CC BY
52
УДК 636.74:616.36 - 008.6
Гудима Т. М., астрант, Сшвшська Л.Г., д. вет. н., професор ©
Льв\вський нацюнальнийушеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологт Iмеш С. 3. Гжицького, м. Лъвгв, Украта
ФУНКЦЮНАЛЬНИЙ СТАН ПЕЧ1НКИ У СОБАК СЛУЖБОВИХ ПОР1Д
ЗА ДИСПАНС ЕРНЗАЦ11
У статт1 наведено результаты дослгджень функцюналъного стану печтки у собак службових пор1д (шмецъка вгвчарка, спашелъ, мал1нуа). У дослгджуваних тварин встановили гтерпротетемт, гтоалъбумтемт, Выявлено гтерферментемт АлАТ та АсАТ, зростання активност1 глутаматдег1дрогенази. Ппербтруб1нем1я встановлена у 11,4 % собак породи шмецъка вгвчарка, 16,7 % мал1нуа. У сироватщ кров/ собак службових поргд встановлено тдвищену актившстъ лужног фосфатази та гамма-глутамытранспептидази. Гтохолестеринемт виявили у 15,9 % собак породи шмецъка в\вчарка, 33,3 % спашелей. Встановлено тдвищення концентрацИ' жовчних кислоту сироватц1 кров1 дослгджуваних собак.
Виявлеш змши функцюналъного стану печшки можутъ вказувати на розвитоку собак службових пор1д патолог1и печтки.
Ключов1 слова: собаки, диспансеризац1я, печгнка, бток, алъбумти, ферменти, бшрубщ холестерол, жовчт кислоти.
УДК 636.74: 616.36 - 008.6
Гудима Т.М., аспирант, Сливинская Л.Г., д. вет. н., профессор
Львовский националъныйуниверситет ветеринарноймедицины и биотехнологий имени С. 3. Гжицкого, г. Львов, Украина
ФУНКЦИОНАЛЬНОЕ СОСТОЯНИЕ ПЕЧЕНИ У СОБАК СЛУЖЕБНЫХ ПОРОД ПРИ ДИСПАНСЕРИЗАЦИИ
В статье приведены результаты исследований функционального состояния печени собак служебных пород (немецкая овчарка, спаниель, малинуа). В исследуемых животных установили гиперпротеинемию, гипоальбуминемию. Выявлена гиперферментемия АлАТ и АсАТ, рост активности глутаматдегидрогеназы. Гипербилирубинемия установлена в 11,4 % собак породы немецкая овчарка, 16,7 % малинуа. В сыворотке крови собак служебных пород была повышена активность щелочной фосфатазы и гамма-глутамилтранспептидазы. Гипохолестеринемию установили в 15,9 % собак породы немецкая овчарка, 33,3 % спаниель. Установлено повышение концентрации желчных кислот в сыворотке крови исследуемых собак.
Выявленные изменения функционального состояния печени могут указывать наразвитиеу собак служебных пород патологий печени.
Ключевые слова: собаки, диспансеризация, печень, белок, альбумины, ферменты, билирубин, холестерин, желчные кислоты
© Гудима Т. М., Сшвшська Л.Г., 2014
96
UDC 636.74: 616.36 - 008.6
Gudyma T.M., a postgraduate student Slivinska L.G., doctor of veterinary science, professor
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj, Lviv city, Ukraine
FUNCTIONAL STATUS OF LIVER IN SERVICE DOGS BY CLINICAL EXAMINATION
The article presents the results of studies of the functional status of liver in service dog breeds (German Shepherd, Spaniel, Malinois). In the studied animals set hyperproteinemia, hypoalbuminemia. Revealed ALAT and ASAT hyperenzymemia, increased activity of hlutamatdehidrohenase. Hyperbilirubinemia established in 11.4% of dogs German Shepherd breed, Malinois 16.7 %. In serum of service dog breeds was increased activity of alkaline phosphatase and gamma-glutamylpeptidase. Hipoholesterynemia established in 15.9 % of dogs of German shepherd breed, 33.3 % Spaniel. It was established the increasing concentration of bile acids in serum of studied animals.
