CC BY
12
ISSN 2518-1343 (Online), ISSN 2226-2849 (Print) В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНШЕРСИТЕТУ СЕР1Я: Ф1ЛОСОФ1Я, КУЛЬТУРОЛОГ1Я, СОЦ1ОЛОГ1Я, 2018, ВИП. 16
friends and enemies of mankind.
In the article it is stressed that pictures on pysankas are direct reflection of ancient sun worship, demonstration of spiritual state of human on the primary stage of cultural development. Identification of pysanka with the sun is completely agreed with the semantics of Easter rituals, devoted to worship of the sun and its increasing power. Keeping these ancient pictures is explained with ritual following of traditions which gives us sacral story of the tribe or nations and they have the function of charm - protection from incomprehensible and unknown.
In Ukraine making pysankas was woman's craft, and woman who painted pysankas symbolically became closer to the image of ancient cleric (volkhvynya), who made some magic rituals, because this was her duty, aptitude, talent which was gifted to her by the destiny and she could not avoid it. People invested with magic features even water where pysankas "were bathed": it was the tradition to wash face with such water to make the skin better in Transcarpathia.
We can often find an egg in traditions connected with rituals of crossover and undertaking some limits. The Easter tradition of beating with red pysankas symbolized the getting of sun energy by the actors of this ritual. When someone broke the egg during the game, so this symbolized the ability of human to get rid of "old" inner world and to be ready for the process of creation of something new, new values. It is similar to the myth of world creation from broken egg by this or that God, in Easter game the role of the God-creator is projected on man-performer.
Key words: pysanka, krashanka, ritual, Easter, ethno-psychology.
УДК 316.7
С. В. Яблоков
А. М. Март1росян
РЕАЛ1ЗАЦ1Я 1ДЕЙ «ДИАЛОГУ КУЛЬТУР» У ПРОЦЕС1 ВКЛЮЧЕННЯ МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В АНГЛ1ЙСЬКО1 МОВИ ДО М1ЖКУЛЬТУРНО1 КОМУШКАЦП
У статт1 висвтлено погляди втчизняних i зарубiжних учених на суттсть понять «дiалог культур» та «мiжкультурна комуткащя»; схарактеризовано включення майбутшх учителiв тоземних мов у процес мiжкультурноi комунжаци у культуро-освтньому середовищi закладу вищоi освти за допомогою реалiзацli iдей «дiалогу культур»; проаналiзовано головт засади реалiзацli «дiалогу культур».
Ключовi слова: англтська мова, дiалог культур, загальнокультурна компетенттсть, культуро-освтне середовище, майбутт вчителi англiйсько'i мови, мiжкультурна комунжащя.
Оргашзащя професшно! шдготовки майбутшх учителiв шоземних мов у закладах вищо'1 осв^и Украши мае забезпечити не тшьки високий рiвень шшомовно! мовленнево! компетенцп майбутшх фахiвцiв та володшня сучасними педагопчними технологиями, а й здатшсть !х усшшного включення в процес мiжкультурноi комушкацп та його тдтримки, та, в майбутнш професшнш дiяльностi, забезпечувати включення до мiжкультурноi комушкацп учшв. Визнаним ефективним методом сучасно! мiжкультурноi комушкацп е <адалог культур». Саме реалiзацiя щей Залогу
83
ISSN 2518-1343 (Online), ISSN 2226-2849 (Print)
В1СНИК МАР1УПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: Ф1ЛОСОФ1Я, КУЛЬТУРОЛОГ1Я, СОЦ1ОЛОГ1Я, 2018, ВИП. 16
культур» забезпечуе ефективну мiжкультурну комунiкацiю, що вiдповiдаe викликам сучасносп. З огляду на це, проблема реалiзацiя iдей Залогу культур» займае одне з перших мiсць у теорп педагогiки та практицi осв^ньо'].' дiяльностi i стае принципово необхщним засобом реалiзащi мiжкультурноi комушкацп в умовах динамiчних перетворень у суспшьста та в умовах ефективно'1' штеграцп Украши в свiтову спiльноту. Проблема реалiзацii iдей Залогу культур» визначаеться провщною тенденцiею освiти майбутнього.
