CC BY
14
10. Cwer A., Wolanie o szkol§ rycersk^. w Rzeczypospolitej, „Przegl^d Historyczno-Oswiatowy" 2007, nr 3, tenze, Wychowanie patriotyczno-obronne polskiej mlodziezy w XVIII stuleciu, „Przegl^d Historyczno-Oswiatowy 2006, nr 1-2.
11. BCz., rkps 865, s. 97-99 (Dyskurs polityczny kadeta z konwiktorem collegium jezuitow), tamze, rkps 3584, s. 461-462 (Refleksje od pewnego z synow ojczyzny swej dobrze zyj^cego Stanislawowi Augustowi Krolowi Polskiemu podane).
12. AGAD, Zbior Popielow: „papiery wojskowe, op. cit., sygn. 186. Decyzj§ Stanislawa Augusta Poniatowskiego o zamkni^ciu Korpusu oglosila takze „Gazeta Warszawska" 1794, nr 62 (wydanie z 6 grudnia 1794 r.). W dawniej siedzibie Szkoly Rycerskiej znalazla pomieszczenie najlepsza szkola srednia w Krolestwie Kongresowym Liceum Warszawskie (1804-1831) a nast^pnie znajdowal si§ tu otwarty w 1816 r. Uniwersytet Warszawski. [Stanislaw August Poniatowski's decision on the closing of the Corps was also announced in "Gazeta Wyborcza" 1794, no. 62 (December 6th, 1794). In the former registered office of the School of Chivalry, there was the best secondary school in Congress Poland, namely the Warsaw Lyceum (1804-1831) and then, in 1816, it became a seat of the University of Warsaw.]
List of abbreviations and acronyms:
1. AGAD - Archiwum Glowne Akt Dawnych w Warszawie [Central Archives of Historical Records in Warsaw]
2. BCz. - Biblioteka Czartoryskich w Krakowie [The Prince's Czartoryski Library]
3. CGIA - Centralne Panstwowe Archiwum Historyczne we Lwowie [Central State Archives in Lviv]
4. gen. - general [general]
5. PBN - Panstwowa Biblioteka Naukowa we Lwowie [National Scientific Library in Lviv]
УДК 371(73)(093)+37.01(73)
С. Ф. ЛУК'ЯНЧУК
РОЛЬ ПРОГРАМ ПОЛ1КУЛЬТУНОГО ВИХОВАННЯ У МОРАЛЬНОМУ РОЗВИТКУ АМЕРИКАНСЬКИХ ШКОЛЯР1В
Проаналгзовано роль програм пол^льтурного виховання в моральному розвитку школярiв у США. Зазначено, що одним i3 першочергових завдань школи е прищеплення традицтних американських цтностей: свобода, демократiя, расова та нацiональна толерантнкть тощо; з цiею метою вносяться змти до навчальних програм. Наголошено, що важливим елементом навчально-виховного процесу стало впровадження спецкурав i програм пол^льтурного виховання, ят мають мiждисциплiнарний характер i впроваджуються в навчальш програми дисциплiн духовно-морального та суспшьного циклу. Вiдповiдно до цыей та прiоритетiв ва спецкурси i програми пол^льтурного виховання розподшеш на три групи: орiентованi на змiст навчальних програм курси, особисткно орiентованi програми та соцiально орiентованi програми. Вказано, що ттегращя програм пол^льтурного виховання в навчальний процес вiдiграе важливу роль у моральному становленнi американських школярiв.
Ключовi слова: програми пол^льтурного виховання, моральний розвиток, навчальний процес, США.
С. Ф. ЛУКЬЯНЧУК.
РОЛЬ ПРОГРАММ ПОЛИКУЛЬТУРНОГО ВОСПИТАНИЯ В МОРАЛЬНОМ РАЗВИТИИ АМЕРИКАНСКИХ ШКОЛЬНИКОВ
Проанализирована роль программ поликультурного воспитания в моральном развитии школьников в США. Отмечено, что одним из первоочередных заданий школы является привитие традиционных американских ценностей: свобода, демократия, расовая и национальная толерантность и другие; с этой целью вносятся изменения в учебные программы. Подчеркивается, что важным элементом учебно-воспитательного процесса стало введение спецкурсов и программ поликультурного воспитания, которые носят междисциплинарный характер и интегрируются в учебные программы дисциплин духовно-морального и общественного цикла. Соответственно с целями и приоритетами все спецкурсы и программы поликультурного воспитания разделены на три группы: ориентированные на содержание учебных программ курсы, личностно-ориентированные программы и социально-ориентированные программы. Указано, что интеграция программ поликультурного воспитания в учебный процесс выполняет важную роль в моральном становлении американских школьников.
