CC BY
14
та боротьб1 з будь-якими виявами нестатутних взаемовщносин, що пщтверджуеться й анал1зом вшськово! практики попсрсджувально!' роботи.
Попередження нестатутних взаемовщносин - комплексна проблема, яка мютить р1зш, у тому числ1 сощально-психолопчш, аспекта д1яльностг У вшськово-психолопчнш л1тератур1 та практищ частин 1 шдроздшв виникло декшька пщход1в щодо попередження нестатутних взаемовщносин, що законом1рно випливають п розумшня причин 1х вияву й ¡снування у вшськових колективах. Виховна робота повинна вберегти молоде поповнення вщ перекручених форм взаемовщносин, створити основу для формування у колектив1 здорового морального кл1 мату. Багато автор1в зазначають, що для попередження негативних тенденщй у взаемовщносинах необхщно актившше залучати вшськовослужбовщв у свщоме виршення завдань, краще шформувати пщлеглих про стан справ I враховувати 1х ироиозицп. що потребуе шдвищення вимог до стилю управлшня пщроздшами [2, 182-190].
Висновки. Таким чином, в из начет особливосп дають можливють стверджувати про наявшеть велико! кпькосп невиршених проблем в оргашзацн та здшененш виховно! роботи. Удосконалення виховно! д1яльносп е важливим напрямком, який вимагае наполегливо вчитися керувати, опираючись у сучасних умовах на людський фактор, стверджувати сумлшну виконавчють, шдвищувати ефектившеть контролю.
Напрямками подалъших доелгдженъ було сплановано: визначення вихщного р1вня пщготовки майбутшх офщер1в до виховно! роботи з особовим складом при проведенш констатуючого експерименту; визначення педагопчних умов та шлях1в пщготовки майбутшх офщер1в до виховно! роботи з особовим складом.
Л1ТЕРАТУРА
1. Грязнов 1.0. Удосконалення ¡ндивщуально! виховно! роботи командщлв шдроздшв
Прикордонних вшськ Украши: Дис... канд. пед. наук: 20.02.02. - Хмельницький, 1998. - 183 с.
2. Тробюк В. I. До питания про виникнення нестатутних взаемовадносин у вшськових колективах //
Зб1рник наукових праць. - № 25. - Ч. II. - Хмельницький: Видавництво НАПВУ, 2003. - С. 182-190.
Оксана ШУПТА
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГ1ЧНА СТРУКТУРА ГОТОВНОСТИ МАЙБУТШХ ПЕРЕ1СЛАДАЧ1В ДО ПР0ФЕС1ЙН01 ТВ0РЧ01 Д1ЯАЬНОСТ1
Основа майбутньо! професп перекладача, власне вм1ння здшенювати послщовний, лпературний, синхронний та шип види перекладу, закладаеться з першого року навчання у вшцш школг Таи вмшня та навички вдосконалюються протягом усього перюду навчання та професшно! д1яльносп перекладача. Оскшьки переклад - це процес творчий, то без належно! пщготовки до профссшно! творчо! д1яльносп неможливо вважати випускника таким, що може розпочати самостшну професшну д1яльшсть в сучасних умовах штеграцп Украши у евтэвий проспр.
Готовшсть майбутнього перекладача творчо виконувати сво! професшш обов'язки, у поеднанш п загальною високою культурою та грамотшетю, сприятиме подальшому ефективному росту у професшнш д1яльностг А це - одна з передумов я к ¡с но го 1 ирофса иного виконання завдань, якл постають перед перекладачем у повсякденшй робота
Структура пщготовки студенев вищо! школи передбачае не тшьки навчальну роботу з оволодшня знаниями, вмшнями 1 навичками, але й д1яльшсть, яка надае студентам можливють проявити актившеть, самостшшсть, ¡шщативтеть. творчють у розв'язанш змодельованих навчальних завдань.
У педагопчному ироиса ВНЗ переважае шформативна сторона навчання. Хоча, на думку автора, недооцшка процесуально! складово! навчання призводить до того, що випускники-псрсклада1п не завжди повною \прою можуть виконувати професшш функцн та завдання, для я к ¡с но го виконання яких важливе мюце иоадае аналгз, прогнозування, мотивування, рефлекая. контроль, ощнка. За слушним твердженням Л. Кондрашово!, "складнють реформування процесу навчання у вшцш школ1 полягае в тому, щоб зам ¡нити шформативно-описовий пщхщ на змютовно-процесуальний, при якому студент стае суб'ектом власно! осв1ти й ирофса иного становления" [1, 11].
