CC BY
44
КЛ1Н1ЧН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ
CLINICIAL RESEARCHES
УДК 616.12-008.331.1-053.6:616.12.-008.1 БОГМАТЛ.Ф., Н1КОНОВА В.В.
ДУ «1нститут охорони здоров'я дтей та пдлЫв НАМН Украни», м. Харшв
РЕМОДЕЛЮВАННЯ СЕРЦЯ ТА ЗМНИ ЗАГАЛЬНОТ ГЕМОДИНАМкИ В ШДАШВ З АРТЕРiАЛЬНОЮ ППЕРТЕНЗieЮ
Резюме. Мета даного до^дження — встановлення особливостей ремоделювання серця та змт загальнох гемоди-намКи в тдлттв з артерiальною гinертензieю залежно вiд маси тла.
Матергали та методи. Проведено комплексне обстеження 102 юнакв 13—18роюв з АГ, серед яких 32 тдлтки з АГ та нормальною масою тша, 23 — з АГ й надлишковою масою тша (НМТ) та 47 — з АГ та ожиртням I— II ступеня. Ф1зичний розвиток дтей оцнювався з використанням антропометричних nараметрiв (зрют, маса тша, окружшсть тали (ОТ) та стегон (ОС)) та обчисленням тдексу маси тша (1МТ, кг/м2). 1МТ оцтювали за номограмами з урахуванням вку i статi. Нормальним вважався 1МТ, що знаходився на рiвнi мiж 15-м i 85-м перцентилем. Показники 1МТмiж 85-м i 97-м перцентилем розцшювалися як надлишок маси тша, а вище 97-го перцентиля — як ожирння. Критерieм абдомнального ожиршня вважалася окружшсть тали, що дорiвнювала 94 см i бльше для юна^в вком понад 16 ротв i бшьше 90-го перцентиля для дтей до 15 ротв (IDF2007). Функщо-нальний стан серцево-судинног системи вивчався за допомогою ультразвукового доЫдження серця в М- i В-режи-мах 1з використанням датчика 3,5 мГц на апаратi Sonoline-SL1 фiрми 81ешвт за стандартною методикою, що рекомендована Асощащею спецiалiстiв з ехокардюграфи.
Результати та гх обговорення. Единим антропометричним показником у тдлттв видыених груп, за яким вони не розр1знялись мiж собою, був зрют. Середт значення 1МТу пацieнтiв з АГ i НМТ та АГ й ожирнням знаходилися в межах вiд 26,55 ± 0,35 кг/м2 до 31,98 ± 0,67кг/м2 на вiдмiну вiд хворих 1з АГi нормальною масою тла, у яких цей показникзнаходився нарiвнi 22,21 ± 0,35кг/м2 (р < 0,001). Установлено статистичнозначущу вiдмiннiсть середтх показни^в Ыдексу ОТ/ОС у пацieнтiв з АГ та ожирнням та у хворих з АГ та НМТ (р < 0,001). Збльшення вище вiд норми показника ОТ понад 94 см для юна^в вжом понад 16роюв i бльше 90-го перцентиля для дтей до 15 роюв выявлено у 20,0± 7,7% випад^в лише серед юна^в з АГта ожирнням, ОТв них знаходилася в межах вiд 93 до 128 см. При ощнщ параметрiв серця встановлено так особливостi: у груш юна^в з АГ та ожирнням порiвняно з гру-пою контролю вiдбувалось вiрогiдне збльшення дiаметра кореня аорти (р < 0,05), розширення лiвого передсердя (р < 0,05), дилатащя порожнини лiвого шлуночка (ЛШ) (р < 0,05). Задня стыка лiвого шлуночка (р < 0,01) та мiжшлуночкова перегородка (р < 0,01) також були вiрогiдно товщими, уна^док чого вiдбувався приркт маси мокардаЛШ(р < 0,05) та збльшення вiдносноiтовщини стщкилiвого шлуночка (р < 0,05). У грут тдлттв з АГ та НМТзареестровано вiрогiдне потовщення мокарда лiвого шлуночка, як задньог стщки лiвого шлуночка (р < 0,01), так i товщини мiжшлуночковоi перегородки (р < 0,01), у результатi чого вiдбувалось збльшення ндексу маси мокарда лiвого шлуночка (р < 0,1), вiрогiдний прирст вiдносноi товщини стiнки лiвого шлуночка (р < 0,01) та стотне збльшення дiаметра аорти (р < 0,05). Звертае на себе увагурозширення порожнини правого шлуночка як у груп з НМТ, так i в юна^в з ожирШям (р < 0,01;р < 0,01).
У груп тдлттв з АГ та нормальною масою тша параметри серця мали лише тенденцю до збльшення, але не досягали рiвня достовiрностi в порiвняннi з групою контролю.
