CC BY
47
УДК 613.25:616.12-008.33
КОВАЛЬОВА О.Н., СИТ1НА 1.В.
Харювський нац/ональний медичний унверситет
ОСОБЛИВОСТ nAPAMETPiB ДОБОВОГО МОЫТОРУВАННЯ АРТЕРiАЛЬНОГО ТИСКУ У ХВОРИХ i3 КОМОРБiДНiСТЮ ОЖИРННЯ ТА ГiПЕРТОНiЧНОÍ ХВОРОБИ
Резюме. У хворих з коморбщнютю ожирiння та ппертошчноТ хвороби вивчали особливост napaMeTpiB добового монторування артериального тиску залежно вд индексу маси тла (1МТ) та типу ожирiння з ви-користанням стандартних значень 1МТ понад 24,9 кг/м2 — ознака надмiрноi маси тла, 1МТ > 29,9 кг/м2 вважали ознакою ожирiння. Абдом':нальний тип ожирiння о^нювали згдно з робочою вераею критерив IDF, NHLBI, AHA, WHF, IAS, IASO (2009) при окружност тали в чоловтв > 94 см, ужнок > 80 см. Встанов-лено, що хворi з ожирiнням характеризувались вiрогiдно вищими середньоiнтегральними значеннями артериального тиску, з пщвищенням варiабельностi АТ у хворих з абдомiнальним типом ожирiння та роз-витком несприятливих у прогностичному значеннi типiв добового профлю non-dippers, night-peakers, оуег-dipper.
Ключовi слова: добове монторування артериального тиску, ожирiння, надмiрна маса тла, ппертон':чна хвороба.
-1 ' ,—> ® Оригинальные исследования
u
1_1 /Original Researches/
International journal of endocrinology
Всесвггаьою оргашзащею охорони здоров'я (ВООЗ) ожиршня визнано новою нешфекцшною en^eMieKi нашого часу. За даними ВООЗ, надлишкову масу Tina на сьогодш мае понад мтьярд людей на планеть До 2025 року прогнозують збтьшення ктькосп людей з ожи-ршням удвiчi. Цей дiaгноз буде поставлено майже 50 % дорослого населення США i 40 % мешканщв Австри та Англи [1]. В Укра!ш сучасна ситуащя з нaдмiрною ма-сою також не е сприятливою. Проблеми з масою тта мае бтьше половини дорослого населення Укра!ни, причому поширешсть ожиршня серед жшок в 1,7 раза вища, шж у чоловтв. Поширешсть надлишково! маси тта становить 33 % у чоловшв i 27 % серед жшок. З вь ком незалежно вiд стаи цей показник зростае [2].
Зпдно з даними North American Association for the Study of Obesity (NAASO) та the National Heart, Lung, and Blood Institute (NHLBI) — 2000, ожиршня та над-мiрнa маса тта е незаперечним фактором ризику роз-витку кардюваскулярних захворювань, цукрового даа-бету (ЦД) 2-го типу, апное увi сш [3]. Одним iз частих супутниыв ожирiння е aртерiaльнa гiпертензiя (АГ). Ешдемюлопчне обстеження 5249 чоловiкiв у Копен-гaгенi показало, що збтьшення маси тта на 10 кг по-еднуеться з пiдвищенням систолiчного aртерiaльного тиску (САТ) на 6 мм рт.ст., дiaстолiчного (ДАТ) — на 5 мм рт.ст. За даними дослтження в Укра!ш [2], АГ ви-
значаеться в ошб iз надлишковою масою тiла в 2,6 раза, а за наявносп ожиршня — майже в 4 рази часпше, шж iз нормальною масою тта. З приеднанням до ожиршня АГ значно шдвищуеться ризик кардюваскулярних по-дш, зокрема й фатальних, адже вiдомо, що зi зростан-ням АТ на кожш 20/10 мм рт.ст. ризик серцево-судин-них подiй збiльшуеться приблизно вдвiчi, а численнi дослiдження довели клМчно значуще зниження АТ. Так, зниження ДАТ на 5 мм рт.ст. упродовж 5 роив зни-жувало вт 38 % [4] до 42 % [5] вiрогiднiсть виникнення шсульту i на 14 % [6] — 16 % [7] серцевих подай, а САТ на 2 мм рт.ст. — ризик виникнення шсульту та смерт вт 1ХС на 10 % [8, 9]. Пдвищений рiвень цифр АТ е важливим, але не единим чинником, що визначае прогноз кардюваскулярних ускладнень. 1нформативни-ми показниками при дослщженш АТ е варiабельнiсть АТ, особливостi циркадного ритму, добового шдексу, швидкiсть ранкового пiдйому АТ. Дослтження даних характеристик АТ здшснюеться при проведенш добового мошторування.
