CC BY
14
Приходько Н.Н. Устойчивость и экологическая безопасность лесных геосистем в регионе Украинских Карпат и прилегающих территорий
Рассмотрены вопросы устойчивости и экологической безопасности лесных геосистем в регионе Украинских Карпат и прилегающих территорий. Обоснованы принципы обеспечения устойчивости и экологической безопасности лесных геосистем.
Ключевые слова: устойчивость, экологическая безопасность, лесные геосистемы.
Prykhodko М.М. Sustainability and environmental safety geosystems forest in the region of the Ukrainian Carpathians and adjacent areas
The questions of sustainability and environmental safety geosystems forest in the region of the Ukrainian Carpathians and adjacent areas. Grounded in the principles of susta-inability and environmental safety of forest geosystems.
Keywords: stability, environmental safety, forestry geosciences.
УДК 630*5 Acnip. В.М. СавчиН - НЛТУ Украти, м. Львiв
Р1СТ МОДРИНИ ЯПОНСЬКО1 В БЕСКИДАХ (НА ПРИКЛАД1 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ НАУКОВО-ВИРОБНИЧИХ КУЛЬТУР)
За матерiалами повторно! таксаци проаналiзовано характер росту експеримен-тальних науково-виробничих культур з участю штродуценпв. Встановлено високу штенсившсть росту модрини японсько! в умовах Бескидiв.
Ключовг слова: експериментальш науково-виробничi культури, штродуценти, модрина японська, рют, Бескиди.
Бшьш як 100-р1чний досвщ впровадження цшних хвойних люоутво-рювач1в в люи кра!н Захщно! i Центрально! Свропи подтвердив господарську доцшьнють штродукцп. Досвiд штродукцп у карпатськi лiси iноземних хвойних лiсоутворювачiв показав, що деякi з них переважають основш або-ригенш породи за швидкiстю росту i приростом стовбурово! деревини.
Природнi умови i широкий висотно-екологiчний дiапазон природних мюцезростань дають змогу у Бескидах вирощувати великий асортимент ш-тродукованих лiсоутворювачiв, зокрема високопродуктивнi, швидкоростучi i технiчно цiннi хвойнi породи. Швидю темпи зростання карпатських лiсiв рекреацшного та екологiчного значення вказуе на необхщнють ширшого ви-користання також цшних декоративних лiсотвiрних порiд для збагачення видового складу та генофонду мюцевих люових популяцiй, саштарно-гтешч-но! та естетично! цiнностi лiсiв.
Однieю з таких порiд е модрина японська (Larix leptolepis Gord.), дос-вiд вирощування яко! у люах Бескидiв нараховуе вже понад столтя. Для не! характернi штенсивний рiст, значне нагромадження стовбурно! бюмаси, ви-сока бiологiчна стiйкiсть, цшна деревина, яку можна отримати за вщносно короткий термiн, також мае грунтопокращувальш властивостi та естетичну цшнють, дае змогу вести промiжне користування [2-5, 7, 9-13].
З метою глибшого вивчення доцшьносп впровадження, особливостей росту, впливу на iншi деревш, аборигеннi й iнтродукованi породи та обгрун-
1 Наук. керiвник: проф. М. П. Горошко, канд. с.-г. наук
тування люогосподарських заходiв у Сколiвських Бескидах було закладено експериментальнi науково-виробничi культури з участю модрини японсько!, ялицi велико!, сосни кедрово! европейсько! та мюцевих господарсько-цiнних порiд. Цi дослiднi культури було створено 1991 р. в Сколiвському держлюгос-пi (сьогоднi ДП "Сколiвське лiсове господарство") [1]. Характеристика дшян-ки така: категорiя люокультурно! площi - свiжий зруб; площа 2 га; тип люо-рослинних умов - вологий груд (Р3); тип лiсу - волога смереково-ялицева бу-чина (Р3-ял-яц-Бк); експозицiя схилу ПдС крутизною 25 висота н.р.м. 620 м; Грунт бурий прський люовий на продуктах вивпрювання карпатського флiша.