Ключевые слова: программы поликультурного воспитания, моральное развитие, учебный процесс, США.
S. FLUKIANCHUK
ROLE OF MULTICULTURAL EDUCATION PROGRAMS IN MORAL DEVELOPMENT OF AMERICAN SCHOOLCHILDREN
The aim of the article is to analyze the role of multicultural education programs in moral development of schoolchildren in the USA. It is noted that one of the top priority tasks of school is the development of such traditional American values as freedom, democracy, racial and national tolerance and others. For this purpose some changes in educational programs are being made. It is highlighted that implementation of courses and programs of multicultural education has become an important part of the educational process. These programs are of interdisciplinary character and they are integrated into educational programs of moral and social disciplines. According to their aims and priorities all courses and programs of multicultural education are divided into three groups: content-oriented, person-oriented, and socially-oriented. The analysis of the results of their implementation makes it possible for the author to conclude that integration of the programs of multicultural education into the educational process makes great contribution to the moral development of American schoolchildren.
Key words: multicultural education programs, moral development, educational process, USA.
У сучасному cbítí глобальних eKOHOMÍ4H^, полгтичних i сощальних потрясшь та перетворень вщбуваеться посилення споживацьких opiern^rn, девальващя загальноприйнятих моральних цшностей, поглиблення конфлшту мiж поколшнями, послаблення виховно! функци шм'!. Традицшна система моральних та щеолопчних opieнтиpiв i цшностей трансформуеться. Вс щ явища негативно позначаються на розвитку морально! свщомосп молод^ серед яко! набули поширення прояви цишзму, шгшстичного ставлення до норм i принцишв мopалi. Зросла вимога посилення виховного впливу на молоде поколшня з боку школи як основного виховного iнституту. Обов'язком нащонально! освгти завжди було й залишаеться виховання морально!, патpioтичнo!' та свiдoмo!' наци. Тож перед вгтчизняною педагoгiчнoю наукою постала потреба пошуку нових тдацщв до морального виховання, якi б вщповщали сучасним pеалiям.
Чималу роль у виршенш цього складного завдання вщшрае вивчення дoсвiду американських освган, яких завжди хвилювало питання морального становлення майбутнього громадянина демократичного суспшьства. Теopетичнi й пpактичнi аспекти морального виховання в американськш шкoлi вивчали вiтчизнянi дoслiдники G. Барилко, Я. Бельмаз, Л. Довгань, В. Галузяк, В. Жуковський, Т. Кошманова, М. Красовицький та ш. Проте, питання впливу програм полшультурного виховання на моральне становлення шкoляpiв у США залишилось поза увагою укра!нських дослщниюв та oсвiтян-пpактикiв.
Метою статтi е аналiз poлi програм пoлiкультуpнoгo виховання у моральному розвитку американських шкoляpiв.
Одшею iз найважливiших проблем в педагопщ й суспiльствi США завжди було об'еднання та патpioтичне налаштування майбутнiх громадян. Зауважимо, що розумшня сутнoстi та завдань морального виховання в американськш педагопщ змшювалося разом iз розвитком суспiльства. В. Жуковський зазначае, що вщ початку з 1980-х роюв моральне виховання почали зводити до прищеплення тpадицiйних американських цшностей (свобода, демократ, расова i нащональна тoлеpантнiсть тощо) [2, с. 73-74]. У 1981 р. була висунута концепщя полшультурного виховання Дж. Бенкса, яка грунтуеться на ще! «oсвiтньoгo piвнoпpав'я» (educational equality). Цшь пoлiкультуpнoгo виховання у цiй концепци полягае в ствopеннi оптимальних умов для осв^и пpедставникiв усiх етшчних i сoцiальних груп з метою досягнення ними piвних екoнoмiчних i сощальних умов у майбутньому [4, с. 4].
