе токсичш продукти, що надходять в оргашзм та утворюються в процес1 травления. Тому печшка рашше за шш1 органи реагуе на дш зовшшшх \ внутршшх несприятливих фактор1в, досить часто включаеться в загальний патолопчний процес при р1зномаштних внутр1шшх незаразних, шфекцшних та паразитарних хворобах [1].

За даними л1тератури [2] у собак досить широко розповсюджеш гепатози \ 1х частота становить 30-40 % вщ незаразно! патологи.

© Науковий кер1вник Ствшська Л.Г., д. вет. н., професор Гудима Т.М., 2012

31

За даними O.A. Дикого [3] при диспансерному обстеженш собак дистрофш печшки д1агностовано у 50,8 % тварин, В.П. Фасол1 - у 34,7 % [4, 5], а В.Н. Денисенко, Е.А. Кесарева [6] стверджують, що на дане захворювання печшки припадае до 25 % вщ Bcix незаразних хвороб собак.Широке поширення патологи печшки у собак зумовлено використанням недоброяюсних корм1в, дефщитом в рацюш в1там1н1в i незамшних амшокислот, застосуванням лжарських препаратов, яю мають гепатотоксичний вплив [6-8].

Через високу регенеративну здатшсть печшки, кшшчш ознаки з'являються на тзшх стад1ях хвороби, коли гепатовщновлювальна функцш не завжди е ефективною [1, 9].

Специф1чним продуктом д1яльност1 гепатоциив е жовч, зокрема жовчш кислоти (ЖК) - найбшьш важливий И компонент[1].

Жовчш кислоти належать до стеровдв i е похщними холаново! кислоти, утворюються в печшщ, видшяються з жовчю в дванадцятипалу кишку. ЖК вщкршг Штреккером в 1848 рощ, який встановив, що в жовч1 велико! рогато! худоби е 2 оргашчш кислоти, яю при розчепленш утворюють одну i ту ж кислоту - холеву. У жовч1 ycix ссавщв ЖК перебувають у вигляд1 парних сполук з амшокислотами - таурином i глшоколем ( кон'юговаш ЖК). Перша -глжохолева кислота при розпад1 утворюе глщерин, друга - таурохолева -таурин. В печшщ жовчш кислоти утворюються з холестеролу та мштяться в неоднакових сшввщношеннях у жовч1 р1зних вид1в тварин, р1зняться лише кшькктю i розташуванням гщроксильних груп [1, 10-12]. Первинш жовчш кислоти - холева (ХК) i хенодезоксихолева (ХДХ) - синтезуються в печшщ. Вторинш - дезоксихолева (ДХК) i л1тохолева - утворюються в тонкш кишщ з первиннихкислотп1дд1ею бактершно! мжрофлори [1, 10, 11, 13].

Даш л1тератури свщчать, що окрем1 жовчш кислоти та !х кон'югати з глщином i таурином по р1зному впливають на ф1зико-х!м1чний стан жовч1 у тварин. KpiM того, визначення окремих жовчних кислот та !х cпiввiднoшeня у жoвчi вiдкpилo можлившть ощнити динамку 3MiH певних ланок обмшу речовин у клiтинax печшки, що забезпечують вщповщш мeтaбoлiчнi процеси в гепатоцитах [1, 14, 15]. Bзaeмoдiя жовчних кислот з молекулами лшдав та бiлкiв, основними компонентами кл^инних мембран, е важливою умовою для нормального nepeöiry фiзioлoгiчниx процеЫв у цiлicнoмy opraHi3Mi. Ця взaeмoдiя впливае на транспорт pi3HHx сполук через мембрану та актившсть фepмeнтiв, що призводить до 3MiH iHTeHCHBHOCTi обмшу речовин у кл^инах. Показано вплив жовчних кислот на процеси кровотворення, дихання, дiяльнicть залоз BHyTpimHbo! секрецп [14, 16-18]. KpiM того, вщома i'x cтaбiлiзyючa роль у колощних комплексах жoвчi, а також необхщшсть при всмоктуванш лiпiдниx K0Mn0HeHTiB з кишечнику та ентерогепатичному Kpyrooöiry жовчних кислот, фосфолшвдв, aмiнoкиcлoт i дeякиxгopмoнiв [16, 19-21].

nepBHHHi жовчш кислоти утворюються виключно в n;HToraa3Mi клiтин ne4iHKH, в подальшому екскретуються в жовч. Koн'югaцiя жовчних кислот проходить у flßi стадп: спочатку утворюються КоА - eфipи жовчних кислот, а

32

поим наступав власне стад1я кон'югаци з глщином або таурином, з утворенням глжохолево! аботаурохолево! кислот [1, 10, 22-24].