Цi лiсовi культури створювали шляхом садiння 4-рiчних шянщв сосни кедрово! европейсько!, 3-рiчних шянщв ялицi бiло! та бука люового, 2-рiчних сiянцiв ялицi велико! i смереки европейсько! та 1-рiчними шянцями клена-явора i модрини японсько! [1]. Змiшування порiд - групове з рендомiзованим розмiщенням бiогруп, щентичш бiогрупи роз'еднанi iншими породами. Вщ-даль мiж рядами 1,5 м, в - 1 м. Бюгрупа мiстить 12 сiянцiв (3 ряди, в кожному рядi по 4 саджанщ) [1].
Схема рош 'ицення бюгруп (фрагмент)
Яцвл См Бк Яв Яцвл См Бк Яв
Бк Яцб Ск М Бк Яцб Ск М
Ске М Бк Яцб Ске М Бк Яцб
Бк Яв Ск См Бк Яв Ск См
Ске См Бк Яв Ске См Бк Яв
Бк Яцб Яцвл Яцб Бк Яцб Яцвл Яцб
Яцвл Яв Бк См Яцвл Яв Бк См
Бк См Ск Яв Бк См Ск Яв
Ске Яцб Бк Яцб Ске Яцб Бк Яцб
Бк Яв Ск См Бк Яв Ск См
Ске См Бк Яв Ске См Бк Яв
Бк Яцб Яцвл М Бк Яцб Яцвл М
Примаки: Бк - бук люовий, Ске - сосна кедрова европейська, См - смерека европейська, Яцвл - ялиця велика, Яв - клен-яв1р, Яцб - ялиця бша, М - модрина японська.
У 2011 р. було проведено повторну таксащю цього об'екта за загаль-ноприйнятими та спещальними лiсiвничо-таксацiйними методиками. За до-помогою високоточного ОР8-нав^атора ми визначили та зафжсували межi дiлянки в натурi i визначили площу. Внаслiдок впливу рiзних факторiв до 20-ти рiчного вiку експериментальнi науково-виробничi культури збереглись на площi 1,57 га, що становить 78 % вiд початково! площг
Таксацiйнi показники експериментальних науково-виробничих культур станом на 2011 р. наведено в табл.
Наведет в таблиц дат вказують на те, що модрина японська характеризуется особливо високою штенсивнютю росту за вшма таксацiйними по-казниками. У даних культурах вона зростае за 1е класом боштету, тодi як ялиця велика, ялиця бша, смерека европейська i клен-явiр - за I класом боштету, а сосна кедрова европейська та бук люовий - лише за II класом боштету. Ялиця велика, ялиця бша, смерека европейська i клен-явiр вщстають вщ не!
за висотою в 1,6-1,7 раза; сосна Кедрова европейська та бук люовий - у 2,12,2 раза. Аналопчна ситуацiя спостерiгаегься i за величиною приросту у ви-соту. Анатз динамiки дiамегрiв на висогi 1,3 га його приросту вказуе на те, що модрина японська випереджае ялицю велику, ялицю бiлу, смереку евро-пейську i сосну кедрову европейську в 1,6-2,0 рази. Особливо значне вщста-вання спостер^аеться у бука лiсового i клена-явора - 2,5-3,0 рази.
Табл. Таксацшш показники експериментальних науково-виробничих культур
Порода К-ть дерев, шт./га 2 с ,р е м я ^ ■я " ^ .л и ,м & о с а .=5 Й § 1 и рд еа О " Висота, м н о я" ^ р ,у с р йо ■ Я о ни Ч И ру е С н ^ Н '(В о м Абсолютна пов-нота, м2 / га Вщносна повнота Запас, м3/га
1991 р. 2011 р. 1993 р. 2011 р.
