CC BY
16
рекомендуеться до вивчення студентам перекладацького вщдшення факультету ¡нозсмних мов Харювсысого нацюнального утвсрситсту îm. В. Н. Каразша.
Л1ТЕРАТУРА
1. Анцупов А. Я. Конфликтология: учеб. для вузов / А. Я. Анцупов, А. И. Шипилов. - СПб.: Питер, 2007. - 496 с.
2. Бех I. Д. Теоретико-прикладний сенс компетентшсного шдходу в педагопщ / I. Д. Бех // Педагопка i психолопя. - 2009. - № 2(63). - С. 26-31.
3. Зеер Э. Ф. Психология профессий: учеб. пос. для студ. вузов / Э. Ф. Зеер. - М.: Академический проект, 2003. - 336 с.
4. Карпенко I., Сллютина I. Емоцшна культура майбутнього вчителя / I. Карпенко, I. Сллютина // Радна школа. - 1998. - № 6. - С. 3-5.
5. Компетентшсний шдхвд у сучаснш освт: свихэвий досвад та у кра ше ыа перспективи: Б1блютска з ocBÎTHboï полтгки / Щц заг. ред. О. В. Овчарук. - К: K.I.C., 2004. - 112 с.
6. Масюкова Н. А. Культура личности субъекта научно-исследовательской деятельности / Н. А. Масюкова // Педагогика. - 2008. - № 1. - С. 48-56.
7. Методика навчання шоземних мов у середшх навчальних закладах: шдручник / С. Ю. I Пколаева. О. Б. BiruH. H. О. Бражник та ш. - К: Ленви, 1999. - 320 с.
8. Монастирна Г. В. Формування профссшно!' компетентносп майбутшх учитсл1в шформатики засобами i н (| ю р ма ц i й но - пс да го ri ч но го моделювання: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Tcopisi та методика професшно! ocbîth» / Г. В. Монастирна. - Луганськ, 2009. - 20 с.
9. Ciripim Т. П. Формування професшшн культури майбутшх сощальних педагогов у навчально-виховному npoucci вшцого навчального закладу: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Tcopisi та методика профссшно!' ocbîth» / Т. П. Сшрша. - Житомир, 2009. - 20 с.
10.Цимбал C.B. Психолопчш особливосп формування професшшн компетентносп майбутшх спещалюпв засобами шоземшн мови: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. псих, наук: спец. 19.00.07 «Педагопчна та впеова психолопя» / С. В. Цимбал. - Хмельницький, 2006. - 20 с.
П.Чеботарев П. Г. Перевод как средство и предмет обучения: науч.-метод, пос. / П. Г. Чеботарев. -М.: Высшая школа, 2006. - 319 с.
12. Швейцер А. Д. Теория перевода: Статус, проблемы, аспекты/ А. Д. Швейцер. -М.: Наука, 1988.-215 с.
УДК 811.111=03:8Г255.4:8Г253+371.134
Т. В. ГАЛЬЧАК
МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ПР0ФЕС1ЙН01 КОМПЕТЕНТНОСП УСНОГО ПЕРЕКЛАДАЧА В ПРОЦЕС1 НАВЧАННЯ У ВИЩ1Й ШКОА1
Розглянуто модель формування професшног компетентностг усного перекладача в процеа навчання у вишг. Встановлено залежнгсть устшног дгяльностг перекладача вгд комплексу вмть / знанъ, отриманих у ВИЗ. Запропоновано перелт складових компонентгв професшног компетентностг усного перекладача. Зроблено висновок, що компетенттстъ в усному переклад/ може бути визначена як узгоджетсть мгж яюстю виконання роботы та ргвнем тдготовки.
К:ш>чо(п слова: професшна компетенттстъ, усний переклад, мовна квал1ф1кац1я, мгжкультурне стлкування, фасилтащя, цтнгено-оргентоване стлкування.