При iндивiдуальнiй оцщщ параметрiв серця виявлено, що концентрична гiпертрофiя лiвого шлуночка зареестрова-на в 1 (3,13 %) тдлтка з АГз нормальною масою тла, у 4 (17,39%) юна^в з АГ та НМТ та в 7 (14,89 %) — з АГ та ожирщням. Ексцентрична гiпертрофiя лiвого шлуночка виявлена у 3 (13,04%) обстежених з АГ 1з НМТ та в 11 з АГ на тлi ожирiння (23,40%). Дилатацю порожнини ЛШ виявлено в 9 (28,12%) хворих з АГ з нормальною масою тла, у 14 (60,88 %) — з АГ та НМТ та у 22 (46,80 %) юна^в з АГ на тлi ожиршня.
Таким чином, у тдлттв з АП НМТвiдбуваeться бiвентрикулярнеремоделювання серця з переважно концетрич-ною гiпертрофieю мокарда лiвого шлуночка на вiдмiну вiд тдлттв з АГ i ожирщням, де ремоделювання серця вiдбуваeться з формуванням ексцентричног гiпертрофii, переважно за рахунок мiжшлуночковоi перегородки. Звертае на себе увагу формування в обох групах тдлттв (1з надмiрною масою та ожирнням) ознак дiастолiчноi дисфункцп мюкарда ЛШ та значна дилатащя кореня аорти. Ключовг слова: артерiальна гiпертензiя, ремоделювання серця, тдлтки, маса тла.
© Богмат Л.Ф., Нжонова В.В., 2014 © «Артер1альна ипертенз1я», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
АРТЕРИАЛЬНАЯ
я ГИПЕРТЕНЗИЯ
Вступ
Тяжкiсть клiнiчних npOHBiB i прогноз для хво-рих з артерiальною гiпертензieю (АГ) визначаються не лише ступенем шдвищення артерiального тиску, але i значною мiрою ураженням органiв-мiшеней, у першу чергу наявшстю гшертрофп мiокарда лiвого шлуночка серця (ГЛШ) [1, 2]. Великомасштабш еш-демiологiчнi дослiдження переконливо продемон-стрували, що гiпертрофiя лiвого шлуночка e незалеж-ним чинником ризику розвитку серцево-судинних ускладнень, своерщним маркером шдвищено! ле-тальностi [1]. Поширешсть ГЛШ в популяцп хворих на АГ досягае 13,3 на тисячу ошб (NHANES II), при цьому у вщ до 55 роыв вона зустрiчаeться переважно в чоловтв [3—5]. Особливо часто ГЛШ рееструеть-ся у хворих на АГ в поеднанш з ожиршням. У цьому випадку створюеться змiшане навантаження на серце: збшьшуеться перед- i постнавантаження. При перевантаженш об'емом, як це спостерiгаeться при ожиршш, ГЛШ набувае ексцентрично! форми. При перевантаженш серця тиском ГЛШ частше мае кон-центричний варiант ремоделювання [6—8, 12].
У бшьшосп хворих АГ дебютуе в шдлггковому вiцi [9—11, 13], але не завжди своечасно виявляеться. У шдлптав з АГ, як i в дорослих, унаслщок тривалого пiдвищення АТ вщбуваеться залучення в патолопч-ний процес оргашв-мшеней (серце, нирки, цере-бральнi та периферичнi судини) [14], що е основою для подальшого формування рiзноманiтних ускладнень (шфаркт мiокарда, iнсульт, серцева та ниркова недостатшсть).
Мета даного дослiдження — встановлення особли-востей ремоделювання серця та змш загально! гемоди-намши в пiдлiткiв з АГ залежно вiд маси тiла.
Матерiали та методи
Проведено комплексне обстеження 102 юнаыв 13—18 рокiв з артерiальною гiпертензieю, серед яких 32 шдлп-ки з АГ та нормальною масою тiла, 23 — з АГ i надлишковою масою тiла (НМТ) та 47 — з АГ та ожиршням I—II ступеня. Дiагноз АГ, l! стутнь i стадiю встановлювали iндивiдуально кожному пацieнтовi на пiдставi прийнято! на III Конгреш педiатрiв Укра!ни класифшацп первинно! АГ в дiтей (2006) i Рекоменда-цiй Укра!нсько! асошаци кардiологiв iз профiлактики й лшування АГ [1, 2].
Особи з симптоматичною АГ (феохромоцитома, ri-пертиреоз, уроджеш вади серця, аномали розвитку нирок, гломерулонефрит та ш.) не включались у дослщження.
