Забруднення довкілля Кривбасу та його вплив на захворюваність населення Текст научной статьи по специальности «Науки о здоровье»

На територií Хмельницько( областi на 12 родовищах розви даш мiнеральнi води, якi належать до 6 груп. Мшеральш лку-вальнi i природнi столовi води област характеризуються ви-соким рiвнем вивченостi. 1'хня якiсть вiдповiдаe чинним нормативам.

Використання мшеральних вод незначне. На експлуата-цiю родовищ отримано лише 4 лiцензií. Для лкування мше-ральнi води Хмельницько( областi застосовуються у са-наторно-курортних закладах, яю функцiонують на базi Збру-чанського,, Макiвського, Воло-чиського i Мукшинського родовищ. Промисловий розлив здмснюеться лише 6 найме-нувань лiкувально-столових вод i 10 найменувань природ-но-столових вод.

Для тдвищення ефективно-стi використання мшеральних вод Хмельницькоí областi необхiдно здмснювати подальше геологiчне i пдрохiмiчне вивчення родовищ i проявiв, обфунтовувати бальнеолопч-ну якiсть мiнеральних вод кли нiчними дослiдженнями, шир-ше використовувати пдромше-ральнi ресурси для санаторно-курортного л^вання i проми-слового розливу.

Л1ТЕРАТУРА

1. Граненко Л. Цiлющi води на Подшлк — Радянське Подiлля, 25.03.1967.

2. Новодран О.В., Нкипело-ваО.М., Беленький К.Е. Суча-сний стан, вивченють та перспектива використання мше-ральних вод Хмельницько!' обла-ст // Зб. наук. праць. — № 2. — К.: Видавництво Нацюнально'' академи наук Укра'ни, 2002.

3. Минеральные лечебные столовые воды Украины. Справочник / Под ред. Бабова К.Д. — Коломия: Вадавничо-поли графiчне товариство "Вк", 1998.

4. ДСТУ 878-93. Води мшеральш питш. Техшчш умови. — К.: В-во стандар^в, 1994.

5. Голева Г.А. Геохимия подземных вод месторождений полезных ископаемых западных областей Украины // Проблемы геохимии. — Вып. 1. — 1959.

6. Бшецька Г.А. Со^ально-економiчнi та еколопчш аспек-ти розвитку рекреацiйного гос-подарства у Хмельницькм областi // Вiсник ХНУ. — № 1. — 2007.— С. 219-221.

AIR POLLUTION OF KRIVOY ROG CITY AND EVALUATION OF INFLUENCE OF PEOPLE HEALH

Sitalo S.G.

ЗАБРУДНЕННЯ ДОВК1ЛЛЯ КРИВБАСУ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ЗАХВОРИВАН1СТЬ НАСЕЛЕННЯ

С1ТАЛО С.Г.

Днiпропетровська державна медична академiя, м. Кривий Pir

УДК 614.76:613.95:711.454

ЗАГРЯЗНЕНИЕ АТМОСФЕРНОГО ВОЗДУХА г. КРИВОЙ РОГ И ЕГО ВЛИЯНИЕ НА ЗДОРОВЬЕ НАСЕЛЕНИЯ Ситало С.Г. В течение 1996-2005 годов изучались степень и характер загрязнения приземного слоя атмосферы г. Кривой Рог химическими веществами техногенного происхождения. Установлены приоритеты загрязняющих веществ в районах с различными формами техногенных выбросов и селитебной территории. Установлены достоверные корреляционные связи между загрязнением атмосферного воздуха и заболеваемостью органов дыхания, органов пищеварения и кроветворной системы у населения.

тан здоров я населення е одним з основних критерпв якост навколишнього середовища [1]. У структурi загально' зах-ворюваност населення дедалi пометшими стають хвороби, як е наслщком техногенного забруднення довктля, зокре-ма атмосферного пов^ря. За сучасного стану забруднення атмосфери зросла кшькють захворювань органiв дихання, онколопчних та алергiчних захворювань тощо [2-4].

