CC BY
15
www.evro.who.int/
9. Принципи здорового харчу-вання / Посiбник для полтшення якостi роботи. — К., 2001. — 20 с.
10. 2008-2013. Action Plan for the Global Strategy for the Prevention and Control of Noncommuni-cable Diseases / WHO. — Geneva: WHO, Regional Office for Europe, 2008. — 42 p.
11. Предлагаемый Второй план действий в области пищевых продуктов и питания для Европейского региона ВОЗ на 20072012 гг., 2007 (http://www. evro/ who.int.)
12. Preventing chronic diseases: А vital investment. Geneva, World Health Organization, 2005 (http: //www.who.int/chp/chronic_dis-ease_report/full_report.pdf)
13. Европейская министерская конференция ВОЗ по борьбе с ожирением "Питание и физическая активность в интересах здоров'я", Стамбул, Турция, 1517 ноября 2006 г. (http://www. evro/ who.int.)
14. Проблема ожирения в Европейском регионе ВОЗ и стратегии ее решения. Резюме. — Копенгаген: ВОЗ, 2007.
15. Курс на оздоровлення. бвропейська стратепя профн лактики та боротьби з неЫфек-цмними хворобами. — Копенгаген, бвропейське бюро ВООЗ, 2006 р. (http: // www.euro. who.int/ document/ RC 56 / rdoc.08.pdf)
16. Глобальная стратегия ВОЗ по питанию, физической активности и здоровью. Руководство для стран по мониторингу и оценке осуществления.— Всемирная организация здравоохранения, 2009
— 47с. (http: // www.euro.who.int/ document^d^. (http: //www.euro. who.int/document/рdf)
17. Основи законодавства УкраУни про охорону здоров'я (остання редак^я вщ 01.01.2009) // Вщомост Верхов-ноУ Ради УкраУни (ВВР). — 1993.
— № 4. — ст. 32.
18. Розпорядження Кабнету Мiнiстрiв УкраУни № 731-р вщ
21.05.2008 р. "Про схвалення Концепци ЗагальнодержавноУ цн льовоУ сошальноУ програми "Здорова на^я" на 2009-2013 роки" // Офщмний вюник УкраУни вiд 02.06.2008. — 2008.— № 37. — С. 26, ст. 1241, код акту 43145/2008.
19. ТаллЫська хар™: Системи охорони здоров'я для здоров'я та добробуту / (http: // www.euro.who.int/document/ E91438r.pdf)
20. Резолющя круглого столу "Нагальн питання охорони здоров'я пщл^юв УкраУни",
19.06.2009 р. — 5 с.
Надiйшла до редакцп 10.06.2009.
POLYFUNCTIONALITY OF AUTOCHTONOUS MICROFLORA OF KUIALNYK MINERAL WATERS
Nikolenko S.I., Mokienko A.V., Khmelevska O.N., Glukhovska S.N.
ПОЛ1ФУНКЦ1ОНАЛЬН1СТЬ АВТОХТОННО1 М1КРОФЛОРИ КУЯЛЬНИЦЬКИХ М1НЕРАЛЬНИХ ВОД
|домо, що м1ж Х1м1чним складом м1неральних вод та Т'хшм м1кробним ценозом, тобто ав-тохтонною м1крофлорою 1снуе певний зв'язок. Дан1 л1терату-ри св1дчать про автохтонну м1крофлору у м1неральних водах р1зних клас1в [1-7].
Значущ1сть м1крофлори м1не-ральних вод пояснюеться II широкою поширенютю I здатн1стю впливати на бальнеолопчы вла-стивост1. Специф1чний вплив стосуеться загальноукртлю-вальноТ, ¡муномодулюючоТ, ан-тиспастичноТ, ппотензивноТ',, знеболюючоТ, гемопластичноТ д1Т тощо. Б1олог1чна д1я мше-ральних вод значною м1рою залежить в1д продукт1в метабо-л1зму Тхн1х м1кробних ценоз1в. Продукти життед1яльност1 м1-кроорган1зм1в (цукри, ам1ноцук-ри, ам1нокислоти тощо) склада-ють 0,8% орган1чних речовин [8]. Присутнють у деяких м1не-ральних водах л1зину зумовле-на д1яльнютю автохтонних бак-тер1й, здатних синтезувати та-кож серин, алан1н, треоын [3].