Ф1зичний розвиток дггей оцшювався з викорис-танням антропометричних параметр1в (зр1ст, маса тша, окружшсть тали (ОТ) та стегон (ОС)) та обчисленням шдексу маси т1ла (1МТ, кг/м2). 1МТ оцшювали за но-мограмами з урахуванням в1ку i стать Нормальним вважався 1МТ, що знаходився на р1вн1 м1ж 15-м i 85-м перцентилем. Показники 1МТ м1ж 85-м i 97-м перцен-тилем розцiнювалися як надлишок маси тiла, а вище 97-го перцентиля — як ожиршня. Критерieм абдомь нального ожир1ння вважався ОТ, що дор!внювала 94 см i бiльше для юнаков старше 16 роив i бiльше 90-го перцентиля для дггей до 15 роив (IDF 2007).
Функщональний стан серцево-судинно! системи вивчався за допомогою ультразвукового дослiдження серця в М- i В-режимах 1з використанням датчика 3,5 мГц на апарат Sonoline-SL1 ф1рми 81ешеп8 за стандартною методикою, що рекомендована Асощащею спещалютав з ехокардюграфи.
Тип загально! гемодинамши визначався за такими показниками: ударний об'ем (УО), хвилинний об'ем (ХО) та загальний периферичний судинний ошр (ЗПСО). Вщносну товщину задньо! ст1нки л1-вого шлуночка (ВТЗСЛШ) визначали за формулою: ВТЗСЛШ = ТМЗСЛШ (д) : КДР • 2. Масу мюкар-да л1вого шлуночка (ММЛШ) обчислювали за формулою Troy (1977): ММЛШ (г) = 0,8 {1,04 ([КДР + + ТМд + ТММЖПД]3 - [КДР]3)} + 0,6. 1ндекс маси мiокарда л1вого шлуночка (1ММЛШ) визначали розрахунковим методом, як вщношення ММЛШ до площ1 поверхнi тша: 1ММЛШ = ММЛШ : ПТ. Ста-тистична обробка матерiалу проведена на IBM PC/ Pentium 4 з використанням пакета прикладних про-грам SPSS 17.0.
Результати та Тх обговорення
бдиним антропометричним показником у шдлп"-к1в видiлених груп, за яким вони не розр!знялись м1ж собою, був зр1ст (табл. 1). Середш значення 1МТ в па-цieнтiв з АГ i НМТ та АГ й ожиршням знаходились у межах в1д 26,55 ± 0,35 кг/м2 до 31,98 ± 0,67 кг/м2 на вщ-м1ну в1д хворих з АГ i нормальною масою тiла, у яких цей показник знаходився на р!вш 22,21 ± 0,35 кг/м2 (р < 0,001).
Таблиця 1. Антропометричн1 показники в пщл1тк1в з АГ залежно вД маси тла (М ± m)
Показник АГ з нормальною масою тша АГ з НМТ АГ з ожирiнням
(n = 32) (n = 23) (n = 47)
Маса тша, кг 72,77 ± 1,90 85,66 ± 1,79* 102,48 ± 3,16*
Зрют, см 180,92 ± 2,01 179,66 ± 1,42 178,53 ± 1,56
1МТ, кг/м2 22,21 ± 0,35 26,55 ± 0,35* 31,98 ± 0,67*
ОТ, см 76,07 ± 1,04 88,77 ± 1,69* 96,63 ± 1,65*
ОС, см 94,15 ± 1,39 103,11 ± 1,20* 107,69 ± 1,54*
1ндекс ОТ/ОС 0,80 ± 0,01 0,86 ± 0,01* 0,89 ± 0,01*
Примтка: * — р < 0,001 — пор1вняно з пдлтками з АГ з нормальною масою тла.
АРТЕРИАЛЬНАЯ
ГИПЕРТЕНЗИЯ ,
Установлено статистично значущу вiдмiннiсть се-реднiх показникiв шдексу ОТ/ОС у пашенпв з АГ та ожиршням та у хворих з АГ та НМТ (0,89 ± 0,01 та 0,86 ± 0,01 вщповщно, р < 0,001) (табл. 1).
Збшьшення вище вш норми показника ОТ по-над 94 см для юнаыв вшом понад 16 рошв i бшьше 90-го процентиля для дiтей до 15 рошв, що е достат-нiм для дiагностики абдомiнального ожиршня в дь тей та шдлггшв, виявлено у 20,0 ± 7,7 % випадшв лише серед юнашв з АГ та ожирiнням, ОТ у них знаходився в межах вш 93 до 128 см.
