CC BY
7
5. Zak MYu. [Clinico-functional and morphological aspects of peptic ulcer of the duodenum and chronic gastritis in hypertensive patients and their treatment]. [dissertation]. "Gastroenterologiya", Dnipropetrovsk. 2005;23. Ukrainian.
6. Krivorchuk IG, Mishalov VG. [Developmental risk groups and prevention methods for acute arterial mesenterial ischemia]. Ukrayinskyi medichnyi chasopis. 2014;5(103):121-2. Russian.
7. Lazebnik LB, Miheeva OM, Komissarenko IA et al. [Features of the combined course of arterial hypertension and peptic ulcer in elderly patients]. Eksperi-mentalnaya i klinicheskaya gastroenterologiya. 2004;6:1-11. Russian.
8. Parahonskii AP. [Pathogenetic bases of development of gerontium polymorbidity]. Uspehi sovremennogo estestvoznaniya. 2009;7:81-82. Russian.
9. Surmilo MM, inventor; ZMAPO, assignee [Patent 31171 Ukraine, IPC A 61 to 35/12, A 61 to 36/00. Method of treatment of patients with chronic diseases of the digestive system with microcirculatory disorders in a hospital setting]. Ukraine, U200714157, 17.12.2007, 2008.25.03. Ukrainian.
10. Smirnova LE. [Systemic disorders and the possibility of their outpatient correction in the combined course of peptic ulcer and arterial hypertension]. [dissertation]. Moskva. 2006;38. Russian.
11. Stepanov YuM. [Digestive diseases and gastro-enterological help: achievements, problems and ways of their solution]. Zdorovia Ukrainy. 2014;3:10-11. Ukrainian.
12. Surmilo MM. [Cardiovascular continuum and peptic ulcer disease]. Ukr. terapevt. 2011;3:106-13. Ukrainian.
13. Surmilo NN. [Diagnosis and antihomotoxic therapy of microcirculatory disorders in the case of chronic
diseases of the digestive system]. Biologicheskaya terapiya. 200;1:16-18. Ukrainian.
14. Surmilo NN. [Treatment of violations of central hemodynamics in patients with duodenal ulcer in the period of medical rehabilitation]. Actual questions of medical rehabilitation, health resorts and physiotherapy for adults and children. XI International science-practice conference, 28-29 September 2011, Yevpatoriya, AR Krym. Theses, Kyiv. 2011;233-235. Russian.
15. Tkachishin VS. [The main clinical syndromes in lesions of the digestive canal of professional genesis]. Suchasna gastroenterol. 2008;2(40):99-102. Ukrainian.
16. Tsimmerman YaS. [Peptic ulcer: topical problems of etiology, pathogenesis, differentiated treatment]. Ne-reshennye i spornye problemy sovremennoj gastroenterology Moskva, MEDpress-inform. 2013;85-107. Russian.
17. Dzau V, BraunwaldE. Resolved and unresolved issues in the prevention and treatment of coronari artery disease: a workshop consensus statement. Am. Heart. J. 1991;121:1244-63.
18. Gasbarrini A, Carloni E, Gasbarrini G et al. Helicobacter pylori and Extragastric Diseases - Other Heli-cobacter. Helicobacter. 2004; 9:12.
19. Lizogub GV, Gutsal GP, Bondarchuk AN. Ce-nyral and intracardiac hemodynamics in patients with duodenal ulcer and Helicobacter infection. Lic. Sprava. 2002;2:37-39.
20. Ma HJ, Wang JL. Quadruple therapy lor eradication of Helicobacter pylori. World J. Gastroenterol. 2013;19:931-5.
21. Ordinatio antihomotoxica et materia medica. Biologische Heilmittel Heel GmbH, Dr.-Reckeweg-Str. 24, D-76532 Baden- Baden. 1998;452.