Revealed changes in the functional status of liver may indicate the development of liver pathologies in service dog breeds.
Key words: dogs, clinical examination, liver, protein, albumin, enzymes, bilirubin, cholesterol, bile acids.
На сучасному еташ розвитку теоретично! та практично! ветеринарно! медицини, володшня лише клмчними методами д1агностики за патологи печшки е недостатшм. Варто в таких випадках опиратися на результата додаткових метод1в дослщжень, зокрема сонографи, лабораторних дослщжень кров! та жовч!, 6ionci! печшки. Застосування спещальних метод!в дослщжень дозволить вивчати структури гепатоцит!в, розробляти тести ранньо! д!агностики, контролювати ефективн!сть л!кувальних та проф!лактичних метод!в [1].
Печшка е найб!льшою травною залозою в оргашзм! тварин. Вона виконуе ряд функцш i е своер!дною лаборатор!ею орган!зму, оск!льки в н!й вщбуваються процеси обм!ну б!лк!в, л!п!д!в, вуглевод!в, м!неральних речовин, в!там!н!в. Одн!ею з основних функц!й печ!нки е жовчоутворення та жовчовид!лення [2]. Основним складником жовч! тварин е жовчн! кислота, як! синтезуються гепатоцитами. Печ!нка регулюе р!вень жовчних кислот в оргашзм!, бере участь у !х ентерогепатичнш циркуляц!! та реабсорбц!!, а також кон'югац!! та секрец!! у просв!т жовчних кап!ляр!в [3].
У собак велика частина жовч!, що утворилася, збер!гаеться в жовчному Mixypi. Прийом корму стимулюе вив!льнення ¿з стшки кишк!вника холецисток!н!ну i викликае скорочення ст!нок жовчного Mixypa. Визначення кшькост! жовчних кислот в кров! до год!вл! i приблизно 2 години п!сля не! дае показники, як! характеризуют р!вень жовчних кислот натще та постпранд!альний р!вень (р!вень жовчних кислот теля год!вл!). Коли концентрация циркулюючих жовчних кислот знаходиться в межах стандартного
97
штервалу чи близька до нього, щ ф1зюлопчш коливання можуть призвести до того, що р1вень постпранд1альних жовчних кислот стае под1бним з ix р1внем натще або нав1ть менше нього [1].
Стан обмшу речовин i здоров'я собак племшних розплщниюв контролюють шляхом проведения диспансеризацп, яка е прогресивною формою ветеринарного обслуговування. Одним i3 еташв диспансеризацп е д1агностичний, який проводиться з метою виявлення хвороб i3 субклмчним nepe6iroM [4, 5].
Матер1али i методи дослщжень. Об'ектом дослщження було 65 собак службових порщ (шмецька в1вчарка, спашель, малшуа), в1ком вщ 6-ти мкящв до 6-ти роюв. Диспансеризацш тварин проводили у племшному розплщнику собак юнолопчного центру прикордонних вшськ Захщного оперативного командування.
У сироватщ кров! визначали вмют загального бшка (б1уретовою реакщею) i альбумЫв (методом електрофорезу в пол1акриламщному гел1); концентрацш бшрубшу (за 1ендрашиком i Грофом в модифжаци B.I. Левченка i В.В. Вл1зла); актившсть у сироватщ кров1 аспарагшово! (АсАТ) й аланшово! (АлАТ) трансфераз (методом Райтмана i Френкеля), глутаматдегщрогенази (ГЛДГ) (за допомогою оптичного тесту Варбурга) та гамма-глутамштранспептидази (ГГТП) (юнетичною кольоровою реакщею з L-y-глутамш-4-штроаншщом); актившсть лужно! фосфатази
(спектрофотометричним методом Бодансю); кшьюсть загального холестеролу (методом Ьлька); концентрацш жовчних кислот (ЖК) ферментативним методом за допомогою тест-системи ф1рми "Audit Diagnostic" до год1вл1, i для визначення постпранд1ального р1вня жовчних кислот - через 2 години теля год1влг
Статистичну обробку отриманих результата проводили за допомогою програми StatWin та Excel, використовуючи t- критерш Стюдента за допомогою статистично! програми.