Оцшюючи клшчну симптоматику в шдлишв з АГ залежно вщ маси тiла, встановили, що в 51,7 ± ± 6,8 % осiб iз нормальною масою тша вiдмiчались головнi болi, що супроводжувались шдвищенням АТ та характеризувались високою метеочутливiстю, дещо рiдше (38,2 ± 4,8 %) пiдлiтки скаржились на болi в дiлянцi серця, що виникали на тлi значних психоемоцшних та фiзичних навантажень, погане самопочуття. У груш пшдотшв з АГ та надлишковою масою тiла та в груш з АГ та ожиршням таких хворих було значно бшьше: 64,3 ± 5,7 % та 72,8 ± 5,0 % вщповщно (р < 0,01).
При ощнщ параметрiв серця встановлено таы особливостi: у групi юнашв з АГ та ожирiнням вщбу-валось вiрогiдне збiльшення дiаметра кореня аорти (ДА) (3,00 ± 0,04 см проти 2,80 ± 0,08 см у груш контролю, р < 0,05), розширення лiвого передсердя (ДЛП) (2,72 ± 0,03 см проти 2,56 ± 0,05 см у груш контролю, р < 0,05),дилатацш порожнини лiвого шлуночка (ДЛШ) (4,91 ± 0,08 см проти 4,72 ± 0,05 см у груш контролю, р < 0,05). Задня стшка лiвого шлуночка (ЗСЛШ)
Таблиця 2. Морфофункц1ональн1 параметри серця в пДлтюв з АГ залежно вД маси тла (М ± т)
ЕхоКГ-показники Група контролю (п = 30) АГ з нормальною масою тша (п = 32) АГ iз НМТ (п = 23) АГ з ожиршням (п = 47)
ДА, см 2,60 ± 0,03 2,73 ± 0,04 2,94 ± 0,05** 3,00 ± 0,04**
ДЛП, см 2,56 ± 0,05 2,60 ± 0,02 2,71 ± 0,04 2,72 ± 0,03*
ДЛШ, см 4,72 ± 0,05 4,73 ± 0,07 4,88 ± 0,10 4,91 ± 0,08*
ДПШ, см 1,85 ± 0,05 2,07 ± 0,04 2,30 ± 0,07** 2,34 ± 0,07**
ТМзс, см 0,67 ± 0,02 0,68 ± 0,01 0,78 ± 0,03** 0,75 ± 0,01**
ТМШП, см 0,71 ± 0,01 0,71 ± 0,01 0,81 ± 0,03** 0,79 ± 0,01**
ММЛШ, г 101,91 ± 6,93 112,66 ± 5,59 129,92 ± 6,67** 120,59 ± 4,43*
1ММЛШ, г/м2 61,70 ± 4,31 62,66 ± 2,75 64,58 ± 2,96 58,24 ± 1,94
ВТСЛШ, ум.од. 0,28 ± 0,01 0,29 ± 0,06 0,33 ± 0,01** 0,31 ± 0,01*
Примтки: * — р < 0,05 порiвняно з групою контролю; ** — р < 0,01 порiвняно з групою контролю.
Таблиця 3. Параметри загальноI гемодинамiки в пщл1тк1в ¡з р1зними формами АГ (М ± т)
Показник Група контролю (п = 15) АГ iз нормальною масою тiла (п = 32) АГ iз НМТ (п = 23) АГ з ожирiнням (п = 47)
ЗПСО, дин-с-см-5 1534,10 ± 15,21 1562,23 ± 64,77 1821,13 ± 113,68 1735,11 ± 65,42
ХО, л/хв 5,00 ± 0,10 5,60 ± 0,28 3,32 ± 0,34 4,27 ± 0,24
УО, мл 69,51 ± 2,05 74,38 ± 2,87 75,93 ± 4,66 73,35 ± 2,56
ФВ, % 67,11 ± 1,15 68,17 ± 1,55 65,77 ± 1,57 65,02 ± 1,42
% 70,0 Г
■ Концентрична ппертрофт ЛШ
■ Ексцентрична ппертрофт ЛШ
■ Дилатицт порожнини ЛШ
Рисунок 1. Розподл типв ремоделювання серця в пДл1тк1в з АГ залежно в Д маси тла
0,75 ± 0,01 см проти 0,67 ± 0,02 см у груш контролю, р < 0,01) та мiжшлуночкова перегородка (МШП) (0,79 ± 0,01 см проти 0,71 ± 0,01 см у груш контролю, р < 0,01) також були вiрогiдно товщими, унаслщок чого вщбувався прирiст маси мiокарда ЛШ (120,59 ± ± 4,43 г проти 101,91 ± 6,93 г у груш контролю, р < 0,05) та збшьшення вщносно! товщини стшки лiво-го шлуночка (0,31 ± 0,01 ум.од. проти 0,28 ± 0,01 ум.од. у груш контролю, р < 0,05).
