CC BY
11
УДК: 619:616.993.1:636.7
Горальська 1.Ю., © здобувач Житомирський нацюнальний агроеколог1чний утеерситет
ШФОРМАТИВШСТЬ ПОКАЗНИК1В АКТИВНОСТ1 1НДИКАТОРНИХ ФЕРМЕНТ1В ПЕЧ1НКИ У СОБАК ЗА БАБЕЗ1ОЗУ
У робот1 еисетлено ферментод1агностику патологи печтки собак за гострого переб1гу бабезюзу. Результатами проеедених дослгджень естаноелено, що прояе перших клтгчних ознак хеороби супроеоджуеться тдеищенням актиеност1 АСТ, пом1рною ферментем1ею АЛТ. Стшке тдеищення актиеност1 АСТ, ЛДГ та АЛТ еказуе на прогресуючий розеиток захеорюеання. З 2-3-г доби клтгчного прояеу захеорюеання додаються холестатичт ознаки тдеищеною ел1мтац1ею е крое ГГТП та ЛФ.
Ключовi слова: собаки, бабезюз, патолог1я печтки, актиетсть фермент1е.
Вступ.
Досить часто в загальний патолопчний процес при багатьох паразитарних захворюваннях, в тому чи^ i за бабезюзу собак, втягуеться печшка. Найчастше ii ураження е вторинним та лише частковим вщображенням полiморбiдноl патологи [1,2].
Вс обмшш процеси в печшщ здшснюються тшьки за наявност в гепатоцитах фермента, синтез яких е одшею з li функцш. Патолопчш процеси в печшщ спричинюють змiну активностi фермента печшкового походження в сироватцi кровi [3]. Визначення циркулюючих в кровi ферментiв печiнки передбачае встановлення наявност ураження клiтин печiнки, !х вщновлення, виявлення тдвищено! продукци ферментiв, спричинено! холестазом, дозволяе дiагностувати характер та глибину ураження гепатоцита [4].
Найбшьш чутливим iндикатором пошкодження клiтин печшки е активнiсть цитозольних ферментiв - аланш- та аспартатамiнотрансфераз. При ураженш печiнки цi ферменти елiмiнуються у кров, де актившсть !х зростае, що дозволяе характеризувати функщональний стан i структуру гепатоцитiв. Цинковмiстимий фермент - лактатдегщрогеназа, хоч i виявляеться у вЫх клiтинах та рщинах органiзму, але може нести в собi високий ступiнь шформаци при гемол^ичних анемiях. Лужна фосфатаза знаходиться в плазматичних мембранах гепатоцита i ештели жовчних шляхiв, гаммаглутамiлтранспептидаза - локалiзуеться в мембранах бiлiарного полюсу гепатоцита та кл^инах ендотелiю жовчних шляхiв i !х активнiсть тдвищуеться навiть при незначних явищах холестазу[1,5].
Тому, зважаючи на важливiсть ферментодiагностики, метою нашо! роботи було визначення активност iндикаторних ферментiв печiнки у
© Горальська 1.Ю. - науковий кер1вник: доктор вет. наук В.П. Фасоля. Горальська 1.Ю., 2009
24
сироватщ KpoBi за бабезюзу собак та застосуванння показниюв !х шформативност для ранньо! дiагностики та проведення терапевтичних мiроприeмств за гострого переб^у бабезiозу.
Матер1ал i методи. Об'ектом для дослiджень були клмчно здоровi та спонтанно хворi за бабезiозу собаки рiзних вжом вiд 4-х мiсяцiв до 12 роюв, рiзно! статi та породи, що утримувались в iндивiдуальному секторi та деяких розплiдниках м.Житомира.
Робота виконувалась протягом 2004 - 2008 рр. на базi кафедри внутршшх хвороб тварин та фiзiологi! Житомирського нащонального агроекологiчного унiверситету, науково-дослщно! клмки патологи дрiбних тварин ЖНАЕУ, приватно! клшжи ветеринарно! медицини "Бапра" м. Житомира.
Дiагноз на бабезiоз за гострого його переб^у встановлювали шляхом клмчного обстеження хворих тварин, мжроскопи мазюв кровi, морфологiчного та бiохiмiчного складу кров1
Матерiалом для дослiдження були клмчно здоровi та хворi собаки за гострого переб^у бабезiозу, подшеш на 3 групи: 1-а - з легким ступенем тяжкостi на перших двох днях прояву захворювання; 2-а - помiрним ступенем тяжкост з тривалiстю прояву 3-4 доби; 3-я - тяжким ступенем у запущених до 5-6 дiб випадках прояву захворювання.
З метою ранньо! дiагностики та визначення тяжкостi переб^у хвороби оцiнювали функцiональний стан i структуру мембран гепатоцитiв за актившстю iндикаторних (для печiнки) ферментiв у сироватщ кров1 Активнiсть аланiново! (АЛТ) та аспарагiново! (АСТ) амiнотрансфераз визначали кiнетичним методом Рейтмана-Френкеля, активнiсть гаммаглутамштранспептидази (ГГТП) - реакцieю з а-у-глутамш-4-нiтроаланiном (метод Szasz), активнiсть лужно! фосфатази (ЛФ) - кiнетичною реакщею, лактатдегiдрогенази (ЛДГ) - за методом Севела-Товарека.