На думку П. Горсю, кшцевою метою пoлiкультуpнoгo виховання е «удосконалення суспiльства» (the transformation of society) - прогресивний та активний внесок школи в трансформащю американського суспшьства в суспшьство сощально! справедливой й piвнoстi [8, с. 216].
Сьогодш бiльшiсть американських науковщв дотримуеться думки, що мораль - це комплекс принцишв чи стандар^в сощально адекватно! поведшки; мopальнi щнносп -вiднoснo стабiльнi вipування особистосп в те, що певний спошб пoведiнки е oсoбистiснo та сощально кращим, нiж пpoтилежнi; моральна поведшка - це вчинки, якi впливають на права i добробут як особи, так i оточуючих !! людей. Переважна бiльшiсть американських педагопв
визнае юнування ушверсальних загальнолюдських моральних цшностей i вважае, що !х прищеплення дiтям мае бути одним iз першочергових завдань школи [1, с. 23].
Найчаспше у школах США використовуються такi методи морального виховання, як шкулькащя, моделювання, фасилiтацiя, морально-етичш дискусi! тощо. Важливу роль вщграе дiяльнiсть шкiльних спiльнoт турботи та справедливость На rai дoмiнування концепцп виховання характеру спoстеpiгаeться тенденцiя до синтезу piзних теоретичних iдей з метою удосконалення морального виховання дтей, значного поширення набувае дiяльнiсний шдхщ до нього. Вiдпoвiднo, вносяться змши до навчальних програм, зокрема, дисциплш духовно-морального та суспiльнoгo циклу [1, с. 41-42]. Головний акцент робиться на прищепленш школярам загальноприйнятих моральних щнностей, зокрема, таких, як вщповщальтсть, повага, чеснiсть, порядишь, ствчуття, а також здатнiсть до злагоджено! спiвпpацi, вмiння залагодження кoнфлiктiв, виршення проблем, прийняття спiльних piшень тощо. Завдяки цьому у пiдлiткiв формуеться позитивний характер, розвиваються почуття вщповщальносп перед спiльнoтoю.
Процес морального розвитку довготривалий i потребуе створення умов для його pеалiзацi!. Одночасно з штегращею програм виховання характеру важливим елементом навчально-виховного процесу в американських школах стало впровадження спецкуpсiв i програм полшультурного виховання. Вони штегруються як у навчальний процес, так i в позакласну роботу i суттево впливають на розвиток культурно!, етшчно! та расово! тoлеpантнoстi, сприяють викopiненню негативних стеpеoтипiв i упереджень, формують у дггей унiвеpсальнi цшностей, яю спoвiдуються усiма людьми, незалежно вiд раси чи вipoспoвiдання, i як керуватимуть ними впродовж усього життя.
У пpoцесi дoслiдження було виявлено, що спецкурси та програми пoлiкультуpнoгo виховання мають, як правило, мiждисциплiнаpний характер i впроваджуються в навчальш програми iз суспiльствoзнавства, ютори США, всесвiтньo! iстopi!, права, географп та лiтеpатуpи. Аналiз цiлей та прюрите^в спецкуpсiв i програм полшультурного виховання дозволяе poзпoдiлити !х за трьома типами: 1) opieнтoванi на змют навчальних програм спецкурси; 2) oсoбистiснo-opieнтoванi програми; 3) сoцiальнo-opieнтoванi програми [3, с. 114]. Розглянемо деяю з них.
У 1989 р. професори Ушверситету Схiднoгo Мiчигану (Eastern Michigan University) Барбара Дж. Раймонд i Маргарет А. Мур при фшансуванш Фонду за покращення i реструктуризащю шкш i навчального процесу (Fund for Improving and Restructuring Schools and Teaching) розробили oсoбистiснo-opieнтoвану програму пoлiкультуpнoгo виховання «Програма полшультурно! грамотности» (Multicultural Literacy Program), в oснoвi яко! лежить вивчення полшультурно! лiтеpатуpи [9]. Основними цiлями програми було: покращити академiчну успiшнiсть учтв, яю походять з етнiчних меншин, i тих, що належать до групи ризику (at risk students - дгги iз незаможних имей з низьким piвнем успiшнoстi, яю схильнi покинути школу до отримання сеpтифiкату про повну середню освпу); пiдвищити piвень знань про piзнoманiтнiсть культур у суспiльствi; забезпечити вах учнiв можливостями для навчання та розвитку.