Т. В. ГАЛЬЧАК
МОДЕЛЬ ФОРМИРОВАНИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ УСТНОГО ПЕРЕВОДЧИКА В ПРОЦЕССЕ УЧЕБЫ В ВЫСШЕМ УЧЕБНОМ
ЗАВЕДЕНИИ
Рассмотрена модель формирования профессиональной компетентности устного переводчика в процессе учебы в вузе. Установлена зависимость успешной деятельности переводчика от комплекса
умений и знаний, полученных во время учебы в вузе. Предложен перечень составных компонентов профессиональной компетентности устного переводчика. Сделан вывод, что компетентность в устном переводе может быть определена как согласованность между качеством выполнения работы и уровнем подготовки.
Ключевые слова: профессиональная компетентность, устный перевод, языковая квалификация, межкультурное общение, фасилитация, ценностно-ориентированное общение.
T. V. HALCHAK
THE MODEL OF FORMATION OF INTERPRETER'S PROFESSIONAL COMPETENCE WHILE STUDYING AT HIGHER EDUCATIONAL
ESTABLISHMENT
The article discloses the model of formation of interpreter's professional competence while studying at higher educational establishment. It was determined the dependence of successful interpreter's practice upon the system of skills and knowledge obtained during studying at higher educational establishment. The list of components of interpreter's professional competence was offered. The judgment that the competence in interpretation could be defined as the conformity between quality of the work and level of qualification was represented as a conclusion.
Key words: professional competence, verbal translation, linguistic qualification, crosscultural intercourse, facilitation, valued-oriented intercourse.
Усний перекладач - це фах1вець, що використовуе лшгвютичш вмшня як основний шструмент у свош роботг Вш повинен волод1ти р1зномаштними мовними компетенщями, щоб надежно виконувати свою роботу [14, с. 333]. Загал ь но в i до м и м е той факт, що вщповщно до обставин усний перекладач працюе у р1зномаштних сферах сусшльства (техшчнш, медичшй, юридичшй, осв1тшй, громадських послуг та ш.). Така робота вимагае не лише знань певно1 термшологн, шформацп про специфшу професшних вмшь i навичок, а й володшня морально-етичними нормами конкретно! галуз1 д1яльносп. Тому можна стверджувати, що вщ сфери професшшл д1яльност1 перекладача залежить модель його професшшл компетентность
Високо щнуеться робота тих перекладач1в, яю totobî працювати вщразу у кшькох сферах. Чим бшыпою кшькютю спещатзацш волод1е перекладач, тим вищою е його професшна компетентшсть. За час профссшно!' кар'ери усному перекладачу вдаеться реатзовувати cboï професшш вмшня у р1зних напрямках, шод1 нав1ть дуже в1ддалених одна в1д одно!, таких, наприклад, як прничо-видобувна справа та робота з творами мистецтва. Ось чому усному перекладачу потр1бно вважати себе медичним перекладачем, виконуючи cboï профес1йн1 обов' язки у л1карш, а наступного дня, перебуваючи, до прикладу, в судк bîh повинен бути судовим перекладачем i так само впевнено почувати себе у такому середовипц. Здавалося б володшня лексикою ycix найпоширешших професш входить до складу кватфшацшних вимог, що висуваються при шдготовщ фах1вц1в у виш1. Проте лететь такого перевтшення здобуваеться лише з доевщом i протягом тривалого перюду профсс1 иного становления усного перекладача.
Метою cmammi е обгрунтування моде л i формування професшшл компетентност1 усного перекладача в npoucci навчання у виш1, встановлення залежност1 ycnimHOÏ д1яльност1 перекладача вщ комплексу вм1нь i знань, отриманих п1д час навчання у вшш.
BinbmicTb програм для пщготовки перекладач1в м1стять лише два головних параметри -лшгвютичш вмшня й загальш уявлення з кллькох спещал1зац1й. Досв1чеш перекладач! та ïxhî наставники знають, що справжне мгжмовне i м1жкультурне сп1лкування в1дбуваеться за допомогою чинниклв. якл перебувають поза межами джерела мови й культури. Практикуюч1 псрсклада1п вважають, що дв1 третини вм1нь, необх1дних для роботи у профес11, здобуваються шеля заклнчення вишу шляхом безконтрольного навчання на робочому viicui методом спроб i помилок [3, с. 4].
