CC BY
13
HOBi). Результати обстеження показали, що у вибраних регюнах piBeHb шновацшно: активност шдприемств перебувае у дiапазонi 10-30 %.
Статистичне спостереження у п'яти регюнах Украши показало, що pi-вень шновацшно: активностi серед великих шдприемств (понад 250 осiб) ста-новить вiд 23 % до 49 %, серед сеpеднiх (50-249 оЫб) - 11-29 %, серед малих пiдпpиемств (10-49 осiб) - 7-23 %. Найвищий показник - серед великих шд-приемств м. Киева, найнижчий - серед малих Чершвецько! область Встанов-лено, що незважаючи на значну кiлькiсть збиткових шдприемств (близько 40 %), найбшьша частка iнвестицiй походить з власних ресурЫв, на форму-вання яких ютотний вплив мають два види податюв - на прибуток i нараху-вання на заpобiтну плату.
Варто зазначити, що юнуе прямий зв'язок мiж pозмipами пiдпpиемств i 1хтм piвнем iнновацiйностi. Малi шдприемства з персоналом менше 10 оЫб не охоплено спостереженням, але це не означае, що вони не шновацшно ак-тивнi, швидше за все вони вводять шноваци шшим шляхом, нiж великi тд-приемства. Якщо пiдпpиемство намагаеться бути постшно активним у вико-наннi дослщних pобiт, i, як наслiдок, шновацшно активним, йому потpiбно мати певну чисельшсть персоналу. Проблема з персоналом полягае в тому, що вш не обов'язково виробляе щось для реал1заци найближчим часом. Бага-то техшчних пpодуктiв вимагають тpивалостi дослщжень. При цьому багато малих i сеpеднiх пiдпpиемств не в змозi заплатити одному або бiльше служ-бовцям за виконання дослiдних робгг.
Л1тература
1. Варнал1й В. Жук Проблеми пщтримки шновацшно'х' д1яльност1 суб'екпв малого тд-приемництва. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.niss.gov.ua/Monitor/Monitor43/ in-dex.htm.
2. Мазур O.G. 1нвестицшна дiяльнiсть малого пiдпpиемництва в Укра!ш // Фiнанси Украши, 2006. - № 4.
3. Пор1вняльний анал1з ризикчв середнього бiзнесу в Укра1т та сусiднiх державах. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.members.lycos.co.uk.
4. Селшкова О.М. 1нвестицшна дiяльнiсть малих пiдпpиемств на сучасному етат роз-витку економiки Украши // Формування ринкових вiдносин в Укра!ш : зб. наук. праць / наук. ред. 1.К. Бондар. - К. : НДЕ1 - 2004. - Вип. 4. - С. 112-115.
УДК332.1:334.71:330.15:504.062 Ст. наук. ствроб. 1.В. Андел,
канд. екон. наук - 1нститут регюнальних до^джень НАН Украти
ТЕНДЕНЦП ВИКОРИСТАННЯ М1СЦЕВИХ ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРС1В У ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОМУ КОМПЛЕКС
ЗАХ1ДНОГО РЕГ1ОНУ
Актуалiзовано сучаснi проблеми використання природних pесуpсiв за 1'хшм ви-добутком, забезпеченiстю ними економши pегiону. Запропоновано спосiб досль дження розвитку промислово! системи на piвнi pегiону за розвитком li структурних елементiв. Розглянуто оцiнку розвитку стану елементiв та розвитку функцюнування елементiв промислово'х' системи. Таке дослщження дае змогу визначити тенденцп використання енергетичних ресурав у промисловш системi.
Senior research officer I.V. Andel - Institute of regional researches
NAS of Ukraine
Tendencies of the use of local power resources of fuel and energy
complex of western region
The modern problems of the use of natural resources after their booty, by material well-being by them economies of region. The method of research of development of the industrial system is offered at the level of region after development of its structural elements. The estimation of development of the state of elements and development of functioning of elements of the industrial system is examined. Such research is given by possibility to define the tendencies of the use of power resources in the industrial system.
Дослщження розвитку систем, зокрема промислових, полягае у вив-ченш розвитку ix структурних елеменпв, порiвняннi розвитку елемент1в i3 розвитком системи загалом за розвитком елеменлв та ix функцш, зокрема це може стосуватись використання природних ресуршв у елементах промисло-вот системи.
Через зменшення запашв енергетичних ресурЫв рiзнi краши змушеш змшити свою енергетичну полггику. Для Украши характеры недостатне за-безпечення власними природними паливно-енергетичними ресурсами й енер-гомютка промисловють. Про змши в енергетичнш полггищ Украши зпдно з викликами часу свiдчать, зокрема, такi документи, як Енергетична стратепя Украши на перюд до 2030 р. (затверджено розпорядженням КМ Украши), яка стосуеться врахування потреб регюшв щодо розвитку вщновлюванот енерге-тики, Указ президента Украши "Про невщкладш заходи щодо забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурЫв", розроблення системи нацiональниx стандартiв у сферi ефективного використання енергетичних ресурЫв [1].