У груш шдлптав з АГ та НМТ зареестровано вiро-гiдне потовщення мiокарда лiвого шлуночка, як ЗСЛШ (0,78 ± 0,03 см проти 0,67 ± 0,02 см у груш контролю, р < 0,01), так i ТМШП (0,81 ± 0,03 см проти 0,71 ± ± 0,01 см у груш контролю, р < 0,01), у результат чого вщбувалось збiльшення шдексу маси мюкарда лiвого шлуночка (64,58 ± 2,96 г/м2 проти 61,70 ± 4,31 г/м2 у гру-пi контролю, р < 0,1), вiрогiдний прирiст вщносно! тов-
АРТЕРИАЛЬНАЯ
я ГИПЕРТЕНЗИЯ
щини стiнки лiвого шлуночка (0,33 ± 0,01 ум.од. проти 0,28 ± 0,01 ум.од. у rpyni контролю, р < 0,01) та ютот-не збтьшення ДА (2,94 ± 0,05 см проти 2,80 ± 0,08 см у гpупi контролю, р < 0,05). Порожнини ЛШ та ЛП мали лише тенденцiю до розширення (р < 0,1).
Звертае на себе увагу розширення порожнини правого шлуночка як у груш з НМТ, так i в юнаюв з ожи-piнням (2,30 ± 0,07 см та 2,34 ± 0,07 см проти 1,85 ± ± 0,05 см у гpупi контролю; р < 0,01; р < 0,01).
Установлен змши свiдчать про бiвентpикуляpне ремоделювання серця в шдлггшв з АГ як i3 НМТ, так i з ожиршням. Розширення порожнини лiвого передсерддя можна трактувати як ознаку форму-вання в цих юнакiв дiастолiчноï дисфункцн' лiвого шлуночка.
У груш шдлптав з АГ та нормальною масою тiла параметри серця мали лише тенденцш до збiльшення, але не досягали piвня достовipностi поpiвняно з групою контролю.
При шдивщуальшй оцiнцi паpаметpiв серця виявле-но, що концентрична гiпеpтpофiя лiвого шлуночка заре-естрована в 1 (3,13 %) пщлпка з АГ з нормальною масою тла, у 4 (17,39 %) юнаюв з АГ та НМТ та в 7 (14,89 %) з АГ та ожиршням. ТМШП становила 1,30 ± 0,12 см та 0,96 ± 0,02 см вiдповiдно, а ТМЗС — 0,90 ± 0,03 см та 0,94 ± 0,05 см вщповщно. 1ММЛШ був 85,84 ± 4,26 г/м2 та 68,47 ± 4,06 г/м2 вщповщно.
Ексцентрична гiпеpтpофiя лiвого шлуночка ви-явлена у 3 (13,04 %) обстежених з АГ з НМТ та в 11 з АГ на rai ожиршня (23,40 %): ТМЗС — 0,82 ± 0,04 см, 0,82 ± 0,02 см вщповщно, ТМШП 1,05 ± 0,08 см та 0,98 ± 0,03 см вщповщно, та 1ММЛШ — 65,85 ± ± 4,57 г/м2 та 62,08 ± 2,31 г/м2.
Дилатацiю порожнини ЛШ виявлено в 9 (28,12 %) хворих з АГ з нормальною масою тта, у 14 (60,88 %) з АГ та НМТ, та у 22 (46,80 %) юнаюв з АГ на rai ожиршня. Параметри ДЛШ становили 5,16 ± 0,05 см, 5,21 ± 0,06 см та 5,32 ± 0,07 см вщповщно (рис. 1).
При вивченш показниюв загально!' гемодинамiки в юнакiв iз piзними формами АГ поpiвняно з контрольною групою виявлено тенденцш до формуван-ня гшоюнетичного ваpiанта гемодинамiки за рахунок зниження ХО та пщвищення ЗПСО як у пащентав з АГ та НМТ, так i в пщттюв з АГ на rai ожиршня. В юнаюв з АГ з нормальною масою тта виявлено гшерюнетич-ний тип гемодинамши (табл. 3).
Таким чином, у шдлгтюв з АГ i НМТ вщбуваеться бiвентpикуляpне ремоделювання серця з переважно концентричною гiпеpтpофiею мюкарда лiвого шлуночка на вщмшу вiд пiдлiткiв iз АГ i ожиршням, у яких ремоделювання серця вщбуваеться з форму-ванням ексцентрично!" гiпеpтpофiï, переважно за рахунок мiжшлуночковоï перегородки. Звертае на себе увагу формування в обох групах шдлгтюв (з надмipною масою та ожиршням) ознак дiастолiчноï дисфункцн' мюкарда ЛШ та значна дилатащя кореня аорти.
Ус цi змiни морфологи' серця необхiдно трактувати як ознаки формування в юнаюв з АГ життезагрозливо-
го ураження органа-мшеш (серця) i враховувати при подальшому спостеpеженнi та вибоpi комплексу лшу-вально-пpофiлактичних заходiв.