♦
УДК 616.71-007.234:659.3:71.454 https://doi.org/10.26641/2307-0404.2018.3(part1).142384
1 ••
1.В. Тищенко1, 1 РЕАЛП ПО1НФОРМОВАНОСТ1
а а Бондарева_1, пост1йних мешканцш
о 2
Т.Л. Крайняк
LA. eoymtuco, ПРОМИСЛОВОГО РЕГЮНУ
А.Ю. Волкова 1
ПРО ПРОБЛЕМУ ОСТЕОПОРОЗУ
«ffmnponempoecbKa MeduHHa aKadeMÎM M03 yKpaïHU»1 eyn. B. Вернадсbкого, 9, flmnpo, 49009, yKpaiHa K3 «ffmnponempoecbKa MicbKa KnmÎHHa nmapHR № 9» ffOP» 2 np. MaHyümecbKuü, 29, flmnpo, 49023, yKpaiHa
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine» 1 V. Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine e-mail: [email protected] ME «Dnipropetrovsk city clinical hospital N 9» DRC» 2 Manuilivskyi aven., 29, Dnipro, 49023, Ukraine e-mail: [email protected]
18/ Том XXIII/ 3 ч.1
209
Ключовi слова: остеопороз, фактори ризику, промисловий регюн, сантарно-просвтницька робота, ¡нформовангсть
Ключевые слова: остеопороз, факторы риска, промышленный регион, санитарно-просветительная работа, информированность
Key words: osteoporosis, risk factors, industrial region, sanitary and educational activities, information awareness
Реферат. Реалии осведомленности постоянных жителей промышленного региона по проблеме остеопороза. Тищенко И.В., Бондарева О.А., Есауленко И.А., Крайняк Т.Л., Волкова А.Ю. Методом анкетирования исследована информированность по вопросам остеопороза 95 пациентов терапевтического стационара, жителей промышленного центра (г. Днепр). Установлено наличие у них факторов риска остеопороза, особенно у женщин. Преобладали: возраст более 65 лет, курение, переломы в анамнезе, ассоциированная патология, ранняя менопауза. Установлены низкая осведомленность пациентов в вопросах диагностики, профилактики и лечения остеопороза, а также недостаточная мотивация для обследования и возможного лечения. Трети из них термин был не знаком. Проживание в промышленном регионе не расценивалось как фактор риска остеопороза.
Abstract. Realities of awareness of permanent residents of industrial region on the problem of osteoporosis. Tyshchenko I.V., Bondareva O.O., Yesaulenko I.A., Kraynyak T.L., Volkova A.Y. The questionnaire method was used to study the awareness on osteoporosis in 95 patients of the therapeutic hospital, residents of the industrial center (the city of Dnipro). It was established presence of risk factors for osteoporosis, especially in women. Prevalence: age over 65 years, smoking, fractures in anamnesis, associated pathology, early menopause. Low awareness of patients on the diagnosis, prevention and treatment of osteoporosis, as well as lack of motivation for undergoing examination and possible treatment has been established. A third of them did not know the term. Living in the industrial region was not regarded as a risk factor for osteoporosis.
Протягом останшх роюв демографiчнi про-цеси привели до збшьшення в сусmльствi частки ошб похилого вшу. Вщповщно змшилась структура хрошчно! нееmдемiчноl патологи: серед причин швалщносп та смертност четверте мюце пошв остеопороз (ОС), поступившись тшьки серцево-судинним, онколопчним хворобам та цукровому дiабету (ЦД) [6, 8].
На сучасному етат в патогенезi ОС видь ляють двi основш групи факторiв ризику (ФР). До першо! групи вщносять фактори, що не моди-фшуються (бша раса, жшоча стать, вш бшьше 65 роюв, менопауза, обтяжена спадковють (наяв-нють переломiв у родичiв) тощо). Друга група включае фактори, що модифшуються. Серед останшх найбшьш важливими е палшня, низька маса тша, хвороби, що асощюються з остеопо-розом (цукровий дiабет (ЦД) 1 типу, патолопя щитоподiбних залоз, патолопя кишечнику), не-достатне вживання кальщю та вггамшу Д3, низька фiзична активнiсть, вживання деяких медикамента (глюкокортикостеро!ди (ГК), iмуно-депресанти, гепарин та ш.) [8, 10].
