CC BY
22
ISSN 2518-1343 (Online), ISSN 2226-2849 (Print)
В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНШЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: Ф1ЛОСОФ1Я, КУЛЬТУРОЛОГ1Я, СОЦЮЛОПЯ, 2018, ВИП. 15
It is noted that globalization processes open the opportunities for the Japanese to expand the communicative and cultural space, invade the world of their traditional representations, but this leads to the unification of culture, the loss of their cultural identity. They manage to combine modern western standards with the peculiarity of traditional culture in their culture.
Key words: culture of Japan, image of the world, globalization, man, principle of naturalness, religion, space and time, type of thinking.
УДК 94(477=14)" 187/191"(045)
О. С. Манякша
ВПЛИВ ПРАВОСЛАВ'Я НА ОБРЯДОВ1 ТРАДИЦП ГРЕЦЬКО1 СП1ЛЬНОТИ ПШШЧНОГО ПРИАЗОВ'Я (2)
У cmammi досл1джуеться вплив православ'я на обрядов1 традици грецько'1 стльноти Швшчного Приазов'я мнця XVIII - першш чвертi ХХ ст. Окреслено поеднання загальнохристиянських традицт та календарних свят, як шанували греки Приазов'я. Доведено, що православн традици поеднувалися i3 язичницькими, що вiдображало тривалий шлях розвитку етносу i взаемоди його духовног культури i3 культурними традищями тших народiв. Зазначено, що найважливше м^це в релтйно-обрядовому буттi гремв займало свято Панагр, яке мало важливу етноконсолiдуючу функцЮ. Зазначено роль духовенства в реестраци життевих циклiв гремв Швшчного Приазов'я (реестращя народження та хрещення дитини, проведення шлюбних та поховальних церемонт).
Клю^о^^ слова: Швтчне Приазов'я, обрядовi традици, християнство, грецька стльнота,повсякденне життя, календарн свята.
У попередньому HOMepi наукового журналу Вюник МДУ. Серiя: «Фiлософiя, культуролопя, соцюлопя», було надруковано статтю «Вплив православ'я на життедiяльнiсть грецько'' стльноти Швшчного Приазов'я» [7], перша частина. Автор продовжуе дослщження особливостей обрядових традици в життeдiяльностi греюв означеного регюну та представляв статтю «Вплив православ'я на обpядовi традици грецько'1 стльноти Швшчного Приазов'я», яка е продовженням комплексного дослщження особливостей духовного життя етшчних громад Швшчного Приазов'яд зокрема грецько'1' стльноти, в напpямi юторичного краезнавства.
Повсякденне життя кожного народу - це втшення його масового менталитету. Воно складаеться iз сукупносп матepiальних i духовних потреб. Це сфера прояву накопиченого народом за столптя його розвитку життевого i культурного досвщу. Повсякденне життя е рщним, звичним i штугтивно зрозумшим. До повсякденного життя зазвичай вщносять внутршню та зовшшню специфжу житла, одяг, '1жу, характер трудово'1 дiяльностi, побутовi звички та забобони, розваги, обряди, традици тощо - тобто усе те, що формуе яскравий самобутнш культурний всесвгт кожного етносу [14, с. 111].
У публшаци зроблена спроба пpоаналiзувати взаемозв'язок православного вipосповiдання з обрядовими традищями в повсякденному житл грецько'' спiльноти Пiвнiчного Приазов'я кiнця XVIII - I чверт ХХ ст.
Православна вipа справляла виpiшальний вплив на обрядовють приазовських гpeкiв. Грецьке населення i на новому мющ зберегло багато сво'х нацiонально-
ISSN 2518-1343 (Online), ISSN 2226-2849 (Print) В1СНИК МАР1УПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ СЕР1Я: Ф1ЛОСОФ1Я, КУЛЬТУРОЛОГ1Я, СОЦ1ОЛОГ1Я, 2018, ВИП. 15
культурних особливостей. 1сторичний взаемозв'язок грекiв з татарами в Криму позначився на своерщнш обрядовостi цього народу. Дослщниця Ю. 1ванова тдкреслюе, що обряди грекiв мали синкретичний характер: нашарування елементiв рiзних чаав (найдавнiшi релiгiйнi вiрування, уявлення i забобони, обрядовiсть православно! церкви) i змiшання культурно-етнiчних комплексiв - власне грецьких, висхщних до стародавнiх генетичних корешв, рис турецько! i татарсько! культури, засвоених за багатовiковий перюд спiльного життя в Малiй Азп та Криму, росшсько! та укра!нсько! фольклорно-обрядово! культури, природним чином стикалася iз грецькою при змiшаному розселенш, активних всебiчних зв'язках [2, с. 375].