Ефективнiсть використання природних ресурЫв впливае на енергоза-лежшсть краши, що пов'язано iз забезпечешстю енергоресурсами власного видобутку. У Захщному регiонi та в Укратш загалом здшснюють мiсцевий видобуток енергоресурсiв.
Табл. 1. Видобуток енергоресурыв у 3axidHOMy регюш та в УкраШ
загалом у 2002-2006 рр.
Показники Роки
2002 2003 2004 2005 2006
Захвдний зегюн
Вугшля, тис. т 2075,0 2178,0 2074,0 2546,0 2375,5
Нафта i газ-конденсат, тис. т 565,9 588,3 601,0 522,9 638,4
Газ природний, млн м3 1533,6 1434,4 1474,3 588,6 572,8
Украша
Вугiлля, тис. т 59500,0 59800,0 59400,0 60400,0 61700,0
Нафта i газ конденсат, тис. т 3700,0 4000,0 4300,0 4400,0 4500,0
Газ природний, млн м3 18700,0 18600,0 19600,1 19900,0 20100,0
Джерело: склав та розрахував автор на основ1 [2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9]
З табл. 1 видно, що протягом 2002-2006 рр. видобуток енергоресурЫв у Захщному регюш характеризувався певним зростанням, ^м видобутку
природного газу. Видобут енергетичнi ресурси витрачаються на економжу, найбiльше !х споживае промисловють.
Табл. 2. Витрати енергетичнихресурЫв на економЫу у Захiдному регют та в _УкраШ загалом у 2002-2006 рр._
Показники Роки
2002 2003 2004 2005 2006
Захвдний регюн
Вугшля, тис. т 4037,5 5014,5 4742,3 4665,7 5847,7
Нафта 1 газ конденсат, тис. т 2563,5 3566,0 3692,1 3152,6 2179,4
Газ природний, млн м3 4377,2 7267,9 7061,2 8296,1 6966,2
Укра!на
Вугшля, тис. т 62900 66900 65900 63800 70600
Нафта 1 газ конденсат, тис. т 21900 22900 22900 19200 15400
Газ природний, млн м3 65500 72200 72200 72600 71000
Джерело: склав та розрахував автор на основ1 [2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9
Витрати енергетичних ресурЫв у економщ Захщного регюну протя-гом дослщжуваного перюду зростали (табл. 2). Витрати вугшля на економiку Захiдного регiону у 2006 р. були на 30 % бшьшими порiвняно до 2002 р., витрати нафти сиро! у 2005 р. - на 19 % бшьше вщповщно, та витрати газу природного у 2006 р. були на 37 % бшьшими шж у 2002 р. Стосовно Укра!ни, то тут витрати енергетичних ресурЫв теж зростали.
Табл. 3. Витрати енергетичнихресурЫв на промислов^ть у Захiдному регют та в УкраШ загалом у 2002-2006 рр.
Показники Роки
2002 2003 2004 2005 2006
Захвдний регюн
Вугшля, тис. т 3724,2 4687,1 4463,5 4411,7 5607,6
Нафта 1 газ конденсат, тис. т 2563,5 3566,0 3692,1 3152,6 2179,4
Газ природний, млн м3 3541,4 4945,5 5080,2 6194,5 4932,7
Укра!на
Вугшля, тис. т 60600 65100 64300 62200 67100
Нафта 1 газ конденсат, тис. т 21900 22900 22900 19200 15400
Газ природний, млн м3 57900 64300 63700 64000 46200
Джерело: розрахував автор на основ1 [2-9].
У Захщному регюш та в Укрш'ш загалом левову частку енергетичних ресурЫв, витрачених на економжу, споживала промисловють. Витрати енергетичних ресурЫв у промисловост Захщного регюну шд час дослщження зростали швидше шж витрати на економжу загалом, крiм витрат нафти (табл. 3). Зокрема, витрати вугшля на промисловють Захщного регiону зростали, i у 2006 р. були на 34 % бшьшими порiвняно з 2002 р., витрати газу теж зростали, i були на 29 % бiльшими вщповщно. Натомiсть, витрати сиро! нафти на промисловють Захiдного регiону знижувались, у 2006 р. вони були на 15 % меншими. Щодо витрат енергоресурсiв на промисловiсть Укра!ни, то тут наприкiнцi дослiдження зменшувались витрати не тiльки нафти, але й газу. Вiд наявност мiсцевих запасiв, темпiв зростання видобутку, та ефектив-
ного використання енергетичних ресурЫв залежить забезпеченiсть ними еко-номiки регiону. З табл. 1 та 2 видно, що як Захщний регюн, так i Украша за-галом упродовж дослщження лише частково забезпечували потреби економь ки енергоресурсами власного видобутку. Захщний регiон за рахунок мюцево-го видобутку забезпечував потреби економши у кам'яному вугiллi наполовину, потреби у нафт - на 16-29 %, потреби у природному газi - на 8-30 % за-лежно вiд року. Украша забезпечувала потреби економiки у вугiллi на 8795 %, потреби у нафт - на 16,9-29,2 %, потреби у природному газi - на 2528 % залежно вiд року.