Висновки
1. У пiдлiткiв iз АГ та надлишковою масою тта вщ-буваеться бiвентpикуляpне ремоделювання серця з переважно концентричною гiпеpтpофiею мюкарда лiвого шлуночка.
2. У юнаюв з АГ на rai ожиршня ремоделювання серця вщбуваеться з формуванням ексцентрично!' гшертро-фи, переважно за рахунок мiжшлуночковоï перегородки.
3. В обох групах (з надлишковою масою та з ожиршням) е ознаки дiастолiчноï дисфункци' мюкарда ЛШ та значна дилатащя кореня аорти.
Список лператури
1. Рекомендацп Укратськог' асощаци кардiологiв i3 профыактики та лжування артерiальноï гтертензп [Текст]: ПоЫб. до нац. програми профыактики АГ// Ар-терiальна гтертензЫ. — 2009. — № 16 (3). — С. 38-75.
2. Структура факторов риска поражения органов-мишеней и метаболических изменений у больных артериальной гипертензией в различных возрастных группах [Текст] / С.А. Бойцов [и др.] // Кардиология. — 2009. — № 4. — С. 19-24.
3. Конради А. О. Структурно-функциональные параметры миокарда у больных гипертонической болезнью в зависимости от массы тела, типа ожирения и состояния углеводного обмена [Текст] / А.О. Конради, А.В. Жукова, Т.А. Винник [и др.] // Артериальная гипертензия. — 2002. — № 1 (8). — С. 12-15.
4. Особенности поражения органов-мишеней у больных артериальной гипертензией с наличием и в отсутствие метаболического синдрома [Текст] / Г.Х. Шарипова [и др.]// Тер. архив. — 2009. — № 6. — С. 67-73.
5. Ferrora L. Metabolic syndrome and left ventricular hypertrophy in a general population. Redults from the Gubbio studi [Text] / . Ferrora // G. Hum. Hypertens. — 2007. — № 21 (10). — 795-801.
6. Целуйко В.И. Гипертрофия миокарда левого желудочка при артериальной гипертензии [Текст] / В.И. Целуйко // Здоров'я Украти. — 2007. — № 3. — С 19-20.
7. Дзяк Г.В. Артериальная гипертензия и гипертрофия миокарда левого желудочка: роль блокады РААС [Текст] / Г.В. Дзяк // Здоров'я Украти. — 2007. — № 24. — С. 173-175.
8. Рязанов А. С. Клинико-генетические аспекты развития гипертрофии миокарда левого желудочка [Текст] / А. С. Рязанов // Российский кардиологический журнал. — 2009. — № 2. — С. 46-51.
9. Kannel W.B. Left ventricular hypertrophy as a risk factor in arterial hypertension [Text] / W.B. Kannel // Eur. Heart. J. — 1996. — № 13. — Р. 82-88.
10. Devereux R..B. Left ventricular hypertrophy as a surrogate end-point in hypertension [Text]/ R.B. Devereux, P.M. Okin, M.J. Roman //Clin. Exp. Hypertens. — 1999. — № 21. — P. 83-89.
11. Iacobellis G. Correlation between insulin resistance and left ventricular mass in uncomplicated obesity [Text] /
АРТЕРИАЛЬНАЯ
ГИПЕРТЕНЗИЯ ,
О. 1асоЬв1Ш, М.С. ШЬаыёо // Б1аЬ^о^1а. — 2001. — V. 44. — р. 701.
12. Аметов А. С. Ожирение и сердечно-сосудистые заболевания [Текст] / А. С. Аметов, Т.Ю. Демидова, А.Л. Целиковская // Тер. архив. — 2001. — № 8. — С. 66-69.
13. Радченко Г.Д. Гтертроф1я лiвого шлуночка: визначення, методи оцтки, можливостi регресування
[Текст]/Г.Д. Радченко, Ю.М. аренко//Артериальная гипертензия. — 2010. — № 4 (12). — С. 82-90.
14. Рекомендации по профилактике сердечно-сосудистых заболеваний в детском и подростковом возрасте [Текст] / А.А. Александров, М.Г. Бубнова, О.А. Кисляк, И.В. Леонтьева [и др.] // Новости медицины и фармации. Кардиология. — 2012. — № 439. — С. 45-77.
Отримано 17.12.13 □
БогматЛ.Ф., Никонова В.В.
ГУ «Институт охраны здоровья детей и подростков НАМН Украины», г. Харьков
РЕМОДЕЛИРОВАНИЕ СЕРДЦА И ИЗМЕНЕНИЯ ОБЩЕЙ ГЕМОДИНАМИКИ У ПОДРОСТКОВ С АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ
Резюме. Цель данного исследования — выявление особенностей ремоделирования сердца и изменений общей гемодинамики у подростков с артериальной гипертензией (АГ) в зависимости от массы тела.