Програма включала три основш компоненти: вивчення полшультурно! лiтеpатуpи; використання полшультурно! лiтеpатуpи для розвитку навичок усного й писемного мовлення; створення навчального середовища, чутливого до сощального та культурного досвщу учнiв. Вона впроваджувалась протягом трьох навчальних роюв у шкiльних округах Енн Арбор (Ann Arbor), 1нкстер (Inkster) та 1псшант (Ypsilanti) штату Мiчиган. В експериментальних групах учнiв 6-7 клашв проводились два уроки в тиждень або пiвгoдини кожен день з читання та опрацювання зpазкiв лтератури пoлiкультуpнoгo характеру. В контрольних групах учш навчались за звичайною програмою. Результати тpиpiчнoгo експерименту oцiнювались за багатьма показниками, включаючи навички усного мовлення, читання, письма, а також ставлення до культурно! piзнoманiтнoстi. За вшма пунктами учш, яю займались в «Пpoгpамi полшультурно! гpамoтнoстi», показали значно кpащi результати. Успiх програми шдтвердив припущення !! автopiв про те, що включення полшультурно! лтератури в навчальний процес робить його особистюно значущим для учнiв з етшчних меншин, сприяе позитивному сприйняттю культурно! piзнoманiтнoстi та дае можливють виявити спiльнi культуpнi зв'язки, поглиблюе знання сoцiальних явищ i сприяе активiзацi! зусиль на подолання сощально! неспpаведливoстi, мiстить фактичну iнфopмацiю про piзнi культури [9].
Професори Ушверситету Аризони (м. Тусон) Лу!с Молл i Норма Гонзалез запропонували особистiсно орieнтовану програму «Скарбниця знань» (Funds of Knowledge Home Visit Program). На думку íi авторiв, bcí cím'i, включаючи tí, що мають низькi статки, володдать багатим соцiокультурним досвiдом, яким варто дшитися з учнями. В школах, яю беруть участь у вказанш програмi, вчителi вiдвiдують шм'! сво!х учнiв, щоб дiзнатися про рщ занять батькiв, зiбрати шформащю про íхнiй соцiальний i культурний досвщ. Отриманий матерiал вчителi використовують для створення навчальних програм i модулiв [10, с. 54].
Серед програм, орieнтованих на змiст навчальних матерiалiв, варто виокремити програму «Виховання поваги до етнiчного та культурного спадку» (Respecting Ethnic and Cultural Heritage - REACH). Вона зарекомендувала себе як ефективна програма полшультурного виховання, iнтегрована в навчальнi програми з ютори та суспiльствознавства в 6-9 класах. Метою REACH е покращення розумiння учнями культурно! рiзноманiтностi американського суспiльства та виховання шанобливого, турботливого ставлення до представникiв рiзних етнiчних i расових груп. Ниш ця програма охоплюе 60 тис. учшв i сотнi вчителiв у 12 штатах. Вона передбачае включення шформаци про iсторiю та культуру рiзних груп до навчальних матерiалiв. Програма розроблена в кiлькох варiантах: для старших класiв середньо! школи (High School REACH), середнiх клаав (Project REACH) i початково! школи (REACH for Kids), а також закладiв вищо! освiти (REACH for Excellence).
Заняття в програмi проходять 4 фази.
I фаза. Розвиток умшня мiжособистiсних вiдносин (Human Relations Skills). Учш беруть участь в таких видах дiяльностi, якi сприяють розвитку полшультурно! свiдомостi, комунiкативних навичок, формуванню позитивно! самооцiнки, покращенню мiжособистiсних взаемин.
II фаза. Культурна самосвiдомiсть (Cultural Self Awareness). На щй стади школярi усвiдомлюють свою культурну й етшчну належнiсть. Для цього вони проводять дослщження культури свого етносу, юторп свое! шм'! та громади.
III фаза. Полiкультурна грамотнiсть (Multicultural Awareness). Учш вивчають американську юторда за спещально розробленими буклетами, в яких вона представлена з позици рiзних етнiчних груп.