Метою дослiдження було вивчення характеристики АТ упродовж доби у хворих при коморбтносп гшерто-нiчноi хвороби та ожиршня.
© Ковальова О.Н., Ситша 1.В., 2013 © «М1жнародний ен,докрииолог1чиий журнал», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
Матерiали i методи
У дослiдженнi взяли участь 50 oci6 bîkom вщ 35 до 74 роыв (середнш bîk — 61 piK), з них 30 % чоловшв та 70 % жшок. Група контролю складалась i3 30 практично здорових ошб вiдповiдного BiKy та стать
Верифшащю дiагнозy, визначення стада i ступеня АГ проведено зпдно з кpитеpiями, рекомендованими у 2013 рощ бвропейським товариством з вивчення ri-пертензи' (ESH)/6вpопейським товариством кардюло-пв (ESC) [10], та pекомендацiями Украшсько'1 асоцiацiï каpдiологiв (2008), з переглядом кшшчно'1 настанови у 2012 р. [11].
Кpитеpiями виключення були хвоpi з симптоматичною АГ, ЦД 1-го типу, ЦД 2-го типу, наявнютю шшо'1 ендокринно'1 патологи', а також пащенти з наявнiстю хрошчних та гострих запальних пpоцесiв, онколопч-ними захворюваннями, гострим коронарним симптомом та лiво- або правошлуночковою (серцевою) недо-статнiстю.
Усiм хворим проводили антропометричш до-слiдження з вимipюванням росту, маси тiла, обчис-ленням iндексy маси тiла (1МТ): 1МТ(кг/м2) = маса тiла (кг)/рют2 (м2), при pезyльтатi до 24,9 кг/м2 хво-pi вважались iз нормальною масою тiла, 1МТ понад 25 кг/м2 свщчив про надмipнy масу тiла, при 1МТ по-над 30 кг/м2 хвоpi були вщнесеш до групи з ожирш-ням. Тип pозподiлy жирово'1 тканини визначали шляхом вимipювання окружшсть талп' (ОТ) в положеннi стоячи на середиш вiдстанi мiж нижшм кiнцем груд-но'1 клiтки та гребенем клубово'1 кiстки по середньо-аксиляpнiй (сеpеднiй пахвовiй) лiнiï. Абдомшальний тип ожиpiння визначали згiдно з кpитеpiями IDF (2009) та робочою веpсiею критери'в IDF, NHLBI, AHA, WHF, IAS, IASO (2009) [12] при ОТ у чоловь ыв > 94 см, у жшок > 80 см. Спiввiдношення ОТ до окружност стегон (iндекс Т/С) використовували як додатковий кpитеpiй, що характеризуе тип pозподiлy жирово'1 тканини, i розраховували його за формулою: шдекс Т/С = ОТ/ОС. Абдомшальний тип ожиршня реестрували при шдекш Т/С у чоловiкiв > 0,9, у жь нок > 0,85.
