CC BY
20
7. Российская педагогическая энциклопедия. - М.: Научное издательство «БРЭ», 1993. - 860 с.
8. Козлов А. В. Проектирование и реализация системы научно-исследовательской деятельности студентов технического колледжа на основе учебно-научно-производственной интеграции: дис. ... доктора пед. наук: 13.00.08 / Козлов Анатолий Васильевич. - Тольятти, 2004. - 267 с.
9. Ожегов С. И. Толковый словарь русского языка [Електронний ресурс] - Режим доступу: http: www.ozhegov.ru.
Ю.ГавришН. В., ПрошкшВ. В., Сущенко О. В. Науково-дослщна робота студенпв як штегруючий фактор у npoucci професшно! шдготовки ф;швця у педагопчному ушверситеп // Освиа Донбасу. -2007.-№3,-С. 60-63.
УДК 81'253:159.942:378
А. В. ДУДОЛАЛОВА
РОЛЬ ЕМ0Ц1ЙН01 СКЛАД0В01 В СИСТЕМ1 ПРОФЕС1ЙНИХ ЯКОСТЕЙ
МАЙБУТНЬОГО ПЕРЕ 1СЛАДАЧА
У статт1 розглядаетъся актуальна проблема формування емоцшно/ культуры майбуттх перекладачгв, яка обумовлена зростанням ттересу до емоцшно/ сферы жыття людыны та тдвищенням еымог до професи перекладача. Сучаст сустлът процесы зумовлюють трансформацй у тдготовцг перекладачгв / стымулюютъ до оволодтня пееным ргвнем емоцшно/ культуры, з огляду на те, що перекладач выступав в рол1 мгжкультурного посередныка. В зв 'язку з цым еымагае перегляду сыстема професшных якостей перекладача та врахування и емоцшног сюшдовоИ.
Ключовг слова: професшт якоспи перекладача, емоцшна культура, складов/ фахово/ тдготовки, професшна компетенщя, професшне становления.
А. В. ДУДО АУЛОВА
РОЛЬ ЭМОЦИОНАЛЬНОЙ СОСТАВЛЯЮЩЕЙ В СИСТЕМЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ КАЧЕСТВ БУДУЩЕГО ПЕРЕВОДЧИКА
В статье рассматривается актуальная проблема формирования эмоциональной культуры будущих переводчиков, что обусловлено повышением интереса к эмоциональной сфере человеческой жизни, ужесточением требований к профессии переводчика. Современные общественные процессы обусловливают трансформации в подготовке переводчиков и стимулируют овладение определенным уровнем эмоциональной культуры, с учетом того, что именно переводчик выступает в роли межкультурного посредника. В связи с этим требует пересмотра система профессиональных качеств переводчика и учета ее эмоциональной составляющей.
Ключевые слова: профессиональные качества переводчика, эмоциональная культура, составляющие профессиональной подготовки, профессиональная компетенция, профессиональное становление.
A. V. DUDOLADOVA
A ROLE OF EMOTIONAL CONSTITUENT IS IN SYSTEM OF PROFESSIONAL QUALITIES OF FUTURE TRANSLATOR
The issue offorming future interpreters' emotional culture is considered urgent nowadays. It's caused by many factors, firstly, by a keen interest in the emotional sphere of a human life and secondly, by stricter requirements to the profession of interpreters. Numerous social processes entail transformations in interpreters' education and encourage acquiring a certain level of emotional culture, with the interpreter acting as an
intercultural mediator. Thus it's essential to review the system of interpreters' professional skills in general and to pay attention to the emotional component in particular.
Key words: professional skills of an interpreter, emotional culture, components ofprofessional education, professional competence, professional development.
На сучасному еташ розвитку сусшльства принципы гумашзацн та демократизацн осв1ти вважаються провщними, а осв1та розглядаеться як cnoci6 саморозвитку особистостг Актив1защя м1жнародно! взаемодй, науково-техшчний прогрес та mini чинники спричинили ниш значну трансформащю сусшльства. Як наслщок, ми переживаемо складний етап, що висувае нов1 вимоги перед навчальними дисциплшами. Враховуючи швидкоплинний характер часу та збшыпення потоку шформацн, профса я перекладача постшно розвиваеться та ускладнюе вимоги до шдготовки фа\1 Bui в-псрс кладамi в.