IV фаза. Кроскультурний досвiд (Cross Cultural Experience). Ыформащя про iсторiю i культуру стае особистюно значущою в процес спiлкування учнiв з дорослими представниками рiзних етнiчних груп на спещально оргашзованих зустрiчах, пiд час екскурсш, диспутiв i суспiльно-корисних акцiй [11].
!нша програма полiкультурного виховання, що орiентована на змiст навчальних матерiалiв, «Ми всi американцi» (Americans All) пропагуе i пiдтримуе iдеали рiзноманiття й демократа. У процесi навчання учш дослщжують мiграцiйнi явища, ознайомлюються з шформащю про вимушену i добровшьну iммiграцiю та мiграцiю, аналiзують причини !х iснування, вивчають проблеми, пов'язанi з цими процесами. Навчальний план програми мае ч^ко виражений мiждисциплiнарний характер та охоплюе юторда, суспшьствознавство, географiю, право й лгтературу. Мета програми - допомога вчителям у шдвищенш в учнiв штересу до навчання, покращення !х навчальних досягнень, боротьба з расовими стереотипами, шдвищення рiвня самооцiнки в учшв рiзного етнiчного й соцiально-економiчного походження, розвиток навичок критичного й творчого мислення, а також вмiння розв'язувати проблеми, шдвищення рiвня громадянсько! активность
Навчальш матерiали програми «Ми вс американцi» розробленi для всiх вшових категорiй дiтей та молодi: вщ дитсадка до коледжу. Вони мютять посiбник для вчителя, аудю-та вiдеоматерiали, слайди, фотографп, постери, карти, малюнки, книги. Координатори програми проводять курси штенсивно! пiдготовки та шдтримки вчителiв iз застосуванням iнновацiйних методiв та ресурсiв [12].
Ефективною соцiально-орiентованою програмою полiкультурного виховання е програма «Обличчям до iсторií i до себе» (Facing History and Ourselves). Вона розроблена в 1976 р. колективом педагопв на чолi з Маргот Сторм. Програма активно штегруеться у процес вивчення таких дисциплш, як всесв^ня iсторiя, соцiологiя, психолопя i суспiльствознавство в старших класах середньо! школи. I! метою е залучення учнiв, якi походять iз рiзних соцiальних
верств населення, до дослщження явищ расизму, ксенофоби, упереджень та антисем^изму з метою виховання гуманних i поiнформованих громадян суспiльства, готових зробити свiй внесок у процес трансформаци американського суспiльства в суспшьство справедливостi й рiвноправ'я [6].
Щороку програма «Обличчям до ютори i до себе» охоплюе майже 500 тис. учшв з рiзним сощальним, культурним, економiчним та етнiчним досвщом у мiських, примiських i сшьських школах - державних i приватних. Знайомлячись з такими соцiальними та юторичними явищами, як геноцид вiрменського народу в Османськiй iмперii на початку ХХ ст, Холокост, спрямований на знищення еврейського народу в перюд Друго! свггово! вiйни, школярi вчаться критично аналiзувати рiзнi негативш суспiльнi явища: расизм, фанатизм, дегумашзащя, конформiзм, жорстокiсть, культ особистостi тощо. У центрi уваги педагогiв - становлення особистосп кожного учня. Важливим завданням програми е формування в молодi почуття справедливостi, осмислення питань морального вибору, розвиток вмшня критично й вшьно мислити. Особливо щнне те, що учнi задумуються над своею роллю в розвитку демократичних iдеалiв американського суспiльства.
Навчання у вказанш програмi вiдбуваеться з використанням спещально розроблених l! авторами трьох пошбниюв, аудiо- i вiдеоматерiалiв, задокументованих свiдчень учасникiв i свiдкiв юторичних подiй, а також циклу вiдеофiльмiв. Незабутне враження на школярiв справляють зустрiчi з очевидцями i вцшлими жертвами трагiчних подiй iсторичного минулого.
Останшм часом ресурси програми «Обличчям до ютори i до себе» почали використовуватись для створення елективних навчальних куршв у старшiй середнш школi, оргашзацн позакласно! виховно! роботи. За роки свого юнування ця програма отримала заслужене визнання. Мшютерство освiти США вже протягом 25 роюв визнае ll кращою програмою виховання та освiти шкшьно! молодi в галузi ютори i суспшьствознавства [6].