Днiпропетровська область е крупним про-мисловим регiоном Укра!ни, в якому повною мiрою представлеш сучаснi демографiчнi проблеми: постарiння населення (у вiцi бiльше 60 роюв кiлькiсть становить 738 136 ошб), з них жiнок близько 2/3 [2]; високий рiвень захворю-ваност населення, що потребуе тривалого вживання медикамента, у т.ч. негативно ддачих на юстку; проживання бшьшосп населення у
великих та середшх мiстах з розвиненою про-мисловютю [2] тощо. Тепловi електростанци, металургшш та хiмiчнi виробництва, зростаюча кшьюсть автотранспорту забруднюють повiтря, водойми, сшьськогосподарсью угiддя типовими забруднювачами (свинець, хром, кадмш тощо), якi через легеш, кишечник, шкiру всмоктуються, проникають у внутршне середовище людини, в тому чи^ в кiстки [1, 5, 7, 9]. За даними цих дослщниюв, мешканщ територiй, якi прилягають до промислових пiдприемств i автодорщ та робiтники пiдприемств-забруднювачiв мають хрошчну iнтоксикацiю комплексом токсинiв. До цього додаеться забруднення атмосфери пилом, промисловими газами, якi перешкоджають про-ходженню «корисних» ультрафiолетових про-менiв, що сприяють синтезу вiтамiну Д3 в шкiрi [9]. Тобто постiйне проживання в промисловому репош е одним з факторiв ризику ураження юстко-во! тканини [2]. Зрозумiло, що комбшащя кшькох ФР iстотно збшьшуе ризик матфестаци ОС [4].
Ктшчний перебiг ОС е безсимптомним до настання переломiв (найчастiше - променево! кiстки в «типовому мiсцi», поперекових або грудних хребцiв, шийки стегна). Кожен п'ятий хворий з переломом шийки стегна помирае про-тягом року. Тому виявлення ошб групи ризику, вживання своечасних заходiв дiагностики та лшування ОС, просвiтницька робота е най-кращим заходом збереження здоров'я i життя [6, 8, 10]. Для своечасно! дiагностики неабияке
значення мае piBeHb ознайомлення населення з щею проблемою.
Мета - дослщити за допомогою анкетування рiвень доступно! обiзнаностi з питань дiагно-стики та профшактики остеопорозу групи по-стiйних мешканцiв промислового регiону, що по-тенцiйно можуть мати фактори ризику хвороби.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Когорту опитаних склали 95 випадково обра-них осiб, яю були госпiталiзованi до терапевтич-ного стащонару Дншропетровсько! мюько! кл> шчно! лiкарнi № 9 у вересш 2017 р. - лютому 2018 р. з приводу патологи внутршшх оргашв (табл. 1).
Таблиця 1
Характеристика дослщжених пащснт1в, n = 95
Стать:
Чоловши 15 (15,8%)
Жшки 80 (84,2%)
Середн1й в1к хворих, рок1в 54,7±15,8 (21; 85)
Чоловжи 45,4±13,4 (35; 79)
Жшки 54,2±16,2 (21; 85)
Вщдалення:
Ендокринолопчне 41 (43,2%)
Терапевтичне 30 (31,6%)
Кардюлопчне 24 (25,3%)
Всi опиташ постiйно мешкали в м. Дшпрь Середнiй вiк 54,7±15,8 року (21;85). Чоловiкiв -15 осiб (15,8%), жшок - 80 осiб (84,2%). Па-цiентам було запропоновано заповнити, за !х згодою, оригiнальну анкету з питаннями сто-совно мюця постiйного проживання, вiку, статi, антропометричних даних (зрiст, вага), наявностi супутшх захворювань та факторiв ризику остеопорозу (вш настання менархе, менопаузи, переломи юсток, палiння, лшування ГК, вживання алкоголю, обтяжена спадковють, захворювання внутрiшнiх органiв, асоцiйованi з ОС (ЦД 1 типу, патолопя щитоподiбних залоз, патологiя кишечнику). Оцшка iндексу маси тша (1МТ) проводилась згiдно iз загальноприйнятими рекомен-дацiями (ВООЗ, 1997). До опитувальника також були включеш питання щодо просто! обiзнаностi респондентiв про прояви, можливосп дiагнос-тики та лшування захворювання та щодо готов-ностi докласти власних зусиль до боротьби з ОС.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
У вшх дослiджених були виявлеш рiзнi ФР ОС. У досить велико! частини (65,3%) були виявлеш !х рiзнi комбшаци.
Нижче представленi данi щодо розповсюдже-ностi основних факторiв ризику ОС серед когорти дослщжених жшок (рис. 1) та чоловшв (рис. 2).