Закономiрностi та специфiка фахово'1' пiдготовки майбутшх учителiв iноземних мов, мовно'1' й шшомовно'1' освiти вивчалися в роботах В. Баркаа, О. Бернацько'1', Н. Гальськово'1', В. Гаманюк, I. Зимньо!, В. Калiнiна, Г. Китайгородсько'].', М. Ляховицького, Р. Мшьруд, С. Иколаево'].', Ю. Пассова, В. Сафоново'1' та багатьох шших науковцiв. Мiжкультурна комушкащя, як галузь цiлеспрямованого пiзнання, почала розвиватися у кранах Захщно'].' Свропи та США лише з кшця 1980-х рокiв XX сторiччя. Зокрема, було започатковано дослщження, пов'язанi з проблемами акультурацп, мграцл iноземних роб^ниюв, взаемовiдносинами мiж iноземними та «сво'1'ми» робiтниками. Укра'шсью суспiльствознавцi звернулись до ще'1 проблематики зовсiм недавно.
Мiжкультурну комунiкацiю у рiзних аспектах дослщжують ученi з багатьох краш св^у. Зокрема, у США 11 дослщжували Е. Холл, Дж. Трагер, К. Клакхон, Ф. Стродбек, Е. Стюарт, у ФРН - К. Ясперс, Ю. Габермас, К. Апель, у Роси - М. Василик, М. Вершинш, В. Павлов, Т. Волошинова, С. Гурiева. Значний внесок у дослщження процеав мiжкультурноi комушкацп зробили також знаш укра'шсью дослiдники - Л. Аза, О. Вишняк, С. Головаха, Н. Костенко, М. Наумова, А. Ручка, Л. Скокова, В. Степаненко, Б. Слющинський, М. Шульга. В умовах неперервного зростання мiжкультурного спшкування мiж представниками рiзних краш формування мiжкультурноi компетенцп студенев стае актуальним завданням навчально-виховного процесу у вищому закладi освiти. Саме тому науковий штерес до мiжкультурноi компетенцп та методiв п формування та розвитку став об'ектом дослщження таких вчених як С. Верещагин, Н. Гальськова, Д. Гудков, В. Зшченко, Л. Зникша, В. Костомаров, Р. Мшьруд, С. Пассов, А. Садохин, В. Сафонова, I. Стернш, С. Тер-Мшасова та ш. Явище «дiалогу культур», що розглядаеться як ефективний метод реалiзацii мiжкультурноi комушкацп, дослiджували М. Бахтiн, В. Бiблер, М. Каган та ш. Останнiми роками також з'явилось багато дисертацшних дослiджень, в яких придшяеться увага рiзноманiтним аспектам мiжкультурноi компетентности та комушкацп (К. 1ванова, О. Казакова, О. Кучмш, О. Леонтович, I. М'язова, Л. Новшова, О. Чекун).
Молоде поколшня, яке набувае вищу освiту, мае бути пщготовлено до адекватного сприйняття шшо'1 культури на засадах дiалогу.
Мета нашо'].' статтi полягае в визначеннi умов, за якими вщбуваеться реалiзацiя Залогу культур»; визначити умiння, якi необхщно сформувати у студентiв в пщготовщ до мiжкультурного спiлкування; навести приклади роботи, яю сприяють вихованню студенев на засадах «дiалогу культур» i формуванню у них мiжкультурноi компетенцп.
Термiн «мiжкультурна комунiкацiя» був уведений у науковий об^ американським культурологом й антропологом Едвардом Т. Холлом у 50^ роки ХХ ст. За його думкою, це «особливий тип культури, який характеризуеться взаемодiею нащональних (етшчних) культур, етнокультурною компетенщею особистостей, толерантнiстю, прагненням до мiжнацiональноi згоди у всiх видах спшкування» [3, с. 83]. Кожний народ мае усталену етшчну культуру. Тому устх мiжкультурноi комушкацп базуеться на знанш мови, нацiональних, соцiальних, мовних, культурних особливостей учасниюв
ISSN 2518-1343 (Online), ISSN 2226-2849 (Print) В1ШИК MAPIУПОЛЬСЬКОГО ДEPЖAВHОГО УHIВEPСИТEТУ ŒPLH: Ф1ЛОСОФ1Я, КУЛЬТУPОЛОПЯ, СОЦ1ОЛОГ1Я, 2018, ВИП. 16
комушкацп, основних життевих стереотитв, шкал цiнностей, властивих кyльтyрам, до яких вони належать.