Результати дослщжень показали, що рiвень активностi трансфераз пiдвищувався вже з перших дшв прояву хвороби, перевищення максимальних фiзiологiчних показникiв АЛТ (10-55 Од/л) спостер^алося у 13-ти хворих тварин (81%) та складало в середньому 61,7±3,5 Од/л,(рис.1). У вах хворих тварин пiдвищувалася в 2,1 рази вщносно контролю актившсть аспартатамiнотрансферази (АСТ).
Помiрний ступiнь тяжкост хвороби та тяжкий супроводжувався подальшою ферментемieю. Середнi значення активностi трансфераз на стадiях розвитку хвороби перевищували контрольнi: АЛТ в 2,4 та 3,2 рази по групах, АСТ - в 3,5 та 5 разiв вщповщно. В окремих випадках за тяжкого переб^у спостерiгалося зростання активност АСТ до 8,3 разiв.
Пiдвищення активностi АСТ в сироватщ кровi можна вважати наслiдком посиленого гемолiзу еритроцитiв, що вказуе на пошкодження як мiтохондрiальних мембран, так i плазмолеми гепатоцитiв. На тяжккть гостроти уражень печiнки вказувало зростання стввщношення активностi АСТ до АЛТ (коефщент Де Рiтiса). З переб^ом захворювання цей показник вiрогiдно
25
зростав з 0,66±0,02 у клЫчно здорових до 0,78±0,05 за легкого nepe6iry, до 0,93±0,06 за середньо! ступеш тяжкостi хвороби та до 1,17±0,04 за тяжкого.
Од/л 1000 500 0
ИклЫчно здоровШ перша стадiя □ друга стадт Штретя стадiя
Рис. 1. Активн1сть шдикаторних фермент1в печшки у собак за гострого
переб1гу бабез1озу
Варiабельнiсть активност лактатдегiдрогенази визначаеться iснуванням 5-х iзоферментiв (ЛДГ1-5). 1зоферменти ЛДГ1 та ЛДГ2 представленi головним чином в еритроцитах, мiокардi та нирках, ЛДГ4 та ЛДГ5 локалiзованi переважно в печшщ та скелетних м'язах. За даними В.П. Фасолi (2008) [6] актившсть загально! ЛДГ у клiнiчно здорових тварин перебувае в межах вщ 79 до 135 Од/л, даш шших авторiв [5] вказують на залежшсть активностi ЛДГ вiд пори року - лгго-зима - Lim 64,0-396,5 Од/л (в середньому 142,8Од/л), весна-осшь - Lim 136,1-487,2 Од/л (в середньому 269,9 Од/л). Беручи до уваги фiзiологiчнi показники активност цього ферменту в сироватщ кровi для собак (55-250 Од/л) [9] та результати власних спостережень у клмчно здорових собак (89,5-281,5 Од/л, в середньому - 187,1±13,05 Од/л), можна сказати, що за гострого переб^у бабезюзу у собак з початку прояву клiнiчних ознак хвороби виявлялася помiрна ферментемiя ЛДГ у 7-ми хворих собак (49%) iз 15 дослщжених (рис.1). Середне значення активност ЛДГ при цьому становило 305,74±32,8 Од/л. За помiрного та тяжкого ступеня прояву захворювання спостер^ався вiрогiдний (р< 0,001) пiдйом активност ЛДГ в сироватцi кровi. При цьому И значення зростали до 481,28±50,13 та 603,53±48,5 Од/л по групах, в 2,6 та 3,3 рази вщповщно. У вах хворих собак цей показник перевищував норму. В деяких випадках перевищення активност ЛДГ сягало 5-ти разiв вщносно середнiх фiзiологiчних значень. Причиною значного тдвищення активностi ЛДГ в сироватщ кровi собак за бабезiозу можна вважати гемолiз еритроцитiв, що е характерним для гострого переб^у хвороби.
Лужна фосфатаза складаеться з рiзних iзоферментiв, якi локалiзуються в ештели жовчовивщних шляхiв та плазматичних мембранах гепатоциив, кiстках, кишечнику, нирках, плацентi. У собак печшка володiе виразною
26
г1 r*fH
АлАТ АсАТ ЛДГ ЛФ ГГТП
здатшстю до посилення продукци ЛФ у вщповщь на затримку жовч1 Пщвищення рiвня активност ЛФ в KpoBi тварин е результатом елiмiнащl фермента в кров внаслщок змiни проникностi мембрани гепатоцита, що викликаеться детергентним ефектом гщрофобних жовчних кислот [7]. Пiдвищення активное^ ферменту в першi мiсяцi життя зумовлене бшьш iнтенсивним транспортом фосфорних сполук, яю необхiднi для росту тварин i синтезу макроергiчних сполук.