У п1дземних водах виявля-ються амон1ф1кувальн1, деш-триф1кувальн1, тюнов1, водень-окиснювальн1, метанокисню-вальн1, сульфатв1дновлювальн1, воденьпродукуюч1, метанутво-рювальн1 та Ыш1 бактер1Т.
ПОЛИФУНКЦИОНАЛЬНОСТЬ АУТОХТОННОЙ МИКРОФЛОРЫ КУЯЛЬНИЦКИХ МИНЕРАЛЬНЫХ ВОД Николенко С.И., Мокиенко А.В., Хмелевская О.Н., Глуховская С.Н.
В работе исследована полифункциональность микрофлоры Куяльницких минеральных вод. Установлено, что эти лечебно-столовые воды содержат жизнеспособные микроорганизмы различных эколого-трофических групп. Высказано предположение о существенном влиянии сложных ферментативных реакций микроорганизмов минеральных вод на формирование их физико-химического состава и биологической активности.
Ключевые слова: минеральные воды, микрофлора, полифункциональность.
© Нколенко С.1., Мокенко А.В., Хмелевська О.М., Глуховська С.М. СТАТТЯ, 2010.
Н1КОЛЕНКО С.1.,
моюенко а.в., хмелевськА о.м., ГЛУХОВСЬКА С.М.
УкраТнський науково-досшдний шститут медичноТ реаб1штацп та курортологи МОЗ УкраТни, м. Одеса
УДК 615.327.076:579(477.74)
K^40Bi слова: мшеральш води, мшрофлора, полiфункцiональнiсть.
63 Environment & Health № 2 2010
Автохтоннiй мiкрофлорi мше-ральних вод притаманна олко-карбофiлiя. Як правило, вс ав-тохтоннi бактери належать до психрофiлiв з м^мальною температурою для розмножен-ня 0°С, максимальною — 25-30°С [9].
В оглядi [10] з мiкробiологií Грунтових i питних вод тдкре-слено, що до автохтонноí мiкрофлори не належить жо-ден iз збудникiв захворювань. Здебiльшого вона складаеться з олiготрофних бактерiй, а та-кож таких еколого-трофiчних груп мiкроорганiзмiв, як суль-фатвiдновлювальнi, дештрифи кувальш, метанутворювальнi, вуглеводнеокиснювальнi. Алохтоннi (чужерiднi) бактери можуть втрачати життездат-нють пiд впливом бактерицид-них сполук, яю продукуються актиномiцетами та бактерiями, присутнiми у водi. Додатковим фактором е також конкурен^я за поживний субстрат.
Зважаючи на вищезазначене, мета дано'( роботи полягала в обГрунтуванш полiфункцiо-нальност мiкроорганiзмiв рiз-них еколого-трофiчних груп у контекст íхнього впливу на ор-ганолептичнi показники та бю-логiчну активнiсть мiнеральних вод Куяльницького родовища.
Матерiали та методи. Об'ектами достджень служили природна мiнеральна маломи нералiзована, хлоридно-натри ева, лiкувально-столова вода "Куяльник" (свр. № 10 та бювет, свр. № 16).
У процес мiкробiологiчних дослiджень мiнеральних вод в и ко р и сто ву вал и методику (х розведення з подальшим поси вом на твердi та рiдкi поживнi селективнi середовища [11].
Сапрофiтнi та спороутворю-вальш бактерií iдентифiкували на поживному агар^ ол^окар-бофiльнi бактерií — на середо-вищi Горбенко, плiсеневi гриби — на середовищi Сабуро; акти-
номiцети — на середовищi Кра'шського, стрептомiцети — на середовищi з оргашчним азотом; гетеротрофнi бактерií (продуценти амшокислот) — на середовищi Горбенко; амшоли тичнi — на крохмальному агар^ залiзоокиснювальнi та марга-нецьокиснювальш — на сере-довищi Шворцово!'; мксобак-терií — на водному агарi Бергi [11]. Оцiнку штенсивност (у балах) розвитку мкрооргашз-мiв рiзних еколого-трофiчних груп здiйснювали за методикою [11].
Результати та Ух обгово-рення. Результати експери-ментальних дослщжень мше-ральних вод свщчать про на-явнiсть у мшеральних водах мiкроорганiзмiв рiзних еколо-го-трофiчних груп (рис., табл.).
У водах були присутш сапро-фiтнi бактери, яю продукували каталазу — гемопротеш, що мiстить чотири гемовi групи.
У водi свр. № 16 зареестро-вано переважно ол^окарбо-фтьш бактерií з ефективною ферментативною системою, яю кшькюно перевищували сапрофит бактери. Це свщ-чить про якюний стан мшерапьноТ води.