Фактори ризику, що не модифтуютъся.
Вс опиташ належали до бшо! раси. Оскшьки жшки е бшьш загрозливим контингентом з точки
зору розвитку ОС, серед опитаних переважали жшки (84,2%), з них 31,3% - у вид бшыле 65 роюв (чверты ус1х респондент). Кожна п'ята жшка або мала шзне становлення менструалыно! функцп (менархе у вщ шсля 15 роюв) - 21,3%, або перенесла оперативну менопаузу - 20%, кожна четверта мала типов! для ОС переломи юсток (25%). Типов! переломи в чоловшв були зазначеш в анамнез! 5 ос!б (33,3%). У амейному анамнез! пащотпв переломи шийки стегново! кстки виявилисы у 8,4%. Серед 8 осб з обтя-женою спадковютю переважали жiнки (87,5%).
Фактори ризику, що модифтуютъся.
Фактор низыко! маси тша не виявився роз-повсюдженим. Лише 2 ж!нки мали нижчу за норму масу тша (1МТ менше 18,5 кг/м2). На-томюты надлишкову вагу та ожир!ння I, II та III ступен!в мали вщповщно 33,7%, 18,9%, 7,4% та 2,1% вшх ос!б. Фактор тривалого палшня був наявний у п'ято! частини пац!ент!в: палили 73,3% опитаних чоловшв та 15% опитаних жшок. Серед хвороб, що сприяюты виникненню ОС, частше зустр!чався ЦД 1 типу - у 16,8% опитаних (4 чоловши та 12 жшок), патолопя щитопод!бно! залози - у 6,3%, хрошчна патолопя кишечнику з порушенням всмоктуван-ня - у 5,3% ошб. Тривала терашя ГК, понад 5 м> сящв посп!лы з приводу р!зних захворюваны, мала м!сце в анамнез! 16,8% опитаних. Про регулярне вживання алкоголю повщомили лише 4 особи (2 жшки та 2 чоловши).
18/ Том XXIII/ 3 ч.1
211
35% 30% 25% 20% 15% 10% 5% 0%
33,3%
23,3%
25,0%
20,0%
18,8%
8,8%
15,0% 15,0%
7,5%
2,5% 2,5%
BiK >65 рошв Менархе>15 Передчасна Переломи Обтяжена Терашя ГК Цукровий Палшня Патолопя 1МТ <18,5 Вживання рошв менопауза меток в спадковiсть дiабет 1 типу щитоподiбноï кг/м2 алкоголю
<45 рошв анамнезi залози
Рис. 1. Фактори ризику остеопорозу в дослщжених жшок, n=80
Нашою метою не було ropiB^H^ роз-повсюдженостi ФР ОС серед жшок та чоловшв. Проте в цш rpyni дослщжених ошб у чоловiкiв не зустршись, окpiм специфiчних для ж1ночо1 CTaTi ФР, такi фактори, як низька маса тша та
хвороби щитоподiбноï залози. Водночас у жiнок не було вираженого «ткового» ФР, хоча все ж переважали «вш понад 65 роюв» та «переломи юсток в анамнезi». У чоловiкiв був присутнш такий значно переважаючий ФР, як палшня.
80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%
73,3%
26,7%
33,3%
26,7%
6,7%
6,7%
13,3%
В1к >65 роюв Переломи Обтяжена Тератя ГК Цукровий Палшня Вживання
гасток в спадков1сть д1абет 1 типу алкоголю
анамнез!
Рис. 2. Фактори ризику остеопорозу в дослщжених чоловтв, n=15
Джерелами шформаци про ОС для опитаних слугували найчастiше засоби масовоï iнфоpмацiï (телебачення, iнтеpнет, газети) - 30,5%. Дещо piдше пащенти дiзнавались про ОС вщ лiкаpiв piзних спецiальностей (терапевта, ендокри-нологiв, хipypгiв, гiнекологiв, ревматолопв) -21,1%. Майже кожен десятий не змп назвати джерело ведомостей про ОС (12,6%), а бшьше третини опитаних визнали, що взагат шчого не чули про цю хворобу (35,8%) (рис. 3). Часпше про свою необiзнанiсть з питань ОС вщповщали чоловiки (53,3%), шж жiнки (32,5%).