У Захiдному регюш попит промисловостi на кам'яне вугшля власного видобутку забезпечували на 46-55 %, на природний газ власного видобутку -на 9-43 % залежно вщ року, в Укра1ш попит промисловост забезпечувався вугшлям власного видобутку на 92-98 %, нафтою власного видобутку - на 17-29 %, природним газом власного видобутку - на 33-43 %. Отже, протягом 2002-2006 рр. i економжу, i промисловють Захiдного регiону та Украши забезпечували енергоресурсами мюцевого видобутку тшьки частково.
Одним iз шляхiв рацiоналiзацil споживання енергоресурсiв е шдви-щення ефективностi 1х використання у промисловост^ а особливо у паливно-енергетичному комплексi, де 1х витрачаеться значна частка, зокрема вся наф-та, яка йде на перетворення в iншi види палива та енерги.
Зручним i ращональним iнструментом дослiдження економiчного яви-ща е системний пiдхiд. Розглянемо промисловють регiону як промислову систему. За визначенням енциклопеди "Система - комплекс елеменлв та 1х-нiх властивостей, взаемодiя мiж якими зумовлюе появу яюсно ново! цшснос-тi, ... система як комплекс взаемоддачих елеменлв" [10]. Науковцi вивчають системний шдхщ до суспiльства, коли головним атрибутом е територiя та спiльнi штереси громадян. Регiональна суспiльна система - це вщкрите гро-мадське утворення, цшсшсть якого забезпечуе просторово-часове поеднання дiяльностi, суспiльних явищ, об,ектiв, процеЫв та довкiлля. II просторовi кон-тури обмеженi територiальними (територiально-суспiльнi системи в контек-стi територiально-адмiнiстративного подшу) або дiяльнiсними ознаками (ре-гюнальна економiчна система, регiональна суспiльно-трудова система, регь ональна освiтня система, регюнальна наукова система тощо) [10].
На нашу думку, промислова територiальна система - це сукупшсть суб,ектiв господарювання регiону (два i бiльше), як поеднанi оргашзацшно-технологiчними процесами виготовлення промислово! продукци, та якi займаються обробкою сировини, виготовленням кшцевох продукци з щех си-ровини. До промислових систем вщносимо поеднання шдприемств за верти-кальними, горизонтальними чи змшаними вертикально-горизонтальними зв'язками. Вертикальнi промисловi системи становлять сукупнiсть ресурсоза-безпечувальних пiдприемств (добувних, сiльськогосподарських, лiсових шдприемств), або одне ресурсозабезпечувальне шдприемство та сукупнiсть пе-реробних шдприемств (або одне переробне шдприемство), яю використову-ють продукцiю вiдновних i невiдновних природних ресурсiв ресурсозабезпе-чувальних пiдприемств i виробляють промислову продукщю, яка е кiнцевим
продуктом промислово1 системи. Наявнiсть горизонтальних зв,язкiв мiж шд-приемствами виникае, коли одш переробнi шдприемства використовують як ресурс для подальшого перероблення продукцiï шших переробних шд-приемств. Обов'язковою умовою визначення територiальноï промисловоï системи е розмщення переробних промислових шдприемств, яю виробляють кiнцевий продукт, на територп регiону. До промислових територiальних систем вiдносимо рiзнi об'еднання промислових пiдприемств, корпорацiï, кон-церни, холдинги, кластери, а також об'еднання шдроздшв окремого тд-приемства, як промислову систему можна розглядати промисловють на рiвнi регiону. Створення i функщонування промислових територiальних систем повинно супроводжуватись тдвищенням ефективностi та конкурентоспро-можностi виробництва" [20].
Паливно-енергетичний комплекс можна розглядати як окрему про-мис-лову систему. Як i будь-яка система, промислова система паливно-енергетич-ного комплексу складаеться з простших структурних утворень, елементiв. Як елементи промисловоï системи розглянемо галузi промисловостi. Розвиток промисловоï системи треба дослiджувати як розвиток ïï структурних утворень, елеменпв (у цьому випадку як елементи розглянемо галузi паливно-енергетич-ного комплексу) i системи загалом, отже, об'ектом дослщження у цьому ви-падку е промислова система паливно-енергетичного комплексу загалом та ïï елементи, тобто галузг добувна, виробництво електроенерги, газу i води.