Початок ХХ1 ст.. ознаменувався, з одного боку, активiзацiею дiяльностi неурядових органiзацiй i фоцщв, спрямованою на вдосконалення та урiзноманiтнення педагогiчних форм i методiв полшультурного виховання у шкiльних навчальних закладах, i, з другого боку, становленням iнформацiйного суспiльства та зростанням штересу в школярiв до контактiв з однол^ками в усьому свiтi. Ц явища сприяли появi мiжнародних навчально-виховних проектiв та програм кроскультурного взаемообмiну мiж учнями, якi передбачають використання можливостей iнтернету. Зауважимо, що високий рiвень комп'ютеризаци бiльшостi американських шкш дае таку можливiсть.
Яскравим прикладом штернет-програми полiкультурного виховання е «Мости до розумшня» (Bridges to Understanding), яку започаткував у 2001 р. вщомий американський фотограф i письменник Фш Боргес [5]. Упродовж 25 роюв вiн вивчав культуру рiзних племен i народностей свiту, в т. ч. культуру народу Тибету. На його глибоке переконання, лише завдяки активному спшкуванню можна досягти взаеморозумшня i неупередженого ставлення до рiзноманiтностi культур та зробити крок назус^ч здоровоЛ глобально].' спiльноти.
Програма полшультурного виховання Ф. Боргеса об'еднуе американських школярiв на Алясцi, в мютах Лос-Анджелес i Сiетл з !х ровесниками в рiзних куточках свггу: Перу, Пiвденнiй Африцi, 1ндп, Гватемалi, Камбоджi, Азербайджанi. У нш беруть участь школярi середнього i старшого вiку. На заняттях у них поглиблюються знання про культуру свого етносу в процеш створення мультимедшних i фотопрезентацiй, документальних фiльмiв про життя свое1 школи й громади, якi вони розмiщують на веб-сайп програми в iнтернетi. У процеш iнтерактивного обмiну iнформацiею з учасниками штернет-програми «Мости до розумшня» з шших шкш i краш учнi вивчають спосiб життя, особливосп побуту, традицii, звича1, погляди й вiрування, що характернi для культур рiзних нацiй та етносiв. Поступово вони приходять до розумiння того, як культура впливае на взаемовщносини мiж людьми, сiм'ею i середовищем проживання.
Першi результати роботи програми «Мости до розумшня» перевершили вш сподiвання i довели li сприяння розумiнню учнями того, що виршення проблем у взаемовщносинах мiж нацiями та етносами можливе, незважаючи на геополiтичнi, економiчнi та релiгiйнi перепони. Участь у програмi значно пiдвищуе у школярiв рiвень самооцiнки, пов'язаноi з !х культурною
igeHTHHHicTro, gae Mo^nHBicTb thm giraM, aKi, 3a3BHnaH, MaroTb o6Me^em mo^hhboctí 6yTH nonyTHMH, 6paTH ynacrb y rno6anbHoMy gHcKypci.
3 nacoM nporpaMa «Mocth go po3yMiHHa» BHHmna 3a MeM cninKyBaHHa BHHaTKoBo Ha caHri ÍHTepHeTy. Y kbíthí 2008 p. rpynH mKonapiB, aKi npegcraBnaroTb mKonH-napTHepH nporpaMH b nÍBgeHHÍH A^p^i, rBaTeMani Ta iHgii, ManH Mo^nHBicTb npmxaTH go Cierna y CfflA. npoTaroM Tpbox th^híb bohh npo^HBanH b aMepHKaHCbKHx ciM'ax, BigBigyBanH mKonH, цepквн, BH3Hanm míc^ MicTa, cninKyBanHca m™ co6oro Ta 3 aMepHKaHCbKHMH ogHoniTKaMH. 3a3HaneHa nporpaMa 6yna BH3HaHa ocBiTaHaMH giHcHo e^eKTHBHoro nporpaMoro noniKynbTypHoro BHxoBaHHa ynmB, BapToro Ha yBary i BHBneHHa ií gocBigy KpocKynbTypHoro o6MiHy [5].