Одним iз найважливiших чинникiв устшно'' мiжкyльтyрноï комушкацп е yсвiдомлення взаемно'' «культурно'' чужинносп» ïï yчасникiв. №уковщ вiдносять до знань, якi необхщш у мiжкyльтyрнiй комушкацп, знання формул ввiчливостi, нацiональних особливостей використання жеспв, мiмiки, рyхiв тiла, урахування вщсташ мiж спiврозмовниками тощо [11, с. 53]. Комушкативш невдачi провокуються вщсутшстю таких знань. В. Mахiнов слушно вказуе: «Прюритетшсть навчання «Залогу культур» призвела до значного зростання штересу до шоземних мов, що супроводжуеться зютавленням звича'в, традицiй, побуту рiзних народiв. Об'ективно збiльшилася зацiкавленiсть i власною етнокультурою у всiх ïï рiзноманiтних проявах i спричинила попит на дослщження нащонально'' культурно'1' спадщини. Hаyкова парадигма грунтуеться на «розумшш» мiжкyльтyрноï комушкацп як тако'', при якш комyнiкативнi партнери, належачи до рiзних мов i культур, усвщомлюють факт чyжинностi один одного» [12, с. 152], перестае бути приналежшстю лише сфери навчання шоземних мов, розповсюджуючись на широке проблемне поле гумаштарного, мiждисциплiнарного знання. Як зазначае С. Яблоков: «завдання педагогiчного закладу вищо'' освiти - пiдготyвати майбутнього вчителя не лише квалiфiкованим спещалютом, але й толерантною, iнтелiгентною, освiченою i високоморальною особистiстю, здатною адаптуватися в непростих соцiально-економiчних умовах сьогодення до мiжкyльтyрноï комушкацп з рiзними представниками багатокультурного укра'нського та св^ового спiвтовариства» [12]. H. Баришнiков чггко визначив учителя шоземно'' мови, назвав його «ретранслятором культури виучувано'' мови, який передае ïï через призму свого Ero, що належить до рщно! (нащонально!) культури» [1, с. 28].
Дiалог культур визначаеться як сукупшсть безпосередшх вiдношень та зв'язюв, якi формуються мiж рiзними культурами, а також результат, взаeмовпливiв культур та культурних запозичень. В широкому значенш дiалог культур передбачае також сукупшсть опосередкованих впливiв, оскiльки в сучасному свт неможливо уявити взаемод^ лише двох культур рiзних народiв. Дiалог культур е однieю з важливих форм культурно'' динамiки. В наш час неможливо знайти жодно'' кра'ни, народу або нацiï, яю в тiй чи iншiй мiрi не були б залyченi до системи мiжнародних взаeмозв'язкiв та не вщчували б впливу iнших культур. Поеднання ушверсального досвiдy економiчного, сощального i культурного розвитку з нащональними традицiями i особливостями -обов'язкова умова поступу кожно'' кра'ни.
Значущють дiалогy культур i досягнення взаемопорозумшня зyмовленi наступними чинниками: змiною системи мiжнародних вiдносин пiсля розпаду Pадянського Союзу та виникненням (чи загостренням) багатьох загроз для поступу людства; iнтернацiоналiзацieю свiтогосподарських зв'язкiв та культурного життя; зростанням культурних контактiв та розвитком штеграцшних процесiв; збiльшенням ролi культури у формyваннi iнформацiйного суспшьства i збалансованого сталого розвитку.
№ вщмшу вiд економiчноï, полiтичноï та культурно'' ствпращ, дiалог культур, на думку деяких культуролопв, передбачае змшу культурних паттернiв - форм сощально! органiзацiï, моделей поведiнки, цiннiсних орieнтацiй, форм культурно'' творчостi та способу життя.