Дослiджувати розвиток елемента промислово1' системи можна, зокре-ма, за розвитком елемента, та за розвитком його функщонування. Розвиток промислово1' системи паливно-енергетичного комплексу та ïï структурних елеменпв розглянемо як розвиток продуктивних сил, за показниками стану основних засобiв i фондовiддачi основних засобiв, а розвиток ïï функщонування розглянемо за показником ефективност використання природних ре-сурЫв. Показник ефективност використання природних ресуршв е особливо важливим, бо вш пов'язаний з фiнансово-економiчними показниками та тен-денцiями, екологiчною ситуацiею, а з шшого - з темпами економiчного зрос-тання, забезпечення власними енергоресурсами, рiвнем шкiдливих викидiв у природне середовище.
Як було зазначено вище, розвиток елементiв промисловоï системи па-ливно-енергетичного комплексу та системи загалом розглянемо, як змши стану основних засобiв у галузях паливно-енергетичного комплексу. Основнi за-соби промисловост характеризуються тим, що вони потребують постiйного фiзичного та морального оновлення, модершзацп, реконструкцiï, запрова-дження шновацш. Цьому сприяють амортизацiйна пол^ика, наявнiсть у шд-приемства кош^в для розвитку, пiдприемницького таланту пращвниюв щодо органiзацiï виробництва. Основнi фонди - економiчна форма засобiв пращ, що функщонують у виробничому процес паливно-енергетичного комплексу, це засоби пращ, яю залучено у виробничий процес. Яюсну характеристику дiючих основних фондiв вiдображае показник ïхньоï зношеностi. Зношешсть основних виробничих фондiв знижуе ефектившсть використання сировини.
Табл. 5. Тенденци змш стану основних засобiв паливно-енергетичного комплексу за штегральним шдексом у Захiдному регют та в УкраИт загалом _протягом 2002-2006 рр., %_
Показники 12002 р. 12003 р. 12004 р. | 2005 р. 12006 р.
Волинська область
Стан ОФ добувно! промисловост1 0,61 0,64 0,64 0,64 0,50
Стан ОФ галуз1 виробництва електроенерги, видобутку та розподшу газу 1 води 0,52 0,52 0,50 0,49 0,47
Закарпатська область
Стан ОФ добувно! промисловост1 0,66 0,62 0,62 0,63 0,55
Стан ОФ галуз1 виробництва електроенерги, видобутку та розподшу газу 1 води 0,58 0,58 0,57 0,56 0,55
1вано-Франк1вська область
Стан ОФ добувно! промисловост1 1,81 1,80 1,85 1,85 1,31
Стан ОФ галуз1 виробництва електроенерги, видобутку та розподшу газу 1 води 1,96 2,02 1,77 1,69 1,65
Стан ОФ галуз1 нафтопереробно! промисловост1 1,16 1,11 1,17 1,12 1,14
Льв1вська область
Стан ОФ добувно! промисловост1 2,06 1,98 2,06 2,05 2,06
Стан ОФ галуз1 виробництва електроенерги, видобутку та розподшу газу 1 води 1,61 1,79 1,63 1,59 1,58
Стан ОФ галуз1 нафтопереробно! промисловост1 0,84 0,81 0,83 0,79 0,78
Р1вненська область
Стан ОФ добувно! промисловост1 0,62 0,59 0,60 0,60 0,55
Стан ОФ галуз1 виробництва електроенерги, видобутку та розподшу газу 1 води 1,03 1,08 1,39 1,57 1,57
Чертвецька область
Стан ОФ добувно! промисловост1 1,91 1,81 1,85 1,76 1,24
Стан ОФ галуз1 виробництва електроенерги, видобутку та розподшу газу 1 води 0,63 0,63 0,63 0,58 0,56
Тернопшьська область
Стан ОФ галуз1 виробництва електроенерги, видобутку та розподшу газу 1 води 0,50 0,51 0,51 0,52 0,52
Захвдний регюн
Стан ОФ добувно! промисловост1 1,20 1,15 1,16 1,16 0,96
Стан ОФ галуз1 виробництва електроенерги, видобутку та розподшу газу 1 води 0,90 0,93 0,93 0,93 0,92
Стан ОФ галуз1 нафтопереробно! промисловост1 0,99 0,95 0,99 0,95 0,95
Прим1тка. Нафтопереробну промисловють розглянуто тшьки в 1вано-Фран-ювськш та Льв1вськш областях, тому тут виробляють найбшьше нафтопродукпв з-пом1ж областей Захщного регюну. Спрацювання основних засоб1в у промисловосп Р1вненсько'1 та Тернотльсько1 областей взято як i для Украши через брак даних. По Укрш'ш спрацювання для галузей паливно-енергетичного комплексу взято як i для промисловосп через брак даних. Стан ОФ визначено за штегральним шдексом, роз-рахованим на основ1 вартосп та стану основних фонд1в.