He MeHm BganHM npoeKTOM y rany3i noniKynbTypHoro BHxoBaHHa mKonapiB e Mi^HapogHa HaBna^bHO-BHxoBHa nporpaMa «Eno6anbHa aygmopia» (Global Classroom) [7]. BoHa npegcraBnae co6oro napTHepcTBo mKin 3 pi3HHx KpaiH CBiTy, o^i^HHe cTaHoBneHHa Big6ynoca b 1996 p. Cepeg ynacHHKÍB npoeKTy - mKonH y BenHKiH EpHTaHií, fflBe^i, niBgeHHiH A^pH^, ^nomi, HiMeHHHHi, Hexii, CfflA Ta iHmHx KpaiHax. CborogHi crapmoKnacHHKH b 6inbm h™ 30 mKonax CBiTy 6epyTb ynacTb y HHcneHHHx ocBiTHbo-BHxoBHHx npoeKTax «rno6anbHoí aygHTopii» mnaxoM cninKyBaHHa Ha Be6-caHri, a TaKo^ npH 3ycTpinax Ha KoH^epeH^ax, aKi npoxogaTb ^opoKy b ogHiH i3 mKin-napTHepiB. ronoBHHMH acneKTaMH ix gianbHocTi e: BHBneHHa gocBigy HaBnaHHa mKinbHHx npegMeTiB y mKonax pi3HHx KpaiH, aKi gy^e Bigpi3HaroTbca co^anbHHM Ta eKoHoMiHHHM CTaHoBH^eM i KynbTyporo; o6míh gyMKaMH ctocobho pi3HoMaHiTHHx nogiH i aBH^, aKi Big6yBaroTbca y cbítí; KpocKynbTypHHH B3aeMoo6MiH. YnacTb b npoeKTi 3aoxonye mKonapiB go BHBneHHa iHo3eMHHx mob, cnpHae po3BHTKy bmíhha MrnKynbTypHoí KoMymKa^í i gianory KynbTyp. «rno6anbHa aygmopia» BBa^aerbca ogHiero 3 HaHrpHBanimHx i HaHe^eKTHBHimHx Mi^HapogHHx iHTepHeT-nporpaM noniKynbTypHoro BHxoBaHHa mKinbHoí Monogi.
AHani3 nporpaM noniKynbTypHoro BHxoBaHHa i pe3ynbTaTiB íx BnpoBag^eHHa y CfflA noKa3aB, ^o íxhíh BnnHB Ha ycBigoMneHHa mKonapaMH Ba^nHBoro 3HaneHHa BnacHoro KynbTypHoro cnagKy H noHyrra ropgocTi 3a Hboro, BHBneHHa 3MicTy i ^HHocreH pi3HoMaHiTHHx KynbTyp, BHxoBaHHa y mgpocTaronoro noKoniHHa TonepaHTHocri go iHmHx KynbTyp i 3MeHmeHHa npoaBiB pacH3My, HaBnaHHH Monogi igeanaM cnpaBegnHBoro geMoKpaTHHHoro cycninbcTBa BigirparoTb Ba^nHBy ponb y MopanbHoMy craHoBneHHi aMepHKaHCbKHx mKonapiB.
^ITEPÁTyPÁ
1. ^oBraHb H. M. MopanbHe BHxoBaHHa y пegaгoгiцi CfflA: Teopia i npaKTHKa: MoHorpa^ia / H. M. AoBraHb, B. M. rany3aK. - Bíhhh^: B^AY, 2009. - 234 c.
2. ^yKoBCbKHH B. M. MopanbHo-eTHHHe BHxoBaHHa b aMepHKaHCbKÍñ mKoni (30-i poKH XIX ct. - 90-i poKH XX ct.): guc. _ g. neg. HayK: 13.00.01 / B. M. ^yKoBCbKHn. - K., 2004. - 623 c.
3. HyK'aHMyK C. noniKynbTypHe BHxoBaHHa ynHÍB b aMepHKaHcbKÍn cepegrnn mKoni: guc. KaHg. neg. HayK: 13.00.01 / C. HyK'aHnyK. - ^htomhp, 2012. - 234 c.
4. Banks J. A. Multicultural Education: characteristics and goals / J. A. Banks // Multicultural Education. Issues and Perspectives / [ed. by J. A. Banks, Cherry A. McGee Banks]. - [6th ed.]. - John Willey & Sons, Inc., 2007. - P. 3-30.
