CC BY
36
З отриманих розрахуншв можна отримати наступ-Hi висновки:
Найб1льш впливовим е фондовий ринок США. В розглянутш виб1рщ вш впливае на чотири шш1 ринки (Велика Бриташя, 1нд1я, Бразил1я, Роая).
Кра!ни, що розвиваються, зокрема кра!ни БР1К, знаходяться тд впливом фондових ринк1в розвинутих кра!н (США, Японп, Велико! Британп), але Китай за-ймае окрему позицш - на нього впливае лише £С. Вза-емод1я фондових ринк1в кра!н БР1К мгж собою слабка: лише Рос1я знаходиться шд деяким впливом Бразили.
На дослщжуваному перюд1 ринок Укра!ни знаходиться осторонь впливу риншв розвинутих кра!н, але залежить ввд ринку Китаю.
Список джерел
1. Aloui R.,Aissa M. S., Nguyen D. K. Globalfinancialcrisis, extremeinterdependences, and contagioneffects: therole ofeconomicstructure? // Journal of Banking and Finance. -2011. - №35. - P. 130-141.
2. Bhar R., Nikolova B. Return, volatilityspillovers and dynamic correlationinthe BRIC equitymarkets: Ananalysisusing a bivariate EGARCH framework // Global Finance Journal. -2009. - № 19. - P. 203-218.
3. Cavaliere G., Phillips P., Smeekes S., Taylor R., Lag Length Selection for Unit Root Testsinthe Presence of Nonstationary Volatility // COWLES FOUNDATION DISCUSSION PAPER. - 2012. - №1844.
4. Chittedi K.R. Global stock markets development and integration: with special reference to BRIC countries // [Електронний ресурс]. - Реж. доступу: http://mrpa.ub.uni-muenchen.de/18602/.
5. Choosing the Lag Lengthfor the ADF Test // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://eurequa.univ-paris1.fr/ membres/Ahamada/cours/nsss.pdf.
6. Chowdhury A.R. Stock market inter dependencies: evidence from the Asian NIEs // Journal of Macroeconomics. - 1994. -№ 16. - P. 629-651.
7. Fahami N.A. The structure of linkages and causal relation ships between BRIC and develope de quity markets // International Conferenceon Informationand Finance. - 2011. - №21.
8. Granger C.W. Investigating causal relations by econometric and cross-sectional method // [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http ://webber. physik. uni-freiburg. de/~jeti/ studenten_ seminar/stud_sem_SS_09/grangercausality.pdf.
9. Ibrahim M.H. Financial integration and diversification among ASEAN equitymarkets: a Malaysia perspective // Capital Market Review. - 2005. - №8. - P. 25-40.
10. Johansen S., Juselius K. Maximum like lihoodestimation and inference on cointegration with applications to dem and formoney // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nhjy.hzau.edu.cn/kech/hgjjx/Article/UploadFiles/tese/xue xiziyuan/j dwxxd/lwl/8 .pdf.
11. Majid M.S., Kassim S.H. Impactofthe 2007 US financial crisison the emerging equity markets // International Journal of Emerging Markets. - 2009. - №4. - P. 341-57.
12. Majid M.S., Meera A.K., Omar M.A. Inter dependence of ASEAN-5 stock market sfrom the US andJapan // Global Economic Review. - 2008. - №37. - P. 201-225.
13. Markowitz H. Portfolioselection // [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.math.ust.hk/~maykwok/ courses/ma362/07F/markowitz_JF.pdf.
14. Syriopoulos T. International portfolio diversification to Central Europeans to ckmarkets // [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://ideas.repec.org/a/taf/apfiec/ v14y2004i17p1253-1268.html.
15. Taylor M.P., Tonks I. The international is ation of stockmar-kets and the abolition of UK exchange control, [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ideas.repec.org/ a/tpr/restat/v71y1989i2p332-36.html.
М. Мельник, С. Щеглюк
м. Льв1в
П1ДХОДИ ДО КЛАСИФ1КАЦП МЕТРОПОЛ1ЙНИХ ФУНКЦ1Й РЕГЮНАЛЬНИХ МЕТРОПОЛ1Й
Найбшьш1 мюта Украши визнано потужними соща-льно-економ1чними центрами для навколишньо! територи держави. Вони мають здатнють до одночасно! концентра-цц та генераци масштабних фшансово-економ1чних сощ-окультурних, матер1альних, людських та шформацшних поток1в. Однак, виршальну роль не тшьки у територ1аль-ий оргатзаци сустльства, а у прийнятт управлшських ршень починають ввдграють нов1 надпотужш мюта - метрополий, як1 формуються великим мютом та його прилег-лою територ1ею, щшьно пов'язаною 1з центральним мютом р1зноматтними взаемозв'язками. Мюта, яю волода-ють метрополшними функцями, стають уншальними ядрами науково-техшчного прогресу, вогнищами дифузи територ1ально-структурних процеав як в центрах таких метрополшних ареал1в, так i в !х перифершних зонах. Причому мюто, що претендуе на статус «метрополи», по-винне також не тшьки оргатзовувати i контролювати «свою» територш, а й активно брати участь у функцюну-вант вае1 вщповвдно! урбанюгично! системи, бути «представлении» (шформацшно, фшансово, тими чи шшими культурними акцями та ш.) в р1вних йому за статусом i параметрах мютах, тобто характеризуватися високим сту-пенем залучення в сучасш мережев1 взаемоди i бути сприйнятливим до р1зного роду шновацш.
Дослвдженням процеав метропол1заци вггчизняних мют як реакцл на глобал1зацшш тренди сучасност прис-
вячет науков1 розввдки О. Денисенко, Г. Петришин, Г. Пщгрушного, Б. Посацького, Т. Мазур, О. Шабл1я, Л. Шевчук та 1нших. Водночас мало розкритим е питан-ня формування та особливост розвитку метрополшних функцш мют-центр1в метрополш, що суттево в1др1зняе !х ввд окремих великих мют, агломерацш тощо.