Цей синкретизм простежуеться й у найшановашшому серед греюв свят - Пана!рь Це свято натврелЫйного-натвсвггського характеру, на новiй батькiвщинi набуло вщтшку скорiше релiгiйного торжества, з'еднуючись звичайно з храмовим сiльським святом, який у греюв користувався особливою пошаною. Назва Пана!р походить вщ iменi Богоматерi, (грецькою п Пауауга). Як зазначав наприкiнцi Х1Х ст. дослщник А. Бертье-Делагард: «Минуло 100 роюв пiсля виходу грекiв з Криму, а татарське населення пам'ятае престольш днi ..., завжди проходивши широким святкуванням престольних дшв, яю вважалися чи не найголовнiшими святами в рощ» [1, с. 68].
Пана!ри супроводжувалися громадською трапезою, ^ами i боротьбою, в деяких селищах Пана!ри святкувалися по кiлька разiв на рiк. Святкування розпадаеться на двi частини: релiгiйну i свгтсько-громадську, переплiтаючись у ходi розвитку самого свята один з одним, причому участь релНйного елементу носить на собi вщбиток давньоязичницьких обрядiв еллшсько! епохи, з'еднаних з релiгiйними моментами як у домашньому, так i в громадському побутi [14, с. 119].
Безсумшвно, що при змш релiгiйних уявлень язичництво своечасно змшювалося християнством, причому багато частин обрядiв та забобонiв, породжених язичництвом, були засвоеш i християнством, що видно, наприклад, у збережених ворожшнях на м'яс жертовних тварин, в деяких символiчних дiях при забиваннi тварин на ставленш до значення самих знарядь жертвоприношення i в освяченш трапези, якою супроводжуеться Пана!р, i яка становить власне iстотну частину його [6, с. 46-52].
На святковому торжест особа, яка взяла на себе оргашзацш Пана!ру, повинна була нести досить серйозш матерiальнi витрати з оргашзаци святкування i громадського обiду, незважаючи на громадську пiдтримку, що виражалася у видшенш тварин з громадських черед i iндивiдуальних пожертвувань. Тому i брали на себе подiбне добровiльне зобов'язання тiльки заможнi господарi, матерiальнi витрати яких з лихвою окупалися тею пошаною, якою вони користувалися у селян за влаштування свята. Для проведення свята, як i на давшх олiмпiйських iграх, обиралася комiсiя з особливо почесних людей похилого вжу, якi й розпоряджалися порядком всього святкування [10, с. 227].
Пюля святково! трапези розпочиналися <агри» - традицiйна боротьба приазовських греюв. Це е самий шанований i до цього часу звичай греюв - куреш, пiд час якого влаштовувалися змагання борцiв в центрi села чи недалеко за ним. В цьому мющ мотузками огороджували коло, в якому змагалися силачь Той, хто перемагав трьох суперниюв, отримував головний приз (хурбан) - живу овечку. 1нколи були i грошовi призи [15, с. 35-36]. У деяких селах Пана!р призначався кшька разiв на рiк; так у с. Мангуш бувало до дев'яти Пана!рв на рж, причому найбшьш жваво проходили вони 8 травня i 8 липня [12, с. 214].
Загальнохристиянська традицiя впливала також на календарш свята греюв Приазов'я. Найважливiшим православним святом для греюв була Пасха - Великдень. Не випадково греки назвали його «ЛамбрЬ», що означае «сяюче, блискуче, свгтле». До
ISSN 2518-1343 (ОпИпе), ISSN 2226-2849 (Print)
В1СНИК МАР1УПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: Ф1ЛОСОФ1Я, КУЛЬТУРОЛОГ1Я, СОЦ1ОЛОГ1Я, 2018, ВИП. 15
Пасхи готувався ряд ритуальних страв. У Великий Четвер в кожнш хат фарбували яйця, обов'язково в червоний колiр. Частина з них розписувалася, !х називали «шанича». Вони забарвлювалися в яскравi кольори, прикрашалися геометричним або рослинним орнаментом. Iнодi складовим елементом узору були лгтери «X» i «В». Греки виткали з борошна ритуальну витчку до календарно-святкових дат: васiлопiта (до дня Святого Василя), хрютопсом (на страсну суботу перед Пасхою), великоднш хлiб псатир -пшеничний бублик iз зображенням хреста посерединi, пир^ iз запеченими яйцями -артос (у перший день великоднього тижня), булочки у виглядi пташок - пулщ та iн. [8, с. 40].