Смерека европейська 900 293 11,0 0,55 0,29 8,4 0,45 I 2,77 0,14 14,8
Ялиця бша 960 93 12,8 0,64 0,19 8,6 0,47 I 1,20 0,06 6,4
Ялиця велика 600 160 13,5 0,68 0,51 9,2 0,48 I 2,30 0,10 12,9
Модрина японська 300 147 21,2 1,06 1,09 14,6 0,75 1е 5,16 0,19 41,3
Сосна кедрова европейська 1200 360 10,4 0,52 0,49 6,5 0,33 II 3,03 0,14 12,8
Клен-яв1р 900 87 7,2 0,36 0,27 8,4 0,45 I 0,35 0,02 1,9
Бук люовий 1800 327 8,6 0,43 0,45 7,1 0,37 II 1,91 0,12 8,7
1нш1 породи - 53 8,2 0,41 - 6,4 0,36 II 0,28 0,02 1,2
Всього 6660 1520 - - - - - - 17,00 0,80 100,0
Треба також зазначити i те, що модрина японська в Бескидах за показ-ником висоти i приросту у висоту переважае насадження такого ж вжу на сво!й батьювщиш в Японп [3], кра!нах Прибалтики [8, 11], але поступаеться люовим культурам у Захiдному Лiсостепу Укра!ни [2, 6, 7]. Стосовно порiв-няння росту модрини за дiаметром i приросту за дiаметром, то в ушх випад-ках нашi експериментальнi науково-виробничi культури мають вищi показники вiд згаданих вище мiсць зростання.
У процесi природного вщпаду i здiйснення доглядових рубань кшь-кiсть дерев на 1 га зменшилась у 4,4 раза вщ початково!. Початковий склад люових культур становив - 2,7Бк1,8Ск1,4Яцб1,4См1,4Яв0,9Яцв0,4Мд, а те-перiшнiй - 4,1Мд 1,5См1,3Яцв 1,3Ск0,9Бк0,6Яцб0,2Яв0,1 Iншi породи. Отже, склад люових культур змшився в бж iстотного збiльшення участi модрини японсько! та значного зменшення частки бука люового, клена-явора i ялицi бшо!. Змiна участi у складi шших порiд е незначною. Пiд час обстеження ще! дiлянки ми також дали ощнку санiтарного стану люових культур, (рис.).
Отримаш результати ощнки свiдчать про те, що в загальному саштар-ний стан культур е задовшьним (81,4 % дерев без ознак ослаблення). Але на дшянщ е також багато дерев, як належать до категорп ослаблеш (5,1 %), сильно ослабленi (6,8 %) та всихакт (6,7 %). До всихаючих належать пере-важно дерева сосни кедрово!, а також смереки. До категорп ослаблених та сильно ослаблених належать переважно велик дерева модрини i ялищ велико! внаслщок пошкодження кори в нижнш частинi стовбура дикими тварина-
ми та дерева, яю мають злам крони i 3irHyTy форму стовбура (результат силь-них снiгопадiв у 2010 р.).
KiiTeropifl сан ¡тарного стану
Рис. Оцтка сантарного стану дерев експериментальних науково-виробничих культур
Отже, дослщивши динашку росту експериментальних науково-вироб-ничих культур можна зробити висновок, що модрина японська в Бескидах вщзначаеться високою енергieю росту i переважае шш^ як мiсцевi, так й ш-тродyкованi деревнi породи. Введення 11 в лiсовi культури цього регюну за-безпечить пiдвищення продyктивностi насаджень та одночасно збагатить генофонд мюцевих популяцш.
Л1тература
1. Горошко М.П. Рют i стан експериментально-виробничих культур з участю порщ ш-тродуценпв у Скол1вському держшсгосш / М.П. Горошко, Г.Т. Криницький, Я.В. Дудич, В.К. За1ка // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Сер. : матер. III Погребнягавських читань, 15-16 груд. 1994 р. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 1995. - С. 27-30.
2. Дебринюк Ю.М. Рют i продуктивнють модрини в люових культурах Захщного Люос-тепу / Ю.М. Дебринюк // Науков1 пращ Лгавничо! академи наук Украши : зб. наук. праць. -Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2002. - № 1. - С. 76-84.
3. Деревья и кустарники СССР: дикорастущие, культивируемые и перспективные для интродукции. - Т. 1. Голосеменные / за ред. проф. С.Я. Соколов. - М.-Л. : Изд-во академии наук СССР, 1949. - 465 с.
4. Живицкий З.Н. Лиственница в Украинских Карпатах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-х. наук: спец. 562 / Москов. с.-х. акад. им. К.А. Тимирязева. - М., 1968. - 17 с.