Дослщження АТ проводили за допомогою монгго-рування його впродовж доби апаратом TM 2421 ^рми A&D виробництва Япони'). Вимipювання АТ проводили тсля iнстpyктажy пацiента у звичайному pежимi фiзичноï активностi кожш 15 хвилин у денний час з 7-ï до 23-ï години та через 30 хвилин у шчний час, з 23-ï до 7-ï години [13]. Дослiдження включалося в розрахунки за наявностi не менше нiж 85 % вipогiдних pезyльтатiв. Аналiзyвались так! показники: середш значення систо-лiчного САТ, ДАТ, частота серцевих скорочень (ЧСС), ваpiабельнiсть (вар.) САТ i ДАТ, швидысть врашшньо-го пiдвищення АТ, за ступенем зниження САТ у шчний час характеризували добовий профть АТ, пащенти з достатшм зниженням (на 10—20 %) класифкувались як dippers, при недостатньому зниженш (< 10 %) — non-dippers, оуег-dipper — при ^дм!рному зниженнi (> 20 %), за наявност шчно'1 гшертензи' пацiентiв за-раховували до night-peakers.
Для статистично'1 обробки даних використову-вався пакет програм обробки даних загального при-значення Statistica for Windows версп' 6.0. На пер-шому етапi розрахунку були отримаш дескриптивнi (описовi) статистики для показниыв, вимiрюваних у кiлькiснiй шкалi. У вибiрках i3 непараметричним розподiлом даних результати наведеш у виглядi Ме (Q25—Q75), де Ме — медiана (50-й процентиль), Q25 та Q75 — 25-й i 75-й процентилi вщповщно (верхнiй i нижнiй квартил^. Для визначення розбiжностей мiж групами застосовувався критерш Манна — Уггш. Кореляцiйний аналiз проводився за допомогою критерш Spearman. Вщмшносп вважали статистично значущими при р < 0,05.
Результати та обговорення
Зпдно з метою дослщження хворi були розподтеш на групи залежно вщ 1МТ: при результатi до 24,9 кг/м2 — нормальна маса тта (перша група), при значенш понад 25 кг/м2 — надмрна маса тла (НМТ) (друга група), при перевищеш 1МТ 29,9 кг/м2 — ознаки ожирiння. Вияв-лено, що нормальну масу тiла мали 15 % ошб вiком 60,5 [56; 62] року, з НМТ — 42 % ошб вком 64 [60; 66] роки та з ожиршням — 43 % ошб вюэм 58 [63,5; 58] роив. За даними антропометричного дослщження групи статистично вiрогiдно (р > 0,01) вiдрiзнялися за масою тта, ОТ та ОС, а також за гхшм сшввщношенням, з мЫмальними значеннями у груш з нормальною масою тта. Так, перша група характеризувалася масою тта 62,5 [52; 72] кг, вона i на 27 % була меншою за групу з НМТ та на 40,8 % — з ожиршням. ОТ в першш груш становила 86,5 [83; 100] см, що на 5 % менше за ошб iз НМТ та на 16 % менше за ошб з ожиршням. ОС — 96,6 [96; 98] см, була менша (лише на 3 %) вщ тако'1 в групи ошб iз НМТ та статистично вь рогщно на 16 % менша за ОС в груш з ожиршням. Слщ зазначити, що у випадку наявносл ожиршня показники ОТ, ОС характеризувалися вiроriдним збтьшенням по-рiвняно з групою з НМТ, а саме ОТ на 10 %, ОС на 15 %.
При аналiзi показниыв ДМАТ виявлено, що група з нормальною масою тта характеризувалася вiрогiдно нижчими значеннями САТ i ДАТ у вш промiжки доби (р < 0,05) порiвняно з групою з НМТ та з ожиршням. При порiвняннi груп з НМТ та ожиршням виявилась вiрогiдна рiзниця лише за показником САТ, значення ДАТ мали тенденщю до збтьшення в групi ошб з ожиршням, але вiрогiдною вона не була (табл. 1).