Шанували греки й св. 1оанна Хрестителя або 1вана Купала (24 червня/7 липня). Свято було описане В. Кондараю: напередоднi цього дня молодь обов'язково купалася в мор^ рiчцi або озерi, а потм стрибала через вогнище, виконуючи тим самим мапчний ритуал очищення вогнем. Пiсля цього в глечик з водою складали рiзнi предмети, накривали його рушником, зверху якого клали ножищ, гребшець i замок. Вранщ речi виймали з глечика з особливими приствками [10, с. 229]. Ц обряди безпосередньо пов'язаш з солярним культом, повторювали звича!, вiдомi в континентальнiй i ос^внш Греци, а також у мюцях давньогрецько! колошзаци на узбережжi Мало! Ази.
Також центральними святами греюв Приазов'я, як i слов'ян цього регюну, були свята Рiздвяного циклу. Напередодш свята Рiздва Христового в кожнш грецькш родинi пекли бший хлiб i клали його в переднш кут пiд образи. У цей день тсля повечiр'я i освячення води священик ходив з хрестом i святою водою в будинки, де ствали тропар Богоявленню i розрiзав навпiл хлiб, спечений до свята Рiздва Христового. Д. Струков тдкреслював, що вiд вживання ще! води дiйсно бували покращення при хворобi [13, с. 5].
Викликае значний штерес збiрник «Греческие молитвы, заклинания и заговоры из Большой Каракубы», у якому розкриваються релЫйш вiрування i погляди марiупольських грекiв. Цей рукопис належить Р. С. Харабадот; з !! ошв останньою власницею рукопису була мешканка с. Велика Каракуба Анна Шелтик, яка i передала !й збiрник у 1950х рр. [3, с. 12]. Збiрник мiстить значну кшькють неканонiчних або апокрифiчних молитов. Досить значна кшькють молитов призначеш для породшь: щоб полегшити пологи, уберегти новонароджених малюкiв вiд смерт i т. д.
Окремо! уваги потребують весiльнi обрядовi традици грекiв. В основному весшля греки Приазов'я влаштовували восени, в час, не пов'язаний з сшьськогосподарськими роботами. Традицшно весшля тривало два днi - в суботу i недiлю. А в понедшок, в будинку нареченого, збиралися близькi родичi нареченого i наречено!, щоб згадати найщкав^ моменти весшьного торжества. Зазвичай одружувалися пiсля досягнення повнолпгя, вiк якого встановлений у 1830 р. - цившьного 18 та 16 роюв; церковного - 15 i 13 рокiв. Шлюб, який брався до церковного повнолптя вважався недiйсним [16].
Весiллю передувало сватання (мегола аравонис). У недшьний день родичi нареченого, хреснi батько i мати, близькi родичi йшли в будинок наречено!. Принесений матр'ю нареченого пир^-калач (флуто) ламали молодь Перевага буде на сторош того, у кого буде бшьший шматок в руках. Пот1м маленькими шматочками флуто з медом пригощали вах присутнiх - щоб у домi завжди був достаток. Мати нареченого готувала подарунки (бухча): золоту прикрасу для наречено! i двi металевi монети (рублi), склеенi воском як символ нерозлучносп молодих. Батьки наречено! готували стш з частуваннями. Сватання проходило весело: з жартами, танцями, звучало багато народно! музики. В цей же день призначалася дата весшля. Якщо нареченому вщмовляли, то подавали таршку з горiхами i виделку в румейських селах або гарбуз в урумських [11, с. 182].
ISSN 2518-1343 (Online), ISSN 2226-2849 (Print) В1СНИК МАР1УПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ СЕР1Я: Ф1ЛОСОФ1Я, КУЛЬТУРОЛОГ1Я, СОЦ1ОЛОГ1Я, 2018, ВИП. 15
На пiдставi матерiалiв, яю зберiгаються в Державному архiвi ДонецькоТ областi, вказуеться, що наречений виносив молоду на руках з дому, саджав й в пщготовлену гарбу, запряжену волами та вкриту спешальною святковою ковдрою в супроводi молодих людей верхи, i так вщправлялися до церкви з музикою та тснями. По завершенню обряду вшчання молодi поверталися додому i при входi в кiмнату молодих кум з кумою, яю тримали вшець, пiдносили нареченим по чарцi горшки, тсля цього починався процес святкування з танцями i пiснями [4, арк. 5-6].
