CC BY
48
RECREATION RESOURCES OF MINERAL WATER OF KHMELNYTSKY REGION
Biletska G.A.
РЕКРЕАЦ1НН1 РЕСУРСИ М1НЕРАЛЬНИХ ВОД ХМЕЛЬНИЦЬКОТ ОБЛАСТ1
Б1ЛЕЦЬКА Г.А.
Хмельницький нацюнальний унiверситет
УДК 504.4(477.43)
РЕКРЕАЦИОННЫЕ РЕСУРСЫ МИНЕРАЛЬНЫХ ВОД ХМЕЛЬНИЦКОЙ ОБЛАСТИ Белецкая Г.А.
В статье дана характеристика химического состава и бальнеологических свойств минеральных вод Хмельницкой области, проанализированы эксплуатационные запасы минеральных вод и исследована эффективность их использования.
Установлены основные направления повышения эффективности рекреационного использования минеральных вод Хмельнитчины.
авдяки географiчному розта-шуванню, геолопчшй будовi i пдрогеолопчним умовам Укра-Тна мае значнi запаси мше-ральних вод. Далеко за межами УкраТни вiдомi такi води, як "Миргородська", "Поляна квасова", "Лужанська", "Нафтуся" та багато шших. 6 родовища мiнеральних вод i на Хмельнич-чинi.
Хмельницька область — одна з найбагатших в УкраТ'ы за рiз-номанiтнiстю видiв i запасами мiнеральних вод, як мають уы-кальний хiмiчний склад i високу бальнеологiчну активнiсть тд час лiкування рiзноманiтних хвороб та виведення з оргашз-му радюнукл^в. Мiнеральнi води областi характеризують-ся високим рiвнем вивченостi, на базi багатьох родовищ функцiонують санаторно-ку-рортн заклади. Незважаючи на значнi гщромшеральш ресурси використання мiнеральних вод област незначне. Таким чином, питання дослщження ре-креацiйних ресурсiв мшераль-них вод ХмельницькоТ областi та розширення перспектив Тх використання для санаторно-курортного лкування i проми-слового розливу е актуальним.
Метою дослщження був ана-лiз хiмiчного складу, бальнео-логiчних властивостей та ефек-тивност використання мше-ральних вод ХмельницькоТ области встановлення основ-них напрямюв пiдвищення ефективностi рекреацiйного використання мшеральних вод.
Об'ектом дослiдження було обрано рекреацмш ресурси ми неральних вод ХмельницькоТ область
Результати та Тх обгово-рення. Вперше мiнеральнi води на Хмельниччиш були вия-влеш 1965 року у долинi р. Збруч поблизу смт. Сатано-во. Попередне вивчення цих вод розпочалось у 1973 р., де-
тальне — у 1975-1978 роках. 1978 року запаси мшеральних вод Збручанського родовища були затверджен Державною комiсiею з запаав корисних ко-палин [1].
З того часу ^вшчне держав-не регюнальне геологiчне тд-приемство "Пiвнiчгеологiя" розпочало планомiрнi геолого-розвiдувальнi роботи на територп ХмельницькоТ областi з метою вщкриття i розвiдки родовищ мшеральних вод [2].
За перюд з 1974 по 2004 рк на територп ХмельницькоТ областi розвiдано 12 родовищ мшеральних вод, зокрема Збручанське, Маювське, Зай-чикiвське, Волочиське, Мук-шинське, Кам'янське, Теофи польське, Кам'янець-Подтьсь-ке, Полонське, Шепетiвське, Красилiвське i Волицьке.
Крiм родовищ на територп област виявлено 9 проявiв ми неральних вод, а саме: Соки-ринецький, Жибинецький, Кам'янець-Подiльський (двi свердловини), Головчинець-кий, Зiнкiвський, Бiлогiрський, Ленковецький i Втьховецький.
Лiкувальнi мiнеральнi води област належать до шести груп: слабомiнералiзованi з пiдвищеним вмiстом оргашчно'Т речовини типу "Нафтуся", хлориды натрiевi малоТ мшерали зацiТ без специфiчних бальнео-логiчних компонентiв типу "Миргородська", хлориды нат-рiевi бромш води високоТ мше-ралiзацiТ, хлориды каль^ево-натрiевi бромнi слабкi розсоли, слабомiнералiзованi радоновi, слабомiнералiзованi вуглеки-сло-радоновк Природнi столо-вi води е пдрокарбонатними рiзного катiонного складу [3].