Кон'юговаш жовчш кислоти ефективно адсорбуються (95 %) в дистальнш частит клубово! кишки, поступають в систему вор1тно! вени { дал! в печшку де проходять первинна абсорбщя (60-80 %) гепатоцитами. Невелика кшькють первинних жовчних кислот, що не абсорбувались в клубовш кишщ, пщдаються декарбоксилюванню анаеробно! флори товстих кишок з утворенням вторинних жовчних кислот. Деяю з них поступають в систему вор1тно! вени \ також рециклюють. У систем! кровоплину вор1тно1 вени первинш \ вторинш жовчш кислоти складають основну частину пулу. Переважна кшькють жовчних кислот пщ впливом мжрофлори перетворюються в р!зш кетопохщш холаново! кислоти I вид1ляються з калом [1, 25-29].

У собак, велика частина жовч1, що утворилася, зберкаеться в жовчному м1хур1. Прийом корму стимулюе вив1льнення ¿з ст1нки кишечника холецистоюншу та викликае скорочення стшок жовчного м1хура. Визначення к1лькост1 жовчних кислот у кров1 до год1вл1 I приблизно 2 години теля не! дае показники, що характеризуют р1вень жовчних кислот натще та р1вень жовчних кислот п1сля год1вл1 (постпранд1альний р1вень). Коли концентрац1я циркулюючих жовчних кислот знаходиться в межах стандартного штервалу чи близька до нього, ц1 ф!з1олог1чн! коливання можуть призвести до того, що р1вень постпранд1альних жовчних кислот стае под1бним з !х р1внем натще, або нав1ть менше нього. У собак це може виникати при наявност1 надм1рно! к1лькост1 м1крофлори в тонких кишках [1, 22, 25-31]. Причинами порушень ентерогепатично! циркуляц11, що викликаш п1двищенням р1вня жовчних кислот у кров1, можуть бути вроджен1 дефекта кровообку в систем! вор!тно! вени, внутршньопечшков! захворювання з набутими портосистемними шунтами чи без них, а також обструкщя позапеч!нкових жовчних протоюв [1, 25].

Поглинання печ!нкою жовчних кислот при !! хворобах, порушуеться. Печ!нка екстрагуе б!ля 85 % кон'югованих триг!дроксильованих жовчних кислот ! 60-70 % кон'югованих диг!дроксильованих жовчних кислот з кров! вор!тно! вени. При захворюванш печ!нки внасл!док порушеного кровооб!гу (позапеч!нковий чи внутр!шньопеч!нковий портокавальний шунт), знижуеться здатн!сть гепатоцит!в поглинати жовчн! кислоти з кров!. Внаслщок реабсорбц!! ЖК ¿з жовч! в кров, виявляють зб!льшення !хньо! концентрацп в периферичному кров'яному русл! [1, 13, 32]. Тому, визначення постпранд!ального р!вня жовчних кислот у собак не рщко допомагае д!агностувати розлади м!кроциркуляц!!в печ!нц!, яке називають печшковою м!кросудинною дисплаз!ею, що може призводити до печ!нково! енцефалопат!! з! змшою лабораторних тест!в. Останн! - е б!льш чутливими тестами, н!ж клмко-патолог!чн! зм!ни.

Вим!рювання р!вня жовчних кислот натще ! п!сля год!вл! е показовим для вир!шення питания щодо проведения б!опс!!. При !хньому р!вн! в сироватц! кров! собак вище 25 мкмоль/лв б!оптатах печшки спостер!гаються г!стопатолог!чн! зм!ни [1, 10, 32, 33].