При аналiзi варiабельностi (вар.) АТ виявлеш такi значення САТ у груш з ожиршням: САТ(24) — 17,1 [15; 18,3], САТ(д) — 15,8 [13,2; 18,6], САТ(н) — 15,1 [13,3; 16,7], значення варiабельностi ДАТ хоч i мали тенденщю до пщвищення порiвняно з групою з НМТ, але не перевищували рекомендованих значень, у груш з НМТ було зареестровано пороговi значення варiа-бельност як САТ, так i ДАТ, зi статистично вiрогiдною рiзницею мiж групами САТ у шчний час (р < 0,05). Група з нормальною масою тта характеризувалася вь рогщно (р < 0,05) меншими показниками варiабель-ност САТ i ДАТ, що були в межах рекомендованих величин. З метою ыльысно! ощнки епiзодiв пщви-
Оригинальные исследования /Original Researches/ Таблиця 1. Середньо1нтегральн1 показники АТ залежно вД маси тла у хворих iз коморбДним станом
■—^^Група хворих Показник —^^^ Перша група Друга група Третя група
САТ(24), мм рт.ст. 147,9 [142,3; 155,4] 152,1 [144; 154]* 156,4 [147,8; 158,3]* **
САТ(д), мм рт.ст. 149,4 [145,7; 158,3] 153,2 [147,9;155,6]* 158,8 [147,4; 161,5]*, **
САТ(н), мм рт.ст. 139,6 [130,3; 150] 143,8 [129,7; 154,9]* 148 [129,5; 149,1]*, **
ДАТ(24), мм рт.ст. 82 [80,5; 85] 82,5 [80,05; 86,5] 85,5 [78,2; 89,8]*
ДАТ(д), мм рт.ст. 83,9 [81; 84,8] 85,8 [81,2; 88,4] 87,2 [85,1; 90,8]*
ДАТ(н), мм рт.ст. 75,5[73,2; 85,5] 78,6 [75,2; 85,5] 80,1 [75,2;88,5]*
Примтки: * — р < 0,05 порiвняно з групою хворих з нормальною масою тла; ** — порiвняно з хворими з НМТ.
щеного АТ застосовуються показники «навантаження тиском», зокрема шдекс часу гшертензп. Вони бтьш точно, шж середш значення АТ, характеризуюсь п-пербаричне навантаження на органи-мшеш. При аналiзi iндексу часу (1Ч) гiпертензii (втсоток часу, упродовж якого величина АТ перевищуе нормаль-ний рiвень) виявлено, що САТ групи з ожиршням та НМТ вiрогiдно вiдрiзнявся лише вщ показникiв групи з нормальною масою тта (р < 0,05). При аналiзi 1Ч ДАТ виявлена вiрогiдна рiзниця мiж групами з максимумом значення в груш з ожиршням, так, 1Ч ДАТ(24) у груш з ожиршням на 37 % перевищував значення в груш з нормальною масою тта та на 13 % — у груш з НМТ, бтьш значуща рiзниця виявилась за денний перюд (1Ч (д)) — на 42 та 26 % втповтно, 1Ч за шч-ний промiжок вимiрювання характеризувався збть-шенням на 3 % (що було статистично невiрогiдним) та 13 % втповтно. 1Ч АТ може бути використаний при прогнозуванш особистого ризику кардюваскулярних подiй у хворих, так, зпдно з дослiдженнями [14, 15] встановлена незалежна прогностична цiннiсть вели-чини навантаження тиском стосовно розвитку ремо-делювання мюкарда. О. Ко та сшвдослтники проде-монстрували не ттьки вплив САТ та ДАТ на розвиток гшертрофи мiокарда лiвого шлуночка, а й наявнiсть високих коефщенпв кореляцii мiж навантажен-ням АТ та шдексом маси мiокарда лiвого шлуночка (1ММЛШ), а також розвитком дiастолiчноi' дисфунк-цii, розмiрами лiвого передсердя як з боку САТ, так i ДАТ [16]. Звертали на себе увагу показники швидко-стi ранкового пiдйому АТ. Як втомо, ранковий перiод вважаеться часом серцево-судинних катастроф, що пов'язано з фiзiологiчною активашею симпатоадре-налово! та ренш-ангютензин-альдостероново! систем та призводить до шдвищення тонусу судин, знижен-ня фiбринолiтичних властивостей кровi та активаци агрегацiйних властивостей тромбоцитiв iз розвитком шфаркту мiокарда, раптово! смертi, шсульту в ранковi години, тому швидысть пiдвищення АТ у перiод з 4-1 до 10-1 години ранку розглядають як стартовий меха-шзм розвитку ускладнень [17, 18]. Виявлено, що хво-рi з ожиршням мали збiльшену у 1,8 раза швидысть ранкового птйому АТ порiвняно з групою хворих iз нормальною масою тта, та в 1,2 раза показник був збтьшений порiвняно з хворими з НМТ.