Анатз психолого-педагопчно! л1тератури дозволяе видшити низку напрямюв, у яких виршуеться проблема формування готовносп: професшна готовшсть до педагопчно! д1яльност1 (В. Сластьонш, К. Платонов, О. Мороз, К. Дурай-Новакова, А. Линенко); професшно-естетична готовшсть (М. Веселовська, Л. Дементьева, Т. Зотеева, Н. Конишева); психолопчна готовшсть (М. Д'яченко, Л. Кандибович, А. Деркач, Л. Разборова, В. Моляко, С. Моторна, Т. 1ванова); морально-психолопчна готовшсть (Л. Кондрашова) та готовшсть до шших вид ¡в д1яльност1 у пропса профссшно! подготовки майбутшх педагопв (В. Борисов, М. В1евська, О. Волошенко, Л. Григоренко, Л. Кадченко, А. Капська, К. Макагон, В. Морозов, Л. Савенкова, Л. Савченко, Т. Яценко та ¿и.). Актуальшсть стагп зумовлена тим, що в сучаснш педагопчнш наущ вщсутш дослщження, у яких визначалася б структура 1 змют готовносп майбутшх перекладач1в до профссшно! творчо! д1яльносп.
Мета ститпи: висв1тлити структуру готовносп до профссшно! творчо! д1яльносп майбутшх перекладач1в; визначити критсрп дослщжувано! готовности виявити сшввщношення структурних компонента та р1вшв готовносп до профссшно! творчо! д1яльностг
Готовшсть майбутшх перекладач1в до професшно! творчо! д1яльносп - це "складне структуроване утворення, що передбачае формування таких якостей особистосп. яю забезпечать майбутньому перекладачев1 можливють усвщомлено, компетентно \ творчо здшснювати професшну д1яльшсть" [2, 137].
Готовшсть повинна базуватися на поеднанш суб'ективних та об'ективних фактор1в свщомосп, що мае постшне вщображення у творчш д1яльност1 та в якостях особистосп, тобто змют поняття "готовшсть" передбачае поеднання штслсктуальних. емоцшних, штуггивних. комушкативних, вольових характеристик особистосп. зумовлених специфшою перекладацько! д1яльност1 та взаемод1ею з потребами, знаниями, навичками \ вмшнями.
У визначенш змюту структурних компонент!в готовносп студенпв-перекладач1в нараз1 ще не мае чтеих шдход1в. Структура готовност1 майбутнього вчителя до р1зних вид1в педагопчно! д1яльносп розглядаеться О. Пехотою як еднють чотирьох складових компонента: цше-мотивацшного, змютового, операцшного, штеграцшного [3, 18].
Можна видшити загальнодидактичну концепщю М. Дьяченка та Л. Кандибовича, що включають у поняття "готовшсть певш структурш компоненти: мотиващйний, ор1ентащйний, операцшний, вольовий \ ощнювальний [4].
Л. Кондрашова наголошуе, що така структура поняття "готовносп не розкривае вах змютовних сторш цього феномена, \ тому пропонуе шший вар1ант набору компонент!в готовносп до вчительсько! д1яльносп: мотивацшний, ор1ентацшний, шзнавально-операцшний, емощйно-вольовий, психоф1зюлопчний та оцшний [1, 10].
Розглядаючи компоненти готовносп студенпв-перекладач1в до профссшно! творчо! д1яльносп. ми взяли за основу саме цю конце пщю. Однак, беручи до уваги особливосп профссй' перекладача, вважаемо за необхщне видшити т1 компоненти готовностг що властив1 профссй' перекладача:
- цше-мотивацшний компонент зумовлений сформовашстю мотив1в \ цшей профссшно! д1яльносп перекладача як фундаменту подальшого саморозвитку \ самореатзацн; защкавлешетю д1яльшстю перекладача як важливим джерелом професшних потреб \ особистюного росту; наявшетю стшкого ¡нтсрссу до роботи перекладача як результату уевщомленого вибору майбутньо! професшно! д1яльностк
- ситуативно-ор1ентащйний компонент передбачае потребу перекладача в самореатзацн, самовдосконаленш, збагаченш самосвщомост1, утворенш нового творчого продукту як результату перекладу; здатшеть розумии \ правильно ор1ентуватися у рпних ситуащях завдяки наявносп комушкативних якостей;
- шзнавально-операцшний компонент забезпечуе творчий р1вень профссшних умшь в рсалпацп технолог!й перекладацько! д1яльносп; творче \ аргументоване застосування р1зних способ! в та прийом1в перекладу; шдвищення р1вня анал1тико-синтетично! д1яльносп, необхщно! для обробки шформацн; синтез конкретно-предметного та дивергентного мислення; професшну компетентшеть; потребу працювати швидко, яклено: високе почуття вщповщальносп; глибоке знания тсорй' перекладу;
- психоф!зюлопчний компонент враховуе природш зд!бносп ocoóhctoctí перекладача (творче мислення, пам'ять, уяву, шту!щю), що е передумовою творчо! д!яльносп;
- ощиний компонент передбачае самооцшку студентами влас но!' д!яльносп; перекладу як результату професшно! творчо! д!яльносп; умшня бачити i визнавати допущен! помилки чи нсдолпчи в робот! та визначати шляхи удосконалення результат!в свое! д!яльностг
Визначивши компонента totobhoctí та ознаки кожного í3 них, ми спробували виявити критерп, на ochobí яких визначаються píbhí динам!ки дослщжувано! нами готовность
Проблема критерпв готовност! у науковш niTepaiypi досить дискусшна. У загальному po3ymíhhí критерш розглядаеться як ознака, на ochobí яко! ощнюеться що-небудь, м1рило суджень.
