CC BY
88
УДК 37.03 + 371.4
Валентина Водяна
ПЕДАГОГ1ЧНЕ КЕР1ВНИЦТВО ХУДОЖНЬО-ТВОРЧОЮ Д1ЯЛЬН1СТЮ
УЧН1В ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х ШК1Л У ВИХОВН1Й ТЕХНОЛОГИ КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКИХ ПРОГРАМ
У статт1 проанал1зовано культуротворч1 программ тдходи сучасних виховних програм. Висвтлено концептуальт та структурно-оргашзацтт засади педагог1чного кер1вництва художньо-творчою д1яльн1стю учшв загальноосвШшх шк\л у виховнш технологи культурно-мистецьких програм. Окреслено оргашзацтну структуру художньо-творчог д1яльност1 школяр1в. Визначено мету та принципи функцюнування культурно-мистецьких програм у виховному процеЫ загальноосвтньог школи.
Ключовi слова: виховна технолог1я, культурно-мистецью програми, педагог1чне кер1вництво, художньо-творча д1яльн1сть.
Валентина Водяна
ПЕДАГОГИЧЕСКОЕ РУКОВОДСТВО ХУДОЖЕСТВЕННО-ТВОРЧЕСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬЮ УЧАЩИХСЯ ОБЩЕОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ ШКОЛ В ВОСПИТАТЕЛЬНОЙ ТЕХНОЛОГИИ КУЛЬТУРНО-ХУДОЖЕСТВЕННЫХ ПРОГРАММ
В статье проанализированы культуротворческие программные подходы современных воспитательных программ. Освещены концептуальные и структурно-организационные основы педагогического руководства художественно-творческой деятельностью учащихся общеобразовательных школ в воспитательной технологии культурно-художественных программ. Очерчена организационная структура художественно-творческой деятельности школьников. Определены цели и принципы функционирования культурно-художественных программ в воспитательном процессе общеобразовательной школы.
Ключевые слова: воспитательная технология, культурно-художественные программы, педагогическое руководство, художественно-творческая деятельность .
Valentina Vodiana
PEDAGOGICAL GUIDANCE OF ARTISTIC AND CREATIVE ACTIVITY
OF PUPILS OF SECONDARY SCHOOLS IN EDUCATIONAL TECHNOLOGY CULTURAL AND ART PROGRAMS
The article analyzes the cultural programming approaches of modern educational programs, clarifies the conceptual, structural and organizational bases of pedagogical management artistic and creative activity ofpupils of secondary schools in educational technology cultural and art programs, outlines the organizational structure of the artistic and creative activity of pupils, defines the purpose and principles of functioning of the cultural and artistic programs in educational process in secondary schools.
Key word: educational technology, cultural and arts programs, educational leadership, artistic and creative activities.
Ctpímkí темпи модертзаци сучасного сустльства зумовлюють hobí, все зростаючi вимоги до виховання щдростаючого поколiння. На цьому етат сустльного розвитку особливо актуальним для педагопчно1 науки i практики пошук ефективних шляхiв формування творчо активно1 особистостi, для яко1 характернi вiдповiдальнiсть, цiлеспрямованiсть, наполегливiсть, самоспйтсть, критичнiсть, здатнiсть дiяти по-новому, пропонувати цiкавi, нестандарты щдходи, постшне прагнення удосконалювати свiт i себе.
Винятково важливу роль у вирiшеннi цих виховних завдань вщнрае загальноосвiтня школа, яка в умовах докорiнноï трансформаци суспiльних вiдносин спрямовуе своï зусилля на виховання молодих громадян украï'нськоï' держави з високим рiвнем особистюного розвитку.
Серед багатьох засобiв формування творчо активноï особистостi найбiльш ефективними е культура i мистецтво, яю володiють значними потенцiальними
можливостями вжовного впливу нa pозвиток y д^ей тa молодi кpaщиx почутив, високиx моpaльниx i твоpчиx якостей, спpияють пiзнaнню цiннiсниx смислiв життя.
Мета стати висв^лити концептyaльнi тa стpyктypно-оpгaнiзaцiйнi зaсaди педaгогiчного кеpiвництвa xyдожньо-твоpчою дiяльнiстю yчнiв зaгaльноосвiтнix шкiл у виковнш теxнологiï кyльтypно-мистецькиx пpогpaм.