Ствердження про те, що навчання шоземно'' мови не може бути зведене тшьки до навчання лшгвютичним навичкам, в наш час е безперечним. Тому важливим завданням викладача стае тдготовка студента, майбутнього фахiвця, до здатностi адекватно сприймати особливосп i цiнностi iншоï культури, тобто бути готовим до дiалогy
ISSN 2518-1343 (Online), ISSN 2226-2849 (Print)
В1СНИК МАР1УПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: Ф1ЛОСОФ1Я, КУЛЬТУРОЛОГ1Я, СОЦ1ОЛОГ1Я, 2018, ВИП. 16
культур. Дiалог - невщ'емна частина життя людей. Вiн е засобом реалiзацii комунiкативних зв'язкiв, чинником взаемного порозумшня. У тлумачному словнику з культурологи дiалог культур визначаеться як «процес взаемодп культурних систем (явищ), внаслiдок чого кожна культура усвщомлюе i набувае свое' шдивщуально!' самобутносп. Розмш'ття i асиметрiя культурних явищ, рiзниця в цiнностях i орiентацiях е запорукою едностi культури, це робить п живою й такою, що розвиваеться. «Дiалог мiж культурними свiтами взаемно збагачуе 1'х, дозволяе 1'м бiльш повно розкрити сво'1' смисловi глибини, якi знаходяться в зош комушкацп i стввщносяться з цiнностями, нормами i символами, допомагае усвщомити свою унiкальнiсть та самототожшсть. 1з цього дiалогу народжуеться еднють i синтез культури всього людства. Але для майбутнього синтезу необхщна взаемна толерантнiсть людей i культур, повага до iнших щнностей» [10, с. 118].
Згiдно з М. Бахтшим культура - поняття у першу чергу цiннiсне. Тобто, культура - це св^ втшених цiнностей [2, с. 33]. Таким чином, дiалог культур е неможливим без усвiдомлення й прийняття (або розумшня) цiнностей шшо!' культури. Для встановлення дiалогу мiж рiзними культурами дуже важливим е те, яким чином цей дiалог здiйснюеться. М. Каган видшяе три способи взаемин мiж культурами:
- повноцiнний рiвноправний дiалог, який засновано на взаемнш повазi культур, що беруть участь в контакт^ в якому мають мiсце рiвнозначна репрезентативнiсть культур з метою 1'х взаемного збагачення, взаемного розвитку та взаемного вiдновлення;
- утил^арне ставлення одше'1 культури до шшо!', коли одна культура нав'язуе свою систему щнностей, значень та норм шшш культура У такому разi не можливе повноцiнне взаемне збагачення та взаемний розвиток;
- псевдодiалог або повне неприйняття одше'1 культури iншою. Це можливо тшьки при свiдомiй, цiлеспрямованiй позицп iзоляцiонiзму, коли у суспiльствi виникають вщособлеш, сконцентрованi на собi (культурнi) групи, яю не хочуть контактувати з шшими «неповноцiнними», «низькими» культурами. [9, с. 78-80].
Лише перший споаб взаемин вважаеться прогресивним, сприяючим розвитку цившзацп. Тому комунiкацiю (або дiалог) мiж рiзними культурами деякi автори трактують як «адекватне взаеморозумiння двох учасниюв комунiкативного акту, якi належать до рiзних нацiональних культур» [5]. На таких засадах мають будуватися стосунки у сучасному полшультурному свт. Т ж самi принципи повинш знайти свое вiддзеркалення i при навчанш шоземно!' мови, оскiльки ця дисциплша дае можливiсть залучити студенев до шшомовно!' культури «посiяти насшня толерантностi, прийняття, розумiння й пошани» [4, с. 4]. Пiдготовка студенев до мiжкультурного спiлкування, на думку Н. Гальськово'1', вимагае навчити 1'х наступним умiнням:
1. вживати шоземну мову (в усiх 'й проявах) в автентичних ситуащях мiжкультурного спшкування;
2. пояснити та засво'ти (на певному рiвнi) iнший образ життя / поведшки;
3. розширити шдивщуальну картину свiту за допомогою залучення до мовно'1' картини свiту носпв iноземноi мови, що вивчаеться [4, с. 4].
1снуе безлiч традицшних методiв навчання вищезгаданим вмiнням i залучення студентiв до iншомовноi культури. Це i читання художньо'' л^ератури на мовi оригiналу, ознайомлення з фольклором, мистецтвом, звичаями i традищями рiзних кра'н, перегляд iншомовних фiльмiв (художнiх i документальных), використання на заняттях пiсень тощо. Викладачi шоземно! мови, знаходяться в постiйному творчому пошуку, намагаючись пiдвищити у студенев iнтерес до мови, iсторii, культури народiв, мова яких вивчаеться.
