CC BY
49
виробництва еколопчно чисто! продукци на всiх стадiях виробничого проце-су. При цьому вважаемо за доцiльне створити дворiвневу (державно-приват-ну) систему сертифжаци, а функцп консультацiйно-дорадчих органiзацiй максимально розширити: вiд сприяння формуванню бережливого ставлення школярiв до навколишнього природного середовища, до навчання агровироб-никiв основам ведення оргашчного сiльського господарства шляхом впрова-дження свiтового досвiду та прогресивних досягнень науки.
Лгтература
1. Вовк В. Сертифшащя оргашчного сшьського господарства в Укра!ш: сучасний стан, перспективы, стратегия на майбутне. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.lol.org.ua/ ukr/vegetables/showart.php? 1ё=15634.
2. Добыш Г., Гранде С. Норвежские заметки // Белорусское сельское хазяйство. - 2003. - № 9. - С. 40-42.
3. Досвщ ведення оргашчного виробництва в Свропейському союзк Модел1 розвитку в Укрш'ш. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.msnagro.gov.ua/page/?3004.
4. Еколопчна сертиф1кац1я продукци/. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.ecolabel.org.ua/index.php?id=l9з.
5. Оргашчш продукти на св1товому ринку. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.harchovyk.com/info.php?x=story&i=96&p=20&c=126&lang=u
6. Популяршсть орган1чних продуктов на св1товому споживчому ринку. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.dialogs.org.ua/print.php?part=issue&m_id=13708.
7. Стратепя розвитку та еколопзацп сшьського господарства в Сврот. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.ecohelp.com.ua.
8. Шубравська О. Ринок оргашчно! продукцп та перспективи його розвитку в Укра!ш // Економка Украши. - 2008. - № 1. - С. 53-61.
9. ВюЕаеИ 2007 популяризуе оргашчне виробництво. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.harchovyk. com/info.php?x=story&i=247&p=21&c= 123&lang=ua
УДК 630*23,231 Ст. наук. ствроб. Ю.Д. Кацуляк, канд. с.-г. наук -
УкрНДЫрлк м. П. С. Пастернака, м. 1вано-Франк1вськ
КУЛЬТУРИ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО З УЧАСТЮ АБОРИГЕННИХ ТА 1НТРОДУКОВАНИХ ШВИДКОРОСЛИХ Л1СОВИХ ПОР1Д
У ПЕРЕДКАРПАТТ1
Наведено результати дослщжень лiсових культур дуба звичайного з участю аборигенних та штродукованих швидкорослих порiд у Передкарпаттi. При культиву-ваннi у дубових типах люу модрини европейсько'1, ялини звичайно'1, ясена звичайного та штродуцента псевдоцуги Мензиса необхiдно врахувати еколого-бюлопчш i ль сiвничi показники конкурентоспроможносп дуба звичайного.
Ключов1 слова: лiсовi культури дуба, аборигеннi породи, штродуцент, про-дуктивнiсть, ефективнiсть, схеми змшування.
Senior research officer Yu.D. Katsulyak - UMFRI named after P.S. Pasternak, Ivano-Frankivs'k
Рк^айопэ of oak common participation aborigines that introducent
duickness forest vegetation species of the Рrecarpathia Region
Bring forward consequence investigation Quercus robur L. plantations with partaking aborigines that introducent quickness forest vegetation species of the Precarpathia. Region In the time of to cultivate in of oak fores types Larix decidua Mill., Picea abies
(L.) Karst., Fraxinus excelsior L., that introducent Pseudotsuga menziesii Franco necessary discount, ecologia-biologyical and forestry index competitorability Quercus robur L.
Keywords: forest plantations of oak, aborigines species, introducent, productivity, effectivity, scheme biending.
Одним i3 найефектившших шляхiв шдвищення продуктивност дубо-вих лiсiв регюну вважають введення до складу штучно створюваних лiсових культур швидкорослих деревних порщ. Це пов'язано насамперед з тим, що дуб звичайний (Quercus robur L.) е типовою породою змiшаних насаджень i зростае переважно за багатих i вiдносно багатих люорослинних умов.
Переважна бiльшiсть деревосташв дуба звичайного (69,7 %) у Перед-карпаттi росте у вологих пгротопах. До свiжих належать 27,5 %, сухих -2,2 % та сирих - 0,6 % площ. За трофшстю переважають грудовi (64,8 %) та сугрудовi (35,2 %) типи люу, якi формують 22 типи лiсу в шести субформащ-ях загальною площею 141,6 тис. га. Найбшьш поширеними типами люу в ре-гiонi е волоп грабовi дiброви та судiброви (D3 гД - 28,11 %, С3 гД - 18,27 %), на третьому мiсцi за поширенням - свiжа грабова дiброва (D2 гД - 16,22 %), на решту 19 типiв лiсу припадае 37,3 % плошд.