Особливого значення Ц про-блеми набувають у промисло-вому репош Кривбасу.

Криворiзький залiзорудний басейн — один з найстарших та найкрупнших не тiльки у на-шм державi, але й у свт. Тут видобуваеться близько 80% за-лiзорудноí сировини та виплав-ляеться 20% металу Укра'ни.

За валовими викидами основних забруднювачiв (пилу, оксидiв азоту) м. Кривий Рк посiдаe одне з перших мюць в Украíнi [7]. Лiтература м ютить багато даних про рiвень забруднення атмосфери, стан та структуру захворюваност на-селення у великих промисло-вих мютах [2-7]. Однак у до-ступних нам джерелах ми не виявили даних за останш 10 рокiв про забруднення атмосфери промислового репону Кривбасу, рiвень i структуру захворюваност дитячого та дорослого населення i впливу забруднювачiв атмосфери на захворюванють. Тому метою нашоí роботи було вивчення забруднення атмосферного пов^ря репону Кривбасу за останш роки, визначення основних забруднюючих чинниюв та виявлення можливого впливу забруднення атмосфери на стан та структуру захворюва-ност населення.

Матерiали та методи до-слiджень. Для реашзаци поста-влено( мети нами було проведено узагальнення результа^в ла-

31*Е&Н

AIR POLLUTION OF KRIVOY ROG CITY AND EVALUATION OF INFLUENCE OF PEOPLE HEALH Sitalo S.G.

During 1996-2005 period in Kriviy Rig the degree and character of atmospheric pollution with technogenically originated chemical substances have been studied. The priorities of pollutants in the regions with different sources of technogenic wastes were revealed. There were determined correlation links between air pollution and morbidity of people.

бораторних дослщжень забруд-нення атмосфери м. Кривий Пг за даними мюькоТ санепщстан-цп та лабораторм Держком-пдромету за 1996-2005 роки.

Для виявлення можливого впливу забруднювачiв атмосфери на стан здоров'я насе-лення нами була проана^зова-на захворюванють дитячого та дорослого населення м. Кривий Рiг i ДнiпропетровськоТ обпастi протягом останнiх 10 роюв зп-дно з даними Криворiзького мiського вщдту охорони здоров'я та Днтропетровського обласного вщдту охорони здоров'я за класами хвороб (МКХ-10). За допомогою методiв ко-репяцiйного та дисперайного анапiзу визначено математико-статистичнi залежност мiж вми стом ксенобiотикiв в атмосферi та поширенiстю захворювань за основними класами хвороб зп-дно з МКХ-10.

Результати та Тх обгово-рення. Вивчення забруднення атмосферного пов^ря Кривба-су за 1996-2005 роки показало, що найбiпьш суттевими заб-руднювачами атмосфери е дю-ксид азоту, дiоксид сiрки, пил, формальдепд, фенол (табл. 1).

З таблиц видно: найбiпьши-

ми забруднювачами атмосфе-ри е пил, концентра^я якого перевищуе ГДК у 2-3 рази, а та-кож дюксид азоту та арки. Ана-пiзуючи Тхнiй вмiст в атмосферному пов^, вiдзначимо, що концентрацп дiоксиду азоту, сiрководню, фенолу мають стiйку тенденцiю до збтьшен-ня. КонцентрацiТ iнших речовин (пилу, дюксиду сiрки, оксиду вуглецю) мають хвилеподiбнi змiни. Так, найбiпьшi концентрацп пилу фксувались у 1999 роц — 0,53±0,25 мг/м3. Най-меншi концентрацiТ пилу (0,31 ±0,1 мг/м3) спостеркали-ся 2002 року. Причому за увесь перюд спостереження се-редньодобовi концентрацiТ пилу суттево перевищували се-редньорiчнi (вiд 206% до 360%). Найбiпьшi концентрацiТ дюксиду арки (до 0,19± 0,06 мг/м3) спостер^ались у 2001 роцi, найменшi (0,07± 0,01 мг/м3) — у 2000 роцк Кон-центрацiя дiоксиду азоту мае стiйку тенденцiю до збтьшен-ня: вiд 0,032±0,01 мг/м3 у 1996 роц до 0,048±0,02 мг/м3 у 2004 роцi, збiпьшення сягае 50%. Концентращя формапьдегiду мала незначну тенденцю до зниження. Таким чином, се-