Визначаючи критерп' готовност! до профес!йно! творчо! д!яльност!, ми врахували вимоги, що ставляться до вибору критерпв взагал!, а саме: шформатившеть, об'ектившеть, вал!дн!сть, нейтральшеть.
3 огляду на сутн!сть дослщжувано! готовност!, ми вид!лили таю критерп:
- позитивна мотиващя, поеднана Í3 спрямован!стю студенев на творчу перекладацьку д!яльшсть (¿нтерес до вивчення шоземно! мови та Teopi! перекладу як засобу профес!йного сшлкування, уевщомлене ставлення до вивчення дисциплши "Переклад" як до основного навчального предмета, тобто мотиващйна стабшьшсть до обраного фаху);
- наявшеть у студенев знань, умшь та навичок адекватно i яюсно перекладати (стушнь усв!домленост! практично! значущосп фахово! шдготовки, перекладацька компетентшеть, глибина i всеб!чшсть знань);
- наявшеть повного перел!ку профес!йно важливих якостей, творчих зд!бностей зокрема;
- самооцшка студентами власного перекладу як продукту творчо! д!яльносп та умшня критично ощнити i пор!вняти його з еталонним зразком.
Виходячи Í3 запропонованих критер!!в готовност!, з'являеться можливють виявити поетапну динам!ку формування готовност! студенпв до профес!йно! творчо! д!яльносп та визначити píbhí и розвитку. Кожний pÍBeHb е поеднанням зазначених вшце критерпв i показниклв. !х взаемод!я, вплив один на одного у продеа формування готовност!. Виходячи Í3 специф!ки перекладацько! д!яльност!, видшимо 4 píbhí готовноси студент! в до професшно! творчо! д!яльносп:
- репродуктивний pÍBeHb характеризуеться неспйкою мотиващею до професшно! д1яльност1 перекладача; наявшетю лише обмеженого кола знань, навичок i вмшь, що дозволяють приймати стереотипш, стандарта! ршення; потребою сторонньо! допомоги, консультащй; слабким розвитком профес!йно важливих якостей особистосп; низьким р!внем професшних yviiHb i навичок, що потребуе !х подальшого вдосконалення; в!дсутн!стю критично! самоощики перекладу як продукту власно! творчо! д!яльност!.
- реконструктивний р!вень характеризуеться потребою у зовшшшй акпдазацп мисленнево! д!яльност!; вщеутшетю внутр!шнього джерела стимулящ!, а саме шзнавального ¡нтсрссу: уевщомленням майбутшми перекладачами вимог, необх1дних для досягнення ефективно! взаемод!! з ¡ноземною мовою; оволод!нням знаниями, навичками i вм!ннями, що дозволяють анал!зувати та розв'язувати практичш завдання з опорою на необхщш фахов! якосп oco6hctoctí; потребою студент!в у поспитн 3míhí д!яльност!, вщ яко! вони отримують hobí враження.
- активно-пошуковий р!вень визначаеться здатшетю студент!в прогнозувати, вщмовлятися в!д конформних р!шень, виявляти ризик у виршенш творчих завдань. Однак таю студента мають потребу в постшнш ¡HiniaTnBi з боку шших. Така категор!я студенев характеризуеться адекватною самоощикою, спроможна передбачити ймов!рш р!шення i способи виходу í3 6c3tílií ситуащй, що склалися, проте вони не самостшш й недостатньо активш в профес!йшй д!яльност!.