53
46.
■ Xeopi з нормальною масою тта
□ Xeopi з НМТ
□ Xeopi э ожиршням
18
dipper non-dipper night-peakers over-dipper
Рисунок 1. Характеристика добового профлю АТ у осб залежно вД 1МТ
При аналiзi шших показниыв ДМАТ спостер^а-лась тенденцiя до збiльшення показниыв у rpyni з ожирiнням, але вона була статистично невiрогiдна. Бтьш суттевого впливу зазнали порушення добо-во! структури АТ 3i зменшенням його нiчного зни-ження при збтьшенш маси тiла. Так, при вивченш циркадного ритму виявилось, що 23 % хворих з ожиршням мали збережений фiзiологiчний ритм, у 53 % виявився феномен non-dipper, 18 % випадыв харак-теризувались шчною гiпертензiею — night-peakers i в 6 % виявилось надмiрне зниження АТ у шчний час — over-dipper. У той же час серед хворих iз НМТ збтьшувалась кiлькiсть осiб iз феноменом dipper в 1,7 раза, в 1,2 раза зменшилась ыльысть осiб iз недо-статнiм зниженням АТ — non-dipper, в 1,4 раза зменшилась ыльысть ошб iз феноменом night-peakers та не визначалося осiб з надмiрним зниженням АТ у шчний час (over-dipper). При вивчеш розподту добового профтю у групi з нормальною масою тта виявлено, що понад половина хворих мали збережений фiзiологiчний ритм: третина групи характеризувала-ся недостатшм зниженням АТ та у 5 % рееструвалась шчна гiпертензiя (рис. 1). Подiбне збтьшення вщ-сотка осiб iз недостатшм зниженням АТ у пасивний перюд мошторування АТ можна пояснити пригш-ченням парасимпатично! регуляци, що вщповщае за зниження як нормального, так i пiдвищеного АТ в шчш години. Як вiдомо, при абдомшальному ожи-рiннi та гiперiнсулiнемii ця закономiрнiсть втрача-еться та змшюеться хронiчною гiперактивацiею сим-патично1 нервово1 системи.
Таблиця 2. Показники вар/абельносп АТу осб залежно вд типу ожирiння
---^^^Група хворих Показник —-—^^^^ Група хворих без абдомшального ожирiння Група хворих з абдомшальним ожиршням
Варiабельнiсть САТ(24) 14,8 [12,3; 16,2] 19,8 [14,4; 21,3] *
Варiабельнiсть САТ(д) 14,1 [13,2; 14,6] 20,2 [15,5; 22,6]*
Варiабельнiсть САТ(н) 10,4 [7,9; 12,9] 18,7 [13,7; 20,7]*
Варiабельнiсть ДАТ(24) 7,6 [7,9; 10,3] 10,3 [7,4; 10,1]
Варiабельнiсть ДАТ(д) 8,7 [8,3; 10,1] 9,3 [10,8; 8,9]
Варiабельнiсть ДАТ(н) 7,8 [5,1; 9,5] 10,9 [10,4; 10,9]*
Примтка: * — р < 0,05 порiвняно з групою хворих без абдом'шального ожир'шня.