За канонами християнськоТ церкви, освячення шлюбу - це особливе таТнство, i воно е обов'язковим для сповщниюв православно! вiри, якi укладають шлюб. Умовами шлюбу були свщома добра воля та чггко висловлена згода на шлюб оаб, якi його укладають. При порушенш шеТ умови шлюбний союз не мт бути укладений, або ж не м^ уважатися законним. Особам, яю бажали взяти шлюб, видавався вщ епархiального архiерея письмовий дозвш на одруження, або «венечная пам'ять», до яко! записувалися наречет та передбачалося, щоб священик, який вшчав шлюб, дiзнався, чи немае для цього законних перешкод. У 1765 р., за правлшня Катерини II, «венечные памяти» та податок на них було скасовано, а замють цього встановлено, щоб священики щоразу перед вшчанням самi проводили та записували до книги дiзнання про законшсть шлюбу. Потiм ^з 1835 р.) для цих запиав була встановлена едина форма; для гх внесення з консисторп видавалася спещальна, скрiплена книга, яка мала назву обшуково! [10, с. 138-140].
Крiм того, перед вiнчанням як молодята, так i свiдки повинш були пiдтвердити своТм пiдписом у шлюбному акт (обшуку), що укладання Тхнього союзу здiйснюеться за взаемною згодою та бажанням, а не за примусом. До шлюбного акту (обшуку) вносилися також свщчення про психiчне здоров'я наречених, адже перебування при нездоровому глуздi могло стати серйозною перешкодою до одруження.
Дiзнання про шлюб проходило в декшька етатв. Той, хто бажав одружитися, повинен був письмово або усно повщомити священика свое! парафй й оголосити, з ким вш мае намiр одружитися. Пiсля цього у цер^ проводилося оголошення про шлюб у найближчi три недiльнi або шш^ найближчi, святковi днi, тсля лпурги. Якщо наречена належала до шшоТ парафи, то оголошення проводилося i в Г! парафи. Пщ час шлюбiв з iновiрцями оголошення були обов'язковими i для шшоТ сторони [9]. Шлюб не м^ бути укладений мiж кровними родичами. В метриках греюв таких випадюв не зустрiчалося на вiдмiну вщ iнших етнiчних спiльнот.
Також традищею заборонявся шлюб мiж членами двох амей - хрещеника i хресних батькiв до п'ятого - шостого колша. Вони вважалися такими ж близькими родичами, як брат i сестра [5, с. 183].
Щодо поховального обряду грекiв, вiн подiбний до обрядiв iнших народiв за сценарiем i набору поховальних дш. Хрест на могилi греки ставили в ногах. Народне повiр'я свщчить, що небiжчик, пiднiмаючись, повинен за щось ухопитися. Основна Тжа на поминальнш трапезi - гаряча локшина, м'ясш страви, випiчка. Гаряча локшина як поминальна страва готувалася щосуботи 40 дшв. Греки до поминальних днiв випiкали булочки «ставрiча» (вщ Ставро - хрест) або «доярко». Дьярко (вiд дьярсат - подшив) -це непарна кшькють булочок, злшлених один з одною i политих медом - головна поминальна страва на рiчницю смертi, а також на Фомшого (поминального) тижня тсля Великодня. Жшки в дт жалоби - вiд 40 дтв до року - носили чорш хустки, а чоловiки не голили бороди i не стригли волосся 40 дшв [8, с. 45].
Турбота про здоров'я супроводжувала людей у ва етапи Тхнього життя. У греюв Приазов'я збереглися уявлення про стародавш магiчнi обряди. До культових предме^в марiупольських грекiв вщносяться вотивнi сережки (вiд лат. votivus - урочисто обiцяний, присвячений богам; votum - обiтниця, бажання). ^ металевi предмети - стилiзованi
ISSN 2518-1343 (Online), ISSN 2226-2849 (Print)
BIŒ^ МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДEPЖABHОГО УHIBEPСИТEТУ
СEPIЯ: ФГЛОСОФГЯ, КУЛЬТУРОЛОГГЯ, СОЦГОЛОГГЯ, 2018, BИП. 15
зображення фiгyрки людини або частин його т!ла, рiзнi символи. Пiдвiшyвалися вони до чудотворних iкон y церквi в нади на зцiлення або на знак обггнищ. Греки використовyвали 1х до початку 30-х роюв XX ст. Близько 300 таких виробiв збер^аеться в Донецькому обласному краезнавчому музе!', а в Mарiyпольськомy e вiсiм вотивних пiдвiсок (урум. тiлсiм) у виглядi ноги людини, зуба, ока, зiрочки та iн. Bсi вони походять з села Анадоль, де дiяла церква на честь Bсiх Святих [8, с. 45].