ISSN 2518-1343 (Online), ISSN 2226-2849 (Print) В1СНИК МАР1УПОЛЬ СЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ СЕР1Я: Ф1ЛОСОФ1Я, КУЛЬТУРОЛОГ1Я, СОЦ1ОЛОГ1Я, 2018, ВИП. 16
Широкi можливостi включення студентiв в мiжкультурну комунiкацiю та 1х виховання на засадах дiалогу культур надають, сучаснi технологи. Наприклад, проектний метод, що передбачае велику самостшну роботу студентiв та роботу в команда Проекти, призначенi для навчання мови, мають як загальш для всiх проектiв риси, так i вiдмiннi риси, серед яких головними е наступнi:
- використання мови в ситуащях, максимально наближених до умов реального спiлкування;
- акцент на самостшнш роботi студенев (iндивiдуальнiй i груповiй);
- вибiр теми, яка викликае великий штерес для студентiв i безпосередньо пов'язана з умовами, в яких виконуеться проект;
- вiдбiр мовного матерiалу, видiв завдань i послiдовностi роботи вщповщно до теми i мети проекту;
- наочне уявлення результату.
Керуючись зарубiжною методикою оргашзацп роботи над проектом, ми пропонуемо таку послщовшсть:
1. визначення теми проекту;
2. визначення проблеми i цш проекту;
3. обговорення структури проекту, складання приблизного плану роботи;
4. презентащя необхщного мовного матерiалу i предкомунiкативне тренування;
5. збiр шформацп: звернення до вже наявних знань i життевого досвiду, робота з джерелами шформацп, створення власно'' системи зберiгання шформацп;
6. робота в групах;
7. регулярш зустрiчi, пiд час яких студенти обговорюють промiжнi результати, викладач коментуе виконану студентами роботу, виправляе помилки у вживанш мовних одиниць, оргашзуе презентащю i вiдпрацювання нового матерiалу;
8. аналiз зiбраноi шформацп, координащя дiй рiзних груп;
9. пщготовка презентацп проекту - вщеофшьму, радiопередачi тощо;
10. демонстрацiя результат проекту (кульмiнацiйна точка роботи над проектом);
11. оцшка проекту. Даний етап включае в себе не тшьки контроль засвоення мовного матерiалу i розвитку мовно'1 та ^му^^товно!' компетенцп. Вiн може проводитися в традицшнш формi тесту, але мае загальну оцшку проекту, яка стосуеться змюту проекту, теми, кiнцевого результату, участ окремих студентiв в оргашзацп проекту, роботи викладача i т.д.
Таким чином, метод проекту - це комплексний розвиваючий метод, який дозволяе iндивiдуалiзувати освiтнiй процес, дае можливють проявляти самостiйнiсть в плануваннi, оргашзацп, контролi своех дiяльностi; вiн розвивае вмшня спiлкуватися, спiвпрацювати з шшими людьми в рiзних видах дiяльностi. Виконання проекту стимулюе розвиток рiзнопланових навичок, у тому числi - навичок роботи з рiзними комп'ютерними програмами та 1нтернет ресурсами. Використання мережi 1нтернет в учбових цшях, медiйних матерiалiв надають викладачам i студентам чудовi можливостi для створення шформацшно-наочного i виховного середовища для навчання iноземноi мови, залучення до загальнокультурних цшностей, пiдвищення рiвня соцюкультурно!' компетенцп. 1нтернету належить великий потенщал в мобiлiзацii естетичних ресурсiв, у вщкритп нових можливостей в засвоенш особистiстю культурного досвiду свого народу та всього людства.