Задоволення потреби в яюсшшш шдготовщ, що вщповщатиме вимогам часу, залежить вщ ефективност1 системи вшцо! профса йно! осв1ти, спрямовано! на шдготовку конкурентоспроможних фах1вщв, здатних до профса иного зростання та мобшьност1 на м1жнародному ринку пращ. Значне зростання штересу до профссп перекладача, що припало на XX ст. активпувало пошуки оптимально! моде л i профса йно! шдготовки майбутнього перекладача зпдно з вимогами Болонсько! угоди.
Профса йнс зростання завжди викликало ¡нтсрсс у науковщв. Професшш якосп як складова профса йно! компетенщ! вивчали дослщники Е. Зсер [3], Г. Монастирна [8], Т. Cnipma [9], С. Цимбал [10] та mini. Концспщю формування професшно! компетентносп фах1вщв дослщжували С. Ншолаева, О. Б1гич, Н. Бражник [7], Е. Зсер [3], Н. Масюкова [6] та ш. Проблемою шдготовки перекладач1в займалися А.Швейцер [12], А. Чеботарьов [11]. Проте поняття профсайних якостей перекладача нараз1 потребуе уточнения в зв'язку з посиленням емоцшного напруження профса йно! д1яльносп пере кладача-фахi вця.
Метою нашог cmammi е комплексний анал1з профса йних якостей перекладача з урахуванням емоцшно! складово! шдготовки фах1вщв такого типу. Ця складова е провщним чинником процесу формування емоцшно! культури майбутнього перекладача.
Необхщшсть уточнения та переосмислення складових фахово! шдготовки перекладача зумовлена домшуванням традищйних форм оргашзацн навчально-шзнавально! д1яльносп майбутшх перекладач1в на rai по\птного збшыпення вимог до якост1 !х профса йно! д1яльност1. Це зумовлено потребою сусшльства у висококвалiфi кованих перекладачах, ¡нтслсктуально розвинених та психолопчно шдготовлених до виконання cboix профса йних обов'язюв. Виршенням таких суперечностей може слугувати профса йно спрямована педагопчна шдготовка майбутнього перекладача, що вимагае подалыпо! теоретично! розробки та наукового обгрунтування.
Перекладач належить до профса йно! групи «Професюнали». Це, передуам. посередник не тшьки мiж людьми, а й \пж культурами, який постшно зад1яний у м1жкультурнш взаемодй. М1жнародш вщносини е особливою формою сусшльних вщносин, що виразно виокремлюеться серед ycix вщомих форм сусшльно! взаемодй' у м1жнародному середовшщ.
Мовна вуз1вська осв1та сьогодш забезпечуе шдгрунтя для формування мовно! компетенщ! перекладача. Сформована комушкативна компетенщя теж е результатом активно! та наполегливо! навчально-шзнавально! д1яльносп студенпв. М!жособистюна сфера профса йно! д1яльност1 потребуе розвитку суспшьних навичок особистост1 майбутнього перекладача, здатносп до взаемодй' та поладнання з людьми. Перекладач - це суспшьна профса я. що передбачае сусшльну взаемод1ю на piBHi м i ж о с о б и ст i с н и х взаемин. Стосунки м1ж людьми завжди е динам1чним процесом комушкацн, опосередковаш !хшми характерами, настроями, почуттями, схильностями тощо. Кожен комушкативний акт рсалпуеться через взаемод1ю конкретних особистостей, тому культура епшкування характеризуеться i психолопчною складовою. Саме в цьому рсалпуються комушкативш професшш якост1 перекладача.
Компетентшсний шдхщ в укра!нськш оевт передбачае спрямовашсть осв1тнього процесу на формування та розвиток ключових i предметних компетентностей особистостг Результатом такого процесу, на думку науковщв, мае бути формування загально!
компетентносл люди ни, то с сукупшстю ключових ком петентносте й, штегрованою характеристикою особистосп с. 66]. Серед системи компетентностей виокремлюють: ш1Ючов1. загадьногалузев1 та предметн!. Ключов1 компетентности що визначають сучасну яюсть освп и, розумшть як систему ушверсальних знань. умшь та навичок, а також доспи самоспйно! Д1яльносл та особисто! в1дпов1дальносп фах!вця. Хоча I. Ьсх. зокрема, зазначае, що «недоцшьно ототожнювати» навчальн1 зд Юности знания й умшня з в1дпов1дними компетентностями» |2, с. 26].