Результата дослщжень. Для дослщження бшоксинтезувально! функци печшки у сироватщ кров1 визначають вмют загального бшка та альбуммв [6]. У 13,6 % собак породи шмецька в1вчарка виявлена гшерпроте1нем1я, а у 6,8 % -гшопроте1нем1я. У собак породи спашель та мал1нуа вмкт загального бшка в сироватщ кров! знаходився у межах ф1зюлопчних коливань (55,0-75,0 г/л; табл
1) [7, 8].
Бшьш показовими для дослщження функщонального стану печшки е вм1ст бшкових фракцш, особливо альбумш1в, оскшьки вони синтезуються виключно гепатоцитами [6]. Пщ час анал1зу вм1сту альбуммв, слщ звертати увагу не лише на абсолютну, а й на вщносну ix кшьюсть. Зменшення абсолютно! кшькост1 альбумшв у сироватщ кров1 виявили у 2,3 % собак породи шмецька в1вчарка.
Вщносна гшоальбумшем1я виявлена у 11,4 % собак породи шмецька в1вчарка, що може бути показником порушення бшоксинтезувально! функци
98
печшки. Вмкт альбумшв в абсолютных { вщносних величинах у спашелей був в межах ф1зюлопчних коливань (22,0-45,0 г/л; 45,0-57,0 %) (табл. 1).
Таблиця 1
Стан бшоксинтезувально! функцй' печшки собак службових порщ
Назва Бюметричний показник Порода собак
Шмецька в1вчарка, п=44 Спашель, п=15 Мал1нуа, п=6
Загальний бшок, г/л Иш М±т 46,0-78,9 66,6±1,21 60,6-74,4 64,3±1,22 61,5-71,9 66,8±2,07
Альбумши, г/л Иш М±ш 21,2-41,8 32,7±0,77 28,9-42,2 34,7±0,90 31,1-39,6 34,5±1,38
Альбумши, % Иш М±т 43,0-57,0 49,2±0,60 46,0-57,0 51,7±0,64 44,0-56,0 51,7±1,76
Дослщження активное^ ферменив у сироватщ кров1 тварин набувае все бшьшого значения для д1агностики хвороб печшки. Ферментод1агностика допомагае розтзнавати хвороби на раншх стад1ях, виявляти незначш змши И структури. Актившеть АлАТ I АсАТ е досить високою в гепатоцитах, тому нав1ть незначне 1х пошкодження спричиняе виражену гшерферментемш. Згщно л1тературних даних ф1зюлопчш л1м1ти активност1 АлАТ для собак складае 10,0-55,0 ОД/л та АсАТ 10,0-42,0 ОД/л [7, 8].
У 22,7 % та 54,5 % собак породи шмецька в1вчарка встановлено пщвищення активное^ АлАТ I АсАТ вщповщно (табл. 2), а збшьшення обох фермент1в - у 15,9 % тварин. Гшерферментем1я АлАТ встановлена також у 33,3 % та АсАТ у 46,7 % собак породи спашель, а збшьшення активное^ обох фермешгв у 33,3 % тварин. Пщвищення активное^ АлАТ встановили у 16,7 % та АсАТ у 33,3 % собак породи малшуа. Пперферментем1я вказуе на порушення структури кл1тин печшки I початок розвитку синдрому цитол1зу гепатоциив [6].
У клмчно здорових собак актившеть ГЛДГ знаходиться в межах 1,0-6,0 ОД/л [5, 6]. За результатами наших дослщжень у 29,5 % собак породи шмецька в1вчарка, у 33,3 % - породи спашель та 16,7 % - малшуа актившеть ферменту була пщвищена. Фермент ГЛДГ локал1зуеться в гепатоцитах, тому в кров1 здорових тварин його актившеть е низькою. Зростання активное^ в сироватщ кров1 е патогномошчним показником цитол1зу кл1тин печшки [6].