редньорiчнi концентрацil ос-новних забруднювачiв атмосфери перевищують се-редньодобовi значення ГДК. Крiм того в атмосферному по-вiтрi Кривого Рогу виявлено та-кi важю метали, як кадмiй, сви-нець та iншi у концентрацiях, що не перевищували ГДК.

Для виявлення можливого впливу забруднювачiв атмо-сфери на стан здоров'я насе-лення ми проаналiзували захворюванють дитячого та до-рослого населення м. Кривий Р^ та ДшпропетровськоТ обла-стi, користуючись вiдомостями Криворiзького мiського вщдшу охорони здоров'я та Дшпропе-тровського обласного вщдту охорони здоров'я.

Даш про захворюванiсть дитячого населення м. Кривий Рк та ДшпропетровськоТ област представлено у табл. 2.

Данш табпицi свщчать, що захворюванiсть дитячого населення Кривого Рогу у 2000-2005 роках суттево зростала: за вси ма нозолопями — в 1,2 рази, за хворобами кровi — в 1,21 рази, за хворобами оргашв дихання

— в 1,17 рази, за хворобами се-чостатевоТ системи — в 1,4 рази, за вродженими аноматями

— в 1,14 рази. У структурi за-хворюваностi д^ей на першому мiсцi стоять ураження оргашв дихання, на другому — хвороби шюри, а на третьому — Ыфек-цiйнi та паразитарш хвороби, що спричинено, на наш погляд, послабленням кпiтинного та гуморального iмунiтету дiтей.

Рiвень захворюваност доро-слого населення постiйно зро-став i досяг у Кривому Розi по-казника 8102 випадюв на 10 тис. населення при обласному

Таблиця 1

Середньорiчнi концентрацГГ основних забруднювачiв атмосферного повiтря

м. Кривий Pir, мг/м3 М ± m

lнгредieнти PiK, концентрацiя, мг/м3 ГДК с.д.

1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005

Пил 0,38± 0,1 0,36± 0,1 0,52± 0,4 0,53± 0,25 0,44± 0,14 0,36± 0,1 0,31± 0,1 0,33± 0,12 0,34± 0,11 0,33± 0,1 0,15

Дiоксид азоту 0,032± 0,01 0,037± 0,01 0,032± 0,01 0,045± 0,7 0,04± 0,02 0,047± 0,021 0,05± 0,01 0,04± 0,01 0,048± 0,02 0,04± 0,01 0,04

Дiоксид арки 0,01± 0,005 0,109± 0,004 0,073± 0,026 0,09± 0,03 0,07± 0,01 0,19± 0,06 0,09± 0,01 0,14± 0,06 0,01± 0,01 0,09± 0,01 0,05

^рководень 0,003± 0,001 0,0039 ±0,001 0,004± 0,002 0,005± 0,002 0,004± 0,001 0,004± 0,002 0,004± 0,001 0,006± 0,002 0,005± 0,001 0,006± 0,002 -

Фенол 0,007± 0,003 0,0041± 0,001 0,0034± 0,001 0,004± 0,002 0,004± 0,001 0,004± 0,001 0,003± 0,001 0,004± 0,0011 0,004± 0,0011 0,004± 0,001 0,08

Оксид вуглецю - - 2,1± 1,1 1,36± 0,9 2,0± 0,87 2,1± 1,2 2,1± 1,1 1,5± 1,1 2,0± 0,8 1,6± 1,1 3,0