У переважнш бiльшостi типiв лiсу формаци дуба звичайного в Перед-карпаттi е можливють вирощувати високопродуктивнi дубовi насадження. Проте сучасна структура деревосташв ще! породи далека вщ оптимально!. Високопродуктивних дубових насаджень у Передкарпаттi з запасом 300400 м майже не залишилось, тшьки в окремих державних шдприемствах можна !х ще знайти в недоступних мiсцях в ДП "Кутське, Болехiвське, Деля-тинське та Коломийське лiсовi господарства".
Але, як св^ить досвiд, пiд час практичного створення культур з участю штродуценлв не завжди враховують еколого-бюлопчш i лiсiвничi показники конкурентоспроможностi дуба. Внаслщок цього, у багатьох випад-ках не досягаеться поставлена мета, а школи наслiдком стае випадання голов-но! породи iз складу насаджень.
У регюш дослiджень нагромаджено значний досвщ культивування багатьох видiв аборигенних i iнтродукованих швидкорослих порщ. Зокрема, доведено, що школи за оптимальних умов штродуценти можуть пiдвищити продуктивнiсть лiсiв до 50 % [21]. 1з швидкорослих порщ найчастiше вво-дяться в ялицево-дубовi типи лiсу Передкарпаття модрини европейська (Larix decidua Mill.) i японська (Larix leptolepis Gord.), ялина звичайна (Picea abies (L.) Karst.).
Мета наших дослщжень - вивчити можливост культивування швидкорослих аборигенних люових порiд у дубових типах люу модрини евро-пейсько!, ялини звичайно!, ясена звичайного та штродуцента псевдоцуги Мензиса в лiсових культурах разом iз дубом звичайним у свiжих та вологих судiбровах i дiбровах Передкарпаття.
Об'ект дослiджень - лiсовi культури 13-60-рiчного вiку, як ростуть на теренах чотирьох державних шдприемств "Дрогобицьке i Стрийське ЛГ" Львiвського ОУЛМГ та ДП "Брошшвське i Коломийське ЛГ" 1вано-Фран-ювського ОУЛМГ. Лiсорослиннi умови дубових деревосташв згаданих шдприемств е характерними для формаци дуба звичайного.
Дослщження шдтверджують матерiали 13 тимчасових пробних плошд, пробнi плошi закладено згiдно зi загальноприйнятими в лiсовiй таксаци та ль сiвництвi методиками [1,18].
Недолшом у введеннi модрини до складу коршних лiсових культур е завищення кшькосл або неправильне розмiшення 11 на лiсокультурнiй плошi. Для прикладу, наведемо матерiали дослiджень, здiйснених у вологих ялице-вих дiбровах Львiвськоl областi (табл. 1).
Табл. 1. ЛШвнича характеристика модриново-дубових л^ових культур
ДП "Дрогобицький л'ьсгосп ")
Склад, початкова схема зм1шування порвд, кшьшсть дерев, шт./га Вк, р°- шв Склад на-садження на час об-л1ку Кшь-кють дерев, шт./га Таксацшна характеристика насадження
ви-сота, м ДО- аметр, см бон- тет з1мк-не-тсть запас на 1 га, м3
6Дз3,5Яцб0,5Мд 3р.Дз2р.Яц+Мд 2x0,7 м Дз - 4280 шт. Яцб - 2500 шт. Мде - 360 шт. 28 6Дз4Мде +Яцб Дз -2810 11,2 11,6 I 1,0 192,1
Мде -170 23,2 26,6 108,4
Яцб-1630 3,9 3,7 8,1
Всього: 4610 308,6
6Дз3,5Яцб0,5Мде 3 р. Дзв2р .Яцб+Мде 3x0,7 м Дз - 2860 шт. Яцб - 1670 шт. Мде - 240 шт. 18 4Дз3Мде 2Яцб1Бп Дз -2085 6,0 5,5 II 0,9 20,5
Яцб-405 5,6 5,3 13,3
Мде -105 13,1 15,2 14,3
Бп -1219 5,9 6,0 6,7
Всього: 4814 54,8
7Дз3Мде бюгрупов1 культури 2x0,7 м Дз - 650 шт. Мде -350 шт. 60 4Дз3Мде 2Г1Кг + Лс, Яв од Сз Дз - 244 29,0 27,1 1а 0,8 190,2
Мде -115 29,0 35,9 146,0
Г - 310 23,0 18,4 93,0
Кг - 90 25,5 22,8 30,5
Лс - 12 25,0 20,0 4,5
Яв - 7 25,0 29,0 4,6
Сз - 7 26,0 28,0 5,3
Всього: 785 474,1
Першi двi пробш плошi закладено в культурах, початковi склади яких повшстю вiдповiдали типу лiсу. Для збагачення дендрорiзноманiття було введено модрину европейську у кшькост вiдповiдно 360 i 240 шт. на 1 га. Обробггок грунту в обох випадках полягав у мехашзованому нарiзаннi скиб через 2-3 м. У ряди садили дуб, ялицю i модрину через 0,7 м. Останню було введено в кулюи ялицi в кожне десяте садивне мюце. Дуб висаджували чис-тими кулiсами з трьох рядiв.