Мета дано! публжаци полягае у впявленш, систе-матизацп та класифшацп метрополшних функцш мют-центр1в для подальшо! !х актив1зацп та ефективного розвитку метрополи у конкурентному середовищ1.
Як зазначають вчеш, проблемою прикладного аспекту виявлення функцш метрополи е обгрунтування залежносп соц1ально-економ1чного розвитку територи ввд доступносп центру з певним функцюнально-1ерарх1чним статусом та динамжою розвитку [6, с. 28]. Отже, функцп, яш виконуе метрополшне мюто суттево в1др1зняють його д1яльнють ввд шших мют у 1ерарх1чнш структура Тому, визначення метрополшних функцш у мютах, яш е центрами репошв (обласних центр1в) потребуе окремого дослщження.
Сучасна метропол1я - це продукт процеав глобал1заци i регюнал1заци, синтез якост i шлькосп, сплав адаптивносл до шновацшних змш (включаючи здатн1сть до генерування 1нновац1й) i ст1йкост1 терито-р1альних i соц1ально-економ1чних 1нститут1в [2].
Регюнальш метрополИ - це свого роду вузли, у
яких переплтаються потоки мереж рiзного географiч-ного масштабу, це мюця, де регюни «шдключаються» до глобальних зв'язк1в i процесiв. А це означае, що чи не найiстотнiшою функцiею метрополи може вважати-ся «перенесения» iмпульсiв розвитку, що виникають на основi вiдповiдних мiжиародних зв'язк1в, на навколиш-н1 територи та субрегiони. На вiдмiну ввд попереднiх десятилiть, розвиток великих мют тепер генеруе у своему оточенш ефекти так званого «позитивного метро-полiйного поширення», що проявляються у вiдповiдних структурних змiнах в економiцi усього регюну, а ввдтак - i в формуванш додаткових умов для зростання рiвня життя мiсцевих мешкаицiв [8].
Сучасш найбiльшi мiста виступають мюцем пере-розподiлу та акумулювання прибутку, мiсцем прожи-вання найбiльш заможно! частини населення регiону, полюсом влади, багатства i вiдповiдно надспоживания [3]. Щоб вiдповiдати цим умовами, мюто повинне бути конкурентоспроможиим економiчно, володгш сучас-ною, орiентоваиою на шновацп структурою господарс-тва, сферою послуг, освiти, високотехнологiчним iнду-стрiальним комплексом, розвиненою шфраструктурою, простором для розвитку та прогресу.
В умовах глобалiзацil саме урбанiзоваиi центри, особливо найбiльшi мiста, виступають каркасними еле-ментами територiальноl оргашзацп суспiльства.
Проблеми розвитку метрополшних функцiй обла-сних цен^в Захiдного регiону полягають в ускладнен-ш зв'язкiв мiж ними та периферiею, обмiнi товарами, ресурсами, шформащею, людьми, який не завжди е ек-вiвалентним, що в результата призводить до трансфор-мацп функцш мiста.
Еволющя таких процесiв вщбуваеться шляхом на-копичення економiчного, культурного й шформацшно-го потенцiалу суспшьства у великих мiських центрах, що сприяе шдвищенню iнтенсивностi й ефективносп соцiально-економiчного розвитку - це створюе переду-мови для формування вищих досягнень i зразк1в мате-рiальноl й духовно1 культури. Поступово щ досягнення транслюються й освоюються шшими нецентральними мiстами й сiльськими поселеннями, що, у свою чергу, дае новий iмпульс для нарощування потенщалу в великих мiських центрах. Таш головнi мiста отримують на-зву метрополiй, а процес видшення головних урбашс-тичних осередк1в, як вузл1в цивiлiзацiйного розвитку називаеться метропол1защею [4].
Метропол1я пiдпорядковуе собi периферш: малi мiста, села через торпвлю, швестицп, фiлiалiзацiю сер-вюних структур, включаючи банки i страховi компани, вищi навчальнi заклади. Метрополiя також е просторо-вим осередком регюнальних ринк1в працi та породжуе i посилюе ефект територiально-соцiальноl сегрегацп, вь дриву (за основними соцiально-економiчним iндикато-рами) ядер метрополи (найбшьших мiст) ввд решти територи. Найбiльшi мюта-метрополи в результатi дефо-рмують i себе, i прилеглу територш, оск1льки в усьому просторi метропол1заци вибудовуеться асиметрична соцiально-територiальна взаемозалежшсть: перифер1я iдентифiкуеться з метрополiею, ввддае !й сво! ресурси, залежна ввд центрально-периферiйних зв'язк1в; а стш-кють i потенцiал центру залежить ввд сформованостi та рiвня розвитку його перифери, ввд ресурсоформуючого впливу. В той же час регюнальна метрополiя розпо-всюджуе свiй вплив на периферш i стае все б№ш недоступною для взаемодil з нею через цши на житло, дi-лову нерухомiсть та завищену вартiсть пропонованих на територil мюта послуг тощо [2].
Головна проблема перифери - започаткування про-цесiв, що унеможливлюють !х ефективний розвиток. Не-обхiднiсть створення «критично1 маси» (виробництва товарiв, послуг, швестицш, iнновацiй), здатно1 активiзу-
вати мюцевий розвиток, полягае у активiзацil можливос-тей метропол1йних функцiй та дифузшних процесiв пе-ренесення iнновацiй з центральних мiсць до периферil.
Метрополiя часто трактуеться як мiсто-ядро агло-мерацil, котре виконуе столичнi функци вiдносно регi-ону, в якому воно розташоване. В окремих дослщжен-нях поняття агломерацil ототожнюеться з дефшщею метрополil, але при цьому завжди акцентуеться увага на столичних, регiональних, мiжрегiональних чи навiть мiжнародних функцiях.
Вiдмiнностi агломерацiй в;д метрополи полягають у тому, що до складу метрополи входить примюька зона, яка тюно пов'язана з центральним мютом трудови-ми м^ащями незалежно вiд того, зливаються населет пункти примiськоl територil з центральним мютом, чи нi. Окрiм того, споаб делiмiтацil метропол1йних тери-торш (ареалiв) вiдрiзняеться у рiзних крашах, що уне-можливлюе коректнi мiжнароднi порiвияния [6]. Кож-ний метрополшний ареал е агломерацiею або групою мют, однак не кожна агломеращя, чи група поселень мае передумови, щоб отримати статус метрополiйного ареалу, осшльки основним критерiем е певний ранг групи розселення внасл1док накопичення нею рiзнома-нiтних мiжиародних функцш [4].