Якють мiнеральних вод ХмельницькоТ област вiдповi-дае чинним нормативам, води усiх родовищ i проявiв внесено до ДСТУ 878-93 [4].
Розвщаш й оцiненi Державною комiсiею УкраТни з запасiв
Е&Н*28
корисних копалин (ДКЗ) балан-совi експлуатацiйнi запаси ми неральних вод ХмельницькоТ областi наведено у таблиц 1.
Таким чином, ниш Хмель-ницьку область вже видтяють як основну частину новоТ в Ук-раТнi провiнцiТ мiнеральних вод — ПодшьськоТ, яка охоплюе те-риторiю Подiлля умовно вiд Тернополя до Могилiв-По-дiльського на ВЫниччиш.
Серед лiкувальних мiнераль-них вод Хмельниччини най-бiльш дослщженою е група слабомiнералiзованих вод з т-двищеним вмiстом органiчноТ речовини типу "Нафтуся". Цi води розвщаш на 6 родовищах. До промислового освоення пщготовлено 5 родовищ — Збручанське, Маювське, Зай-чикiвське, Волочиське та Мук-шинське. На Кам'янському ро-довищi потрiбно провести де-тальну розвiдку. Сумарнi розви даш запаси цих мiнеральних вод становлять 1155 м3/добу, затвердженi Державною коми сiею з запасiв корисних копалин, — 732 м3/добу [3].
За хiмiчним складом води типу "Нафтуся" — це гщрокарбо-натш рiзного катiонного складу з мiнералiзацiею вiд 0,7 г/дм3 до 1 г/дм3 i загальним вмютом органiчноТ речовини вiд 8 г/дм3 до 26 мг/дм3 [5]. У бальнеоло-гiчному вiдношеннi вони рекомендовав при захворюваннях сечостатевоТ i гепатобiлiарноТ систем, обмiну речовин.
МЫеральш води типу "Нафтуся" застосовуються для л^ван-ня у санаторiях "Товтри", "Збруч" i "Берiзка", що функцю-нують на базi Збручанського ро-довища, "УкраТна", що дiе на ба-зi Макiвського родовища, "Рай-дуга" — на базi Волочиського родовища, "Лiсова пiсня" — на базi Мукшинського родовища.
Води типу "Нафтуся" широко використовуються для промислового розливу в якост л^-вально-столових пiд назвою "Збручанська" (Збручанське родовище), "Товтри" (Зайчи-кiвське родовище), "Криштале-ва криниця" (Волочиське родовище), "Перлина Подiлля" (Ма-кiвське родовище).
Кам'янське родовище мше-ральних вод типу "Нафтуся" не експлуатуеться.
Хлориды натрiевi води малоТ мiнералiзацiТ без специфiчних бальнеологiчних компонентiв типу "Миргородська" розвiданi на трьох родовищах — Маюв-
RECREATION RESOURCES OF MINERAL WATER OF KHMELNYTSKY REGION Biletska G.A.
Characteristics of water analysis and balneal properties of mineral of Khmelnytsky region have been made, useful mineral water resources have been estimated and efficiency of their usage has been researched, the main ways of increasing of the efficiency of recreation usage of mineral water of Khmelnytsky region have been determined in the article.
ському, Теофтольському i Кам'янець-Подтьському. Су-MapHi розвщаш запаси цих Mi-неральних вод становлять 310 м3/добу, затверджеш ДКЗ - 250 м3/добу [3]
За хiмiчним складом це хлориды нaтpieвi води з мЫерали зaцieю вiд 3,6 г/дм3 до 5 г/дм3, без специфiчних бальнеолопч-них компонентiв [5]. У л^валь-ному вiдношеннi вони рекомендован при захворюваннях шлунково-кишкового тракту та гепатобТтарно'Т системи.
На бaзi Маювського родовища мiнеpaльних вод типу "Миргородська" функцюнуе санато-рм "УкраТна". Вода родовища також використовуеться для промислового розливу пщ назвою "Маювська".
Вода Теофiпольського родовища у незначних обсягах використовуються для промислового розливу тд назвою "Бтий камЫь".
Кам'янець-ПодТпьське родовище мiнеpaльних вод не експлуатуеться.
Хлориды нaтpieвi бромш води високоТ мiнеpaлiзaцiТ pозвiдaнi на двох родовищах — Зайчиюв-ському i Кам'янець-Подшьсько-му. Сумарш розвщаш i затвер-дженi ДКЗ запаси цих вод становлять 206 м3/добу [3].