Як показали дослщження (п.п. № 2), у 18^чному вiцi частка модрини в складi молодняка зросла з початкових 5 % до 30 %. Вона сформувала перший ярус, перевишуючи за висотою дуб i ялицю в два, а за дiаметром - у три рази. 1з 105 екземплярiв на гектарi модрина сформувала 26 0% запасу дереви-
ни, в той час як решта 4,8 тис. рослин (дуб, ялиця i береза) - 74 %. Незважа-ючи на наявнiсть досить широких 3-метрових мiжрядь, нижнi гiлки модрини в цьому вщ вже сягають крайнiх рядiв дуба, а ялиця повшстю опинилася пiд наметом модрини. Завдяки високiй тiньовитривалостi ознаки усихання ялищ в цьому вiцi ще не виявляються, однак прирiст у висоту ютотно падае.
З вжом напруженiсть взаемовiдносин модрини i ялищ ще бшьше пог-либлюються (п. п. № 1), особливо якщо культури висаджеш з вузькими мiж-ряддями. У вiцi 28 роюв модрина досягае висоти 23 метри. За наявност 170 шт./га вона утворюе, практично, суцiльно зiмкнений намет, дуб утворюе другий, а ялиця - третш яруси. Стан дуба i ялицi незадовiльний. Крони !х слаборозвиненi i деформованi, близько 10 % великомiрних екземплярiв дуба всохло, а висотш параметри ялицi диференцшоваш в широких межах (0,5-8,0 м).
Таким чином, з отриманих даних випливае, що нав^ь у разi введення модрини окремими садивними мюцями з розрахунку 5 % вщ початково! юль-костi ялицево-дубових культур, вона до 20^чного вiку повнiстю опановуе свггловий простiр i становить перешкоду для росту i розвитку головних люот-вiрних порiд. Одним iз можливих шляхiв обмеження негативного впливу модрини на культивоваш породи е й введення окремими чистими рядами або бь огрупами. У сугрудах i грудах Закарпаття для збагачення складу культур за допомогою модрини В.1. Гнiденко [5] пропонуе чист 11 ряди вiддiляти вiд кулю дуба супутшми породами (кленом, явором, липою). Ефектившшим, на нашу думку, е бiогруповi модриново-дубовi культури. Так, при обстеженнi 60-рiчних культур такого типу (п. п. № 3) у Дрогобицькому люгосш було облжо-вано 115 екземплярiв модрини, якi сконцентрувались у 10-ти куртинах (див. табл. 1). Поза ними вшьно виростали дуб, граб, липа та iншi породи в юлькосл близько 670 шт./га i запасом 328,1 м3. Загальна продуктивнiсть цього насадження - 474,1 м , де частка модрини становить близько 30 %.
Заслуговують на увагу також пропозици з культивування модрини европейсько! або японсько! лише за зовшштм периметром люокультурних дiлянок [12]. Деякi дослщники [3, 9, 16] висловлюють думку щодо перспек-тивностi кулiсного змшування культур дуба (3-8 рядiв) i модрини (1-2 ряди). При цьому в одних випадках [10] рекомендуеться модрину вибирати посту-пово шд час доглядових рубань, а в шших [16] вирубувати повнiстю в 15-17 роюв з наступним повторним садшням ще! ж породи.