Регюнальш метрополИ характеризуются, окрiм особливо1 якостi мiського середовища, значно вищою шлькютю населення, в порiвняннi з оточуючими !х мотами, високим потенцiалом споживчого ринку та гос-подарських можливостей, бюджетно-фшансовим поте-нцiалом, що, у свою чергу, трансформуеться у сучаснi торговельш комплекси, вищий рiвень розвитку транспортное' iнфраструктури та зв'язку, кращ вузи i медичнi центри, розвинену рекреацiйну i спортивну сфери.
Для трансформаци великого мiста (у тому чи^ i регiонального центру) в повномасштабну метропол1ю iстотним е комплекс взаемозв'язаних чиннишв: розмiр i потенщал контрольовано1 територil, демографiчно-економiчний масштаб само1 метрополil, И структурнi особливосл, характер взаемодil з iншими метропол1я-ми, у тому числ1 i в рамках процесу глобалiзацil [2].
Сшввщношення даних факторiв, !х масштабнiсть та пропорцiйнiсть, дозволяе окреслити основнi передумови для метрополшносп того чи iншого мiста. При цьому, на думку бшьшосп експерпв, визначальним е вплив загального територiального соцiально-економiко-культурного контексту, специфiка того чи шшого регi-ону, кра1ни в цiлому.
Отже, для метрополи характерним е виконання фу-нкци економiчного центру регiону або столищ крахни, яка виходять за меж1 адмiнiстративного впливу. Тому економiчний тдхвд до досл1дження метрополiзацil полягае у вивченш зростання економiчноl й геополгшчно1 рол1 центру метрополИ - головного мюта у соцiально-економiчному життi всього регiону та за його межами.
Метропол1защя е бшьше функцiональним, анiж морфологiчним поняттям [9]. А це означае детермшуючу роль певних функцюнальних критерilв (тут маеться на увазi передусiм виконання метрополшним центром певних метропол1йних функцш та !х подальший розвиток).
Метрополшш функцil сучасного великого мiста генеруються: наявшстю представництв i пiдприемств транснацюнальних фiрм; присутнiстю транснацiональ-них фшансових i кредитних установ; зручними транс-портними зв'язками нацiонального i мiжнародного рiв-ня; наявнiстю установ i закладiв обслуговування вищо-го рiвня готел1в, громадського харчування, в;дпочинку; наявшстю вищих навчальних закладiв (унiверситетiв), науково-дослвдних iнститутiв та технологiчних центрiв; наявшстю значних i в;домих культурних установ (музе-!в, театрiв, симфонiчних оркестрiв), оргаиiзацiею культурних заходiв нацюнального i мiжнародного рiвия;
96
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРА1НИ
специфiчним «духом мюця», «красою мюця», обумов-леним просторовим характером [10].'
Серед юнуючих класифiкацiй метропол1йних фун-кцiй варто видшити працю Г. Пiдгрушного та О. Денисенко, яш до основних функцш мют-метрополш ввднесли: оргаиiзацiйно-управлiнську, шновацшно-креативну, iнформацiйно-репрезентативну, духовно-культурну, транспортно-комушкацшну [5, с. 69].
Проведений аналiз iснуючих пiдходiв до розумш-ня сутi метрополiзацil та критична оцшка класифшаци функцiй метрополи за Г. Шдгрушним та О. Денисенко, дозволило нам доповнити iснуючi пiдходи та видiлити головнi функци метрополiй за сферою !х прояву: орга-пзацшно-управлшська, економiчна, iнновацiйно-креативна, iнформацiйно-маркетингова, туристично-рекре-ацiйна, духовно-культурна, траиспортно-логiстична, социальна. Подамо коротку характеристику визначених метрополшних функцш з рекомендащями щодо !х ак-тивiзацil для ефективного розвитку обласних цен^в -регiональних метрополш.
Оргатзацшно-управлтська функщя пов'язана з ор-гаиiзацiею, координацiею та управлiниям сукупнютю видав суспшьно! дiяльностi, зокрема, господарсько1 та поль тично1, i визначаеться присутнiстю певних об'екпв, як виконують вiдповiднi метрополiйнi функци: дипломатичн та адмiнiстративнi (штаб-квартири ТНК, у тому чист й траиснацiональних банюв, фiнаисовi та товарнi бiржi мак-рорегiонального й свiтового значення, штаб-квартири мь жнародних, зокрема неурядових, оргашзацш, а також посольства й консульства), з якими пов'язаний прямий вплив явища «столичносп» на прилеглi територii.
Дипломатична функщя визначаеться дiяльнiстю дипломатичних представництв та штаб-квартир рiзно-маиiтних мiжиародних оргашзацш. Коректнють штерп-ретаци дано1 функци метропол1й через виявлення зосе-редженосп штаб-квартир ТНК пов'язана з тим, що саме у центральних офюах визначають загальнi принципи функцiонуваиия компани та ведення бiзнесу, корпора-тивну полiтику, приймають стратегiчнi рiшения щодо умов функцюнування регiональних пiдроздiлiв по всьому свiту. Це найвищий рiвень корпоративного контролю i координаци рiшень, що в окремих випадках ви-значае дiяльнiсть цiлих секторiв господарства свiту.
Таким чином, на сучасному етапi сощально-економiчного розвитку, метрополи, з одно! сторони, репре-зеитують найбiльш важливi мiсця концентраци та акуму-ляци мiжнародного капталу, та, з шшо!, виступають клю-човими мiсцями виникнення та трансляци рiшень управ-л1нського характеру. Тобто, присутпсть центрального офь су принаймп одие^' з 500 свiтових компапй (ТНК) дозво-ляе штерпретувати мюто як оргаизацшно-управлшський центр свiтового рангу завдяки значному економiчному масштабу даяльносп розмщених компаиiй [1].