Ан^з педaгогiчного досвiдy тa виxовниx ^облем у зaгaльноосвiтнix школax дели змогу пpостежити сyпеpечностi, що iснyють мiж: сyспiльною необxiднiстю виxовaння твоpчо aктивноï особистостi i стaном нaвчaльно-виковного пpоцесy, зоpieнтовaного нaсaмпеpед нa пpaгмaтичнi, paцiонaльно-логiчнi освiтнi пapaдигми; зтачним виxовним потенцiaлом мистецтвa, зокpемa тpaдицiйноï нapодноï кyльтypи, тa недостaтнiм piвнем його викоpистaння у нaвчaльно-виxовномy ^оцеа як вaжливого чинни^ pозвиткy твоpчоï особистостi; потpебaми, твоpчими зaпитaми учтв шкiльного вiкy i недостaтньою yвaгою до оpгaнiзaцiï ïx xyдожньо-твоpчоï дiяльностi в типовиx yмовax виxовного ^оцесу зaгaльноосвiтньоï школи.
Актyaльнiсть пpоблеми виxовaння твоpчоï особистостi, нaявнiсть сyпеpечностей у цьому пpоцесi тa необxiднiсть ïx в^шення, a тaкож недостaтнe вивчення i пpaктичне впpовaдження у нaвчaльно-виxовний пpоцес зaгaльноосвiтньоï школи мистецькиx в^овни* пpогpaм зумовлюють посилення yвaги тауковщв до питaнь pозpобки новиx в^овни* теxнологiй, метою якиx e ствоpення необxiдниx умов для твоpчого pозвиткy yчнiв зaгaльноосвiтнix шкiл.
Цим пиганням пpисвяченi дослiдження I. Беxa, М. Kpaсовицького, Г. Iвaновa, I. Дичшвсько].', В. Безталько, З. Аpтеменко, G. Бондapевськоï, I. Погоpiлоï, G. Степaновa, Г. Соpоки, Н. Щypковоï тa iн.
Дослiджyючи пpоблемy виxовaння особистост школяpa, бiльшiсть aвтоpiв визнaчae компоненти теxнологiчного пiдxодy до педaгогiчного кеpiвництвa нaвчaльно-виxовним пpоцесом. Основними компонентaми можга ввaжaти тaкi:
- постaновкa мети тa уточнения основниx виxовниx зaвдaнь;
- зоpieнтовaнiсть педaгогiчноï дiяльностi та досягнення виxовноï мети;
- орiентащя виховних завдань i всього процесу художньо-творчо1 дiяльностi на досягнення результатiв;
- оцiнка промiжних результапв;
- корекщя основних технологiчних 3aco6iB;
- ощнювання остаточного результату.
Серед сучасних виховних програм можна назвати таш: програма розвитку та виховання дитини раннього вiку «Зернятко» (О. Кононко); програма «Дитина», що охоплюе перiод раннього дитинства, в якш пропонуеться цша низка iгор зi скар6ницi народно1 педагогiки, а також ^ри i психологiчнi ситуацiï для рольових драматизацш (О. Проскура); «Програма творчо-естетичного розвитку дитини» (Н. Варкк^ Р. Калiнiна) [1]. У методолопчну основу цих програм закладено цтсний пiдхiд до виховання i розвитку дитини як особистостг 1снуе також ряд гуматтарних програм для молодо «Комплекст програми сощальних служб для молодо» (керiвник С. Толстоухова - Украшський державний центр сощальних служб для молодi у м. Киев^; програма «Побудова гуманiстичного суспiльства на базi екологiï свiдомостi та енергоiформацiйного о6мiну Людини з Природою» (автор О. Вершинша, Харкiвський обласний благодiйний фонд iнновацiйних знань, iдей i технологш гуманiзацiï); «Волонтерська служба «Мюто» Всеукрашського громадського Центру «Волонтер», яка реалiзуеться у формi «вуличного дшства» за допомогою театралiзованих засо6iв та ш.
Зару6iжний досвiд використання навчальних та виховних програм можна представити програмою розвитку i виховання обдарованих дiтей «Гiднiсть», яка була введена на початку ХХ ст. в США. Крiм raï широко популярними е програми пошуку i розвитку таланив, заснував якi Center for Talent Development at Northwestern University [2]. Програма «Зв'язок поколшь», в 1998 рощ почала працювати в Канада Завдяки вказаному проектовi розпочався штенсивний процес спiвро6iтництва i взаемоди мiж учнями шкiл, громадськими оргатзащями та людьми похилого вiку через шформащйний проспр. Мета проекту - з'ясування можливiстей реалiзацiï таких програм, а також виявлення iснуючих проблем та збiр пропозицiй щодо ïx вирiшення [2].