Формальдепд - - 0,07± 0,03 0,013± 0,005 0,007± 0,001 0,012± 0,005 0,002± 0,001 0,003± 0,001 0,002± 0,001 0,003± 0,001 0,003

Е&Н*32

показнику у 2005 роцi -8097,2 випадки (табл. 3). Порiвняно з 1990 роком захворюванiсть по мюту зросла в 1,16 рази, при цьому рiвень iнфекцiйних захворювань — в 1,33 рази, новоу-творень — в 1,48 рази, хвороб кровi — у 2,6 рази, оргашв ди-хання — в 1,9 рази, системи кровооб^ — в 1,6 рази, врод-жених аномалiй побшьшало в 1,5 рази. Прирiст за вама зах-ворюваннями протягом 20002005 рокiв у мют склав 1,06 рази, а по Дшпропетровськм областi — 1,05 рази. Побшьшало захворювань оргашв сечови-дiльноí системи — в 1,4 рази, хвороб системи кровооб^ — в 1,23 рази, хвороб ендокринно( системи — в 1,2 рази, новоу-творень — в 1,1 рази. У структу-рi захворюваностi 2005 року перше мюце посiдали ураження оргашв дихання. Незважаючи на те, що рiвень загально( зах-ворюваностi оргашв дихання дещо знизився (з 3419 у 2000 роц до 3229 у 2005 роцi по м. Кривий Р^ i з 3417,3 у 2000 роц до 3223 у 2005 роцi по Дш-пропетровськiй областi), вiн за-лишаеться дуже високим, а за деякими нозолопями, прими ром бронхiальнiй астм^ наяв-ний суттевий прирiст. У структу-рi захворюваностi Кривого Рогу та област загалом вiдбулися певш змiни. Якщо у 2000 рощ на другому мющ були хвороби системи кровооб^, а на третьому

Г1ПеНА ДОВК1ЛЛЯ l ЗДОРОВ'Я населення =

— шкiри, то 2005 року на друге мюце вийшли ураження се-чостатево)' системи (прирют в 1,4 рази). Хвороби системи кровооб^ у 2005 роц були на третьому мiстi, ïx побiльшало в 1,23 рази. Суттево зросла зах-ворюванiсть на хвороби кюток, м'язово)' та ендокринноï систем прирют яких за перюд спосте-реження склав вiдповiдно 1,09 та 1,17 рази. Таким чином, практично за вама нозолопям за роки спостереження зафк совано суттевий прирют.

Слщ пiдкреслити, що i за-гальна заxворюванiсть, i за окремими нозолопчними оди-ницями у м. Кривий Pir у дiтей та у дорослого населення були вищими за обласнi показники.

Високий рiвень захворюва-ностi органiв дихання у м. Кривий Pir, на наш погляд, обумо-влений суттевим забруднен-ням атмосферного пов^ря се-лiтебниx територiй шкiдливими

xiмiчними речовинами, у тому чист важкими металами. Для виявлення можливого впливу забруднення атмосферного пов^ря на заxворюванiсть було проведено багатофакторний кореляцшний аналiз. Як ре-зультативш ознаки розгляда-лись основнi показники захво-рюваностi. За факторiальнi ознаки слугували концентрацп основних забруднюючих речо-вин в атмосферк Результати кореляцiйного аналiзу представлено у табл. 4.

Даш таблицi свiдчать про сут-теву кореляцiйну залежнiсть мiж наявнютю у повiтрi ксено-бiотикiв та захворюванютю населення. Встановлено сильну позитивну кореляцю мiж наявнютю в атмосферному повiтрi фенолу (r=0,9), кадмiю (r=0,8) та заxворюванiстю оргашв дихання; наявнютю у повiтрi дюксиду азоту та захворюваш-стю оргашв травлення (r=0,8);

Показники захворюваностi дитячого населення м. Кривий Pir та ДншропетровськоУ облает (на 10 тисяч дiтей до 17 poKiB включно)

Таблиця 2

Показник Роки

2000 2001 2002 2003 2004 2005

Кр.Р. Обл. Кр.Р. Обл. Кр.Р. Обл. Кр.Р. Обл. Кр.Р. Обл. Кр.Р. Обл.