Складнють оцiнки оргаиiзацiйно-управлiнськоi функци полягае у загальнш закритостi, непублiчностi i непрозоросп вiтчизняних об'еднань як щодо структури !х власностi, так i управлшня нею. Як перспективнi аге-нти корпоративно-управлiнського впливу свiтогоспо-дарського рiвня можна розглядати дек1лька вiтчизняних фшансово-промислових груп (ФПГ). Вони мають висо-к1 показники доходiв, частина !хшх активiв концентру-еться у визначених секторах економши, в окремих з яких !х роль е дуже високою.
Адмiнiстративна функцiя метропол1йного мюта полягае у формуваннi програм мiжмунiципальноi спiв-працi, узгодження прiоритетiв розвитку метрополи та перифери. Реал1заци такоi метрополiйноl функцil спри-яе також залучення громадських оргаиiзацiй щодо управлшня мютом - регiональним центром для задово-лення груп iнтересiв мешканщв, виробництва, забудов-ник1в корпоративних питань тощо.
Оргаиiзацiйно-управлiнська функщя метрополи проявляеться також у локалiзацil оргаиiв влади, яка активно розвиваеться через домшування у регюнальному центрi певних вигод вiд близькосп до iнститутiв прийн-яття ршень, а також через низку мехаиiзмiв: рентний, цiновий, бюджетний [1].
Економ1чна функцш пов'язана з ступенем освоен-ня економiчного простору метрополii, який ощнюеться такими показниками: концентрацiя фшансового та iн-вестицiйного потенцiалу, власносп i домiнантних влас-ник1в, диверсифшованють видiв економiчноl дiяльностi, ефективнiсть використання ресурсiв, ступiнь заванта-женостi комушкацшних лiнiй, виро6ничо! iнфраструк-тури, наявнють центроорiентоваиих вертикальних i го-ризонтальних економiчних зв'язк1в, концентрацiя виро-бничих та збутових пiдприемств, ступiнь розвиненосп технологiй та техиiки, операцiйноl дiяльностi, насиче-нiсть рiзноманiтними конфiгурацiями i циклами еконо-мiчних взаемодiй, сприятливютю iнвестицiйного кл1ма-ту i бiзнес-середовища та iн.
Сучасними досл!дженнями метрополiзацil в евро-пейському просторi акцентуеться увага на двох ключо-вих висновках:
1. Новi форми просторового подiлу пращ характеризуются двома тенденцiями, а саме: тенденци деконцент-рацil в контекст! виробництва товарiв супроводжуеться тенденщею концентрацii в сферi високояк1сних бiзнес-послуг та у фiнаисовому сектор^ що рiвнобiжно прохо-дять на фот змши iерархii у мюьких системах розселення.
2. «Баланс сил», як особлива форма потенщалу економiчного контролю, мiж нацiональними державами та метрополiями (глобальними мiстами, свiтовими мотами, «ключовими» мiстами) змiстився в бж останнiх, а саме: метрополи отримали настiльки сильний контроль над промисловим виробництвом, фiнансовими потоками та потоками шформаци, що !х свiтогосподарська значимiсть у певних секторах стала набагато бiльша, нiж вага нащональних держав.
Ыновацшно-креативна функцш метрополи вияв-ляеться у безпосередньому створент нових знань, тех-нологiй i техиiки та ххньому поширеннi у конкретних просторово-часових координатах. Якщо розглядати роль метрополш у реалiзацil тако^' функцil, то тут актуал1зу-еться !х прогресовизначальна мiсiя в загальному розвитку регiонiв. Беручи до уваги наявнiсть у регiональнiй метрополи розвиненого техиiко-технологiчного, науково-дослвдного, освiтньо-квалiфiкацiйного потенцiалу, його комунiкацiю з шшими метрополiями, агломерацiями, ре-гюнами та включенiсть у мiжрегiональнi науково-освгтш мережi, можна стверджувати, що мюто як осередок мет-ропол1йно1 iнновацiйно-креативноl функцii, е центром дифузil та комушкаци у сферi продукування сусшльних iнновацiй та науково-технологiчного досв;ду.
Метрополи вщцрають визначальну роль у впрова-дженнi iнновацiй у суспiльну практику завдяки значним фiнаисовим, техиологiчним, оргатзацшним та iншим видам ресурав, а також загальнiй спрямованост1 метропо-л1йного середовища на впровадження нововведень та «виштовхування» застарiлих видiв д1яльносп [5, с.70] за рахунок розвиненого конкурентного середовища. Це по-тужш ареали концентрацil найвищого трудового потенщалу, який через сощальний каптал виражаеться в к1льк1с-но-як1сному продукувани нових знань та техиологiй.
Об'ектами, яш найбiльшою мiрою виражають ефе-ктивнiсть реалiзацii iнновацiйно-креативноi функцii, е науково-дослвдш i проектно-конструкторськ1 установи, проввдш вищi навчальнi заклади, iнновацiйнi та техно-логiчнi парки, а також шдприемницьш структури, що здебiльшого е замовниками та осередками впровадження шновацш. Зазначимо, що щ об'екти не лише пов'язаш з генеруванням суто технологiчних iнновацiй,
а й завдяки виcокоякicнiй оcвiгi, пpофeciйним та в^о-бничо-гexнологiчним зв'язкам впливають на пpодyкy-вання cycпiльниx нововведень загалом [5].
Meгpополiйнi фyнкцiï в peгiонi визначають зазви-чай пpоцec вадноотн м1ж ядpом мeгpополiï та ïï пpилeг-лою гepигоpieю чи мeгpополiйним пpоcгоpом. Визна-чаючи оcвiгню Функцш мeгpополiй можна визначити дешлька зaгaльниx тpeндiв, що pозповcюджyютьcя в1д мeтpополiï на пpилeглy тepитоpiю в ïï мeтpополiйний пpоcтip. Сepeд ниx:
- тepитоpiaльнa ceгpeгaцiя: нeпepepвнy оcвiтy в pe-гiонi в побному обcязi зазвичай можна отpимaти тiльки в мeтpополiйномy цeнтpi;
- тpaнcфep оcвiтнix поcлyг: новi види оcвiтнix поа луг зазвичай pозвивaютьcя cпочaткy в мeтpополiйномy цeнтpi, та потiм пicля aпpобaцiï та ycпiшного впpовa-дження pозповcюджyютьcя на пpилeглy тepитоpiю;
- ценф пepeкБaлiфiкaцiï, пiдвищeння кБaлiфiкaцiï та cepтифiкaцiï.