С. Цимбал визначае професшну компетентнють сучасного фах!вця як готовшсть на високому професшному р!вш внконувати сво! фах0В1 обов'язки виповшно до сучасннх теоретичних та практичних надбаиь 1 досвщу, наближених до св1тових вимог 1 стандартт, як ¡нтегращю в ев и на д1яльн1Сному р!вн1. 1*1 доцшьно розглядати у е'дноси трьох компонент! в -мотивацшно-цшнюного. предметно-практичного та саморегулятивно-вольового [10, с. 14| Як бачимо, емоцшний компонент присутшй в тлумаченнях р1зних дослиншав.
Окр1м професшно! компетентности визначають професшну культуру, що тлумачиться ЯК «еукупшеть штелектуальних, духовних, творчих здюностей. якостей \ властивостей особисюси та стилю дшлыюсп. який передбачае усталений спос1б життя, сформован! на 0СН0в1 загальннх 1 СПвЦиф!чНИХ Профеойннх знань загальну культуру, ПОЗИТИВНИЙ ДОС 151Д- що дозволяють особ истост! ефективно та як юно виршувати професшш завдання» [9, с. 14]. Отже, юнуе чимало шдходж до вказаних понять, що може дето заплутувати термшолопю р1зних вчених у шй галуз1 - Тому в доЫдженш ми обираемо за ключове ионяття «емощйна культура», що, на наш\ думку, найбшьш в1дпов1дае цшям цього аспекту фахово! шдготовки майбутнього перекладача.
Традицшно система про фес! й них якостей перекладача е: багатокомионентною та реалпусться у деюлькох напрямах. 1сп\с багато концепщй щодо розумшня та найменування складншав фахово! компетенци. Ми ж зупинимося на пиходк вщповино до якого профссшна компстснщя перекладача формуегься на баз! шшомовно! комун\кативн01 компетенци (що. виповино, складаегься з мовно!, мовленнево! та соцюкультурно! компетенци) [7. с. 42].
Також виокремлюють текстоутворюючу, професшно-техшчну. ирагматичну, стратепчну компетенщ!. Мовна компстснщя складаегься ;и знания про мову та законоМ1рноетей и* функцюнування Мовленнева забезпечуе сприйняття та породження токсин, а соц!окультурна подшяегься на крашознавчу, лшгвокрашознавчу та предметну Текстоутворююча компстснщя забезпечуе утворення цыюного тексту за допомогою засобт смислового та формального зв'язку. Профеийно-техшчна - це загальш вмшня, навички таспещальш знания, необх1дн1 для р13них вид!в перекладу. 11рагматична компстснщя передбачае уевщомлення впливу тексту перекладу, а стратег!чна визначасться наявшетю характеру та послиовносп перекладацьких дш та рппепь Це класичне бачення про фес 1 йно! шдготовки, на наш\ думку, с не зовам релевантннм з огляду на мету нашого дослщження.
Емощйна культура с п!дгрунтям у систем! основних компонент! в про фее 1 йно! компетенци перекладача (схема I). будучи лопчним ланцюжком у поспйшй течи взаемозв'язку вс1х и складових. Як частина базово! культури, вона гармошчно входить до единого цившзацшного процесу, в жому наявнють 1а певний рпеш. и сформованосп властив1 кожному щцивиов! та кожшй культур! залежно ви менталггету, темпераменту, загальш*! культури, тощо.
перекладача,
Профсайнс становления перекладача повинно проходити декшыса еташв: по-перше, це спрямовашсть особистост!, що дозволяе здшснювати профсайний в1дб1р вже на початкових стад1ях шдготовки та характеризуеться системою домшуючих потреб, мотив1в, вщносин, щншсних ор1ентащй та установок; по-друге, це наявшсть профссшно! компстснцп. що складають професшш знания, умшня, а також способи виконання професшно! д1яльност1; потрете, це формування професшно важливих якостей (психолопчш якосп особистост!, що визначають продуктившсть д!яльносп) [3]. До таких професшно важливих якостей взноситься й емоцшна культура. У нашому дослщженш розглядаються питания поетапного формування професшних якостей майбутшх перекладач1в у пропса фахово! шдготовки, фокусуючи увагу на формуванш емоцшно! культури особистосп перекладача як одше! з основних передумов профсайного становления.