Ялина звичайна i дуб звичайний характеризуются приблизно однако-вою вимогливiстю до багатства грунту: в них однаковий оптимум з вологосп, близью ритми росту i розвитку [14, 19]. Водночас вони вiдрiзняються за де-якими еколого-бiологiчними властивостями. Мають рiзну тiньовитривалiсть: у ялини вона вища, нiж у дуба. Ялина бшьше потерпае у молодому вщ вщ за-морозкiв, нiж дуб. Дуб же вимогливший до тепла, бшьш посухостiйкий, на зволожених грунтах утворюе стiйкiшi насадження. В умовах Карпат у природ-них насадженнях дуб i ялина спiльно ростуть у вологих i свiжих дубово-буко-вих суяличинах i яличинах та дубово-ялицевих субучинах i бучинах. За межами природного ареалу у бучинах i дiбровах [16] Захiдного Люостепу ялиновi
насадження характеризуются штенсивним ростом i високою продуктившс-тю, але в багатьох випадках вони не довговiчнi, пошкоджуються гнилями, сш-гом i вiтром. У свiжих сугрудових типах лiсу Розточчя i Опiлля, а також на пiдвищених мiсцеположеннях Передкарпаття виправдало себе введення яли-ни окремим рядом мiж кулiсами дуба звичайного (табл. 2, дш. 4).
Табл. 2. Лшвнича характеристика змшаних дубових культур _з участю ялини звичайноХ в умовах Передкарпаття_
1ндекс типу л1су Початкова схема зм1шування порвд. Склад насадження на час облшу Вк, ро-шв Кшьшсть дерев за породами, шт./га Таксацшш показники насадження Оцшка загаль-ного стану насадження
Н, м о, см бош- тет пов-нота запас на 1 га, м
СзгД 3р.Дз3р.Яс3р.Ял 6Ял3Дз1Яс+Бп, од Вк, од. Вч 19 Дз - 1867 Ял - 967 Яс - 317 Бп - 133 Вч - 28 Вк - 67 7,0 11,5 6,0 8,0 6,0 8,4 6,6 10,2 5,1 7,7 6,5 7,7 1 0,8 25,6 46,4 6.3 2,7 0,5 1.4 задо-вшьний
Всього - - 3379 - - - - 82,9 -
СзгД 3р.Дз2р.Ял1р.Л юп. 1р. Лс 9Ял1Дз+Лс 25 Дз - 900 Ял - 1267 Лс - 300 5,0 14,0 9,2 4,7 13,8 9,1 1 0,8 9.5 135,5 8.6 - " -
Всього - - 2467 - - - - 153,6 -
СзгД 3р.Дз3р.Яс2р.Ял 7Дз2Ял 1Яс+Бп 30 Дз - 1000 Ял - 150 Яс - 340 Бп - 90 13,4 17,2 6,0 9,0 15,2 20,1 5,6 8,6 1 0,9 127,1 40,4 3,5 2,7 задо-вшьний
Всього - - 1580 - - - - 173,7 -
ОзгД 2р.Дз1р.Ял 5Дз3Ял 1Бп1Ос+Г 18 Дз - 2315 Ял - 1311 Бп - 630 Ос - 511 Г - 211 7,6 7,9 6,0 6,5 6,0 6,7 8,2 6,0 6,0 6,0 I 0,7 49,0 30,4 7,1 5,8 3,3 добрий
Всього - - 4978 - - - - 95,6 -
ОзгД 3р.Дз1р.Дз+ Ял 8Дз2Ял 18 Дз - 3720 Ял - 760 7,0 6,5 6,0 6,5 II 0,8 55.8 10.9 задо-вшьний
Всього - - 4480 - - - - 66,7 -
С3-см-яцБк 3р.Д1р.Ял1р. Бк 9Дз1ЯлодБк 45 Дз - 815 Ял - 193 Бк - 116 16,1 11,8 9,2 13,9 11,2 8,8 I 0,7 132,1 14,1 2,6 добрий
Всього 1124 148,8 -
У цьому випадку не спостер^аеться негативного впливу ялини на дуб. Як показали дослщження, при створенш культур з вщносно широкими мiж-ряддями (3 м), у 18^чному вщ 11 крони впоперек рядiв розростаються в се-редньому на 2,7 м, а в рядах - на 1 м. Таксацшш показники росту обох порщ у цей перюд ютотно не вiдрiзняються. У разi введення ялини безпосередньо в
ряди дуба (див. табл. 2, дш. 5) останнш потерпае вiд близького сусщства хвойно! породи, в яко! формуються густi колоноподiбнi крони.
Пiд час маршрутного обстеження дубових насаджень у 1вано-Фран-ювському Передкарпаттi ми виявили найвище розташування дубового наса-дження в доброму сташ (див. табл. 2, дш. 6). Це 45^чне насадження на пло-щi 3 га 3Í складом порiд 9Дз1ЯлодБк, I бонiтету, яке росте в Дубiвському лю-ництвi ДП "Брошшвське лiсове господарство" на висотi 700 м н.р.м. у воло-
. . 3
гiй ялиново-ялицевiй субучиш i3 запасом 148,8 м .