Покaзово, що тайбшьш pозвиненi кpaïни Gвpопи, зокpемa, Фpaнцiя, мae тpaдицiйио сильно pозвиненy мистецьку освiтy. Однieю iз пpiоpитетниx деpжaвниx пpогpaм e «Мистецтво тa кyльтypa в школЬ>, головним зaвдaниям якоï' e ствоpення надежна умов для xyдожньо-кyльтypного виxовaния, доступ молодi до кyльтypного нaдбaния Фpaнцiï i свiтy. Хapaктеpно, що ще з 1882 pокy мистецькi дисциитни виклaдaються нa всix етaпax почaтковоï школи i нa ïx виклaдaння вiдводиться 15 % годии тавчвльного пяaиy. Регyляpнa пpaктикa мaлювaння, фото- i кiнотвоpчiсть, викоpистaння у нaвчaльно-виxовномy пpоцесi всix мyзичниx жaнpiв сутгево виpiвиюють ту сощвльну дифеpенцiaцiю, яга iснye в сyспiльствi щодо опaнyвaння кyльтypними ценностями [3, с. 28].
Ц^вими e кyльтypотвоpчi пpогpaмнi ш^оди в концепцiï японськоï школи XXI ст.., де pозвиток «емоцiйиоï осв^и» - незaпеpечний пpiоpитет. Xapaктеp, ,ayma, нaцiонaльнa ментaльнiсть - все те, що стaновить сyтнiсть людського буття, нaлaштовaне нa pозвиток етичност!, спpaведливостi, спiвчyття, толеpaнтностi, повaги до нaцiонaльниx тpaдицiй, iстоpiï тa кyльтypи, якостей, як знaxодяться сеpед нaйвaжливiшиx пpiоpитетiв.
Розpобкa концепцiï кyльтypно-мистецькиx пpогpaм мae в своïй основi нayкове обгpyнтyвaння i бaгaтоpiчний досвiд виxовноï pоботи aвтоpa стaттi у зaгaльноосвiтнix школax тa позaшкiльниx нaвчaльниx зaклaдax. У своïй втащит позицiï ця концепщя бaзyeться та визнaннi того, що методологiчними основaми сyчaсноï педaгогiки e фiлософiя кyльтypи i фiлософiя людиии. Цю позищю пiдтвеpджyють В. Бiблеp, G. Боидapевськa, Л. Kогaн, Л. Kоидpaцькa, В. ^жв тa бaгaто iншиx вченж. Зокpемa, Л. Kоидpaцькa пише: «CyHaOTa людииa нaвiть нa почaткy III тисячолтя ще до кiнця не збaгнyлa, що ïï буття виpiшyeться вииятково у сфеpi кyльтypи; сaме кyльтypний поpядок буття pозкpивae ту eднiсть екологiï, aнтpопологiï i етнологи, якa зaбезпечye стiйке iснyвaния цивiлiзaцiйниx систем» [4, с. 8]. Ниш piзнi гaлyзi сyчaсноï нayки доводять aктyaльнiсть концепци цiлiсноï pеaльностi кyльтypи у пpостоpово-чaсовомy вимipi.
Kyльтypно-мистецькi пpогpaми спpямовaнi нa цiлiсний pозвиток особистосп, який вiдбyвaeться пiд впливом соцiaльниx явищ оточуючого свiтy, з
оволодiнням викованцями надбань людськоï кyльтypи i ступенем ïx особистiсноï вiддaчi у свош життeдiяльностi i твоpчостi. Обpaзно кажучи, за висловом I. Беxa, «людина в кiнцевомy пiдсyмкy «тпить» свою особистiсть iз мaтеpiaлy культ^и, який оpгaнiзовaно постачае ïH вжователь, сyспiльство в цiломy» [5, с. 34-35] .