За хiмiчним складом це хло-pиднi нaтpieвi води з мЫерашза-
цiею вiд 12 г/дм3 до 14 г/дм3 i вмютом брому вщ 26 мг/дм3 до 48 мг/дм3 [5]. У бальнеолопчно-му вщношенш вони рекомендовав при захворюваннях вегето-судинноТ системи, периферич-ноТ i центральноТ нервовоТ систем, опорно-рухового апарату, жiночоТ' статевоТ системи.
Хлориднi натрiевi бромнi води високоТ мiнералiзацiТ для ли кування не використовуються.
Хлоридш кальцiево-натрiевi бромш слабкi розсоли розвща-нi на Збручанському родовища Тх затвердженi запаси становлять 96 м3/добу [3].
За хiмiчним складом це хло-риднi кальцiево-натрiевi слабкi розсоли з мiнералiзацiею вщ 35 г/дм3 до 40 г/дм3 i вмiстом брому вiд 70 мг/дм3 до 115 мг/дм3 [5]. У бальнеолопч-ному вщношенш вони рекомендовав при захворюваннях вегето-судинноТ системи, пе-риферичноТ i центральноТ нервовоТ систем, опорно-рухового апарату, жшочоТ статевоТ системи, шюри.
Для використання у лкуваль-них цтях цi води потребують детальних бальнеолопчних дослiджень.
Слабомiнералiзованi радоновi i вуглекисло-радоновi води роз-вiданi на Полонському i Шепе-тiвському родовищах. Розвщаш i затвердженi запаси радонових
Таблиця 1
Розвiданi й оцшеш Державною комiсieю УкраГни з 3anaciB корисних копалин балансовi експлуатацiйнi запаси мшеральних вод
М1неральна вода Розв1дан1 запаси, м3/добу Оц1нен1 запаси, м3/добу
Л1кувальн1 м1неральн1 води
Типу "Нафтуся" 1155 732
Типу "Миргородська" 310 250
Бромн1 високоТ' мннератзаци 302 302
Радонов1 662 662
Природн1 столов1 води
Пдрокарбонатн1 натр1ев1 50 -
29*Е&Н
вод становлять 662 м3/добу [3].
За хiмiчним складом радоновi води слабомiнералiзованi i ма-ломшератзоваш рiзного катюн-ного складу з вмютом радону вiд 5 пКю/дм3 до 200 пКю/дм3 [5]. У бальнеолопчному вiдношеннi вони рекомендованi для л^-вання периферичноТ i централь-ноТ нервовоТ систем та опорно-рухового апарату.
Використання цих вод нез-начне. Радоновi води Шепе^в-ського родовища у незначнiй юлькост використовуються районною лiкарнею. Полонське родовище не експлуатуеться.
Гiдрокарбонатнi природнi столовi води рiзного катiонного складу розвщаш на Красилiв-ському i Волицькому родови-щах. Запаси цих вод становлять 50 м3/добу.
Л^вальш води Жибинецько-го i Сокиринецького проявiв ми неральних вод ХмельницькоТ област — це слабомiнералiзо-ваш води з пщвищеним вми стом оргашчно'Т речовини типу "Нафтуся". Ц води не викори-стовуються.
Природш столовi води е пе-реважно гщрокарбонатними рiзного катiонного складу. Вони у незначних юлькостях викори-стовуються для промислового розливу ("Бшопрська", "Оль-герд", "Подоляночка", "Поляна Подшьська") i для виготовлення безалкогольних напоТв.
На територiТ областi розвща-ш мiнеральнi кремнiевi води (м. ЯрмолинцО, сульфiднi води (м. Волочиськ), залiзистi мше-ральнi води (м. Шепе^вка). Прояви цих вод потребують детального геолопчного, пдрохи мiчного i бальнеологiчного дослiдження.
Найбiльш цiнними в област е мiнеральнi слабомiнералiзова-ш води з пiдвищеним вмiстом оргашчноТ речовини типу "Нафтуся". Розвiданi запаси цих вод на Хмельниччиш практично невичерпш, а бальнео-
лопчна якiсть води деяких родовищ (Збручанське, Мук-шинське) е ушкальною. Загаль-нi запаси мiнеральних вод типу "Нафтуся" в област перевищу-ють запаси вiдомого курорту м. Трускавець (16 м3/добу у 45 разiв при постiйному режимi експлуатацп) [3].
Крiм вод типу "Нафтуся" ве-лике значення для репону ма-ють хлориднi натрiевi води ма-лоТ мiнералiзацiТ типу "Миргородська" i хлориднi натрiевi бромш води високоТ мшераш-зацiТ.