3 метою дослщження шгментно! функцп печшки в сироватщ кров1 визначають вмкт загального бшрубшу [2]. Нами встановлено, що концентращя загального бшруб1ну в сироватщ кров1 собак породи шмецька в1вчарка становила в середньому 2,7±0,25 мкмоль/л (0,4-7,7) I у 11,4 % тварин д1агностована гшербшрубшем1я. У собак породи спашель вмкт загального бшрубшу був в межах ф1зюлопчних коливань (0,3-4,5 мкмоль/л) [7, 8] I становив 0,3-2,3 мкмоль/л (1,3±0,12). Пщвищена концентращя бшрубшу виявлена в одше! собаки породи малшуа I його концентращя в середньому становила 2,7±0,75 мкмоль/л (0,6-5,4).
99
Гостр1 та хрошчш захворюваннях паренх1ми печшки можуть спричиняти значим! порушення секреци жовч1, що веде до ураження др1бних жовчних ход1в, холестазу \ утворенням жовчних тромб1в. При розвитку холестазу в позапечшкових жовчних протоках у сироватщ кров1 зростае актившсть лужно! фосфатази (ЛФ), а внутршньопечшкових - гамма-глутамштранспептидази (ГГТП), що е шформативним показником для д1агностики холестазу [3].
Таблиця 2
Актившсть фермент1в в сироватщ кров1 собак службових порщ
Назва Бюметричний показник Порода собак
Шмецька в1вчарка, п=44 Спашель, п=15 Мал1нуа, п=6
АлАТ, од/л Иш М±т 25,1-110,5 46,6±2,70 21,4-75,9 49,1±4,19 38,6-80,4 52,1±6,03
АсАТ, од/л Иш М±т 21,6-65,7 42,9±1,42 21,9-59,4 40,8±2,99 30,9-49,5 38,9±3,67
ГЛДГ, од/л Ит М±т 1,9-8,1 4,9±0,24 2,4-7,3 4,9±0,41 3,4-6,8 4,9±0,48
ЛФ, од/л Ыт М±т 30,5-214,1 87,2±8,51 33,3-223,1 105,2±16,96 37,9-164,1 75,4±19,98
ГГТП, од/л Ыт М±т 0,1-7,8 2,6±0,26 0,3-6,6 4,3±0,51 0,9-5,4 2,8±0,74
Нашими дослщженнями встановлено,що актившсть ЛФ у сироватщ кров1 собак породи шмецька в1вчарка, спашель та малшуа, була пщвищена у 15,9 %, 33,3% , 16,7 % тварин вщповщно. Це пов'язано з порушенням видшення ензиму в жовч за розвитку холестазу в позапечшкових жовчних протоках. Слщ вщм1тити, що актившсть ензиму в сироватщ кров1 зростае в десятки раз1в за поза печшкового холестазу, а при ушкодженш внутршньопечшкових жовчних шлях1в та штрагепатитному холестаз1 - лише в 2-3 рази [2, 3, 9].
ГГТП локал1зуеться в гепатоцитах бшя бшарного полюсу та в кл1тинах внутршньопечшкових жовчних протоюв, тому збшьшення И активност1 вказуе на розвиток внутршньопечшкового холестазу [5]. Актившсть ГГТП у сироватщ кров1 4,5 % собак породи шмецька в1вчарка була пщвищеною. Пперферментем1я встановлена у 20 % собак породи спашель. Лише в собак породи малшуа актившсть ГГТП була в межах ф1зюлопчно! норми (0,0-6,0 ОД/л; табл.) [7, 8].
Умкт холестеролу в сироватщ кров1 залежить вщ функщонального стану печшки. Холестерол належить до стеровдв, тобто з нього синтезуються стерощш гормони та жовчш кислоти. Зменшення концентраци холестеролу в сироватщ кров1 рееструеться за гепатиту, гепатодистрофи внаслщок зниження синтетично! функци гепатоцит1в \ змши метабол1зму жовчних кислот [2, 7, 8]. Нами встановлено, що концентрация холестеролу в сироватщ кров1 у собак породи шмецька в1вчарка становила в середньому 4,5±0,24 ммоль/л (2,1-9,0) У 15,9 % собак д1агностували зниження його концентраци у сироватщ кров1 . У спашелей концентращя холестеролу була в межах 2,1-9,9 ммоль/л (5,4±0,67),
100
гшохолестеролемш виявили у 33,3 % тварин. У собак породи малшуа концентрация холестеролу знаходилася в межах ф1зюлопчних коливань (3,010,0 ммоль/л; [7, 8]) { в середньому становила 5,4±0,74 ммоль/л (2,6-7,9; табл.).