Все, що notpiohq 61льшост1 програм ушверситет1в з шдготовки перекладач1в, - це залучення б1льш комплексного шдходу до формування компетенщй, якими мае оволод1ти
майбутшй фах1вець для усшшного здшснення профса йно!' д1яльносп. Важливо, щоб перекладацью ocbîthî программ для шдготовки перекладач1в вщображали потреби ринку та перекладач1в як трудового ресурсу. U,i программ повинш залучати bcî вмшня, знания, сфери спсшалпацп. з якими потр1бно працювати усному перекладачу. На жаль, перекладач1в часто вважають лише лшгвютами через обмежене розумшня особливостей ïxh6oï роботи. Проте практикукга усш перекладач! потребують вмшь i знань, яю давали б ïm можливють ефективно реагувати на сощальш потреби i запити навколишнього середовища. Профсая усного перекладача не буде вивченого доти, доки ïï особистюний фактор не буде краще дослщжений, штегрований та вивчений в умовах гпдготовки фах1вця у виыи.
Становления компетентности усного перекладача е динам1чним процесом, осюльки фах1вець сфери м1жкультуршл комушкацн школи не зупиняеться на досягнутому: вш безперервно черпае знания з ycix засоб1в шформацп. поповнюючи свш словниковий запас, доповнюючи здобут1 знания про оточуючий cbît. Перекладач, як i вчитель, перебувае в noctiиному iнтслсктуальному TOHyci. Bîh готовий не лише до сприймання нового, а й до продукування noTpioHoi вщ нього шформацп.
Тому суть багатофункщонально1 модел1 профса йно!' компетентносп усного перекладача вбачаемо в тому, щоб вона допомагала визначити знания, навички та вмшня перекладача, яю необхщш для усшшного виконання cboïx обов'язюв.
Пpoфeciя перекладача передбачае комплекс вмшь i знань, яю виходять за мeжi перекладацького аспекту ttieï профссп. Так як xipypr займаеться бшыпе, шж х1рурпчним втручанням, усний перекладач часто опиняеться у паралшгвютичнш ситуацп. яка оточуе його в робой. Модель компстснтносп вщображае макропроекщю профссп. Вона не визначае граф1чно, яю компетенцн е бшып важливими або ключовими для роботи перекладача, а лише вщображае сшввщношення mî>k компетенщями, яю необхщш для володшня щею профсаею.
Перший pieenb базових компетенщй е виршальним. Це якосп, вмшня i знания, яю першочергово необхщш для того, щоб розпочати вивчення осв1тньо1 программ перекладача. Сюди вщносять:
а) володшня ус1ма робочими мовами на профса йному piBHi;
б) осв1тшй р1вень/базов1 знания, необхщш для сшлкування у bcîx реестрах.
Перша складова означае наявшсть mobhoï квал1ф1кащ1, яка дае змогу працювати на профса йному piBHi в усшй i письмовш формах робочих мов. Друга категор1я передбачае наявшсть базово! ocBÎTHboï пщготовки, що дозволяе перекладачев1 спшкуватись на профса йному piBHi завдяки словниковому запасу i дискурсу перекладача. U,i дв1 базов1 компетенцн шод1 не оцшюються надежно при виконанш навчально!' програми чи прийнятп на роботу. В зв'язку з цим n0Tpi0H0 брати до уваги негативш наслщки, до яких призводить прийом на роботу перекладача без цих базових компетенцш. Пробши у цих вмшнях нелегко заповнити протягом випробувального терм ¡ну або теля остаточного прийому на роботу. Прийшт на роботу перекладач! без спещальних вмшь (у зв'язку з низьким стандартом ïx вщбору або недостатньою юльюстю квал1ф1кованих кадр1в) поставлен! у дуже важке становище, з одного боку, виконувати свою роботу на piBHi, який для них непосильний, а з шшого - продовжувати навчання, для того щоб оволодни профса ею сповна. Хоча бшышеть людей вважае, що перекладачев1 лише потр1бно добре володни робочими мовами, вони часто недоошнюють стушнь цього володшня. 1нод1 економ1чш умови нав'язують перекладачев1 р1вень мовних вмшь, якими bîh повинен володни на момент прийому на роботу. Профсайний р1вень володшня мовою е лише передумовою для оволодшня техшкою перекладу [6, с. 25].