Материалы и методы. Проведено комплексное обследование 102 юношей 13-18 лет с АГ, среди которых 32 подростка с АГ и нормальной массой тела, 23 — с АГ и избыточной массой тела (ИзбМТ) и 47 — с АГ и ожирением I—II степени. Физическое развитие детей оценивалось с использованием антропометрических параметров (рост, масса тела, окружность талии (ОТ) и бедер (ОБ)) и вычислением индекса массы тела (ИМТ, кг/м2). ИМТ оценивали по номограммам с учетом возраста и пола. Нормальным считался ИМТ, находящийся между 15-м и 85-м перцентилем. Показатели ИМТ между 85-м и 97-м перцентилем расценивались как избыток массы тела, а выше 97-го перцентиля — как ожирение. Критерием абдоминального ожирения считалась окружность талии, равная 94 см и более для юношей старше 16 лет и больше 90-го перцентиля для детей до 15 лет (IDF 2007). Функциональное состояние сердечно-сосудистой системы изучалось с помощью ультразвукового исследования сердца в М- и В-режимах с использованием датчика 3,5 мГц на аппарате Sonoline-SL1 фирмы Siеmens по стандартной методике, которая рекомендована Ассоциацией специалистов по эхокардиографии.
Результаты и их обсуждение. Единственным антропометрическим показателем у подростков выделенных групп, по которому они не различались между собой, был рост. Средние значения ИМТ у пациентов с АГ и ИзбМТ и АГ и ожирением находились в пределах от 26,55 ± 0,35 кг/м2 до 31,98 ± 0,67 кг/м2 в отличие от больных с АГ и нормальной массой тела, у которых этот показатель находился на уровне 22,21 ± 0,35 кг/м2 (р < 0,001). Установлено статистически значимое отличие средних показателей индекса ОТ/ОБ у пациентов с АГ и ожирением и у больных с АГ и ИМТ (р < 0,001). Увеличение показателя ОТ свыше 94 см для юношей старше 16 лет и больше 90-го перцентиля для детей до 15 лет выявлено в 20,0 ± 7,7 % случаев лишь среди юношей с АГ и ожирением, ОТ у них находилась в пределах от 93 до 128 см.
При оценке параметров сердца установлены особенности: в группе юношей с АГ и ожирением по сравнению с груп-
пой контроля происходило увеличение диаметра корня аорты (р < 0,05), расширение левого предсердия (р < 0,05), дилатация полости левого желудочка (ЛЖ) (р < 0,05). Задняя стенка левого желудочка (р < 0,01) и межжелудочковая перегородка (р < 0,01) также были достоверно толще, в результате чего происходил прирост массы миокарда ЛЖ (р < 0,05) и увеличение относительной толщины стенки левого желудочка (р < 0,05).
В группе подростков с АГ и ИМТ зарегистрировано достоверное утолщение миокарда левого желудочка, как задней стенки левого желудочка (р < 0,01), так и толщины межжелудочковой перегородки (р < 0,01), в результате чего происходило увеличение индекса массы миокарда левого желудочка (р < 0,1), достоверный прирост относительной толщины стенки левого желудочка (р < 0,01) и увеличение диаметра корня аорты (р < 0,05). Обращает на себя внимание расширение полости правого желудочка как в группе с ИзбМТ, так и у юношей с ожирением (р < 0,01; р < 0,01).
В группе подростков с АГ и нормальной массой тела параметры сердца имели лишь тенденцию к увеличению, но не достигали уровня достоверности по сравнению с группой контроля.
При индивидуальной оценке параметров сердца выявлено, что концентрическая гипертрофия левого желудочка зарегистрирована у 1 (3,13 %) подростка с АГ и нормальной массой тела, у 4 (17,39 %) юношей с АГ и ИзбМТ и у 7 (14,89 %) — с АГ и ожирением. Эксцентрическая гипертрофия ЛЖ выявлена у 3 (13,04 %) обследованных с АГ и ИзбМТ и у 11 (23,40 %) с АГ на фоне ожирения (23,40 %). Дилатация полости ЛЖ выявлена у 9 (28,12 %) больных с АГ и нормальной массой тела, у 14 (60,88 %) — с АГ и ИзбМТ и у 22 (46,80 %) юношей с АГ на фоне ожирения.
Таким образом, у подростков с АГ и ИзбМТ происходит бивентрикулярное ремоделирование сердца с преимущественно концентрической гипертрофией миокарда левого желудочка в отличие от подростков с АГ и ожирением, у которых ремоделирование сердца происходит с формированием эксцентрической гипертрофии, преимущественно за счет межжелудочковой перегородки. Обращает на себя внимание формирование в обеих группах подростков (с избыточной массой и ожирением) признаков диастолической дисфункции миокарда ЛЖ и значительная дилатация корня аорты.