Визначення концентрацп жовчних кислот у сироватщ кров1 е специф1чним I чутливим тестом для виявлення гепатобшарних захворювань. Чутливкть тесту збшьшуеться за умови визначення холапв до та 2 години теля год1влг Незважаючи на вс1 форми дисфункцп печшки, власне вона пщтримуе функщональну актившсть для синтезу жовчних кислот.
Нашими дослщженнями встановлено, що концентращя ЖК у сироватщ кров1 в 15,9 % собак породи шмецька в1вчарка до год1вл1 була вища ф1зюлопчно! норми (10 мкмоль/л; табл. 3) [7, 9-12]. Збшьшену 1х концентрацш встановили у 33,3 % собак породи спашель I лише в одше! собаки породи малшуа.
Таблиця 3
Концентращя жовчних кислот у сироватщ кров1 собак службових порщ
Порода собак Бюметричний показник ЖК, мкмоль/л
до год1вл1 2 год. теля год1вл1
Шмецька в1вчарка п =44 Иш 1,9-20,6 5,8-71,1
М±ш 6,0±0,66 14,3±1,97
Р< 0,001
Спашель п =15 Иш 2,6-24,1 7,3-58,3
М±ш 9,0±1,82 20,3±3,96
Р< 0,01
Мал1нуа п=6 Иш 3,8-14,6 4,8-26,8
М±ш 6,9±1,65 11,1±3,27
Р< 0,1
Примака: р< - пор1вняно до год1влт
Через 2 години теля год1вл1 тварин концентращя холат1в у сироватщ кров1 шмецьких в1вчарок зростала I була в1рогщно вищою (р<0,001) пор1вняно з показником до год1влг Пщвищений вмкт ЖК реестрували у сироватщ кров1 15,9 % собак (за ф1зюлопчно! норми до 20 мкмоль/л) [7, 9-12].
Пщвищений вмют холат1в виявлено у 33,3 % спашелей. Середш значения вмкту ЖК у сироватщ кров1 були в1рогщно (р<0,01) вищими, шж до год1влг
Концентращя ЖК у сироватщ кров1 собак породи малшуа зростала 1 була на 61% вищою пор1вняно до год1вл1, проте ця р1зниця не була в1рогщною.
Збшьшення концентрацп ЖК у сироватщ кров1 тварин до, I особливо теля год1вл1, можна пояснити порушенням кон'югаци та екскрецп 1х гепатоцитами у жовчш капшяри та розвитку внутршньопечшкового холестазу [13].
Отже, даний тест на визначення концентрацп ЖК у сироватщ кров1 собак е чутливим до порушення жовчовидшьно! функцп печшки, що дозволяе д1агностувати захворювання та прогнозувати 1х переб1г [2, 3, 10].
101
Висновки.
У собак службових порщ (шмецька в1вчарка, спашель, малшуа) встановили:
- гшерпротешемш (13,6 % шмецька в1вчарка), гшоальбумшемш ( 2,3 % шмецька в1вчарка та 16,7 % малшуа), що е результатом порушення бшоксинтезувально! функци печшки;
- гшерферментемш (АлАТ та АсАТ вщповщно у 22,7 i 54,5 % собак породи шмецька в1вчарка, у 33,3 i 46,7 % - спашель, та у 16,7 i 33,3 % малшуа, зростання активност! ГЛДГ у 29,5, 33,3, 16,7 % собак вщповщно), що вказуе на порушення структури гепатоцит1в;
- гшербЫрубшемш у 11,4 % собак породи шмецька в1вчарка, 16,7 % малшуа, що вказуе на порушення шгментно! фунци печшки;
- пщвищення активност! ЛФ у 15,9 % собак породи шмецька в1вчарка, 33,3 % спашелей, 16,7 % малшуа та ГГТП у 4,5 % шмецьких в1вчарок та 20 % спашелей, що вказуе на розвиток внутршньопечшкового холестазу;
- гшохолестеринемш у 15,9 % собак породи шмецька в1вчарка, 33,3 % спашелей, що вказуе на знижену синтетичну функщю гепатоцит1в;
- п1двищення концентрац11 ЖК сироватц1 кров1 15,9 % собак породи шмецька в1вчарка, 33,3 % спашелей.