У дидактичному плаш мережа 1нтернет складаеться, щонайменше, з двох основних компонешив [5]: форм телекомунiкацii та шформацшних ресурсiв. Формування iншомовноi комунiкативноi компетенцп може бути значно активiзоване за допомогою найбшьш поширених форм телекомушкацп: електронноi пошти, чату,
ISSN 2518-1343 (Online), ISSN 2226-2849 (Print)
В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: Ф1ЛОСОФ1Я, КУЛЬТУРОЛОГ1Я, СОЦ1ОЛОГ1Я, 2018, ВИП. 16
форумiв, вiдео, та веб-конференцш, веб-екскурсiй тощо. Iнформацiйнi ресурси мережi 1нтернет е неосяжною базою шформацп, яка може допомогти у навчанш шоземно! мови i пошуку необхщно! шформацп про крашу, мова яко! вивчаеться. До iнформацiйних Iнтернет-ресурсiв вщносять: текстовий, аудiо, та вiзуальний матерiал з рiзноi тематики на рiзних мовах [5, с. 3-4].
Використання в навчальному процес вищезгаданих компонент сприяе розвитку тзнавально! дiяльностi студенев, умiнню вiдбирати необхiдну iнформацiю, розширенню свiтогляду, а також формуе навички самостийно! роботи та iншомовного спшкування, навчае висловлювати i аргументувати свою точку зору, залучае до шшо! культури.
Ми пропонуемо використання контенту сайту «The Writer's Almanac», який щодня оновлюе свою сторшку, дiючи як л^ературний календар. На сайтi можна ознайомитися з найкращими зразками американсько! поезп вiд класично! до сучасно!. До того ж, у вiдвiдувачiв сайту е можливiсть прослухати вiршi в аудiозапису та прочитати шформащю про авторiв, для яких цей день е днем народження. Якщо користувачу необхщно знайти iнформацiю про конкретного поета або автора, можна скористатися архiвними матерiалами сайту (http://writersalmanac.publicradio.org/). Також рiзноманiтнi варiанти використання в учбових цшях надае новостний сайт BBC та BBC Leaning English. Для практично! реалiзацп дiалогу культур серед майбутшх учителiв англшсько! мови запропоновано поглиблене вивчення матерiалiв культуролопчно! та крашознавчо! спрямованостi. З щею метою розроблено програму крашознавчого курсу англомовних краш.
Отже, у процес включення студентiв до мiжкультурноi комушкацп ми визначаемо важливу роль автентичност та сучасностi матерiалiв, на яких вщбуваеться освiта. Ми з'ясували, що мiжкультурнiй комушкацп на засадах дiалогу культур сприяе широке вживання 1нтернет ресурсiв, медiйних матерiалiв англомовних краш. Широкi можливостi для здiйснення дiалогу культур при включеннi студентiв в мiжкультурну комунiкацiю надае робота за методикою проекпв.
Нами було виявлено, що iгровi технологи, дiалоговi технологи, метод проекпв, комп'ютернi та телекомушкацшш технологи, медiа-технологп, дискусiйна пiрамiда, диспут, робота в парах або мшрогрупах - це т iнновацiйнi технологи, за допомогою яких забезпечуються умови для реалiзацп дiалогу культур та включення майбутшх учшешв iноземних мов в мiжкультурну комунiкацiю.
Вважаемо, що змютовним завданням дiалогу культур е досягнення певно! згоди мiж представниками рiзних типiв соцiокультурних цiлiсностей у виршенш найважливiших проблем сучасного людства. В комушкацп як дiалозi культур актуалiзуються та вирiшуються як в теоретичному, так i практичному планах, проблеми формування ново! методологи поеднання загальнолюдських цiнностей з системами щнностей, особливими для кожно! культури i для кожно! особистостi, як представника певно! культури. Дiалог культур - це незмшний чинник прогресивного розвитку уае! людсько! культури, адже тд час дiалогу культур вiдбуваеться не тшьки процес пiзнання шшо! культури, взаеморозумшня, iснування суспiльства, а i його постiйна актуалiзацiя, оновлення, постшний розвиток завдяки безперервному збагаченню одше! культури iншою, що i становить основу людського життя.
Список використано1 л1тератури
1. Барышников Н. В. Параметры обучения межкультурной коммуникации в средней школе / Н. В. Барышников // Иностранные языки в школе. - 2003. - № 2. -С. 28-32 ; Baryshnikov N. V. Parametry obucheniya mezhkulturnoy kommunikatsii v sredney shkole / N. V. Baryshnikov // Inostrannye yazyki v shkole. - 2003. - № 2. - S. 28-
ISSN 2518-1343 (Online), ISSN 2226-2849 (Print) В1ШИК MAPIУПОЛЬСЬКОГО ^ЖАтОГО УHIВEPСИТEТУ ŒPLH: Ф1ЛОСОФ1Я, КУЛЬТУPОЛОПЯ, СОЦ1ОЛОГ1Я, 2018, ВИП. 16
32.