Е. Зеер, зокрема, зазначае, що основними складовими профсайного становления фах1вця е:
1) спрямовашсть особистост!, яка характеризуеться системою домшуючих потреб та мотив1в;
2) профссшна компетентшсть як сукупшсть професшних знань, умшь, а також способ! в виконання професшно! д!яльносп, основними компонентами яко! е сощально-правова (знания та вмшня в галуз1 взаемодп з сусшльними шститутами та людьми, а також володшня прийомами профсайного сшлкування 1 поведшки), спещальна (шдготовлешсть до самостшного виконання конкретних в ид ¡в д1яльносп, умшня виконувати типов! професшш завдання та ощнювати результата свое! пращ, здатшсть самостшно здобувати нов! знания та умшня за фахом), персональна (здатшсть до постшного профсайного зростання та шдвищення квашфшацп, а також рсалпацп себе в професшнш пращ), аутокомпетентшсть (адекватне уявлення про сво! сощально-професшш характеристики та володшня технологиями подолання професшних деструкщй), екстремальна (здатшсть в умовах, що раптово ускладнилися) компетентности
3) професшно важлив1 якосп (психолопчш якосп особистосп, що визначають продуктившсть д!яльносп); 4) профссшно значу ни психофпюлопчт власти воет 1 (зорово-рухова координащя, оком1р, нейротизм, скстравсрая. реактившеть, енергетизм тощо) [3, с. 52-56].
Аналп науково! л1тератури дозволяе дшти висновку, що наявшсть змюту культури особистост! фах1вця вщкривае наступи! можливост!: 1) ощнити ступ!нь власно! в!дпов!дност! вимогам професп; 2) ц!леспрямовано вдосконалювати себе; 3) уевщомити р!вень особисто! в!дпов!дальност! за обрану справу; 4) в!дчути свою значупцеть як у профес!!, так ! в культур!; 5) побачити «горизонта акме», а не лише перспективи кар'ерного зростання [6, с. 48-50].
Таким чином, проанал!зувавши складов! професшно! компетентност! та професшно важлив! якосп сучасного фах!вця, перекладача зокрема, можна вщзначити наявшсть емоц!йного компоненту професшно! компетентност! в поглядах р!зних автор!в. На нашу думку, треба ч!тко виокремлювати такий компонент та надати йому належне м!сце серед професшних якостей особистост!.
Пщкреслюючи роль ВНЗ у формуванш загально! культури особистост! студента, ми визнаемо емощйну культуру як частину базово! культури та вслщ за I. Карпенко та I. Сшктною розглядаемо и як вищу форму щншеного ставлення особистост! до соц!оприродно! д!йсност!, особистюного узагальнення та прояву сощального доевщу р!зномаштно! д!яльност! та сшлкування [4, с. 4]. Оволодшня студентами-перекладачами певним р!внем розвиненост! емоцшно! культури в процес! фахово! шдготовки вбачаеться необхщною умовою !х профес!йного становления.
Профеая перекладача в!дноситься до профес!й типу «людина - людина». Таю професп зазнали значних зм!н у зв'язку з штенсивною штегращею Укра!ни з! св!товою сшльнотою. Становления фах!вця у таких профешях поеднуе психолопчш та психоф!зюлопчш аспекта ! потребуе розробки цшюно! системи психолого-педагог!чного забезпечення вс!х еташв становления перекладача (вщ етапу профес!йно! ор!ентащ! до етапу вищих професшних досягнень). Також вщзначаеться необхвдшеть психолопчного профес!йного в!дбору, що особливо актуальна саме для професш «людина - людина».
Вщомо, що емоцн залежать в!д соц!ально! взаемод!!, тобто вони сощально сконструйоваш. Емоц!!, як! виникають в процес! специф!чно! взаемодп м!ж сторонами на робот!, можуть вплинути як на власне «Я» обох сторш, так ! на !х взаемов!дносини.