Найбшьш xapaктеpними ознаками виxовноï теxнологiï кyльтypно-мистецькиx ^отрам е:
- пpогpaми pозpобляються тд конкpетний педaгогiчний задум (виxовнy ^облему), в основi якоï лежить певна методолопчна, свiтогляднa, фiлософськa позищя aвтоpa;
- теxнологiчнa послiдовнiсть педaгогiчниx дш, опеpaцiй, комyнiкaцiй тощо вибудовуеться вщповщно до цiльовиx установок, якi виписуються у фоpмi запланованого pезyльтaтy;
- текнолопя пеpедбaчae взаемопов'язану дiяльнiсть вчителя (вжователя, кеpiвникa кyльтypно-мистецькоï пpогpaми) та учтв iз вpaxyвaнням пpинципiв дифеpенцiaцiï та iндивiдyaлiзaцiï, оптимaльноï pеaлiзaцiï особис^сн^ фaктоpiв, дiaлогiчного спiлкyвaння;
- оpгaнiчною частиною теxнологiï е нaявнiсть дiaгностичниx пpоцедyp, якi вмiшyють кpитеpiï, показники та iнстpyментapiй вимipy pезyльтaтiв дiяльностi;
- вiдтвоpення елементiв pозpобленоï теxнологiï (пpогpaми) повинно бути доступним для будь-якого вчителя;
- досягнення пpогpaмовaниx pезyльтaтiв гapaнтyeться всiм учням, але piвень досягнення залежатиме вiд iндивiдyaльного pозвиткy твоpчиx здiбностей та активност кожного учня.
Розpобкa ^охрами е необxiдною умовою кожноï дiяльностi. Вiдповiдно до постaвленоï мети i завдань у пpогpaмi визначаеться i описуеться змiст дiяльностi. Kyльтypно-мистецькa ^о^ама - це зaсiб pозвиткy твоpчоï особистостi, яка, базуючись на викоpистaннi досягнень зaгaльнолюдськоï кyльтypи, aкyмyльовaниx у твоpax мистецтва та у тpaдицiйнiй нapоднiй кyльтypi, забезпечуе виконання в^овни* завдань iз pозвиткy твоpчоï особистост школяpa у пpоцесi xyдожньо-
твоpчоï дiяльностi пiд чaс пpоведення темaтичниx твоpчиx зaxодiв тa ypокiв xyдожньо-естетичного i гyмaнiтapного циклу.
Цим визгаченням зyмовлюeться стpyктypa пpогpaм, виxовнi гарями, зaсоби тa фоpми пpоведення темaтичниx твоpчиx зaxодiв.
Оpгaнiзaцiйний aспект xyдожньо-твоpчоï дiяльностi школяpiв вiдповiдно до pозpоблениx кyльтypно-мистецькиx пpогpaм оxоплюe тaкi стpyктypнi елементи: сyб'eкт, пpоцес, пpедмет, умови i pезyльтaт дiяльностi, в якиx:
- сyб'eктaми дiяльностi e учт, вчителi, оpгaнiзaтоpи, кеpiвники aдмiнiстpaтивниx i твоpчиx пiдpоздiлiв;
- пpоцесом e xyдожньо-твоpчa дiяльнiсть yчнiв ;
- предметом e оpгaнiзaцiя i пpоведення темaтичниx твоpчиx зaxодiв, виpiшення в^овни* пpогpaмниx зaвдaнь;
- yмовaми e педaгогiчне кеpiвництво пpоцесом xyдожньо-твоpчоï дiяльностi
yчнiв;
- pезyльтaтом e виxовaння твоpчоï особистостi, яке здiйснюeться в xyдожньо-твоpчiй дiяльностi в yмовax ствоpеного виxовного сеpедовищa.
Mетa кyльтypно-мистецькоï пpогpaми - ствоpити виxовне сеpедовище, що дae можливiсть виxовaнцю осмислити свою глибинну сyтнiсть як Людиии, котpa нaдiленa нaйвищими твоpчими якостями. Ta^ осмисления вiдбyвaeться в пpоцесi aктyaлiзaцiï твоpчиx потpеб yчнiв, pозшиpення тa yтвеpдження ïx твоpчиx iнтеpесiв, стaновлення особистiсноï цiннiсноï iepapxiï тaк, що вишд дyxовнi цiнностi зaймaють життeвознaчимi позицiï: це виxовaння особистостi з високим piвнем твоpчоï aктивностi, яке здiйснюeться в пpоцесi його дyxовного стaновления чеpез звлучення до xyдожньо-твоpчоï дiяльностi. Вiдповiдно до постaвленоï мети визнaчaeться зaгaльний нaпpям i xapa^rep дiяльностi.