У Передкарпатт внаслiдок рiзких змш водного режиму верхнiх гори-зонпв дерново-пiдзолистого грунту стiйкiсть ялини в культурах рiзко зни-жуеться. 1стотно погiршуеться !! санiтарний стан i вже у вщ близько 40 роюв вона вiдмирае. Враховуючи таку ситуащю, бiльшiсть спецiалiстiв рекоменду-ють утриматися вiд спiльного культивування дуба i ялини в згаданих умовах.
На територи Львiвсько-Бережанського водороздiльного плато, а також Наддшстрянсько-Прутського межирiччя у свiжих i вологих грабових i буко-вих дiбровах та дубово-грабових бучинах ялина характеризуеться штенсив-ним ростом i достатньою стiйкiстю до несприятливих чинниюв. Згаданi об-ставини i, ^м того, наявний дефщит хвойно! деревини в широколистяних люах визначають економiчно обгрунтовану доцiльнiсть введення невелико! кiлькостi ялини до складу люових культур. Однак при цьому треба виважено тдходити до вибору схем змшування культивованих порiд. Типовi приклади необгрунтованого складу i розмщення порiд подано в табл. 2 (дш. 1 i 2). Ку-лiсне 2-3-рядне введення ялини в культури з неширокими мiжряддями приз-водить до iстотного пригнiчення дуба. До 25^чного вiку його вщпад, особливо у крайнiх рядах, що прилягають до кулiс ялини, перевищив 50 %. Се-редня висота дуба (дш. 2) становила лише 5,0 м, а дiаметр - 4,7 см. У складi насадження ялина посша панiвну позицш i за всiма показниками перевершуе решту порiд. Тому без належного термiнового здiйснення доглядових рубань, спрямованих на створення оптимальних умов росту для дуба, розраховувати на його домшування i успiшне вирощування не доводиться.
На нашу думку, з урахуванням дослщжень, рацiональнiшим, в згаданих вище умовах, було би введення мiж дубом i ялиною кулiси ясена (дiл. № 3).
Ясени звичайний (Fraxinus excelsior L.) i вузьколистий (Fraxinus an-gustifolia Vahe.) прийнято вважати другими головними породами дубових ль Ыв. Ареал першо! iз них приблизно збшаеться з ареалом дуба звичайного i ви-сотним поширенням бука люового (Fagus silvatica L.) [19], а друго! - охоп-люе Притисянську низовину, що розмщена в басейнах рж Латорицi i Боржа-ви. Iсторiя розселення ясена в Укра!нських Карпатах тiсно пов'язана з юто-рiею розселення дуба. Обидвi породи ютотно потерпiли вiд господарсько! дь яльностi людини. Для практичного лiсiвництва заслуговують на увагу еколо-пчш форми ясена - скельний, або прський, i прирiчковий, або заплавний. Скельний ясен займае свою шшу на сухих i свiжих вапнякових та щебенис-тих гiрських грунтах, яю сформувалися на пiдвищених позищях. Заплавна форма ясена типова для добре гумусованих мулистих грун^в, поширених уз-довж гiрських рiчок.
Враховуючи той факт, що ясен звичайний росте не на Bcix типах грун-TiB, навiть у багатих грудових типах люорослинних умов, лiсокультурники розрiзняють мясеневiм i мбез,ясеневiм дiброви. Д. Д. Лавриненко [14, 15] вив-чив взаемовщносини i узагальнив iнформацiю шших дослiдникiв щодо дуба i ясена у зв'язку з лiсорослинними умовами. Значш доробки з цього питання можна знайти i в працях науковщв Нацiонального аграрного унiверситету [4]. Згаданими дослщниками сформульований висновок, що "у насадженнях з участю ясена звичайного i дуба звичайного взаемодiя складаеться залежно вiд ступеня забезпеченост поживними речовинами i вологою грунту i частки ясена в деревосташ: у сухих дiбровах - на користь дуба; у свiжих дiбровах у насадженнях з участю ясена, що не перевищуе ценотичного оптимуму (не бшьше 30 % кшькост дерев i рiвномiрно розмiщених на плошд), - також; у вологих дiбровах, за будь-яко! частки ясена у складi насаджень - на його користь". У бшьшост випадюв з такими висновками можна погодитися, але при цьому слщ пiдкреслити важливiсть вибраного способу змшування дуба i ясена. Адже ясен вводиться в культури з метою шдвищення продуктивност насаджень, однак при цьому слщ не забувати головно! мети - забезпечення оптимальних умов росту головно! люоутворювально! породи - дуба. Невра-хування згаданого вище може призвести до небажаних наслщюв, якi не зав-жди можна виправити лiсiвничими методами. Прикладом цього е матерiали дослiджень, поданих в табл. 3, як свiдчать про недоцшьшсть вирощування ясенево-дубових насаджень при безпосередньому примиканш згаданих по-рщ. Ясен в умовах свiжо! грабово! судiброви (дiл. 1) вже з 20^чного вiку повнiстю домiнуе у верхньому яруЫ. Рiзниця в середшх висотах у цей перiод уже становить 3 метри. Найбшьшому негативному впливу ясена шдлягають крайнi ряди дубових кулю. 1з 2,5 тис. рослин головно! породи, введених при створенш культур, на момент облжу нараховувалося лише 700 шт. Тобто вщ-пад становив 72 %.