Другий piaenb компетенщй nid модел1 можна назвали pi внем особистюних компетенщй. Цей р1вень мютить сукупшсть трьох найважливших для усного перекладача компоненпв: комуткативт 3di6HOcmi, навички м1жособист1сних стосунюв i навички м1жкультурного сшлкування. Взагал1 групп вмшь е дуже важливими для ycniniHOÏ роботи усного перекладача i застосовуються у широкому кол1 профсай. пов'язаних î3 безпосередшм епшкуванням mî>k людьми, тому ïx вщносять до особиспсних компетенщй. Профсая усного перекладача tîcho пов'язана 3i сферою обслуговування. KpiM того, вона вимагае постшшл практично! д1яльност1; так як TÎKapi або правозахисники, усш пере кладам i вступають у контакт з людьми i повинш володни комплексом профса йно важливих якостей та етичною дисцишпновашстю, що зад ¡я Hi
постшно i в кожному окремому випадку зокрема, де потр1бш послуги перекладача. Псрсклада1пв не часто тренують чи перев1ряють на наявшсть таких компетенщй. Наприклад, студента вивчають курс мгжкультурно! комушкацп, але не слухають курсу внутршньо культурного спшкування. Важливо зазначити, що розвиток комушкативних вмшь як здатносп до шдтримки мiжособистiсних стосунюв е не менш важливим чинником для усшшного формування профссшно! компетентное^ фах1вця у галуз1 усного перекладу.
Знания двох культур не робить перекладача фах1вцем з двох культур, хоча цю характеристику вимагають при nuoopi перекладача, i це дае фах1вцю статус «культурного брокера». Дсякл перекладач! не володдать достатшми знаниями про те, як виступати м1жкультурним мед1атором, що вимагае зовшм шшо! компетенцн, шж володшня вмшням мiжкультурного спшкування.
Tpemiu pieenb - це р1вень ключових компетенции. Ключова компетенщя е головним знаниям, вмшням чи доевщом у специф1чшй галуз1 знань. Головна частина термша вщображае те, що особистють, володдачи щею компетенщ ею, вщповщае Mi Hi мал ьним стандартам для того, щоб працювати перекладачем. В усному переклад! ключов1 компетенщ! - це кате гор ¡я знань i вмшь, яю використовуються в npoucci забезпечення двомовно! комушкацп. Це найскладшша i нашетотшша компетенщя у poooTi перекладача. Мовно-конверсшш або перекладацью вмшня потребують посиленого тренування i грунтовно! робота з навчальною програмою, хоча не завжди щ навички доводяться до досконалого р1вня тд час навчання у Bnnii. Перекладач вдосконалюе ix у повсякденшй роботг Разом з цим багато шших навичок, якл входять до ключових компетенщй, потребують nocTiиного тренування, серед них: динам1чна пам'ять, вм1ння читати, слухати та анал1зувати i багато шших аспекпв, пов'язаних з р1зними видами перекладу. Без сумшву. цей вид власне перекладацьких компетенц1й е основоположним у структур! професшно! компетентносп усного перекладача i до розвитку цих компетенщй перекладач мае докласти максимум зусиль.