Актившсть ЛФ у собак контрольно! групи в середньому становила 123,8±16,93 Од/л при нормi 20-150 Од/л. На початку прояву захворювання, тсля гострого пошкодження печiнки рiвень циркулюючо! ЛФ пiдвищувався незначно - на 22% до 151,6±15,6 Од/л у 40% дослщжених хворих тварин (рис.1). З часом, коли хвороба викликала значне пошкодження гепатобшарно! архiтектури, порушувався вiдток жовчi, що служило сигналом для синтезу ЛФ гепатоцитами у хворих собак друго! групи до 168,7±17,03 Од/л (р<0,05), перевищення максимальних меж спостерiгали у 67% хворих, третьо! - в 1,6 рази до 194,7±17,06 Од/л (р<0,001) у 80 % випадюв.
Рiвень активност пептидази (ГГТП) у собак в нормi невисокий i становить 1-6 Од/л, а гiперферментемiя е раншм i надiйним тестом iнтрагепатитного стазу жовч^ пошкодження канiкулярних мембран гепатоцита бiлiарного полюса та епiтелiальних кл^ин, якi вистилають просвiт жовчних протоюв [4, 7]. У клiнiчно здорових тварин показник активност ГГТП становив в середньому 4,2±0,48 Од/л, у хворих вiрогiдно пiдвищувався до 7,9±0,56; 8,5±0,39 та 10,2±0,57 Од/л вщповщно по групах хворих тварин (рис.1).
Вважаючи на те, що обидва ферменти - ЛФ та ГГТП локалiзуються в мембраш епiтелiальних кл^ин системи жовчних протокiв, тому корелятивне пщвищення !х активностi в сироватщ кровi собак за бабезiозу е результатом затримки виведення компонента жовч1
Висновки. 1. Для дiагностики патологи печiнки за бабезiозу собак пропонуемо використовувати наступш тести ферментопатiй, а саме: прояв перших клмчних ознак хвороби супроводжуеться тдвищенням активностi АСТ до 2,1 разiв, помiрною фермешешею АЛТ (до 60 Од/л) та ЛДГ (до 305 Од/л). Запущеш випадки захворювання приводять до порушення цiлiсностi цитоплазми гепатоцитiв з вiрогiдним пiдвищенням активностi АСТ до 8 разiв, ЛДГ -до 5 разiв, АЛТ - до 3,2 разiв.
2. Для щентифжаци холестатичних ознак за бабезюзу собак визначати актившсть в сироватщ кровi ГГТП та ЛФ. Порушення вщтоку жовчi, що характеризуе значш пошкодження гепатобшарно! системи, супроводжуеться тдвищеною елiмiнацiею в кров ГГТП (в 2,4 рази) та ЛФ (в 1,6 рази) з 2-3 -! доби клмчного розвитку захворювання, причому шформатившшим показником холестазу вважати пщвищення активност ГГТП.
Перспективи подальших дослiджень спрямованi на напрацювання матерiалу у використаннi iнформативностi показниюв активностi iндикаторних
27
фермента печшки для обгрунтування методiв лжування патологи гепатобшарно! системи у собак за бабезюзу.
Л1тература
1. Уша Б.Ф., Беляков И.М. Болезни печени собак. - М., Колос, 2002. -
36 с.
2. Головаха В.1. Бабезюз собак // Ветеринарна медицина Укра1ни. -2003. - №7. - С. 9 -10.
3. Функщональний стан печшки у службових собак / О.А.Дикий, В.1.Головаха, М.Я.Тишювський, В.П.Фасоля // Вкник Бшоцерюв. держ. агарар. ун-ту. - Вип. 5, ч.1. - Бша Церква, 1998. - С. 70-72.
4. Соловйова Л.М. Порiвняльна ощнка методiв дiагностики i терапп гепатодистрофи у собак: Автореф. дис. ... канд. вет. наук: 16.00.01.- Бша Церква, 2004. - 20 с.
5. Стогов М.В., Лунева С.Н., Кононович Н.А., Тушина Н.В. Активность некоторых ферментов крови собак // Ветеринария- М., 2006. - № 6. - С. 46 - 48.
6. Фасоля В.П. Диспансеризащя собак службових порщ та ан^з l! результата: Автореф. дис. ... д-ра вет. наук: 16.00.01. - Бша Церква., 2008. - 38с.
7. Ветеринарная лабораторная медицина. Интерпретация и диагностика / Мейер Д., Харви Дж. Пер. с англ. - М.: Софион, 2007. - 456 с.
Summary Horalska I. U., * getter Zhytomyr National Agricultural University INFORMATIONAL ACTIVITY INDICATING LIVER ENZYME IN DOGS
DURING BABESIOSIS
The paper describes ferment diagnosis of the dogs' liver pathology during acute course of babesiosis. Our investigations revealed that the first manifestation of clinical signs of disease is accompanied by increased activity of GOT, GPT and moderate fermentemy. Sustained increase in activity of GOT, LDH and GPT indicates progressive development of disease. After 2-3rd day of the clinical manifestations of disease cholestatic signs of high blood elimination in GGT and LB includes.
Стаття надшшла до редакцИ 22.09.2009
28