ЗовЫм iнша ситуацiя склалася в умовах волого! грабово! дiброви при введенш мiж кулiсами дуба i ясена буферно! породи (див. табл. 3, дшянки 2 i 3). Як таку породу доцшьно використовувати явiр, який е типовим природ-ним компонентом корiнних дубових насаджень. Вщносно широкi мiжряддя (близько 3 м) i буферна порода, що вщдшяе з обох бокiв кулюи ясена, забез-печують не тшьки переважання дуба в складi молодняка, але й оптимальш умови для його росту i розвитку.
Псевдоцуга Мензиса (Pseudotsuga menziesii Franco.) - один з найбшьш перспективних штродуценлв, культивування якого в Карпатах розпочато в кшщ Х1Х ст. Лише за останнш перюд тут створено лiсовi культури з !! участю на площд близько 3 тис. га [8].
У рiвнинних умовах Укра!ни [17, 20] е також немало прикладiв вдалих культур псевдоцуги з дубом звичайним i дубом швшчним (Q. borealis Michx.) ясенем звичайним, модриною европейською, ялиною, горiхом грецьким (Yug-lans regia L.), сосною веймутовою (Pinus strobus L.). Найбiльш придатнi для не! свiжi, аерованi родючi грунти. Дослщження особливостей сезонного рос-
ту та розвитку псевдоцуги в Передкарпатл [2, 8] показали, що 11 слщ умовно вiднести до рослин довгого дня, в яких кульмшащя штенсивного росту спос-теркаеться в червш, тобто мiсяцi з найдовшими днями. Породи згаданого типу здатш максимально використовувати кшматичний потенцiал мюцевоси i е швидкорослими. Другою надзвичайно важливою бiоекологiчною особливю-тю псевдоцуги е 11 особлива чутливiсть до верхiвкового притiнення в молодому вщ [2]. У цей же перюд (до 5-6-рiчного вiку) псевдоцуга ютотно пошко-джуеться заморозками, тому слщ дуже уважно ставитися до шдбору дiлянок, на яких плануеться 11 культивування. Пiсля завершення формування складу деревостану цей штродуцент штенсивно росте, лише перебуваючи у верхньо-му ярусi. Таким чином, на перший план постае вiрний вибiр схем змiшування деревних порiд. 1гнорування ще! вимоги може призвести до формування де-ревостанiв небажаних складiв.