В yявленнi опитаних ошб найважливiшими факторами ризику ОС е недостатне вживання продукта, яю мютять кальцiй, похилий вiк, жшоча стать та супутня патологiя внутршшх оpганiв (32,6%, 24,2%, 14,7% та 9,5% стверджу-вань вiдповiдно). На важливють патологiчноï спадковостi стосовно остеопорозу, гшодинами, палiння та вживання алкоголю, лшв, якi пору-шують обмш у кiстковiй тканинi, звертали набагато менше уваги (табл. 2). Жшки й чоловiки майже однаково вважали найбiльшим фактором ризику недостатне вживання продукта, що е
джерелом кальщю (33,8% та 26,7% вщповщно). Жоден з опитаних не вважав менопаузу, шзне менархе значущими ФР остеопорозу. На жаль, опи-
таш також не здогадувались про можливий зв'язок мiж постiйним перебуванням в екологiчно неспри-ятливому середовищi та ризиком виникнення ОС.
40% 35% 30% 25% 20% 15% 10% 5% 0%
35,8%
30,5%
21,1%
12,6%
Лшар1 ЗМ1 (штернет, телебачення, Нев1дом1 джерела
преса)
Рис. 3. Джерела шформацп про остеопороз, n=95
Не чули про остеопороз
Найчастше, у 38,9% випадкiв, опитанi уявля- переломами юсток та 9,5% знали, що iнодi вiн
ли ОС як хворобу юсток з ïx витонченням спричинюе iнвалiднiсть. Дещо рщше хворi знали,
(24,2%), у 26,3% - вважали, що ОС виникае з що при ОС бувае бшь у юстках та зменшуеться
вшом, у 14,7% - що ОС може супроводжуватися зрют (4,2% та 3,2% вщповщно).
Таблиця 2
Значущ1 фактори ризику остеопорозу на думку дослщжених, n = 95
Фактори ризику
%
Недостатнс вживання Са з КЖею В1к
Жшоча стать
Супутня патолог1я внутр1шн1х органв
Обтяжена спадков1сть
Вживання алкоголю
Палшня
Гшодинам1я
Окрем1 лжарсьш препарати
32,6% 24,2% 14,7% 9,5% 6,3% 6,3% 5,3% 4,2% 4,2%
Як виявилось, про методи сучасшн дiагно-стики ОС знають лише 26,3% опитаних (з них 44,0% чули про визначення щшьносп кiстки, 28,0% - про визначення рiвня кальщю та вгамшу Д3 у кров^ ще 28,0% знають, що ОС можна дiагностувати, але не знають як). При цьому
15,8% з ушх опитаних сподiваються, що таю дослщження здiйснюються в Украïнi. Вщмов-ляться вiд запропонованого обстеження 61,1% опитаних (рис. 4) (з них 24,1% не мають жодного бажання i не бачать сенсу в дiагностицi ОС, 65,5% вщмовляться через високу вартiсть
18/ Том XXIII/ 3 ч.1
213
дослщжень, 10,3% не знаходять часу та не мо-жуть дютатися до лаборатори). Чоловiки прше знайомi з методами дiагностики, шж жiнки (20,0% проти 26,3% вщповщно) та бiльш песи-мiстично ставляться до можливост дiагностики ОС в Украш, нiж жiнки (66,7% та 17,5% вщпо-вiдно), 80% опитаних чоловтв вiдмовляться вiд запропонованого обстеження, навiть за наявностi кiлькох ФР ОС, тсда як ж1нок-скептиюв вияви-лось лише 57,5%.
Бшьшють респондентiв (60,0%) готовi розпо-чати профiлактику остеопорозу. Серед них 42,1% опитаних вважають достатнiм засобом профь лактики ОС лише змши в харчуваннi, ще 50,8% -готовi збiльшити руховий режим додатково до вживання кальцiю з !жею, 7,0% тльки зосере-
дяться на боротьбi iз супутнiми хворобами. Серед не готових до профiлактичних заходiв ОС 84,2% опитаних посилаються на небажання, 15,8% нарiкають на фiнансовi труднощi. Бiльш скептично налаштованi щодо заходiв з про-фiлактики ОС були чоловши, на вiдмiну вщ жшок. Не бачать сенсу в профшактищ ОС 60,0% чоловiкiв та 36,2% жшок.