33

Окр1м порушення утворення жовч1, важливим е порушення И вщтоку та розвиток синдрому холестазу. Вш характеризуеться змшою секреци жовч1, починаючи вщ И утворення в мембран! жовчного канальця гепатоцит1в (внутршньопечшковий холестаз) \ закшчуючи видшенням жовч1 в дванадцятипалу кишку (позапечшковий холестаз). Наслщком е пщвищена концентрация жовчних кислот у геиатоцитах з шактиващею по принципу зворотного зв'язку фермешгв, що визначають генерацш бюсинтезу жовчних кислот. Пщвищення концентрацп жовчних кислот при холестаз1, особливо дегщроксильованих сполук, наприклад хенодезоксихолевих кислот, можуть руйнувати гепатоцити. Вони мають властивкть змшювати склад плазматичних мембран гепатоцит1в \ порушувати бютрансформацш ендогенних субстраив (жовчних кислот, холестеролу) та екзогенних речовин (медикаменти). Таким чином, внутршньопечшкове пщвищення концентрацп жовчних кислот може посилювати холестаз у зв'язку з формуванням патоф1зюлопчного замкнутого кола: чим вища 1хня концентращя в печшщ, тим вищий внутршньопечшковий холестаз, тим вища концентращя жовчних кислот у тканинах печшки [1, 10, 25, 29].

У жовч1 собак майже не виявляються кон'югати жовчних кислот з глщином, що свщчить про вщсутшсть у гепатоцитах фермешгв, вщповщальних за 1х кон'югащю з щею амшокислотою, хоча вмют глщину в кров1 та тканинах печшки майже не вщр1зняеться вщ шших тварин та людини. Пор1вняння печшково! I м1хурово! жовч1 собак свщчить про те, що концентращя таурохолат1в у м1хуровш жовч1 в 4-7 раз1в бшьша, тод1 як вшьних жовчних кислот майже втрич1 менша. Отже, концентрування жовч1 в жовчному м1хур1 зумовлено штенсивним всмоктуванням слизовою оболонкою води, неоргашчних та оргашчних речовин, у тому числ1 вшьних жовчних кислот з подальшою 1х кон'югащею в гепатоцитах [1, 14, 15, 25].

Порушення бюсинтезу жовчних кислот виражено I за цирозу печшки, коли внаслщок зниження активное^ 12 а-гщроксилази спостер1гаеться зменшення утворення холево! кислоти, порушення И перетворення в дезоксихолеву. Проте бюсинтез хенодезоксихолево! кислоти проходить нормально, загальний запас жовчних кислот за рахунок холево! I дезоксихолево! кислот зменшуеться приблизно на 50 %. Внаслщок зниження об'ему 1хньо! циркуляцп зменшуеться концентращя жовчних кислот в тонких кишках пщ час прийому корму. Таким чином, резорбщя жиророзчинних в1тамш1в I жир1в порушуеться, що призводить до гшов1тамшоз1в А, Д, Е, розвитку остеомаляцп, порушення згортання кров1 тастеаторе! [1, 10, 25].

При вс1х гепатобЫарних дисфункщях, величини концентрацп жовчних кислот у сироватщ кров1 теля год1вл1 перевищують верхню межу референтних значень, тому визначення !хнього вмюту в цей перюд може служити чутливим д1агностичним тестом [1, 22, 24, 35, 36]. 3 щею метою для ощнки функцюнального стану печшки використовували натр1еву ешь сульфабромфтале!ну(бромсульфале1н) та ¿ндощанш зелений. Барвники вводили

34

внутршньовенно i визначали час i'x виведення ¿з системно! циркуляци [1, 10, 25, 36].

На сьогодшшнш день в лабораторий дАагностиц! практикуеться визначення загально! концентрацп жовчних кислот у сироватщ кров! ензематично-колориметричним методом. Також ¿снують бiльш точш, cклaднi i дороп методи для виявлення концентрацп фpaкцiй cпeцифiчниx жовчних кислот: газова, високоефективна рщинна xpoмaтoгpaфiя, мac-cпeктpoмeтpiя, радю!мунш дocлiджeння.