Табл. 3. Ефектившсть вирощування ясенево-дубових культур _в умовах Передкарпаття_
1ндекс типу л1су Початкова схема зм1шу-вання порвд Склад наса-дження на час облшу Вк, рошв К-сть дерев за породами, шт./га Таксацшт показники насадження Загальна ощнка стану
Н, м Б, см бот-тет пов-нота запас на 1 га, м3
С2гД 3р.Дз2р.Яс1р.Бк 3Дз4Яс2Бк1Яв +Г од Лс, од Чш 23 Дз - 700 Яс - 575 Бк - 340 Яв - 260 Г -130 Лс - 50 Чш - 10 9,0 12,0 11,4 8,0 9,4 11,0 12,2 9.6 11,8 12,0 8.7 8,1 10,0 14,0 1а 0,9 33.7 39,4 19.8 8,2 3,9 2,5 1,5 добрий
Всьо-го 2065 109,0
ОзгД 3р.Дз1р.Яв3р. Яс 3Яс2Дз3Яв2Г+ Ос 13 Дз - 1508 Яв - 1381 Яс - 1460 Г-1270 Ос - 95 4,2 4,1 3,8 3,1 2,0 4.2 4,1 4.3 3,8 1,3 III 0,8 12,2 14,6 19,5 9,3 0,3 добрий
Всьо-го 5714 55,9
ОзгД 3р.Дз1р.Яв3р. Яс 6Дз2Бп1Яс1Яв +Г 20 Дз - 1000 Яс - 900 Яв - 800 Г - 350 Бп - 450 9,0 5.4 6,8 4,0 8.5 9,3 4,8 5,5 4,8 7,8 1 0,8 34,3 6,3 7.7 1.8 10,7 добрий
Всьо-го 3500 60,8
Матерiали обстежень 18^чних змшаних iз дуба звичайного i псевдоцуги культур, закладених в умовах свiжоl грабово! дiброви (табл. 4), свщчать, що у разi застосування кулiсного способу змiшування обох порщ, незважа-ючи на наявшсть вiдносно широких 3-метрових мiжрядь i вiдпаду псевдотсу-
ги протягом перюду формування молодняку (понад 70 % висаджених рос-лин), остання все-таки починае "завойовувати" верхнiй ярус. II середня висо-та вже на 1,5 м перевищуе показники дуба звичайного. У майбутньому мож-на очжувати iстотне збiльшення рiзницi в аналiзованих показниках i перехщ головно! породи в пiдлеглий ярус. Цього можна уникнути, коли своечасно i цшеспрямовано здiйснити доглядове рубання. Але це може спричинити до-датковi затрати i дискусiю економiчноí вигоди, враховуючи високу собiвар-тють садивного матерiалу псевдоцуги.
Табл. 4. Лшвнича характеристика змшаних 18рчних псевдоцуго-дубових _культур, закладених вумовах свiжо'iграбовен дiброви_
ДП "Л1-сове господарство" Початкова схема змшу-вання 1 розмщення по- рвд Склад на-садження на момент облшу К-сть дерев за породами, шт./га Середт таксацшт показники, М±т Запас на 1 га, 3 м
Н, м Б, см бот-тет
Коло-мийське 3р. Дз3р. Пт 3*0,7 м 7Дз2Пт 1Г+Бп Дз-2387 Пт-640 Г -800 Бп-320 10,0±°'41 11,5±0'52 5 4±0,32 7,0±0'39 9 7±0,25 9^0,22 4,0±0'15 6,0±0>19 1а 90,8 30,0 8.4 3.5
Разом: - - 4147 - - - 132,7
З огляду на специфiчну особливють псевдоцуги, доцшьно рекоменду-вати бюгрупове садшня рослин [2, 8, 20]. Загалом ми пiдтримуемо пропози-ци М.1. Гордiенка, А.Ф. Гойчука, Н.М. Гордiенко та iн. [6, 7] про недоцшь-нiсть введення до складiв штучних лiсiв у дiбровах бшьше 30 % рослин швидкорослих порщ. Розмiри бiогруп можуть бути рiзними, але, як показала практика, садшня краще виконувати бiльшими куртинами (15*15 або 20*20), розмiщуючи !х якомога рiвномiрнiше на площi, але обов'язково з урахуван-ням характеру розмщення природного поновлення.
Висновок. Домiшка таких швидкорослих деревних порщ як модрина европейська, псевдоцуга Мензиса, ялина звичайна та ясен звичайний в Пе-редкарпатт у дубових типах люу до 30 %, що не перевищуе ценотичного оптимуму, позитивно впливае на продуктившсть дубових деревосташв у свь жих, вологих грабових судiбровах i дiбровах та у вологих ялицевих дiбровах.
Л1тература
1. Анучин Н.П. Лесная таксация. - М. : Лесн. пром-сть, 1982. - 552 с.
2. Бродович Т.М. Пщвищення продуктивност 1 в1тростшкосп Карпатських лю1в методом впровадження псевдотсуги тисолисто! // Тези доп. наук.-техн. конференци. - 1вано-Фран-ювськ, 1970. - С. 35-36.
3. Гаврусевич А.М., Гнщенко В.1., Гербут Ф.Ф. Агротехшка вирощування люових культур. - Ужгород : Карпати, 1975. - 95 с.
4. Гвоздяк Р.И., Гордиенко М.1., Гойчук А.Ф. Дуб черешчатый в Украине. - К. : Наук. думка, 1993. - 224 с.
5. Гниденко В.И. Методические рекомендации по выращиванию ценных для мебельной промышленности и плодово-ягодных пород в Закарпатской области. - Мукачево, 1986. - 30 с.