Розвиток твоpчоï особистостi школяpa в пpоцесi pеaлiзaцiï кyльтypно-мистецькиx пpогpaм здiйснюeться зaсобaми piзниx видiв мистецтв (музичного, теaтpaльного, лiтеpaтypного, обpaзотвоpчого, xоpеогpaфiчного, екpaнного тa iн.) тa фольклоpниx тpaдицiй чеpез систему piзниx видiв xyдожньо-твоpчоï дiяльностi yчнiв.
Поpiвняно з тpaдицiйними методами виxовaння засобами кyльтypно-мистецькиx пpогpaм спpоможне забезпечити бшьш ефективний виxовний pезyльтaт, оскшьки у ниx викоpистовyються потyжнi впливовi можливостi yсix видiв мистецтва.
Безумовним пpiоpитетом pозpоблениx виxовниx кyльтypно-мистецькиx пpогpaм е xyдожньо-твоpчa дiяльнiсть yчнiв. Повноту pеaлiзaцiï' школяpa у певному ïï видi можна вважати кpитеpieм сфоpмовaностi певного piвня його твоpчого pозвиткy. Ознакою такого piвня е дyxовно-цiннiснa активна позицiя (вибip) щодо е^чни* та естетичниx ноpм ставлення до piзниx видiв дiяльностi, до ^^оди i мистецтва, до етичниx та естетичниx ноpм спiлкyвaння i с^в^ащ, а також твоpчa спpямовaнiсть особистост учня на yспiшне виpiшення iснyючиx життeвиx пpоблем. Тiльки визначаючи позищю yчнiв як твоpцiв, оpгaнiзaтоpiв своeï xyдожньо-твоpчоï дiяльностi, можна досягти усшив у виxовaннi твоpчо aктивноï особистосп.
Педaгогiчне кеpiвництво xyдожньо-твоpчою дiяльнiстю учтв опиpaeться на пpинципи функщонування кyльтypно-мистецькиx пpогpaм у виxовномy пpоцесi загальноосв^то школи: пpiоpитетнiсть xyдожньо-твоpчоï дiяльностi та aктивноï позицiï yчнiв ; комплекстсть викоpистaння piзниx видiв мистецтв у pозpобцi i pеaлiзaцiï кyльтypно-мистецькиx пpогpaм; цiлiснiсть та системнiсть пiдxодy до в^оваим; iнтегpaцiя нaвчaльниx дисциплiн i темaтичниx твоpчиx зaxодiв; iндивiдyaлiзaцiя xyдожньо-твоpчоï дiяльностi; демокpaтизaцiя та гyмaнiзaцiя взаемин yчнiв та вчителiв (виxовaтелiв, кеpiвникiв та кооpдинaтоpiв кyльтypно-мистецькиx пpогpaм).
Принцип прiориmеmносmi художньо-творчо1' дiяльносmi та активно1' позицп учтв. Цей ^ищ^ базуеться на об'ективному пpaгненнi учня до самостшносп та сaмоствеpдження. Водночас не по^бно зaпеpечyвaти необxiднiсть коpектного педaгогiчного кеpiвництвa, допомоги та конфолю у спpaвax yчнiв. Це вимагае особливого pозyмiння вчителями як вшовж особливостей дiтей, так i зaгaльниx пpоблем виxовaння.
Художньо-творча дiяльнiсть визначаеться як наскрiзне завдання всiх дiяльнiсних сфер i повинна займати особливе мiсце у загальнш системi навчально-виховного процесу школи.
У процеи реатзаци основних завдань культурно-мистецьких програм з метою всебiчного розвитку особистост учнi залучаються до рiзних видiв творчо! дiяльностi. Структура вказаних програм передбачае творчiсть дiтей у таких видах дiяльностi: художньо-естетичнiй, яка зумовлена використанням рiзних видiв мистецтв, тзнавальнш, iнтелектуальнiй, iгровiй, пошуковiй, суспшьно-кориснш та iн. Узгоджена з вшом творча дiяльнiсть сприятиме пiдвищенню мотиваци до максимального розкриття здiбностей школяра, допоможе йому розвинути здатнiсть до проектування, програмування, вiдкриття чогось нового. Розвиток духовних сил призведе до розвитку творчо! активност!, конструктивних здiбностей, вiльного вияву свого «Я».
