CC BY
26
экономическими системами осложняется в меру увеличения их размеров. Как следствие, это требует обоснования особенностей принципов и механизмов социального развития, исходя из теоретических положений и концепций системного анализа. Охарактеризованная методика имеет важное прикладное значение, впрочем в большей степени для выявления региональных социальных дифференциаций, а не формирования выводов по уровню развития социальной сферы. Для последнего больше подходит сравнивать фактические значения не со средними или максимальными, а с оптимальными или научно обоснованными минимумами.
Ключевые слова: модели, социальное развитие, государство, регион, социальная инфраструктура, человеческий капитал.
Kalnytska M.A. Dynamic-Structural Models in the Characterization of Social Development
Some theoretical and methodological foundations for dynamic and structural properties of social development models are examined. The author stresses that the management of socioeconomic systems is complicated with increasing their size. As a result, it requires to study features, principles and mechanisms of social development, based on theoretical principles and concepts of systems analysis. The characterised methodology is of a considerable implicational importance, though it is more useful for revealing regional social differentiation. It is not suitable for making conclusions concerning social sphere development. The methodology is proved to be more efficient for comparing actual values not to average or maximal ones but to optimal or scientifically justified minimums.
Key words: model, social development, state, region, social infrastructure, human capital.
УДК332.12:[338.45:911.375](477.8) Мол. наук. сшвроб. Г.О. Комарницька -
1нститут регюнальних дослiджень НАН Украти, м. Львiв
РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛ1З ОБЛАСНИХ ЦЕНТР1В ЗАХ1ДНОГО РЕПОНУ В КОНТЕКСТ РОЗВИТКУ МЕТРОПОЛ1ЙНИХ ФУНКЦ1Й
Здшснено ретроспективний анал1з обласних центр1в Захщного регюну в контекст розвитку метрополшних функцш. Розглянуто тенденцп розвитку обласних центр1в Захщ-ного регюну протягом тривалого перюду в процес трансформацй' економжи. Окреслено актуальш проблеми розвитку мют Захщного регюну. Розглянуто вплив певних показни-юв на функцюнування мют i виокремлення обласного центру Захщного регюну з найбшьш чiткими i динамiчними ознаками розвитку метрополшних функцiй. Це дае нам змогу використовувати цей аналiз для дослiджень розвитку та функцюнування обласних центр1в Украши.
Ключовi слова: ретроспективний аналiз, функци метрополп, Захiдний регiон, об-ласнi центри, процеси, тенденцп, темпи розвитку.
Постановка проблеми. На сучасному eTani розвитку сустльства Украши вкрай важливим завданням е aнaлiз розвитку мeтрополiйних функцш Захщного рeгiону, якi повиннi бути в центр уваги упрaвлiнцiв, вчених, соцiологiв, спець aлiстiв рiзних царин знань. Необидно придiлити !'м увагу при пeрeглядi рaнiшe розроблено! науково-досладно!, програмно-прогнозно1 i проектно! документаци. Без виршення цього питания неможливо розробити заходи, спрямоваш на акти-вiзaцiю розвитку мeтрополiйних функцiй Зaхiдного регюну.
Сьогодш, незважаючи на кiлькiснi втрати мiського населення, продов-жуеться процес утворення aгломeрaцiй, який виражаеться у посиленш зв'язкiв мiж найбшьшими мктами та прилеглою до них тeриторiею на основi трудових мiгрaцiй, стльних ринкш прaцi, зeмлi, фiнaнсових ресурав тощо. Епоха давньо-
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
го, iндустрiального агломерування вiдходить у минуле, змiнюючись новим, пос-тiндустрiальним агломеруванням, коли злиття поселень вiдбуваeться не завдяки екстенсивному розвитку промисловосп, будшництву промислових пiдприeмств i розширенню промислових зон, а за умови розвитку нових функцш - житлово'', туристично'', освггаьо'' тощо. Тому, великi мiста, судячи iз зарубiжного досвiду, можуть трансформуватися у прогресивну просторову урбанiзацiйну форму, по-ршняно з агломерацieю, у метрополда. При цьому варто мати на уваз^ що якщо агломераця - це урбанiзована просторова форма, яка утворилася внаслiдок зник-нення меж мiж поселениями внаслiдок будiвництва нових фiзичних, тобто мате-рiальних об'eктiв, i яка зазвичай не мае чико окреслених офiцiйно встановлених меж, то метрополия - це ядро агломерацл - велике мкто з метрополiйним простором - зоною його впливу, границi яко'' можна визначити в перспективi, встано-вивши радiус поширення основних функцш такого мкта.