Moжливi два BapiaHTH тестування, залежно вщ патологш [10, 25, 35, 36]: вим!рювання загально! концентрацп жовчних кислот у KpoBi натще; пopiвняльнe вимipювaння жовчних кислот до гoдiвлi i через 2 години пicля прийому корму з метою виявлення можливо! наявноси портосистемних шунив.

Проведеш узагальнення л^ературних джерел вказують на aктyaльнicть вивчення poлi жовчних кислот у fliarHOCTHu;i хвороб ne4iHKH собак, зокрема за гепатодистрофп.

Л1тература

1. Ветеринарна клмчна бioxiмiя [текст]: пщручник / B.I. Левченко, В.В. Bлiзлo, 1.П. Кондрахш та ш.; За ред. B.I. Левченка та В.Л. Галяса. - БшаЦерква, 2002. - 400 с.

2. Анохин Б.М. Лечение собак при гепатозе / Б.М.Анохин, В.А.Корнушина, А.Б.Анохин// Ветеринария. 1999. - № 2. - С. 55-57.

3. Дикий O.A. Гeпaтoдиcтpoфiя у собак службових порщ (eтioлoгiя, патогенез, д!агностика, лiкyвaння та пpoфiлaктикa): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. вет. наук: cпeцiaльнicть 16.00.01 '^¿агностика i тepaпiя тварин" / О.А Дикий - Бiлa Церква, 2000. - 17 с.

4. Фасоля В.П. Диспансеризащя собак - методолопчна основа fliarHOCTHKH пoлiмopбiднoi BHyTpimHboi' патологи / В.П. Фасоля, B.I. Левченко // BicHHK Бiлoцepкiв. держ. аграр. ун-ту: 36. наук. праць. - Вип. 48. - Бiлa Церква, 2007. - С. 102-107.

5. Фасоля В.П. Дiaгнocтикa i лшування гепаторенального синдрому у собак службових порщ / В.П. Фасоля // Вюник Бiлoцepкiв. нац. аграр. ун-ту: 36. наук. праць. - Вип. 51. - БшаЦерква, 2008. - С. 102-107.

6. Денисенко В. Н. Диагностика и лечениеболезнейпечени у собак / В. Н. Денисенко, Е. А. Кесарева. - М.: Колос, 2006. - 63 с.

7. Губергиц Н.Б. Хронические гепатиты и циррозы печени / Н.Б.Губергиц - Донецк : ООО «Лебедь», 2002. - 164 с.

8. Уша Б.В. Болезни печени собак / Б.В.Уша, И.М. Беляков. - М.: ПАЛЬМА пресс, 2002. - 34 с.

9. Стекольников A.A. Кормление и болезни собак и кошек / A.A. Стекольников Справочник. - СПб.: Лань, 2005. -608 с.

10. http://www.9vet.ru/lab7.html

11. Гусаров B.I. Видщення жовчних кислот з жовч1 велико! рогато! худоби / B.I Гусаров, С.М. Коваленко, Л.В. Евсеева // Актуальн! питания фарм. i мед науки та практики. - 2012. - №2 (9) - С.41-43.

35

12. Pathobiologyofhepaticstellatecells / ADBurt // JGastroenterol. - 1999. - Vol 34.-P. 299-304.

13. An N-acyl glycyltaurine conjugate of deoxycholic acid in the biliary bile acids of the rabbit / L.R. Hagey, C.D. Schteingart, S.S. Rossi [at all.] // J. of Lipid Research. - 1998. - Vol. 39.-P. 2119-2124.

14. http://www.nbuv.gov.Ua/portal/natural/nvvnu/biolog/2007_5/1/14.pdf

15. Хендерсон Дж. M. Патофилиологияоргановпищеварения / Хендерсон Дж. М. - СПб.,2001. - 687 с.

16. Саратников А.С. Желчеобразование и желчегонные средства / А.С. Саратников, Н.П. Скакун. - Томск: Изд-во Томск. - 1991. - 260 с.

17. Biliary, fecal and plasma deoxycholic acid in rabbit, hamster, guinea pig, and rat: comparative study and implication in colon cancer / J.Rasbo , M.Saleem, S. Perwaiz [at all.] // Biol. Pharm. Bull. - 2002. - Vol. 25. - № 10. - P. 1381-1384.