Реатзащею цього принципу учням надаеться можливють, як писав В. Сухомлинський, дослщжувати i вiдкривати для себе св^ «у живих фарбах, яскравих i трепетних звуках, у казцi та гр^ в особистiй творчост!, в крас^ що надихае 11 серце, в прагнент робити добро людям» [6, с. 32].
Принцип комплексного використання р1зних вид1в мистецтв у процеЫ розробки I реал1зацп культурно-мистецьких програм. Розробка цих програм базуеться на використант мистецьких творiв рiзних жанрiв з 1х особливим впливом на рiзнобiчний розвиток школярiв. Специфша виховного впливу зумовлена особливостями мови i засобiв виразностi кожного виду мистецтва.
Розробка культурно-мистецьких програм передбачае також взаемодто рiзних мистецьких жанрiв вiдповiдно до форм проведення тематичних творчих заходiв, як запланованi у програмах: концертiв, тематичних вечорiв, л^ературно-музичних композиций, iнсценiзацiй фрагментiв драматичних творiв, використання хореографи, творiв образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва, освоения предметно-просторового середовища споруд, арх1тектурних ансамблiв, паршв тощо. Проте, реалiзовуючи принцип комплексного використання рiзних видав мистецтв, потрiбно стежити за тим, щоб мистецьк твори об'еднувались в
однш програмi не лише за тематичною подiбнiстю чи iншими формальними ознаками, а й виявляли органiчну едтсть виховного змiсту кожного тематичного творчого заходу.
Комплексне використання рiзних видав мистецтв сприятиме формуванню у д^ей системного мислення i цiлiсного художнього св^огляду, активiзуе виявлення i становлення його духовно-творчого потенциалу.
Принцип цшсного та системного тдходу до виховання. У педагопчнш наущ вiн обгрунтовуеться як теоретична база будь-яко! виховно! дiяльностi (I. Бех, М. Красовицький, А. Макаренко, Г. Сорока, В. Сухомлинський). Принцип передбачае для вчителя необхщтсть врахування всiх життевих обставин, у яких перебувае вихованець (сощокультурних, психолого-педагогiчних, моральних, економiчних тощо) i як впливають на нього. З урахуванням цих умов визначаються форми виховного впливу, з'ясовуеться мета конкретно! дiяльностi з кожним учнем.
Принцип цтсносп випливае з факту цтсност особистостi, котра е органiчним, багатогранним сплавом свiтогляду, переконань, iдеалiв, штерешв, морально-вольових рис, навичок i звичок поведiнки. Отже, суть принципу цтсносп, за визначенням М. Красовицького, в тому, що дитину неможливо виховувати окремими, iзольованими порциями, частинами. Системне виршення будь-яких проблем ефективнiше, тж окремi ди чи заходи. Не можна формувати свiтогляд без виховання навичок i звичок поведiнки, не можна сьогодт виховувати патрiотизм, а завтра - повагу до людини. Доцшьно забезпечити таку систему педагопчних впливiв, яка була б орiентована на всi сторони особистостi в комплекса [7, с. 15].
Змют виховно! дiяльностi засобами культурно-мистецьких програм фокусуе рiзноманiття якостей особистостi учня у цiлiсний процес становлення зршо! людини, здатно!, за висловом I. 1ль!на, до «цтсно! очевидности», коли в процеш виховання i розвитку досягаеться «гармотя, узгоджена тотальнiсть захоплень i здiбностей, еднання iнстинкту i духу, згода мiж вiрою i знанням» [8, с. 767].
Цтстсть, системтсть, послiдовнiсть i безперервнiсть виховного процесу - це тi умови, як забезпечують успiх реатзаци поставлено! мети.
Принцип ¡нтеграцИ навчальних дисциплт та тематичних творчих заход1в. У загальному навчально-виховному процесс як щд час урокiв, так i в системi позаурочно! дiяльностi вiдбуваеться розвиток творчо! активност учнiв через посередництво навчальних предметов та виховних заходiв. У структурi культурно-мистецьких програм тематичнi творчi заходи тiсно перепттаються не тiльки з предметами естетичного циклу, а також з iншими гуманiтарними дисциплiнами (укра!нська та зарубiжна л^ература iсторiя, етика), виховною позакласною дiяльнiстю та гуртковою роботою.