Аналiз останн1х дослщжень, у яких започатковано вирiшення пробле-ми. Розвиток мiст та 'х функцií дослiджували як зарубiжнi, так i вiтчизиянi вченi, зокрема таю, як: М. Вебер, Дж. Форрестер, Л. Велихов, Г. Лаппо, В. Нудельман, Б. Хорев, I. !лын, 6. Питоренко, П. Коваленко, Т. Качала, В. Фшагш, Л. Шевчук та ш. Результати 'х розробок пояснюють закони розвитку метрополiйних функцш мкт, особливостi 'х функцюнування тощо.
Мета дослщження. Перед науковцями постають завдання провести ана-лiз реальних процесiв, фактiв, виявити внутршш взаемозв'язки, визначити зако-номiрностi та тенденцп змiни явищ. Трансформацц сусшльства потребують грун-товного дослiджения процеав формування мiст, розташованих на територц кон-кретних регiонiв. Розвиток мкт варто розглядати ^зь призму функцюнування регюнально'' економiки, з одного боку, та формування регiональноí системи роз-селення - з iншого. Проте питання розвитку мiст у процес трансформацп струк-тури економiки i систем розселення тих чи шших регiонiв у сучасних умовах потребують нових розробок i наукових пошуюв.
Виклад основного матерiалу дослщження з повним обгрунтуванням отриманих наукових результата. За роки незалежностi метрополiйнi функцп iстотно трансформувалися: окремi з них згорнулися, iншi стали стiйкiшими i по-ширилися не тальки на регюнальному, але й на мiжрегiональному рiвиях. Одно-часно з'явилися iнновацiйнi метрополiйнi функцп, що привабило новi ресурси (людськi, фiнансовi, матерiальнi тощо). Розвиток цих функцiй е сощально-еконо-мiчним наслiдком поглиблення процесш урбашзацц, якi лежать в основi творен-ня нових форм просторово!' оргашзацц сусшльства. Важливо, щоб цi змiни були сприятливими з огляду на формування середовища життедiяльностi населення. Саме тому наведеш процеси цiкавлять дослщникш рiзних галузей знань.
Отже, метрополп виникають на базi агломерацiй, е оргашчним перетво-ренням, що засвщчуе про об'ективнiсть виникнення i функцюнування метропо-лiй. Сьогоднi в УкраЫ немае сформованих метрополiй та багатьом мктам, на-самперед великим, притаманш метрополiйнi функцп.
Дослiджения пов'язанi з ретроспективним аналiзом обласних центрiв За-хвдного регiону в контекстi розвитку метрополшних функцiй. Для аналiзу вибра-но показники, яш iстотно впливають на розвиток метрополiйних функцiй, а саме: кшьккть мiст в УкраМ i в Захiдному регюш; чисельшсть наявного населення об-
ласних центрш Захвдного регюну; загальний ршень народжуваносп в обласних центрах Захiдного регюну; загальний ршень смертностi в обласних центрах За-хiдного регюну; кшьккть суб'eктiв 6ДРПОУ; рiвень зареестрованого безробтя; середньомкячна заробiтна плата пращвнитв; частка обсягу шновацшно1 продук-цií в загальному обсязi реалiзованоí промислово1 продукцп; частка збиткових пiдприемств у загальнш кiлькостi шдприемств; обсяг прийнятого в експлуатацда житла; забезпеченiсть населення житлом; приркт (зменшення) прямих iноземних швестищй (акцiонерного капiталу); обсяг роздрiбного товарообороту шд-приемств на одну особу; обсяг реагоованих послуг на одну особу; темп зростан-ня (зменшення) заборгованосп з оплати населениям житлово-комунальних послуг; тощо.
Табл. 1. Розподгл мгст за чисельмстю населення *
К-сть мiст З них за чисельтстю жителiв
менше 5 тис. вщ 5 до 10 тис. вщ 10 до 20 тис. вщ 20 до 50 тис. вщ 50 до 100 тис. вщ 100 до 500 тис. вщ 500 тис. до 1 млн 1 млн i бшьше
Львiвська 44 8 14 9 9 3 0 1 0
Закарпатська 11 0 4 2 3 1 1 0 0
1вано-Франювська 15 0 7 3 2 2 1 0 0
Рiвненьска 11 0 2 3 5 0 1 0 0
Волинська 11 2 1 4 1 2 1 0 0
Чернiвецька 11 2 6 2 0 0 1 0 0
Тернопiльська 18 2 8 5 2 0 1 0 0
Захщний регiон 121 14 42 28 22 8 6 1 0
Украша 460 20 80 159 112 44 37 4 4
Захiдний регiон у % до показниюв по Украш загалом 26,30 70 52,5 17,61 19,64 18,18 16,21 25,00 0,00
*Розраховано за джерелом: Демографiчний щорiчник "Населення Украши за 2013 рш" Державна служба статистики Украши, 2013.