Таким чином, релЫя пронизувала всi сторони повсякденного життя грекiв Приазов'я. На формальному рiвнi парафiяльнi священики були реестраторами життевого циклу людини, вели метричш записи, проводили церемони шлюбу, хрещення, поховання. B обрядовостi греюв православнi традици поеднувалися iз язичницькими, що вiдображало тривалий шлях розвитку етносу i взаемоди його дyховноï культури iз культурними традицiями шших народiв. Hайважливiше мiсце в релНйно-обрядовому бyттi грекiв займало свято Паншр, що мало важливу етноконсолiдyючy функцш. Окремоï уваги потребують подальшi дослщження традицiйно-обрядовоï культури грекiв (обрядiв хрещення, весшля, похорон) та ïx взаемовплив з шшими представниками етноконфесiйниx спшьнот Пiвнiчного Приазов'я в розрiзi ютори та сyчасностi.
Список використаноУ лггература
1. Араджиони М. А. Греки Крыма и Приазовья: история изучения и историография этнической истории и культуры (80-е гг. XVIII - 90-е гг. ХХ в.) / М. А. Араджиони. - Симферополь : Амена, 1999. - 132 с. ; Aradzhioni M. A. Greki Kryma i Priazovya: istoriya izucheniya i istoriografiya etnicheskoy istorii i kultury (80-e hh. XVIII - 90-e hh. XX v.) / M. A. Aradzhioni. - Simferopol : Amena, 1999. - 132 s.
2. Греки России и Украины / сост. и отв. ред. Ю. B. Иванова. - Санкт-Петербург : Алетейя, 2004. - 623 с. ; Greki Rossii i Ukrainy / sost. i otv. red. Yu. V. Ivanova. - Sankt-Peterburg : Aleteyya, 2004. - 623 s.
3. Греческие молитвы, заклинания и заговоры из Большой Каракубы / вступ. ст., пер., ист.-филол. коммент. и подгот. текста E. Чернухина. - Донецк : Норд-Пресс, 2005. - 167 с. ; Grecheskie molitvy, zaklinaniya i zagovory iz Bolshoy Karakuby / vstup. st., per., ist.-filol. komment. i podgot. teksta Ye. Chernukhina. - Donetsk : Nord-Press, 2005. - 167 s.
4. Державний арxiвi Донецькоï област (ДАДО), ф. 107, оп.1., спр. 3. - 123 арк.; DADO, f. 107, op. 1., spr. 3. - 123 ark.
5. Ксенофонтова-Петренко О. Н. Семейные обряды в селе Сартане / О.Н. Ксенофонтова-Петренко // Культурно бытовые процессы на юге Украины. -Москва : Наука, 1979. - С. 173-184 ; Ksenofontova-Petrenko O. N. Semeynye obryady v sele Sartane / O.N. Ksenofontova-Petrenko // Kulturno bytovye protsessy na yuge Ukrainy. -Moskva : Nauka, 1979. - S. 173-184
6. Лиганова Л. Про особливосп пана1ра - престольного свята греюв Приазов'я / Л. Лиганова // Схщний свгт - 2000. - №1. - С.46-52 ; Lyhanova L. Pro osoblyvosti panaira - prestolnoho sviata hrekiv Pryazovia / L. Lyhanova // Skhidnyi svit. - 2000. - №1. -S.46-52.
7. Манякша О. С. Bon™ православ'я на життeдiяльнiсть грецькоï спшьноти Швшчного Приазов'я (ч.1) / О. С. Манякша // Biсник Mарiyпольського державного ушверситету. Серiя : Фiлософiя, культуролопя, соцюлопя. - 2017. - Bип. 14. - С. 105110 ; Maniakina O. S. Vplyv pravoslavia na zhyttiediialnist hretskoi spilnoty Pivnichnoho Pryazovia (ch.1) / O. S. Maniakina // Visnyk Mariupolskoho derzhavnoho universytetu. Seriia : Filosofiia, kulturolohiia, sotsiolohiia. - 2017. - Vyp. 14. - S. 105-110.