Джерело: склав та розрахував автор на основi [2-9]. Стан основних засобiв (табл. 5) упродовж 2002-2006 рр. попршувався у вЫх галузях паливно-енергетичного комплексу у вЫх областях Захiдного регiону, крiм виробництва електроенерги, розподiлу газу й води у Рiвненсь-кiй областi. Про стан основних засобiв свiдчить також збшьшення (зменшен-ня) обсягу виробництва. Узагальнювальним показником ефективностi використання основних виробничих засобiв та ïx стану е спiвмiрнiсть вироблено1' продукцiï з усiею сукупнiстю використаних шд час виготовлення основних засобiв, тобто показник фондовщдачь
Показник фондовiддачi елеменлв промислово1' системи дае змогу по-рiвняти стан основних фондiв елеменпв промислово1' системи, та промисло-во1' системи загалом за рiзними регюнами. Упродовж 2002-2006 рр. показник фондовiддачi зростав за галуззю добувно1' промисловосп у всiх областях Захщного регiону, найбiльшим це зростання було в добувнш галузi Закарпатсь-ко1' областi - у 4,6 раза у 2006 р. порiвняно з 2002 р., у 4 рази у Рiвненськiй обласп вiдповiдно, та у 3,7 раза у Тернопшьськш область
Як ми вже зазначили, функщонування промислово1' системи та ïï еле-менив розглядаемо за показником ефективносп використання природних ре-сурЫв. Ефективнiсть використання енергетичних сировинних ресурЫв у про-мисловiй системi паливно-енергетичного комплексу залежить вiд ефективносп ix використання у добувнiй, переробнш галузях та галузi виробництва паливно-енергетичних ресурсiв. Для цих галузей характерне ефективне використання первинних енергетичних ресуршв. Вщ роботи цих галузей залежить ефектившсть виготовлення енергоносив - електричноï та тепловоï' енерги, нафтопродукпв для потреб рiзниx галузей промисловосп: металургiйноï, xi-мiчноï, нафто- та вуглеxiмiчноï.
Використання природних ресурсiв, зокрема, ефектившсть використання енергетичних сировинних ресурЫв у промисловш системi паливно-енерге-тичного промислового комплексу може змшюватись, зокрема, з таких причин: рiвень забезпечення мiсцевими паливно-енергетичними ресурсами; здшснення модернiзацiï, реконструкци та розвитку основних засобiв цих галузей, внаслщок чого покращуеться ïx фiзичний та моральний стан; рiвень використання нетрадицшних видiв енерги; рiвень питомих витрат енергоре-сурсiв пiд час ïx виготовлення (видобутку), транспортування, споживання; ращональшсть використання енергоресурсiв; частка енергомютких техноло-гiй; переважне використання дешевшого виду палива у промисловостi.
Табл. б. Фондовiддача палuвно-eнepгeтuчного комплeксу у Заxiдному
peгiонi та в У^шт загалом npотягом 2OO2-2OO6 pp., %
Покaзники 12002 р. 12003 р. 12004 р. 12005 р. 12006 р.
Bолинськa облaсть
Промисловшть 0,64 1,00 1,00 1,10 1,60
Добyвнa промисловiсть 0,20 0,14 0,16 0,22 0,30
Bиробництво електроенергiï, видобуток тa розподiл гaзy i води 0,24 0,25 0,50 0,54 0,82
Шфтопереробта промисловшть* 0,70 0,70 0,90 1,50 2,00
Зaкaрпaтськa облaсть
Добувта промисловiсть 0,06 0,18 0,24 0,25 0,28
Bиробництво електроенергiï, видобуток тa розподiл гaзy i води 0,22 0,29 0,49 0,52 0,65
Шфтопереробта промисловшть* 0,54 0,80 0,94 1,1 1,3
Iвaно-Фрaнкiвськa облaсть
Добyвнa промисловшть 0,30 0,33 0,28 0,24 0,35
Bиробництво електроенергiï, видобуток тa розподш гaзy i води 0,13 0,21 0,28 0,35 0,48
Нaфтопереробнa промисловшть* 0,40 0,51 0,78 1,18 1,80
Львiвськa облaсть
Добyвнa промисловiсть 0,20 0,21 0,21 0,23 0,28
Bиробництво електроенергiï, видобуток тa розподiл газу i води 0,23 0,24 0,24 0,28 0,38
Шфтопереробта промисловшть* 0,59 0,79 0,89 1,11 1,23
Рiвненськa облaсть
Добyвнa промисловiсть 0,18 0,18 0,84 0,64 0,72
Bиробництво електроенерги, видобуток тa розподiл гaзy i води 0,32 0,33 0,14 0,23 0,28
Шфтопереробта промисловшть* 0,54 0,59 1,66 1,14 0,80
Чернiвецькa облaсть
Добyвнa промисловiсть 0,32 0,34 0,56 0,82 0,52
Bиробництво електроенергiï, видобуток тa розподiл гaзy i води 0,21 0,23 0,32 0,28 0,36
Шфтопереробта промисловшть* 0,57 0,75 0,74 0,96 2,17
Тернопiльськa облaсть
Добувта промисловшть 0,18 0,26 0,31 0,40 0,66
Bиробництво електроенергiï, видобуток тa розподiл гaзy i води 0,74 0,81 1,37 1,54 1,70
Шфтопереробта промисловшть* 0,34 0,47 0,49 0,65 0,79
Зaxiдний регiон
Добyвнa промисловшть 0,25 0,25 0,26 0,25 0,33
Bиробництво електроенергiï, видобуток тa розподш газу i води 0,21 0,25 0,27 0,32 0,42
Шфтопереробта промисловшть* 0,53 0,69 0,92 1,11 1,31
Укрaïнa
Добyвнa промисловiсть 0,40 0,42 0,44 0,52
Bиробництво електроенерги, видобуток тa розподiл гaзy i води 0,31 0,31 0,54 0,59
Шфтопереробта промисловшть* 0,97 1,20 1,36 1,42
Пpuмiтка. Фондовiддaчa тафтопереробно'! промисловосп розрaxовaнa як для
переробно! промисловосп зaгaлом через брaк необxiдниx стaтистичниx дaниx.