3 води свр. № 10 ¡дентифковано гетеро-трофш бактери, яю про-дукують р1зномашт1-п амЫокислоти, зал1зоо-киснювалы-п бактери
34,9%
свр. № 10 та бювету.
У цих водах розвивалися також амошфкувальш бактери, яю засвоюють бiлки, а також здатн на поживному середо-вищi продукувати амiак та ар-ководень.
Цi води мiстили також анае-робнi бактерií, якi активно (н тенсивнiсть розвитку 5 балiв) викликали бродiння глюкози з штенсивним газовидiленням (Н2 i СО2) та утворенням масляное кислоти i низки побiчних продуктiв (кислоти жирного ряду, спирти, ацетон тощо); жиро-розщеплюючi бактерií, розмно-ження яких пов'язано з утворенням жирних кислот та СО2; ме-танутворювальш, дештрифку-вальнi та тiоновi бактерií.
Сульфатвiдновлювальнi бак-терií щентифковано тiльки у водi з бювету.
Слщ зазначити, що виявленi мкрооргаызми видiляються з багатьох лiкувальних мЫераль-них вод, але у кожшй з них вони мають свое численне пред-ставництво.
24%
6,4%
9,3%
25,4%
Свердловина № 10 (бювет)
Рисунок
ВиЫюванють мiкроорганiзмiв рiзних таксономiчних груп з мiнеральних вод Куяльницького родовища
24,1%
3,4%
16,1%
16,1%
24,1%
16,1% Свердловина № 10
(свр. № 10, бювет), а також мкрооргашзми, яю здатш видшяти а-амтазу.
Мкрооргашзми, яю засвоюють оргашчний азот, знайдено в ус1х водах. Тхня чисельнють була значною у водах ¡з
н Сапроф1ти
в Ол1гокарбоф1ли
и М1кроорган1зми, що
засвоюють органнний азот и Ам1лол1тичн1
■ Зал1зоокиснювальн1 □ Гетеротрофн1 бактери 0,3%
21,3%
Свердловина № 16
№ 2 2010 Еоттошшт & Иеаьти 64
POLYFUNCTIONALITY OF AUTOCHTONOUS MICROFLORA OF KUIALNYK MINERAL WATERS Nikolenko S.I., Mokienko A.V., Khmelevska O.N., Glukhovska S.N.
An autochtonous microflora polyfunctionality of Kuialnyk mineral water has been studied in the paper. It was established that medical-and-dining waters contained the viable microorganisms of various ecological-and-
trophic groups. A supposition about a significant impact of the complex fermentative reactions of the microorganisms from mineral waters on the forming of their physical-and-chemical structure and biological activity was suggested.
Keywords: Mineral waters, microflora, polyfunctionality.
Ц води не мютили актиноми целв, стрептомщетв, дрiж-джiв, плюеневих грибiв, яю здатш попршувати органолеп-тичш показники вод, а також мксобактерм, наявнiсть яких свщчить про забрудненiсть ор-ганiчними вщходами сiльсько-господарського виробництва.
Встановлено бактерицидну дiю дослiджених вод щодо тест-культури кишковоí палички.
Таким чином, мшеральш л^-вально-столовi води Куяльницького родовища мютять життездатш мiкроорганiзми рiзних еколого-трофiчних груп.
Вочевидь можна припустити: якщо штенсивнють розвитку представниюв еколого-трофiч-них груп не досягае 3-х балiв, мiкрофлора мае уповшьнений обмiн, тобто для и життедiяль-ностi не потрiбнi значш витрати енергií. Гiпотетично, мозаíка складних ферментативних ре-
акцiй мiкроорганiзмiв мшеральних вод активно впливае на формування [хнього фiзико-хiмiчного складу та бюлотноС активностi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Митропольская Н.Ю. Микрофлора слабоминерализованных вод западноукраинских месторождений и пути стабилизации их лечебных свойств: автореф. дис. канд. биол. наук: спец. 03.00.07 "микробиология", 14.00.34 "курортология и физиотерапия". — К., 1984.
2. Николенко С.И. Микрофлора слабоминерализованных вод типа "Нафтуся" и ее влияние на их бальнеологические свойства: авт. дис. канд. биол. наук: спец. 03.00.07 "микробиология", 14.00.34 "курортология и физиотерапия". — Минск, 1988. — 22 с.