У той же чac в1д мicтa з мeтpополiйними функцями вiдбyвaeгьcя тpaнcфep iнновaцiйниx та оcвiтнix поcлyг в peгiон. Зapaз це можна cпоcтepiгaти в динaмiцi на пpиклaдi cгaтиcтики пpивaтниx нaБчaльниx закладав у вeликиx об-лacниx ^rnpax та peгiонax, де вони починають в^^ива-тиcь з зaпiзнeнням. В той же чac низький pÍBem шщально-eкономiчного pозвигкy на пepифepiï та cкоpочeння кшько-cгi дтей, yчнiв та cтyдeнгiБ погано BHmBae на ïï pозвигок, що пpиводигь, в cвою чepгy, до вщгоку молодиx людей в велик! мюта в пошyкax оcвiтнix поcлyг, де вони зазвичай тзтше пicля здобуття оcвiти i зaлишaютьcя пpaцювaти. ^облеми з навчанням у peгiонax будуть й надал накопи-чyвaтиcя на Фон! низькоï нapоджyвaноcтi та витокого piвня бажання здобувати оcвiтy, а тзтше i пpaцювaти в великж rnCTax, що буде пpиводиги до постаблення pолi пepифe-piйноï тepитоpiï в peгiонaльниx оcвiтнix rac^ax, подаль-ший вщпк молодого активного нагелення з ниx та ^обле-ми на pинкy npaqi. Для подолання uhx нeгaтивниx тенден-цш необидно pозpобити комплeкc зaxодiв, який би, по-пepшe, покpaщив cитyaцiю на pинкy надання оcвiтнix rnc-луг в peгiонax та, по-дpyгe, дозволив отримувати оcвiтy на Bcix eтaпax без пepeмiщeння до вeликиx мют, що щдвищи-ло б шанст знaxоджeння мicця npaqi за пpоживaнням. Ви-xiд з такого становища полягae в низщ зaxодiв cпpямовa-ниx на pозвигок пpивaтного cera^py оcвiти, cпpияння pоз-витку peгiонaльноï оcвiти та pозpобцi новиx ^TOBa^^ux нaпpямкiБ - дистанцшного та вщдаленого навчання.
Oднieю з позигивниx мeтpополiйниx функцш по в!д-ношенню до оcвiтнього пpоцecy великого мюта з ознаками мeтpополiï щодо peгiонiв повинно стати фоpмyвaння та по-стлення його pолi як цeнтpy з: пдвищення кБaлiфiкaцiï, cepтифiкaцiï, пepeкБaлiфiкaцiï, центру диcтaнцiйноï оcвiти.
Збepeжeння такого балажу в peгiонaльнiй cтpyктypi дозволило б вибудувати гоpизонгaльнy cиcтeмy з тpaнc-фepом знань в!д цeнтpiв до пepифepiï з! збepeжeнням гощ-aльно-eкономiчниx iнтepeciв мeтpополiйного пpоcтоpy.
Для peaлiзaцiï iнновaцiйно-кpeaтивноï фyнкцiï ме-тpополiï о^м оcвiтнix об'eктiв визначальну pоль вдаг-paють науков! cтpyктypи. Вагомим iндикaтоpом ефек-тивноcтi peaлiзaцiï iнновaцiйно-кpeaтивноï функцп ме-тpополiï e також пpоcтeжeння piвня pозвиткy cфepи íh-формацшних технологт.
У cyчacномy поcтiндycтpiaльномy cy^^crn зpоc-тae pоль кpeaтивниx вида дальности як! тдвищують конкypeнгоcпpоможнicть мют та e потужними дpaйвepaми економ!ки для вcього peгiонy. Сepeд кpeaтивниx вид!в дiяльноcтi вид!ляють пiдпpиeмцiв (мeнeджepiв-yпpaБлiнцiв), пpодюcepiв шоy-бiзнecy, xyдожникiв, ap-xiтeктоpiв, дизaйнepiв (модна iндycтpiя), пiдпpиeмцiв у cфepi тypизмy та дозвшля (peклaми, pозвaг, мacовиx шоу тощо). Зв'язок м!ж pозвитком твоpчоcтi та еконо-м!чним зpоcтaнням мicт об1рунтовано у npau^x Р. Фло-
piди та його поcлiдовникiв. Кpeaтивнa економша набу-Bae потyжниx обepтiв у cbítob^ економщ.
Mexaнiзм yпpaБлiння pозвитком шновацшно-кpeaтивноï фyнкцiï peгiонaльноï метрополи повинен базу-вaтиcя на узагальненн eвpопeйcького доcвiдy у cфepi pоз-витку кpeaтивноï економши, що пepeдбaчae вибip най-бшьш eфeктивниx з ниx та pозpобки iнcтpyмeнгiБ peaлiзa-цй' конвepгeнтниx пiдxодiв зближення економш peTTOm-льниx мeтpополiй. Для цього cлiд п!двишувати peпpeзeн-тaтивнicть мicцeвиx шщшив у кpeaтивниx iндycтpiяx, пе-peдyciм у тaкиx cфepax, як в^об^^™ iнфоpмaцiйниx товapiв та поcлyг, бiзнecовиx та митeцькиx зaxодiв. Роз-шиpeння внyтpiшнього pинкy кpeaтивниx шцустрш мож-ливе завдяки aктивiзaцiï мexaнiзмiв cтимyлювaння попиту i пpопозицiï з боку Bcix цiльовиx ceгмeнгiв. Конвepгeнцiя з eвpопeйcькими мeтpополiями повинна Ipyнгyвaтиcя на поcилeннi позитивного швджу ценщв peгiонaльниx мет-pополiй (облacного центру) i визнання з боку мiжнapодно-го кpeaтивного клacy та pозшиpeння дepжaБного фшашу-вання iнтeлeктyaльноï cклaдовоï мicького гоcподapcтвa.