Розглянемо ефектившсть використання паливно-енергетичних ресурЫв у елементах промислових систем паливно-енергетичних комплекЫв Захщного регюну та Украши.
Табл. 7. Ощнка ефективностi витрат енергетичнихресурЫв у елементах промислових систем паливно-енергетичних комплекЫв Захiдного регюну _та Украши загалом у 2002-2006 рр._
Елементи промислових систем Роки
2002 2003 2004 2005 2006
Захвдний регюн
Елемент 1 Добувна галузь Видобуто енергоресурЫв на одиницю енергоресурЫв, витрачених на видобу-ток, т умовного палива / т умовного палива 23,1 23,3 22,1 22,2 23,1
Елемент 2 Нафтопереробна галузь Одержано нафтопродукпв на одиницю нафти, витраченох на нафтопереробку, т умовного палива / т умовного палива 0,94 0,98 0,93 0,84
Елемент 3 Виробництво електроенергп Одержано електроенергп на одиницю витрачених енергоресурЫв, кВт. год. / т умовного палива 2562,1 2525,3 2535,4 2617,4 2790,5
Ук раша
Елемент 1 Добувна галузь Видобуто енергоресурЫв на одиницю енергоресурЫв, витрачених на видобу-ток, т умовного палива / т умовного па-лива 20,4 20,4 20,6 23,9 23,4
Елемент 2 Нафтопереробна галузь Одержано нафтопродукпв на одиницю нафти, витрачено: на нафтопереробку, т умовного палива / т умовного палива 0,82 0,83 0,86 0,86 0,83
Елемент 3 Виробництво електроенергп Одержано електроенергп на одиницю витрачених енергоресурЫв, кВт. год. / т умовного палива 2693,0 2684,5 2656,0 3282,2 3234,1
Джерело: розрахував автор на основ1 [2-9]
З табл. 7 видно, що ефектившсть витрат енергетичних ресурЫв у елемент 1 промисловоï системи паливно-енергетичного комплексу Захщного регюну протягом дослщжуваного перюду залишалась на тому ж рiвнi, ефектившсть витрат у елемент 2 знизилась у 2005 р., ефектившсть витрат енергетичних ресурЫв у елемент 3 Захщного регюну протягом 2005-2006 рр. зрос-тала. Щодо Украши, то тут ефектившсть витрат енергетичних ресурЫв у елемент 1 промисловоï системи паливно-енергетичного комплексу протягом
дослщжуваного перюду зростала у 2005-2006 рр., ефектившсть витрат у еле-менп 2 залишалась на тому ж рiвнi, ефектившсть витрат енергетичних ресурЫв у елемент 3 зростала впродовж 2005-2006 рр. Для отримання показника, що характеризуе функщонування за показником ефективност для всiеï про-мисловоï системи загалом, зi врахуванням функщонування розглянутих еле-ментiв, потрiбно розрахувати адитивну величину, штегральний показник, а саме штегральний показник ефективност витрат енергетичних ресурЫв у промисловш систем! паливно-енергетичного комплексу.