8. Окрестности Мариуполя: взгляд этнографа. История заселения, культура и быт жителей края. Конец XVIII - XIX вв. / Н. А. Тыркалова, О. М. Чаплинская,
ISSN 2518-1343 (Online), ISSN 2226-2849 (Print) Brc^K МAPIУПОЛЬСЬKОГО ДEPЖABHОГО УHIBEPСИТEТУ ŒPM: ФШОСОФШ, KУЛЬТУPОЛОГIЯ, СОЦЮЛОПЯ, 2018, BИП. 15
Т. K. Богадица, Л. И. Миронюк. - Мариyполь : Pената, 2008. - 64 с. ; Okrestnosti Mariupolya: vzglyad etnografa. Istoriya zaseleniya, kultura i byt zhiteley kraya. Konets XVIII
- XIX vv. / N. A. Tyrkalova, O. M. Chaplinskaya, T. K. Bogaditsa, L. I. Mironyuk. -Mariupol : Renata, 2008. - 64 s.
9. Певцов B. Г. Лекции по церковному правy / B. Г. Певцов. - Санкт-Петербyрг : Типолитография Санкт-Петербyргской одиночной тюрьмы, 1914. - 242 с. ; Pevtsov V. G. Lektsii po tserkovnomu pravu / V. G. Pevtsov. - Sankt-Peterburg : Tipolitografiya Sankt-Peterburgskoy odinochnoy tyurmy, 1914. - 242 s.
10. Пономарьова I. С. Eтнiчна iсторiя греюв Приазов'я (кiнець XVIII - початок XXI ст.). Iсторико-етнографiчне дослiдження / I. С. Пономарьова. - Kmß : Pеферат, 2006 - 300 с. ; Ponomarova I. S. Etnichna istoriia hrekiv Pryazovia (kinets XVIII - pochatok XXI st.). Istoryko-etnohrafichne doslidzhennia / I. S. Ponomarova. - Kyiv : Referat, 2006 -300 s.
11. Пономарева И. С. Традиции свадебной обрядности греков Приазов'я / И. С. Пономарева, Т. И. Сорока // Греки Украины: история и современность : матер. науч.-практ. конф. "Греки Украины: поиск и формировании национальной культуры", г. Донецк, 9-19 февр. 1991 г. - Донецк, 1991. - С. 181-183 ; Ponomareva I. S. Traditsii svadebnoy obryadnosti grekov Priazov'ya / I. S. Ponomareva, T. I. Soroka // Greki U krainy: istoriya i sovremennost : mater. nauch.-prakt. konf. "Greki Ukrainy: poisk i formirovanii natsionalnoy kultury", g. Donetsk, 9-19 fevr. 1991 g. - Donetsk, 1991. - S. 181-183.
12. Pоссия. Полное географическое описание нашего отечества : настольная и дорожная книга / под редакцией B. П. Семенова-Тян-Шанского. - Санкт-Петербург : Изд. A. Ф. Девриена, 1910. - Т. XIV : йэвороссия и ^ым. - 983 с. ; Rossiya. Polnoe geograficheskoe opisanie nashego otechestva : nastolnaya i dorozhnaya kniga / pod redaktsiey V. P. Semenova-Tyan-Shanskogo. - Sankt-Peterburg : Izd. A. F. Devriena, 1910. - T. XIV : Novorossiya i Krym. - 983 s.
13. Струков Д. О поездке в г. Мариуполь к переселенцам древнего xристианского ^ыма / Д. Струков. - Москва : Типография Л.Ф. Снегирева Остоженка, 1884. - 35 с. ; Strukov D. O poezdke v g. Mariupol k pereselentsam drevnego khristianskogo Kryma / D. Strukov. - Moskva : Tipografiya L.F. Snegireva Ostozhenka, 1884. - 35 s.
14. Тyxватyллiна О. С. Дyxовно-релiгiйний розвиток етнiчниx громад Швшчного Приазов'я наприкшщ XVIII - початку XX ст. : дис. ...канд. ют. наук. : спец. 07.00.01 / Олена Салаватвна Тyxватyллiна; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2012. - 245 с. ; Tukhvatullina O. S. Dukhovno-relihiinyi rozvytok etnichnykh hromad Pivnichnoho Pryazovia naprykintsi KhVIII - pochatku KhKh st. : dys. ...kand. ist. nauk. : spets. 07.00.01 / Olena Salavativna Tukhvatullina; Donets. nats. un-t. - Donetsk, 2012. - 245 s.