Сучасним мiстам притаманнi тенденцп зростання чисельностi населення, чисельностi кадав, капiталу, виробничих активов, соцiальноí й техшчно1 шфрас-труктури, обмiнiв, руху кашталу, потокiв транспорту i трудових ресурсiв тощо. В умовах тако! концентрацií мiста стають центрами глобально! економжи, полггич-них рiшень. Даш щодо кiлькостi мiст та 'х розподал за групами за величиною наведет в табл. 1. У наведених даних зазначено, що в Захадному регiонi зосередже-но близько четвертi мiст Украши. Найбшьшу кiлькiсть займають малi мкта (мен-ше 5 тис. жителiв), 'х у Захiдному регiонi натчуеться 14 з 20 мiст по всш Укра-íнi, що становить 70 % до показнитв в УкраМ загалом. Одна друга частина ма-лих мiст вiд 5 до 10 тис. жителiв теж займае Захiдний регiон, 42 з 80 мкт по Ук-раМ i становить 52,5 % до показнитв в Украíнi загалом. Немае у цьому регiонi мiст-мiльйонникiв, чверть великих мкт чисельнктю жителiв ввд 500 тис. до 1 млн знаходиться в Захщному регiонi.
На початок 2014 р. за даними облдержадмшктрацш в Украíнi наявне населення становило приблизно 45553,0 тис. оаб, а в обласних центрах Захвдного
я со _ О ¡¡|| ¡•1 н -с р р Разом по облас-нпх центрах За-хщного регюну Л и в' К. || Ужгород I || Тернопшь | £3 5' к л £ в в' II Луцьк 1 Ё4 Й О / 3 8х / 1 8 / 3. / / Ч / °
£ и) 1 'л 8 и> О £ сз Ч-Л 04 ю Со 1 --4 § 00 а 04 к> тис. оиб ю о о
>< 8 § 'Л Ъ! о й ьЗ и> 'Л о о о 00 "а питома вага обл. центру, %
146143,71 § РЗ 40 £ 'л 04 ю £ ъ "о ъ а 40 Ч-Л тис. о<лб ю о о
И 8 ьЗ ю 'Л © о £ >3 Со и> ^ и> о о ю 'Л питома вага обл. центру, %
40 'л ю 'Л Ъо 04 'л Ю 04 £ "04 ю о Ъо § тис. о<лб ю о о
И 8 ьЗ ю 40 'Л © О а >3 00 и> ^ 00 о ю 40 питома вага обл. центру, %
00 ¿3 <-л 'Л О и> ю 'Л и> Ъо 04 ю £ 40 00 $ о о ю Ъо § тис. о<лб ю о
И 8 ьЗ и> 00 'л 04 00 О >3 00 и> о и> и> 5! питома вага обл. центру, %
<-л о а и> "04 'Л и> "о ю 'Л 'Л \0 04 "04 ю ю 'Л о и 5! 00 ю СЗ § Ъо тис. о<лб ю о ю
X 8 ьЗ % 'Л "04 00 о Ч-Л 00 ьЗ Со и> 04 & о и> 00 питома вага обл. центру, %
<-л ю & и< и) "о О ю 'Л 00 00 04 и> ю ю 'Л о и> --4 'л ю £ --4 ю 6 тис. о<лб ю о
И 8 >3 'Л 04 'Л 04 'Л £ 'Л и> р 'Л и> 04 00 о й "83 питома вага обл. центру, %
г
£
Г5
Л
Ж £
й-Ж
I ■в
Ж
чинаючи з 2009 р. тенденцк змшилася: найвищий рiвень народжуваностi займае м. Луцьк, а найнижчий - в м. Чершвщ. Ця тенденцк залишилась до тепер.
Загальний рiвень смертностi починаючи з 2005 р., найвищим був у мюп Ужгородi, а найнижчим - у мiстi Тернополi (рис. 2). 3 2005 р. по 2009 р. показни-ки ютотно не змiнилися. Показники рiвня смертностi почали змiнюватися, починаючи з 2010 р., до мюта з найвищим р1внем смертностi Ужгорода додаеться мю-то Львiв, а з 2011 р. i дотепер мкто Львiв вже лiдируе в цих показниках. Показники з найнижчим рiвнем смертностi залишилися незмшнними, мiсто Тернопiль за останнi 9 ромв мало най нижчий показник рiвня смертностi з усiх обласних центрiв Захiдного регiону.
Рис. 1. Загальний р1вень народжуваностЬ (тльтсть народжених на 1000 жител1в)
(складено за джерелом: Щорiчник "Регiони Украти за 2013рт", Статистичний щорiчник мюто Львiв, 2012) Розраховано природне скорочення (прирют) населення Украши. До прикладу, у 2005 р. прирют в обласних центрах Закарпатського регюну становив кардинально рiзнi показники. Наприклад у мгсп Тернополi скорочення населення становило -10,4, а в мгсп Львовi цього ж перюду показники показали прирiст населення + 11,4. З 2008 р. природнш прирют спостерiгаеться в мiстi Чершвщ +10,3, а в мгсп Тернополi дотепер вiдбуваеться природне скорочення населення, тшьки в менших масштабах, зменшилось до -0,4. Сьогоднi найбiльший природнш прирют спостерЬаеться в мгсп Чернiвцi +10,1.