- креативний р!вень характеризуеться глибокими i стшкими сощально значущими мотивами профешйно! д!яльност! перекладача; р!зноб!чними i мщними знаниями, навичками i вм!ннями 3Í спещальност!; перекладач! характеризуются майстершстю та здатш правильно i творчо шдходити до вир!шення 6c3tílií ситуац!й, здатш до асощювання та виведення закошмрностей теоретичним шляхом. 'ТИзнавальний ¿нтерес ене просто головним, адом!нуючим" [5, 123].
Пошук зв'язку м1ж р!внями, критер!ями та структурними компонентами готовност! студенпв до профес!йно! творчо! д!яльност! дозволив нам викласти результата дослщження в подашй нижче таблищ 1.
Таблщя 1.
Вгдпоегднгстъ структурных компонентге ргеням готоеностг
Структуры! компонента готовност! Р!вш сформованост! готовност! Ознаки ржмж готовност!
Мотиващйний Креативний Потреба у самореал1защ!; ¡нтсрсс до здшенення адекватного перекладу як результату профссшно! творчо! д!яльносп
Ощнний Активно-пошуковий Самоощнка студентами продукцп власно! творчосп та пор1вняння !! з еталонним зразком
Ситуативно- ор1ентащйний Психоф1зюлопчний Реконструктивний Здатшсть реал1зовувати набуп знания, умшня, навички в рпних ситуащях, поеднувати теоретичш та практичш знания
П ¡знавал ьно-опер ащйний Репродуктивный Накопичення елементарних знань у хода виконання перекладу нескладного тексту; здатшсть здайснювати аншпз, синтез, пор1вняння при вирппенш простих завдань
Наведене у таблищ 1 сшввщношення структурных компонент!в та р1вшв готовност! до професшно! творчо! д1яльност1 подаеться у фор м ал ¡ з о в ан о м у вигляд1 й показуе, на якому р1вш дослщжувано! готовносп з'являеться кожний гз компоненпв. Слщ зазначити, що перехщ вщ репродуктивного р1вня до креативного вщбуваеться не дискретно, а поступово, тобто кожний новий компонент дано! готовносп формуеться у студент ¡в за певний промгжок часу 1 формування компонента вищого р1вня вщбуваеться на основ! попередньо сформованих. Так, для оволодшня репродуктивним р1внем готовносп необхщно сформувати шзнавально-операцшний компонент. Найбшып поширеним е реконструктивний р1вень, який формуеться з шзнавально-операщ иного. психоф!зюлопчного, ситуативно-ор1енташ иного компонента. Поеднання цих компонента за наявност1 оцшного дае змогу студентов! оволодии активно-пошуковим р1внем готовносп до професшно! творчо! д!яльносп, але для переходу на найвищий (креативний) р!вень обов'язковою е наявнють компоненту мотивац!йного. Тому структура навчального процесу для формування готовносп студенев до профес!йно! творчо! д!яльносп повинна будуватися на поел иному поновленш мотиващйного компоненту, яке потребуе оргашзацн суб'ект-суб'ектних взаемод!й та пошуку нетрадищйних засоб!в навчання.
3 метою вивчення р!вн!в сформованост! готовност! студент!в-перекладач!в до профес!йно! творчо! д!яльност!, а також виявлення характеру уявлень студента про сутшсть профес!йно! творчо! д!яльносп, встановлення залежност! м!ж ступенем розвиненосп творчих якостей особистост! та системою викладання ми провели констатуючий експеримент, у ход! якого отримали певш результата.
Таблиця 2.
Вгдсоткоее стеегдношення мгж показниками виконання перевгрних завданъ / чотиръохр1втв готовност! до профестног творчог д1яльност1
Р!вш готовност! Ннзьк! показннкн Середш показннкн Висок! показники
(слабке виконання) (часткове виконання) (повне виконання)
Репродуктивний 69,5 % 22,6 % 7,9 %
Реконструктивний 72,3 % 22,8 % 4,9 %
Активно-пошуковий 78,2 % 18,9% 2,9%
Креативний 80,1 % 17,7% 2,2 %
Анатз даних, наведених у таблищ 2, евщчить про те, що при поступовому переход! з р!вня на р!вень зб!льшуеться в!дсоток студенев (на 3-6 %) з низькими показниками виконання запропонованих перев!рних завдань. Разом з там, вшпчаеться стшка тенденщя зменшення в!дсотка студенев з середн!ми та високими показниками виконання завдань, переходячи вщ репродуктивного до реконструктивного ! дал! до активно-пошукового ! креативного вщповщно.
Зменшення вщсотка студенев, яю показали середш показники на Bcix р1внях готовности становить 1%, а з високими показниками - 3%.