При встановленш кореляцшних зв'языв звертае на себе увагу чГткий взаемозв'язок середньодобового, денного, шчного САТ i ДАТ у rpyni хворих з ожирш-ням — з масою тта (САТ — R = 0,4, р = 0,001; ДАТ — R = 0,3, р = 0,01), середньодобових i денних показниыв САТ з 1МТ (R = 0,3, р = 0,03), з ОТ (R = 0,3, р = 0,01) — з шдексом ОТ/ОС (r = 0,4, р = 0,04).
При вивченш кореляцшних зв'языв варГабельнос-Ti АТ виявлено чггкий позитивний зв'язок мiж варГа-бельнютю САТ та масою тта (R = 0,3, р = 0,03) та ОС (R = 0,3, р < 0,05), що можна пояснити зниженням выносного рГвня активност симпатично! ланки регуляци серцево-судинно! системи при ожиршш.
Становило штерес пpоаналiзувати параметри ДМАТ за розподглом жирово! тканини, адже, як вь домо, саме розподгл за абдомшальним типом робить вагомий внесок у розвиток кардюваскулярних подш. Групу хворих зггдно з метою було розподглено з ви-користанням стандартних значень, зпдно з якими з абдомшальним ожиршням (АО) вважають ошб з ОТ у чоловтв > 94 см, у жшок > 80 см [IDF (2009)]. Виявлено статистичне збгльшення середньоштегральних показникiв САТ i ДАТ у груп з абдомшальним ожиршням на 11 % за середньодобовий промГжок, на 10 % у денний перюд та на 14 % у шчний час порГвняно з групою ошб без АО. ПодГбна тенденщя визначалася i при аналiзi ваpiабельностi АТ серед груп, при цьому середш значення ваpiабельностi САТ в ошб з АО значно пере-вищували ноpмативнi значення (табл. 2).
Швидысть ранкового пгдйому САТ у груш з АО вь ропдно в 1,7 раза перевищувала значення в груп без АО, а ДАТ — лише в 1,2 раза.
Бтьшють дослщниыв вважае, що дослгдження та змши АТ в шчний час е бгльш важливими та шформа-тивними, шж АТ у денний час, для прогнозу розвитку каpдiоваскуляpних ускладнень та фатальних подш [5]. Так, при проведенш Dublin Outcome Study було виявлено, що при шдвищенш в шчний час САТ на 10 мм рт.ст. ризик смертност збгльшився на 21 % [19]. При аналiзi ступеня шчного зниження АТ та характеру роз-подглу добового профглю виявлено, що група з АО ха-рактеризувалась вдвГчГ меншою ыльыстю ошб Гз фГзю-лопчним розподглом АТ та помГрним збгльшенням ошб з несприятливими типами добового профглю (рис. 2). Несприятливими у прогностичному вщношенш вва-жаються так типи добового профглю: феномени non-
Рисунок 2. Розподт добового профтю АТ залежно в'щ наявносп АО
dipper та night-peakers, осыльки недостатне зниження АТ у шчний перюд асоцшеться з великою частотою перенесеного шсульту, бгльш частим розвит-ком гшер-трофГ! мюкарду лГвого шлуночка, частотою та ступенем мкроальбушнурГ! [20, 21], а розвиток феномену over-dipper супроводжуеться гшоперфузшними ускладнен-нями, зокрема вгдзначаеться високий ризик розвитку шемГчного Гнсульту чи тромбоемболГ! легенево! арте-pi!, що особливо небезпечно при супутнш коронарнш патологи та ураженш сонно! артерГ!.
Висновки
1. ХворГ з коморбщшстю ожиршня та гшертошчно! хвороби характеризувалися вГроггдно вищими серед-ньоштегральними значеннями артерГального тиску порГвняно з хворими з надмГрною масою тта та з нормальною масою тта.
2. ВарГабельнють артерГального тиску вгдзначалася пгдвищенням значень у хворих у груш з ожиршням та залежала вгд типу розподглу жирово! тканини з вГроггд-ним збгльшенням при абдомшальному тиш.