1вано-Фрашавськ Луцьк Львт Р1внс Терношль Ужгород Чсрн1вш
Рис. 2. Загальний р1вень смертност1 (ктыйсть померлих на 1000 жител1в) (складено за джерелом: Головне управлтня статистики у Закарпатськш области 2013)
Висновки i перспективи подальших розробок у цьому напрямГ Про-аналiзовано обласнi центри Захiдного регiону в контексп розвитку метропо-лiйних функцiй. Найбшьший потенцiал зберiгае за собою обласний центр Львiв-щини. Львiв - найбшьше мiсто по свош територй, чисельностi, найвищих показниках експорту послуг, найнижчому рiвню безробiття та найвищому рiвню заро-бiтноí плати. Все це ютотно впливае на рiвень розвитку метрополiйних функцiй в Захщному регiонi та функцiонуванню метрополи загалом.
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
Мери мкт Украши неодноразово зверталися до Президента, Верховно!' Ради й Кабшету мiнiстрiв з проханням вжити невiдкладних заходш для економiч-ного розвитку мкт Украши. Вiдповiднi звернення були ухвалеш учасниками конференцiй, круглих столiв, зпдно з рiшеннями яких центральна влада повинна: по-перше, посприяти залученню ^естицш до найбшьших депресивних терито-рш; по-друге, взяти пiд свiй контроль розробку генеральних плашв розвитку мкт; по-трете, надати мiським радам законне право на управлiння землями за межами населених пунктiв. Крiм того, наголошувалась необхiднiсть розробки нового типового штатного розпису оргашв мкцевого самоврядування, що мае забез-печити виконання законодавчих повноважень та збалансований сощально-еконо-мiчний розвиток територiальних громад.
Лiтература
1. Головне управлшня статистики у Закарпатськш област : стат. бюл. // Економ1чне i сощ-альне становище Закарпатсько! областi за 2012 piK. - Ужгород, 2012. - 66 с.
2. Демогpафiчний щоpiчник "Населення Украши за 2013 piK" : стат. зб. // Державна служба статистики Украши. - К. : Вид-во "Либщь", 2013. - 800 с.
3. Державна служба статистики Украши : стат. зб. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua
4. Кравченко Т. А. Свпгга тенденци розвитку Miw i заpубiжний досвiд виршення проблем мiського соцiально-економiчного розвитку / Т. А. Кравченко // 1нвестицшний портал. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://investcrimea. gov. ua.
5. Статистичний щоpiчник Льв1всько! областi за 2012 рж : стат. зб. // Райони та мiста Льв1всько1 областi. Головне управлшня статистики у Львiвськiй областi. - Льв1в, 2012. - 57 с.
6. Статистичний щоpiчник м. Ужгород за 2012 рж : стат. зб. // Державна служба статистики Украши. Головне управлшня статистики у Закарпатськш облай! - Ужгород, 2012. - 68 с.
7. ЩЩ^чник "Регюни Украши за 2013 рж : стат. зб. // Державна служба статистики Украши. - К. : Вид-во "Либщь", 2013. - 783 с.
Комарницкая А. О. Ретроспективный анализ областных центров Западного региона в контексте развития метрополийных функций
Осуществлен ретроспективный анализ областных центров Западного региона в контексте развития метрополийных функций. Рассмотрены тенденции развития областных центров Западного региона в течение длительного периода времени в процессе трансформации экономики. Определены самые острые проблемы развития городов Западного региона. Рассмотрено влияние определенных показателей на функционирование городов и выделение областного центра Западного региона с наиболее четкими и динамическими признаками развития метрополийных функций. Это дает нам возможность использовать данный анализ для исследований развития и функционирования областных центров Украины.
Ключевые слова: ретроспективный анализ, функции метрополии, Западный регион, областные центры, процессы, тенденции, темпы развития.
Komarnytska A.O. Retrospective Analysis of the Western Region Centers in the Context of the Metropolis Functions
Retrospective analysis of the Western Region centers in the context of metropolitan functions is made. The purpose of the analysis is to demonstrate trends in the development of regional centers of the Western region for a long time in the transformation of the economy. The most pressing development problems the cities of the Western region are outlined. The influence of certain indicators on the functioning of cities and separation of the regional center of the Western Region of the most clear and dynamic features of metropolis functions is studied. This enables us to use this analysis to study the development and operation of regional centers of Ukraine.
Key words: retrospective analysis, metropolis functions, Western Region, regional centers, processes, trends and growth rates._