Часто вагомими компонентами перекладацько! робота е iHini ключов1 комистснцй'. таю як фасилтащя, презентация, в1дстоювання mmepecie та м1жкультурне посередництео. Вони передбачають сукупшсть навичок i знань, але у загальному ceHci вважаються не вмшнями, а ролями усного перекладача. Наявшсть навичок фасил1тацн е необхщними для фах1вця, оскшьки дозволяють у правильний момент прийняти активну участь i керувати напрямком спшкування або, навпаки, займати непом1тну позищю. На жаль, цей термш часто не розум1ють у цьому значенш. KpiM того, перекладач!, будучи гнучкими фас ил ¡таторам и. здатн1 значно покращити м1жособистюш стосунки CBoi'x кл1енпв i допомогти уникнути конфл1кт1в. Це досягаеться шляхом роз'яснення оч1кувань та ходу процесу, що може бути сильним знаряддям у запоб1ганш стурбованост1 чи конфл1кту. Належна презентащя е важливим компонентом компетенщ!, яка впливае на я клеть здшенення послуги перекладу, особливо при взаемодп з великою кшьюстю учасниклв. Важливою viipora сшлкування спираеться на зовшшшй вигляд, viiviiKy. стиль, ¿нтонащю i це мае б1льший вплив, шж слова, з допомогою яких розмовляють. Усш перекладач! - це ирофсслонали комун1кац11 i в poooTi покладаються на стиль сшлкування так само, як i на змют, який отримують. Захист прав, на приклад ¿мшранпв, потребуе не лише знань, навичок i пщготовки, а й доевщу та впевненост1 у тому, що перекладач здатний виконувати свою роботу, не порушуючи профссшних кордошв.
Розглядаючи ключов1 компетенщ!, зокрема перекладацьк!, не можна не згадати про !х основоположну складову - кодекс профес!йно! поведшки перекладача. Дозволимо co6i зробити при цьому посилання на перелш правил, розроблених Радою ГБвшчно! 1рланд!! для шдтримки нацюнальних меншин (NICEM for ethnic minorities) у 1994. [15, с. 69] Головш принципи кодексу:
КонфгденцШшсть. Усний перекладач несе шдив1дуальну вщповщальшеть перед кл1ентами i роботодавцями у зв'язку з своею роллю мовного i культурного посередника. ГПдтримка конф!денщйност! е важливою для Bcix, хто залучений у процес м!жмовного сп1лкування. Винятком е ситуащ!, коли збершання отримано! перекладачем !нформащ! суперечить закону або заважае судовому слщству.
ПрофесШна компетентмстъ i eidnoeidmcmb професп. Перекладач поводиться ирофсслйно в1диов1дно до оточуючого середовища i утримуеться вщ иовсд1нки. яка могла би
призвести до виходу за мою норми. Перекладач усвщомлюе, що його зовшшнш вигляд вщ1грае важливе значения у робел [ том}' прагне завжди виглядати охайно, проте не надто кидатись у в1чг Перед отриманням завдання перекладачу варто визначити свою кватфшащю, оцшивши свш поточний р1вень вмшь 1 навичок, а також знань ¡з предмета комушкативно! ситуацп. I якщо фах1вець не волод1е вщповщним р1внем кватфшацн та не може забезпечити належний р1вень профссшних послуг, вш змушений вщмовитись вщ поставленого перед ним завдання. Коли перекладач погоджуеться з виконанням завдання, вш зобов'язаний надати яюсш послуги незалежно вщ р1вня осв1ченосп, нацюнальност1, в1росповщання, стат1, вшу, д1ездатност1, сексуально! ор!ентац!! чи сощально-економ1чного статусу кл!ента.
Усний перекладач несе вщповщальшеть за свою роботу к коли це потр!бно, усувае помилки свого перекладу швидко, обачно ! стримано. Фах!вець збер!гае нейтрал!тет шд час зд!йснення перекладу ! утримуеться вщ надання порад, висловлювання власних суджень та особисто! думки чи нав'язування рел!г!йних погляд!в, виконуючи професшш обов'язки. Усний перекладач залишаеться неупередженим ! безсторонн!м та зобов'язаний виявляти реальний або ймов!рний конфл!кт штерешв.
Пунктуалътстъ. Цей принцип вимагае суворого дотримування не лише у повсякденшй робот! перекладача, а й у вс!х сферах сощального життя людини. Зпдно з цим положениям усному перекладачев! належить прибувати на м!сце зд!йснення професшних обов'язк!в на 10-15 хвилин заздалепдь. У раз! зап!знення бшыпе шж на 5 хвилин повщомляти кл!ента ! в!дпов!дно у випадку неможливост! з'явитись на зустр1чк якомога швидше повщомити замовника.