3. Виявлено, що хворГ з ожиршням мали збгльшену в 1,8 раза швидысть ранкового пгдйому АТ порГвняно з групою з нормальною масою тта та в 1,2 раза показ-ник був збгльшений порГвняно з хворими з надмГрною масою тта.
4. Для хворих з ожиршням характерна наявнють не-сприятливих добових ритмГв АТ — non-dippers, night-peakers, оver-dipper, Гз втратою фГзюлопчного двохфаз-ного ритму (dippers).
5. Виявлеш кореляцшш взаемозв'язки мГж рГвнем АТ та масою тта, окружшстю талГ!, стегон.
Список лператури
1. Власенко М.В., Семенюк 1.В., Слободянюк Г.Г. Цукро-вий dia6em i ожирння — епiдемiя XXI столття: сучасний nidxid до проблеми // Укранський терапевтичний журнал. — 2011. — № 2. — С. 50-55.
2. Горбась 1.М. Фактори ризику серцево-судинних за-хворювань: поширетсть i контроль // Здоров'я Украни. — 2007. — № 21/1. — С. 62-63.
3. Clinical Guidelines on the Identification, Evaluation, and Treatment of Overweight and Obesity in Adults: The Evidence Report // North American Association for the Study of Obesity (NAASO) та the National Heart, Lung, and Blood Institute (NHLBI). — 2000. — P. 11-13.
4. O'Brien E. Sleepers versus nonsleepers, another twist to the dipper/nondipper concept// Hypertension. — 2007. — Vol. 49. — P. 769-770.
5. Collins R., Peto R.., MacMahon S. et al. Blood pressure, stroke, and coronary heart disease—Part 2, short-term reductions in blood pressure: overview of randomised drug trials in their epidemiological context//Lancet. — 1990. — Vol. 335. — P. 827-838.
6. Mancia G., Parati G. Ambulatory Blood Pressure Monitoring and Organ Damage//Hypertension. — 2000. — Vol. 36. — P. 894.
7. Verdecchia P., Porcellati C., Schillaci G. et al. Ambulatory blood pressure. An independent predictor of prognosis in essential hypertension //Hypertension. — 1994. — Vol. 24. — P. 793-801.
8. Kario K., Pickering T.G., Matsuo T. et al. Stroke prognosis and abnormal nocturnal blood pressure falls in older hypertensives //Hypertension.— 2001. — Vol. 38(4). — P. 852-857.
9. Lewington S., Clarke R., Qizilbash N. Age-specific relevance of usual blood pressure to vascular mortality // The Lancet. — 2003. — Vol. 361, Issue 9366. — P. 1391-1392.
10. Mancia G, Fagard R., Narkiewicz. K. et al. 2013 ESH/ESC Guidelines for the management ofarterial hypertension: The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society ofCardiology (ESC)// Journal of Hypertension. —2013. — Vol. 31, Iss. 7. — P. 1281-1357.
11. Артерiальна гiпертензiя. Оновлена та адаптована клi-тчна настанова, заснована на доказах (2012 рк): практичт
Ковалева О.Н., Сытина И.В.
Харьковский национальный медицинский университет
ОСОБЕННОСТИ ПАРАМЕТРОВ СУТОЧНОГО
МОНИТОРИРОВАНИЯ АРТЕРИАЛЬНОГО ДАВЛЕНИЯ У БОЛЬНЫХ С КОМОРБИДНОСТЬЮ ОЖИРЕНИЯ И ГИПЕРТОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ
Резюме. У больных с коморбидностью ожирения и гипертонической болезни изучали особенности параметров суточного мо-ниторирования артериального давления в зависимости от индекса массы тела (ИМТ) и типа ожирения с использованием стандартных значений ИМТ более 24,9 кг/м2 — критерий избыточной массы тела, ИМТ > 29,9 кг/м2 — ожирения. Абдоминальный тип ожирения оценивали согласно рабочей версии критериев IDF, NHLBI, AHA, WHF, IAS, IASO (2009) при окружности талии у мужчин > 94 см, у женщин > 80 см. Установлено, что больные с ожирением характеризовались достоверно более высокими среднеинтег-ральными значениями артериального давления, с повышением вариабельности АД у больных с абдоминальным типом ожирения и развитием неблагоприятных в прогностическом значении типов суточного профиля non-dippers, night-peakers, оver-dipper.