Bei хвороби 13125 13088 14638 12710 13957 12462 13812 12615 15309 13580 15406 14207

1нфекц1йн1 та паразитарн хвороби 582 576 606,7 606 722,5 722 480 471 529 524 532 525

Новоутворення 25,2 25,1 25,4 25,1 27,4 26,8 25,2 24,2 25,7 25,2 26,2 25,4

Хвороби кровi 169 168,8 164 162,5 178 174,5 195 193,6 204 203 206 200

Ендокриннi хвороби 226 225,1 254 251,2 272 265,8 281 277 254 246 260 252

Хвороби нервово' системи 155 150,6 177 173,4 214 212,4 234 223,2 236 231,3 242 235,2

Хвороби ока 451 444,2 464 462,9 482 477,1 487 482,2 479 473,7 491 488,4

Хвороби оргаыв дихання 8410 8398 7996 7954 7810 7621 8095 8090 8864 8864 9510 9458

Хвороби оргаыв травлення 475 473 439 436 397 392 424 421 452 451 461 459

Хвороби шкiри 795 786,8 807 802 745 736 719 713 759 744 765 748

Хвороби юсток та м'язово' системи 325 322,8 334 320,7 362 350,9 350 335 354 349,3 370 364,8

Хвороби сечостатево' системи 261 256,7 284 275 280 276,6 282 274,9 284 281,6 286 282,3

Bродженi аномапи 56,8 56,6 59,3 58,5 61,8 61,6 56,1 55,1 62,2 62,1 64,4 64,2

33*Е&Н

3 Довкiлля та здоров'я № 4-2008

вродженими аномалiями (r=0,9) та захворюваннями юстково-м'язовоТ системи (r=0,5). Також виявлено сильну позитивну ко-реляцiйну залежнicть (r=0,8) мiж наявыстю у повiтрi марган-цю та захворюваннями кровi й очними хворобами.

Таким чином, довктля мicта Кривий Pir суттево забруднене шкiдливими хiмiчними речови-нами, що може призводити до пщвищення рiвня загальноТ захворюваност^ а також орга-нiв дихання, сечовивщно'Т системи, системи кровооб^ та кровi та хворобами шюри.

Висновки

Найсуттeвiшими забрудню-вачами атмосфери Кривого Рогу e дюксид азоту, дiоксид cip-ки, пил, формальдепд, фенол.

Виявлено високий piBeHb захвоpюваноcтi за бiльшicтю нозологiчних одиниць як серед д^ей, так i серед дорослих мешканцiв мicта.

Визначено суттеву кореля-цiйну залежнicть мiж наявнicтю у повiтpi кcенобiотикiв та зах-воpюванicтю населення.

Л1ТЕРАТУРА

1. Сердюк А.М. Здоров'я та вщтворення народу УкраТни.

— КиТв, 1991. — С. 130-134.

2. Морозова Л.Н. и др. Состояние здоровья населения, проживающего в экологически неблагополучных городских районах. — Гиг и сан. — 1998.

— № 1. — С. 34-37.

3. Бердник О.В. Основы закономiрностi формування здоров'я дитячого населення, що проживае у репонах з рiз-ною еколопчною ситуащею: Автореф. дис. д.м.н. 14.02.01.

— К., 2003.

4. Вельтищев Ю.Е. Этиология и патогенез экопатологии у детей // Экология и здоровье де-

Таблиця 3

Захворюванють дорослого населення м. Кривий Pir та облает (на 10 тис. населення)

0

Показник Роки

2000 2001 2002 2003 2004 2005

Кр.Р. Обл. Кр.Р. Обл. Кр.Р. Обл. Кр.Р. Обл. Кр.Р. Обл. Кр.Р. Обл.