2. Бахтин M. M. Литературно-критические статьи / M. M. Бахтин. - Mосква : Художественная литература, 1986. - 541 с. ; Bakhtin M. M. Literaturno-kriticheskie stati / M. M. Bakhtin. - Moskva : Khudozhestvennaya literatura, 1986. - 541 s.
3. Бацевич Ф. С. Словник термшв мiжкyльтyрноï комушкацп / Флорш Сергшович Бацевич. - Ки'в : Довiра, 2007. - 205 с. ; Batsevych F. S. Slovnyk terminiv mizhkulturnoi komunikatsii / Florii Serhiiovych Batsevych. - Kyiv : Dovira, 2007. - 205 s.
4. Гальськова H. Д. Mежкyльтyрное обучение: проблема целей и содержания обучения иностранным языкам / H. Д. Гальськова // Иностранные языки в школе. -2004. - № 1. - С. 3-8 ; Galskova N. D. Mezhkulturnoe obuchenie: problema tseley i soderzhaniya obucheniya inostrannym yazykam / N. D. Galskova // Inostrannye yazyki v shkole. - 2004. - № 1. - S. 3-8.
5. Сысоев П. В. Современные учебные Интернет ресурсы в обучении иностранному языку / П. В. Сысоев, M. H. Eвстигнеев // Иностранные языки в школе. -2008. - № 6. - С. 2-9 ; Sysoev P. V. Sovremennye uchebnye Internet resursy v obuchenii inostrannomu yazyku / P. V. Sysoev, M. N. Yevstigneev // Inostrannye yazyki v shkole. -2008. - № 6. - S. 2-9.
6. Гаманюк В. A. Теорiя та практика шшомовно'' освгги у Имеччиш в контекст загальноевропейських штеграцшних процеав : автореф. дис. ... докт. пед. наук : 13.00.01 / Вгга Анатолпвна Гаманюк; Схщноукр. нац. ун-т iм. Володимира Даля. -Луганськ, 2013. - 40 с. ; Hamaniuk V. A. Teoriia ta praktyka inshomovnoi osvity u Nimechchyni v konteksti zahalnoievropeiskykh intehratsiinykh protsesiv : avtoref. dys. . dokt. ped. nauk : 13.00.01 / Vita Anatoliivna Hamaniuk; Skhidnoukr. nats. un-t im. Volodymyra Dalia. - Luhansk, 2013. - 40 s.
7. Гумбольдт фон В. Избранные труды по языкознанию / В. фон Гумбольдт; пер. с нем. под ред., с предисл. Г. В. Pамишвили - Mосква : Прогресс, 1984. - 400 с. ; Gumboldt fon V. Izbrannye trudy po yazykoznaniyu / V. fon Gumboldt; per. s nem. pod red., s predisl. G. V. Ramishvili - Moskva : Progress, 1984. - 400 s
8. Литвиненко О. M. Дiалог культур i цшсшсть особистост [Блектронний ресурс] /О. M. Литвиненко // Фундаментальные и прикладные исследования в практиках ведущих научных школ. - 2014. - № 5. - Pежим доступу : http://fund-issled-intern.esrae.ru/pdf/2014/5/67.pdf ; Lytvynenko O. M. Dialoh kultur i tsilisnist osobystosti [Elektronnyi resurs] / O. M. Lytvynenko // Fundamentalnye i prikladnye issledovaniya v praktikakh vedushchikh nauchnykh shkol. - 2014. - № 5. - Rezhim dostupu : http://fund-issled-intern.esrae.ru/pdf/2014/5/67.pdf
9. Каган M. С. Философия культуры / M. С. Каган. - Сакнт-Пеьербург : ТОО ТК «Петрополис», 1996. - 544 с. ; Kagan M. S. Filosofiya kultury / M. S. Kagan. - Saknt-Peerburg : TOO TK «Petropolis», 1996. - 544 s.