Табл. 8. Ощнка ефективностi витрат енергетичних ресурЫв у промислових системах паливно-енергетичних промислових комплекЫв Захiдного регюну _та Украгни у 2002-2006 рр._
Показники Роки
2002 2003 2004 2005 2006
Зах1дний рег1он
1нтегральний показник ефективност витрат енергетичних ресурЫв у промисловш систем! паливно-енергетично-го комплексу Захщного регюну 0,95 0,92 0,83 0,80 0,79
Ук раша
1нтегральний показник ефективност витрат енергетичних ресурЫв у промисловш систем1 паливно-енергетично-го комплексу Украши 0,88 0,86 0,79 0,88 0,83
Згщно з даними табл. 8, штегральний показник ефективност витрат енергетичних ресурЫв у промисловш систом! паливно-енергетичного комплексу Захщного регюну протягом дослщжуваного перюду знижуеться. Це зниження вщбуваеться за рахунок галузi виробництва електроенергп, газу i води, зниження виготовлення електроенергп на одиницю витрачених енергоресурЫв. 1нтегральний показник ефективност витрат енергетичних ресурЫв у промисловш систем! паливно-енергетичного комплексу в Укра1ш теж зни-жувався.
Дослщження дало змогу простежити розвиток елементв промислових систем паливно-енергетичних комплекЫв Захщного регюну та Украши та ïx функщонування. Одшею з причин зниження ефективност використання па-ливно-енергетичних ресурЫв у паливно-енергетичнш промисловш пщсисте-мi Захщного регюну була зношешсть основних засобiв.
Мошторинг використання природних ресурЫв полягае у вщстежуван-m змш незалежност економiчного зростання у галузi вщ споживання енергоресурЫв. Для цього використовуеться порiвняння тенденцш двох шдекЫв: ш-дексу валовоï доданоï вартостi на одиницю використаних енергоресурЫв у галузях промисловосп (Kv) та iндексу споживання енергоресурЫв на одиницю промисловоï продукци у галузях промисловосп (Кг), а саме, шдекс вало-воï доданоï вартостi на одиницю використаних енергоресурЫв у галузях про-мисловостi (Kv) розраховують так:
Kv = (Vt / Rt) / (Vb / Rb), (1)
де: Kv - iндекс валово1' додано! вартост на одиницю використаних енергоре-сурЫв у галузях промисловостi; Vt/Rt - валова додана вартiсть на одиницю використаних енергоресурЫв, одержана у галузях промисловосп аналiзова-ного року, млн грн; Vb/Rb - валова додана вартють на одиницю використаних енергоресурЫв, одержана у галузях промисловостi базового року, млн грн.
1ндекс споживання енергоресурЫв на одиницю промислово! продукци у галузях промисловостi (Кг) розраховують так:
Кг = (Rt / Pt) / (Rb / Pb), (2)
де: Kr - шдекс споживання енергоресурсiв на одиницю промислово! продук-цiï у галузях промисловосп ; Rt/Pt - обсяги споживання енергоресурЫв на одиницю промисловоï продукцiï у галузях промисловосп аналiзованого року, млн грн; Rb/Pb - обсяги споживання енергоресурЫв на одиницю промислово1' продукци у галузях промисловосп базового року, млн грн.
Збшьшення розриву мiж темпами змiни цих iндексiв означае зростан-ня енергонезалежностi економiчного зростання у галузi промисловостi.
Комплексне вимiрювання використання природних ресурсiв прово-дять за допомогою iндексiв Kp та KL:
• щдекс промислових викид1в на одиницю виробленоï' промисловоï' продукци
Кр = (Wt / Pt) / (W b / Pb), (3)
• щдекс ввдтворення ввдновних природних ресурЫв
К = Lt / Lb, (4)
де: Кр - iндекс промислових викидiв на одиницю вироблено!" промислово!" продукцiï; Wt / Pt - обсяги промислових викидiв на одиницю вироблено1' про-мислово1' продукцiï аналiзованого року, млн грн; Wb / Pb - обсяги промислових викидiв на одиницю вироблено1' промислово1' продукцiï базового року, млн грн; Кь - шдекс (коефщент) вiдтворення вiдновних природних ресурЫв; Lt - обсяги вщтворення природних ресурсiв аналiзованого року, млн грн; Lb -обсяги вщтворення природних ресурсiв базового року, млн грн.
Ефектившсть використання енергетичних сировинних ресурЫв у па-ливно-енергетичнiй промисловш пiдсистемi Захiдного регiону знижуеться зокрема, за рахунок таких причин: недостатнш рiвень забезпечення мюцеви-ми паливно-енергетичними ресурсами; протягом довгих рокiв не модершзу-вали, не реконструювали та не розвивали основних засобiв цих галузей, внас-лiдок чого частка фiзично зношених i морально застарших основних фондiв зростала; низький рiвень використання нетрадицiйних видiв енергiï; високий рiвень питомих витрат енергоресурсiв тд час 1'х продукування (видобутку), транспортування, споживання; нерацiонального використання енергоресурсiв; велика частка енергомютких технологiй; енергетичне господарство регюну було переважно орiентоване на використання газу, а не дешевшого вугшля.
Л1тература
1. Енергетична стратепя Украши до 2030 р. затверджена розпорядженням Kабiнету Мiнiстрiв Украши "енергетична стратегия на перiод до 2030 / Нацюнальне агентство Украши з питань забезпечення ефективного забезпечення енергетичних ресурав. [Електрон. ресурс]. -Доступний з: http://www.naer.gov.ua.