6. Гордиенко М.И., Гойчук А.Ф. Особенности создания культур на вырубках Ивано-Франковской области // Система ведення люового господарства в прських умовах Карпат. -1вано-Франювськ, 1990. - С. 169-170.
7. Горд1енко М.1., Гойчук А.Ф., Горд1енко Н.М. Штучш люи в д1бровах. - Житомир : Полюся, 1999. - 592 с.
8. Гунчак М.С, Яцик Р.М., Андрушк1в Ю.Е. Дугласiя зелена в УкраЫ. - 1вано-Фран-ювськ, 1998. - 122 с.
9. Гут Р.Т., Радченко М.В., Криницький Г.Т. Молекулярно-генетичш маркери та ix використання у люовому господарствi // Лiсiвництво i агролюомелюращя. - Харюв, 2003. -Вип. 104. - С. 58-67.
10. Дебринюк Ю.М., М'якуш I.I. Лiсовi культури рiвнинноi частини заxiдного регюну Украши. - Львiв : Сит, 1993. - 294 с.
11. Калужский Н.И. Особенности создания лесных культур в западных областях УССР. - Львов, 1961. - 59 с.
12. Кацуляк Ю.Д. Особливосп культивування дубiв звичайного i скельного в Перед-карпатт // Науковий вюник HAY. - К. : Вид-во HAY, 2004. - Вип. 70. - С. 309-311.
13. Каплуновский П.С., Гербут Ф.Ф. Рекомендации по технологии создания и схемам смешения лесных культур на площадях, вышедших от рубки усохших дубовых насаждений Закарпатской области // Приложение к отчету по НИР № ХД-1211-76. Закарпатская ЛОС. -Мукачево, 1976. - 13 с.
14. Лавриненко Д.Д. Взаимодействие древесных пород в различных типах леса. - М. : Лесн. пром-сть, 1965. - 248 с.
15. Лавриненко Д.Д. Взаимодействие древесных пород и пути повышения продуктивности лесных культур в дубравах Украинской ССР // Современное состояние дубрав, перспективы выращивания и повышения их продуктивности. - Тростянец, 1964. - С. 39-43.
16. Олшник 1.Я. Дубовi культури з участю модрини японсько'1' на Заxодi Украши // Ук-рашський лю. - 1994. - №7. - С. 40-42.
17. Парпан В.И., Яцык Р.М., Ступар В.И. и др. Внедрение наиболее перспективных древесных интродуцентов в лесную практику Карпатского региона Украины // Нетрадиционное растениеводство, экология и здоровье : материалы 7-ой междунар. науч.-практ. конф. -Симферополь, 1998. - С. 227-228.
18. Сабан Я.А. Методика комплексных научных-исследовательских работ по лесной таксации. - Львов: ЛЛТИ, 1985. - 30 с.
19. Смаглюк К.К. Буковые леса Северной Буковины и основы хозяйства в них : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. с.-х. наук / УСХА. - Киев, 1964. - 18 с.
20. Хмшьовський В.М. Дуглаая зелена в рiвнинниx умовах Украши // Люове госпо-дарство, люова, паперова i деревообробна промисловють. - 1985. - № 2. - С. 10-11.
21. Шепотьев Ф.Л., Павленко Ф.А. Разведение быстрорастущих древесных пород. -М. : Лесн. пром-сть, 1982. - 81 с. _
УДК598.2:712.253(477.46) Доц. М.Ф. Коваль, канд. бюл. наук;
доц. О.М. Мктрюкова, канд. бюл. наук - Уманський ДПУ ím. Павла Тичини; проф. Ю.Ф. Терещенко, д-р с.-г. наук; доц. Т. С. Цьомра, канд. icmop. наук -Схiдноeвропейський ун-ет економки i менеджменту, м. Черкаси
ПТАХИ САД1В I ПАРК1В ЧЕРКАЩИНИ, IX ПРИВАБЛЮВАННЯ ТА ОХОРОНА
Йдеться про результати вивчення видового складу nraxiB, 1хню чисельшсть, структуру, захисне i естетичне значення, особливосп гшздування, приваблювання i охорони в зелених насадженнях Черкащини.
Assoc. prof. M.F. Koval; assoc. prof. O.M. Mistryukova - Umanskiy state pedagogical university named after Paul Tichini; prof. Yu.F. Tereshchenko;
assoc. prof. T.S. Tsyomra - East Europe university of economy
and management, Cherkasy
Birds of gardens and parks of Cherkasy region, their attraction
and protection
Birds are the main consist of landscape design and the integral component of bioge-ocenoz. Projects of landscape design must include the creation of good conditions for the