Достое1ртстъ. Усний перекладач повинен передавати повщомлення в повному ! точному обсяз1, придшяючи увагу л!нгв!стичним змшам на обох мовах ! передаючи штонащю та настрш тексту оригшалу. 1нод1 послщовний переклад може не передавати задуману ¡дсю. тому фах1вець мае видшити загальну ¡дсю \ виразити II легкозрозумшою \ культурно прийнятною мовою для слухача. Кр1м того, фах1всць докладае уах зусиль для того, щоб переконатись, що гепент зрозум1в ус! запитання, вказ1вки та шшу шформащю, передану за його допомогою.
Завершетстъ передання усъого, що сказано. Усний перекладач зобов'язаний перекладати все, що говориться вама учасникими комушкативно! ситуацп без пропускания, додавання, зменшення обсягу чи змши чого-небудь.
Четвертый р1венъ вважаеться р1внем спещальних компетенщй, якими керуе перекладач залежно вщ сфери штсрсав або р1вня шдготовки. Вони включають: а) мови, б) сфери д1яльност1 \ в) сферу доевщу. Мови володшня вщносяться до анал1тичного р1вня, широти доевщу перекладача у кожному поеднанш мов, з якими вш працюе. Це шяк не пов'язано з профссшним р1внем. Це особлива сфера доевщу чи дискурсно! модели яю фах1вець зобов'язався вдосконалювати. Цей р1вень компетенщй потребуе тривалого розвитку на протяз1 всю профссшно!' кар'ери перекладача, осклльки розвиток мшролшгвютичних вмшь вщбуваеться постшно. Покращення \ шдтримка р1вня кватфшацн кожно! з робочих мов вимагае злагоджених зусиль з боку фах1вця. Ц1 вмшня включають розширення словникового запасу, а також модершзащю використання мови у вах реестрах та сферах спещатзацп.
Сфери спещал1зацн визначаються рпними галузями д1яльносп перекладача - такими, як медична, юридична, громадського обслуговування, ¿мшрацшна, осв1тня та ш. Кожна з перерахованих категорш потребуе володшня специф1чною терм1нолопею та базовими знаниями, що залучаються у процес перекладу. Це важлив1 компстснцп. осклльки усний перекладач добре функцюнуе лише у середовшщ, з яким знайомий. Також фах1вцю важливо розум1ти культуру громадсько! сшльноти, з якою доводиться працювати.
Таким чином, компетентшеть в усному переклад! може бути визначена як узгоджешеть мгж яклетю виконання роботи та р1внем шдготовки. Розумшня останнього е ключовим при профссюналпацп загалом \ у розвитку навиклв перекладача зокрема. Велика клльклеть дослщжень у щй сфер1 пояснюеться залученням до 1х розгляду психолопчних концепцш.
Педагоги, перекладач! \ психологи сходяться на думщ про важливють володшня психолопчними передумовами для освоения профссй' усного перекладача. Користуючись даними, отриманими на ос но в 1 опитування двадцятьох перекладач1в, якл працювали на
заслданш М1жнародно1 оргашзацп пращ (МОП) 1931р., визначено перелк професшно-важливих якостей: разумовI здгбностг (штелект, шту!'щя. пам'ять), моралъм та емоцтт (тактовшеть, проникливють, пильшеть I вр1вноважешсть) [13, с. 98]. 3 огляду на прийнятий шзшше Кодекс поведшки перекладача для людей з вадами слуху 1965р., перекладач повинен володни високою моральшетю, чеснютю, добросовюшстю, надшнютю I емощйною зршетю [2, с. 37]. Часто таю ж вимоги висуваються до перекладач1в у судовш систем!.
Перелш особистюних передумов формування професшно! компетентност! перекладач1в у галуз1 зв'язку, судово! системи, вшськово! сфери та перекладу конференщй включае (¡нтчт якостг - таю, як витривала 1 сильна нервова система, /нтелектуалът здгбностг, зокрема мовш вмшня 1 широю загальш знания; психгчш властивостг. мнс\пчт зд1бносп, розеудливють, концентращя, розподщ уваги. 3 посиланням на переклад шд час конференщй В.Кайзер визначае знания (володшня мовами \ фонов! знания) та особистюш якосп включаючи здатнють осягати шту!'тивно. пристосовувашсть, зосереджувашсть, мнем1чш зд1бносп, здатнють до публ1чних вистушв 1 приемний голос [9, с.77]. Говорячи про перекладач1в, яю займаються лшшним перекладом, А.Гентайл головними компонентами компетентное^ перекладача вважае мовш вмшня. культурну компетенщю, перекладацьку техшку, мнем1чш зд1бносп та професшну етику [5, с.69].