У разi встановлення дiагнозу ОС готовi роз-почати лшування 31,6% осiб (усi - жшки) (рис. 4). При цьому 46,6% з них сподiваються, що цшком достатнiм буде вживання препарапв кальцiю, 43,3% розраховують на ефект вщ вживання вiтамiну Д3, а 10% сподiваються на майбутнi нов^ш розробки щодо лiкування остеопорозу.
70% 60% 50% 40% 30%
60,0%
38,9%
31,6%
20% 10%
0% -I---,---,---
Згода на обстеження Готовтсть розпочати профшактику Готовтсть розпочати лшування
Рис. 4. Можлив1 зусилля опитаних щодо д1агностики, профилактики та лжування остеопорозу, п=95
Треба зазначити, що проведене анкетування, одночасно ознайомлюючи пащенпв з проблемою остеопорозу, у бшьшо! половини опитаних пробудило певну защкавлешсть до порушено! теми.
Таким чином, проведене опитування про-демонструвало недостатню обiзнанiсть ще! групи мешканщв м. Днiпра не тшьки з проявами остеопорозу, методами його дiагностики та лi-кування, але й з факторами ризику розвитку ще! хвороби. Цей факт е тим бшьш важливим, що негативний вплив еколопчно несприятливого се-редовища може вадгравати додаткову та са-мостiйну роль у виникненнi та прогресуванш цiеl загрозливо! хвороби.
ВИСНОВКИ 1. Опиташ пацiенти терапевтичного стацю-нару мають рiзноманiтнi фактори ризику остеопорозу, серед яких найчастше зус^чаються вiк, палiння, переломи юсток в анамнезi, хвороби,
асоцiйованi з ОС, рання менопауза, в т.ч. оперативна, застосування ГК.
2. Незважаючи на належшсть до групи ризику розвитку остеопорозу, особливо в умовах про-живання в промисловому регюш, дослщжена група пащенпв мае недостатне уявлення про важливють цiеl проблеми для збереження пра-цездатностi та якостi життя, про доступшсть дiа-гностики та можливють лiкування остеопорозу.
3. Необхiднiсть подолання проблеми потребуе координацп активних зусиль лiкарiв рiзних спецiальностей на вшх рiвнях надання медично! допомоги.
4. Для шдвищення рiвня iнформованостi насе-лення стосовно питань дiагностики та профшак-тики остеопорозу, особливо в умовах ди комплекс-них факторiв ризику, слiд активнiше застосовувати рiзнi форми саштарно-просвггницько! роботи.
214
МЕДИЧН1ПЕРСПЕКТИВИ / МБЫСШ РЕЯЗРЕКТШ
стигак ЛITEРATУРИ
1. Белецкая Э.Н. Остеотропность свинца как фактор риска патологии костной системы человека в условиях промышленного города / Э. Н. Белецкая, В. В. Околова // Еколопя i природокористування. - 2015. - Вип. 19. - С. 192-199. - Режим доступу: www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi.../cgiirbis_64.exe?...1.. (Дата звернення: 26.06.2018).
2. Державна служба статистики Украши. [Елек-тронний ресурс] : [Веб-сайт]. - Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua (Дата звернення: 26.06.2018).
3. Еколопчний паспорт м. Дшпро [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://dniprorada.gov.ua/-upload/editor/Еколоriчний%20паспорт.PDF (Дата звернення: 26.06.2018).
4. Ершова О.Б. Факторы риска остеопороз и переломов / О.Б.Ершова, К.Ю.Белова,А.В. Назарова, И.В.Новицкая // Остеопороз и остеопатии. - 2009. -№ 1. - С. 33-38. - Режим доступу: https://cyber-leninka.ru/.../faktory-riska-osteoporoza-i-perelo... (Дата звернення: 26.06.2018).