Принцип штеграцл навчальних дисциплiн i тематичних творчих заходiв передбачае застосування учнями у процесi виконання культурно-мистецько! програми знань та комплексу умiнь, як вони отримали при вивченнi рiзних предметов та засво!ли вiдповiднi навички у процесi художньо-творчо! дiяльностi.
Цей принцип також повинен виконати суттеву координащйну роль у розробцi календарного планування конкретно! культурно-мистецько! програми. Змют навчання та виховання в загальноосв^нш школi визначаеться основними регламентуючими документами: навчальним планом, в якому вщображено обсяг навантаження з кожного предмета, програмами навчальних дисциплiн та планом виховно! дiяльностi вчительського та учтвського колективiв. Враховуючи те, що реатзащя культурно-мистецьких програм тiсно пов'язана з шшими напрямками навчально-виховно! роботи, необхщно забезпечити належну координацiю та взаемозв'язок мiж усiма учасниками цього процесу та виконавчими структурами через адмшстращю школи. Це, насамперед, стосуеться класних керiвникiв, вчителiв мистецьких дисциплiн (музика, образотворче мистецтво, хореографiя), вчителiв л^ератури, iсторi!, етики, а також керiвникiв гуртково! роботи художньо-естетичного напрямку.
Взаемозв'язок i рiвень коордииацi! мiж виконанням культурно-мистецьких програм та навчальними програмами i планами виховно! роботи буде залежати вщ етапност! впровадження культурно-мистецьких програм у навчально-виховний
процес загальноосв^ньо! школи: на початковому етат культурно-мистецька програма буде окремим тематичним доповненням до основного плану виховно! роботи, а за умови розробки i впровадження системи програм може стати базовою виховною технологiею, яка об'еднае нинi роздiленi напрямки виховання.
Принцип 1ндив1дуал1заци художньо-творчо'1 д1яльност1. Реалiзацiя цього принципу дае змогу вчителевi (керiвниковi) максимально вивчити потреби та штереси кожного учня, визначити рiвень його творчо! активност!, врахувати умови фiзичного, псиичного, соцiального та духовного розвитку i на пiдставi цього скласти iндивiдуальний план роботи з кожним учнем, поставивши для нього конкретнi виховнi завдання. Iндивiдуальнi особливост! кожно! дитини зумовлюють також планування !! участi у певному вид! художньо-творчо! дiяльностi.
У межах вказаного принципу передбачено також проведення мотторингу змiн iндивiдуальних творчих якостей учня, вибiр методiв, спещальних засобiв педагопчного впливу та визначення !х ефективност на iндивiдуальнiсть пiдлiтка. Принцип iндивiдуалiзацi! художньо-творчо! дiяльностi передбачае й реалiзацiю iндивiдуальних здiбностей особистостi через колективну творчу дiяльнiсть (наприклад, в умовах роботи тимчасового творчого колективу). При цьому мають бути дотриманi так! умови: робота, яка ведеться з групою (колективом) учтв, повинна орiентуватися на розвиток творчо! активностi кожного з них; устх виховного впливу тд час роботи з одним учнем не повинен негативно впливати на iнших; здiйснюючи вибiр засобiв для виховання та розвитку особистосп, необхщно користуватися iнформацiею про iндивiдуальнi якостi кожного учня; на основi взаемодi! з учнем вчитель мае вести поспйний пошук засобiв корекци його поведiнки та пошук методiв iндивiдуального розвитку.
Принцип демократизаци та гуман1зацп взаемин учтв та вчител1в (виховател1в, кер1вниюв та координатор1в). Реалiзацiя цього принципу забезпечуе повнощнний процес виховання творчо активного учня. Культурно-мистецьш програми побудованi на основi системного новаторського подходу до проведення виховно! роботи, що грунтуеться на демократичних засадах,
опиpaeться та aктивнy позищю yчнiв, ïx сaмостiйнiсть тa iнiцiaтивy, нa ^инципи особистiсно-pозвивaльноï взaeмодiï, звлучения кожного учня до знaчyщоï для нього дояльносп.
Нaзвaний пpиицип пеpедбaчae спiвpобiтництво ydx сyб'eктiв виxовного пpоцесy у в^шент вaжливиx зaвдaнь життeдiяльностi i твоpчостi виxовaнцiв, усуиения aвтоpитapного стилю pоботи з боку вчителiв, yтвеpдження тaкиx фоpм взaeмостосyикiв, якi спpиятимyть фоpмyвaнню демокpaтичноï кyльтypи особистостi.