Отже, iнновaцiйно-кpeaтивнa мeтpополiйнa функця мicтa облacного цeнгpy ошбливо виpaжeнa чepeз cклaдовi оcвiти, науки, шновацш та pозвиткy кpeaтивниx шцустрш. Meтpополiйний пpоcтip дaноï фyнкцiï пошиpюeгьcя далеко за меж1 пepeдмicть та облаап, отpимyючи пpигiк cтyдeнгiв та стещалюпБ з iншиx peгiонiв. Пiдcилeння позитивного впливу пошиpeння знань та шновацш у parö™ облacтi та шш (у пepшy чepгy cycinm) peгiони дозволили б отpимaти магоимальну коpиcть для cоцiaльно-eкономiчного pозвит-ку caмого мicтa як мeтpополiйного центру, npraeraHx те-pигоpiй, облacтi, Зaxiдного peгiонy та Укpaïни загалом.
1нформацшно-маркетингова функцш. Розвиток мeтpополiйниx функцш областого цeнгpy концeнгpaцiï та дифyзiï TOBi^x фоpм cyб'eктно-об'eктниx взaeмодiй та pimern yпpaБлiнcького xapaктepy у нaпpямкy пepифepiй його мeтpополiйниx apeaлiБ безумовно пов'язаний з ^овд-caми пpодyкyвaння та тpaнcляцiï потоюв iнфоpмaцiï в ^о-cтоpi мeтpополiï. Iнфоpмaцiйнi потоки мicтa-мeтpополiï, ïx iнгeнcивнicть та домiнaнгнicть обyмовлюютьcя не лише нaявнicтю у пpоcтоpi мeтpополiï джepeл-пpодyцeнгiв ш-фоpмaцiï (телеканали, дpyковaнi зacоби мacовоï iнфоpмaцiï тощо), але i фоpмyвaнням певного обpaзy мicтa-мeтpополiï, що пов'язyeгьcя з наявнютю у ньому оcepeдкy ключовиx (xapизмaтичниx) оciб, ycтaнов, оpгaнiзaцiй, що xapa^ep^ зyютьcя виcоким cтyпeнeм довipи у пpодyкyвaннi потоюв iнфоpмaцiï та дeтepмiнyють ïx поmиpeння.
Зо^ма, поcилeнню iнфоpмaцiйно-мapкeтинговоï фу-нкци мicтa-мeтpополiï cпpияe функцюнування у його ^оа тоpi великж peклaмниx агенцш, конcaлгинговиx, ay^rop-акт та aнaлiтичниx компанш, активна виставкова дяль-нicть, peгyляpнe пpовeдeння визнaчниx та cycпiльно значи-миx зустр!чей национального та мiжнapодного piБня (фоpy-ми, конгpecи, номiнaцiï, конфepeнцiï, пpec-конфepeнцiï, бpифiнги, кpyглi cтоли тощо). Результативне функцюну-вання тaкиx iнcтигyцiй cnp^e iнгeнcифiкaцiï iнфоpмaцiй-ниx потоюв в мeжax впливу мeтpополiï та фоpмye еталонн зpaзки cоцiaльного доcвiдy, що e пpиклaдом для наодду-вання у пepифepiйниx щодо мeтpополiï пpоcтоpax.
]нфоpмaцiйно-мapкeтинговa функщя мicтa-мeтpополiï значною мipою дeтepмiнyeтьcя aктивнicтю та ма^таб^^ тю виcтaБковоï дiяльноcтi, що зaБдячye ïï здатност! гене-pyвaти потужн iнфоpмaцiйнi потоки по обмшу pинковою iнфоpмaцieю, налагодженню eфeктивниx дiловиx контакта та cпiвпpaцi в майбутньому. Виставкова дяльнють cпpияe нayково-тexнiчномy та тexнологiчномy оновленню виpобницгвa, збшьшенню обcягiв eкcпоpтy конкypeнгоc-пpоможноï пpодyкцiï (поcлyг), тдвищенню мiжнapодного !м!джу peгiонy та дepжaви, aктивiзaцiï iнновaцiйниx ^о-цeciв тощо. Уа щ фaктоpи-дeтepмiнaнги виcтaБковоï дя-льноcтi у cyкyпноcтi e оетовою пошиpeння впливу м!ста-мeтpополiï на пepифepiйнi мeтpополiйнi apeaли.
98
В1СНИК EKQHQMI4HQÏ НАУКИ УСТАШИ
Таблиця 1
Пропозици щодо активiзацГí розвитку метрополшних функцiй обласного центру
Тип фуНКЩ! Напрями формування та розвитку
i в £8 Г-! 1 Дипломатична Створення передумов для розмiщення (лок^зацй) у мiстi дипломатичних представництв, шших мь жнародних установ. Формування умов для активiзацii спiвпрацi метрополшного мтста з iншими АТО Захщного репону. Сприяння у розмiщеннi репональних представництв зарубiжних фiрм i ТНК.
! ^ Адмiнiстративна Посилення мiжмунiципального сшвробгшицтва; спiвпраця з неприбутковими громадськими органiзацiями
Iнвестицiйна Розробка програми активiзацii iнвестицiй. Сприяння залученню iноземних швестицш
в К Фiнансова Покращення фiнансового клiмату. Пiдтримка розвитку малого i середнього бiзнесу.
1 К о я Господарська Розробка програми реструктуризацй промисловостi i господарсько-еконотчного розвитку метрополи. Стратегiя диверсифжованого економiчного розвитку Вертикальна i горизонтальна економiчна iнтеграцiя Формування сприятливого швестицшного клiмату i бiзнес-середовища
Сервгсна Розвиток сфери послуг: модернiзацiя ЖКГ, надання яюсних послуг населенню тощо
в к so Освiтня Пiдвищення рiвня та якоста освпи, включення у мiжрегiональнi науково-освiтнi мережi. Посилення ролi центру з пiдвищення квалiфiкацii, сертифжаци, переквалiфiкацii, центру дистанщйно! освiти. Формування умов для тдвищення рiвня викладання iноземних мов у школах. Подальший розвиток системи студентських гуртожиткiв i студентських мiстечок.