Таким чином, результата виконання студентами перев1рених завдань для кожного р1вня готовност! свщчать про те, що майбутш-перекладач1 не усвщомлюють переклад як творчий процес, не володдать достатшм р1внем профсайних знань, умшь i навичок здшснення л1тературного перекладу, також у них вщсутнш самоанал1з та самооцшка в л ас но!' д!яльност!. Це шдтверджуе необхщшсть удосконалення педагопчно! системи шдготовки перекладач!в до майбутньо! профес!йно! д!яльност!.
Л1ТЕРАТУРА
1. Кондрашова J1.B. Морально-психолопчна готовшсть студента до вчительсько! д1яльносп. - К.: Вища школа, 1987. - 56 с.
2. Шупта О.В. Роль творчих завдань у шдготовщ майбутшх перекладач1в до професшно! творчо! д1яльност1 Фшолопчш студи. -№3(27). - Луцьк, 2004. - С. 135-140.
3. Подготовка майбутньо го вчителя до впровадження педагопчних технологш: Навч. Ilocio. / О.М.Пехота, В.ДБудак, А.М.Старева, К.Ф.Нор, В.1.Шуляр, ГМ.Михайлицька, ГВ.Манькусь, Т.В.Олексюк, 0.1.Галицький; За ред. ГА.Зязюна, О.М.Пехоти. - К.: Видавництво А.С.К.,2003. - 240 с.
4. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А. Психологические проблемы готовности к деятельности. -Минск.: Изд-во Белорус, ун-та, 1976. - 175 с.
5. Богоявленская Д.Б. Психология творческих способностей: Учеб.пособие для студ.высш.учеб.заведений. -М.: Издательский центр "Академия", 2002. - 320с.
Олександр ГАЛУС
ЗДОРОВИЙ СПОС1Б ЖИТТЯ СТУДЕНТА ЯК ЧИННИК ЙОГО УСП1ШН01 АДАПТАЦП ДО НАВЧАННЯ В УМОВАХ СТУПЕНЕВ01 ШДГОТОВКИ У ВИЩОМУ ПЕДАГОГ1ЧНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗА1СЛАД1
Протягом багатовшово! icTopi! людства, за ycix суспшьно-економ!чних формац!й проблеми здоров'я завжди поедали важливе м!сце в сощальному, економ!чному та культурному жита сусшльства i були пов'язан! з розвитком суспшьного виробництва та формуванням суспшьного буття.
У спектр! людського щастя здоров'ю належить найвагом!ше м!сце. 1ндив!дуальне здоров'я -життева цшшсть, яка посщае найвищий щабель в iepapxinHm систем! життевих прояв!в та цшностей, а також у систем! таких фшософських категорш людського буття, як штереси та !деали, гармошя, краса, сутшсть життя, досконал!сть, щастя, любов, творча праця, програма та ритм життед!яльност!. Кожний член сусшльства, фах!вець повинен володпп знаниями про здоров'я як бюлопчну. сощальну, духовну, психолопчну i ф!лософську категор!ю з метою можливого проведения ощнки та анал!зу свого здоров'я, з одного боку, та для виршення поточних i перспективних завдань щодо охорони та змщнення сусшльного здоров'я - з шшого. На думку валеолога-практика Г. Малахова, "життя i здоров'я - найдорожче, що е у людини, тому шдхщ до них повинен бути найсерйозшшим i ретельно вивченим" [6].
Ведения здорового способу життя (ЗСЖ) - проблема не нова. Бона мае тисячол!тш традицн i включае щлу низку самост1йних шдпроблем, якими е здоров'я i псих!чний стан людини, здоров'я i демограф!я, здоров'я та умови пращ, навчання, здоров'я та популяцшно-6ionori4Ha i популящйно-генетична ситуащ! тощо. Одн!ею з таких важливих шдпроблем е здоров'я конкретно! людини, зокрема студента вищого навчального закладу. Набуття знань у цьому напрямку може бути корисним для людини як в особистому плаш, так i в сусшльному, шляхом набуття i застосування !х через професшний досв!д.
Тепер!шня статистика, показники яко! характеризуют стан здоров'я населения, свщчить про досить значну в!дстань до бажаного позитивного виршення. 3 розвитком сусшльства, зростанням благополуччя, цившзацн, ц!нн!сть здоров'я все бшыпе зростае, проблеми його досягнення все бшыпе ускладнюються, що спонукае до шдвищення науково-теоретично! та методично-реал!защйно! уваги стосовно! ц1е! проблеми.
У процес! сощал!зацн особист1сть засвоюе норми, цшносп, культуру, звича!, мову народу, з яким вона себе щентифшуе. Особистють з роками збагачуеться сощальним досвщом.