Пpиицип демокpaтизaцiï тa гyмaнiзaцiï вимaгae визнaния щнност учня як особистостi, його пpaвa нa свободу, зaxист, оxоpонy життя i здоpов'я, ствоpения умов для pозвиткy твоpчого потени^влу, здiбностей, нaдaння йому допомоги у
• • • U • Т 7 • • • • •
житгевому сaмовизнaченнi i повнощннш pеaлiзaцiï. У спшьнш пpaцi yчнiв i вчителiв (кеpiвникiв тв кооpдииaтоpiв кyльтypно-мистецькиx пpогpaм) повиига пpоявлятися взaeмнa довipa i поввгв. З боку стapшиx поввгв до особистостi учия виявляeться у зтант виxовaтелем його iидивiдyaльниx особливостей, виявленн сеpдечноï' тypботи тв ствчуття, yвaзi до його потpеб, шщвтив, iнтеpесiв. Виявивши нaйбiльш вaжливi, щквв^ позитивнi якостi учия, тpебa визтачити конкpетнi зaвдaния по оpгaнiзaцiï дiяльностi, якв повиига пpивести до y^xy особистiсного стaновлення, щоб змiцнити його почуття гiдностi, впевненост у соб^
Отже, педaгогiчне кеpiвництво пpоцесом xyдожньо-твоpчоï дiяльностi yчнiв зaгaльноосвiтнix шкiл у в^овит теxиологiï кyльтypно-мистецькиx пpогpaм ствоpюe умови для зaдоволения потpеби д^ей в aктивнiй дiяльностi, якв зaбезпечye можливiсть pеaлiзовyвaти себе, досягвючи емощйно пpивaбливиx твоpчиx pезyльтaтiв, a твкож ствоpюe виxовне сеpедовище, що дae можливiсть дiтям осмислити свою глибинну сyтнiсть як Людиии, котpa надшета гайвищими твоpчими якостями. ЗБлучения школяpiв до piзниx видiв xyдожньо-твоpчоï дiяльностi, межax кyльтypно-мистецькиx пpогpaм зyмовленa специфшою piзниx мистецькиx жaиpiв: лiтеpaтypи, музики, обpaзотвоpчого мистецтвa, xоpеогpaфiï,
театру, кшомистецтва та ш. Художньо-творча дiяльнiсть органiзовуеться так, щоб повнiстю забезпечити учням роль головного суб'екта виховного процесу.
Лiтература
1. Варки Н. А. Программа творческо-эстетического развития дошкольников / Н. А. Варки, Р. Р. Калинина. - СПб.: Речь, 2002. - 168 с.
2. Волощук I. С. Програми для обдарованих i талановитих школярiв / I. С. Волощук, В. Шепотько // Рiдна школа. - 2005. - № 1. - С. 70-72.
3. Розвиток особистост в полшультурному освггньому просторi: збiрник матерiалiв Мiжнародного конгресу «IV Слов'янськi педагопчт читання». -Черкаси: Вид-во ЧНУ, 2005. - 338 с.
4. Кондрацька Л. А. Художня етстемолопя культури у вимiрi педагогiки / Л. А. Кондрацька - Тернотль: Навчальна книга - Богдан, 2002. - 408 с.
5. Бех I. Д. Виховання особистостг у 2 кн. Кн. 1: Особиспсно орiентований щдхщ: теоретико-технологiчнi засади: навч.-метод. видання / I. Д. Бех. - К.: Либщь, 2003. - 280 с.
6. Сухомлинський В. О. Вибрат твори: в 5 т. / В. О. Сухомлинський. - К.: Радянська школа, 1976 - Т. 3.
7. Красовицький М. Ю. Людина - мета, а не зашб / М. Ю. Красовицький // Виховання в штт / [упор. В. Варава, В. Зоц]. - К.: Б-ка «Шкшьного свггу», 2003. - С. 5-22.
8. Ильин И. А. Поющее сердце. Путь к очевидности // Почему мы верим в Россию?: Сочинения / И. А. Ильин. - М., 2006. - С. 577-909.
УДК 378 : 7
Ганна Кудшова
МИСТЕЦТВО ЯК ЗАС1Б ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНИХ ПОЧУТТ1В
СТУДЕНТ1В
У статт1 анал1зуеться значення естетичних почутт1в у духовному розвитку студент1в та роль мистецтва в Чх формуванш. Розглядаються основш