Незважаючи на високий ри вень вивчення та освоення ро-довищ використання мшеральних вод ХмельницькоТ област незначне. На експлуатацю родовищ отримано лише 4 лщензп (Збручанського, Маювського, Зайчикiвського, Волочиського).
Санаторно-курортнi заклади функцiонують на базi 4 родовищ — Збручанського, Маювського, Волочиського i Мукшинського.
Здiйснюеться промисловий розлив 6 найменувань лку-вально-столових вод, як вклю-ченi до реестру ДСТУ 878-93. Але й у цьому вщношенш освоення родовищ незначне: Збручанського — 10%, Зайчи-ювського — 1,5%, Маювського, Теофшольського i Волочиського — 1% вщ затверджених за-пасiв [2].
Основним недолком при промисловому розливi лку-вально-столових вод е те, що вони не розливаються на мющ видобутку, а вивозяться на заводи за 100 км i бтьше. При транспортуванш води значно втрачаються ТТ бальнеологiчнi властивостi.
В област здiйснюеться промисловий розлив 10 найменувань природних столових вод родовищ i проявiв мiнеральних вод.
Також необхщно зауважити, що таю родовища мшеральних вод, як Полонське i Кам'янець-Подiльське зовсiм не використовуються, а Шепе^вське у мiзерних обсягах використову-еться районною лкарнею.
Ресурсний потенцiал гщро-мшеральноТ бази та можли-вiсть ТТ курортно-рекреацмно-го i промислового використання визначаеться загаль-ною вивченютю умов форму-вання i поширення мшераль-них вод, сформованiстю суча-сноТ курортно-рекреацiйноТ iнфраструктури, ступенем ку-
рортологiчноï вивченостi i результатами бальнеолопчних оцiнок мiнеральних вод. Також icHye суб'ективний фактор, пов'язаний з необхщнютю органiзацiï промислового розливу мшеральних вод та створенням невеликих оздо-ровниць рiзного пщпорядку-вання [2].
Враховуючи зазначенi факто-ри, основними напрямками пщвищення ефективноcтi ре-креацiйного використання Mi-неральних вод ХмельницькоТ' област е такi:
□ проведення роб^ з медич-ного районування области ана-лiзy icнyючих захворювань, роз-робки профiльноcтi лiкyвання у санаторно-курортних закладах;
□ розвиток санаторно-ку-рортних закладiв на базi родовищ мшеральних вод;
□ використання експлуата-цмних запаciв Зайчикiвcького та Волочиського родовищ ми неральних вод типу "Нафтуся" у бальнеол^ванш;
□ затвердження експлуата-цiйних запаciв Полонського i Шепе^вського родовищ мше-ральних радонових вод;
□ проведення розвщуваль-них роб^ на проявах мшераль-них вод для затвердження Т'х запаав i надання бальнеолопч-ноТ оцшки водi;
□ збiльшення обcягiв розливу л^вально-столових i природ-них столових вод та розширен-ня географи Тх виробництва.
Враховуючи сучасне еконо-мiчне становище, рiвень роз-витку курортно-рекреацшно'Т iнфраcтрyктyри, розташування та рiвень вивченоcтi родовищ мiнеральних вод, найбшьш перспективним е розвиток са-наторно-курортних закладiв територп ХмельницькоТ области що знаходиться у долинi нижньо'Т та середньоТ течiï рiчки Збруч. У межах цього району вже функцюнують санаторп i будинки вщпочинку, розвiданi рiзноманiтнi мiнеральнi води, серед яких найбшьш цшними е води типу "Нафтуся".
Другим перспективним районом е Шепе^всько-Полонсь-кий, де виявлено i вивчено ми неральш радоновi води й мо-жливе розвiдання залiзиcтих вод [6].
Висновки
Стан вивченост i перспекти-ви використання мшеральних вод Хмельницькоï област ма-ють такий вигляд.
Е&Н*30
На територiï ХмельницькоТ областi на 12 родовищах розви даш мiнеральнi води, якi належать до 6 груп. Мшеральш лку-вальнi i природнi столовi води област характеризуються ви-соким рiвнем вивченостi. 1'хня якiсть вiдповiдаe чинним нормативам.
Використання мшеральних вод незначне. На експлуата-цю родовищ отримано лише 4 лiцензiï. Для лкування мше-ральнi води ХмельницькоТ област застосовуються у са-наторно-курортних закладах, яю функцiонують на базi Збру-чанського,, Макiвського, Воло-чиського i Мукшинського родовищ. Промисловий розлив здмснюеться лише 6 найме-нувань лiкувально-столових вод i 10 найменувань природ-но-столових вод.