3. Ншпелова О.М., Нколен-ко С.1., Солодова Л.Б. Фiзико-
Таблиця
Оцшка штенсивност розвитку MiKpoopraHi3MiB рiзних еколого-трофiчних груп з мiнеральних вод Куяльницького родовища
М1кроорган1зми Бали
Свр. № 10 Свр. № 10 (бювет) Свр. № 16
Маслянокиот 5 5 5
Жиророзщеплююч1 2 2 3
Вуглеводнеокиснювальн1 0 0 0
Сульфатвщновлювальн1 (Desulfovibrio desulfuricans) 0 4 0
Тюнов1 (Thiobacillus thioparus) 5 5 5
Амон1ф1кувальн1 аероби 5 5 5
-"- продуценти NH3 5 5 5
-"- продуценти H2S 2 5 0
Амон1ф1кувальн1 анаероби 5 5 5
-"- продуценти NH3 0 0 0
-"- продуценти H2S 4 5 0
Ден1триф1кувальн1 5 4 5
Целюлозоруйн1вн1 аероби 0 0 0
Целюлозоруйн1вн1 анаероби 0 0 0
Метанутворювальн1 4 3 5
хiмiчний склад i мiкробний ценоз мiнеральних вод УкраТни, якi мiстять умовно есен^альш мiкроелементи: бор та кремнiй // УкраТнський бальнеолопч-ний журнал. — 2001. — № 4. — С. 59-63.
4. Schmidt-Lorentz W. Microbiological characteristics of natural mineral water // Ann. Ist. Super. Sanita. — 1976. — V. 12, № 2-3. — P. 92-112.
5. Ducluzeau R., Nicolas J., Galpin J. et al. Influence of autochthonous bacteria on the longevity of Escherichia coli in bottled mineral water // Sciences des aliments. — 1984. — № 4. — P. 585-593.
6. Bond J. Bacteriological Characteristics of Ground Water Resources // Aqua. — 1985. — № 1.
— P. 21-26.
7. Bischofberger Th., Cha S., Schmitt R. et al. The bacterial flora of non-carbonated natural mineral water from the springs to reservoir and glass and plastic bottles // Int. J. food Microbiol. — 1990. — V. 11, № 1. — P. 51-71.
8. Chudoba J., Heizlar J., Dole-zal M. Microbial Polymers in the Aquatic Environment-Ill. Isolation from River, Potable and Unde-ground Water and Analysis // Water Research. — 1986. — V. 20, № 10. — P. 1223-1227.
9. Durieux M.J. Microbiologia de las aguas minerales // Anales de la sociedad cientifica argentina. — 1985. — № 1. — P. 61-68.
10. Dott W., Frank Ch., Kampfer P. et al. Mikrobiologie des Grund-und Trink-wassers // Zentralblatt fur Bacteriologie, Microbiologie und Hygiene. — 1986.
— V. 182, № 5-6. — P. 449-477.
11. Нколенко С.I., Глухов-ськаС.М., Померанц М.Л. По-абник з мещд^в контролю при-родних мшеральних вод, штуч-но-мiнералiзованих вод та на-поТв на Тх основк — Ч. 2. — Мiкробiологiчнi дослщження.
— Одеса, 2002. — 38 с.
Надiйшла до редакцп 22.05.2009.
65 Environment & Health № 2 2010
DISINFECTOLOGICAL QUESTIONS OF HOSPITAL INFECTIONS PROPHYLAXIS AND MEDICAL WASTES TREATMENT
Rosada M.A., Surmasheva E.V., Nikonova N.A.
flE3IHQEKT0n0riMHI HHTAHHfl nPOOMAKTHKH BHYTPIUHbOMKAPHflHIIX IHOEKQIH TA nOBOflMEHHfl 3 BIflXOflAMH niKYBAnbHO-nPOOinAKTIMHIX 3AKflAflIB
РОСАДА М.О., СУРМАШЕВА О.В., Н1КОНОВА Н.О.
ДУ "1нститут гiгieни та медичноТ екологiï iM. О.М. Марзеева АМН Укра'ши", м. Киïв
УДК 628.4.046:614.48
ДЕЗИНФЕКТОЛОГИЧЕСКИЕ ВОПРОСЫ ПРОФИЛАКТИКИ ВНУТРИБОЛЬНИЧНЫХ ИНФЕКЦИЙ И ОБРАЩЕНИЯ С ОТХОДАМИ ЛЕЧЕБНО-ПРОФИЛАКТИЧЕСКИХ УЧРЕЖДЕНИЙ Росада М.А., Сурмашева Е.В., Никонова Н.А. В статье представлен анализ современной ситуации в области профилактики внутрибольничных инфекций в Украине, а также освещено состояние проблемы обращения с отходами лечебно-профилактических учреждений, этап дезинфекции которых является одним из наиболее проблемных в эпидемиологическом плане.