2. Статистичний щор1чник Волинсько'1 областi за 2002 р. / Держком. статистики Украши. Головне управлiння статистики у Волинськш областi. - Луцьк, 2003. - 560 с.
3. Статистичний щор1чник Волинь. - 2006 р. / Держком. статистики Укра!ни. Головне управлшня статистики у Волинськш обласп. - Луцьк, 2007. - 557 с.
4. Статистичний щор1чник Закарпаття за 2002 р. / Держком. статистики Украши. Головне управлшня статистики у Закарпатськш обласп. - Ужгород, 2003. - 588 с.
5. Статистичний щор1чник Закарпаття за 2006 р. / Держком. статистики Украши. Головне управлшня статистики у Закарпатськш обласп. - Ужгород, 2007. - 590 с.
6. Статистичний щор1чник 1вано-Франювсько! обласп за 2002 р. / Держком. статистики Украши. Головне управлшня статистики у 1вано-Франювськш обласп. - 1вано-Франювськ, 2003. - 644 с.
7. Статистичний щор1чник 1вано-Франювсько! обласп за 2006 р. / Держком. статистики Украши. Головне управлшня статистики у 1вано-Франювськш обласп. - 1вано-Франювськ, 2007. - 501 с.
8. Статистичний щор1чник Льв1всько! обласп за 2002 р. / Держком. статистики Украши. Головне управлшня статистики у Льв1вськш обласп. - Льв1в, 2003. - Ч. 1. - 363 с.
9. Статистичний щор1чник Льв1всько! обласп за 2006 р. / Держком. статистики Украши. Головне управлшня статистики у Льв1вськш обласп. - Льв1в, 2007. - Ч. 1. - 368 с.
10. Статистичний щор1чник Р1вненсько! обласп за 2002 р. / Держком. статистики Украши. Головне управлшня статистики у Р1вненськш обласп. - Р1вне, 2003. - 575 с.
11. Статистичний щор1чник Р1вненсько! обласп за 2006 р. / Держком. статистики Украши. Головне управлшня статистики у Р1вненськш обласп. - Р1вне, 2007. - 569 с.
12. Статистичний щор1чник Тернопшьсько! обласп за 2002 р. / Держком. статистики Украши. Головне управлшня статистики у Тернопшьськш обласп. - Тернопшь, 2003. - 543 с.
13. Статистичний щор1чник Тернопшьсько! обласп за 2006 р. / Держком. статистики Украши. Головне управлшня статистики у Тернопшьськш обласп. - Тернопшь, 2007. - 447 с.
14. Статистичний щор1чник Чершвецько! обласп за 2002 р. / Держком. статистики Украши. Головне управлшня статистики у Чершвецькш обласп. - Чершвц1, 2003. - 488 с.
15. Статистичний щор1чник Чершвецько! обласп за 2006 р. / Держком. статистики Укра!ни. Головне управлшня статистики у Чершвецькш обласп. - Чершвц1, 2007. - 482 с.
16. Статистичний щор1чник Укра!ни за 2002 р. / Держком. статистики Укра!ни. - К. : Консультант, 2003. - 664 с.
17. Статистичний щор1чник Укра!ни за 2006 р. / Держком. статистики Укра!ни. - К. : Консультант, 2007. - 552 с.
18. Мочерний С. Економ1чна енциклопед1я. - у 3-х томах. - К. : Вид. центр "Академ1я", 2000. - Том 3. - 361 с.
19. Мочерний С. Економ1чна енциклопед1я. - у 3-х томах. - К. : Вид. центр "Академ1я", 2000. - Том 2. - 672 с.
20. Андел 1.В. Мошторинг використання мюцевих природних ресурав у промислових та аграрно-промислових системах региону // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : НЛТУ Укра!ни. - 2007. - Вип. 17.6. - С. 124-128.
УДК 351.72:338.2:339.7 Ст. викл. Н.Б. БЬдник, канд. екон. наук -
Свропейський умверситет
СП1ВПРАЦЯ УКРА1НИ З М1ЖНАРОДНИМИ Ф1НАНСОВИМИ ОРГАН1ЗАЦ1ЯМИ ЯК ЧИННИК ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ
ДЕРЖАВИ
Розкрито суть поняття м1жнародних фшансових оргашзацш (МФО), визначено основш завдання МФО та !х вплив на економ1чний розвиток держави. Визначено зо-бов'язання державно! економ1чно! пол1тики для того, щоб ствпраця Укра!ни з МФО була якомога ефектившшою 1 сприяла економ1чному зростанню. Запропоновано стратегию ствпрац1 Укра!ни з МФО.
Ключов1 слова: м1жнародш фшансов1 оргашзацп, державна економ1чна поль тика, стратегия ствпрац1 Укра!ни з МФО.