Для тдвищення ефективно-стi використання мшеральних вод ХмельницькоТ област необхiдно здмснювати подальше геологiчне i гiдрохiмiчне вивчення родовищ i проявiв, обфунтовувати бальнеолопч-ну якiсть мiнеральних вод кли нiчними дослiдженнями, шир-ше використовувати пдромше-ральнi ресурси для санаторно-курортного л^вання i промислового розливу.
Л1ТЕРАТУРА
1. Граненко Л. Цiлющi води на ПодТплк — Радянське Подiлля, 25.03.1967.
2. Новодран О.В., Нкипело-ваО.М., Беленький К.Е. Суча-сний стан, вивченють та перспектива використання мшеральних вод ХмельницькоТ' обла-ст // Зб. наук. праць. — № 2. — К.: Видавництво Нацюнально'Т академiТ' наук УкраТни, 2002.
3. Минеральные лечебные столовые воды Украины. Справочник / Под ред. Бабова К.Д. — Коломия: Вадавничо-поли графiчне товариство "Вк", 1998.
4. ДСТУ 878-93. Води мшеральш питш. Техшчш умови. — К.: В-во стандар^в, 1994.
5. Голева Г.А. Геохимия подземных вод месторождений полезных ископаемых западных областей Украины // Проблемы геохимии. — Вып. 1. — 1959.
6. Бшецька Г.А. Сощально-економiчнi та еколопчш аспек-ти розвитку рекреацiйного гос-подарства у Хмельницькм областi // Вiсник ХНУ. — № 1. — 2007.— С. 219-221.
AIR POLLUTION OF KRIVOY ROG CITY AND EVALUATION OF INFLUENCE OF PEOPLE HEALH
Sitalo S.G.
ЗАБРУДНЕННЯ ДОВК1ЛЛЯ КРИВБАСУ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ЗАХВОРИВАН1СТЬ НАСЕЛЕННЯ
С1ТАЛО С.Г.
Днiпропетровська державна медична академiя, м. Кривий Рiг
УДК 614.76:613.95:711.454
ЗАГРЯЗНЕНИЕ АТМОСФЕРНОГО ВОЗДУХА г. КРИВОЙ РОГ И ЕГО ВЛИЯНИЕ НА ЗДОРОВЬЕ НАСЕЛЕНИЯ Ситало С.Г. В течение 1996-2005 годов изучались степень и характер загрязнения приземного слоя атмосферы г. Кривой Рог химическими веществами техногенного происхождения. Установлены приоритеты загрязняющих веществ в районах с различными формами техногенных выбросов и селитебной территории. Установлены достоверные корреляционные связи между загрязнением атмосферного воздуха и заболеваемостью органов дыхания, органов пищеварения и кроветворной системы у населения.
тан здоров я населення е одним з основних критерпв якост навколишнього середовища [1]. У структурi загально'Т зах-ворюваност населення дедалi пом^шшими стають хвороби, як е наслщком техногенного забруднення довктля, зокре-ма атмосферного пов^ря. За сучасного стану забруднення атмосфери зросла кшькють захворювань органiв дихання, онколопчних та алергiчних захворювань тощо [2-4].
Особливого значення ц про-блеми набувають у промисло-вому репош Кривбасу.
Криворiзький залiзорудний басейн — один з найстарших та найкрупнших не тiльки у на-шм державi, але й у свт. Тут видобуваеться близько 80% за-лiзорудноï сировини та виплав-ляеться 20% металу УкраТни.
За валовими викидами основних забруднювачiв (пилу, оксидiв азоту) м. Кривий Рк посiдаe одне з перших мюць в Украïнi [7]. Лiтература м ютить багато даних про рiвень забруднення атмосфери, стан та структуру захворюваност на-селення у великих промисло-вих мютах [2-7]. Однак у до-ступних нам джерелах ми не виявили даних за останш 10 рокiв про забруднення атмосфери промислового репону Кривбасу, рiвень i структуру захворюваност дитячого та дорослого населення i впливу забруднювачiв атмосфери на захворюванють. Тому метою нашоТ роботи було вивчення забруднення атмосферного пов^ря репону Кривбасу за останш роки, визначення основних забруднюючих чинниюв та виявлення можливого впливу забруднення атмосфери на стан та структуру захворюва-ност населення.
Матерiали та методи до-слiджень. Для реашзаци поставлено! мети нами було проведено узагальнення результа^в ла-
31*Е&Н