Встановлеш зм1ни можуть вказувати на розвиток у собак службових порщ патологш печ1нки та можуть бути шформативним маркером на раншх етапах розвитку за патолог11 гепатобшарно! системи.
Л1тература
1. Д1агностика функцюнального стану печ1нки Методичн1 вказ1вки до лабораторних занять для студент1в ВНЗ ОКР «MaricTp» з дисципл1н «Ветеринарш привентивн1 технолог!! забезпечення здоров'я тварин» i «Кл1н1чна ветеринарна гематолог1я» / M.I. Цв1л1ховський, В.А. Грищенко, Н.Г. Грушацька, В.М. Костенко - Кшв, 2013. - 60 с.
2. Ветеринарна клмчна 61ох1м1я [текст]: пщручник / B.I. Левченко, В.В. Вл1зло, 1.П. Кондрах1н та ¿н.; За ред. B.I. Левченка та В.Л. Галяса. - Б1ла Церква, 2002. - 400 с.
3. Мельничук Д.О. Ветеринарна кл1н1чна 61ох1м1я: навчальний пос1бник / Д.О. Мельничук, С.Д. Мельничук, В.А Грищенко та im - К.: НУБ1П Укра!ни, 2010. - 464 с.
4. Диспансеризащя службових собак: Методичш рекомендацй' / B.I. Левченко, В.П. Фасоля, B.I. Головаха, O.A. Дикий. - Бша Церква, 2008. -63 с.
5. Фасоля В.П. Диспансеризащя собак - методолопчна основа д1агностики пол1морбщно! внутр1шньо! патолог11 / В.П. Фасоля, B.I. Левченко // В1сник Бшоцерюв. держ. аграр. ун-ту: 36. наук. праць. - Вип. 48. - Бша Церква, 2007. - С. 102-107.
6. Клшчна д1агностика внутршшх хвороб тварин [текст]: п1дручник / B.I. Левченко, В.В. Вл1зло, 1.П. Кондрах1н та ¿н.; За ред. B.I. Левченка - Б1ла Церква, 2004. - 608 с.
102
7. Лабораторш методи дослщжень у бюлогп, тваринництв1 та ветеринарнш медицин! [текст]: довщник / В.В. Вл1зло, Р.С. Федорчук, 1.Б. Ратич та iH.; за ред. В.В. Вл1зла. - Львш : СПОЛОМ, 2012. - 764 с.
8. Лабораторна д1агностика у ветеринарнш медицин! [довщник] / В.В. Вл1зло, I.A. Максимович, В.Л. Галяс, M.I. Леньо. - Льв1в, 2008. - 92 с.
9. Daniel P. Schlesinger. Serum bile acids and the assessment of hepatic function in dogs and cats / Daniel P. Schlesinger, Stanley I. Rubin // Can Vet J. 1993 April; 34(4): - P.215-220.
10. Bunch SE. Diagnostic tests for the hepatobiliary system. In: Nelson RW, Couto CG, eds. Essentials of Small Animal Medicine. Toronto: Moseby Year Book, 1992: - P.379-397.
11. Jensen At. Evaluation of fasting and postprandial total serum bile acid concentration in dogs with hepatobiliary disorders. J VetMed 1991. - A38. - P.247-254.
12. Мейер Д. Ветеринарная лабораторная медицина. Интерпретация и диагностика / Д. Мейер и Дж. Харви Пер. с англ. - М.: Софион, 2007. - 456 с.
13. ВлАзло В.В. Жировий гепатоз у високопродуктивних корАв: автореф. дис. д-ра. вет. наук: спец. 16.00.01 '^¿агностика та тератя тварин" / В.В. ВлАзло. - К., 1998. - 34 с.
Рецензент - д.б.н., професор Куртяк Б.М.
103