Bei хвороби 7603 7688,6 7688 7688,7 7669 7669,6 7890 7880,7 7870 7867,3 8102 8097,2

1нфекцшн1 та паразитарн хвороби 303,7 322 319,5 356 354,9 326 325,0 330 329,0 333 330,0

Новоутворення 99,8 99,6 103 102,4 104 102,4 108 107,4 110 109,8 112 110,6

Хвороби кровi 43 41,8 45 44,1 46 44,8 49 48,4 49 47,9 47,2 47

Ендокринн хвороби 96 95,1 122 121,3 122 121,7 124 123,8 116 114,9 115 113,1

Хвороби нервовоТ системи 170 169,6 172 171,6 173 169,2 171 169,8 165 163,8 164 162,8

Хвороби ока 402 401,5 399 397,9 419 417,2 442 438,9 439 436,4 436 432,3

Хвороби оргаыв дихання 3419 3417,3 3340 3131,6 3034 3032,1 3210 3200,0 3142 3139,8 3329 3233

Хвороби органiв травлення 265 264,9 277 275,3 275 273,2 270 265,4 277 274 275 273,5

Хвороби шюри 514 512 528 526,4 509 508,4 512 509,8 498 495,4 488 490,9

Хвороби юсток та м'язовоТ системи 495 490,4 516 514,7 542 538,7 532 526,3 525 518,0 551 544,6

Хвороби сечостатевоТ системи 493 490,3 577 574,9 590 588,4 614 613,4 675 673,4 695 693,2

Bродженi аномапи 12,3 12,2 12,8 12,7 13,2 13 11,6 11,5 12,1 12 11,2 11,1

Хвороби системи кровообiгу 514 512,8 620 618,4 620 619,6 610 609,8 621 616,4 633 631,8

е

Таблиця 4

Коефщенти кореляцп мiж забруднювачами атмосфери та захворюванiстю

Нозолопчы одинищ Забруднюючi iнгредiенти

no2 SO2 Фенол Формальдегщ Fe Mn Cd

Хвороби оргаыв дихання 0,3 0,4 0.9 * 0,4 0,2 0,1 0,8 *

Хвороби оргаыв травлення 0,8 * -0,1 0,1 -0,14 0,12 0,1 0,01

Хвороби кровi 0,2 0,11 0,14 0,16 0,2 0,8 * 0,01

Вроджен аномалп 0,9 * 0,01 0,2 0,14 0,11 0,1 0,12

Хвороби шюри -0,17 0,9 0,2 0,8 * 0,4 0,2 0,3

Хвороби ока 0,1 0,4 0,2 0,11 0,7 * 0,8 * 0,2

Хвороби юст.-м'яз. системи 0,5 0,1 0,1 -0,1 0,9 * 0,7 * 0,4

1нфекц. хвороби 0,01 0,01 0,1 -0,01 0,7 * 0,02 0,02

Примтка: * — р < 0,05.

тей / Под ред. М.Я. Студеники-на, А.А. Ефимовой. — М., 1998.

- С.18-65.

5. Винарська О.1. Наук. осно-ви гiгieнiчноí оцiнки дií хiмiчних та бiологiчних факторiв сере-довища при ix спiльному над-ходженш в органiзм на основi iмунологiчного критерiю шкд ливостi: Автореф. дис. д.м.н. 14.02.01. — К., 2000. — 35 с.

6. Ревич Б.А. Загрязнение окружающей среды и здоровье населения. Введение в экологическую эпидемиологию. — М.: Изд-во МНЭПУ, 2001.

7. Горбань Т.В., Гапон В.О. Рiвень захворюваност д^ей-мешканщв м. Кривий Pir // Довктля та здоров'я. — 2005.

— № 3. — С. 63-65.

Е&Н*34