е 55 К 'S Наукова Iнтеграцiя академ1чного середовища метрополп з науковим середовищем вищих навчальних закладiв метрополiйного ареалу. Активiзацiя проведення м1жнародних конференцш, конгрес1в, форум1в. Сприяння розвитку науково-технiчних центрш, наукових видавництв та технологiчних паркв. Грантова тдтримка наукових проекпв, що сприяють розвитку обласного центру.
в «о О К -Э5 Iнновацiйна Пiдтримка штеграцп освпи, науки i виробництва (науково-дослщних, проектно-конструкторських установ, провiдних вищих навчальних закладш, iнновацiйних, технологiчних паркв та тдприемни-цьких структур) для генерування i впровадження iнновацiйних iдей, розвитку шновацшно! шфра-структури та продукування суспшьних нововведень.
Креативна Створення креативних кластерш, планування та пiдтримка сектору креативних видiв дiяльностi Активiзацiя механiзмiв стимулювання попиту i пропозици з боку рiзних цшьових сегменпв внутрш-нього ринку креативних iндустрiй
§ S Видавнича Розвиток метрополшного центру як iнформацiйного центру загальнонацюнального р1вня (радiо та телевiзiйнi станцй, видавництва, iнформацiйнi агенци) з високим ступенем довiри у продукуваннi потокв шформацп. Розвиток видавничо-полiграфiчноi дiяльностi.
'¡S n •jf 5s е 3 1нформацшна Сприяння розвитку сфери 1Т (1Т-послуги, надання доступу до широкосмугового 1нтернету, розбудова Wi-Fi мереж^
>rn ЗГ ir Маркетингова Формування й поширення позитивного iмiджу про метрополiйне мюто на надрегiональному та нацю-нальному рiвнях. Брендинг та ребрединг метрополшного центру при допомозi рекламних агенцш, консалтингових, аудиторських та аналiтичних компанш, активно1 виставково1 дiяльностi, регулярного проведення ви-значних та суспiльно значимих зустрiчей нацiонального та мiжнародного рiвня (форуми, конгреси, номшацп, конференци, прес-конференцп, брифiнги, круглi столи тощо).
55 в M 3 Туристична Розробка заходш на пiдтримку i формування нових туристичних продуктiв. Сприяння розвитку готе-льного i ресторанного бiзнесу, вдосконалення якостi надання послуг, тдвищення квалiфiкацii персоналу.
sj ^ & Рекреацшна Сприяння розвитку центрш рекреацп та лiкувально-оздоровчого туризму.
Культурна Розробка програми оновлення культурного середовища метрополп. Пiдтримка великих проектiв у сферi культури. Промоцiя iснуючих музейних колекцiй. Розробка заходiв щодо активiзацii дiяльностi закладiв культури: пiдтримка проведення фестивалш
Духовно-культурн1 Духовна Сприяння наданню примiщень (площ) та iнформацiйна пiдтримка проведення релшшних заходiв Залучення громадських органiзацiй релшйного спрямування (релiгiйних осередюв) до просвпницько! дiяльностi i проектiв розвитку мюта
Спортивна Пiдтримка розвитку спорту. Сприяння розвитку спортивних команд, що беруть участь у змаганнях нацiонального, европейського та свггового рiвнiв. Завантаженiсть спортивно1 шфраструктури для проведення спортивних змагань найвищого рiвня.
^ J £ ® 1 в Транспорта Покращення комуткацшно! доступностi мкта. Розробка заходiв, спрямованих на активiзацiю розвитку метрополiйного центру як вузла мiжнародних транспортних коридорiв та мапстралей. Покращення умов паркування легкових автомобтв у обласному центрi.
Sf Si Лопстична Розвиток лопстично! iнфраструктури.
в к Медична Сприяння розвитку медично! освпи та науки. Формування мережi медичних закладiв, що вдаоввдають сучасним стандартам.
'sf 3 Демографiчна Активiзацiя зайнятостi населення метрополп. Сприяння тдвищенню народжуваностi. Протидiя мграци висококвалiфiкованого капiталу з метрополп.
*складено авторами
Транспортно-логiстична функщя виявляеться в контекст руху та розпод1лу ф1зичних поток1в за допо-могою транспорту (реал1зуеться через портов! комплек-си, м1жнародш аеропорти, мапстрал! й транспорта! ко-ридори м1жнародного значення, велик зал!зничш вуз-ли, м!жрепональш митнищ, лопстичш термшали), а також розвитку шфраструктури для забезпечення про-вщних вид1в зв'язку (оптико-волоконш лши).
Лопстична роль метрополи визначаеться Г! роллю у тдтримщ зв'язк1в на далей ввдсташ, зважаючи на те, що основш транспорта! коридори проходять через най-важливш! м1ста, вони е мюцем розташування аеропор-пв макрорепонального i свгтового значення.
Падгрунтям виокремлення духовно-культурноi фун-кци мюта-метрополи е зосередження у його метрополш-ному ареал релшйних святинь, культурно-мистецьких заклада (будинки опери, театри, галере!, музе! свгтового р1вня), проведення вагомих суспшьних подш та акцш (конгреси, фестивал тощо) [5, с.71]. Основними переду-мовами посилення духовно-культурно! метрополию! фу-нкци е проведення фестивал1в та мистецьких захода, фу-нкцюнування музе!в, арт-галерей, професшних театр1в, бшьше сотт храм1в р1зних конфесш тощо.
Розвиток духовно-культурного потенщалу метрополи слщ пов'язувати !з розширенням географи учасни-юв дшств даного сегменту мюького простору, розвитком технологш культурного менеджменту у питаннях тдви-щення попиту на культурно-мистецький продукт, залу-ченням мюцевих жител1в метропол1йного ареалу до його споживання та розширеного креативного ввдтворення.