5. Индивидуальная биокоррекция экологозави-симых состояний у критических групп населения / Э.Н. Белецкая, Н.М.Онул, В.И. Главацкая и др. // Гигиена и санитария. - 2014. - Т. 9, № 1. - С. 64-67. -Режим доступу: https://scholar.google.com/titations?-user=nuc1p4gAAAAJ&hl=ru
6. Мурадянц А.А. Постменопаузальный остеопо-роз в практике клинициста: диагностика и лечение / А.А. Мурадянц, Н.А. Шостак, А.А. Клименко и др. //
Клиницист - 2007. - № 3. - С. 30-37. - Режим доступу: https://cyberleninka.ru/.../postmenopauzalnyy-osteoporoz-v-..ХДата звернення: 26.06.2018).
7. Остапчук Т.М. Еколопчш проблеми великих míct / Т.М.Остапчук // HayKOBi розвщки з державного та мунщипального управлшня. - 2014. - № 2. - С. 304311. Режим доступу: https://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?...2. (Дата звернення: 26.06.2018).
8. Смалюх О.З. Остеопороз: що потрiбно знати хпкарю-практику (огляд лiтерaтyри) / О.З. Смалюх // Бу-ковинський медичний вiсник. - 2013. - Том 17, № 2 (66). - С. 168-171. Режим доступу: https://www.bsmu.edu.ua/-files/BMV/BMV-2013-17-02(66)/BMV2_168.pdf (Дата звернення: 26.06.2018).
9. Писарева Л.Ф. Загрязнение городов и здоровье населения (обзор литературы) / Л.Ф. Писарева, О.А. Ананин, И.Н. Одинцова, Л.Д. Жуйкова // Профилактическая медицина. - 2016. - № 19 (4). - С. 60-64. doi: 10.17116/profmed201619460-64
10. Osteoporosis in the European Union: Medical Management, Epidemiology and Economic Burden. A report prepared in collaboration with the International Osteoporosis Foundation (IOF) and the European Federation of Pharmaceutical Industry Associations (EFPIA) / E. Hernlund, A. Svedbom, M. Ivergard et al. //Arch Osteoporos. - 2013. - Vol. 8. - Р. 136. https://www.researchgate.net/.../257647904_0steoporosis _in_the_European_Union_A_
REFERENCES
1. Beletskaya EN, Okolova VV. [Osteotropicity of lead as a risk factor of pathology of human osseous system in the industrial city]. Ekolohiia i pryro-dokorystuvannia. 2015;19:192-9. Russian.
2. [The State Statistics Service of Ukraine]. [Internet]. Available from: www.ukrstat.gov.ua. Ukrainian.
3. [Ecological passport of the city of Dnipro]. [Internet]. Available from: https://dniprorada.gov.ua/-upload/editor/EKonoriHHHH%20nacnopT.PDF. Ukrainian.
4. Yershova OB, Belova KYu, Nazarova AV, No-vytskaya YV. [Risk factors for osteoporosis and fractures]. Osteoporoz i osteopatii. 2009;1:33-38. Russian.
5. Beletskaya EN, Onul NM, Hlavatskaya VY et al. [Substantiation for the individual biocorrection of ecologically dependent conditions in the critical population groups of industrial areas of Ukraine]. Gigiena i sanitariya. 2014;(9)1:64-67. Russian.
6. Muradyants AA, Shostak NA, Klymenko NA et al. [Postmenopausal osteoporosis in clinician's practice]. Klinitsist. 2007;3:30-37. Russian.
7. Ostapchuk TM. [Environmental problems of large cities]. Naukovi rozvidky z derzhavnoho ta muni-tsypalnoho upravlinnia. 2014;2:304-311. Ukrainian.
8. Smalyukh OZ. [Osteoporosis: what should a practitioner know (a review of literature)]. Bukovynskyi medychnyi visnyk. 2013;2(66):168-71. Ukrainian.
9. Pysareva LF, Ananyn OA, Odyntsova YN, Zhuy-kova LD. [Urban pollution and public health (literature review)]. Profilakticheskaya meditsina. 2016;19(4):60-64. Russian.
10. Hernlund E, Svedbom A, Ivergard M et al. Osteoporosis in the European Union: Medical Management, Epidemiology and Economic Burden. A report prepared in collaboration with the International Osteoporosis Foundation (IOF) and the European Federation of Pharmaceutical Industry Associations (EFPIA). Arch Osteoporos. 2013;8:136. doi: 10.1007/s11657-013-0136-1. Epub 2013 Oct 11.
♦
18/ Том XXIII/ 3 ч.1
215