Спроби охарактеризувати особистють усного перекладача здшснювались за допомогою таких стандартних пcиxoлoгiчниx шетрумешпв, як шкала нейротизму опитувальник Айзенка, шкала Векслера для вим1рювання штслскту у дорослих, Кал1форшйський особистюний опитувальник та методика для дослщження тривожносп Сшлберга, однак вел вони мали невеликий уешх з позицп шформативностг Бщып специф1чними для дослщження вважаються психолопчш тести, яю по кл и каш визначати вщмшносп м1ж осбистостями усиих та письмових перекладач1в. Головними чинниками у цих дослщженнях е, як вважае I. Курц, модель щншено-ор1ентованого сшлкування. Иого дослщження показують, що коли домшуючою ор!ентащею письмових перекладач1в було спрямування на виконання завдання та людей, то типовий усний перекладач виявився особистюно-ор1ентованим 1 д1яльшсно-ор1ентованим, тобто зосередженим на сощальшй взаемодн та виконанш завдання [10, с. 55]. Е.Фельдвег у сво!х дослщженнях шдтвердив ¡снуючу загальноприйняту думку про важливють едносп когштивних вмшь та смошиного стану в робот! усного перекладача [4, с. 20]. Кр1м цього, головними штелектуальними вмшнями в робот! усного перекладача е широке коло загальних знань, культурна компетенщя, аналничш 1 мнем!чш зд1бност1. Таким чином, дослщники зосереджеш на тому, як щ зд1бност1 залучаються до розвитку специф1чних умшь, що становлять доевщ усного перекладача.
Вщправною точкою для розвитку перекладацько! вправност! е володшня двома мовами, яке згщно з теорию природного перекладу передбачае здатнють до елементарного перекладу [7, с. 82]. Як ця, так 1 шип базов! зд1бност1 обумовлюють профсслйний розвиток, який вивчаеться в рамках дослщження компетентное^ - галуз1 когштивно! психологи, що з'явилась на основ! напрацювань у сфер! обробки шформацп та штучного штслскту [8, с. 36]. Вщповщно до великого рпномашття сфер спещал!зацп уеш перс кладам 1 покладаються на широко-штсгрованс подання знань, застосування абстрактних моделей та використання вдосконалених мислительних пропсслв пщ час виршення завдань.
Профссля усного перекладача вимагае широких знань (лшгвютичних, екстралшгвютичних, загальнокультурних, зокрема в галуз1 крашознавства, ¡сторп та лнератури, а також знань, необхщних для здшенення перекладу в спещальних сферах -с ко ном шк юриспруденции пештищ, оевт, медицин! та ¿и.) Профсслйний евггогляд перекладача як система узагальнених погляд1в на св1т профссп'. що постшно динам1чно розвиваеться, вщпрае виршальну роль у ставлснш до м1жкультурно1, шшомовно! та м \ жособ ист1 с но!' комушкацп та до себе як суб'екта профссшно!' перекладацько! д!яльносп, тому можна вважати, що усний перекладач е не допомгжною. а радше центральною ф1гурою м1жнародного сшлкування 1 взаеморозумшня.
Беручи до уваги р1зш погляди науковщв на тлумачення профсслйно!' компетентност1 усного перекладача, можна зробити висновок, що профсслйна компетентшеть усного перекладача - це ¿ндив1дуальн1 властивост1 суб'екта профсслйно!' перекладацько! д!яльносп, яю
hcooxíjhí для 11 рсалпацп на нормативно заданому píbhí i корелюють з II основними рсзультативними параметрами: яклстю. точшстю, продуктившстю. надшшстю. Це майстсршсть перекладача, що складаеться Í3 сукупносп профссшних знань та вмшь i здатносп застосовувати i'x у практичшй д1яльностк
Л1ТЕРАТУРА
1. Abbot, Andrew. 1998. The Information Profession / The System of Profession: An Essay on the Division of Expert Labour, Chicago: University of Chicago Press, p. 215-246.