Саме штенсифшащя суб'ектно-об'ектних взаемодш (як на м1жособист1сному р1вт, так i на р!вт реал1зацй у простор! м!ста основних вида людсько! даяльносп та спрямованост! людських зусиль), !х значим!сть та дифуз^я р1шень управл!нського характеру слугують критер!ем, що детерм!нуе наявн!сть (в1дсутн!сть) метрополшно! функц!! в тш чи шшш просторов!й форм! орган!зац!!' сусп!льства.
Шдвищенню конкурентоспроможност! регюналь-них метропол!й сприятиме система заход!в, спрямована на формування необх!дних умов для актив!зац!! усього спектру метрополшних функц!й (табл. 1).
Отже, розвиток метропол!йних функц!й великого мь ста набувае особливо! ваги з огляду на необхвдшсть спри-
яння збалансованост! просторового розвитку, забезпечення нацюнального господарського простору потужними ядрами продукування та реал!зац!! шновацш, становлення ефективного процесу адаптац!! структури економ!ки м!ста до умов i тенденц!й розвитку св!тово! господарсько! сис-теми, зростання рол! м!ст-метропол!й як сусшльно-просторових центр!в у процеа територ!ально! !нтеграц!!.
Список джерел
1. Денисенко О.О. Локатзащя штаб-квартир ТНК як прояв органiзацiйно-управлiнськоГ функци центргв свгтового го-сподарства // УГЖ. - 2009. - №3. - С. 36.
2. Дружинин А.Г. Метрополизация как доминантная тенденция
территориальной организации общества в постсоветский период: универсальные проявления и южно-российская специфика /
A.Г. Дружинин // Географический вестник. - 2009. - №3. [Электрон. ресурс]- Реж. доступа: http://www.geo-vestnik.psu.ru/ files/vest/174_metropolizaciq_kak_dominantnaq_tendenciq.pdf.
3. Дружинин А.Г. Пространственное развитие города-миллионера: тенденции постсоветского периода. Ростов н/Д: Изд-во Южного федерального ун-та, 2008. 192 с.
4. Мазур Т. Еволющя змгсту термшв метропол1зацш, метро-пол1я, метрополшний ареал, метрополшний простр у контекста урбашзацшних процеав XX - початку XXI столпъ [Електронний ресурс] / Т. Мазур, £. Король. - Режим доступу: http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/ 6969/1/07.pdf.
5. Шдгрушний Г. Мста-метропотси як новгтня форма територь
ально! оргатзащ! суспiлъства / Г. Шдгрушний, О. Денисенко // Досвщ та перспективи розвитку мтст Укра!ни. Зб1рник нау-кових пращ. - 2010. - № 18. - С. 65-78. http://archive. nbuv.gov.ua/portal/natural/dprmu/ 2010_18/6_PidDen.pdf
6. Шдгрушний Г.П. Ки!в та прилегла територ1я в систем центро-перифергйно! взаемодп / Г.П. Шдгрушний, О.О. Денисенко // УГЖ. - 2013. - №1. - С.27-34. С.28
7. Самые населённые городские агломерации [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ru.wikipedia.org.
8. Domanski B. Rozwoj polskich metropolii a regiony peryferyjn-e- bezpowrotna separacja czy wspolzaleznosc rozwoju? /
B. Domanski // Studia KPZK PAN. - 2008. - Z. 120. - S. 135143.
9. Markowski T. Metropolie, obszary metropolitalne, metropoliz-acja. Problemy i poj^cia podstawowe / T. Markowski, T. Marszal. - Warszawa : KPZK PAN, 2006. - 26 s.
10. Marszal T. Someremarkson metropolitan development/ Stu-diaRegionalia. Volume 14. Urban and regional development -concepts and experiences. Warszawa, 2004. - S. 129-131.
О. М1рошниченко
академж АЕН Украти м. Миколагв
СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РЕФОРМУВАННЯ ПОДАТКОВО1 СИСТЕМИ У ЗАБЕЗПЕЧЕНН1 ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ УКРА1НИ
Процес безперервно! трансформацй податково! сис-теми став вже неввд'емною ознакою становлення незале-жно! Укра!ни. Оск!льки в умовах ринково! економ!ки саме податков! надходження е головною складовою доходно! частини бюджету, проблеми побудови оптимально! податково! системи та забезпечення економ!чно! безпеки е не-розривно пов'язаними мгж собою. При цьому так само, як складова економ!чно! безпеки вважаеться основною складовою у систем! нацюнально! безпеки, зокрема через те, що, з одного боку - критичний стан економжи обумовлюе можлив!сть виникнення загроз в шших сферах нацбезпе-ки, а з шшого - саме стан економчного розвитку кра!ни визначае р!вень можливкть ф!нансування виконання дер-жавних програм по забезпеченню необх!дного р!вня безпеки по вах напрямках [1, с. 8], можна вважати, що i по-даткова система виступае в якост! визначального елементу системи економ!чно! безпеки.
З цим зокрема погоджуеться ряд досл!дник!в, як! зазначають, що податки та податкова политика об'ективно включен! до системи економ!чно! i ф!нансо-во! безпеки, по-перше, як ресурсний фактор, що знахо-диться у руках держави, по-друге, як !нструмент впливу на економ!чш та соц!альн! процеси, по-трете, як фактор зворотного зв'язку i залежност! держави в!д платнишв податк!в та рег!он!в [2, с. 159; 3, с. 184]. Це також тдт-верджуеться i тим, що на законодавчому р!вн! нестабь льн!сть у правовому регулюванн! вщносин у сфер! еко-ном!ки, у тому числ! ф!нансово! (ф!скально!) политики держави та «тшзащя» нац!онально! економжи визна-чаються в якост! загроз нацюнальним !нтересам i нащ-ональнш безпец! Укра!ни в економ!чн!й сфер! [4].
Проблема у загальному вигляд! полягае в тому, що у кризових або трансформацшних умовах питання безпеки набувають особливо! актуальности оск1льки !х на-
100
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРА1НИ