15. Тyxватyллiна О. С. Pелiгiйно-обрядовi традици населення Швшчного Приазов'я / О. С. Тyxватyллiна // кторичш i полгголопчш дослщження. - 2008. - № 34. - С. 34 - 41 ; Tukhvatullina O. S. Relihiino-obriadovi tradytsii naselennia Pivnichnoho Pryazovia / O. S. Tukhvatullina // Istorychni i politolohichni doslidzhennia. - 2008. - № 3-4.
- S. 34 - 41.
16. Цыпин B. Церковное право [Электронный ресурс] / B. Цыпин. - Pежим доступа : http://lucl.kiev.ua/imageos/Lavra/B06/184.pdf ; Tsypin V. Tserkovnoe pravo [Elektronnyy resurs] / V. Tsypin. - Rezhim dostupa : http://lucl.kiev.ua/imageos/Lavra/B06/184.pdf
Стаття надшшла до редакци 22.04.2018
ISSN 2518-1343 (Online), ISSN 2226-2849 (Print)
BICHHK MAPiynOHLCLKOrO ^EP^ABHOTO YHIBEPCHTETY
CEPLS: OmOCOOLS, KYnLTYPOnOn^, CO^O-TOrLS, 2018, BHH. 15
E. Manyakina
THE INFLUENCE OF ORTHODOXY ON THE RITUAL TRADITIONS OF THE GREEK COMMUNITY OF THE NORTH AZOV REGION (2)
The article examines the influence of Orthodoxy on the ritual traditions of the Greek community of the Northern Azov region in the late XVIII - first quarter of the XX century. The author outlined the combination of general Christian traditions and calendar holidays, which are revered by the Greeks of the Azov region. It is proved that the Orthodox traditions were combined with pagan ones, which reflected the long way of development of interaction of the ethnic group and its spiritual culture with the cultural traditions of other peoples. It is noted that an important place in the religious and ceremonial life of the Greeks occupied the feast of Panair, which is of little importance in a consolidating function of peoples. During the celebration of Panair after the holiday dinner began the "game " - the traditional competition of Azov Greeks - kuresh.
Easter was the most important Orthodox holiday for the Greeks. It is no accident that the Greeks called it "Lambri", which means "shining, brilliant, bright". A number of ritual dishes were prepared for Easter. On Holy Thursday in each house they painted eggs, mostly in red. Some of them were called "caniche ". The Greeks baked cakes from flour of funeral to the calendar-holiday dates: vasopro (St. Basil's day), christopsomo (on Holy Saturday before Easter), Easter bread Satir - wheat bagel with a cross in the middle, a cake baked with eggs -artos (the first day of the Easter week), biscuits in the form of birds - pults. The Greeks and St. John the Baptist or Ivan Kupala (June 24 / July 7) were revered. It should be noted that the Central holidays of the Greeks of the Azov region, as well as of the Slavs of this region, were the holidays of the Christmas cycle. The author notes the role of the clergy in the registration of life cycles of the Greeks of the Northern Azov region (registration of the birth and baptism of the child, marriage and funeral ceremonies). The wedding of the Greeks of the Azov region was held in autumn, at the time not related to agricultural work, and traditionally it lasted for two days (Saturday and Sunday). The wedding was preceded by courtship (megala aravanis). Great importance was given to the observance of the canons of the Christian Church. Marriage, which was taken before the age of the Church, was considered invalid. Before the wedding the priests, in the presence of witnesses, constituted the marriage as an act of (a search), in which the documents affirmed that their Union is undertaken on mutual consent and desire, not on coercion and there were testimonies made about the mental health of the brides.
The features of the burial rite of the Greeks are considered; its similarity to the rites of other peoples according to the scenario and a set of burial actions are determined by the author. The Greeks of the Azov region also preserved the idea of ancient magical rites and paid attention to the reading of prayers.
So, the further research of traditional and ritual culture of the Greeks and their interaction with other representatives of ethnic and religious communities of the Northern Azov region in the context of history and modernity requires special attention.
Key words: calendar holidays, Christianity, daily life, Greek community, the Northern Azov region, ritual traditions.