18. Regulation of bile acid synthesis / J. Chiang // Frontiers in Biosciennce. -1998. - № 3. - P. 176-193 .

19. Гарник Т.П. Вплив настою фш)збору №2 на вмкт лшдав у жовч1 // Т.П. Гарник, П.С. Лященко, С.П. Весельський [та ш..] // Матер. VIM^Hap. конф. 'Чнформотерашя: теоретичт аспекта та практичне застосування". - К., 2000. - С. 19-20.

20. Подимова С.Д. Болезнипечени / С.Д.Подимова - М.: Медицина, 1998. - 704 с.

21. Йин С. Полный справочник по ветеринарной медицине мелких домашних животных / С. Йин перевод с англ. - М.: ООО "Аквариум - Принт", 2008. - 1024 с.

22. Рот - Джонсон Л. Лабораторные методы диагностики заболеваний печени / Л. Рот - Джонсон // Focus 2004. - T.14, №2. - С. 7-11.

23. http ://www.vetlab.ru/index.php?id=387

24. http://www.petshealth.ru/pets/bolezni_pischevarit_sistemi/laborator-metodi/pechen-j elchnie-kisloti. shtml

25. Мейер Д. Ветеринарнаялабораторная медицина. Интерпретация и диагностика / Д. Мейер и Дж. Харви Пер. с англ. - М.: Софион, 2007. -456с.

26. Evalution of urine sulfated and nonsulfated bile acids as a diagnostic test for liver disease in dogs / CE Balkman, SA Center, JF Randolph [et all.] // J Am Vet Med Assoc. - 2003 - Vol. 222.-P. 1368-1375

27. Hepatic stellate cells and the regulation of liver inflammation / Marra F // J Hepatol.-1999. - Vol 31.- P. 1120-1130.

28. Macroenzymes:Too often overlooked / C Briani, M Zaninotto[et all.]// J Hepatol. - 2003. - Vol. 38.-P. 119.

29. Idiopatiknoncirrhotik portal hypertension in dogs: 33 dogs (1982 - 1998) / SE Bunch, SE Jhonson, JM Cullen // J Am Vet Med Assoc. - 2001. - Vol. 218.-P. 392 - 399.

30. Evalution of urine sulfated and nonsulfated bile acids as a diagnostic test for liver disease in dogs [letter] / JM Steiner, DA Williams, SE Bunch // J Am Vet Med Assoc. - 2003. - Vol. 223.-P. 429-430.

36

31. Thereisnothin' likeadame / A. Reuben // Hepatology. - 2002. - Vol. 35.- P. 983-985.

32. Дегенератавш властивосп жовчних кислот та i'x д1я на секрецш жовч1 / О.Д. Синельник, Н.О. Карпезо, С.П. Весельський [та ш..] // Ф1зюл. журн. НАН Украши. - 1999. - Т. 45. - №3. - С. 18-27.

33. Холл Э. Гастроэнтэрология собак и кошек / Э. Холл, Дж. Симпсон, Д. УильямсПер. с англ. - М.: Аквариум принт, 2010.- 408 с.

34. Лабораторш методи дослщжень у бюлогп, тваринництв1 та ветеринарн1й медицин! [ Текст]: довщник / В.В. Вл1зло, Р.С. Федорчук, 1.Б. Ратич та ш.. ;за ред. В.В. Вл1зла . - Льв1в : СПОЛОМ, 2012. - 764 с.

35. Бабак О.Я. Хроничиские гепатиты / О.Я. Бабак - К.: Блиц-Информ, 1999. - 207 с.

Summary Gudyma T.M.

Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies named after

S.Z. Gzhytskyj

ROLE AND DIAGNOSTIC MEANING OF BILE ACIDS BY THE LIVER PATHOLOGY IN DOGS

The article deals with analyzed modern scientific works, which are about the studying of exchange and the role of bile acids in animals organism. Indicated facts testify their considerable role in the diagnostic of liver diseases in dogs. Key words:bile acids, liver diseases, dogs

Рецензент - д.вет.н., професор Стояновський В.Г.

37

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.