5. Олейник И.Я. Лиственница японская в лесных насаждениях западных районов УССР : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук: спец. 06.03.03 - Агролесомелиорация, защитное лесоразведение и озеленение населенных пунктов, лесные пожары и борьба с ними / Харьков. с.-х. ин-т им. В.В. Докучаева. - Харьков, 1977. - 21 с.
6. Олейник И.Я. Эколого-экономические аспекты выращивания разновозрастных культур с участием лиственницы японской / И.Я. Олейник // Лесная, бумажная и деревообрабатывающая промышленность : межведомств. научн.-техн. зб. - К. : Вид-во "Буд1вельник", 1990. -Вып. 21. - С. 108-111.
7. Пешко В.С. Лиственница у культурах Западных областей Украинской ССР : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук / Харьков. с.-х. ин-т. - Харьков, 1965. - 24 с.
8. Салиньш С.Х. Опыт интродукции хозяйственно ценных древесных пород в Латвийской ССР / С.Х. Салиньш // Быстрорастущие и хозяйственно ценные древесные породы : матер. науч.-метод. совещ. 12-15 марта 1957 г. - М. : Сельхозиздат, 1958. - С. 359-370.
9. Смаглюк К.К. 1нтродуковаш хвойш лiсоутворювачi / К.К. Смаглюк. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1976. - 94 с.
10. Яцик Р.М. Досвщ штродукци щнних деревних порщ / Р.М. Яцик, Р.1. Бродович // Л> совий журнал : Мiжнар. наук.-виробн. журнал. - 1995. - № 2. - С. 12-13.
11. Щепотьев Ф.Л. Быстрорастущие древесные породы / Ф.Л. Щепотьев, Ф.А. Павленко. - М. : Сельхозиздат, 1962. - 373 с.
12. Эйзенрейх Х. Быстрорастущие древесные породы : пер. с нем. / Х. Эйзенрейх. - М. : Изд-во иностр. лит-ры, 1959. - 508 с.
13. Schober R. Die Japanlarche in ihrer Heimat / R. Schober // Allg. Forstz. - 1987. - № 26. -S. 661-662.
Савчин В.М. Рост лиственницы японской в Бескидах (на примере экспериментальных научно-производственных культур)
По материалам повторной таксации проанализирован характер роста экспериментальных научно-производственных культур с участием интродуцентов. Установлена высокая интенсивность роста лиственницы японской в условиях Бескидов.
Ключевые слова: экспериментальные научно-производственные культуры, ин-тродуценты, лиственница японская, рост, Бескиды.
Savchyn V.M. Growth of larch Japanese in Beskydy (on example of experimental scientific-production forest cultures)
After materials of the repeated taxation the character of growth of experimental scientific-production forest cultures with participation of introducents is analysed. High intensity of growth of larch Japanese is set in the conditions of Beskydy.
Keywords: experimental scientific-production forest cultures, introducents, larch japanese, growth, Beskydy.
УДК 630.[221.9+23] Доц. М.В. Чернявський, канд. с.-г. наук,
ст. наук. ствроб. - НЛТУ Украши, м. Львгв
ДЕМОНСТРАЦ1ЙН1 СТАЦ1ОНАРИ З РУБОК ПЕРЕФОРМУВАННЯ I НАБЛИЖЕНОГО ДО ПРИРОДИ ВЕДЕННЯ Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА
Створення стшких продуктивних насаджень, наближених до природного люу, проводиться методами та способами, що забезпечують формування люових насаджень у напрямку максимального наближення до природного функщонування люо-вих екосистем. Стшга, наближеш до природних, люи можуть бути багатофункщ-ональними, тобто спрямованими на виконання багатьох функцш. Перехщ вщ виро-щування одновжових чистих за складом деревосташв до формування рiзновiкових мшаних л^в е важливим аспектом наближеного до природи ведення люового гос-подарства. Його необхщно здшснювати поетапно, залежно вщ типу люу, складу i структури конкретного насадження. Описано стащонарш дшянки, на яких здшснено рубки переформування рiзноi штенсивностг
Ключовг слова: рубки переформування, демонстрацшш стащонари, наближене до природи ведення люового господарства.
Вступ. Сучасний люовий покрив у Карпатському регюш здебшьшого представлений умовно одновжовими, одноярусними, середньоповнотними