3 огляду на те, що псих1чна стшюсть не е вродженою яюстю особистост1, вона формусться водночас з II розвитком i залежить вщ тип}' нервово! системы людини, II досвщу, профссшно! шдготовки, навичок та вмшь. повсдшки та д1яльностг Показником психолопчно! стшкосп е гнучюсть, ш вид клеть пристосування до умов ж и тт е д i я л ь н о ст i. що постшно змшюються. висока мобшьшсть психпчи при переход! вщ завданш до завдання. Ефсктившсть д1яльносп залежить в1д р1вня психолопчно!' стшкосп та профссшно! майстсрносп. Через нервову та фгзичну напругу, яку вщчувае перекладач, наприклад, при синхронному переклад!, цей вид перекладу вважаеться найскладшшим та вимагае особливих навичок та вмшь [1, с. 187]. Формування профссшних якостей майбутшх псрскладач1в. на нашу думку, вщбуваеться безпосередньо у навчальному середовшщ, в 3MicT якого необхщно включати разом ¿з соцюкультурним аспектом шдготовки вивчення таких складових профссшно!' культури, як культура смпатп. культура взаеморозумшня, смоцшна культура тощо.
Вчеш вщзначають, що в ситуацп конфронтацн перекладач завжди е тим елементом ланцюжка, на якого обрушуеться «емощйний удар» [11, с. 303]. 1снуе чотири основш причини, що породжують стрес в робоп перекладача: хвилювання на початку роботи, при перших контактах з юпентами, пов'язане взагат з роботою на публщк чинники, що в1дволп<ають. завади в момент пращ, обставини, що ускладнюють роботу; навантаження на мозок, напруга шд час роботи та втома; збереження напруги та шдвшцено! нервозносп теля роботи [11, с. 273].
О. Швейцер, зокрема, зазначае, що «важливо, аби переклад був справжшм об'ектом аналпу. який розкривае його психолшгастичний мехашзм, його психолопчну мотиващю та дстсрмшовашсть психолопчними чинниками» [12, с. 28]. Це означае, що в псрскладознавств1 повсякчас виокремлюються питания, як! е актуальними в нашому дослщженш та перегукуються з проблемами емоцшно! культури та виховання. О. Швейцер також вважае, що розгляд перекладу «як цшеспрямовано! д1яльност1 навряд чи можливий без проникнення до плашв, структури та рсалпацп nie! д1яльност1, або, шшими словами, до психологи перекладу» [12, с. 14]. BiH розглядае психолопчну природу рпних стадш перекладу та вказуе, що «без врахування психолопчного компоненту неможливе розкриття poni людського чиннику в переклад! [12, с. 14].
Теоретична та практична подготовка сьогодш, на жаль, не включае спещального психолопчного аспекту, тому в npoucci здобутгя профеайних знань майбутш перекладач! не отримують надежно! психолого-педагопчно! шдготовки та здсбиьшого виявляються неспроможними долати проблеми такого характеру. Умови емощйно! напруги, яка властива представникам ща профес!! - фах1вцям з усного перекладу, негативно впливають на яисть ix роботи.
Профссшно важлив1 якост1 - це психолопчш якосп особистосп. що визначають продуктившсть, я клеть i результатившсть д!яльносп. Вони багатофункцюнальш та разом з цим кожна профсая мае сво! якостг Для перекладача необхвдно бути емоцшно гнучким. Ця властивють проявляеться у витримщ, вмшш виявляти позитивне, стримувати негативш смоцп. саморегулюватися. Його профссшна компстс нтшсть буде визначатися не тшьки штелектом, сукупшстю знань, умшь i навичок, а й особливостями нервово! системи, психолопчною стшклстю та шдвищеною працездатшстю в npoucci перекладацько! д1яльностг
Роботу над немовними аспектами необхщно розпочати якомога рашше. Фах1вщ визначають, що спещальш навчальш курси, призначен! для шдготовки майбутшх перекладач!в, до виршення немовних труднопцв е рщюстю. Завданням гпдготовки у цш сфер! полягае в забезпеченш бшып швидкого та менш болюного входження до профссп та попередженш профссшно!' деформацн. Робота перекладача пов'язана з використанням власних псих1чних pecypciB та невщ'емна вщ сощальних контакт!в Спещально! психолопчно! шдготовки перекладача, зазвичай, не передбачено.
Формування емощйно! культури, на нашу думку, е псдагопчною проблемою. Дослщження фахово! л1тератури та анатз вже юнуючих тенденцш шдготовки пере кладам ¡в сприяли створенню навчального спецкурсу «Основи емоцшно! культури майбутшх перекладач1в», який репрезентуе майбутшм фах1вцям блок психолого-педагопчно! шформацп. рпномаштш вправи та трешнги щодо формування емощйно! культури. Майже Bci щ заняття проводяться з використанням методик сучасного штсрактиву. Вказаний спецкурс
рекомендуеться до вивчення студентам перекладацького вщдшення факультету ¡нозсмних мов Харювського нацюнального ушвсрситсту îm. В. Н. Каразша.