10. Кононенко Б. И. Большой толковый словарь по культурологии / Б. И. Кононенко. - Mосква : Вече, 2003. - 512 с. ; Kononenko B. I. Bolshoy tolkovyy slovar po kulturologii / B. I. Kononenko. - Moskva : Veche, 2003. - 512 s.
11. Культурология: учеб. / под ред. H. Г. Багдасарьян. - 3-е изд., испр. и доп. -Mосква : Высш. шк., 2001. - 511 с. ; Kulturologiya: ucheb. / pod red. N. G. Bagdasaryan. -3-e izd., ispr. i dop. - Moskva : Vyssh. shk., 2001. - 511 s.
12. Mахiнов В. M. Теоретичш засади мiжкyльтyрного спшкування як категорiя методики навчання шоземних мов / В. M. Mахiнов // Укра'на i Имеччина: Mова. Культура. Осв^а : матер. V Всеукр. наук.-практ. конф., м. Кривий Pir, 17-18 кв^ня 2014 р. - Кривий Pir : КП1 ДВШ «XHY», 2014. - С. 149-159 ; Makhinov V. M. Teoretychni zasady mizhkulturnoho spilkuvannia yak katehoriia metodyky navchannia
ISSN 2518-1343 (Online), ISSN 2226-2849 (Print)
В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УШВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: Ф1ЛОСОФ1Я, КУЛЬТУРОЛОГ1Я, СОЦ1ОЛОГ1Я, 2018, ВИП. 16
inozemnykh mov / V. M. Makhinov // Ukraina i Nimechchyna: Mova. Kultura. Osvita : mater. V Vseukr. nauk.-prakt. konf., m. Kryvyi Rih, 17-18 kvitnia 2014 r. - Kryvyi Rih : KPI DVNZ «KNU», 2014. - S. 149-159.
13. Яблоков С. В. Реалiзацiя iдей Залогу культур» як педагогiчна умова формування загальнокультурно! компетенцп майбутнiх учителiв шоземних мов / С. В. Яблоков // Науковi записки Бердянського державного педагогичного ушверситету. Серiя : Педагопчш науки. - 2015. - Вип. 3. - С. 400-408 ; Yablokov S. V. Realizatsiia idei «dialohu kultur» yak pedahohichna umova formuvannia zahalnokulturnoi kompetentsii maibutnikh uchyteliv inozemnykh mov / S. V. Yablokov // Naukovi zapysky Berdianskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu. Seriia : Pedahohichni nauky. -2015. - Vyp. 3. - S. 400-408.
Стаття надшшла до редакцп 13.10.2018
S. Yablokov, A. Martirosyan
REALIZATION OF IDEAS OF THE "DIALOGUE OF CULTURES" IN THE PROCESS OF INCLUSION OF FUTURE TEACHERS OF ENGLISH INTO THE INTERCULTURAL COMMUNICATIONS
The article outlines the views of domestic and foreign scientists on the essence of the concepts of the "dialogue of cultures" and "intercultural communications". The authors of the article describe the inclusion of future teachers of foreign languages into the process of intercultural communications in the cultural and educational environment of the institution of higher education with the implementation of the ideas of the "dialogue of cultures". The main principles of implementation of the "dialogue of cultures" are analyzed in the article.
The authors of the article have found out that game technologies, dialogue technologies, the project methodology, computer and telecommunication technologies, the media technology, the discussion pyramid, the debate, the work in pairs or microgroups - all these are innovative technologies that provide the conditions for the implementation of the dialogue of cultures and the inclusion of future teachers of foreign languages into the intercultural communications.
The authors of the article believe that the meaningful task of the dialogue of cultures is to achieve a certain agreement between representatives of different types of socio-cultural integrity in solving the most important problems of modern mankind. In the communication as the dialogue of cultures, both theoretically and practically, the problems of the formation of a new methodology of the combination of universal values with systems of values, special for each culture and for each individual as a representative of a particular culture are being actualized and solved.
The dialogue of cultures is a constant factor in the progressive development of human culture, because during the dialogue of cultures there is not only the process of understanding another culture, mutual understanding, existence of society, but there is also the process of its constant updating, renewal, the process of constant development due to the continuous enrichment of one culture by another, and that makes the basis of human life.
Key words: cultural and educational environment, the dialogue of cultures, the English language, future teachers of English, general cultural competence, intercultural communications.