5. Borges Ph. Bridges to Understanding / Phil. Borges. - [EneKTpoHHHH pecypc]. - Pe^HM gocryny: http://www.newhorizons.org/trans/international/borges.htm
6. Facing History and Ourselves. [EneKTpoHHHH pecypc]. - Pe^HM gocryny: http://www.facinghistory.org
7. Global Classroom. [EneKTpoHHHH pecypc]. - Pe^HM gocryny: http://www.global-classroom.org
8. Gorski C. Paul. A Brief History of Multicultural Education. / Paul C. Gorski // EdChange. - November 1999. - [EneKTpoHHHH pecypc] - Pe^HM gocryny: http://www.edchange.org/multicultural/papers/edchange_history.html; Multicultural Literacy Program. [EneKTpoHHHH pecypc]. - Pe^HM gocryny: http://www.education.washington.edu/cme/mlp.htm
9. Multicultural Literacy Program. [EneKTpoHHHH pecypc]. - Pe^HM gocryny: http://education.uw.edu/cme/mlp#history
10. Rueda R. How Paraeducators Build Cultural Bridges in Diverse Classrooms / Rueda Robert and DeNeve Carmen. - Reprinted from the Community Circle of Caring Journal. - Vol. 3. - Issue 2. - P. 53-54. [EneKTpoHHHH pecypc] - Pe^HM gocryny: -http://www.usc.edu/dept/education/CMMR/paraed/RuedaDeNevearticle.html
11. School Initiatives. [EneKTpoHHHH pecypc]. - Pe^HM gocryny: http://www.ncrel.org/sdrs/areas/issues/educatrs/leadrshp/le4ppci.htm
12. Webb, Michael. Multicultural Education in Elementary and Secondary Schools / Michael Webb. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.ericdigestorg/pre-9218/secondary.htm 231
REFERENCES
1. Dovhan L. M. Moralne vykhovannia u pedahohitsy SShA: teoriia i praktyka : [monohrafia] [Moral education in pedagogy of the USA: theory and practice. Monograph], Vinnytsa, 2009. 234 p.
2. Zhukovskyi V. M. Moralno-etychne vykhovannia v amerykanskyi shkoli (30-i roky XIX st. - 90-i roky XX st.). Diss, dokt. ped. nauk [Moral and Ethic Education in American School (1830s-1990s). Dr. pedag. sci. diss.], Kyiv, 2004. 623 p.
3. Lukianchuk S. F. Polikulturne vykhovannia uchniv v amerikanskyi serednyi shkoli. Diss, kand. ped. Nauk [Pupils' Multicultural Education at American Secondary School. Cand. pedag. sci. diss.], Zhytomyr, 2012. 234 p.
4. Banks J. A. [Multicultural Education: characteristics and goals]. Multicultural Education. Issues and Perspectives, 6th ed., John Willey & Sons, Inc., 2007, pp. 3 - 30.
5. Borges, Phil. [Bridges to Understanding]. Available at: http://www.newhorizons.org/trans/international/borges.htm (accessed 12.12.2015).
6. [Facing History and Ourselves]. Available at: http://www.facinghistory.org (accessed 15.12.2015)
7. [Global Classroom]. Available at: https://theglobalclassroomproject.org/ (accessed 15.12.2015).
8. Gorski, C. Paul. [A Brief History of Multicultural Education]. Hamline University and EdChange, November 1999. Available at: http://www.edchange.org/multicultural/papers/edchange_history.html (accessed 12.12.2015).
9. [Multicultural Literacy Program]. Available at: http://education.uw.edu/cme/mlp#history (accessed 14.12.2015).
10. Rueda, Robert. [How Paraeducators Build Cultural Bridges in Diverse Classrooms]. Reprinted from the Community Circle of Caring Journal, Vol. 3, Issue 2, pp. 53 - 54. Available at: http://www.usc.edu/dept/education/CMMR/paraed/Rueda_DeNeve_article.html (accessed 14.12.2015).
11. [School Initiatives] Available at: http://www.ncrel.org/sdrs/areas/issues/educatrs/leadrshp/le4ppci.htm (accessed 29.10.2011).
12. Webb, Michael. [Multicultural Education in Elementary and Secondary Schools]. ERIC Digest, #67. Available at: http://ericae.net/edo/ED327613.htm (accessed 15.12.2015).