Ключевые слова: суточное мониторирование артериального давления, ожирение, избыточная масса тела, гипертоническая болезнь.
рекомендаций проект / Робоча група з артерiальноï гiпертензiï Укр. асоц. кардiологiв//Артериальная гипертензия. — 2012. — № 1. — С. 96-152.
12. Alberti K., Eckecl R., Grundy S. et al. Harmonizing the Metabolic Syndrome: A Joint Interim Statement of the International Diabetes Federation Task Force on Epidemiology and Prevention: National Heart, Lung, and Blood Institute; American Heart Association; World Heart Federation; International Atherosclerosis Society; International Association for the Study of Obesity // Circulation. — 2009. — № 120 (16). — P. 1640-1645.
13. O'Brien Е. European Society of Hypertension recommendations for conventional, ambulatory and home blood pressure measurement// Journal of Hypertension. — 2003. — № 21. — P. 821-848.
14. Verdecchia P., Porcellati C., Schillaci G. et al. Ambulatory blood pressure: an independent predictor of prognosis in essential hypertension //Hypertension. — 1994. — Vol. 24. — P. 793-801.
15. Verdeccia P., Porcellati C., Zampi I. et al. Asymetric left ventricular remodelling due to isolated septal thickening in patients with systemic hypertension and normal left ventricular masses // Am. J. Cardiol. — 1994. — Vol. 73. — P. 247-252.
16. Ito O., Okamoto M., Murakami Y., Nakayama R. Correlations between blood pressure, left ventricular hypertrophy, and left ventricular diastolic function in hypertensive patients // J. Cardiol. —1991. — № 21(4). — P. 931-941.
17. Muller J.E. Circadian variation in cardiovascular events// Am. J. Hypertens. — 1999. — № 12. — P. 35S-42S.
18. Elliott W.J. Circadian variation in the timing of stroke onset: a meta-analysis// Stroke. —1998. — № 29. — P. 992-996.
19. Dolan E, Stanton A., Thijs L. et al. Superiority of ambulatory over clinic blood pressure measurement in predicting mortality: the Dublin Outcome Study // Hypertension. — 2005. — Vol. 46. — P. 156-161.
20. Kario K. Stroke prognosis and abnormal nocturnal blood pressure falls in older hypertensive // Hypertension. — 2001. — № 38 (4). — P. 852-857.
21. O'Brien E. Use and interpretation of ambulatory blood pressure monitoring: recommendations of the British Hypertension Society// BMJ. — 2000. — № 320. — P. 1128-1134.
Отримано 14.07.13 Q
Kovaliova O.N., Sytina I.V.
Kharkiv National Medical University, Kharkiv, Ukraine
FEATURES OF THE PARAMETERS OF DAILY BLOOD PRESSURE MONITORING IN PATIENTS WITH COMORBIDITIES OF OBESITY AND HYPERTENSION
Summary. In patients with comorbidity of obesity and hypertension disease we have studied the parameters of daily blood pressure monitoring depending on body mass index (BMI) and type of obesity, using default values of BMI over 24.9 kg/m2 as a criterion of overweight, BMI > 29.9 kg/m2 — of obesity. Abdominal type of obesity was assessed according to the draft ofcriteria of IDF, NHLBI, AHA, WHF, IAS, IASO (2009), when waist circumference in men is > 94 cm, in women > 80 cm. It is found that obese patients were characterized by significantly high average integral values of blood pressure, with increased variability of blood pressure in patients with abdominal type of obesity, and the development of unfavorable, in prognostic value, types of daily profile of non-dippers, night-peakers, over-dipper.
Key words: daily blood pressure monitoring, obesity, overweight, hypertension.