2. Cokely, D. 1986 English. The effects of lag time on interpreter errors. Sign Media Inc, p. 53.
3. Dean, R. K. & Pollard, R. Q. 2001. Application of demand control theory to sign language interpreting: Implications for stress and interpreter training / Journal of Deaf Studies and Deaf Education, 6(1), p. 1-14.
4. Feldweg, E. 1989. The significance of understanding in the process of interpreting / L. Gran & J. Dodds (Eds.), Udine: Campanotto, p. 139-140.
5. Gentile, A. 1997. Community interpreting or not? Practices, standards and accreditation / S. A. Carr, R. Roberts, A. Dufour, & D. Steyn (Eds.), Amsterdam: Benjamins, pp. 109-118.
6. Gonzalez, R., Vasquez, V. And Mikkelson, H. 1991. Fundementals of Court Interpretation: Theory, Policy and Practice. Durham, NC: Carolina Academy Press, 358 p.
7. Harris, B. & Sherwood, B. 1978. Translating as an Innate Skill / Gerver, D. & Sinaiko, H. (Eds.), Language, Interpretation and Communication. New York: Plenum Press, p. 155-170.
8. Hoffman, R. R. 1997. The cognitive psychology of expertise and the domain of interpreting / Interpreting, 2(1-2), p. 189-230.
9. Keiser, W. 1978. Selection and training of conference interpreters / Gerver, D. & Sinaiko, H. (Eds.), Language, Interpretation and Communication, New York: Plenum Press, p. 138-145.
10. Kurz, I. 1989 / 2. Language competence vs competent language services, 4(4), 388 p.
11. Mikkelson, H. 1996. Community Interpreting: an Emerging Profession in Interpreting, Vol. 1(1), p. 125-129.
12.Marcum, Deanna B. 1997. Transforming the Curriculum / Transforming the Profession in American Libraries (January), p. 35-36, 38.
13. Pochhacker, F. 2004. English. Introducing Interpreting Studies, p.165.
14. Seleskovitch, D. 1978. Language and Cognition / D. Gerver and H. Sinaiko (eds.). Language Interpretation and Communication. New York: Plenum, p. 333-342.
УДК 811.111=03:8Г255.4:8Г253+371.134
3. Ф. П1ДРУЧНА
ОСОБАИВОСТ1 НАВЧААЬНО-МЕТОДИЧНО! ПIДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ПЕРЕКААДАЧ1В У ВИЩ1Й ПЕДАГОГ1ЧН1Й ШКОА1
Проаналгзовано стан проблемы навчально-методично1 тдготоеки майбуттх перекладачгв у психолого-педагоггчнш теори та практищ. Визначено особливостг професи перекладача, ят вгдображають модель висококвалгфгкованого менеджера у сфер1 дшовог та професшног комуткацп. Обтрунтовано особливостг 1хньо1 навчалъно-методично1 тдготоеки у вищш педагоггчнш школг, що забезпечуе яюсний ргвень тдготоеленост1 майбуттх фахгвцгв до професшног дгяльностг.
К:ш>чо(п слова: навчально-методична тдготовка майбутнъого перекладача, яюсний ргвень тдготоеленост1 майбуттх фахгвцгв до професшног дгяльностг.
3. Ф. ПИДРУЧНА
ОСОБЕННОСТИ УЧЕБНО-МЕТОДИЧЕСКОЙ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ ПЕРЕВОДЧИКОВ В ВЫСШЕЙ ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ ШКОЛЕ
Проанализирована сущность проблемы учебно-методической подготовки будущих переводчиков в психолого-педагогической теории и практике. Выявлены особенности профессии переводчика, которые отображают модель высококвалифицированного менеджера в сфере деловой и профессиональной