кража е зоною еколопчно! кри-зи, спричиненоТ передус1м еко-ном1чними, соц1альними нега-раздами I, як насл1док — зни-женням 1мунолог1чноТ рези-стентност1 населення, поши-ренням туберкульозу, СН1Ду та 1нших соц1ально небезпечних захворювань. Всупереч без-сумн1вним усп1хам у галуз1 про-ф1лактичних I лкувальних тех-нолог1й зростае проблема внутршньолкарняних 1нфекц1й (ВЛ|), яка залишаеться одшею з найактуальн1ших у медицин!. У багатьох краТнах ТТ внесено до перелку питань нац1ональноТ безпеки.
Зг1дно з даними ВООЗ ВЛ1 виявляються у середньому у 8,4% пац1ент1в стацюнар1в I часто спричиняють Тхню смерть. Показник летальност1 серед таких хворих у 10 раз1в переви-щуе загальний р1вень смертно-ст1 у лкувально-профшактич-них закладах (ЛПЗ). Групою ри-зику також е сп1вроб1тники ЛПЗ [1, 2].
Профтактика розвитку I по-ширення ВЛ1 е пр1оритетним напрямком застосування суча-сних дез1нфектолог1чних тех-нолог1й, роль яких полягае у перериванн еп1дем1чного про-цесу на шляхах його поширен-ня, усуненн1 збудник1в 1з зов-н1шнього середовища. Так1 технологи базуються на викори-станш дез1нф1куючих, стерил1-зуючих, 1нсекто- I акарицидних, репелентних I родентицидних засоб1в I прилад1в [3]. Одн1ею з проблем дезшфекци е знеза-раження в1дход1в ЛПЗ.
З проблемою профшактики ВЛ1 щ1льно пов'язане питання поводження з в1дходами лку-вально-проф1лактичних закла-д1в. На тл1 деякого зниження антропогенного забруднення навколишнього середовища, пов'язаного з1 скороченням ш-
© Росада М.О., Сурмашева О.В. СТАТТЯ, 2010.
Нконова Н.О.
дустр1ального виробництва, отже i зменшенням викид1в, в останне десятир1ччя в УкраУн1 достатньо гострою залишаеться проблема поводження з выходами, к1льк1сть яких пост1йно зростае. Позитивним е те, що зм1нилося ставлення до вщхо-д1в у план1 переор1ентац1У Ух на подальше використання в яко-ст1 вторинноУ сировини [4]. Разом з тим залишилася низка нерозв'язаних питань щодо медичних в1дход1в. Особливу увагу ц1 в1дходи привертають у зв'язку з1 зростанням використання одноразових пристроУв, матер1ал1в тощо, як е небез-печними в епщемюлопчному та еколог1чному план1. В1дходи ЛПЗ е небезпечними за своУм походженням, концентрац1ею у них х1м1чних речовин та ¡нфек-ц1йних агент1в. Вони мютять патогенн1 та умовно-патогенн1 м1кроорган1зми з високою ре-зистентн1стю до антибютиюв i дез1нфектант1в. Мета дезшфекци таких в1дход1в — насам-перед не допустити вих1д в оточуюче середовище пол1ре-зистентних госттальних шта-м1в [5, 6]
Метою даноУ роботи був ана-л1з сучасноУ ситуац1У, що скла-лася в УкраУш у галуз1 проф1-лактики внутр1шньол1карняних 1нфекц1й i поводження з вщхо-дами л1кувально-проф1лактич-них заклад1в з залученням дез1нфекц1йних засоб1в.
Матерiали та методи. Проведено анал1з сучасноУ л1-тератури та власних даних сто-совно внутр1шньол1карняних Ыфекц1й та поводження з в1д-ходами лкувально-профшак-тичних заклад1в в УкраУнк
Результати дослiджень та Ух обговорення. В УкраУш що-р1чно офщмно рееструються близько 3-4 тисяч випадюв ВЛ1, що св1дчить про неповну рее-страц1ю. У США щор1чно 1нф|ку-ються 2 м1льйони пац1ент1в, вмирають 80 тисяч, а видатки
№ 2 2010 Environment & Health 66