Л1ТЕРАТУРА
1. Анцупов А. Я. Конфликтология: учеб. для вузов / А. Я. Анцупов, А. И. Шипилов. - СПб.: Питер, 2007. - 496 с.
2. Бех I. Д. Теоретико-прикладний сенс компетентшсного шдходу в педагопщ / I. Д. Бех // Педагопка i психолопя. - 2009. - № 2(63). - С. 26-31.
3. Зеер Э. Ф. Психология профессий: учеб. пос. для студ. вузов / Э. Ф. Зеер. - М.: Академический проект, 2003. - 336 с.
4. Карпенко I., Сллютина I. Емоцшна культура майбутнього вчителя / I. Карпенко, I. Сллютина // Радна школа. - 1998. - № 6. - С. 3-5.
5. Компетентшсний шдхвд у сучаснш освт: свихэвий досвад та у кра ше ыа перспективи: Б1блютска з ocBÎTHboï полтгки / Щц заг. ред. О. В. Овчарук. - К: K.I.C., 2004. - 112 с.
6. Масюкова Н. А. Культура личности субъекта научно-исследовательской деятельности / Н. А. Масюкова // Педагогика. - 2008. - № 1. - С. 48-56.
7. Методика навчання ¡нозсмних мов у середшх навчальних закладах: шдручник / С. Ю. I Пколаева. О. Б. Бпич, Н. О. Бражник та ш. - К: Ленви, 1999. - 320 с.
8. Монастирна Г. В. Формування професшшн компетентносп майбутшх учитсл1в шформатики засобами i н (| ю р ма ц i й но - пс да го ri ч но го моделювання: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Tcopisi та методика професшшн ocbîth» / Г. В. Монастирна. - Луганськ, 2009. - 20 с.
9. Ciripim Т. П. Формування професшшн культури майбутшх сощальних педагогов у навчально-виховному npoucci вшцого навчального закладу: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Tcopisi та методика професшшн ocbîth» / Т. П. Ciripim. - Житомир, 2009. - 20 с.
10.Цимбал C.B. Психолопчш особливосп формування професшшн компетентносп майбутшх спещашепв засобами шоземшн мови: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. псих, наук: спец. 19.00.07 «Педагопчна та впадва психолопя» / С. В. Цимбал. - Хмельницький, 2006. - 20 с.
П.Чеботарев П. Г. Перевод как средство и предмет обучения: науч.-метод, пос. / П. Г. Чеботарев. -М.: Высшая школа, 2006. - 319 с.
12. Швейцер А. Д. Теория перевода: Статус, проблемы, аспекты/ А. Д. Швейцер. -М.: Наука, 1988.-215 с.
УДК 811.111=03:8Г255.4:8Г253+371.134
Т. В. ГААЬЧАК
МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ПР0ФЕС1ЙН01 КОМПЕТЕНТНОСП УСНОГО ПЕРЕКЛАДАЧА В ПРОЦЕС1 НАВЧАННЯ У ВИЩ1Й ШКОЛ1
Розглянуто модель формування професшног компетентностг усного перекладача в процеа навчання у вишг. Встановлено залежнгсть устшног дгяльностг перекладача вгд комплексу вмть / знанъ, отриманих у ВИЗ. Запропоновано перелт складових компонентгв професшног компетентностг усного перекладача. Зроблено висновок, що компетенттстъ в усному переклад/ може бути визначена як узгоджетсть м1ж яюстю виконання роботи та ргвнем тдготовки.
К:ш>чо(п слова: професшна компетенттстъ, усний переклад, мовна квал1ф1кац1я, мгжкультурне стлкування, фасилтащя, цтнгено-оргентоване стлкування.
Т. В. ГААЬЧАК
МОДЕЛЬ ФОРМИРОВАНИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ УСТНОГО ПЕРЕВОДЧИКА В ПРОЦЕССЕ УЧЕБЫ В ВЫСШЕМ УЧЕБНОМ
ЗАВЕДЕНИИ
Рассмотрена модель формирования профессиональной компетентности устного переводчика в процессе учебы в вузе. Установлена зависимость успешной деятельности переводчика от комплекса