Ключевые слова: артериальная гипертензия, ремоделирова-ние сердца, подростки, масса тела.
APTEPHAJIbHAH
a rHnEPTEH3HH
BogmatL.F., Nikonova V.V.
State Institution «Institute of Children and Adolescents Health Care of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kharkiv, Ukraine
HEART REMODELING AND CHANGE OF GENERAL HEMODYNAMICS IN ADOLESCENTS WITH ARTERIAL HYPERTENSION
Summary. The purpose of this research — the study of the features of cardiac remodeling and changes in general hemodynamics in adolescents with arterial hypertension (AH), depending on body weight.
Materials and methods. A comprehensive survey of 102 young men 13—18 years old with hypertension, including 32 teenagers with hypertension and normal weight, 23 — with hypertension and overweight and 47 — with hypertension and obesity I—II degree. Physical development of children was evaluated using anthropometric parameters and calculation of body mass index (BMI, kg/m2). BMI was assessed by nomograms based on age and gender. BMI was considered normal, which is between 15th and 85th percentile. BMI between 85th and 97th percentile were regarded as excess body weight, and above 97th percentile — as obesity. The criterion for abdominal obesity was considered waist waist circumference (WC), and even more 94 cm for males over 16 years, and more than the 90th percentile for children up to 15 years (IDF 2007). Functional state of the cardiovascular system is studied by echocardiography in the M and B modes using 3.5 MHz probe on the unit Sonoline-SL1, the company Siemens by the standard method, which is recommended by the Association of Echocardiography.
Results and discussion. Thy one anthropometric indicator of adolescents selected groups by which they did not differ from each other was growth. Mean of body mass index in patients with hypertension and overweight and obesity and hypertension ranged from 26.55 ± 0.35 kg/m2 to 31.98 ± 0.67 kg/m2, in contrast to patients with hypertension and normal body weight, in which this figure was at 22.21 ± 0.35 kg/m2 (p < 0.001). A statistically significant difference between the average of the index WC/HC in patients with hypertension and obesity in patients with hypertension and overweight (p < 0.001). The increase of WC more than 94 cm for boys aged 16 years and over the 90th percentile for children under 15 years old, found in 20.0 ± 7.7 % of cases only among young men with hypertension and obesity, WC they ranged from 93 up to 128 cm.
In assessing cardiac parameters set features: a group of young men with AH and obesity, compared with the control group, there was an increase in the diameter of the aortic root (p < 0.05), the expansion of the left atrium (p < 0.05), dilatation of the left
ventricular cavity (p < 0.05). The rear wall of the left ventricle (P < 0.01) and septum (p < 0.01) were also significantly thicker, resulting in an increase of myocardial mass (p < 0.05) and an increase in the relative thickness of the wall of the left ventricle (p < 0.05).
In the group of adolescents with AH and overweight reported thickening of posterior wall of left ventricle (p < 0.01) and interventricular septum thickness (p < 0.01), resulting in an increase in LVMI (p < 0.1), the relative growth left ventricular wall thickness (p < 0.01) and an increase in the diameter of the root of the aorta (p < 0.05). Noteworthy expansion of the cavity of the right ventricle, as a group of overweight and obesity in boys (p < 0.01, p < 0.01, respectively).
In the group of adolescents with AH and normal body weight cardiac parameters did not reach the level of confidence compared with the control group.
When an individual assessment of cardiac parameters revealed that concentric left ventricular hypertrophy was recorded in 1 (3.13 %) teen with hypertension and normal body weight, 4 (17.39 %) of young men with hypertension and overweight, and 7 (14.89 %) with hypertension and obesity. Eccentric left ventricular hypertrophy was detected in 3 (13.04 %) patients with AH and overweight, and 11 (23.40 %) with hypertension by obesity. Left ventricular cavity dilatation was diagnosed in 9 (28.12 %) patients with hypertension and normal weight, 14 (60.88 %) — with hypertension and overweight, and 22 (46.80 %) of young men with hypertension against obesity.
Thus, in adolescents with AH and overweight mass index bi-ventricular heart remodeling occurs predominantly concentric myocardial hypertrophy of the left ventricle, unlike adolescents with AH and obesity, where cardiac remodeling occurs with the formation of eccentric hypertrophy, mainly due to the interven-tricular septum. Noteworthy is the formation of the two groups of adolescents (overweight and obesity) signs of diastolic dysfunction of the left ventricular myocardium and significant dilatation of the aortic root.
Key words: hypertension, heart remodeling, adolescents, body mass.
